Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пружани (біл. Пружаны) — місто в Білорусі, центр Пружанського району Берестейської області. Розташований на річці Мухавець (басейн Західного Бугу), за 89 км на північний схід від міста Берестя, за 13 км від залізничної станції Оранчиці (на лінії Барановичі — Берестя). Вузол автомобільних доріг на міста Берестя, Високе, Береза, Слонім, Кобринь.
| Транслітерація назви | Pružany | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 52°33′24″ пн. ш. 24°27′52″ сх. д. / 52.55667° пн. ш. 24.46444° сх. д.Координати: 52°33′24″ пн. ш. 24°27′52″ сх. д. / 52.55667° пн. ш. 24.46444° сх. д. | |||||
| Країна |  Білорусь | ||||
| Область | Берестейська область | ||||
| Район | Пружанський район | ||||
| Засновано | 1487 | ||||
| Перша згадка | 1487 | ||||
| Магдебурзьке право | 1588 | ||||
| Статус | з 1589 року | ||||
| Населення | 19 032 (2009) | ||||
| Часовий пояс | час у Білорусі | ||||
| Поштовий індекс | 225133 | ||||
| Телефонний код | +375-1632 | ||||
| Висота | 161 м | ||||
| Транспорт, відстані | |||||
| Найближча залізнична станція | Оранчиці (13 км) | ||||
| До Мінська | |||||
| - фізична | 255 км | ||||
| До обласного центру | |||||
| - фізична | 89 км | ||||
  Пружани | |||||
  Пружани Пружани (Берестейська область) | |||||
 Пружани у Вікісховищі | |||||
Географія
Клімат
Клімат у населеному пункті вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена). Опадів 596 мм на рік. Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 29 мм. Найбільша кількість опадів випадає в липні — близько 78 мм. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 49 мм. Пересічна температура січня — -5,2 °C, липня — 17,8 °C. Річна амплітуда температур становить 23,0 °C.
| Клімат | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −2,2 | −0,8 | 4,2 | 12,4 | 18,9 | 22,1 | 23,4 | 22,9 | 18,0 | 11,8 | 4,7 | 0,1 | 11,3 |
| Середня температура, °C | −5,2 | −4 | 0,4 | 7,4 | 13,3 | 16,5 | 17,8 | 17,3 | 13,0 | 7,8 | 2,3 | −2,4 | 7,0 |
| Середній мінімум, °C | −8,1 | −7,2 | −3,3 | 2,5 | 7,7 | 11,0 | 12,3 | 11,7 | 8,1 | 3,8 | −0,1 | −4,8 | 2,8 |
| Норма опадів, мм | 37 | 29 | 32 | 41 | 56 | 73 | 78 | 65 | 55 | 43 | 43 | 44 | 596 |
| Джерело: Climate-Data.org (англ.) | |||||||||||||
Історія
Пружани відомі з 1487 року як поселення Добучин Брест-Литовського воєводства Великого князівства Литовського.
Після смерті кобринського князя Івана (Яна) Семеновича Добучин перейшов до його жінки Федори (Теодори). В 1519 році польський король Сигізмунд I Старий передав цю місцевість кобринському старості маршалку Костевичу.
З 1532 року поселення належало королеві Боні Сфорца (другій жінці Сигізмунда, за походженням італійці). У 1563 році було 1250 мешканців, 7 вулиць, 278 дворів. Існував «королівський двір» — дерев'яний палац з господарськими будовами. З 1566 у Брестському повіті Великого князівства Литовського.
3 травня 1588 дочка Бони Сфорца надала поселенню магдебурзьке право і герб міста, запозичений від сім'ї Сфорца: в срібному полі в'ється змія (вуж), з пащі якої видно напівпроковтнуту дитину. В привілеї був дозвіл на два ярмарки на рік. В привілеї була зазначена сучасна назва Пружани, яка була відома й раніше. На думку деяких істориків, походження назви Пружани пов'язане з поселенням коло Добучина прусів.
Привілей підтверджений 6 травня 1589 грамотою Сигізмунда ІІІ Вази з наданням додаткових привілеїв (чотири ярмарки на рік). У документах за 1597 рік відзначені палац, 2 флігелі, господарські будови, млин. З початку 17 століття в місті почалося гончарство на продаж. Місто дуже постраждало під час воєн XVII—XVIII століть (вцілила тільки п'ята частина забудівлі), до кінця XVIII століття місто відновилося, у 1791 — 2094 мешканців.
Після приєднання до Росії в 1795 році Пружани стають центром повіту спочатку , потім Литовської, Гродненської, Литовсько-Гродненської губерній. Катерина ІІ подарувала Пружанський ключ графу, генералу-фельдмаршалу Румянцеву-Задунайскому, який швидко розпродав місто Трембіцькому, Булгарину, Влодкам і Швиковському. В російсько-французьку війну 1812 року Пружани зайняті і розграбовані наполеонівськими військами. В 1817 році в місті 824 мешканців. В 1838 році у місті три забруковані вулиці; діяло дворянське училище (130 учнів), шпиталь, аптека. Біля міста працювала цегельня.
Серед повітових міст Гродненської губернії Пружани були найбіднішими, але, не зважаючи на це, в середині 19 століття кожну зиму відбувалися театральні постановки. У 1845 місто отримало інший герб (на світло-коричневому полі ялинка, на гілках якої висить труба мисливця). У 1857 — 5665 мешканців. Під час повстання 1863–1864 на Пружанщині діяли загони Р. Рогінського, С. Сангина і Б. Рильського, 13 лютого 1863 року Пружани були зайняті повстанцями. В 1897 році в місті 7634 мешканця, з яких 67,5 % євреїв, 25,6 % православних, 6,2 % католиків; 14 дрібних підприємств, 2 церкви, костел, синагога. У XIX — 1-й половині XX століття Пружани відомі як центр гончарного ремісництва.
У серпні 1915 року Пружани були зайняті військами Німеччини, в березні 1919 року — Польщі. При владі Польщі, в складі якої місто перебувало з 1921 по 1939 рік, Пружани — центр повіту Поліського воєводства. Діяло «Товариство білоруської школи». 18 квітня 1934 року частина території маєтку Губернія і фільварок Августиновка увійшли до складу міста Пружани.
З вересня 1939 у БРСР, з 15 січня 1940 — центр Пружанського району. На теренах Пружанщини діяло ОУН що належало до Кобринського надрайону «Лан» — провідник Арсен Клиновий («Шах»).
З 26 червня 1941 року по 17 липня 1944 року Пружани були окуповані німецько-фашистськими загарбниками. В 1941 нацисти створити єврейське гетто. За роки війни житловий фонд був зруйнований на 70 %, знищено більше 4 тисяч чоловік. Протягом 28-31 січня 1943 року нацисти депортували близько 10000 євреїв з Пружан до Аушвіц через Біркенау, де чоловіки, жінки і діти були безжально ліквідовані.
Сьогодні в місті проживає 19 300 жителів. Промисловість Пружан представлена підприємствами, переробниками сільськогосподарської сировини (молочний комбінат, льнозавод, плодоконсервний завод, комбінат кооперативної промисловості), заводом радіодеталей, комбінатом будівельних матеріалів, лісгоспом, що має свою виробничу базу, та іншими підприємствами.
У середині XIX століття багатий польський магнат Валентин Швиковський заклав парк (зараз парк «Пружани») і побудував палац, який можна побачити й сьогодні, в ньому зараз діє краєзнавчий музей. У місті також збереглися пам'ятки архітектури — каплиця (1852), собор Олександра Невського (1866), торгові ряди (1896). Встановлені пам'ятники: В. З. Хоружій, льотчику С. М. Гудимову, радянським льотчикам, на братських могилах червоноармійців, радянських воїнів і партизан.
Восени 2003 року в Пружанах був проведений республіканський конкурс «», внаслідок чого в місті з'явилися нові архітектурні споруди, і вигляд міста суттєво змінився. У 2006 році в Пружанах було відкрито Льодовий палац (вперше у місті районного підпорядкування з'явилося таке).
Населення
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення міста становила 19 032 особи.
Національність
Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року:
| Національність | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| білоруси | 16988 | 89,26 % |
| росіяни | 1318 | 6,93 % |
| українці | 360 | 1,89 % |
| поляки | 270 | 1,42 % |
| національність не вказана | 14 | 0,07 % |
| татари | 13 | 0,07 % |
| національність не повідомлена | 11 | 0,06 % |
| литовці | 8 | 0,04 % |
| молдовани | 8 | 0,04 % |
| узбеки | 7 | 0,04 % |
| азербайджанці | 6 | 0,03 % |
| євреї | 4 | 0,02 % |
| дві та більше національності | 4 | 0,02 % |
| осетини | 3 | 0,02 % |
| вірмени | 2 | 0,01 % |
| німці | 2 | 0,01 % |
| латиші | 2 | 0,01 % |
| башкири | 2 | 0,01 % |
| комі-перм'яки | 2 | 0,01 % |
| грузини | 1 | 0,01 % |
| китайці | 1 | 0,01 % |
| казахи | 1 | 0,01 % |
| чуваші | 1 | 0,01 % |
| мордва | 1 | 0,01 % |
| естонці | 1 | 0,01 % |
| гагаузи | 1 | 0,01 % |
| чехи | 1 | 0,01 % |
| Разом | 19032 | 100 % |
Відомі люди
- Гершгорин Семен Аронович (1901—1933) — російський математик.
- Кочетков Ігор Олексійович (нар. 1941) — радянський артист балету.
- Яновська Софія Олександрівна (1896—1966) — радянський математик.
- Ясинський Володимир Кирилович (* 1940) — український науковець у галузі математичної кібернетики. Доктор фізико-математичних наук, професор, академік АН ВШ України
Зображення
-
![image]()
Торгові ряди «Білі лавки» -
-
![image]()
Садибно-парковий комплекс Штиковських -
![image]()
Див. також
Примітки
- Belarus. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)
- Pruzhany climate: Average Temperature, weather by month, Pruzhany weather averages. Climate-Data.org. оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 17 січня 2020. (англ.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 kwietnia 1934 r. o zmianie granic miasta Prużany w powiecie prużańskim, województwie poleskiem. [ 7 травня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
- . Архів оригіналу за 22 червня 2007. Процитовано 11 січня 2009.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 січня 2009.
- . Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 11 січня 2009.
- . Архів оригіналу за 23 серпня 2006. Процитовано 11 січня 2009.
- Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)
Джерела
- Цярохін С. Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. Т. 5. — Мн. : «Беларуская Энцыклапедыя», 1999. (біл.)
- Цітоў А. Сімвалы незалежнасці. // Геральдыка беларускіх местаў. — Мн., 1998. (біл.)
- Энцыклапедыя гісторыі Беларусі : у 6 тамах / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), М. В. Біч, Б. І. Сачанка і інш.; мастак Э. Э. Жакевіч — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1993—2003. — .
- Prużana // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 110. (пол.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пружани |
- Фото [ 22 серпня 2011 у Wayback Machine.] на Radzima.org
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pruzhani bil Pruzhany misto v Bilorusi centr Pruzhanskogo rajonu Berestejskoyi oblasti Roztashovanij na richci Muhavec basejn Zahidnogo Bugu za 89 km na pivnichnij shid vid mista Berestya za 13 km vid zaliznichnoyi stanciyi Oranchici na liniyi Baranovichi Berestya Vuzol avtomobilnih dorig na mista Berestya Visoke Bereza Slonim Kobrin misto Pruzhani bil PruzhanyTransliteraciya nazvi PruzanyGerb Pruzhan Prapor PruzhanOsnovni dani52 33 24 pn sh 24 27 52 sh d 52 55667 pn sh 24 46444 sh d 52 55667 24 46444 Koordinati 52 33 24 pn sh 24 27 52 sh d 52 55667 pn sh 24 46444 sh d 52 55667 24 46444Krayina BilorusOblast Berestejska oblastRajon Pruzhanskij rajonZasnovano 1487Persha zgadka 1487Magdeburzke pravo 1588Status z 1589 rokuNaselennya 19 032 2009 Chasovij poyas chas u BilorusiPoshtovij indeks 225133Telefonnij kod 375 1632Visota 161 mTransport vidstaniNajblizhcha zaliznichna stanciya Oranchici 13 km Do Minska fizichna 255 kmDo oblasnogo centru fizichna 89 kmPruzhaniPruzhaniPruzhani Berestejska oblast Pruzhani u VikishovishiGeografiyaKlimat Klimat u naselenomu punkti vologij kontinentalnij Dfb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Opadiv 596 mm na rik Najmensha kilkist opadiv sposterigayetsya v lyutomu j syagaye u serednomu 29 mm Najbilsha kilkist opadiv vipadaye v lipni blizko 78 mm Riznicya v opadah mizh suhimi ta vologimi misyacyami stanovit 49 mm Peresichna temperatura sichnya 5 2 C lipnya 17 8 C Richna amplituda temperatur stanovit 23 0 C KlimatPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 2 2 0 8 4 2 12 4 18 9 22 1 23 4 22 9 18 0 11 8 4 7 0 1 11 3Serednya temperatura C 5 2 4 0 4 7 4 13 3 16 5 17 8 17 3 13 0 7 8 2 3 2 4 7 0Serednij minimum C 8 1 7 2 3 3 2 5 7 7 11 0 12 3 11 7 8 1 3 8 0 1 4 8 2 8Norma opadiv mm 37 29 32 41 56 73 78 65 55 43 43 44 596Dzherelo Climate Data org angl IstoriyaPruzhani vidomi z 1487 roku yak poselennya Dobuchin Brest Litovskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo Pislya smerti kobrinskogo knyazya Ivana Yana Semenovicha Dobuchin perejshov do jogo zhinki Fedori Teodori V 1519 roci polskij korol Sigizmund I Starij peredav cyu miscevist kobrinskomu starosti marshalku Kostevichu Z 1532 roku poselennya nalezhalo korolevi Boni Sforca drugij zhinci Sigizmunda za pohodzhennyam italijci U 1563 roci bulo 1250 meshkanciv 7 vulic 278 dvoriv Isnuvav korolivskij dvir derev yanij palac z gospodarskimi budovami Z 1566 u Brestskomu poviti Velikogo knyazivstva Litovskogo 3 travnya 1588 dochka Boni Sforca nadala poselennyu magdeburzke pravo i gerb mista zapozichenij vid sim yi Sforca v sribnomu poli v yetsya zmiya vuzh z pashi yakoyi vidno napivprokovtnutu ditinu V privileyi buv dozvil na dva yarmarki na rik V privileyi bula zaznachena suchasna nazva Pruzhani yaka bula vidoma j ranishe Na dumku deyakih istorikiv pohodzhennya nazvi Pruzhani pov yazane z poselennyam kolo Dobuchina prusiv Privilej pidtverdzhenij 6 travnya 1589 gramotoyu Sigizmunda III Vazi z nadannyam dodatkovih privileyiv chotiri yarmarki na rik U dokumentah za 1597 rik vidznacheni palac 2 fligeli gospodarski budovi mlin Z pochatku 17 stolittya v misti pochalosya goncharstvo na prodazh Misto duzhe postrazhdalo pid chas voyen XVII XVIII stolit vcilila tilki p yata chastina zabudivli do kincya XVIII stolittya misto vidnovilosya u 1791 2094 meshkanciv Pislya priyednannya do Rosiyi v 1795 roci Pruzhani stayut centrom povitu spochatku potim Litovskoyi Grodnenskoyi Litovsko Grodnenskoyi gubernij Katerina II podaruvala Pruzhanskij klyuch grafu generalu feldmarshalu Rumyancevu Zadunajskomu yakij shvidko rozprodav misto Trembickomu Bulgarinu Vlodkam i Shvikovskomu V rosijsko francuzku vijnu 1812 roku Pruzhani zajnyati i rozgrabovani napoleonivskimi vijskami V 1817 roci v misti 824 meshkanciv V 1838 roci u misti tri zabrukovani vulici diyalo dvoryanske uchilishe 130 uchniv shpital apteka Bilya mista pracyuvala cegelnya Sered povitovih mist Grodnenskoyi guberniyi Pruzhani buli najbidnishimi ale ne zvazhayuchi na ce v seredini 19 stolittya kozhnu zimu vidbuvalisya teatralni postanovki U 1845 misto otrimalo inshij gerb na svitlo korichnevomu poli yalinka na gilkah yakoyi visit truba mislivcya U 1857 5665 meshkanciv Pid chas povstannya 1863 1864 na Pruzhanshini diyali zagoni R Roginskogo S Sangina i B Rilskogo 13 lyutogo 1863 roku Pruzhani buli zajnyati povstancyami V 1897 roci v misti 7634 meshkancya z yakih 67 5 yevreyiv 25 6 pravoslavnih 6 2 katolikiv 14 dribnih pidpriyemstv 2 cerkvi kostel sinagoga U XIX 1 j polovini XX stolittya Pruzhani vidomi yak centr goncharnogo remisnictva U serpni 1915 roku Pruzhani buli zajnyati vijskami Nimechchini v berezni 1919 roku Polshi Pri vladi Polshi v skladi yakoyi misto perebuvalo z 1921 po 1939 rik Pruzhani centr povitu Poliskogo voyevodstva Diyalo Tovaristvo biloruskoyi shkoli 18 kvitnya 1934 roku chastina teritoriyi mayetku Guberniya i filvarok Avgustinovka uvijshli do skladu mista Pruzhani Z veresnya 1939 u BRSR z 15 sichnya 1940 centr Pruzhanskogo rajonu Na terenah Pruzhanshini diyalo OUN sho nalezhalo do Kobrinskogo nadrajonu Lan providnik Arsen Klinovij Shah Z 26 chervnya 1941 roku po 17 lipnya 1944 roku Pruzhani buli okupovani nimecko fashistskimi zagarbnikami V 1941 nacisti stvoriti yevrejske getto Za roki vijni zhitlovij fond buv zrujnovanij na 70 znisheno bilshe 4 tisyach cholovik Protyagom 28 31 sichnya 1943 roku nacisti deportuvali blizko 10000 yevreyiv z Pruzhan do Aushvic cherez Birkenau de choloviki zhinki i diti buli bezzhalno likvidovani Sogodni v misti prozhivaye 19 300 zhiteliv Promislovist Pruzhan predstavlena pidpriyemstvami pererobnikami silskogospodarskoyi sirovini molochnij kombinat lnozavod plodokonservnij zavod kombinat kooperativnoyi promislovosti zavodom radiodetalej kombinatom budivelnih materialiv lisgospom sho maye svoyu virobnichu bazu ta inshimi pidpriyemstvami U seredini XIX stolittya bagatij polskij magnat Valentin Shvikovskij zaklav park zaraz park Pruzhani i pobuduvav palac yakij mozhna pobachiti j sogodni v nomu zaraz diye krayeznavchij muzej U misti takozh zbereglisya pam yatki arhitekturi kaplicya 1852 sobor Oleksandra Nevskogo 1866 torgovi ryadi 1896 Vstanovleni pam yatniki V Z Horuzhij lotchiku S M Gudimovu radyanskim lotchikam na bratskih mogilah chervonoarmijciv radyanskih voyiniv i partizan Voseni 2003 roku v Pruzhanah buv provedenij respublikanskij konkurs vnaslidok chogo v misti z yavilisya novi arhitekturni sporudi i viglyad mista suttyevo zminivsya U 2006 roci v Pruzhanah bulo vidkrito Lodovij palac vpershe u misti rajonnogo pidporyadkuvannya z yavilosya take NaselennyaZa perepisom naselennya Bilorusi 2009 roku chiselnist naselennya mista stanovila 19 032 osobi Nacionalnist Rozpodil naselennya za ridnoyu nacionalnistyu za danimi perepisu 2009 roku Nacionalnist Osib Vidsotokbilorusi 16988 89 26 rosiyani 1318 6 93 ukrayinci 360 1 89 polyaki 270 1 42 nacionalnist ne vkazana 14 0 07 tatari 13 0 07 nacionalnist ne povidomlena 11 0 06 litovci 8 0 04 moldovani 8 0 04 uzbeki 7 0 04 azerbajdzhanci 6 0 03 yevreyi 4 0 02 dvi ta bilshe nacionalnosti 4 0 02 osetini 3 0 02 virmeni 2 0 01 nimci 2 0 01 latishi 2 0 01 bashkiri 2 0 01 komi perm yaki 2 0 01 gruzini 1 0 01 kitajci 1 0 01 kazahi 1 0 01 chuvashi 1 0 01 mordva 1 0 01 estonci 1 0 01 gagauzi 1 0 01 chehi 1 0 01 Razom 19032 100 Vidomi lyudiGershgorin Semen Aronovich 1901 1933 rosijskij matematik Kochetkov Igor Oleksijovich nar 1941 radyanskij artist baletu Yanovska Sofiya Oleksandrivna 1896 1966 radyanskij matematik Yasinskij Volodimir Kirilovich 1940 ukrayinskij naukovec u galuzi matematichnoyi kibernetiki Doktor fiziko matematichnih nauk profesor akademik AN VSh UkrayiniZobrazhennyaTorgovi ryadi Bili lavki Sobor Oleksandra Nevskogo Sadibno parkovij kompleks Shtikovskih Pruzhanskij kostelDiv takozhPruzhanska zaliznicyaPrimitkiBelarus pop stat mashke org originalu za 2 zhovtnya 2019 Procitovano 23 sichnya 2020 angl Pruzhany climate Average Temperature weather by month Pruzhany weather averages Climate Data org originalu za 26 bereznya 2020 Procitovano 17 sichnya 2020 angl Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 14 kwietnia 1934 r o zmianie granic miasta Pruzany w powiecie pruzanskim wojewodztwie poleskiem 7 travnya 2015 u Wayback Machine pol Arhiv originalu za 22 chervnya 2007 Procitovano 11 sichnya 2009 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 11 sichnya 2009 Arhiv originalu za 5 chervnya 2011 Procitovano 11 sichnya 2009 Arhiv originalu za 23 serpnya 2006 Procitovano 11 sichnya 2009 Ethnic composition of Belarus 2009 pop stat mashke org originalu za 14 sichnya 2016 Procitovano 23 sichnya 2020 angl DzherelaCyarohin S Encyklapedyya gistoryi Belarusi T 5 Mn Belaruskaya Encyklapedyya 1999 bil Citoy A Simvaly nezalezhnasci Geraldyka belaruskih mestay Mn 1998 bil Encyklapedyya gistoryi Belarusi u 6 tamah red kal G P Pashkoy galoyny red M V Bich B I Sachanka i insh mastak E E Zhakevich Minsk Vyd Belaruskaya Encyklapedyya imya Pyatrusya Broyki 1993 2003 ISBN 5 85700 073 4 Pruzana Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 110 pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu PruzhaniFoto 22 serpnya 2011 u Wayback Machine na Radzima org