Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Прибережні ліси та рідколісся Південного Суахілі або Південна мозаїка занзібарсько-іньямбанських прибережних лісів (ідентифікатор WWF: AT0128) — афротропічний екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований у прибережних районах Східної Африки.
 Ліс на схилах плато [en] (Танзанія) | |
| Екозона | Афротропіка |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | AT0128 |
| Межі | Прибережні ліси та рідколісся Північного Суахілі Східноафриканські мангри Східні міомбові рідколісся Південні міомбові рідколісся Прибережні ліси та рідколісся Мапуталенду Прибережні затоплювані савани Замбезії Мопанові рідколісся Замбезії |
| Площа, км² | 147 915 |
| Країни | Танзанія, Мозамбік |
| Охороняється | 21 194 км² (14 %) |
 Прибережні ліси та рідколісся Північного Суахілі Прибережні ліси та рідколісся Південного Суахілі | |
Географія
Екорегіон прибережних лісів та рідколісь Південного Суахілі простягається приблизно на 1800 км з півночі на південь вздовж узбережжя Індійського океану та Мозамбіцької протоки через територію південно-східної Танзанії та Мозамбіку. Північною межею регіону є гирло річки [en], в якому розташоване місто Лінді, а південною межею — гирло Лімпопо, у якому розташоване місто Шаї-Шаї. Екорегіон переважно представлений прибережною смугою шириною близько 50 км, а подекуди — до 200 км. Він включає деякі прибережні острови, зокрема архіпелаги Кірімбаш та [en], а також кілька анклавів, розташованих у гірських внутрішніх районах Мозамбіку, зокрема гірські масиви [en], [en], [en], [en] і [en] та південно-східні схили Східного нагір'я.
Рельєф регіону представлений горбистими рівнинами, що спускаються до Індійського океану. На півночі регіону трапляються ізольовані інзельберги та плато, зокрема плато [en] і [en] в Танзанії та плато [en] в Мозамбіку, які підіймаються на висоту 900 м над рівнем моря, а на півдні — піщані дюни. З геологічної точки зору основу регіону складають третинні морські осадові породи, які були підняті, а потім зазнали ерозії. Найдавніші інзельберги складаються зі стародавніх архейських порід віком понад 2,5 млрд років.
Густота населення в екорегіоні є більшою, ніж у внутрішніх районах Мозамбіку, і становить 20-50 осіб/км², однак великі міста в регіоні відсутні. Найбільша концентрація населення спостерігається на плато Маконде та у інших високогірних районах на півночі регіону, що пов'язано з кращими умовами для ведення сільського господарства.
На північ від регіону, за річкою Лукуледі, починаються прибережні ліси та рідколісся Північного Суахілі, які разом з цим екорегіоном складають біогеографічний регіон східноафриканських прибережних лісів, а на південь від нього, за річкою Замбезі, — прибережні ліси та рідколісся Мапуталенду. В глибині континенту ліси екорегіону переходять у східні та південні міомбові рідколісся та у мопанові рідколісся Замбезії.
Клімат
На більшій частині регіону переважає тропічний саванний клімат (Aw за класифікацією кліматів Кеппена), а на півдні він межує з субтропічним поясом. На півночі регіону в році є один тривалий сухий сезон та один сезон дощів. Середньорічна кількість опадів коливається від 800 до 1000 мм, більшість з яких надходить разом з мусонами, що дмуть з Індійського океану. У прибережних районах на півночі Мозамбіку опадів випадає менше (близько 800 мм), оскільки вони лежать у дощовій тіні Мадагаскару, а на деяких плато — більше (понад 1000 мм). Середня максимальна температура на півночі регіону становить 30-27 °C, а на півдні регіону — 24 °C. Середня мінімальна температура по всьому регіону становить 18-15 °C. На півдні Мозамбіку (південніше Бейри) спостерігається значна різниця між тривалістю дня взимку та влітку, чого немає у північній частині екорегіону.
Флора
Рослинний покрив екорегіону представлений мозаїкою вологих та сухих тропічних лісів, чагарників, міомбових рідколісь, луків та водно-болотних угідь.
На півночі регіону, на території південно-східної Танзанії та північно-східного Мозамбіку, поширені сухі прибережні ліси та хащі. Сухі ліси мають відносно густий намет, значну частину якого складають дерева, що скидають листя під час тривалого спекотного сухого сезону. Там, де сухі ліси були порушені внаслідок діяльності людини, формуються густі чагарникові хащі.
Сухі прибережні ліси зазвичай зустрічаються на ґрунтах, утворених із багатих на залізо пісковиків та конгломератів формації [en]. Основу сухих лісів, що ростуть в мозамбіцькій провінції Кабу-Делгаду, складають [sv] (Manilkara sansibarensis), [sv] (Warneckea sansibarica), [sv] (Baphia macrocalyx) та [en] (Pteleopsis myrtifolia). Загалом у сухих лісах Кабу-Делгаду зустрічається 738 видів рослин, з яких 84 види належать до родини Маренові (Rubiaceae), 43 види — до підродини Метеликові (Papilionoideae) з родини Бобові (Fabaceae), 29 видів — до підродини Мімозові (Mimosoideae), 24 види — до підродини Цезальпінієві (Caesalpinioideae), 41 вид — до родини Молочаєві (Euphorbiaceae), 28 видів — до родини Барвінкові (Apocynaceae) і 28 видів — до родини Глухокропивові (Lamiaceae). Людська діяльність призвела до фрагментації сухих лісів на невеликі ділянки, і, за оцінками, 80 % лісового покриву було втрачено за останні 100-150 років.
Північна частина екорегіону характеризується високим рівнем ендемізму. Центрами ендемізму тут виступають гірські плато, зокрема плато Рондо, де зафіксовано понад 76 ендемічних видів рослин. Також концентрація ендемічних видів рослин спостерігається на архіпелазі Базаруто та у гірських анклавах у внутрішній частині Мозамбіку.
Внаслідок громадянської війни, що тривала в Мозамбіку з 1977 по 1992 роки, флора мозамбіцької частини регіону є недостатньо дослідженою. В центральній і південній частинах регіону виявлено небагато ендеміків. Вважається, що рівень ендемізму в регіоні зменшується з півночі на південь. Серед ендемічних рослин, що зустрічаються в мозамбіцькій частині регіону, слід відзначити рідкісну [en] (Cola clavata).
Фауна
Серед великих ссавців, що зустрічаються в регіоні, слід відзначити саванного слона (Loxodonta africana), африканського буйвола (Syncerus caffer), чорного шаблерога (Hippotragus niger) та [en] (Alcelaphus buselaphus lichtensteinii), які є більш характерними для сусіднього екорегіону східних міомбових рідколісь. Також в лісах і рідколіссях регіону мешкають великі куду (Tragelaphus strepsiceros), звичайні канни (Taurotragus oryx), гривасті ньяли (Tragelaphus angasii), південні бушбоки (Tragelaphus sylvaticus), звичайні дуїкери (Sylvicapra grimmia), натальські дуїкери (Cephalophus natalensis), великі редунки (Redunca arundinum), суні (Nesotragus moschatus), африканські бородавочники (Phacochoerus africanus), чагарникові свині (Potamochoerus larvatus), верветки (Chlorocebus pygerythrus), блакитні мартишки (Cercopithecus mitis), товстохвості галаго (Otolemur crassicaudatus), африканські леопарди (Panthera pardus pardus) та смугасті шакали (Lupulella adusta). Майже ендемічними представниками регіону є галаго Гранта (Paragalago granti) та реліктові східноафриканські крилани (Myonycteris relicta). Ендеміками екорегіону є мабуйські підковики (Rhinolophus mabuensis), що мешкають в печерах гір [en] та [en], та рідкісні [en] (Paraxerus vincenti), поширені в гірських лісах масиву [en].
Найпівнічніша частина екорегіону, яка включає прибережні ліси південно-східної Танзанії і північно-східного Мозамбіку, а також плато Рондо та Маконде, є домом для кількох ендемічних видів тварин з обмеженим ареалом. Серед поширених тут ссавців слід відзначити майже ендемічного [en] (Paragalago rondoensis), серед птахів — ендемічного [en] (Batis reichenowi) та ендемічний підвид оливкового барбікана Stactolaema olivacea hylophona, серед плазунів — ендемічних рондонських безногих сцинків (Melanoseps rondoensis), літіпських піщаних сцинків (Scolecoseps litipoensis), рондонських сліпунів (Afrotyphlops rondoensis) та [en] (Chirindia rondoensis), а серед комах — два ендемічні види метеликів. Також в лісах на півночі регіону зустрічаються білощокі голуби (Columba larvata), зеленоголові вивільги (Oriolus chlorocephalus) та чорнолобі вюргери (Chlorophoneus nigrifrons), характерні для гірських лісів Східної Африки.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити майже ендемічних плямистих квічалів (Geokichla guttata), сіробрових акалатів (Sheppardia gunningi) та [en] (Circaetus fasciolatus), а також ендемічного нумалійського нікорника (Apalis lynesi). На островах архіпелагу [en] зустрічаються ендемічні [en] (Scelotes duttoni), [en] (Scelotes insularis) та вертляві сцинки Бродлі (Mochlus lanceolatus).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 21 194 км², або 14 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], Національний парк архіпелагу Базаруто, [en], [en], Лісовий заповідник Матібане, Лісовий заповідник Іньямітанга, Лісовий заповідник Нхапакуе, Лісовий заповідник Байшу-Пінда, Природний заповідник Каса-ду-Жиле та Природний заповідник Помене в Мозамбіку, а також [en] в Танзанії.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 20 лютого 2024.
Посилання
- «Southern Zanzibar–Inhambane coastal forest mosaic». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Southern Swahili Coastal Forests and Woodlands» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Priberezhni lisi ta ridkolissya Pivdennogo Suahili abo Pivdenna mozayika zanzibarsko inyambanskih priberezhnih lisiv identifikator WWF AT0128 afrotropichnij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij u priberezhnih rajonah Shidnoyi Afriki Priberezhni lisi ta ridkolissya Pivdennogo Suahili Lis na shilah plato en Tanzaniya Ekozona Afrotropika Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF AT0128 Mezhi Priberezhni lisi ta ridkolissya Pivnichnogo Suahili Shidnoafrikanski mangri Shidni miombovi ridkolissya Pivdenni miombovi ridkolissya Priberezhni lisi ta ridkolissya Maputalendu Priberezhni zatoplyuvani savani Zambeziyi Mopanovi ridkolissya Zambeziyi Plosha km 147 915 Krayini Tanzaniya Mozambik Ohoronyayetsya 21 194 km 14 Priberezhni lisi ta ridkolissya Pivnichnogo Suahili Priberezhni lisi ta ridkolissya Pivdennogo Suahili Porosla lisom dolina v okolicyah Pembi Mozambik Lisi na shilah girskogo masivu en Mozambik GeografiyaEkoregion priberezhnih lisiv ta ridkolis Pivdennogo Suahili prostyagayetsya priblizno na 1800 km z pivnochi na pivden vzdovzh uzberezhzhya Indijskogo okeanu ta Mozambickoyi protoki cherez teritoriyu pivdenno shidnoyi Tanzaniyi ta Mozambiku Pivnichnoyu mezheyu regionu ye girlo richki en v yakomu roztashovane misto Lindi a pivdennoyu mezheyu girlo Limpopo u yakomu roztashovane misto Shayi Shayi Ekoregion perevazhno predstavlenij priberezhnoyu smugoyu shirinoyu blizko 50 km a podekudi do 200 km Vin vklyuchaye deyaki priberezhni ostrovi zokrema arhipelagi Kirimbash ta en a takozh kilka anklaviv roztashovanih u girskih vnutrishnih rajonah Mozambiku zokrema girski masivi en en en en i en ta pivdenno shidni shili Shidnogo nagir ya Relyef regionu predstavlenij gorbistimi rivninami sho spuskayutsya do Indijskogo okeanu Na pivnochi regionu traplyayutsya izolovani inzelbergi ta plato zokrema plato en i en v Tanzaniyi ta plato en v Mozambiku yaki pidijmayutsya na visotu 900 m nad rivnem morya a na pivdni pishani dyuni Z geologichnoyi tochki zoru osnovu regionu skladayut tretinni morski osadovi porodi yaki buli pidnyati a potim zaznali eroziyi Najdavnishi inzelbergi skladayutsya zi starodavnih arhejskih porid vikom ponad 2 5 mlrd rokiv Gustota naselennya v ekoregioni ye bilshoyu nizh u vnutrishnih rajonah Mozambiku i stanovit 20 50 osib km odnak veliki mista v regioni vidsutni Najbilsha koncentraciya naselennya sposterigayetsya na plato Makonde ta u inshih visokogirnih rajonah na pivnochi regionu sho pov yazano z krashimi umovami dlya vedennya silskogo gospodarstva Na pivnich vid regionu za richkoyu Lukuledi pochinayutsya priberezhni lisi ta ridkolissya Pivnichnogo Suahili yaki razom z cim ekoregionom skladayut biogeografichnij region shidnoafrikanskih priberezhnih lisiv a na pivden vid nogo za richkoyu Zambezi priberezhni lisi ta ridkolissya Maputalendu V glibini kontinentu lisi ekoregionu perehodyat u shidni ta pivdenni miombovi ridkolissya ta u mopanovi ridkolissya Zambeziyi KlimatNa bilshij chastini regionu perevazhaye tropichnij savannij klimat Aw za klasifikaciyeyu klimativ Keppena a na pivdni vin mezhuye z subtropichnim poyasom Na pivnochi regionu v roci ye odin trivalij suhij sezon ta odin sezon doshiv Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 800 do 1000 mm bilshist z yakih nadhodit razom z musonami sho dmut z Indijskogo okeanu U priberezhnih rajonah na pivnochi Mozambiku opadiv vipadaye menshe blizko 800 mm oskilki voni lezhat u doshovij tini Madagaskaru a na deyakih plato bilshe ponad 1000 mm Serednya maksimalna temperatura na pivnochi regionu stanovit 30 27 C a na pivdni regionu 24 C Serednya minimalna temperatura po vsomu regionu stanovit 18 15 C Na pivdni Mozambiku pivdennishe Bejri sposterigayetsya znachna riznicya mizh trivalistyu dnya vzimku ta vlitku chogo nemaye u pivnichnij chastini ekoregionu FloraRoslinnij pokriv ekoregionu predstavlenij mozayikoyu vologih ta suhih tropichnih lisiv chagarnikiv miombovih ridkolis lukiv ta vodno bolotnih ugid Na pivnochi regionu na teritoriyi pivdenno shidnoyi Tanzaniyi ta pivnichno shidnogo Mozambiku poshireni suhi priberezhni lisi ta hashi Suhi lisi mayut vidnosno gustij namet znachnu chastinu yakogo skladayut dereva sho skidayut listya pid chas trivalogo spekotnogo suhogo sezonu Tam de suhi lisi buli porusheni vnaslidok diyalnosti lyudini formuyutsya gusti chagarnikovi hashi Suhi priberezhni lisi zazvichaj zustrichayutsya na gruntah utvorenih iz bagatih na zalizo piskovikiv ta konglomerativ formaciyi en Osnovu suhih lisiv sho rostut v mozambickij provinciyi Kabu Delgadu skladayut sv Manilkara sansibarensis sv Warneckea sansibarica sv Baphia macrocalyx ta en Pteleopsis myrtifolia Zagalom u suhih lisah Kabu Delgadu zustrichayetsya 738 vidiv roslin z yakih 84 vidi nalezhat do rodini Marenovi Rubiaceae 43 vidi do pidrodini Metelikovi Papilionoideae z rodini Bobovi Fabaceae 29 vidiv do pidrodini Mimozovi Mimosoideae 24 vidi do pidrodini Cezalpiniyevi Caesalpinioideae 41 vid do rodini Molochayevi Euphorbiaceae 28 vidiv do rodini Barvinkovi Apocynaceae i 28 vidiv do rodini Gluhokropivovi Lamiaceae Lyudska diyalnist prizvela do fragmentaciyi suhih lisiv na neveliki dilyanki i za ocinkami 80 lisovogo pokrivu bulo vtracheno za ostanni 100 150 rokiv Pivnichna chastina ekoregionu harakterizuyetsya visokim rivnem endemizmu Centrami endemizmu tut vistupayut girski plato zokrema plato Rondo de zafiksovano ponad 76 endemichnih vidiv roslin Takozh koncentraciya endemichnih vidiv roslin sposterigayetsya na arhipelazi Bazaruto ta u girskih anklavah u vnutrishnij chastini Mozambiku Vnaslidok gromadyanskoyi vijni sho trivala v Mozambiku z 1977 po 1992 roki flora mozambickoyi chastini regionu ye nedostatno doslidzhenoyu V centralnij i pivdennij chastinah regionu viyavleno nebagato endemikiv Vvazhayetsya sho riven endemizmu v regioni zmenshuyetsya z pivnochi na pivden Sered endemichnih roslin sho zustrichayutsya v mozambickij chastini regionu slid vidznachiti ridkisnu en Cola clavata FaunaSered velikih ssavciv sho zustrichayutsya v regioni slid vidznachiti savannogo slona Loxodonta africana afrikanskogo bujvola Syncerus caffer chornogo shableroga Hippotragus niger ta en Alcelaphus buselaphus lichtensteinii yaki ye bilsh harakternimi dlya susidnogo ekoregionu shidnih miombovih ridkolis Takozh v lisah i ridkolissyah regionu meshkayut veliki kudu Tragelaphus strepsiceros zvichajni kanni Taurotragus oryx grivasti nyali Tragelaphus angasii pivdenni bushboki Tragelaphus sylvaticus zvichajni duyikeri Sylvicapra grimmia natalski duyikeri Cephalophus natalensis veliki redunki Redunca arundinum suni Nesotragus moschatus afrikanski borodavochniki Phacochoerus africanus chagarnikovi svini Potamochoerus larvatus vervetki Chlorocebus pygerythrus blakitni martishki Cercopithecus mitis tovstohvosti galago Otolemur crassicaudatus afrikanski leopardi Panthera pardus pardus ta smugasti shakali Lupulella adusta Majzhe endemichnimi predstavnikami regionu ye galago Granta Paragalago granti ta reliktovi shidnoafrikanski krilani Myonycteris relicta Endemikami ekoregionu ye mabujski pidkoviki Rhinolophus mabuensis sho meshkayut v pecherah gir en ta en ta ridkisni en Paraxerus vincenti poshireni v girskih lisah masivu en Najpivnichnisha chastina ekoregionu yaka vklyuchaye priberezhni lisi pivdenno shidnoyi Tanzaniyi i pivnichno shidnogo Mozambiku a takozh plato Rondo ta Makonde ye domom dlya kilkoh endemichnih vidiv tvarin z obmezhenim arealom Sered poshirenih tut ssavciv slid vidznachiti majzhe endemichnogo en Paragalago rondoensis sered ptahiv endemichnogo en Batis reichenowi ta endemichnij pidvid olivkovogo barbikana Stactolaema olivacea hylophona sered plazuniv endemichnih rondonskih beznogih scinkiv Melanoseps rondoensis litipskih pishanih scinkiv Scolecoseps litipoensis rondonskih slipuniv Afrotyphlops rondoensis ta en Chirindia rondoensis a sered komah dva endemichni vidi metelikiv Takozh v lisah na pivnochi regionu zustrichayutsya biloshoki golubi Columba larvata zelenogolovi vivilgi Oriolus chlorocephalus ta chornolobi vyurgeri Chlorophoneus nigrifrons harakterni dlya girskih lisiv Shidnoyi Afriki Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti majzhe endemichnih plyamistih kvichaliv Geokichla guttata sirobrovih akalativ Sheppardia gunningi ta en Circaetus fasciolatus a takozh endemichnogo numalijskogo nikornika Apalis lynesi Na ostrovah arhipelagu en zustrichayutsya endemichni en Scelotes duttoni en Scelotes insularis ta vertlyavi scinki Brodli Mochlus lanceolatus ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 21 194 km abo 14 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en Nacionalnij park arhipelagu Bazaruto en en Lisovij zapovidnik Matibane Lisovij zapovidnik Inyamitanga Lisovij zapovidnik Nhapakue Lisovij zapovidnik Bajshu Pinda Prirodnij zapovidnik Kasa du Zhile ta Prirodnij zapovidnik Pomene v Mozambiku a takozh en v Tanzaniyi PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 20 lyutogo 2024 Posilannya Southern Zanzibar Inhambane coastal forest mosaic Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Southern Swahili Coastal Forests and Woodlands One Earth