Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Прибережні ліси Середньоатлантичних Штатів (ідентифікатор WWF: NA0517) — неарктичний екорегіон хвойних лісів помірної зони, розташований на сході США.
 Ландшафт Національного лісу [en] (Північна Кароліна) | |
| Екозона | Неарктика |
|---|---|
| Біом | Хвойні ліси помірної зони |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | NA0517 |
| Межі | Прибережні ліси північного сходу США Мішані ліси південного сходу США Хвойні ліси південного сходу США |
| Площа, км² | 133 908 |
| Країни | Сполучені Штати Америки |
| Охороняється | 6,3 % |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон прибережних лісів Середньоатлантичних Штатів охоплює прибережні райони, що лежать на центральному та південно-східному узбережжі США. Він простягається від східної Джорджії через східні райони Південної Кароліни та Північної Кароліни до узбережжя Чесапікської затоки в штатах Вірджинія та Меріленд та до півострова Делмарва в штатах Меріленд і Делавер. Рельєф регіону представлений [en], що лежать на висоті до 100 м над рівнем моря і простягаються від узбережжя Атлантичного океану вглиб континенту на 50-100 км. З геологічної точки зору їх основу складають крейдові та кайнозойські осадові породи. На заході ці рівнини переходять у [en], за яким лежать плато Підмонту — східних передгір'їв Аппалачів.
Природне середовище екорегіону постійно змінюється під впливом природних процесів. Долини, прибережні рівнини та морські узбережжя вразливі до тропічних циклонів та повеней. Більш сухі території, де переважають пористі піщані ґрунти, вразливі до посух та пожеж. Пожежі, які регулярно відбуваються кожні 1-3 роки, сприяють росту трав'янистих рослин, а більш тривалі інтервали між пожежами призводять до домінування густих чагарникових заростей та вічнозелених широколистяних дерев.
На північ від регіону поширені прибережні ліси північного сходу США, а на південь — хвойні ліси південного сходу США. На заході, на плато Підмонту, екорегіон переходить у мішані ліси південного сходу США.
Клімат
В межах екорегіону домінує вологий субтропічний клімат (Cfa за класифікацією кліматів Кеппена), який характеризується спекотним, дощовим літом та м'якою зимою. Середня температура в регіоні коливається від 13 °C до 20 °C. Середньорічна кількість опадів коливається від 1100 до 1600 мм, які рівномірно розподілені протягом року. Влітку опади випадають у вигляді частих гроз. Раз на 5-6 років в регіоні трапляються тропічні циклони.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є мішані сосново-дубові ліси. Вони ростуть на сухих, піщаних ґрунтах, і в них часто спалахують пожежі, спричинені ударом блискавки. До появи в Північній Америці європейських колоністів ліси регіону мали відкритий, саваноподібний вигляд. В них домінували довгохвойні сосни (Pinus palustris), чудово пристосовані до частих пожеж, однак внаслідок інтенсивної вирубки майже 95 % соснових лісів було знищено. Найбільші масиви лісів довгохвойних сосен збереглися на [en], розташованому на кордоні Північної та Південної Кароліни, а також на [en], що простягаються уздовж підніжжя Підмонту в Кароліні та Джорджії. Наразі в лісах регіону домінують ладанні сосни (Pinus taeda) та короткохвойні сосни (Pinus echinata). Ладанні сосни (Pinus taeda) активно висаджують на мільйонах акрів [en] на південному сході США. Також в екорегіоні поширені ставкові сосни (Pinus serotina) та смолисті сосни (Pinus rigida), які утворюють більш розрідженні угруповання, ніж типові ліси довгохвойної сосни. У місцевостях, де поширені вологі ґрунти, або де пожежі нечасті, широколистяні дерева домінують в екосистемі. Серед широколистяних дерев, що зростають у мішаних лісах екорегіону, слід відзначити індичковий дуб (Quercus laevis), зірчастий дуб (Quercus stellata), миртолистий дуб (Quercus myrtifolia), південний червоний дуб (Quercus falcata) та звичайну катальпу (Catalpa bignonioides).
У деяких районах на узбережжі південно-східної Південної Кароліни та Джорджії зустрічаються вічнозелені широколистяні ліси, які часто утворюють ізольовані [en]. В цих лісах зустрічаються вічнозелені широколистяні та хвойні дерева, зокрема великоцвіті магнолії (Magnolia grandiflora), віргінські магнолії (Magnolia virginiana), прибережні персеї (Persea borbonia), [en] (Gordonia lasianthus), [en] (Sabal minor), віргінські яловці (Juniperus virginiana), ладанні сосни (Pinus taeda), а також миртолисті дуби (Quercus myrtifolia) та характерні віргінські дуби (Quercus virginiana). Останні часто бувають вкриті епіфітним [en] (Tillandsia usneoides). В підліску цих лісів також поширені вічнозелені рослини, зокрема [en] (Myrica cerifera) та [en] (Cartrema americana). У найбільш вологих районах в підліску поширені різні види падубів (Ilex spp.), карликові пальметто (Sabal minor), сереноа (Serenoa repens) та представники родини вересових (Ericaceae). На відкритих територіях поблизу піщаних пляжів під спекотним сонцем процвітають різні види юки (Yucca spp.) та опунції (Opuntia spp.).
На майже пласких низовинах екорегіону зустрічаються одні з найрізноманітніших прісноводних водно-болотних угідь у Північній Америці. Близько 65 % всіх заболочених лісів нижніх штатів зустрічаються в цьому екорегіоні. В пишних лісах, що ростуть у заплавах річок, переважають болотяні кипариси (Taxodium distichum) та [en] (Nyssa biflora), а на берегах [en] — атлантичні кипарисики (Chamaecyparis thyoides).
У мішаних та широколистяних заболочених лісах переважають болотяні тупело (Nyssa biflora) та [en] (Nyssa aquatica). Серед інших дерев, що зустрічаються в цих лісах, слід відзначити різні види дубів, зокрема водяні дуби (Quercus nigra), болотяні каштанові дуби (Quercus michauxii), черешневі дуби (Quercus pagoda), верболисті дуби (Quercus phellos) та ліроподібні дуби (Quercus lyrata), а також [en] (Carya glabra) та [en] (Carya aquatica). В їх підліску зустрічаються трилопатеві азиміни (Asimina triloba).
Серед найбільш цікавих екосистем регіону слід відзначити покосіни та каролінські западини. [en] — це великі, пласкі, заболочені, піщані або торф'янисті ділянки, розташовані подалі від річок та струмків. На них ростуть поодинокі ставкові сосни (Pinus serotina) та густі вічнозелені чагарники, зокрема [en] (Ilex glabra). [en] — це мілкі западини яйцеподібної форми, розкидані по прибережній рівнині від південного сходу Північної Кароліни до кордону між Південною Кароліною та Джорджією. У цих западинах зустрічаються болота або болотно-озерні комплекси, порослі болотяними кипарисами (Taxodium distichum), іншими деревами та чагарниками. Крім того, важливою частиною екорегіону є багато піщаних бар'єрних островів, зокрема Зовнішні мілини Північної Кароліни, які захищають лимани, лагуни та естуарії від руйнівного впливу океанічних хвиль.
Загалом екорегіон вирізняється одним з найвищих рівнів біорізноманіття серед усіх екорегіонів Північної Америки. Особливо важливими середовищами існування в ньому є низинні та заплавні ліси. Вони є сезонними притулками для багатьох видів тварин, зокрема для численних перелітних птахів. Також ці ліси створюють чіткий контраст з сосновими лісами та саванами, поширеними на навколишніх рівнинах, підтримують водні харчові мережі під час повеней та наземні під час сухого сезону. Нарешті, лінійний розподіл заплавних лісів сприяє місцевому та регіональному переміщенню видів, а річкові потоки підтримують ефективне розсіювання насіння та личинок водою. Інші середовища існування, такі як болота, є оселищем для багатих трав'янистих угруповань. Тут зустрічаються різноманітні ендемічні рослини-хижаки та інші види, а також деякі реліктові види, які збереглися в регіоні з часів останнього льодовикового періоду.
Фауна
В межах екорегіону зустрічається 58 видів ссавців та близько 240 видів птахів. Серед поширених в регіоні ссавців слід відзначити білохвостого оленя (Odocoileus virginianus), барибала (Ursus americanus), сіру лисицю (Urocyon cinereoargenteus), руду рись (Lynx rufus), смугастого скунса (Mephitis mephitis), флоридського кролика (Sylvilagus floridanus), болотяного кролика (Sylvilagus palustris), сіру вивірку (Sciurus carolinensis), лисячу вивірку (Sciurus niger), звичайного ракуна (Procyon lotor), південну літягу (Glaucomys volans), віргінського опосума (Didelphis virginiana), дев'ятипоясного броненосця (Dasypus novemcinctus) та золотистого хом'ячка (Ochrotomys nuttalli). На берегах річок та озер поширені канадські бобри (Castor canadensis), канадські видри (Lontra canadensis), річкові візони (Neogale vison) та болотяні ондатри (Ondatra zibethicus), а в гирла річок іноді запливають американські ламантини (Trichechus manatus).
Руді вовки (Canis rufus) та [en] (Puma concolor couguar) були винищені в регіоні. У Північній Кароліні здійснювалися спроби реінтродукції рудих вовків у дику природу, однак вони виявилися не дуже вдалими. Станом на 2024 рік в дикій природі живуть близько 20 рудих вовків, а сам вид перебуває на межі зникнення.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити віргінську перепелицю (Colinus virginianus), великого індика (Meleagris gallopavo), північну зенаїду (Zenaida macroura), каролінського дрімлюгу (Antrostomus carolinensis), каролінку (Aix sponsa), міктерію (Mycteria americana), віргінського пугача (Bubo virginianus), неоарктичну сову (Strix varia), білоголового орлана (Haliaeetus leucocephalus), [en] (Elanoides forficatus), трибарвну чепуру (Egretta tricolor), [en] (Leuconotopicus borealis), каролінську гілу (Melanerpes carolinus), рубіновогорлого колібрі (Archilochus colubris), берегову ворону (Corvus ossifragus), каролінського поплітника (Thryothorus ludovicianus), болотяного овада (Cistothorus palustris), каролінського повзика (Sitta carolinensis), малого повзика (Sitta pusilla), каролінську гаїчку (Poecile carolinensis), гострочубу синицю (Baeolophus bicolor), лісового піві (Contopus virens), білоокого віреона (Vireo griseus), північного пісняра (Parula americana), чорнощокого пісняра-лісовика (Setophaga dominica), рудоголового пісняра-лісовика (Setophaga palmarum), соснового пісняра-лісовика (Setophaga pinus), сизу комароловку (Polioptila caerulea), [en] (Sialia sialis), лісового дрозда (Hylocichla mustelina), соснового чінголо (Peucaea aestivalis) та червоного кардинала (Cardinalis cardinalis).
На узбережжі Атлантичного океану зустрічаються бурі пелікани (Pelecanus occidentalis), узбережні пастушки (Rallus crepitans), американські кулики-сороки (Haematopus palliatus), прибережні гракли (Quiscalus major) і приморські багновці (Ammospiza maritima) та зимують віргінські пастушки (Rallus limicola) і гострохвості багновці (Ammospiza caudacuta).
Герпетофауна екорегіону включає смугасту мулову черепаху (Kinosternon baurii), плямисту черепаху (Clemmys guttata), каролінську коробчасту черепаху (Terrapene carolina), кайманову черепаху (Chelydra serpentina), східну підв'язкову змію (Thamnophis sauritus), лісового гримучника (Crotalus horridus), каролінського аноліса (Anolis carolinensis) та [en] (Plestiodon laticeps). На болотах регіону зустрічаються міссісіпські алігатори (Alligator mississippiensis).
Збереження
Близько 86 % природного рослинного покриву екорегіону було знищено або значно деградовано, зокрема 73 % лісів та 98 % луків та боліт. Лише близько 12 % екорегіону представлено незайманими лісами та водно-болотними угіддями. Особливо постраждали [en], поширені на заході регіону, а найкраще збереглися [en] та торф'яники. Основними загрозами для збереження природи екорегіону є розвиток сільського господарства, боротьба з пожежами, урбанізація, зокрема забудова прибережних районів, осушення водно-болотних угідь та перегородження річок. Темпи зростання населення в екорегіоні є одними з найвищих у світі.
Близько 6,3 % площі екорегіону є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en] в Джорджії, [en], [en], [en], [en] та [en] в Південній Кароліні, [en] та [en] в Північній Кароліні, [en] та [en] у Вірджинії, [en] та [en] в Меріленді, а також [en] та [en] в Делавері.
Примітки
- "Middle Atlantic coastal forests". DOPA Explorer
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 30 травня 2024.
- Kricher, John; Morrison, Gordon (1998). Eastern Forests: A field guide to birds, mammals, trees, flowers, and more. . ISBN .
- Hoekstra, J. M.; Molnar, J. L.; Jennings, M.; Revenga, C.; Spalding, M. D.; Boucher, T. M.; Robertson, J. C.; Heibel, T. J.; Ellison, K. (2010). Molnar, J. L. (ред.). The Atlas of Global Conservation: Changes, Challenges, and Opportunits to Make a Difference. University of California Press. ISBN .
Посилання
- «Middle Atlantic coastal forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Mid-Atlantic US Coastal Savannas» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Priberezhni lisi Serednoatlantichnih Shtativ identifikator WWF NA0517 nearktichnij ekoregion hvojnih lisiv pomirnoyi zoni roztashovanij na shodi SShA Priberezhni lisi Serednoatlantichnih Shtativ Landshaft Nacionalnogo lisu en Pivnichna Karolina Ekozona Nearktika Biom Hvojni lisi pomirnoyi zoni Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF NA0517 Mezhi Priberezhni lisi pivnichnogo shodu SShA Mishani lisi pivdennogo shodu SShA Hvojni lisi pivdennogo shodu SShA Plosha km 133 908 Krayini Spolucheni Shtati Ameriki Ohoronyayetsya 6 3 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Velike Kiparisove boloto Merilend Sosnovij lis na Velikomu Pohmuromu boloti Merilend Lisi pishanih pagorbiv Karolini Sosnovij lis u en Pivdenna Karolina Nacionalnij lis Kroatan Pivnichna Karolina GeografiyaEkoregion priberezhnih lisiv Serednoatlantichnih Shtativ ohoplyuye priberezhni rajoni sho lezhat na centralnomu ta pivdenno shidnomu uzberezhzhi SShA Vin prostyagayetsya vid shidnoyi Dzhordzhiyi cherez shidni rajoni Pivdennoyi Karolini ta Pivnichnoyi Karolini do uzberezhzhya Chesapikskoyi zatoki v shtatah Virdzhiniya ta Merilend ta do pivostrova Delmarva v shtatah Merilend i Delaver Relyef regionu predstavlenij en sho lezhat na visoti do 100 m nad rivnem morya i prostyagayutsya vid uzberezhzhya Atlantichnogo okeanu vglib kontinentu na 50 100 km Z geologichnoyi tochki zoru yih osnovu skladayut krejdovi ta kajnozojski osadovi porodi Na zahodi ci rivnini perehodyat u en za yakim lezhat plato Pidmontu shidnih peredgir yiv Appalachiv Prirodne seredovishe ekoregionu postijno zminyuyetsya pid vplivom prirodnih procesiv Dolini priberezhni rivnini ta morski uzberezhzhya vrazlivi do tropichnih cikloniv ta povenej Bilsh suhi teritoriyi de perevazhayut poristi pishani grunti vrazlivi do posuh ta pozhezh Pozhezhi yaki regulyarno vidbuvayutsya kozhni 1 3 roki spriyayut rostu trav yanistih roslin a bilsh trivali intervali mizh pozhezhami prizvodyat do dominuvannya gustih chagarnikovih zarostej ta vichnozelenih shirokolistyanih derev Na pivnich vid regionu poshireni priberezhni lisi pivnichnogo shodu SShA a na pivden hvojni lisi pivdennogo shodu SShA Na zahodi na plato Pidmontu ekoregion perehodit u mishani lisi pivdennogo shodu SShA KlimatV mezhah ekoregionu dominuye vologij subtropichnij klimat Cfa za klasifikaciyeyu klimativ Keppena yakij harakterizuyetsya spekotnim doshovim litom ta m yakoyu zimoyu Serednya temperatura v regioni kolivayetsya vid 13 C do 20 C Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 1100 do 1600 mm yaki rivnomirno rozpodileni protyagom roku Vlitku opadi vipadayut u viglyadi chastih groz Raz na 5 6 rokiv v regioni traplyayutsya tropichni cikloni FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye mishani sosnovo dubovi lisi Voni rostut na suhih pishanih gruntah i v nih chasto spalahuyut pozhezhi sprichineni udarom bliskavki Do poyavi v Pivnichnij Americi yevropejskih kolonistiv lisi regionu mali vidkritij savanopodibnij viglyad V nih dominuvali dovgohvojni sosni Pinus palustris chudovo pristosovani do chastih pozhezh odnak vnaslidok intensivnoyi virubki majzhe 95 sosnovih lisiv bulo znisheno Najbilshi masivi lisiv dovgohvojnih sosen zbereglisya na en roztashovanomu na kordoni Pivnichnoyi ta Pivdennoyi Karolini a takozh na en sho prostyagayutsya uzdovzh pidnizhzhya Pidmontu v Karolini ta Dzhordzhiyi Narazi v lisah regionu dominuyut ladanni sosni Pinus taeda ta korotkohvojni sosni Pinus echinata Ladanni sosni Pinus taeda aktivno visadzhuyut na miljonah akriv en na pivdennomu shodi SShA Takozh v ekoregioni poshireni stavkovi sosni Pinus serotina ta smolisti sosni Pinus rigida yaki utvoryuyut bilsh rozridzhenni ugrupovannya nizh tipovi lisi dovgohvojnoyi sosni U miscevostyah de poshireni vologi grunti abo de pozhezhi nechasti shirokolistyani dereva dominuyut v ekosistemi Sered shirokolistyanih derev sho zrostayut u mishanih lisah ekoregionu slid vidznachiti indichkovij dub Quercus laevis zirchastij dub Quercus stellata mirtolistij dub Quercus myrtifolia pivdennij chervonij dub Quercus falcata ta zvichajnu katalpu Catalpa bignonioides U deyakih rajonah na uzberezhzhi pivdenno shidnoyi Pivdennoyi Karolini ta Dzhordzhiyi zustrichayutsya vichnozeleni shirokolistyani lisi yaki chasto utvoryuyut izolovani en V cih lisah zustrichayutsya vichnozeleni shirokolistyani ta hvojni dereva zokrema velikocviti magnoliyi Magnolia grandiflora virginski magnoliyi Magnolia virginiana priberezhni perseyi Persea borbonia en Gordonia lasianthus en Sabal minor virginski yalovci Juniperus virginiana ladanni sosni Pinus taeda a takozh mirtolisti dubi Quercus myrtifolia ta harakterni virginski dubi Quercus virginiana Ostanni chasto buvayut vkriti epifitnim en Tillandsia usneoides V pidlisku cih lisiv takozh poshireni vichnozeleni roslini zokrema en Myrica cerifera ta en Cartrema americana U najbilsh vologih rajonah v pidlisku poshireni rizni vidi padubiv Ilex spp karlikovi palmetto Sabal minor serenoa Serenoa repens ta predstavniki rodini veresovih Ericaceae Na vidkritih teritoriyah poblizu pishanih plyazhiv pid spekotnim soncem procvitayut rizni vidi yuki Yucca spp ta opunciyi Opuntia spp Na majzhe plaskih nizovinah ekoregionu zustrichayutsya odni z najriznomanitnishih prisnovodnih vodno bolotnih ugid u Pivnichnij Americi Blizko 65 vsih zabolochenih lisiv nizhnih shtativ zustrichayutsya v comu ekoregioni V pishnih lisah sho rostut u zaplavah richok perevazhayut bolotyani kiparisi Taxodium distichum ta en Nyssa biflora a na beregah en atlantichni kiparisiki Chamaecyparis thyoides U mishanih ta shirokolistyanih zabolochenih lisah perevazhayut bolotyani tupelo Nyssa biflora ta en Nyssa aquatica Sered inshih derev sho zustrichayutsya v cih lisah slid vidznachiti rizni vidi dubiv zokrema vodyani dubi Quercus nigra bolotyani kashtanovi dubi Quercus michauxii chereshnevi dubi Quercus pagoda verbolisti dubi Quercus phellos ta liropodibni dubi Quercus lyrata a takozh en Carya glabra ta en Carya aquatica V yih pidlisku zustrichayutsya trilopatevi azimini Asimina triloba Sered najbilsh cikavih ekosistem regionu slid vidznachiti pokosini ta karolinski zapadini en ce veliki plaski zabolocheni pishani abo torf yanisti dilyanki roztashovani podali vid richok ta strumkiv Na nih rostut poodinoki stavkovi sosni Pinus serotina ta gusti vichnozeleni chagarniki zokrema en Ilex glabra en ce milki zapadini yajcepodibnoyi formi rozkidani po priberezhnij rivnini vid pivdennogo shodu Pivnichnoyi Karolini do kordonu mizh Pivdennoyu Karolinoyu ta Dzhordzhiyeyu U cih zapadinah zustrichayutsya bolota abo bolotno ozerni kompleksi porosli bolotyanimi kiparisami Taxodium distichum inshimi derevami ta chagarnikami Krim togo vazhlivoyu chastinoyu ekoregionu ye bagato pishanih bar yernih ostroviv zokrema Zovnishni milini Pivnichnoyi Karolini yaki zahishayut limani laguni ta estuariyi vid rujnivnogo vplivu okeanichnih hvil Zagalom ekoregion viriznyayetsya odnim z najvishih rivniv bioriznomanittya sered usih ekoregioniv Pivnichnoyi Ameriki Osoblivo vazhlivimi seredovishami isnuvannya v nomu ye nizinni ta zaplavni lisi Voni ye sezonnimi pritulkami dlya bagatoh vidiv tvarin zokrema dlya chislennih perelitnih ptahiv Takozh ci lisi stvoryuyut chitkij kontrast z sosnovimi lisami ta savanami poshirenimi na navkolishnih rivninah pidtrimuyut vodni harchovi merezhi pid chas povenej ta nazemni pid chas suhogo sezonu Nareshti linijnij rozpodil zaplavnih lisiv spriyaye miscevomu ta regionalnomu peremishennyu vidiv a richkovi potoki pidtrimuyut efektivne rozsiyuvannya nasinnya ta lichinok vodoyu Inshi seredovisha isnuvannya taki yak bolota ye oselishem dlya bagatih trav yanistih ugrupovan Tut zustrichayutsya riznomanitni endemichni roslini hizhaki ta inshi vidi a takozh deyaki reliktovi vidi yaki zbereglisya v regioni z chasiv ostannogo lodovikovogo periodu FaunaV mezhah ekoregionu zustrichayetsya 58 vidiv ssavciv ta blizko 240 vidiv ptahiv Sered poshirenih v regioni ssavciv slid vidznachiti bilohvostogo olenya Odocoileus virginianus baribala Ursus americanus siru lisicyu Urocyon cinereoargenteus rudu ris Lynx rufus smugastogo skunsa Mephitis mephitis floridskogo krolika Sylvilagus floridanus bolotyanogo krolika Sylvilagus palustris siru vivirku Sciurus carolinensis lisyachu vivirku Sciurus niger zvichajnogo rakuna Procyon lotor pivdennu lityagu Glaucomys volans virginskogo oposuma Didelphis virginiana dev yatipoyasnogo bronenoscya Dasypus novemcinctus ta zolotistogo hom yachka Ochrotomys nuttalli Na beregah richok ta ozer poshireni kanadski bobri Castor canadensis kanadski vidri Lontra canadensis richkovi vizoni Neogale vison ta bolotyani ondatri Ondatra zibethicus a v girla richok inodi zaplivayut amerikanski lamantini Trichechus manatus Rudi vovki Canis rufus ta en Puma concolor couguar buli vinisheni v regioni U Pivnichnij Karolini zdijsnyuvalisya sprobi reintrodukciyi rudih vovkiv u diku prirodu odnak voni viyavilisya ne duzhe vdalimi Stanom na 2024 rik v dikij prirodi zhivut blizko 20 rudih vovkiv a sam vid perebuvaye na mezhi zniknennya Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti virginsku perepelicyu Colinus virginianus velikogo indika Meleagris gallopavo pivnichnu zenayidu Zenaida macroura karolinskogo drimlyugu Antrostomus carolinensis karolinku Aix sponsa mikteriyu Mycteria americana virginskogo pugacha Bubo virginianus neoarktichnu sovu Strix varia bilogolovogo orlana Haliaeetus leucocephalus en Elanoides forficatus tribarvnu chepuru Egretta tricolor en Leuconotopicus borealis karolinsku gilu Melanerpes carolinus rubinovogorlogo kolibri Archilochus colubris beregovu voronu Corvus ossifragus karolinskogo poplitnika Thryothorus ludovicianus bolotyanogo ovada Cistothorus palustris karolinskogo povzika Sitta carolinensis malogo povzika Sitta pusilla karolinsku gayichku Poecile carolinensis gostrochubu sinicyu Baeolophus bicolor lisovogo pivi Contopus virens bilookogo vireona Vireo griseus pivnichnogo pisnyara Parula americana chornoshokogo pisnyara lisovika Setophaga dominica rudogolovogo pisnyara lisovika Setophaga palmarum sosnovogo pisnyara lisovika Setophaga pinus sizu komarolovku Polioptila caerulea en Sialia sialis lisovogo drozda Hylocichla mustelina sosnovogo chingolo Peucaea aestivalis ta chervonogo kardinala Cardinalis cardinalis Na uzberezhzhi Atlantichnogo okeanu zustrichayutsya buri pelikani Pelecanus occidentalis uzberezhni pastushki Rallus crepitans amerikanski kuliki soroki Haematopus palliatus priberezhni grakli Quiscalus major i primorski bagnovci Ammospiza maritima ta zimuyut virginski pastushki Rallus limicola i gostrohvosti bagnovci Ammospiza caudacuta Gerpetofauna ekoregionu vklyuchaye smugastu mulovu cherepahu Kinosternon baurii plyamistu cherepahu Clemmys guttata karolinsku korobchastu cherepahu Terrapene carolina kajmanovu cherepahu Chelydra serpentina shidnu pidv yazkovu zmiyu Thamnophis sauritus lisovogo grimuchnika Crotalus horridus karolinskogo anolisa Anolis carolinensis ta en Plestiodon laticeps Na bolotah regionu zustrichayutsya missisipski aligatori Alligator mississippiensis ZberezhennyaBlizko 86 prirodnogo roslinnogo pokrivu ekoregionu bulo znisheno abo znachno degradovano zokrema 73 lisiv ta 98 lukiv ta bolit Lishe blizko 12 ekoregionu predstavleno nezajmanimi lisami ta vodno bolotnimi ugiddyami Osoblivo postrazhdali en poshireni na zahodi regionu a najkrashe zbereglisya en ta torf yaniki Osnovnimi zagrozami dlya zberezhennya prirodi ekoregionu ye rozvitok silskogo gospodarstva borotba z pozhezhami urbanizaciya zokrema zabudova priberezhnih rajoniv osushennya vodno bolotnih ugid ta peregorodzhennya richok Tempi zrostannya naselennya v ekoregioni ye odnimi z najvishih u sviti Blizko 6 3 ploshi ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en v Dzhordzhiyi en en en en ta en v Pivdennij Karolini en ta en v Pivnichnij Karolini en ta en u Virdzhiniyi en ta en v Merilendi a takozh en ta en v Delaveri Primitki Middle Atlantic coastal forests DOPA Explorer Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 30 travnya 2024 Kricher John Morrison Gordon 1998 Eastern Forests A field guide to birds mammals trees flowers and more ISBN 978 0 395 92895 0 Hoekstra J M Molnar J L Jennings M Revenga C Spalding M D Boucher T M Robertson J C Heibel T J Ellison K 2010 Molnar J L red The Atlas of Global Conservation Changes Challenges and Opportunits to Make a Difference University of California Press ISBN 978 0 520 26256 0 Posilannya Middle Atlantic coastal forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Mid Atlantic US Coastal Savannas One Earth