Перо́ — рогове утворення шкіри птахів. Пера вкривають більшу частину поверхні тіла птаха та складають оперення.
Структура
Найскладніша будова притаманна контурним перам, що утворені стрижнем та двома опахалами, розташованими в одній площині. Нижня частина стрижня — так званий очин — порожня та позбавлена опахал, всередині розташовано плівчасте утворення, що називається «душка». Решта стрижня — «стовбур» — має серцевину, що складається з легкої рогової комірчастої тканини.
Опахала утворені довгими борідками, від яких відходять менші борідки другого порядку; на них, своєю чергою, розташовані рогові гачки, якими скріплюються борідки пера. У разі відсутності гачків борідки залишаються незчепленими, і такий вид пера називається пуховим.
Завдяки оперенню птахи можуть набувати різного забарвлення, що досягається двома шляхами. По-перше, шляхом вміщення в борідках пера барвників різного кольору (наприклад, у папуг); і по-друге, завдяки специфічній структурі поверхні пера, що забезпечує відбивання світла разом з його спектральним розкладенням (наприклад, у павича). Птахи, яким притаманне таке «структурне» забарвлення, втрачають його в разі намокання пера.
Різновиди
Розрізняють такі види пер: контурні, нитчасті, пухові, пух та щетинки.
До контурних пер належать: махові, що відіграють головну роль в утворенні тримальної поверхні крила; стернові, що утворюють хвіст, та покривні, що вкривають тулуб птаха і значну частину крил.
У більшості птахів (за деякими винятками, наприклад, пінгвінів) покривні пера вкривають тіло не скрізь: ділянки шкіри, де ростуть пера (птерилії) чергуються з ділянками, де пера відсутні (аптерії). Аптерії вкрито перами з сусідніх птерилій.
Нитчасті пера відрізняються довгим, тонким та м'яким стовбуром, та дуже нечисленним борідками другого порядку на його дистальному кінці. Звичайно, вони вкриті контурними перами, але у деяких птахів (наприклад, у бакланів) на ділянках шиї та потилиці виступають на поверхню оперення.
Пухові пера, як і пух, характеризуються м'яким та тонким стрижнем і незчепленими борідками. Ці види пер запобігають охолодженню тіла.
Для пуху характерний вкорочений стрижень та незчеплені борідки першого порядку, за майже повної відсутності борідок другого порядку. Ембріональне перо, з якого розвиваються всі форми пер, за будовою подібне до пуху.
Щетинки являють собою стрижні пер, позбавлені борідок. Вважається, що вони, як і нитчасті пера, виконують функцію органів дотику.
Пера на кінцях з часом стираються, тріпаються та вицвітають, що призводить птахів до необхідності линяння, тобто періодичної зміни пер.
Походження та розвиток
Тривалий час вважалося, що еволюційно пера походять від шкірних лусок рептилій, але останнім часом це твердження поставлено під сумнів. Спочатку пера виконували завдання теплоізоляції та, імовірно, маркерну, у шлюбній поведінці, і лише потім стали пристосуванням для польоту.
У грудні 2018 року на основі аналізу викопних решток було встановлено, що пір'я виникло у птерозаврів 250 млн років тому.
Дослідно доведено, що відсутність в організмі ембріону птахів білкового рецептора, яка спричинює утворення перетинок між пальцями ніг, викликає також і перетворення шкірної луски на ногах на пера
Механізм розвитку пера
Внаслідок розростання клітин епідермісу та кутису на шкірі утворюється горбок (він подібний до зачатку луски плазунів), що поступово розростається у вигляді спрямованого назад виросту, основа якого заглиблюється в шкіру, утворюючи піхву пера. Сполучнотканинна частина виросту перетворюється на пронизаний кровоносними судинами сосочок пера, що росте. Одночасно епідермальний шар, що розростається — перетворюється на тонкий роговий чохлик, який закриває перо, що росте, а з допоміжних клітин, які посилено діляться та поступово роговіють, утворюється стрижень з борідками, що відходять від нього. В міру росту пера, навколишній роговий чохлик поступово злущується, а борідки розпрямляються, утворюючи віяло. Сосочок засихає; від нього в очині пера залишається лише плівчаста душка.
Використання людиною
Пера застосовують для набивки перин, подушок, м'яких меблів, а також для утеплення одягу та спальних мішків (особливо цінується пух гаги). Пера здавна застосовували для виготовлення стріл. Пера великих птахів (найчастіше гусей) протягом століть використовували як ручки.
У багатьох народів (зокрема, до середини 19-го сторіччя і в західноєвропейських країнах) пера входять до складу традиційного святкового вбрання. Їх використовували також для проведення ритуалів.
Пера орлів мають велику культурну та духовну цінність для американських індіанців і корінних народів Канади як релігійні предмети. У Сполучених Штатах релігійне використання орлиного і яструбиного пера регулюється федеральним законом про орлине пір'я, згідно з яким володіння орлиним пером обмежено сертифікованими та зареєстрованими членами визнаних на федеральному рівні, індіанських племен.
У Південній Америці відвари, зроблені з пера кондора, використовуються в традиційних ліках. В Індії пера індійського павича застосовувалися в традиційній медицині від укусу змії, безпліддя і кашлю.
Протягом 18-го, 19-го і початку 20-го століть відбувалася бурхлива міжнародна торгівля перами для вишуканих жіночих капелюхів та інших головних уборів. 1886 року відомий орнітолог Френк Чепмен нарахував у Нью-Йорку пера 40 видів місцевих птахів, які прикрашали три чверті з 700 дамських капелюхів. Ця торгівля призвела до серйозних втрат для популяцій деяких птахів (наприклад, чапель та журавлів). Захисники природи вели велику кампанію проти використання пера в капелюшках. Це сприяло ухваленню Закону Лейсі 1900 року і зумовило зміну моди. Ринок декоративного пера значною мірою обвалився.
Останнім часом оперення півня стало поширеним трендом як аксесуар для зачіски, а пера, яке раніше застосовували як риболовецьку приманку, тепер використовують для додання волоссю кольору і стилю. Сьогодні (на початку XXI століття) пера, що використовують в індустрії моди, у військових головних уборах і одязі, є відходами птахівництва, в тому числі пера курей, гусей, індиків, фазанів і страусів. Ці пера забарвлюють і обробляють для поліпшення їх зовнішнього вигляду, оскільки пера свійських птахів за своєю природою часто бувають тьмяними, якщо порівняти з перами диких птахів.
Виробництво пір'яної продукції в Європі скоротилося за останні 60 років, переважно через конкуренцію з боку азійських країн.
- Прикраси з перами на голові індіанця
- Актриса [cs] з капелюхом, прикрашеним егретками чепури великої, 1912
- Капелюх баварського мисливця
- Пташині пера як прикраса капелюха Єлизавети II
- Солдат полку Королівських валлійців з білим плюмажем на береті.
Джерела
- Prum RO, Brush AH, 2002
- Benton, Michael J.; Xu, Xing; Orr, Patrick J.; Kaye, Thomas G.; Pittman, Michael; Kearns, Stuart L.; McNamara, Maria E.; Jiang, Baoyu; Yang, Zixiao (1 січня 2019). Pterosaur integumentary structures with complex feather-like branching. (англ.). 3 (1): 24—30. doi:10.1038/s41559-018-0728-7. ISSN 2397-334X.
- Zou H, Niswander L., 1997
- Наумов Н. П., Карташев Н. Н. Зоология позвоночных. — Ч. 2. — Пресмыкающиеся, птицы, млекопитающие: Учебник для биолог. спец. ун-тов. — М.: Высш. школа, 1979. — 272 с., ил.
- Froemming, Steve (2006). Traditional use of the Andean flicker (Colaptes rupicola) as a galactagogue in the Peruvian Andes. Journal of Ethnobiology and Ethnomedicine. 2: 23. doi:10.1186/1746-4269-2-23. PMC 1484469. PMID 16677398.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Murari, S.K.; Frey, F.J.; Frey, B.M.; Gowda, T.V.; Vishwanath, B.S. (2005). Use of Pavo cristatus feather extract for the better management of snakebites: Neutralization of inflammatory reactions. Journal of Ethnopharmacology. 99 (2): 229—237. doi:10.1016/j.jep.2005.02.027. PMID 15894132.
- Mahawar, M. M.; Jaroli, D. P. (2007). Traditional knowledge on zootherapeutic uses by the Saharia tribe of Rajasthan, India. Journal of Ethnobiology and Ethnomedicine. 3: 25. doi:10.1186/1746-4269-3-25. PMC 1892771. PMID 17547781.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Feather trade [ 23 червня 2008 у Wayback Machine.], Smithsonian Institution
- Bonner, Jessie L. (6 June 2011). High fashion or bait? Fly ties now hair extensions. The Seattle Times. оригіналу за 10 June 2011.
Посилання
- Пір'я // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1386. — 1000 екз.
Це незавершена стаття про матеріал. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Feather |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pero Syudi perenapravlyayetsya zapit Operennya Na cyu temu potribna okrema stattya Pero rogove utvorennya shkiri ptahiv Pera vkrivayut bilshu chastinu poverhni tila ptaha ta skladayut operennya Budova ptashinogo pera na prikladi mahovogo 1 opahalo 2 stovbur 3 boridki 4 puhova chastina 5 ochinPrikrashalni pera lirohvosta velikogoStrukturaNajskladnisha budova pritamanna konturnim peram sho utvoreni strizhnem ta dvoma opahalami roztashovanimi v odnij ploshini Nizhnya chastina strizhnya tak zvanij ochin porozhnya ta pozbavlena opahal vseredini roztashovano plivchaste utvorennya sho nazivayetsya dushka Reshta strizhnya stovbur maye sercevinu sho skladayetsya z legkoyi rogovoyi komirchastoyi tkanini Opahala utvoreni dovgimi boridkami vid yakih vidhodyat menshi boridki drugogo poryadku na nih svoyeyu chergoyu roztashovani rogovi gachki yakimi skriplyuyutsya boridki pera U razi vidsutnosti gachkiv boridki zalishayutsya nezcheplenimi i takij vid pera nazivayetsya puhovim Zavdyaki operennyu ptahi mozhut nabuvati riznogo zabarvlennya sho dosyagayetsya dvoma shlyahami Po pershe shlyahom vmishennya v boridkah pera barvnikiv riznogo koloru napriklad u papug i po druge zavdyaki specifichnij strukturi poverhni pera sho zabezpechuye vidbivannya svitla razom z jogo spektralnim rozkladennyam napriklad u pavicha Ptahi yakim pritamanne take strukturne zabarvlennya vtrachayut jogo v razi namokannya pera RiznovidiVariaciyi pera Rozriznyayut taki vidi per konturni nitchasti puhovi puh ta shetinki Do konturnih per nalezhat mahovi sho vidigrayut golovnu rol v utvorenni trimalnoyi poverhni krila sternovi sho utvoryuyut hvist ta pokrivni sho vkrivayut tulub ptaha i znachnu chastinu kril U bilshosti ptahiv za deyakimi vinyatkami napriklad pingviniv pokrivni pera vkrivayut tilo ne skriz dilyanki shkiri de rostut pera pteriliyi cherguyutsya z dilyankami de pera vidsutni apteriyi Apteriyi vkrito perami z susidnih pterilij Nitchasti pera vidriznyayutsya dovgim tonkim ta m yakim stovburom ta duzhe nechislennim boridkami drugogo poryadku na jogo distalnomu kinci Zvichajno voni vkriti konturnimi perami ale u deyakih ptahiv napriklad u baklaniv na dilyankah shiyi ta potilici vistupayut na poverhnyu operennya Puhovi pera yak i puh harakterizuyutsya m yakim ta tonkim strizhnem i nezcheplenimi boridkami Ci vidi per zapobigayut oholodzhennyu tila Dlya puhu harakternij vkorochenij strizhen ta nezchepleni boridki pershogo poryadku za majzhe povnoyi vidsutnosti boridok drugogo poryadku Embrionalne pero z yakogo rozvivayutsya vsi formi per za budovoyu podibne do puhu Shetinki yavlyayut soboyu strizhni per pozbavleni boridok Vvazhayetsya sho voni yak i nitchasti pera vikonuyut funkciyu organiv dotiku Pera na kincyah z chasom stirayutsya tripayutsya ta vicvitayut sho prizvodit ptahiv do neobhidnosti linyannya tobto periodichnoyi zmini per Ptashine peroPohodzhennya ta rozvitokTrivalij chas vvazhalosya sho evolyucijno pera pohodyat vid shkirnih lusok reptilij ale ostannim chasom ce tverdzhennya postavleno pid sumniv Spochatku pera vikonuvali zavdannya teploizolyaciyi ta imovirno markernu u shlyubnij povedinci i lishe potim stali pristosuvannyam dlya polotu U grudni 2018 roku na osnovi analizu vikopnih reshtok bulo vstanovleno sho pir ya viniklo u pterozavriv 250 mln rokiv tomu Doslidno dovedeno sho vidsutnist v organizmi embrionu ptahiv bilkovogo receptora yaka sprichinyuye utvorennya peretinok mizh palcyami nig viklikaye takozh i peretvorennya shkirnoyi luski na nogah na pera Mehanizm rozvitku pera Vnaslidok rozrostannya klitin epidermisu ta kutisu na shkiri utvoryuyetsya gorbok vin podibnij do zachatku luski plazuniv sho postupovo rozrostayetsya u viglyadi spryamovanogo nazad virostu osnova yakogo zagliblyuyetsya v shkiru utvoryuyuchi pihvu pera Spoluchnotkaninna chastina virostu peretvoryuyetsya na pronizanij krovonosnimi sudinami sosochok pera sho roste Odnochasno epidermalnij shar sho rozrostayetsya peretvoryuyetsya na tonkij rogovij chohlik yakij zakrivaye pero sho roste a z dopomizhnih klitin yaki posileno dilyatsya ta postupovo rogoviyut utvoryuyetsya strizhen z boridkami sho vidhodyat vid nogo V miru rostu pera navkolishnij rogovij chohlik postupovo zlushuyetsya a boridki rozpryamlyayutsya utvoryuyuchi viyalo Sosochok zasihaye vid nogo v ochini pera zalishayetsya lishe plivchasta dushka Vikoristannya lyudinoyuPera zastosovuyut dlya nabivki perin podushok m yakih mebliv a takozh dlya uteplennya odyagu ta spalnih mishkiv osoblivo cinuyetsya puh gagi Pera zdavna zastosovuvali dlya vigotovlennya stril Pera velikih ptahiv najchastishe gusej protyagom stolit vikoristovuvali yak ruchki U bagatoh narodiv zokrema do seredini 19 go storichchya i v zahidnoyevropejskih krayinah pera vhodyat do skladu tradicijnogo svyatkovogo vbrannya Yih vikoristovuvali takozh dlya provedennya ritualiv Pera orliv mayut veliku kulturnu ta duhovnu cinnist dlya amerikanskih indianciv i korinnih narodiv Kanadi yak religijni predmeti U Spoluchenih Shtatah religijne vikoristannya orlinogo i yastrubinogo pera regulyuyetsya federalnim zakonom pro orline pir ya zgidno z yakim volodinnya orlinim perom obmezheno sertifikovanimi ta zareyestrovanimi chlenami viznanih na federalnomu rivni indianskih plemen U Pivdennij Americi vidvari zrobleni z pera kondora vikoristovuyutsya v tradicijnih likah V Indiyi pera indijskogo pavicha zastosovuvalisya v tradicijnij medicini vid ukusu zmiyi bezpliddya i kashlyu Protyagom 18 go 19 go i pochatku 20 go stolit vidbuvalasya burhliva mizhnarodna torgivlya perami dlya vishukanih zhinochih kapelyuhiv ta inshih golovnih uboriv 1886 roku vidomij ornitolog Frenk Chepmen narahuvav u Nyu Jorku pera 40 vidiv miscevih ptahiv yaki prikrashali tri chverti z 700 damskih kapelyuhiv Cya torgivlya prizvela do serjoznih vtrat dlya populyacij deyakih ptahiv napriklad chapel ta zhuravliv Zahisniki prirodi veli veliku kampaniyu proti vikoristannya pera v kapelyushkah Ce spriyalo uhvalennyu Zakonu Lejsi 1900 roku i zumovilo zminu modi Rinok dekorativnogo pera znachnoyu miroyu obvalivsya Ostannim chasom operennya pivnya stalo poshirenim trendom yak aksesuar dlya zachiski a pera yake ranishe zastosovuvali yak ribolovecku primanku teper vikoristovuyut dlya dodannya volossyu koloru i stilyu Sogodni na pochatku XXI stolittya pera sho vikoristovuyut v industriyi modi u vijskovih golovnih uborah i odyazi ye vidhodami ptahivnictva v tomu chisli pera kurej gusej indikiv fazaniv i strausiv Ci pera zabarvlyuyut i obroblyayut dlya polipshennya yih zovnishnogo viglyadu oskilki pera svijskih ptahiv za svoyeyu prirodoyu chasto buvayut tmyanimi yaksho porivnyati z perami dikih ptahiv Virobnictvo pir yanoyi produkciyi v Yevropi skorotilosya za ostanni 60 rokiv perevazhno cherez konkurenciyu z boku azijskih krayin Prikrasi z perami na golovi indiancya Aktrisa cs z kapelyuhom prikrashenim egretkami chepuri velikoyi 1912 Kapelyuh bavarskogo mislivcya Ptashini pera yak prikrasa kapelyuha Yelizaveti II Soldat polku Korolivskih vallijciv z bilim plyumazhem na bereti DzherelaPrum RO Brush AH 2002 Benton Michael J Xu Xing Orr Patrick J Kaye Thomas G Pittman Michael Kearns Stuart L McNamara Maria E Jiang Baoyu Yang Zixiao 1 sichnya 2019 Pterosaur integumentary structures with complex feather like branching Nature Ecology amp Evolution angl 3 1 24 30 doi 10 1038 s41559 018 0728 7 ISSN 2397 334X Zou H Niswander L 1997 Naumov N P Kartashev N N Zoologiya pozvonochnyh Ch 2 Presmykayushiesya pticy mlekopitayushie Uchebnik dlya biolog spec un tov M Vyssh shkola 1979 272 s il Froemming Steve 2006 Traditional use of the Andean flicker Colaptes rupicola as a galactagogue in the Peruvian Andes Journal of Ethnobiology and Ethnomedicine 2 23 doi 10 1186 1746 4269 2 23 PMC 1484469 PMID 16677398 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Murari S K Frey F J Frey B M Gowda T V Vishwanath B S 2005 Use of Pavo cristatus feather extract for the better management of snakebites Neutralization of inflammatory reactions Journal of Ethnopharmacology 99 2 229 237 doi 10 1016 j jep 2005 02 027 PMID 15894132 Mahawar M M Jaroli D P 2007 Traditional knowledge on zootherapeutic uses by the Saharia tribe of Rajasthan India Journal of Ethnobiology and Ethnomedicine 3 25 doi 10 1186 1746 4269 3 25 PMC 1892771 PMID 17547781 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Feather trade 23 chervnya 2008 u Wayback Machine Smithsonian Institution Bonner Jessie L 6 June 2011 High fashion or bait Fly ties now hair extensions The Seattle Times originalu za 10 June 2011 PosilannyaPir ya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1386 1000 ekz Ce nezavershena stattya pro material Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Feather