Анексія Кримського ханства — насильницьке включення територій Кримського ханства до складу Російської імперії в односторонньому порядку в ході військової кампанії Потьомкіна, яке завершилося 19 квітня 1783 року після зречення останнього кримського хана Шагін Ґерая під тиском Російської імперії (документальних свідчень про зречення Шагіна Ґерая немає). Після цього півострів було захоплено російською армією.
На анексованій території в 1784 утворено Таврійську область. Почалося зросійщення Криму та витіснення корінного населення — кримських татар.
Передісторія
У другій половині XVIII століття Російська імперія, прагнучи убезпечити свої південні терени та домогтися виходу до Чорного моря, почала боротьбу за Крим.
У ході Російсько-турецької війни 1768—1774 російські війська захопили Крим. За договором з ханом Сахібом II Ґераєм (1772) і Кючук-Кайнарджійським мирним договором 1774 року з Османською імперією оголошено незалежність Кримського ханства як від Османської імперії, так і від Росії, а фортеці Єні-Кале, Керч і Кінбурн анексовані Росією.
У той же час, султан був визнаний верховним халіфом, і ця обставина викликала суперечки Російської імперії з Османською імперією, бо у мусульман релігійно-обрядовий та цивільно-юридичний побут пов'язані між собою, через що султанові відкривалося право втручатися у внутрішні справи Криму, наприклад, призначенням каді (суддів). Після виведення російських військ в Криму почалось повсюдне повстання. В Алушті висадився османський десант, російський резидент у Криму Веселицький був узятий в полон ханом Шагіном і переданий османському головнокомандувачу. Сталися напади на російські загони в Алушті, Ялті та інших місцях. Кримські татари обрали ханом Девлета IV.
Шагін Ґерай став останнім ханом Криму. Він намагався провести в державі реформи та реорганізувати управління за європейським зразком, зрівняти в правах мусульманське та немусульманське населення Криму, проте реформи були вкрай непопулярними, і в 1781 в Криму відбулося повстання під керівництвом брата Шагіна Ґірая — Батира Ґірая і кримського муфтія.
Повстання було придушено, але після серії страт почався новий бунт, що змусив Шагіна втекти до російського гарнізону в Керчі. У Феодосії новим кримським ханом проголошено Махмуда Гірея. Повстання Махмуда також було придушене, а Шагіна відновлено на ханському престолі.
Однак вже до лютого 1783 стан Шагін Гірея знову став критичним: масові страти політичних супротивників, ненависть татар до проведених реформ і політики Шагін Гірея, фактичне фінансове банкрутство держави, взаємна недовіра та нерозуміння з російською владою призвели до того, що Шагін Гірей зрікся престолу й перейшов з прихильниками під захист російських військ, а частина вороже налаштованої до Росії місцевої знаті втекла до османів.
Анексія
У 1783 Крим анексовано Російською імперією, це трапилося в результаті воєнної кампанії та жорстоких придушень чисельних повстань кримських татар та ногайців з використанням армії Росії та козаків.
8 квітня 1783 імператриця Катерина II підписала «Маніфест про прийняття Кримського півострова, острова Тамань і всієї Кубанської сторони під державу Російську». Маніфест сповіщав жителів Криму про скасування автономії та включення території півострова до складу Росії. Зазначалося, що з цього часу населення Криму зобов'язане «вірністю, щирістю та благонравієм заслужити милість і щедроту монаршу».
28 грудня 1783 Російська й Османська імперії підписали «Акт про приєднання до Російської імперії Криму, Тамана і Кубані», яким скасовувалася стаття (артикул) 3 Кючук-Кайнарджійського мирного договору про незалежність Кримського ханства. У свою чергу Росія цим актом підтверджувала османську приналежність фортець Очаків і Суджук-кале.
У 1784 Крим став частиною Таврійської області з центром у Сімферополі. У Севастополі почалося створення Чорноморського флоту Російської імперії.
Після Російсько-турецької війни 1787—1791 російська анексія Криму записана в Ясському мирному договорі, яким за Російською імперією закріплювалось все окуповане нею північне Причорномор'я.
Указом Павла I від 12 грудня 1796 Таврійська область скасована, територія, розділена на 2 повіти — Акмечетський та Перекопьский, приєднані до Новоросійської губернії.
У 1802 створено Таврійську губернію, яка проіснувала аж до Громадянської війни 1917 року.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Winiarski), Микаэль Виниарски (Michael (25 квітня 2018). . ИноСМИ.Ru (рос.). Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
В 1783 Крым аннексирован Екатериной II, после чего российская армия захватила полуостров.
- . Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 7 червня 2019.
- Крим – це Україна, попри всі намагання окупантів. Коротка історія українського півострова. The Village Україна. 29 листопада 2023. Процитовано 27 січня 2024.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 квітня 2015.
Посилання
- Маніфест "Про прийняття півострова Кримського, острова Тамана і всієї кубанської сторони під Російську державу [ 17 січня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- Станіславський В. Як Москва наприкінці XVII ст. вперше заявила свої вимоги про передачу під її владу Криму та про виселення з нього всіх татар? // ПЕРЕЛОМ: Війна Росії проти України у часових пластах і просторах минувшини. Діалоги з істориками. — Кн. 3 / Відп. ред. В. Смолій; Упоряд.: Г. Боряк, О. Ясь, С. Блащук. НАН України. Інститут історії України. — Київ: Інститут історії України, 2023. С. 106—108. — 844 с. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Aneksiya Krimu Aneksiya Krimskogo hanstva nasilnicke vklyuchennya teritorij Krimskogo hanstva do skladu Rosijskoyi imperiyi v odnostoronnomu poryadku v hodi vijskovoyi kampaniyi Potomkina yake zavershilosya 19 kvitnya 1783 roku pislya zrechennya ostannogo krimskogo hana Shagin Geraya pid tiskom Rosijskoyi imperiyi dokumentalnih svidchen pro zrechennya Shagina Geraya nemaye Pislya cogo pivostriv bulo zahopleno rosijskoyu armiyeyu Rosijska propagandiska marka 2023 roku Prijnyattya Krimu Tamani ta Kubani do skladu Rosijskoyi imperiyi 1783 r Na aneksovanij teritoriyi v 1784 utvoreno Tavrijsku oblast Pochalosya zrosijshennya Krimu ta vitisnennya korinnogo naselennya krimskih tatar PeredistoriyaU drugij polovini XVIII stolittya Rosijska imperiya pragnuchi ubezpechiti svoyi pivdenni tereni ta domogtisya vihodu do Chornogo morya pochala borotbu za Krim U hodi Rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 rosijski vijska zahopili Krim Za dogovorom z hanom Sahibom II Gerayem 1772 i Kyuchuk Kajnardzhijskim mirnim dogovorom 1774 roku z Osmanskoyu imperiyeyu ogolosheno nezalezhnist Krimskogo hanstva yak vid Osmanskoyi imperiyi tak i vid Rosiyi a forteci Yeni Kale Kerch i Kinburn aneksovani Rosiyeyu U toj zhe chas sultan buv viznanij verhovnim halifom i cya obstavina viklikala superechki Rosijskoyi imperiyi z Osmanskoyu imperiyeyu bo u musulman religijno obryadovij ta civilno yuridichnij pobut pov yazani mizh soboyu cherez sho sultanovi vidkrivalosya pravo vtruchatisya u vnutrishni spravi Krimu napriklad priznachennyam kadi suddiv Pislya vivedennya rosijskih vijsk v Krimu pochalos povsyudne povstannya V Alushti visadivsya osmanskij desant rosijskij rezident u Krimu Veselickij buv uzyatij v polon hanom Shaginom i peredanij osmanskomu golovnokomanduvachu Stalisya napadi na rosijski zagoni v Alushti Yalti ta inshih miscyah Krimski tatari obrali hanom Devleta IV Shagin Geraj stav ostannim hanom Krimu Vin namagavsya provesti v derzhavi reformi ta reorganizuvati upravlinnya za yevropejskim zrazkom zrivnyati v pravah musulmanske ta nemusulmanske naselennya Krimu prote reformi buli vkraj nepopulyarnimi i v 1781 v Krimu vidbulosya povstannya pid kerivnictvom brata Shagina Giraya Batira Giraya i krimskogo muftiya Povstannya bulo pridusheno ale pislya seriyi strat pochavsya novij bunt sho zmusiv Shagina vtekti do rosijskogo garnizonu v Kerchi U Feodosiyi novim krimskim hanom progolosheno Mahmuda Gireya Povstannya Mahmuda takozh bulo pridushene a Shagina vidnovleno na hanskomu prestoli Odnak vzhe do lyutogo 1783 stan Shagin Gireya znovu stav kritichnim masovi strati politichnih suprotivnikiv nenavist tatar do provedenih reform i politiki Shagin Gireya faktichne finansove bankrutstvo derzhavi vzayemna nedovira ta nerozuminnya z rosijskoyu vladoyu prizveli do togo sho Shagin Girej zriksya prestolu j perejshov z prihilnikami pid zahist rosijskih vijsk a chastina vorozhe nalashtovanoyi do Rosiyi miscevoyi znati vtekla do osmaniv AneksiyaRosijska imperska medal na chest aneksiyi Krimu ta Kubani U 1783 Krim aneksovano Rosijskoyu imperiyeyu ce trapilosya v rezultati voyennoyi kampaniyi ta zhorstokih pridushen chiselnih povstan krimskih tatar ta nogajciv z vikoristannyam armiyi Rosiyi ta kozakiv 8 kvitnya 1783 imperatricya Katerina II pidpisala Manifest pro prijnyattya Krimskogo pivostrova ostrova Taman i vsiyeyi Kubanskoyi storoni pid derzhavu Rosijsku Manifest spovishav zhiteliv Krimu pro skasuvannya avtonomiyi ta vklyuchennya teritoriyi pivostrova do skladu Rosiyi Zaznachalosya sho z cogo chasu naselennya Krimu zobov yazane virnistyu shiristyu ta blagonraviyem zasluzhiti milist i shedrotu monarshu 28 grudnya 1783 Rosijska j Osmanska imperiyi pidpisali Akt pro priyednannya do Rosijskoyi imperiyi Krimu Tamana i Kubani yakim skasovuvalasya stattya artikul 3 Kyuchuk Kajnardzhijskogo mirnogo dogovoru pro nezalezhnist Krimskogo hanstva U svoyu chergu Rosiya cim aktom pidtverdzhuvala osmansku prinalezhnist fortec Ochakiv i Sudzhuk kale U 1784 Krim stav chastinoyu Tavrijskoyi oblasti z centrom u Simferopoli U Sevastopoli pochalosya stvorennya Chornomorskogo flotu Rosijskoyi imperiyi Pislya Rosijsko tureckoyi vijni 1787 1791 rosijska aneksiya Krimu zapisana v Yasskomu mirnomu dogovori yakim za Rosijskoyu imperiyeyu zakriplyuvalos vse okupovane neyu pivnichne Prichornomor ya Ukazom Pavla I vid 12 grudnya 1796 Tavrijska oblast skasovana teritoriya rozdilena na 2 poviti Akmechetskij ta Perekopskij priyednani do Novorosijskoyi guberniyi U 1802 stvoreno Tavrijsku guberniyu yaka proisnuvala azh do Gromadyanskoyi vijni 1917 roku Div takozhIstoriya Krimu Potomkin Grigorij Oleksandrovich Aneksiya Krimu Rosiyeyu 2014 Primitki Arhiv originalu za 6 bereznya 2019 Procitovano 4 bereznya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Winiarski Mikael Viniarski Michael 25 kvitnya 2018 InoSMI Ru ros Arhiv originalu za 9 chervnya 2019 Procitovano 9 chervnya 2019 V 1783 Krym anneksirovan Ekaterinoj II posle chego rossijskaya armiya zahvatila poluostrov Arhiv originalu za 8 serpnya 2020 Procitovano 7 chervnya 2019 Krim ce Ukrayina popri vsi namagannya okupantiv Korotka istoriya ukrayinskogo pivostrova The Village Ukrayina 29 listopada 2023 Procitovano 27 sichnya 2024 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 20 kvitnya 2015 PosilannyaManifest Pro prijnyattya pivostrova Krimskogo ostrova Tamana i vsiyeyi kubanskoyi storoni pid Rosijsku derzhavu 17 sichnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Stanislavskij V Yak Moskva naprikinci XVII st vpershe zayavila svoyi vimogi pro peredachu pid yiyi vladu Krimu ta pro viselennya z nogo vsih tatar PERELOM Vijna Rosiyi proti Ukrayini u chasovih plastah i prostorah minuvshini Dialogi z istorikami Kn 3 Vidp red V Smolij Uporyad G Boryak O Yas S Blashuk NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Kiyiv Institut istoriyi Ukrayini 2023 S 106 108 844 s ISBN 978 966 02 9981 8