Мак-Мердо (англ. McMurdo Sound) — затока моря Росса Південного океану (тихоокеанський сектор), біля берегів Антарктиди. Вкриті льодом води затоки простягаються приблизно на 55 км завдовжки й завширшки. На західному березі затоки височіє хребет Королівського товариства (англ. Royal Society Range), із найвищою вершиною Лістер, 4025 метрів над рівнем моря, а з південного боку затоки закінчуються шельфові льодовики Мак-Мердо. Східним кордоном служить Острів Росса — відправна точка багатьох ранніх антарктичних експедицій. На острові знаходиться діючий вулкан Еребус, що має висоту 3794 метри, а на південній стороні розташовуються найбільші наукові бази Антарктиди: база Мак-Мердо (США) і Скотт-Бейс (Нова Зеландія). Менше 10 % берегової лінії затоки Мак-Мердо вільно від льоду. Затока віддалена від Південного полюса приблизно за 1300 км.
Мак-Мердо | |
---|---|
Розташування | |
Координати | Координати: 77°30′ пд. ш. 165°00′ сх. д. / 77.500° пд. ш. 165.000° сх. д. |
Прибережні країни | Антарктида |
Макс. глибина | 4205 м |
Довжина | 55 км |
Ширина | 55 км |
Мапа | |
Затока була відкрита капітаном Джеймсом Кларком Россом у лютому 1841 року і була названа ним на честь лейтенанта з експедиційного корабля HMS Terror. Сьогодні затока Мак-Мердо служить кінцевою точкою маршруту для допоміжних вантажних суден і літаків, що здійснюють посадку на плавучі льоди поблизу станції Мак-Мердо. Постійне перебування з 1957—1958 років на станції вчених і технічного персоналу перетворило Бухту зимових стоянок у вкрай забруднену гавань.
Дрейф льоду, оперізуючий берегову лінію Бухти зимових стоянок та інших місць затоки, є великою перешкодою для судноплавства. Для плавання в тих місцях потрібно зміцнювати корпусу суден і часто вдаватися до криголамного ескортування. Настільки екстремальні морські умови значно обмежують число туристів, які, однак, часто відвідують Антарктичний півострів, що знаходиться у відкритих водах. Небагатьом туристам, яким вдається досягти затоки Мак-Мердо, відкриваються мальовничі пейзажі з представниками місцевої фауни — від косаток і тюленів, до пінгвінів Аделі і імператорських пінгвінів.
Холодні навколополюсні течії зменшують потік теплих вод Південного і Тихого океанів, що досягають затоки Мак-Мердо та інших антарктичних прибережних вод. Сильні стокові вітри, що дмуть вниз з Полярного плато, роблять Антарктиду самим вітряним континентом у світі. Взимку затока Мак-Мердо покривається льодом, товщина якого коливається в межах 3 метрів. Влітку ж Паковий лід відколюється, тоді вітер і сильні течії можуть змістити його далі на північ, створюючи холодні глибинні течії, проникаючі в басейни океанів світу. Протягом полярної ночі температура на станції Мак-Мердо може знизитися до −51 °C. Грудень і січень — найтепліші місяці, середній температурний максимум знаходиться в районі −1 °C.
Значення
Роль затоки Мак-Мердо як стратегічно важливого водного шляху сягає початку XX століття. Британські дослідники Ернест Шеклтон і Роберт Скотт вибудували бази на березі затоки, які служили їм як відправні точки в експедиціях до Південного полюса.
Затока Мак-Мердо не втрачає свого значення і сьогодні. Вантажні та пасажирські літаки приземляються на крижану злітно-посадкову смугу аеродрому Поле Вільямс, що знаходиться на шельфових льодовиках Мак-Мердо. Крім того, щорічно вантажні судна і танкери входять в затоку для здійснення необхідних поставок для потреб найбільшої наукової бази континенту — станції Мак-Мердо. І американська база, і новозеландська Скотт-Бейс знаходяться на південному краю острова Росса.
Острів Росса є крайньою південною точкою Антарктиди, що розташовується в зоні судноплавної доступності, а Бухта зимових стоянок в протоці Мак-Мердо — найпівденніший морський порт у світі. Однак його доступність залежить від сприятливих льодових умов в протоці.
У зимові місяці Мак-Мердо практично повністю покривається льодом. Навіть влітку кораблі, що входять до неї, іноді блокуються однорічним (припаєм) і багаторічним льодом, що викликає необхідність вдаватися до допомоги криголамів. Тим не менш, океанські течії та сильні вітри Антарктиди можуть зносити пакові льоди на північ, у море Росса, тимчасово звільняючи води затоки від льоду.
Джерела
- Залогин Б. С., 1999.
- Christine Elliott (May 2005). [http: //www.blackwell-synergy.com/doi/full/10.1111/ j.1745-7939.2005.00005.x Antarctica, Scott Base and its environs]. New Zealand Geographer. 61 (1): 68—76. doi:10.1111 /j.1745-7939.2005.00005.x. Процитовано 23 травня 2007.
{{}}
: Перевірте значення|doi=
()[недоступне посилання з липня 2019] - [http: //www.nsf.gov/pubs/stis1994/nsf92134/nsf92134.txt NSF 92-134 Facts about the US Antarctic Program]. National Science Foundation. 7 November1994. Архів оригіналу за 13 вересня 2012. Процитовано 23 травня 2007.
- Department of Geography, Texas A & M University.
Література
- (рос.) , Моря. — М. : Мысль, 1999. — 400 с. — (Природа мира) — 3 тис. прим. — .
Посилання
Це незавершена стаття з географії Антарктики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mak Merdo znachennya Mak Merdo angl McMurdo Sound zatoka morya Rossa Pivdennogo okeanu tihookeanskij sektor bilya beregiv Antarktidi Vkriti lodom vodi zatoki prostyagayutsya priblizno na 55 km zavdovzhki j zavshirshki Na zahidnomu berezi zatoki visochiye hrebet Korolivskogo tovaristva angl Royal Society Range iz najvishoyu vershinoyu Lister 4025 metriv nad rivnem morya a z pivdennogo boku zatoki zakinchuyutsya shelfovi lodoviki Mak Merdo Shidnim kordonom sluzhit Ostriv Rossa vidpravna tochka bagatoh rannih antarktichnih ekspedicij Na ostrovi znahoditsya diyuchij vulkan Erebus sho maye visotu 3794 metri a na pivdennij storoni roztashovuyutsya najbilshi naukovi bazi Antarktidi baza Mak Merdo SShA i Skott Bejs Nova Zelandiya Menshe 10 beregovoyi liniyi zatoki Mak Merdo vilno vid lodu Zatoka viddalena vid Pivdennogo polyusa priblizno za 1300 km Mak Merdo Roztashuvannya Koordinati Koordinati 77 30 pd sh 165 00 sh d 77 500 pd sh 165 000 sh d 77 500 165 000 Priberezhni krayini Antarktida Maks glibina 4205 m Dovzhina 55 km Shirina 55 km Mapa Zatoka bula vidkrita kapitanom Dzhejmsom Klarkom Rossom u lyutomu 1841 roku i bula nazvana nim na chest lejtenanta z ekspedicijnogo korablya HMS Terror Sogodni zatoka Mak Merdo sluzhit kincevoyu tochkoyu marshrutu dlya dopomizhnih vantazhnih suden i litakiv sho zdijsnyuyut posadku na plavuchi lodi poblizu stanciyi Mak Merdo Postijne perebuvannya z 1957 1958 rokiv na stanciyi vchenih i tehnichnogo personalu peretvorilo Buhtu zimovih stoyanok u vkraj zabrudnenu gavan Drejf lodu operizuyuchij beregovu liniyu Buhti zimovih stoyanok ta inshih misc zatoki ye velikoyu pereshkodoyu dlya sudnoplavstva Dlya plavannya v tih miscyah potribno zmicnyuvati korpusu suden i chasto vdavatisya do krigolamnogo eskortuvannya Nastilki ekstremalni morski umovi znachno obmezhuyut chislo turistiv yaki odnak chasto vidviduyut Antarktichnij pivostriv sho znahoditsya u vidkritih vodah Nebagatom turistam yakim vdayetsya dosyagti zatoki Mak Merdo vidkrivayutsya malovnichi pejzazhi z predstavnikami miscevoyi fauni vid kosatok i tyuleniv do pingviniv Adeli i imperatorskih pingviniv Holodni navkolopolyusni techiyi zmenshuyut potik teplih vod Pivdennogo i Tihogo okeaniv sho dosyagayut zatoki Mak Merdo ta inshih antarktichnih priberezhnih vod Silni stokovi vitri sho dmut vniz z Polyarnogo plato roblyat Antarktidu samim vitryanim kontinentom u sviti Vzimku zatoka Mak Merdo pokrivayetsya lodom tovshina yakogo kolivayetsya v mezhah 3 metriv Vlitku zh Pakovij lid vidkolyuyetsya todi viter i silni techiyi mozhut zmistiti jogo dali na pivnich stvoryuyuchi holodni glibinni techiyi pronikayuchi v basejni okeaniv svitu Protyagom polyarnoyi nochi temperatura na stanciyi Mak Merdo mozhe znizitisya do 51 C Gruden i sichen najteplishi misyaci serednij temperaturnij maksimum znahoditsya v rajoni 1 C ZnachennyaRol zatoki Mak Merdo yak strategichno vazhlivogo vodnogo shlyahu syagaye pochatku XX stolittya Britanski doslidniki Ernest Sheklton i Robert Skott vibuduvali bazi na berezi zatoki yaki sluzhili yim yak vidpravni tochki v ekspediciyah do Pivdennogo polyusa Zatoka Mak Merdo ne vtrachaye svogo znachennya i sogodni Vantazhni ta pasazhirski litaki prizemlyayutsya na krizhanu zlitno posadkovu smugu aerodromu Pole Vilyams sho znahoditsya na shelfovih lodovikah Mak Merdo Krim togo shorichno vantazhni sudna i tankeri vhodyat v zatoku dlya zdijsnennya neobhidnih postavok dlya potreb najbilshoyi naukovoyi bazi kontinentu stanciyi Mak Merdo I amerikanska baza i novozelandska Skott Bejs znahodyatsya na pivdennomu krayu ostrova Rossa Ostriv Rossa ye krajnoyu pivdennoyu tochkoyu Antarktidi sho roztashovuyetsya v zoni sudnoplavnoyi dostupnosti a Buhta zimovih stoyanok v protoci Mak Merdo najpivdennishij morskij port u sviti Odnak jogo dostupnist zalezhit vid spriyatlivih lodovih umov v protoci U zimovi misyaci Mak Merdo praktichno povnistyu pokrivayetsya lodom Navit vlitku korabli sho vhodyat do neyi inodi blokuyutsya odnorichnim pripayem i bagatorichnim lodom sho viklikaye neobhidnist vdavatisya do dopomogi krigolamiv Tim ne mensh okeanski techiyi ta silni vitri Antarktidi mozhut znositi pakovi lodi na pivnich u more Rossa timchasovo zvilnyayuchi vodi zatoki vid lodu DzherelaZalogin B S 1999 Christine Elliott May 2005 http www blackwell synergy com doi full 10 1111 j 1745 7939 2005 00005 x Antarctica Scott Base and its environs New Zealand Geographer 61 1 68 76 doi 10 1111 j 1745 7939 2005 00005 x Procitovano 23 travnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Perevirte znachennya doi dovidka nedostupne posilannya z lipnya 2019 http www nsf gov pubs stis1994 nsf92134 nsf92134 txt NSF 92 134 Facts about the US Antarctic Program National Science Foundation 7 November1994 Arhiv originalu za 13 veresnya 2012 Procitovano 23 travnya 2007 Department of Geography Texas A amp M University Literatura ros Morya M Mysl 1999 400 s Priroda mira 3 tis prim ISBN 5 244 00624 X PosilannyaCe nezavershena stattya z geografiyi Antarktiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi