Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пско́вська губе́рнія — адміністративна одиниця Російської імперії. Губернським містом був Псков. Існувала з 1772 по 1777 та з 1796 по 1927 рік, після чого увійшла до складу новоствореної Ленінградської області. Площа, станом на 1914 рік, становила 44211,2 км² (38846,5 квадратних верст). Населення, відповідно до даних перепису 1897 року — 1 122 317 чоловік. У 1900-х роках налічувалось 1 млн. 188 тис. жителів, причому на долю міського населення припадало тільки 86 тисяч чоловік, переважало селянство — понад 93 відсотки загальної кількості жителів.
| Псковська губернія | ||||
 | ||||
 | ||||
| Центр | Псков | |||
|---|---|---|---|---|
| Існування | 1772—1927 | |||
| Утворено | 1772—1777; 1796—1927 | |||
| Площа | 44211,2 (1914) | |||
| Населення | 1 122 317 осіб (1897) | |||
| Попередники | Псковське намісництво | |||
| Наступники | Ленінградська область Латвія Естонія | |||
Історія
У складі Російської (Московської) держави
1510 року Псковська республіка була приєднана московським князем Василем III до Московської держави. Відповідно до писарської книги 1585—1587 років, Псковська земля розділялась у цей час на 13 повітів. Раніше у складі Псковської землі перебував ще 14-й, Себезький повіт з містом Себеж, який 1579 року відійшов до Речі Посполитої. А також приблизно з 1576 до 1584 року до неї належали деякі території Шелонської п'ятини Новгородської землі: Порховський повіт з містом Порховом і Ляцький повіт, що складався з Ляцького погосту.
1708 року територія Псковської землі увійшла до складу Інгерманландської губернії, яку було перейменовано 1710 року на Санкт-Петербурзьку.
1719 року губернію було поділено на провінції, було утворено . Її повітовими містами були: Гдов, Ізборськ, Остров, Опочка, Псков, , Заволоччя, і .
У складі Російської імперії
1727 року з Санкт-Петербурзької губернії було виділено Новгородську губернію, яка складалась із 5 провінцій (Новгородської, Псковської, Великолуцької, Тверської та Бєлозерської).
1772 року, після , була створена Псковська губернія (центром губернії було місто Опочка). До неї увійшли 2 провінції Новгородської губернії (Псковська та Великолуцька) й нові — Двінська (Польська Ліфляндія) та з земель колишнього Полоцького воєводства, а наприкінці того ж року приєднана з Могильовської губернії Вітебська провінція.
У другій половині 1776 року Псковську губернію було розділено на дві нові губернії — Полоцьку та Псковську. При цьому до останньої з центром у Пскові відійшли колишні Псковська та провінції, а з Новгородської губернії Порховський, Гдовський повіти, а також деякі погости Новгородського повіту.
1777 року замість губернії було створено Псковське намісництво у складі 10 повітів. 1781 Гдовський та Лузький повіти відійшли до Санкт-Петербурзької губернії, а ще за рік було утворено Печерський повіт.
1796 року намісництво було перетворено на Псковську губернію. На той момент губернія складалась із 6 повітів: Псковського, Великолуцького, Опочецького, Островського, Порховського та Торопецького. 1802 року з них було виділено ще два повіти: Холмський та Новоржевський.
За радянської влади
У квітні 1918 року вісім північно-західних губерній — Петроградська, Новгородська, Псковська, Олонецька, Архангельська, Вологодська, та — були об'єднані в Союз комун Північної області, який вже 1919 року було ліквідовано. Також після Жовтневого перевороту Псковська губернія зазнала й низки територіальних змін, так 1920 року частина західних повітів відійшла до Естонії (Псковського) та Латвії (Псковського й Островського), а 1924 року з Вітебської губернії до Псковської були передані Велізький, Невельський та Себезький повіти. 1927 року Псковську губернію було ліквідовано і вона увійшла до складу Ленінградської області.
Адміністративний поділ
| № з/п | Герб повітового міста | Назва | Площа, верст² | Населення (1897), чол. | |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 |  | Великі Луки (8 466 чел.) | 4 173,3 | 123 779 | |
| 2 |  | Новоржев (2 838 чол.) | 3 247,8 | 113 769 | |
| 3 |  | Опочка (5 735 чол.) | 4 069,9 | 135 654 | |
| 4 |  | Порхов (5 551 чол.) | 6 045,9 | 175 853 | |
| 5 |  | Остров (6 268 чол.) | 4 357,0 | 161 877 | |
| 6 |  | Псков (30 478 чол.) | 5 142,2 | 226 756 | |
| 7 |  | Торопецький повіт | Торопець (7 368 чол.) | 5 222,0 | 96 472 |
| 8 |  | Холм (5 894 чол.) | 5 713,2 | 88 157 |
Керівництво губернії
Генерал-губернатори
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| Захар Чернишов | граф, генерал-аншеф, генерал-губернатор обох білоруських губерній: Могильовської та Псковської | |
| генерал-поручик (був на посаді намісника Псковського) | ||
| Микола Репнін | князь, генерал-аншеф | |
| генерал-аншеф | ||
| генерал-поручик |
Військові губернатори
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| Михайло Філософов | генерал від інфантерії | |
| генерал від інфантерії | ||
| князь, генерал від інфантерії | ||
| маркіз, генерал від інфантерії, генерал-ад'ютант (був на посаді Ризького військового генерал-губернатора й керував Псковською губернією з часів приєднання до Остзейських губерній Указом від 06.08.1823 до остаточного відокремлення 31.12.1829) |
Губернатори
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| генерал-майор | ||
| камергер | ||
| бригадир |
Правителі намісництва
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| генерал-поручик | ||
| дійсний статський радник | ||
| генерал-поручик | ||
| дійсний статський радник |
Губернатори
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| дійсний статський радник | ||
| дійсний статський радник | ||
| таємний радник | ||
| таємний радник | ||
| дійсний статський радник | ||
| князь, таємний радник | ||
| дійсний статський радник | ||
| Андрій Квітка | дійсний статський радник | |
| дійсний статський радник | ||
| генерал-майор | ||
| дійсний статський радник | ||
| дійсний статський радник | ||
| граф, статський радник, (затверджений із наданням звання дійсного статського радника 01.01.1865) | ||
| у званні камергера, дійсний статський радник | ||
| дійсний статський радник | ||
| у званні камергера, дійсний статський радник | ||
| таємний радник | ||
| таємний радник | ||
| князь, на посаді шталмейстера, дійсний статський радник | ||
| граф, дійсний статський радник | ||
| барон, дійсний статський радник | ||
| Аркадій Келеповський | дійсний статський радник |
Губернські керівники дворянства
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| генерал-поручик | ||
| підполковник | ||
| дійсний статський радник | ||
| генерал-майор | ||
| надвірний радник | ||
| статський радник | ||
| колезький радник | ||
| колезький радник | ||
| полковник | ||
| генерал-лейтенант | ||
| дійсний статський радник | ||
| титулярний радник | ||
| генерал-майор | ||
| полковник | ||
| Олексій Васильчиков | дійсний камергер | |
| статський радник | ||
| капітан ІІ рангу | ||
| генерал-майор | ||
| камергер, статський радник | ||
| колезький радник | ||
| таємний радник | ||
| гвардії капітан | ||
| колезький радник (дійсний статський радник) | ||
| барон, дійсний статський радник | ||
| таємний радник | ||
| дійсний статський радник | ||
| відставний гвардії полковник, на посаді єгермейстера, гофмейстер | ||
| статський радник | ||
| генерал-майор | ||
| гофмейстер | ||
| титулярний радник (дійсний статський радник) |
Віце-губернатори
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| бригадир | ||
| статський радник | ||
| статський радник | ||
| статський радник | ||
| статський радник | ||
| статський радник | ||
| статський радник | ||
| капітан-командор | ||
| статський радник | ||
| статський радник | ||
| колезький радник | ||
| колезький радник | ||
| колезький радник | ||
| колезький радник | ||
| статський радник | ||
| колезький радник | ||
| дійсний статський радник | ||
| Кожевніков | колезький радник | |
| статський радник | ||
| дійсний статський радник | ||
| статський радник | ||
| статський радник | ||
| дійсний статський радник | ||
| дійсний статський радник | ||
| дійсний статський радник | ||
| князь, колезький радник | ||
| статський радник (дійсний статський радник) | ||
| дійсний статський радник | ||
| у званні камергера, колезький радник (статський радник) | ||
| Олексій Хвостов | колезький радник (статський радник) | |
| граф, церемоніймейстер | ||
| статський радник | ||
| барон, колезький радник (дійсний статський радник) | ||
| статський радник (дійсний статський радник) | ||
| князь, полковник | ||
| надвірний радник |
Населення
Національний склад у 1897 році:
| Повіт | росіяни | естонці | латиші | євреї | фіни |
|---|---|---|---|---|---|
| Губернія в цілому | 94,7 % | 2,3 % | … | … | … |
| Великолукський | 96,7 % | … | … | … | … |
| Новоржевський | 97,9 % | … | … | … | … |
| Опочецький | 98,5 % | … | … | … | … |
| Островський | 96,5 % | … | 1,8 % | … | … |
| Порховський | 97,8 % | … | … | … | … |
| Псковський | 87,5 % | 7,8 % | 1,7 % | … | … |
| Торопецький | 92,7 % | 3,0 % | 1,4 % | 1,7 % | … |
| Холмський | 93,4 % | 2,5 % | 1,1 % | … | 1,1 % |
Символіка
Як герб губернії офіційно був затверджений герб Пскова зразка 1781 року, однак також використовувався герб, розроблений за зразком символів інших губерній — увінчаний Імператорською короною та оточений вінцем, перевитим Андріївською стрічкою. (Цей герб не був офіційно прийнятий до 8 грудня 1856 року). З 1857 до 1917 використовувався герб з короною.
Примітки
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
- . Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 29 липня 2012.
- За книгою В. Л. Яніна Новгород і Литва. Прикордонні ситуації у 13-15 століттях.). Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 12 липня 2012.
- Дозорна книга В. М. Безобразова 7084 р.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 29 липня 2012.
- Коломицева. «Псковській губернії 225 років».
- Малий енциклопедичний словник Брокгауза та Ефрона[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2008. Процитовано 29 липня 2012.
- Білоруська РСР. Коротка енциклопедія. Том 1
- Демоскоп Weekly. Перший загальний перепис населення Російської імперії 1897 р. Наявне населення в губерніях, повітах, містах Російської імперії (без Фінляндії). Архів оригіналу за 28 лютого 2012. Процитовано 29 липня 2012.
- Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників
- Герб Псковської області
Посилання
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
- «Псковська Держава. Краєзнавчий архів Псковської області»
- Карта Псковського намісництва 1792 р
- Алфавітний каталог населених місць Псковської губернії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Psko vska gube rniya administrativna odinicya Rosijskoyi imperiyi Gubernskim mistom buv Pskov Isnuvala z 1772 po 1777 ta z 1796 po 1927 rik pislya chogo uvijshla do skladu novostvorenoyi Leningradskoyi oblasti Plosha stanom na 1914 rik stanovila 44211 2 km 38846 5 kvadratnih verst Naselennya vidpovidno do danih perepisu 1897 roku 1 122 317 cholovik U 1900 h rokah nalichuvalos 1 mln 188 tis zhiteliv prichomu na dolyu miskogo naselennya pripadalo tilki 86 tisyach cholovik perevazhalo selyanstvo ponad 93 vidsotki zagalnoyi kilkosti zhiteliv Pskovska guberniyaCentr PskovIsnuvannya 1772 1927Utvoreno 1772 1777 1796 1927Plosha 44211 2 1914 Naselennya 1 122 317 osib 1897 Poperedniki Pskovske namisnictvoNastupniki Leningradska oblast Latviya EstoniyaIstoriyaU skladi Rosijskoyi Moskovskoyi derzhavi 1510 roku Pskovska respublika bula priyednana moskovskim knyazem Vasilem III do Moskovskoyi derzhavi Vidpovidno do pisarskoyi knigi 1585 1587 rokiv Pskovska zemlya rozdilyalas u cej chas na 13 povitiv Ranishe u skladi Pskovskoyi zemli perebuvav she 14 j Sebezkij povit z mistom Sebezh yakij 1579 roku vidijshov do Rechi Pospolitoyi A takozh priblizno z 1576 do 1584 roku do neyi nalezhali deyaki teritoriyi Shelonskoyi p yatini Novgorodskoyi zemli Porhovskij povit z mistom Porhovom i Lyackij povit sho skladavsya z Lyackogo pogostu 1708 roku teritoriya Pskovskoyi zemli uvijshla do skladu Ingermanlandskoyi guberniyi yaku bulo perejmenovano 1710 roku na Sankt Peterburzku 1719 roku guberniyu bulo podileno na provinciyi bulo utvoreno Yiyi povitovimi mistami buli Gdov Izborsk Ostrov Opochka Pskov Zavolochchya i U skladi Rosijskoyi imperiyi 1727 roku z Sankt Peterburzkoyi guberniyi bulo vidileno Novgorodsku guberniyu yaka skladalas iz 5 provincij Novgorodskoyi Pskovskoyi Velikoluckoyi Tverskoyi ta Byelozerskoyi 1772 roku pislya bula stvorena Pskovska guberniya centrom guberniyi bulo misto Opochka Do neyi uvijshli 2 provinciyi Novgorodskoyi guberniyi Pskovska ta Velikolucka j novi Dvinska Polska Liflyandiya ta z zemel kolishnogo Polockogo voyevodstva a naprikinci togo zh roku priyednana z Mogilovskoyi guberniyi Vitebska provinciya U drugij polovini 1776 roku Pskovsku guberniyu bulo rozdileno na dvi novi guberniyi Polocku ta Pskovsku Pri comu do ostannoyi z centrom u Pskovi vidijshli kolishni Pskovska ta provinciyi a z Novgorodskoyi guberniyi Porhovskij Gdovskij poviti a takozh deyaki pogosti Novgorodskogo povitu 1777 roku zamist guberniyi bulo stvoreno Pskovske namisnictvo u skladi 10 povitiv 1781 Gdovskij ta Luzkij poviti vidijshli do Sankt Peterburzkoyi guberniyi a she za rik bulo utvoreno Pecherskij povit 1796 roku namisnictvo bulo peretvoreno na Pskovsku guberniyu Na toj moment guberniya skladalas iz 6 povitiv Pskovskogo Velikoluckogo Opocheckogo Ostrovskogo Porhovskogo ta Toropeckogo 1802 roku z nih bulo vidileno she dva poviti Holmskij ta Novorzhevskij Za radyanskoyi vladi U kvitni 1918 roku visim pivnichno zahidnih gubernij Petrogradska Novgorodska Pskovska Olonecka Arhangelska Vologodska ta buli ob yednani v Soyuz komun Pivnichnoyi oblasti yakij vzhe 1919 roku bulo likvidovano Takozh pislya Zhovtnevogo perevorotu Pskovska guberniya zaznala j nizki teritorialnih zmin tak 1920 roku chastina zahidnih povitiv vidijshla do Estoniyi Pskovskogo ta Latviyi Pskovskogo j Ostrovskogo a 1924 roku z Vitebskoyi guberniyi do Pskovskoyi buli peredani Velizkij Nevelskij ta Sebezkij poviti 1927 roku Pskovsku guberniyu bulo likvidovano i vona uvijshla do skladu Leningradskoyi oblasti Administrativnij podil z p Gerb povitovogo mista Nazva Plosha verst Naselennya 1897 chol 1 Veliki Luki 8 466 chel 4 173 3 123 7792 Novorzhev 2 838 chol 3 247 8 113 7693 Opochka 5 735 chol 4 069 9 135 6544 Porhov 5 551 chol 6 045 9 175 8535 Ostrov 6 268 chol 4 357 0 161 8776 Pskov 30 478 chol 5 142 2 226 7567 Toropeckij povit Toropec 7 368 chol 5 222 0 96 4728 Holm 5 894 chol 5 713 2 88 157Kerivnictvo guberniyiGeneral gubernatori Im ya Titul chin zvannya Chas perebuvannya na posadiZahar Chernishov graf general anshef general gubernator oboh biloruskih gubernij Mogilovskoyi ta Pskovskoyi 1772 1777general poruchik buv na posadi namisnika Pskovskogo 1777 1781Mikola Repnin knyaz general anshef 1782 1792general anshef 1792 1793general poruchik 1793 1795Vijskovi gubernatori Im ya Titul chin zvannya Chas perebuvannya na posadiMihajlo Filosofov general vid infanteriyi 1797 1798general vid infanteriyi 1798 1799knyaz general vid infanteriyi 1799 1800markiz general vid infanteriyi general ad yutant buv na posadi Rizkogo vijskovogo general gubernatora j keruvav Pskovskoyu guberniyeyu z chasiv priyednannya do Ostzejskih gubernij Ukazom vid 06 08 1823 do ostatochnogo vidokremlennya 31 12 1829 1823 1829Gubernatori Im ya Titul chin zvannya Chas perebuvannya na posadigeneral major 1772 1775kamerger 1775 1776brigadir 1776 1777Praviteli namisnictva Im ya Titul chin zvannya Chas perebuvannya na posadigeneral poruchik 1778 1781dijsnij statskij radnik 1781 1785general poruchik 1785 1788dijsnij statskij radnik 1788 27 01 1797Gubernatori Im ya Titul chin zvannya Chas perebuvannya na posadidijsnij statskij radnik 29 01 1797 23 03 1797dijsnij statskij radnik 23 03 1797 05 09 1798tayemnij radnik 05 09 1798 26 12 1800tayemnij radnik 26 12 1800 1807dijsnij statskij radnik 1807 1811knyaz tayemnij radnik 1811 1816dijsnij statskij radnik 12 12 1816 12 09 1826Andrij Kvitka dijsnij statskij radnik 12 09 1826 04 01 1830dijsnij statskij radnik 28 01 1830 29 11 1839general major 09 12 1839 28 02 1845dijsnij statskij radnik 28 02 1845 06 09 1856dijsnij statskij radnik 30 11 1856 19 02 1864graf statskij radnik zatverdzhenij iz nadannyam zvannya dijsnogo statskogo radnika 01 01 1865 26 02 1864 01 01 1867u zvanni kamergera dijsnij statskij radnik 20 01 1867 30 03 1868dijsnij statskij radnik 17 04 1868 01 04 1872u zvanni kamergera dijsnij statskij radnik 09 06 1872 13 01 1886tayemnij radnik 30 01 1886 02 03 1888tayemnij radnik 31 03 1888 07 06 1900knyaz na posadi shtalmejstera dijsnij statskij radnik 07 06 1900 13 06 1903graf dijsnij statskij radnik 13 06 1903 24 01 1911baron dijsnij statskij radnik 24 01 1911 12 1915Arkadij Kelepovskij dijsnij statskij radnik 1915 1916Gubernski kerivniki dvoryanstva Im ya Titul chin zvannya Chas perebuvannya na posadigeneral poruchik 1779 1781pidpolkovnik 1781 1784dijsnij statskij radnik 1784 1794general major 1794 1796nadvirnij radnik 1796 1799statskij radnik 1799 1802kolezkij radnik 1802 1808kolezkij radnik 1808 1809polkovnik 1809 1810general lejtenant 1810 1811dijsnij statskij radnik 1811 1812titulyarnij radnik 1812 1813general major 1814 1823polkovnik 1823 1826Oleksij Vasilchikov dijsnij kamerger 1826 1829statskij radnik 1829 1830kapitan II rangu 1830 1831general major 1831 1832kamerger statskij radnik 1832 1835kolezkij radnik 1835 1841tayemnij radnik 1841 11 1859gvardiyi kapitan 29 11 1859 1862kolezkij radnik dijsnij statskij radnik 1862 1865baron dijsnij statskij radnik 1865 1877tayemnij radnik 1877 04 1893dijsnij statskij radnik 11 04 1893 03 03 1895vidstavnij gvardiyi polkovnik na posadi yegermejstera gofmejster 03 03 1895 1904statskij radnik 20 04 1904 1907general major 18 02 1907 1910gofmejster 13 02 1910 1913titulyarnij radnik dijsnij statskij radnik 1913 1917Vice gubernatori Im ya Titul chin zvannya Chas perebuvannya na posadibrigadir 1777 1782statskij radnik 1782 1786statskij radnik 1786 1793statskij radnik 1793 1795statskij radnik 1795 05 09 1798statskij radnik 05 09 1798 21 06 1800statskij radnik 21 06 1800 1805kapitan komandor 1805 1807statskij radnik 1807 1809statskij radnik 1811 1817kolezkij radnik 1817 1820kolezkij radnik 1820 1823kolezkij radnik 26 12 1823 11 07 1826kolezkij radnik 11 07 1826 30 11 1828statskij radnik 30 11 1828 03 08 1830kolezkij radnik 06 10 1830 19 02 1837dijsnij statskij radnik 19 02 1837 01 01 1838Kozhevnikov kolezkij radnik 01 02 1838 05 01 1839statskij radnik 04 03 1839 05 07 1843dijsnij statskij radnik 05 07 1843 03 03 1856statskij radnik 03 03 1856 26 07 1857statskij radnik 26 07 1857 02 08 1859dijsnij statskij radnik 02 08 1859 31 03 1867dijsnij statskij radnik 12 05 1867 20 05 1870dijsnij statskij radnik 20 05 1870 01 01 1873knyaz kolezkij radnik 16 02 1873 12 04 1874statskij radnik dijsnij statskij radnik 29 05 1874 01 01 1890dijsnij statskij radnik 01 01 1890 16 02 1893u zvanni kamergera kolezkij radnik statskij radnik 18 02 1893 03 01 1898Oleksij Hvostov kolezkij radnik statskij radnik 16 01 1898 06 03 1900graf ceremonijmejster 06 03 1900 30 05 1902statskij radnik 30 05 1902 30 12 1902baron kolezkij radnik dijsnij statskij radnik 04 01 1903 24 01 1911statskij radnik dijsnij statskij radnik 24 01 1911 1914knyaz polkovnik 1914 1916nadvirnij radnik 1916 1917NaselennyaGerb guberniyi z oficijnim opisom zatverdzhenij Oleksandrom II 1856 Nacionalnij sklad u 1897 roci Povit rosiyani estonci latishi yevreyi finiGuberniya v cilomu 94 7 2 3 Velikolukskij 96 7 Novorzhevskij 97 9 Opocheckij 98 5 Ostrovskij 96 5 1 8 Porhovskij 97 8 Pskovskij 87 5 7 8 1 7 Toropeckij 92 7 3 0 1 4 1 7 Holmskij 93 4 2 5 1 1 1 1 SimvolikaYak gerb guberniyi oficijno buv zatverdzhenij gerb Pskova zrazka 1781 roku odnak takozh vikoristovuvavsya gerb rozroblenij za zrazkom simvoliv inshih gubernij uvinchanij Imperatorskoyu koronoyu ta otochenij vincem perevitim Andriyivskoyu strichkoyu Cej gerb ne buv oficijno prijnyatij do 8 grudnya 1856 roku Z 1857 do 1917 vikoristovuvavsya gerb z koronoyu Gerb guberniyi vid 1880 Gerb guberniyi vid Sukachova 1878 Suchasne zobrazhennya gerba 2000 ni PrimitkiEnciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 Arhiv originalu za 16 sichnya 2014 Procitovano 29 lipnya 2012 Za knigoyu V L Yanina Novgorod i Litva Prikordonni situaciyi u 13 15 stolittyah Arhiv originalu za 12 lipnya 2012 Procitovano 12 lipnya 2012 Dozorna kniga V M Bezobrazova 7084 r Arhiv originalu za 27 veresnya 2011 Procitovano 29 lipnya 2012 Kolomiceva Pskovskij guberniyi 225 rokiv Malij enciklopedichnij slovnik Brokgauza ta Efrona nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2008 Procitovano 29 lipnya 2012 Biloruska RSR Korotka enciklopediya Tom 1 Demoskop Weekly Pershij zagalnij perepis naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 r Nayavne naselennya v guberniyah povitah mistah Rosijskoyi imperiyi bez Finlyandiyi Arhiv originalu za 28 lyutogo 2012 Procitovano 29 lipnya 2012 Demoskop Weekly Dodatok Dovidnik statistichnih pokaznikiv Gerb Pskovskoyi oblastiPosilannyaEnciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 Pskovska Derzhava Krayeznavchij arhiv Pskovskoyi oblasti Karta Pskovskogo namisnictva 1792 r Alfavitnij katalog naselenih misc Pskovskoyi guberniyi