Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пушкінська народна авдиторія один із культурних центрів міста Кременчук Полтавська область Україна створений наприкінці

Пушкінська народна аудиторія (Кременчук)

Пушкінська народна аудиторія (Кременчук)

Пушкінська народна авдиторія — один із культурних центрів міста Кременчук (Полтавська область, Україна), створений наприкінці XIX століття. Будівля авдиторії зруйнована в 1943 році, під час Другої світової війни. Розташовувалась на Городовий вулиці (нині вулиця 29 Вересня). Нині на місці авдиторії побудована .

Пушкінська народна аудиторія
image
49°04′05″ пн. ш. 33°24′26″ сх. д. / 49.068194° пн. ш. 33.407250° сх. д. / 49.068194; 33.407250
Країнаimage Російська імперія і image СРСР
РозташуванняКременчук
Типd і d
Поверхів2
Початок будівництвакінець ХІХ ст.
Побудованокінець ХІХ ст.
Станне збереглось
Адресавул. Городова (нині Вулиця 29 Вересня)

Історія

Народна аудиторія в Російській імперії

У XIX столітті Кременчук був великим промисловим і культурним центром. У період правління Ізюмова Андрія Яковича (1883—1917) у місті з'явилися нові навчальні заклади, водопровід, був запущений Кременчуцький електричний трамвай, проведено електричне освітлення.

image
Аудиторія близько 1901 року

У цей же період на Городовий вулиці (нині вулиця 29 Вересня) була побудована Пушкінська народна аудиторія. У 1899 році вулиця, на якій розміщується аудиторія, була перейменована в Пушкінську на честь сторіччя з дня народження поета.

Подібні аудиторії (або народні доми) відкривалися в багатьох містах Російської імперії для «просвітницької та економічної допомоги народу». У приміщеннях Кременчуцької аудиторії розмістилася міська народна бібліотека, проводилися театральні вистави, концерти і художні виставки. Віталій Семенович Макаренко, брат відомого педагога Антона Семеновича Макаренка, писав:

Кременчук, незважаючи на те, що він був тільки повітовим містом, був набагато культурніше і жвавіше губернського міста Полтави. Не кажучи вже про те, що у Кременчуці був постійний театр (драматичний), театр оперети, , пізніше відкрилися 4—5 шикарних кінематографа, була прекрасна нова аудиторія, — Кременчук постійно відвідували гастролери.

1905 року за революції в будівлі аудиторії виступав із закликом до боротьби проти царизму Григорій Петровський. 18 жовтня 1905 року в Кременчуці був опублікований царський маніфест, що дарує народу свободу слова, друку, зборів. У відповідь на нього в народній аудиторії зібрався мітинг, на якому була прийнята резолюція з вимогою звільнення політичних ув'язнених, а також виведення з міста козаків, які чинили насильство над жителями. Під час читання резолюції до приміщення увірвалися козаки. У результаті бійки, що зав'язалася понад 100 осіб було поранено, один убитий. Доктор С. Шарій, який очолював революційну групу «Селянський союз», зірвав зі стіни портрет імператора Миколи II і розірвав його.

image
Аудиторія в період до 1917 року

Незважаючи на трагічні події, народна аудиторія залишалася одним з центрів культурного життя міста. Так, 22 жовтня 1907 року у стінах аудиторії пройшов оперний спектакль під керівництвом викладача Полтавського відділення Імператорського російського музичного товариства, Федора Левитського. 24 жовтня 1912 року в приміщеннях аудиторії виконував свої твори композитор і піаніст Сергій Васильович Рахманінов. Кременчуцька газета «Приднепровский голос» писала: «Концерт знаменитого композитора і піаніста представляє величезний інтерес і є справжнім святом для любителів музики». Після концерту та ж газета підсумувала: «Це був вечір дійсно красивого мистецтва». Окрім концертів, в аудиторії ставилися театральні постановки. Леонід Утьосов, який побував у 1912 році в Кременчуці, прокоментував наступну афішу: «…буде поставлена п'єса „Отелло“ Вільяма Шекспіра, улюбленця кременчуцької публіки».

image
Аудиторія в період до 1917 року

У 1913 році в стінах аудиторії проводилася просвітницька виставка до дня «Білої квітки», яка була присвячена боротьбі з туберкульозом. Тоді ж в аудиторії читав свої твори поет срібного століття Ігор Сєверянін і виступав з читанням лекцій з циклу «Мистецтво наших днів» поет і прозаїк Федір Сологуб. Виступи обох поетів збирали повні аудиторії. Зупинялися Сєверянин і Сологуб у готелі «Вікторія», обідали і вечеряли в ресторані готелю «Пальміра». У той же період у Кременчуці виступав австрійський поет Райнер Марія Рільке, котрий подорожував по Російській імперії.

У Пушкінській аудиторії виконував свої твори композитор і піаніст Антон Рубінштейн, виступав . З лекціями приїжджав академік Дмитро Яворницький, виступав Вікентій Вересаєв, автор «Записок лікаря», якими захоплювався кременчуцький хірург . У 1915 році в будівлі народної аудиторії діяла міська бібліотека з безкоштовним читальним залом («безкоштовна читальня»).

Робочий клуб і театр при СРСР

Після революції в будівлі аудиторії було відкрито робочий клуб імені Карла Маркса, при якому з 1918 року діяв спортивний гурток «Металіст». У 1920 році в аудиторії відбулося засідання Ради робітничих і селянських депутатів Кременчука. Після закінчення Радянсько-української війни колишня будівля аудиторії продовжило виконувати культурну функцію. Театр був відремонтований, у ньому давалися «концерти, лекції та балетні вечори». Йшли драматичні спектаклі молодих труп Стронського, артиста . У репертуарі були «Підступність і любов», «Блазень на троні», «Страта», «Тітка Чарлея», «Трільбі», «Павло I», «Кооператив ідіотів», «Віра Мірцева», «Розбійники», «Добре зшитий фрак», «Два підлітка».

У 1928 році в будівлі розміщувався робочий клуб харчовиків і деревообробників. У журналі зазначалося:

image У літні вечори в садку біля клубу харчовиків слухають радіопередачу робочі разом зі своїми дружинами та дітьми. Радіо цікавить робітників. image

У спогадах сучасника про Кременчук 1930-х років клуб продовжує згадуватися як клуб Карла Маркса. При клубі була утворена футбольна команда.

Друга світова війна

image
Дошка, присвячена подіям 1905 року

Під час Другої світової війни було втрачено до 97 % будівель міста. Пушкінська народна аудиторія також серйозно постраждала: будівля була практично повністю зруйновано і не підлягала відновленню. Руїни збереглися до 1975 року. Потім на їх місці була побудована швейна фабрика.

Подіям 18 жовтня 1905 року, що сталися в стінах аудиторії, присвячена встановлена на будівлі фабрики пам'ятна дошка.

Примітки

  1. Лушакова А.Н.. . okrain.net.ua (рос.). Архів оригіналу за 20 травня 2020. Процитовано 16 травня 2017.
  2. (рос.). okrain.net.ua. Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 17 травня 2017.
  3. Лаптева Г. (2007). . Экология культуры (рос.). studydoc.ru. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 30 серпня 2017.
  4. Макаренко В.С. Воспоминания о брате «Мой брат Антон Семёнович» : [ 4 листопада 2019] : ( )[рос.] // Университет Марбурга (Германия).
  5. (рос.). Окраины Кременчуга. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 22 червня 2017.
  6. Маслак В.И. (рос.). okrain.net.ua. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 16 травня 2017.
  7. Левашов, Е.М. Історія російської музики. Том 10В. 1890-1917. Хронограф. Книга 2. — Москва : Мови слов'янських культур, 2011. — С. 131. — .
  8. . Вісник Кременчука. Приднепровский голос. 1913. Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 26 червня 2017.
  9. . nabat.net.ua. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 17 травня 2017.
  10. Кобзар В.В. (25.02.2014). . okrain.net.ua (укр.). Окраины Кременчуга. История Кременчуга в фотографиях и статьях. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 26 червня 2017.
  11. Газета Набат №8 (111). nabat.net.ua. Процитовано 17 травня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  12. . vivaldi.nlr.ru. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 29 червня 2017.
  13. . История Кременчуга, Крюкова-на-Днепре и его окраин (ru-RU) . 1 березня 2016. Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
  14. Немченко И.Ф. (рос.). Самара. Архів оригіналу за 18 травня 2020. Процитовано 11 липня 2017.
  15. . Жизнь искусства (рос.). electro.nekrasovka.ru. 1925. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 3 жовтня 2017.
  16. . Театр и музыка (рос.). electro.nekrasovka.ru. 1922. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 3 жовтня 2017.
  17. (рос.). Окраины Кременчуга. 2017. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 29 листопада 2019.
  18. Шумський, А.  // Прожектор. — 1928. — № 32. — С. 24.
  19. Гуриненко Д. Л. (рос.). Окраины Кременчуга. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 15 липня 2017.
  20. Ширай, В.А. (2016). . Окраины Кременчуга (рос.). Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 9 лютого 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pushkinska narodna avditoriya odin iz kulturnih centriv mista Kremenchuk Poltavska oblast Ukrayina stvorenij naprikinci XIX stolittya Budivlya avditoriyi zrujnovana v 1943 roci pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Roztashovuvalas na Gorodovij vulici nini vulicya 29 Veresnya Nini na misci avditoriyi pobudovana adresa Pushkinska narodna auditoriya49 04 05 pn sh 33 24 26 sh d 49 068194 pn sh 33 407250 sh d 49 068194 33 407250Krayina Rosijska imperiya i SRSRRoztashuvannyaKremenchukTipd i dPoverhiv2Pochatok budivnictvakinec HIH st Pobudovanokinec HIH st Stanne zbereglosAdresavul Gorodova nini Vulicya 29 Veresnya IstoriyaNarodna auditoriya v Rosijskij imperiyi U XIX stolitti Kremenchuk buv velikim promislovim i kulturnim centrom U period pravlinnya Izyumova Andriya Yakovicha 1883 1917 u misti z yavilisya novi navchalni zakladi vodoprovid buv zapushenij Kremenchuckij elektrichnij tramvaj provedeno elektrichne osvitlennya Auditoriya blizko 1901 roku U cej zhe period na Gorodovij vulici nini vulicya 29 Veresnya bula pobudovana Pushkinska narodna auditoriya U 1899 roci vulicya na yakij rozmishuyetsya auditoriya bula perejmenovana v Pushkinsku na chest storichchya z dnya narodzhennya poeta Podibni auditoriyi abo narodni domi vidkrivalisya v bagatoh mistah Rosijskoyi imperiyi dlya prosvitnickoyi ta ekonomichnoyi dopomogi narodu U primishennyah Kremenchuckoyi auditoriyi rozmistilasya miska narodna biblioteka provodilisya teatralni vistavi koncerti i hudozhni vistavki Vitalij Semenovich Makarenko brat vidomogo pedagoga Antona Semenovicha Makarenka pisav Kremenchuk nezvazhayuchi na te sho vin buv tilki povitovim mistom buv nabagato kulturnishe i zhvavishe gubernskogo mista Poltavi Ne kazhuchi vzhe pro te sho u Kremenchuci buv postijnij teatr dramatichnij teatr opereti piznishe vidkrilisya 4 5 shikarnih kinematografa bula prekrasna nova auditoriya Kremenchuk postijno vidviduvali gastroleri 1905 roku za revolyuciyi v budivli auditoriyi vistupav iz zaklikom do borotbi proti carizmu Grigorij Petrovskij 18 zhovtnya 1905 roku v Kremenchuci buv opublikovanij carskij manifest sho daruye narodu svobodu slova druku zboriv U vidpovid na nogo v narodnij auditoriyi zibravsya miting na yakomu bula prijnyata rezolyuciya z vimogoyu zvilnennya politichnih uv yaznenih a takozh vivedennya z mista kozakiv yaki chinili nasilstvo nad zhitelyami Pid chas chitannya rezolyuciyi do primishennya uvirvalisya kozaki U rezultati bijki sho zav yazalasya ponad 100 osib bulo poraneno odin ubitij Doktor S Sharij yakij ocholyuvav revolyucijnu grupu Selyanskij soyuz zirvav zi stini portret imperatora Mikoli II i rozirvav jogo Auditoriya v period do 1917 roku Nezvazhayuchi na tragichni podiyi narodna auditoriya zalishalasya odnim z centriv kulturnogo zhittya mista Tak 22 zhovtnya 1907 roku u stinah auditoriyi projshov opernij spektakl pid kerivnictvom vikladacha Poltavskogo viddilennya Imperatorskogo rosijskogo muzichnogo tovaristva Fedora Levitskogo 24 zhovtnya 1912 roku v primishennyah auditoriyi vikonuvav svoyi tvori kompozitor i pianist Sergij Vasilovich Rahmaninov Kremenchucka gazeta Pridneprovskij golos pisala Koncert znamenitogo kompozitora i pianista predstavlyaye velicheznij interes i ye spravzhnim svyatom dlya lyubiteliv muziki Pislya koncertu ta zh gazeta pidsumuvala Ce buv vechir dijsno krasivogo mistectva Okrim koncertiv v auditoriyi stavilisya teatralni postanovki Leonid Utosov yakij pobuvav u 1912 roci v Kremenchuci prokomentuvav nastupnu afishu bude postavlena p yesa Otello Vilyama Shekspira ulyublencya kremenchuckoyi publiki Auditoriya v period do 1917 roku U 1913 roci v stinah auditoriyi provodilasya prosvitnicka vistavka do dnya Biloyi kvitki yaka bula prisvyachena borotbi z tuberkulozom Todi zh v auditoriyi chitav svoyi tvori poet sribnogo stolittya Igor Syeveryanin i vistupav z chitannyam lekcij z ciklu Mistectvo nashih dniv poet i prozayik Fedir Sologub Vistupi oboh poetiv zbirali povni auditoriyi Zupinyalisya Syeveryanin i Sologub u goteli Viktoriya obidali i vecheryali v restorani gotelyu Palmira U toj zhe period u Kremenchuci vistupav avstrijskij poet Rajner Mariya Rilke kotrij podorozhuvav po Rosijskij imperiyi U Pushkinskij auditoriyi vikonuvav svoyi tvori kompozitor i pianist Anton Rubinshtejn vistupav Z lekciyami priyizhdzhav akademik Dmitro Yavornickij vistupav Vikentij Veresayev avtor Zapisok likarya yakimi zahoplyuvavsya kremenchuckij hirurg U 1915 roci v budivli narodnoyi auditoriyi diyala miska biblioteka z bezkoshtovnim chitalnim zalom bezkoshtovna chitalnya Robochij klub i teatr pri SRSR Pislya revolyuciyi v budivli auditoriyi bulo vidkrito robochij klub imeni Karla Marksa pri yakomu z 1918 roku diyav sportivnij gurtok Metalist U 1920 roci v auditoriyi vidbulosya zasidannya Radi robitnichih i selyanskih deputativ Kremenchuka Pislya zakinchennya Radyansko ukrayinskoyi vijni kolishnya budivlya auditoriyi prodovzhilo vikonuvati kulturnu funkciyu Teatr buv vidremontovanij u nomu davalisya koncerti lekciyi ta baletni vechori Jshli dramatichni spektakli molodih trup Stronskogo artista U repertuari buli Pidstupnist i lyubov Blazen na troni Strata Titka Charleya Trilbi Pavlo I Kooperativ idiotiv Vira Mirceva Rozbijniki Dobre zshitij frak Dva pidlitka U 1928 roci v budivli rozmishuvavsya robochij klub harchovikiv i derevoobrobnikiv U zhurnali zaznachalosya U litni vechori v sadku bilya klubu harchovikiv sluhayut radioperedachu robochi razom zi svoyimi druzhinami ta ditmi Radio cikavit robitnikiv U spogadah suchasnika pro Kremenchuk 1930 h rokiv klub prodovzhuye zgaduvatisya yak klub Karla Marksa Pri klubi bula utvorena futbolna komanda Druga svitova vijna Doshka prisvyachena podiyam 1905 roku Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni bulo vtracheno do 97 budivel mista Pushkinska narodna auditoriya takozh serjozno postrazhdala budivlya bula praktichno povnistyu zrujnovano i ne pidlyagala vidnovlennyu Ruyini zbereglisya do 1975 roku Potim na yih misci bula pobudovana shvejna fabrika Podiyam 18 zhovtnya 1905 roku sho stalisya v stinah auditoriyi prisvyachena vstanovlena na budivli fabriki pam yatna doshka PrimitkiLushakova A N okrain net ua ros Arhiv originalu za 20 travnya 2020 Procitovano 16 travnya 2017 ros okrain net ua Arhiv originalu za 14 chervnya 2020 Procitovano 17 travnya 2017 Lapteva G 2007 Ekologiya kultury ros studydoc ru Arhiv originalu za 30 serpnya 2017 Procitovano 30 serpnya 2017 Makarenko V S Vospominaniya o brate Moj brat Anton Semyonovich 4 listopada 2019 ros Universitet Marburga Germaniya ros Okrainy Kremenchuga Arhiv originalu za 19 chervnya 2020 Procitovano 22 chervnya 2017 Maslak V I ros okrain net ua Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 16 travnya 2017 Levashov E M Istoriya rosijskoyi muziki Tom 10V 1890 1917 Hronograf Kniga 2 Moskva Movi slov yanskih kultur 2011 S 131 ISBN 978 5 9551 0509 3 Visnik Kremenchuka Pridneprovskij golos 1913 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2017 Procitovano 26 chervnya 2017 nabat net ua Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2017 Procitovano 17 travnya 2017 Kobzar V V 25 02 2014 okrain net ua ukr Okrainy Kremenchuga Istoriya Kremenchuga v fotografiyah i statyah Arhiv originalu za 25 lyutogo 2020 Procitovano 26 chervnya 2017 Gazeta Nabat 8 111 nabat net ua Procitovano 17 travnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya vivaldi nlr ru Arhiv originalu za 27 lipnya 2018 Procitovano 29 chervnya 2017 Istoriya Kremenchuga Kryukova na Dnepre i ego okrain ru RU 1 bereznya 2016 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2018 Procitovano 3 kvitnya 2018 Nemchenko I F ros Samara Arhiv originalu za 18 travnya 2020 Procitovano 11 lipnya 2017 Zhizn iskusstva ros electro nekrasovka ru 1925 Arhiv originalu za 27 lipnya 2018 Procitovano 3 zhovtnya 2017 Teatr i muzyka ros electro nekrasovka ru 1922 Arhiv originalu za 5 lipnya 2018 Procitovano 3 zhovtnya 2017 ros Okrainy Kremenchuga 2017 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2020 Procitovano 29 listopada 2019 Shumskij A Prozhektor 1928 32 S 24 Gurinenko D L ros Okrainy Kremenchuga Arhiv originalu za 18 lyutogo 2020 Procitovano 15 lipnya 2017 Shiraj V A 2016 Okrainy Kremenchuga ros Arhiv originalu za 4 grudnya 2019 Procitovano 9 lyutogo 2019

Дата публікації:
Топ