Прикаспі́йська низовина́ — низовина, розташована на північному узбережжі Каспійського моря, на південному сході Східно-Європейської рівнини (Росія) і в Західному Казахстані.
На заході обмежена височинами Ставропольською, Ергені і нижньою течією Волги, на півночі — Общим Сиртом, на північному сході і сході — , на південному сході — обривом плато Устюрт і півостровом Мангишлак. Площа близько 200 тис. км². Низька рівна поверхня у внутрішній приморській частині лежить нижче за рівень океану (від 0 до —28 м), до околиць підіймається до 100 м абсолютної висоти.
Прикаспійська низовина є рівною поверхнею, полого нахилена до моря, серед якої здіймаються окремі височини — , , тощо.
У західній частині перетинається Волго-Ахтубінською заплавою. Включає дельти річок Волга, Терек, Сулак, пониззя Уралу і Емби. Невеликі річки (Великий і Малий Узень, Уіл, Сагиз) влітку пересихають або розпадаються на ряд улоговин, утворюючи озерні розливи — , Сарпинські озера. Багато солоних озер (Баскунчак, Ельтон, Індер, тощо).
Основна частина низовини відповідає глибокій тектонічній западині на південно-східній околиці Східно-Європейський платформи — Прикаспійській синеклізі. Рівнина ускладнена невеликими височинами — соляними куполами (гора Великий Богдо, 149 м — біля озера Баскунчак тощо.).У антропогені вона заливалася давньокаспійськими трансгресіями і з поверхні складена в північній частині глинястими і суглинними, а в південній — піщаними відкладеннями. Характерними елементами рельєфу є беровські пагорби у дельті Волги, западини і улоговини на захід від неї.
Клімат сухий, континентальний, з суворою і малосніжною зимою (середня температура січня — низька для даної широти — від —14° на півночі до —8 °С на узбережжі Каспійського моря) і спекотним літом (середня температура липня від 22° на півночі до 24 °C на півдні), малою кількістю опадів (на півдні і сході менше 200 мм на рік). У внутрішній приморській частині на сході панують пустельні ландшафти, на півночі, заході, північному заході — напівпустельний.
Серед земельних угідь переважають пасовища. У Волго-Ахтубінській заплаві розвинені баштанництво, садівництво, овочівництво. Родовища нафти і газу (), в озерах (Ельтон і Баскунчак) — куховарська сіль тощо.
Джерела
Література
- (рос.) Равнины и горы Средней Азии и Казахстана. — М. : Наука, 1982.
- Природа Центральної Азії / Д. Корнієнко. — Умань, 1980.
Посилання
- Прикаспійська низовина // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Прикаспійська низовина [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] в «Географічній енциклопедії».(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prikaspi jska nizovina nizovina roztashovana na pivnichnomu uzberezhzhi Kaspijskogo morya na pivdennomu shodi Shidno Yevropejskoyi rivnini Rosiya i v Zahidnomu Kazahstani Suputnikova fotografiya nizhnoyi chastini Volgi Prikaspijskoyi nizovini i pivnichnoyi chastini Kaspijskogo morya Na zahodi obmezhena visochinami Stavropolskoyu Ergeni i nizhnoyu techiyeyu Volgi na pivnochi Obshim Sirtom na pivnichnomu shodi i shodi na pivdennomu shodi obrivom plato Ustyurt i pivostrovom Mangishlak Plosha blizko 200 tis km Nizka rivna poverhnya u vnutrishnij primorskij chastini lezhit nizhche za riven okeanu vid 0 do 28 m do okolic pidijmayetsya do 100 m absolyutnoyi visoti Prikaspijska nizovina ye rivnoyu poverhneyu pologo nahilena do morya sered yakoyi zdijmayutsya okremi visochini tosho U zahidnij chastini peretinayetsya Volgo Ahtubinskoyu zaplavoyu Vklyuchaye delti richok Volga Terek Sulak ponizzya Uralu i Embi Neveliki richki Velikij i Malij Uzen Uil Sagiz vlitku peresihayut abo rozpadayutsya na ryad ulogovin utvoryuyuchi ozerni rozlivi Sarpinski ozera Bagato solonih ozer Baskunchak Elton Inder tosho Osnovna chastina nizovini vidpovidaye glibokij tektonichnij zapadini na pivdenno shidnij okolici Shidno Yevropejskij platformi Prikaspijskij sineklizi Rivnina uskladnena nevelikimi visochinami solyanimi kupolami gora Velikij Bogdo 149 m bilya ozera Baskunchak tosho U antropogeni vona zalivalasya davnokaspijskimi transgresiyami i z poverhni skladena v pivnichnij chastini glinyastimi i suglinnimi a v pivdennij pishanimi vidkladennyami Harakternimi elementami relyefu ye berovski pagorbi u delti Volgi zapadini i ulogovini na zahid vid neyi Klimat suhij kontinentalnij z suvoroyu i malosnizhnoyu zimoyu serednya temperatura sichnya nizka dlya danoyi shiroti vid 14 na pivnochi do 8 S na uzberezhzhi Kaspijskogo morya i spekotnim litom serednya temperatura lipnya vid 22 na pivnochi do 24 C na pivdni maloyu kilkistyu opadiv na pivdni i shodi menshe 200 mm na rik U vnutrishnij primorskij chastini na shodi panuyut pustelni landshafti na pivnochi zahodi pivnichnomu zahodi napivpustelnij Sered zemelnih ugid perevazhayut pasovisha U Volgo Ahtubinskij zaplavi rozvineni bashtannictvo sadivnictvo ovochivnictvo Rodovisha nafti i gazu v ozerah Elton i Baskunchak kuhovarska sil tosho DzherelaLiteratura ros Ravniny i gory Srednej Azii i Kazahstana M Nauka 1982 Priroda Centralnoyi Aziyi D Korniyenko Uman 1980 PosilannyaPrikaspijska nizovina Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Prikaspijska nizovina 5 bereznya 2016 u Wayback Machine v Geografichnij enciklopediyi ros