Пряшівська архієпархія — архієпархія на Західному Закарпатті, тепер у східній частині Словаччини з осідком у Пряшеві.
Пряшівська архієпархія | |
---|---|
Пряшівська архієпархія | |
герб Пряшівської греко-католицької архієпархії | |
Церква | Словацька греко-католицька церква |
Обряд | візантійський обряд |
Країна | Словаччина |
Головне місто | Пряшів |
Дата заснування | 1816 |
Населення | 14 000 000 осіб |
Катедральний собор | d |
Ієрарх | Йона Максім |
grkatpo.sk | |
Пряшівська архієпархія у Вікісховищі |
Історія
Пряшівська єпархія була створена 1816 р. цісарем і угорським королем Францом І.
1818 — підтверджена папою Пієм VII виділенням із Мукачівської єпархії 194 парохій з близько 150 000 вірних.
1880 — відкрито єпархіальну семінарію, 1895 — дяківсько-учительську семінарію, 1936 — греко-католицьку гімназію у Пряшеві.
Єпископ Ґойдич спровадив чернечі чини і згромадження (Редемптористів, Василіян та сестер Служебниць; сестри Василіянки діяли в єпархії від 1922 року).
У 1920-х pp. унаслідок релігійної боротьби певне число греко-католиків перейшло на православ'я (у 1930 р. — 6 парохій, 7 000 вірних).
Через зміну державних кордонів 1939 року у межах тодішньої Словацької Республіки опинилося близько 80 парохій Мукачівської єпархії, що їх Ватикан сформував в окрему Апостольську адміністрацію та підпорядкував юрисдикції Пряшівського єпископа. Після 1945 p., по відновленні Чехо-Словаччини, греко-католики з Чехії і Моравії були підпорядковані Пряшівському єпископу.
1948 року під юрисдикцією пряшівського єпископа перебували: Пряшівська єпархія (143 700 вірних), Мукачівська адміністратура (80 600) та адміністратура Чехії і Моравії, очолена празьким парохом (68 400; Празька і Брненська парохії та 15-18 місійних станиць), разом — 292. 600
28 квітня 1950 на т. зв. Пряшівському синоді, під тиском комуністичної влади Греко-Католицька Церква в Чехо-Словаччині була примусово скасована, монастирі ліквідовані, обидва єпископи ув'язнені, духовенство здебільшого вивезене до концентраційних таборів, а вірних оголошено православними. Тоді Московський патріарх на території Чехо-Словаччини заснував 4 православні єпархії: Празьку архієпархію, Брненсько-Оломоуцьку, Михайлівецьку (з парохом кол. Мукачівської адміністратури) та Пряшівську (в історичних її кордонах); з 23 листопада 1951 вони творять так звану Автокефальну Православну Церкву ЧССР (ЧСПЦ), що її очолив росіянин Елевферій Воронцов, призначений Московським патріархом; а потім — митрополит Доротей Филип (1964—1999), уродженець Закарпаття.
Під час чехо-словацької лібералізації 13 червня 1968 уряд дозволив на відновлення Греко-Католицької Церкви у ЧССР. Тоді впродовж року з 246 православних парохій на Пряшівщині до неї повернулося 204 парохії та 69 священиків. Єпископ Гопко, якому єпископ Ґойдич (помер 1960 р. у в'язниці) передав керівництво Пряшівською єпархією, повернувся до Пряшева, але група словацьких греко-католицьких священиків, що згуртувалася у Дійовому Комітеті Греко-Католицької Церкви (Akčný výbor), з осідком у Кошицях (його очолив свящ. І.Мурин), усунула єпископ Гопка від адміністрування єпархією і виклопотала в Римі словацького «ординарія» в особі одного зі своїх членів — о. І.Гірки, який перебрав управління Пряшівською єпархією 2 квітня 1969. Згадана група далі повела сильну кампанію за словакізацію Греко-Католицької Церкви й обряду, висунувши гасло: «Усі греко-католики — словаки». Внаслідок цього багато греко-католиків і навіть деякі словацькі села повернулися до Православної Церкви, де зберігають церковно-слов'янську мову й східний обряд.
30 січня 2008 року папа Бенедикт XVI реформував структуру Словацької греко-католицької церкви. Пряшівська греко-католицька єпархія отримала статус архієпархії-митрополії, якій підпорядковані дві єпархії — з центрами в Кошицях та Братиславі.
Єпископи
Пряшівськими єпархами були:
- єпископ Григорій Таркович (1818—1841),
- єпископ Йосиф Гаганець (1842—1875),
- єпископ Миколай Товт (1876—1882),
- єпископ Ян Валій (1882—1911),
- єпископ Стефан Новак (1913—1918),
…
- єпископ Павло Ґойдич (1940—1960), проголошений блаженним у 2001 році
…
- єпископ (1990—2002).
Пряшівськими апостольськими адміністраторами були:
- єпископ Діонісій Няраді (1922—1926),
- єпископ Павло Ґойдич (1926—1940),
- єпископ (1969—1989).
Пряшівськими вікарними архієреями були:
- єпископ Василій Гопко (1946—1976), проголошений блаженним у 2003 році
- єпископ Мілан Хаутур (1992—1997).
З 11 грудня 2002 року єпархію очолював єпископ Ян Баб'як (з 30 січня 2008 року — архієпископ; 25 квітня 2022 року Папа Франциск прийняв його зречення з пастирського уряду).
З 25 квітня 2022 року до 27 січня 2024 року адміністратор владика Петер Руснак.
- архієпископ Йона Максім (з 27 січня 2024).
Примітки
- Шематизм Пряшівської єпархії" на 1948 р.
- Rinunce e nomine. press.vatican.va. Процитовано 25 квітня 2022.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Духнович А. История Пряшевской Єпархии, рос. переклад Кустодіева, перевидана у творах О.Духновича, т. 2. — Пряшів, 1967
- Пекар А. Нариси Історії церкви Закарпаття. — Рим, 1967
- Hopko V. Greko-Katoličeskaja Cerkov 1846—1946. — Пряшів, 1946
- Pekar A. Historic Background of the Eparchy of Prjashev. — Пітсбурґ, 1968
- Kubinyi J. The History of Prjašiv Eparchy. — Рим, 1970
- The Tragedy of Gr. Cath. Church in Czechoslovakia. — Нью-Йорк, 1971
- Любомир Белей. Затоплені асиміляцією. Історія українців Словаччини: від незнання до безпам'ятства // Український тиждень, № 6 (171), 11.02.2011
Це незавершена стаття про католицтво. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pryashivska arhiyeparhiya arhiyeparhiya na Zahidnomu Zakarpatti teper u shidnij chastini Slovachchini z osidkom u Pryashevi Pryashivska arhiyeparhiyaPryashivska arhiyeparhiyagerb Pryashivskoyi greko katolickoyi arhiyeparhiyiCerkvaSlovacka greko katolicka cerkvaObryadvizantijskij obryadKrayinaSlovachchinaGolovne mistoPryashivData zasnuvannya1816Naselennya14 000 000 osibKatedralnij sobordIyerarhJona Maksimgrkatpo sk Pryashivska arhiyeparhiya u Vikishovishi Arhiyepiskop Yan Bab yak Kafedralnij sobor Ivana Hrestitelya u Pryashevi IstoriyaPryashivska yeparhiya bula stvorena 1816 r cisarem i ugorskim korolem Francom I 1818 pidtverdzhena papoyu Piyem VII vidilennyam iz Mukachivskoyi yeparhiyi 194 parohij z blizko 150 000 virnih 1880 vidkrito yeparhialnu seminariyu 1895 dyakivsko uchitelsku seminariyu 1936 greko katolicku gimnaziyu u Pryashevi Yepiskop Gojdich sprovadiv chernechi chini i zgromadzhennya Redemptoristiv Vasiliyan ta sester Sluzhebnic sestri Vasiliyanki diyali v yeparhiyi vid 1922 roku U 1920 h pp unaslidok religijnoyi borotbi pevne chislo greko katolikiv perejshlo na pravoslav ya u 1930 r 6 parohij 7 000 virnih Cherez zminu derzhavnih kordoniv 1939 roku u mezhah todishnoyi Slovackoyi Respubliki opinilosya blizko 80 parohij Mukachivskoyi yeparhiyi sho yih Vatikan sformuvav v okremu Apostolsku administraciyu ta pidporyadkuvav yurisdikciyi Pryashivskogo yepiskopa Pislya 1945 p po vidnovlenni Cheho Slovachchini greko katoliki z Chehiyi i Moraviyi buli pidporyadkovani Pryashivskomu yepiskopu 1948 roku pid yurisdikciyeyu pryashivskogo yepiskopa perebuvali Pryashivska yeparhiya 143 700 virnih Mukachivska administratura 80 600 ta administratura Chehiyi i Moraviyi ocholena prazkim parohom 68 400 Prazka i Brnenska parohiyi ta 15 18 misijnih stanic razom 292 600 28 kvitnya 1950 na t zv Pryashivskomu sinodi pid tiskom komunistichnoyi vladi Greko Katolicka Cerkva v Cheho Slovachchini bula primusovo skasovana monastiri likvidovani obidva yepiskopi uv yazneni duhovenstvo zdebilshogo vivezene do koncentracijnih taboriv a virnih ogolosheno pravoslavnimi Todi Moskovskij patriarh na teritoriyi Cheho Slovachchini zasnuvav 4 pravoslavni yeparhiyi Prazku arhiyeparhiyu Brnensko Olomoucku Mihajlivecku z parohom kol Mukachivskoyi administraturi ta Pryashivsku v istorichnih yiyi kordonah z 23 listopada 1951 voni tvoryat tak zvanu Avtokefalnu Pravoslavnu Cerkvu ChSSR ChSPC sho yiyi ocholiv rosiyanin Elevferij Voroncov priznachenij Moskovskim patriarhom a potim mitropolit Dorotej Filip 1964 1999 urodzhenec Zakarpattya Pid chas cheho slovackoyi liberalizaciyi 13 chervnya 1968 uryad dozvoliv na vidnovlennya Greko Katolickoyi Cerkvi u ChSSR Todi vprodovzh roku z 246 pravoslavnih parohij na Pryashivshini do neyi povernulosya 204 parohiyi ta 69 svyashenikiv Yepiskop Gopko yakomu yepiskop Gojdich pomer 1960 r u v yaznici peredav kerivnictvo Pryashivskoyu yeparhiyeyu povernuvsya do Pryasheva ale grupa slovackih greko katolickih svyashenikiv sho zgurtuvalasya u Dijovomu Komiteti Greko Katolickoyi Cerkvi Akcny vybor z osidkom u Koshicyah jogo ocholiv svyash I Murin usunula yepiskop Gopka vid administruvannya yeparhiyeyu i viklopotala v Rimi slovackogo ordinariya v osobi odnogo zi svoyih chleniv o I Girki yakij perebrav upravlinnya Pryashivskoyu yeparhiyeyu 2 kvitnya 1969 Zgadana grupa dali povela silnu kampaniyu za slovakizaciyu Greko Katolickoyi Cerkvi j obryadu visunuvshi gaslo Usi greko katoliki slovaki Vnaslidok cogo bagato greko katolikiv i navit deyaki slovacki sela povernulisya do Pravoslavnoyi Cerkvi de zberigayut cerkovno slov yansku movu j shidnij obryad 30 sichnya 2008 roku papa Benedikt XVI reformuvav strukturu Slovackoyi greko katolickoyi cerkvi Pryashivska greko katolicka yeparhiya otrimala status arhiyeparhiyi mitropoliyi yakij pidporyadkovani dvi yeparhiyi z centrami v Koshicyah ta Bratislavi YepiskopiPryashivskimi yeparhami buli yepiskop Grigorij Tarkovich 1818 1841 yepiskop Josif Gaganec 1842 1875 yepiskop Mikolaj Tovt 1876 1882 yepiskop Yan Valij 1882 1911 yepiskop Stefan Novak 1913 1918 yepiskop Pavlo Gojdich 1940 1960 progoloshenij blazhennim u 2001 roci yepiskop 1990 2002 Pryashivskimi apostolskimi administratorami buli yepiskop Dionisij Nyaradi 1922 1926 yepiskop Pavlo Gojdich 1926 1940 yepiskop 1969 1989 Pryashivskimi vikarnimi arhiyereyami buli yepiskop Vasilij Gopko 1946 1976 progoloshenij blazhennim u 2003 roci yepiskop Milan Hautur 1992 1997 Z 11 grudnya 2002 roku yeparhiyu ocholyuvav yepiskop Yan Bab yak z 30 sichnya 2008 roku arhiyepiskop 25 kvitnya 2022 roku Papa Francisk prijnyav jogo zrechennya z pastirskogo uryadu Z 25 kvitnya 2022 roku do 27 sichnya 2024 roku administrator vladika Peter Rusnak arhiyepiskop Jona Maksim z 27 sichnya 2024 PrimitkiShematizm Pryashivskoyi yeparhiyi na 1948 r Rinunce e nomine press vatican va Procitovano 25 kvitnya 2022 DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Duhnovich A Istoriya Pryashevskoj Yeparhii ros pereklad Kustodieva perevidana u tvorah O Duhnovicha t 2 Pryashiv 1967 Pekar A Narisi Istoriyi cerkvi Zakarpattya Rim 1967 Hopko V Greko Katoliceskaja Cerkov 1846 1946 Pryashiv 1946 Pekar A Historic Background of the Eparchy of Prjashev Pitsburg 1968 Kubinyi J The History of Prjasiv Eparchy Rim 1970 The Tragedy of Gr Cath Church in Czechoslovakia Nyu Jork 1971 Lyubomir Belej Zatopleni asimilyaciyeyu Istoriya ukrayinciv Slovachchini vid neznannya do bezpam yatstva Ukrayinskij tizhden 6 171 11 02 2011 Ce nezavershena stattya pro katolictvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi