Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Прісноводні заболочені ліси басейну Тонлесапу (ідентифікатор WWF: IM0164) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований в Камбоджі та В'єтнамі.
 Заболочені ліси Тонлесапу | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | IM0164 |
| Межі | Торф'яно-болотні ліси басейнів Тонлесапу та Меконгу Сухі ліси Центрального Індокитаю Сухі вічнозелені ліси Південно-Східного Індокитаю Індокитайські мангри |
| Площа, км² | 25 540 |
| Країни | Камбоджа, В'єтнам |
| Охороняється | 3207 км² (13 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон прісноводних заболочених лісів басейну Тонлесапу простягається на 450 км з північного заходу на південний схід, через територію Камбоджі та Південного В'єтнаму. Він охоплює басейн озера Тонлесап, найбільшого озера Індокитаю, та заплаву нижнього Меконгу. Низовини регіону переважно лежать на висоті до 10 м над рівнем моря, однак декілька пагорбів підіймаються на висоту до 300 м над рівнем моря. В межах регіону розташована стародавня столиця Кхмерської імперії Ангкор та сучасна столиця Камбоджі Пномпень.
Тонлесап — це відносно молоде озеро; вважається, що воно утворилося внаслідок опускання Камбоджійської платформи приблизно 5700 років тому. Площа та об'єм Тонлесапу значно коливаються з року в рік: під час сухого сезону мінімальна площа озера може становить 2500-3000 км², а об'єм — близько 1 км³, а під час сезону дощів максимальна площа озера становить 16 000 км², а об'єм — близько 80 км³. Глибина озера під час сезону дощів становить 9-14 м, а наприкінці посушливого сезону — близько 1 м.
Річка Тонлесап довжиною 120 км сполучає озеро Тонлесап з Меконгом. На неї припадає 9 % річкового стоку Меконгу. Коли починаються мусонні дощі, рівень води в Меконзі починає підвищуватися, і зрештою річка Тонлесап змінює напрям своєї течії, а наприкінці сезону дощів стік Меконгу починає зменшуватися, і Тонлесап знову починає впадати у нього.
На захід та північ від регіону розташований екорегіон сухих лісів Центрального Індокитаю, а на схід та південний захід — екорегіон торф'яно-болотних лісів басейнів Тонлесапу та Меконгу. В дельті Меконгу, де відчувається вплив солоної води, заболочені ліси екорегіону переходять у індокитайські мангри.
Клімат
В межах екорегіону домінує саванний клімат (Aw за класифікацією кліматів Кеппена). Середньорічна кількість опадів тут коливається від 1300 до 1560 мм, більшість з яких випадає під час сезону мусонів з квітня по листопад, з піком у вересні. Середня температура в регіоні становить близько 25 °C.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є невисокі [en], що ростуть безпосередньо навколо озера Тонлесап, та невисокі чагарникові зарості, які вкривають більшу частину регіону. Структура та склад цих лісових угруповань значною мірою залежить від мікронеоднорідності умов [en] та динаміки сезонних повеней. Майже 35 % території екорегіону сезонно затоплюються щонайменше на шестимісячний період із серпня по січень або лютий.
Чагарникові хащі регіону складаються з невисоких дерев висотою не більше 4 м, які утворюють майже суцільний лісовий намет. Висота, якої досягають окремі види у цих заростях, пов'язана з особливостями вологості ґрунту: найвищі дерева зустрічаються ближче до озерної улоговини, постійно заповненої водою, тоді як менші особини зустрічаються на периферії заплавної зони. У низькорослих чагарникових заростях переважають прісноводні мангри (Barringtonia acutangula), різні представники родин Молочаєві (Euphorbiaceae), Бобові (Fabaceae) та Комбретові (Combretaceae), а також [en] (Terminalia cambodiana), характерні місцеві ендеміки.
Раніше близько 10 % заплави Тонлесапу вкривали низькорослі [en], дерева в яких досягали 7-15 м заввишки. Подібні ліси також зустрічаються уздовж сезонних заплав Меконгу, [en] та інших річок екорегіону. Ці ліси не є суцільними, а натомість утворюють мозаїку з насаджень великих дерев та відкритих ділянок, на яких зустрічаються плаваючі водні трави, типові для самого озера. У затоплюваних лісах регіону домінують прісноводні мангри (Barringtonia acutangula) та [en] (Diospyros cambodiana). Також тут зустрічаються [en] (Mallotus plicatus), [en] (Crateva magna), [en] (Crudia zeylanica), [en] (Elaeocarpus griffithii), [en] (Garcinia loureiroi), [en] (Lophopetalum wightianum) та камбоджійські терміналії (Terminalia cambodiana). Здерев'янілі ліани, такі як [en] (Senegalia thailandica), [en] (Breynia vitis-idaea) та [en] (Combretum trifoliatum), додають щільності структурі лісу.
Більшість дерев регіону є листопадними. Замість того, щоб скидати листя під час сухого сезону, ці види втрачають листя під час сезонного затоплення. Однак деякі дерева залишаються вічнозеленими навіть незважаючи на занурення у воду протягом шести-восьми місяців щороку. За нечисленними винятками цвітіння та утворення плодів у дерев і кущів, що ростуть в заплавах регіону, затримується на кілька місяців після появи нового листя. Плоди на більшості дерев дозрівають в той час, коли дерева все ще затоплені водою. Це свідчить про те, що риба може бути важливим [en] для таких дерев.
На додачу до лісів та чагарників екорегіону, тут також зустрічаються великі ділянки сезонно затоплюваних луків, по яким розкиданні поодинокі прісноводні мангри (Barringtonia acutangula). Ці гідроморфні савани зазвичай залиті водою щонайменше шість місяців на рік.
Чагарники та заболочені ліси заплави Тонлесапу сильно постраждали від діяльності людини. Первинного лісового покриву наразі залишилося дуже мало, більшість лісів перетворено на рисові поля та інші сільськогосподарські угіддя. Серйозну проблему для флори екорегіону представляє [en] (Mimosa pigra). Цей агресивний американський вид прижився на перелогових полях та у чагарниках і лісах регіону, порушених вирубкою або спалюванням. Він утворює густі, непрохідні колючі хащі, які пригнічують ріст місцевих видів рослин.
Фауна
Серед ссавців, які зустрічаються в заплавах екорегіону, слід відзначити дику свиню (Sus scrofa), індійського замбара (Rusa unicolor cambojensis), північного рудого мунтжака (Muntiacus vaginalis), малого оленька (Tragulus kanchil), бантенга (Bos javanicus), лангура Жермена (Trachypithecus germaini), камбоджійського гібона (Hylobates pileatus), макаку-крабоїда (Macaca fascicularis), малайського ведмедя (Helarctos malayanus), індокитайського леопарда (Panthera pardus delacouri), димчасту пантеру (Neofelis nebulosa), гірського куона (Cuon alpinus), суматранську видру (Lutra sumatrana) та гладкошерсту видру (Lutrogale perspicillata). Популяції більшості з них значно скоротилися внаслідок полювання. Вважається, що індокитайські тигри (Panthera tigris corbetti) вимерли в регіоні, а індійські слони (Elephas maximus indicus), які раніше здійснювали сезонні міграції до озера Тонлесап, більше туди не приходять.
Заболочені ліси та прилеглі до них водно-болотні угіддя є дуже важливим середовищем існування для таких птахів, як рідкісні індійські журавлі (Grus antigone), білоплечі ібіси (Pseudibis davisoni) та майже ендемічні гігантські ібіси (Thaumatibis gigantea). Серед інших птахів, які зустраються в екорегіоні, слід відзначити королівського шуліку (Haliastur indus), індійського лелеку-тантала (Mycteria leucocephala), азійського ябіру (Ephippiorhynchus asiaticus), яванського марабу (Leptoptilos javanicus), індійського марабу (Leptoptilos dubius), сірого пелікана (Pelecanus philippensis), індійського баклана (Phalacrocorax fuscicollis) та чорночереву змієшийку (Anhinga melanogaster). Раніше тут зустрічалися рожевокрилі фламінго (Phoenicopterus roseus), однак востаннє вони прилітали до Тонлесапу у 1935 році. Ендеміками екорегіону є камбоджійські кравчики (Orthotomus chaktomuk). Ці птахи живуть в чагарникових заростях в заплавах річок і були відкриті лише у 2009 році.
Серед поширених в екорегіоні плазунів слід відзначити дуже рідкісних [en] (Crocodylus siamensis) видовжених черепах (Indotestudo elongata) та південних багатурів (Batagur affinis). Раніше тут зустрічалися іравадійські дельфіни (Orcaella brevirostris), однак наразі вони в регіоні вимерли.
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 3207 км², або 13 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], Пташиний заповідник та Рамсарське водно-болотне угіддя [en] та [en] в Камбоджі.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 03 травня 2024.
Посилання
- «Tonle Sap freshwater swamp forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Tonle Sap Freshwater Swamp Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prisnovodni zabolocheni lisi basejnu Tonlesapu identifikator WWF IM0164 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij v Kambodzhi ta V yetnami Prisnovodni zabolocheni lisi basejnu Tonlesapu Zabolocheni lisi Tonlesapu Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya vrazlivij WWF IM0164 Mezhi Torf yano bolotni lisi basejniv Tonlesapu ta Mekongu Suhi lisi Centralnogo Indokitayu Suhi vichnozeleni lisi Pivdenno Shidnogo Indokitayu Indokitajski mangri Plosha km 25 540 Krayini Kambodzha V yetnam Ohoronyayetsya 3207 km 13 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Zatoplyuvani lisi basejnu TonlesapuGeografiyaEkoregion prisnovodnih zabolochenih lisiv basejnu Tonlesapu prostyagayetsya na 450 km z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid cherez teritoriyu Kambodzhi ta Pivdennogo V yetnamu Vin ohoplyuye basejn ozera Tonlesap najbilshogo ozera Indokitayu ta zaplavu nizhnogo Mekongu Nizovini regionu perevazhno lezhat na visoti do 10 m nad rivnem morya odnak dekilka pagorbiv pidijmayutsya na visotu do 300 m nad rivnem morya V mezhah regionu roztashovana starodavnya stolicya Khmerskoyi imperiyi Angkor ta suchasna stolicya Kambodzhi Pnompen Tonlesap ce vidnosno molode ozero vvazhayetsya sho vono utvorilosya vnaslidok opuskannya Kambodzhijskoyi platformi priblizno 5700 rokiv tomu Plosha ta ob yem Tonlesapu znachno kolivayutsya z roku v rik pid chas suhogo sezonu minimalna plosha ozera mozhe stanovit 2500 3000 km a ob yem blizko 1 km a pid chas sezonu doshiv maksimalna plosha ozera stanovit 16 000 km a ob yem blizko 80 km Glibina ozera pid chas sezonu doshiv stanovit 9 14 m a naprikinci posushlivogo sezonu blizko 1 m Richka Tonlesap dovzhinoyu 120 km spoluchaye ozero Tonlesap z Mekongom Na neyi pripadaye 9 richkovogo stoku Mekongu Koli pochinayutsya musonni doshi riven vodi v Mekonzi pochinaye pidvishuvatisya i zreshtoyu richka Tonlesap zminyuye napryam svoyeyi techiyi a naprikinci sezonu doshiv stik Mekongu pochinaye zmenshuvatisya i Tonlesap znovu pochinaye vpadati u nogo Na zahid ta pivnich vid regionu roztashovanij ekoregion suhih lisiv Centralnogo Indokitayu a na shid ta pivdennij zahid ekoregion torf yano bolotnih lisiv basejniv Tonlesapu ta Mekongu V delti Mekongu de vidchuvayetsya vpliv solonoyi vodi zabolocheni lisi ekoregionu perehodyat u indokitajski mangri KlimatV mezhah ekoregionu dominuye savannij klimat Aw za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednorichna kilkist opadiv tut kolivayetsya vid 1300 do 1560 mm bilshist z yakih vipadaye pid chas sezonu musoniv z kvitnya po listopad z pikom u veresni Serednya temperatura v regioni stanovit blizko 25 C FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye nevisoki en sho rostut bezposeredno navkolo ozera Tonlesap ta nevisoki chagarnikovi zarosti yaki vkrivayut bilshu chastinu regionu Struktura ta sklad cih lisovih ugrupovan znachnoyu miroyu zalezhit vid mikroneodnoridnosti umov en ta dinamiki sezonnih povenej Majzhe 35 teritoriyi ekoregionu sezonno zatoplyuyutsya shonajmenshe na shestimisyachnij period iz serpnya po sichen abo lyutij Chagarnikovi hashi regionu skladayutsya z nevisokih derev visotoyu ne bilshe 4 m yaki utvoryuyut majzhe sucilnij lisovij namet Visota yakoyi dosyagayut okremi vidi u cih zarostyah pov yazana z osoblivostyami vologosti gruntu najvishi dereva zustrichayutsya blizhche do ozernoyi ulogovini postijno zapovnenoyi vodoyu todi yak menshi osobini zustrichayutsya na periferiyi zaplavnoyi zoni U nizkoroslih chagarnikovih zarostyah perevazhayut prisnovodni mangri Barringtonia acutangula rizni predstavniki rodin Molochayevi Euphorbiaceae Bobovi Fabaceae ta Kombretovi Combretaceae a takozh en Terminalia cambodiana harakterni miscevi endemiki Ranishe blizko 10 zaplavi Tonlesapu vkrivali nizkorosli en dereva v yakih dosyagali 7 15 m zavvishki Podibni lisi takozh zustrichayutsya uzdovzh sezonnih zaplav Mekongu en ta inshih richok ekoregionu Ci lisi ne ye sucilnimi a natomist utvoryuyut mozayiku z nasadzhen velikih derev ta vidkritih dilyanok na yakih zustrichayutsya plavayuchi vodni travi tipovi dlya samogo ozera U zatoplyuvanih lisah regionu dominuyut prisnovodni mangri Barringtonia acutangula ta en Diospyros cambodiana Takozh tut zustrichayutsya en Mallotus plicatus en Crateva magna en Crudia zeylanica en Elaeocarpus griffithii en Garcinia loureiroi en Lophopetalum wightianum ta kambodzhijski terminaliyi Terminalia cambodiana Zderev yanili liani taki yak en Senegalia thailandica en Breynia vitis idaea ta en Combretum trifoliatum dodayut shilnosti strukturi lisu Bilshist derev regionu ye listopadnimi Zamist togo shob skidati listya pid chas suhogo sezonu ci vidi vtrachayut listya pid chas sezonnogo zatoplennya Odnak deyaki dereva zalishayutsya vichnozelenimi navit nezvazhayuchi na zanurennya u vodu protyagom shesti vosmi misyaciv shoroku Za nechislennimi vinyatkami cvitinnya ta utvorennya plodiv u derev i kushiv sho rostut v zaplavah regionu zatrimuyetsya na kilka misyaciv pislya poyavi novogo listya Plodi na bilshosti derev dozrivayut v toj chas koli dereva vse she zatopleni vodoyu Ce svidchit pro te sho riba mozhe buti vazhlivim en dlya takih derev Na dodachu do lisiv ta chagarnikiv ekoregionu tut takozh zustrichayutsya veliki dilyanki sezonno zatoplyuvanih lukiv po yakim rozkidanni poodinoki prisnovodni mangri Barringtonia acutangula Ci gidromorfni savani zazvichaj zaliti vodoyu shonajmenshe shist misyaciv na rik Chagarniki ta zabolocheni lisi zaplavi Tonlesapu silno postrazhdali vid diyalnosti lyudini Pervinnogo lisovogo pokrivu narazi zalishilosya duzhe malo bilshist lisiv peretvoreno na risovi polya ta inshi silskogospodarski ugiddya Serjoznu problemu dlya flori ekoregionu predstavlyaye en Mimosa pigra Cej agresivnij amerikanskij vid prizhivsya na perelogovih polyah ta u chagarnikah i lisah regionu porushenih virubkoyu abo spalyuvannyam Vin utvoryuye gusti neprohidni kolyuchi hashi yaki prignichuyut rist miscevih vidiv roslin FaunaSered ssavciv yaki zustrichayutsya v zaplavah ekoregionu slid vidznachiti diku svinyu Sus scrofa indijskogo zambara Rusa unicolor cambojensis pivnichnogo rudogo muntzhaka Muntiacus vaginalis malogo olenka Tragulus kanchil bantenga Bos javanicus langura Zhermena Trachypithecus germaini kambodzhijskogo gibona Hylobates pileatus makaku kraboyida Macaca fascicularis malajskogo vedmedya Helarctos malayanus indokitajskogo leoparda Panthera pardus delacouri dimchastu panteru Neofelis nebulosa girskogo kuona Cuon alpinus sumatransku vidru Lutra sumatrana ta gladkosherstu vidru Lutrogale perspicillata Populyaciyi bilshosti z nih znachno skorotilisya vnaslidok polyuvannya Vvazhayetsya sho indokitajski tigri Panthera tigris corbetti vimerli v regioni a indijski sloni Elephas maximus indicus yaki ranishe zdijsnyuvali sezonni migraciyi do ozera Tonlesap bilshe tudi ne prihodyat Zabolocheni lisi ta prilegli do nih vodno bolotni ugiddya ye duzhe vazhlivim seredovishem isnuvannya dlya takih ptahiv yak ridkisni indijski zhuravli Grus antigone biloplechi ibisi Pseudibis davisoni ta majzhe endemichni gigantski ibisi Thaumatibis gigantea Sered inshih ptahiv yaki zustrayutsya v ekoregioni slid vidznachiti korolivskogo shuliku Haliastur indus indijskogo leleku tantala Mycteria leucocephala azijskogo yabiru Ephippiorhynchus asiaticus yavanskogo marabu Leptoptilos javanicus indijskogo marabu Leptoptilos dubius sirogo pelikana Pelecanus philippensis indijskogo baklana Phalacrocorax fuscicollis ta chornocherevu zmiyeshijku Anhinga melanogaster Ranishe tut zustrichalisya rozhevokrili flamingo Phoenicopterus roseus odnak vostannye voni prilitali do Tonlesapu u 1935 roci Endemikami ekoregionu ye kambodzhijski kravchiki Orthotomus chaktomuk Ci ptahi zhivut v chagarnikovih zarostyah v zaplavah richok i buli vidkriti lishe u 2009 roci Sered poshirenih v ekoregioni plazuniv slid vidznachiti duzhe ridkisnih en Crocodylus siamensis vidovzhenih cherepah Indotestudo elongata ta pivdennih bagaturiv Batagur affinis Ranishe tut zustrichalisya iravadijski delfini Orcaella brevirostris odnak narazi voni v regioni vimerli ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 3207 km abo 13 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en Ptashinij zapovidnik ta Ramsarske vodno bolotne ugiddya en ta en v Kambodzhi PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 03 travnya 2024 Posilannya Tonle Sap freshwater swamp forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Tonle Sap Freshwater Swamp Forests One Earth