Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Порт Приморська (рос. Порт Приморск, також рос. Морской торговый порт Приморск, офіційно рос. Специализированный морской нефтеналивной порт Приморск; також фін. Koiviston öljysatama; LOCODE: RUPRI ) — найбільший російський нафтоналивний порт на Балтійському морі, кінцевий пункт Балтійської трубопровідної системи.
| Порт Приморськ | |
|---|---|
 | |
| Розташування | |
| Країна |  Росія |
| Розташування | Приморськ, Ленінградська область |
| Координати | 60°19′59″ пн. ш. 28°43′00″ сх. д. / 60.33333333002777721° пн. ш. 28.71666667002777728612273° сх. д. |
| [en] | RUPRI |
| Інформація | |
| Площа гавані | 32,3 км² |
| Площа суходолу | 2,5 км² |
| Статистика | |
| Річний тоннаж вантажів | 61 млн т (2019) |
| pasp.ru/port_primorsk1 | |
| Мапа | |
Порт розташований на материковій частині протоки [ru] Фінської затоки, за 5 км на південний схід від міста Приморськ Виборзького району Ленінградської області. У місті окрім нафтоналивного порту також є не пов'язаний із ним загальний порт.
Адміністративно нафтоналивний порт Приморська знаходиться під керівництвом [ru], який відповідає не лише за Петербург, а й за торговельні порти Ленінградської області.
Історія будівництва
У 1980-ті рр. основна частина зовнішньоторговельних вантажоперевезень СРСР на Балтійському морі йшла через радянські прибалтійські республіки. На російські порти (Калінінград, , Виборг, Висоцьк) припадало приблизно 25 % загального вантажообігу. Після розпаду СРСР у 1991 році у Російській Федерації лишилося 4 із 9 балтійських портів СРСР, при чому порт у Калінінграді не мав прямого сухопутного сполучення з країною. Потужності цих портів не вистачало, тому доводилося платити іншим державам за використання іноземних портів та транзит вантажів по їх території (включно з перевезеннями до Калінінграду). Для мінімізації залежності від іноземних портів у 1993 році було прийнято розпорядження уряду про побудову трьох нових портів у Ленінградській області. Один із них мав стати нафтоналивним — альтернативою найбільшому у колишньому СРСР нафтоналивному порту у латвійському Вентспілсі.
Будівництво Приморського нафтоналивного порту почалося у 2000 році, а перша черга із двома причалами була здана в експлуатацію у грудні 2001 року. Друга і третя черга були здані у 2004 та 2006 роках, а кількість причалів для танкерів збільшилася до чотирьох. Також був відкритий термінал з перевантаження світлих нафтопродуктів.
Із вантажообігом у 38,5 млн т у січні-червні 2012 року порт Приморська став другим найбільшим портом Росії; у цей період через нафтовий термінал Приморська було перевезено 41,6 млн т сирої нафти та 3,3 млн т дизельного палива. Головний оператор найбільшого порту Росії, Новоросійська на Чорному морі, — котироване на біржі портове товариство (ВАТ [ru]») на початку 2011 року придбало 2012 ключових функцій порту Приморська (оператор ТОВ «Приморський торговельний порт») та устаткування на суму 2,15 млрд доларів. Проте з іншого боку, через кредитні лінії, пов'язані із цією покупкою, російська влада отримала контроль на діяльністю найбільшого портового оператора країни (у тому числі право на володіння більшою частиною через «Транснефть»).
Загальна кількість паливних перевезень порту Приморська у 2013–2014 роках значно скоротилася, у той час, як кількість перевезених рідких вантажів через порт Усть-Луги зросла. Втім, станом на 2014 рік порт Приморська лишався п'ятим найбільшим вантажним портом Росії; більшими за нього були порти Новоросійська (121,6 млн т), Усть-Луги (75,7 млн т), [ru] (61,9 млн т) та Восточний порт (57,8 млн т).
Характеристика порту
Площа сухопутної території порту складає 2,5 км², площа акваторії — 32,3 км². Порт призначений для обслуговування танкерів дедвейтом до 150 000 тонн, довжиною до 307 м, шириною 55 м та осадкою 15,5 м, тобто суден із близькою до максимальної осадки кораблів, що здатні заходити з океану у Балтійське море. Через обмежені глибини у Данських протоках супертанкери не можуть заходити у Балтику.
У порті 9 причалів, 3 з яких передбачені для портового флоту; максимальна глибина біля причалу — 18,2 м. Наливні судна обслуговуються шістьома азимутальними буксирами: з них три потужністю 2,6 МВт, тягою 40 т проєкту 16609, два буксири потужністю 4 МВт, тягою 65 т проєкту 21110 та один проєкту 1233 потужністю 3,7 МВт з тягою 64 т.
На території порту розміщено 18 резервуарів для зберігання нафти, ємністю по 50000 тонн, ємності для зберігання світлих нафтопродуктів та декілька резервуарів аварійного скидання. Загальна ємність резервуарів для зберігання нафти складає 921 тис. тонн, для зберігання світлих нафтопродуктів — 240 тис. тонн.
За допомогою порту та спорудженої Балтійської трубопровідної системи об'єднання «Транснефть» Російська Федерація за часів СРСР та після його розпаду змогла припинити перевезення нафти через порти країн Балтії та Польщі на користь власних портів. Таким чином Росія додала власного контролю над важливою експортною промисловістю, уникаючи транзитних виплат та впливу змін політичних настроїв на нафту. До цього розвитку також додалося перевезення нафтопродуктів через порт Висоцька (зокрема через термінал компанії «Лукойл») та Усть-Луги (у якому знаходиться термінал Балтійської трубопровідної системи-II).
Вантажообіг
Вказано у мільйонах т:
| 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | |
| Нафтопродукти | — | — | — | — | — | — | 1,56 | 4,25 | 5,81 | 5,00 | 6,52 | 9,30 | 11,3 | 14,5 | 13,7 | 13,6 | 14,9 | 13,5 |
| Нафта | 12,4 | 17,7 | 44,6 | 57,3 | 66,1 | 74,2 | 74,0 | 74,9 | 71,7 | 70,1 | 68,2 | 54,5 | 42,4 | 45,1 | 50,7 | 44,0 | 38,5 | 47,5 |
| Загалом | 12,4 | 17,7 | 44,6 | 57,3 | 66,1 | 74,2 | 75,6 | 79,2 | 77,5 | 75,1 | 74,8 | 63,8 | 53,7 | 59,6 | 64,4 | 57,6 | 53,5 | 61,0 |
Див. також
Примітки
- (PDF) (рос.). ФГУ «Морская администрация порта «Большой порт Санкт-Петербург», pasp.ru. Архів оригіналу (PDF) за 12 жовтня 2013. Процитовано 3 березня 2013.
- (англ.). unece.org. Архів оригіналу за 16 листопада 2017. Процитовано 3 березня 2013.
- (рос.). ФГУ «Морская администрация порта «Большой порт Санкт-Петербург», pasp.ru. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 29.9.2012.
- статья на сайте Спецморнефтепорт Приморск. Архів оригіналу за 29 квітня 2012.
- (англ.). ust-luga.ru. 19 липня 2012. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 28.9.2012.
- Oil exports through Primorsk port climb 1 percent in Jan-Jul, 2012 (англ.). bunkerportsnews.com. 21 серпня 2012. Процитовано 28.9.2012.[недоступне посилання]
- (англ.). bloomberg.com. 16 квітня 2012. Архів оригіналу за 7 травня 2012. Процитовано 28.9.2012.
- (англ.). bloomberg.com. 24 жовтня 2010. Архів оригіналу за 28 жовтня 2010. Процитовано 28.9.2012.
- (рос.). ФГБУ «Администрация морских портов Балтийского моря», pasp.ru. 2014. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 13.6.2014.
- (англ.). portnews.ru. 21.1.2015. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 11.3.2015.
- (англ.). portnews.ru. 21.1.2015. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 11.3.2015.
- Морской порт Приморск. Архів оригіналу за 29 квітня 2012.
- Совфрахт-Приморск. оригіналу за 5 жовтня 2015.
- "Спецморнефтепорт Приморск". Архів оригіналу за 29 квітня 2012.
- Грузооборот Большого морского порта Санкт-Петербурга. Архів оригіналу за 22 березня 2012.
- Port of Rotterdam: Port statistics. A Wealth of information (англ.). Port of Rotterdam, portofrotterdam.com. Процитовано 30.5.2016.
- (англ.). portnews.ru. 13.1.2017. Архів оригіналу за 17 січня 2017. Процитовано 23.5.2017.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Приморськ (порт) |
- ООО «Спецморнефтепорт Приморск». Архів оригіналу за 29 квітня 2012.
- Схема порта Приморск. Архів оригіналу за 29 квітня 2012.
- Большой порт Санкт-Петербург. Архів оригіналу за 29 квітня 2012.
- Судоремонтное предприятие ООО "Петротрал 1". оригіналу за 13 травня 2012.
- Primorskin öljysataman rakennustyöt käynnistyvät (1999) (taloussanomat.fi) (фін.)
- Primorskin öljysatama laajenee lähivuosina(2003) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (taloussanomat.fi) (фін.)
- Ulkopoliittinen instituutti: Venäjän liikennestrategiset suuntaviivat Itämerellä (2010) (fiia.fi) (фін.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Port Primorska ros Port Primorsk takozh ros Morskoj torgovyj port Primorsk oficijno ros Specializirovannyj morskoj neftenalivnoj port Primorsk takozh fin Koiviston oljysatama LOCODE RUPRI najbilshij rosijskij naftonalivnij port na Baltijskomu mori kincevij punkt Baltijskoyi truboprovidnoyi sistemi Port PrimorskRoztashuvannyaKrayina RosiyaRoztashuvannyaPrimorsk Leningradska oblastKoordinati60 19 59 pn sh 28 43 00 sh d 60 33333333002777721 pn sh 28 71666667002777728612273 sh d 60 33333333002777721 28 71666667002777728612273 en RUPRIInformaciyaPlosha gavani32 3 km Plosha suhodolu2 5 km StatistikaRichnij tonnazh vantazhiv61 mln t 2019 pasp ru port primorsk1Mapa Port roztashovanij na materikovij chastini protoki ru Finskoyi zatoki za 5 km na pivdennij shid vid mista Primorsk Viborzkogo rajonu Leningradskoyi oblasti U misti okrim naftonalivnogo portu takozh ye ne pov yazanij iz nim zagalnij port Administrativno naftonalivnij port Primorska znahoditsya pid kerivnictvom ru yakij vidpovidaye ne lishe za Peterburg a j za torgovelni porti Leningradskoyi oblasti Istoriya budivnictvaU 1980 ti rr osnovna chastina zovnishnotorgovelnih vantazhoperevezen SRSR na Baltijskomu mori jshla cherez radyanski pribaltijski respubliki Na rosijski porti Kaliningrad Viborg Visock pripadalo priblizno 25 zagalnogo vantazhoobigu Pislya rozpadu SRSR u 1991 roci u Rosijskij Federaciyi lishilosya 4 iz 9 baltijskih portiv SRSR pri chomu port u Kaliningradi ne mav pryamogo suhoputnogo spoluchennya z krayinoyu Potuzhnosti cih portiv ne vistachalo tomu dovodilosya platiti inshim derzhavam za vikoristannya inozemnih portiv ta tranzit vantazhiv po yih teritoriyi vklyuchno z perevezennyami do Kaliningradu Dlya minimizaciyi zalezhnosti vid inozemnih portiv u 1993 roci bulo prijnyato rozporyadzhennya uryadu pro pobudovu troh novih portiv u Leningradskij oblasti Odin iz nih mav stati naftonalivnim alternativoyu najbilshomu u kolishnomu SRSR naftonalivnomu portu u latvijskomu Ventspilsi Budivnictvo Primorskogo naftonalivnogo portu pochalosya u 2000 roci a persha cherga iz dvoma prichalami bula zdana v ekspluataciyu u grudni 2001 roku Druga i tretya cherga buli zdani u 2004 ta 2006 rokah a kilkist prichaliv dlya tankeriv zbilshilasya do chotiroh Takozh buv vidkritij terminal z perevantazhennya svitlih naftoproduktiv Iz vantazhoobigom u 38 5 mln t u sichni chervni 2012 roku port Primorska stav drugim najbilshim portom Rosiyi u cej period cherez naftovij terminal Primorska bulo perevezeno 41 6 mln t siroyi nafti ta 3 3 mln t dizelnogo paliva Golovnij operator najbilshogo portu Rosiyi Novorosijska na Chornomu mori kotirovane na birzhi portove tovaristvo VAT ru na pochatku 2011 roku pridbalo 2012 klyuchovih funkcij portu Primorska operator TOV Primorskij torgovelnij port ta ustatkuvannya na sumu 2 15 mlrd dolariv Prote z inshogo boku cherez kreditni liniyi pov yazani iz ciyeyu pokupkoyu rosijska vlada otrimala kontrol na diyalnistyu najbilshogo portovogo operatora krayini u tomu chisli pravo na volodinnya bilshoyu chastinoyu cherez Transneft Zagalna kilkist palivnih perevezen portu Primorska u 2013 2014 rokah znachno skorotilasya u toj chas yak kilkist perevezenih ridkih vantazhiv cherez port Ust Lugi zrosla Vtim stanom na 2014 rik port Primorska lishavsya p yatim najbilshim vantazhnim portom Rosiyi bilshimi za nogo buli porti Novorosijska 121 6 mln t Ust Lugi 75 7 mln t ru 61 9 mln t ta Vostochnij port 57 8 mln t Harakteristika portuPlosha suhoputnoyi teritoriyi portu skladaye 2 5 km plosha akvatoriyi 32 3 km Port priznachenij dlya obslugovuvannya tankeriv dedvejtom do 150 000 tonn dovzhinoyu do 307 m shirinoyu 55 m ta osadkoyu 15 5 m tobto suden iz blizkoyu do maksimalnoyi osadki korabliv sho zdatni zahoditi z okeanu u Baltijske more Cherez obmezheni glibini u Danskih protokah supertankeri ne mozhut zahoditi u Baltiku U porti 9 prichaliv 3 z yakih peredbacheni dlya portovogo flotu maksimalna glibina bilya prichalu 18 2 m Nalivni sudna obslugovuyutsya shistoma azimutalnimi buksirami z nih tri potuzhnistyu 2 6 MVt tyagoyu 40 t proyektu 16609 dva buksiri potuzhnistyu 4 MVt tyagoyu 65 t proyektu 21110 ta odin proyektu 1233 potuzhnistyu 3 7 MVt z tyagoyu 64 t Na teritoriyi portu rozmisheno 18 rezervuariv dlya zberigannya nafti yemnistyu po 50000 tonn yemnosti dlya zberigannya svitlih naftoproduktiv ta dekilka rezervuariv avarijnogo skidannya Zagalna yemnist rezervuariv dlya zberigannya nafti skladaye 921 tis tonn dlya zberigannya svitlih naftoproduktiv 240 tis tonn Za dopomogoyu portu ta sporudzhenoyi Baltijskoyi truboprovidnoyi sistemi ob yednannya Transneft Rosijska Federaciya za chasiv SRSR ta pislya jogo rozpadu zmogla pripiniti perevezennya nafti cherez porti krayin Baltiyi ta Polshi na korist vlasnih portiv Takim chinom Rosiya dodala vlasnogo kontrolyu nad vazhlivoyu eksportnoyu promislovistyu unikayuchi tranzitnih viplat ta vplivu zmin politichnih nastroyiv na naftu Do cogo rozvitku takozh dodalosya perevezennya naftoproduktiv cherez port Visocka zokrema cherez terminal kompaniyi Lukojl ta Ust Lugi u yakomu znahoditsya terminal Baltijskoyi truboprovidnoyi sistemi II VantazhoobigVkazano u miljonah t 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 Naftoprodukti 1 56 4 25 5 81 5 00 6 52 9 30 11 3 14 5 13 7 13 6 14 9 13 5 Nafta 12 4 17 7 44 6 57 3 66 1 74 2 74 0 74 9 71 7 70 1 68 2 54 5 42 4 45 1 50 7 44 0 38 5 47 5 Zagalom 12 4 17 7 44 6 57 3 66 1 74 2 75 6 79 2 77 5 75 1 74 8 63 8 53 7 59 6 64 4 57 6 53 5 61 0Div takozh ru Primorsk Leningradska oblast Primitki PDF ros FGU Morskaya administraciya porta Bolshoj port Sankt Peterburg pasp ru Arhiv originalu PDF za 12 zhovtnya 2013 Procitovano 3 bereznya 2013 angl unece org Arhiv originalu za 16 listopada 2017 Procitovano 3 bereznya 2013 ros FGU Morskaya administraciya porta Bolshoj port Sankt Peterburg pasp ru Arhiv originalu za 5 veresnya 2015 Procitovano 29 9 2012 statya na sajte Specmornefteport Primorsk Arhiv originalu za 29 kvitnya 2012 angl ust luga ru 19 lipnya 2012 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2014 Procitovano 28 9 2012 Oil exports through Primorsk port climb 1 percent in Jan Jul 2012 angl bunkerportsnews com 21 serpnya 2012 Procitovano 28 9 2012 nedostupne posilannya angl bloomberg com 16 kvitnya 2012 Arhiv originalu za 7 travnya 2012 Procitovano 28 9 2012 angl bloomberg com 24 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2010 Procitovano 28 9 2012 ros FGBU Administraciya morskih portov Baltijskogo morya pasp ru 2014 Arhiv originalu za 15 travnya 2021 Procitovano 13 6 2014 angl portnews ru 21 1 2015 Arhiv originalu za 22 bereznya 2016 Procitovano 11 3 2015 angl portnews ru 21 1 2015 Arhiv originalu za 4 sichnya 2017 Procitovano 11 3 2015 Morskoj port Primorsk Arhiv originalu za 29 kvitnya 2012 Sovfraht Primorsk originalu za 5 zhovtnya 2015 Specmornefteport Primorsk Arhiv originalu za 29 kvitnya 2012 Gruzooborot Bolshogo morskogo porta Sankt Peterburga Arhiv originalu za 22 bereznya 2012 Port of Rotterdam Port statistics A Wealth of information angl Port of Rotterdam portofrotterdam com Procitovano 30 5 2016 angl portnews ru 13 1 2017 Arhiv originalu za 17 sichnya 2017 Procitovano 23 5 2017 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Primorsk port OOO Specmornefteport Primorsk Arhiv originalu za 29 kvitnya 2012 Shema porta Primorsk Arhiv originalu za 29 kvitnya 2012 Bolshoj port Sankt Peterburg Arhiv originalu za 29 kvitnya 2012 Sudoremontnoe predpriyatie OOO Petrotral 1 originalu za 13 travnya 2012 Primorskin oljysataman rakennustyot kaynnistyvat 1999 taloussanomat fi fin Primorskin oljysatama laajenee lahivuosina 2003 4 bereznya 2016 u Wayback Machine taloussanomat fi fin Ulkopoliittinen instituutti Venajan liikennestrategiset suuntaviivat Itamerella 2010 fiia fi fin