Молдо́ва — держава у Східній Європі. За формою правління — парламентська республіка. Межує на заході з Румунією, на півночі, сході і півдні — з Україною. Молдова — член ООН, СНД.
Назва
Назва країни Молдова (рум. Moldova) походить від назви річки Молдова у Румунії, що означає відкрита яма — спосіб видобутку корисних копалин за допомогою води. Від нім. Molde походить термін для такої копальні.
Розташування
Крайні пункти
- Північна точка — село Наславча, Окницький район
- (48°28′ пн. ш. 27°35′ сх. д. / 48.467° пн. ш. 27.583° сх. д.)
- Південна точка — село Джурджулешти, Кагульський район
- (45°29′ пн. ш. 28°12′ сх. д. / 45.483° пн. ш. 28.200° сх. д.)
- Західна точка — село Крива, Бричанський район
- (48°16′ пн. ш. 26°40′ сх. д. / 48.267° пн. ш. 26.667° сх. д.)
- Східна точка — село Паланка, Штефан-Водський район
- (46°24′ пн. ш. 30°06′ сх. д. / 46.400° пн. ш. 30.100° сх. д.)
Геологія
Корисні копалини
Рельєф
Рельєф Молдови — рівнина із численними пагорбами, розчленована балками та річками. Молдова займає південно-західну частину Східноєвропейської рівнини, західну околицю Причорноморської низовини, а на північному сході відроги Подільської височини. Середня висота території 147 м над рівнем моря, максимальна — до 430 м (гори Баланешти). В межах Молдови виділяють Молдавське плато, , і , Придністровську і . Плато і рівнини Молдови мають м'якохвилясту поверхню, густо розчленовану річковими долинами і балками. Височини видовжені в субмеридіональному напрямку, інтенсивно розчленовані.
Найбільш піднесена і розчленована частина — Кодри — займає 14,5 % площі держави. У межах Кодр вертикальне розчленування рельєфу становить 200–300 м.
Клімат
Клімат Молдови помірно континентальний. Середні температури січня на півночі −5°C, на півдні −3 °C, липня відповідно +19 і +22 °C. Опадів від 400 мм на півдні до 560 мм на півночі на рік.
Гідрографія
Річки
Головні річки: Дністер (з притоками Старий Реут, Бик, Ботна та інші) і Прут (з притоками Чугур, Ларга, та інші).
Озера
Багато заплавних озер, водосховища.
Ґрунтові води
Ґрунти
Серед ґрунтів переважають різні види чорноземів. Більша частина степів і лісостепів розорана.
Рослинність
Під широколистяними лісами (дуб, ясен, граб, бук, липа) приблизно 9 % площі країни.
Тваринний світ
Стихійні лиха та екологічні проблеми
Охорона природи
Наукові заповідники Молдови | |||
---|---|---|---|
Назва | Засновано | Площа | |
1 | Кодри | 1971 | 5177 га |
2 | Ягорлик | 1988 | 836 га |
3 | Прутул-де-Жос | 1991 | 1691 га |
4 | Плаюл-Фагулуй | 1992 | 5642 га |
5 | Педуря-Домняске | 1993 | 6032 га |
Фізико-географічне районування
Див. також
Примітки
Література
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- (рос.) Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 318(рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Молдови |
- (рум.) Туризм у Молдові [ 12 квітня 2015 у Wayback Machine.] — інформація на офіційному порталі країни.
- (англ.) Pontic steppe (World Wildlife Fund) [ 3 листопада 2014 у Wayback Machine.] — екорегіон Понтічний степ на сайті Всесвітного фонду дикої природи.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moldo va derzhava u Shidnij Yevropi Za formoyu pravlinnya parlamentska respublika Mezhuye na zahodi z Rumuniyeyu na pivnochi shodi i pivdni z Ukrayinoyu Moldova chlen OON SND Moldova suputnikovij znimok veresen 2003 rokuMapa MoldoviNazvaNazva krayini Moldova rum Moldova pohodit vid nazvi richki Moldova u Rumuniyi sho oznachaye vidkrita yama sposib vidobutku korisnih kopalin za dopomogoyu vodi Vid nim Molde pohodit termin dlya takoyi kopalni RoztashuvannyaKrajni punkti NaslavchaDokladnishe Krajni tochki Moldovi Pivnichna tochka selo Naslavcha Oknickij rajon 48 28 pn sh 27 35 sh d 48 467 pn sh 27 583 sh d 48 467 27 583 Pivdenna tochka selo Dzhurdzhuleshti Kagulskij rajon 45 29 pn sh 28 12 sh d 45 483 pn sh 28 200 sh d 45 483 28 200 Zahidna tochka selo Kriva Brichanskij rajon 48 16 pn sh 26 40 sh d 48 267 pn sh 26 667 sh d 48 267 26 667 Shidna tochka selo Palanka Shtefan Vodskij rajon 46 24 pn sh 30 06 sh d 46 400 pn sh 30 100 sh d 46 400 30 100 GeologiyaDokladnishe Geologiya Moldovi Div takozh Gidrogeologiya Moldovi ta Sejsmichnist Moldovi Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Moldovi Div takozh Girnicha promislovist MoldoviRelyefDokladnishe Relyef Moldovi rivnina iz chislennimi pagorbami rozchlenovana balkami ta richkami Moldova zajmaye pivdenno zahidnu chastinu Shidnoyevropejskoyi rivnini zahidnu okolicyu Prichornomorskoyi nizovini a na pivnichnomu shodi vidrogi Podilskoyi visochini Serednya visota teritoriyi 147 m nad rivnem morya maksimalna do 430 m gori Balaneshti V mezhah Moldovi vidilyayut Moldavske plato i Pridnistrovsku i Plato i rivnini Moldovi mayut m yakohvilyastu poverhnyu gusto rozchlenovanu richkovimi dolinami i balkami Visochini vidovzheni v submeridionalnomu napryamku intensivno rozchlenovani Najbilsh pidnesena i rozchlenovana chastina Kodri zajmaye 14 5 ploshi derzhavi U mezhah Kodr vertikalne rozchlenuvannya relyefu stanovit 200 300 m KlimatDokladnishe Klimat Moldovi pomirno kontinentalnij Seredni temperaturi sichnya na pivnochi 5 C na pivdni 3 C lipnya vidpovidno 19 i 22 C Opadiv vid 400 mm na pivdni do 560 mm na pivnochi na rik GidrografiyaDokladnishe Richki Richka Dnister rum Nistru Dokladnishe Golovni richki Dnister z pritokami Starij Reut Bik Botna ta inshi i Prut z pritokami Chugur Larga ta inshi Ozera Dokladnishe Bagato zaplavnih ozer vodoshovisha Gruntovi vodiGruntiDokladnishe Sered gruntiv perevazhayut rizni vidi chornozemiv Bilsha chastina stepiv i lisostepiv rozorana RoslinnistDokladnishe Flora Moldovi Pid shirokolistyanimi lisami dub yasen grab buk lipa priblizno 9 ploshi krayini Tvarinnij svitDokladnishe Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Ohorona prirodiNacionalnij park OrhejDokladnishe Prirodno zapovidnij fond Moldovi Naukovi zapovidniki MoldoviNazva Zasnovano Plosha1 Kodri 1971 5177 ga2 Yagorlik 1988 836 ga3 Prutul de Zhos 1991 1691 ga4 Playul Faguluj 1992 5642 ga5 Pedurya Domnyaske 1993 6032 gaDiv takozh Chervona Kniga Respubliki MoldovaFiziko geografichne rajonuvannyaDiv takozhPrimitkiLiteraturaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 stor 318 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Moldovi rum Turizm u Moldovi 12 kvitnya 2015 u Wayback Machine informaciya na oficijnomu portali krayini angl Pontic steppe World Wildlife Fund 3 listopada 2014 u Wayback Machine ekoregion Pontichnij step na sajti Vsesvitnogo fondu dikoyi prirodi