Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекса́ндр Си́лович Пре́сич (* 27 серпня (9 вересня) 1909, станція Погранична, тепер Китай — † 20 квітня 1981, Одеса) — український диригент. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1967).
| Пресич Олександр Силович | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 27 серпня (9 вересня) 1909 |
| Місце народження | Китай |
| Дата смерті | 20 квітня 1981 (71 рік) |
| Місце смерті | Одеса, Українська РСР, СРСР |
| Професії | музикант |
| Нагороди |   |
Біографія
Олександр Силович Пресич народився 27 серпня (9 вересня за новим стилем) 1909 року на станції Погранична, тепер Китай. 1934 року закінчив Київський музично-драматичний інститут імені Миколи Лисенка.
Очолював симфонічні оркестри: у 1934–1935 роках — у Кам'янці-Подільському, у 1935–1940 роках — у Запоріжжі. 1934 року в Кам'янці-Подільському розпочав педагогічну діяльність — працював викладачем духових інструментів музичного технікуму імені Миколи Лисенка .
Перед війною Олександр Силович працював в оркестрі Київського оперного театру. Коли німці наступали, Пресича, як молодого диригента, залишили в Києві для евакуації майна театру. Проте сім'я Пресичів не встигла покинути столицю. Донька Маргарита так згадувала цей період: «Пам'ятаю багато страшних картин і епізодів війни. Крик мами, коли тато, якого незадовго до цього оголосили загиблим, повернувся» .
У 1946–1947 роках Пресич працював диригентом Львівського театру опери та балету. У 1947–1964 роках очолював симфонічний оркестр в Одесі.
У 1964–1971 роках Пресич був головним диригентом Донецького театру опери та балету. 1967 року Олександрові Силовичу надали звання «Заслужений діяч мистецтв УРСР».
1971 року повернувся в Одесу й останні десять років життя — у 1971–1981 роках — був головним диригентом оперної студії Одеської консерваторії.
Олександра Пресича нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, медалями.
Дружина Ганна Пресич була солісткою-вокалісткою Одеської філармонії. Їхня дочка Маргарита Пресич — актриса Одеського українського музично-драматичного театру імені Василя Василька.
В одному з інтерв'ю Маргарита Пресич розповіла :
«В моїй книжковій шафі стоїть татова фотографія, біля неї невеличка книжка „Про мистецтво жити гідно“. Ці слова, можна сказати, епіграф до батькового життя. Він був дуже талановитий музикант, але надто скромний і трудоголік, чесний, безкомпромісний. Ніколи не прагнув слави. Я щаслива тим, що виросла в цій родині. У нас вдома була царицею музика, панувала атмосфера відданості мистецтву».
Ізраїльський музикант Леві Шаар, який навчався в Одеській консерваторії, дав таку характеристику диригентові:
Пресич — людина найдобріша, мужня й терпляча. Головна ж його якість — працездатність. Саме цю якість він ненав'язливо розвивав у своїх учнях. Він сам переписував всі партії оркестру та штрихи струнників, щоб краще знати «дрібниці», без яких не може бути нормальної репетиційної роботи. Усі професійні тонкощі інструментів у всіх групах він знав напам'ять і міг говорити про це годинами. Любив він запрошувати до себе учнів і разом з ними слухати музику, розмірковуючи про стиль, про виконавство, про трактування.
Помер Олександр Пресич 20 квітня 1981 року в Одесі на 72-му році життя.
Творчість
Серед вистав, здійснених за участю Пресича, опери:
- «Дон Карлос», «Ріголетто», «Аїда» Джузеппе Верді,
- «Фауст» Шарля Гуно,
- «Князь Ігор» Олександра Бородіна,
- «Мазепа», «Євгеній Онєгін» Петра Чайковського,
- «Семен Котко» Сергія Прокоф'єва,
- «Тихий Дон» Івана Дзержинського.
У сезоні 1942/43 років у Києві був диригентом постаноки опери «Травіата» Джузеппе Верді .
Пресич також здійснював концертну діяльність. Він, зокрема, керував виконанням 9-ї симфонії Бетховена за участю капели «Думка», «Реквієму» Верді за участю капели «Трембіта».
Примітки
- Іванов Володимир. Тадеуш Ганицький: Монографія. — Вінниця, 2007. — С. 92.
- Маргарита Пресич: «Я пришла в театр не для славы…» // Вечерняя Одесса. — № 144 (8486) от 28 сентября.
- Федченко Любов. І сміх, і сльози, і любов… // Одеські вісті. — 2006. — 23 вересня.
- Леві Шаар. «Чужий»(рос.)
- . Архів оригіналу за 12 березня 2009. Процитовано 4 лютого 2009.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — 558, [2] с., [24] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 76.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с. — С. 18.
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.] — С. 475.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — . — С. 489.
- Туркевич Василь. Хореографічне мистецтво України у персоналіях: Бібліографічний довідник: хореографи, артисти балету, композитори, диригенти, лібретисти, критики, художники. — К.: Біографічний інститут НАН України, 1999. — С. 158.
- Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка: історія і сучасність. — К.: Музична Україна, 2002. — С. 210, 211.
- Валерій Гайдабура. Театр між Гітлером і Сталіним: Україна: 1941–1944: долі митців. — К.: Факт, 2004. — С. 100, 101, 277, 279.
- (рос.)
- Будзей Олег. Диригент симфонічного: Наші славетні // Подолянин (Кам'янець-Подільський). — 2009. — 11 вересня. — С. 7.
Посилання
- Пресич Олександр Силович // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 416
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Presich Oleksa ndr Si lovich Pre sich 27 serpnya 9 veresnya 1909 stanciya Pogranichna teper Kitaj 20 kvitnya 1981 Odesa ukrayinskij dirigent Zasluzhenij diyach mistectv URSR 1967 Presich Oleksandr SilovichOsnovna informaciyaData narodzhennya27 serpnya 9 veresnya 1909Misce narodzhennyaKitajData smerti20 kvitnya 1981 1981 04 20 71 rik Misce smertiOdesa Ukrayinska RSR SRSRProfesiyimuzikantNagorodiBiografiyaOleksandr Silovich Presich narodivsya 27 serpnya 9 veresnya za novim stilem 1909 roku na stanciyi Pogranichna teper Kitaj 1934 roku zakinchiv Kiyivskij muzichno dramatichnij institut imeni Mikoli Lisenka Ocholyuvav simfonichni orkestri u 1934 1935 rokah u Kam yanci Podilskomu u 1935 1940 rokah u Zaporizhzhi 1934 roku v Kam yanci Podilskomu rozpochav pedagogichnu diyalnist pracyuvav vikladachem duhovih instrumentiv muzichnogo tehnikumu imeni Mikoli Lisenka Pered vijnoyu Oleksandr Silovich pracyuvav v orkestri Kiyivskogo opernogo teatru Koli nimci nastupali Presicha yak molodogo dirigenta zalishili v Kiyevi dlya evakuaciyi majna teatru Prote sim ya Presichiv ne vstigla pokinuti stolicyu Donka Margarita tak zgaduvala cej period Pam yatayu bagato strashnih kartin i epizodiv vijni Krik mami koli tato yakogo nezadovgo do cogo ogolosili zagiblim povernuvsya U 1946 1947 rokah Presich pracyuvav dirigentom Lvivskogo teatru operi ta baletu U 1947 1964 rokah ocholyuvav simfonichnij orkestr v Odesi U 1964 1971 rokah Presich buv golovnim dirigentom Doneckogo teatru operi ta baletu 1967 roku Oleksandrovi Silovichu nadali zvannya Zasluzhenij diyach mistectv URSR 1971 roku povernuvsya v Odesu j ostanni desyat rokiv zhittya u 1971 1981 rokah buv golovnim dirigentom opernoyi studiyi Odeskoyi konservatoriyi Oleksandra Presicha nagorodzheno ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora medalyami Druzhina Ganna Presich bula solistkoyu vokalistkoyu Odeskoyi filarmoniyi Yihnya dochka Margarita Presich aktrisa Odeskogo ukrayinskogo muzichno dramatichnogo teatru imeni Vasilya Vasilka V odnomu z interv yu Margarita Presich rozpovila V moyij knizhkovij shafi stoyit tatova fotografiya bilya neyi nevelichka knizhka Pro mistectvo zhiti gidno Ci slova mozhna skazati epigraf do batkovogo zhittya Vin buv duzhe talanovitij muzikant ale nadto skromnij i trudogolik chesnij bezkompromisnij Nikoli ne pragnuv slavi Ya shasliva tim sho virosla v cij rodini U nas vdoma bula cariceyu muzika panuvala atmosfera viddanosti mistectvu Izrayilskij muzikant Levi Shaar yakij navchavsya v Odeskij konservatoriyi dav taku harakteristiku dirigentovi Presich lyudina najdobrisha muzhnya j terplyacha Golovna zh jogo yakist pracezdatnist Same cyu yakist vin nenav yazlivo rozvivav u svoyih uchnyah Vin sam perepisuvav vsi partiyi orkestru ta shtrihi strunnikiv shob krashe znati dribnici bez yakih ne mozhe buti normalnoyi repeticijnoyi roboti Usi profesijni tonkoshi instrumentiv u vsih grupah vin znav napam yat i mig govoriti pro ce godinami Lyubiv vin zaproshuvati do sebe uchniv i razom z nimi sluhati muziku rozmirkovuyuchi pro stil pro vikonavstvo pro traktuvannya Pomer Oleksandr Presich 20 kvitnya 1981 roku v Odesi na 72 mu roci zhittya TvorchistSered vistav zdijsnenih za uchastyu Presicha operi Don Karlos Rigoletto Ayida Dzhuzeppe Verdi Faust Sharlya Guno Knyaz Igor Oleksandra Borodina Mazepa Yevgenij Onyegin Petra Chajkovskogo Semen Kotko Sergiya Prokof yeva Tihij Don Ivana Dzerzhinskogo U sezoni 1942 43 rokiv u Kiyevi buv dirigentom postanoki operi Traviata Dzhuzeppe Verdi Presich takozh zdijsnyuvav koncertnu diyalnist Vin zokrema keruvav vikonannyam 9 yi simfoniyi Bethovena za uchastyu kapeli Dumka Rekviyemu Verdi za uchastyu kapeli Trembita PrimitkiIvanov Volodimir Tadeush Ganickij Monografiya Vinnicya 2007 S 92 Margarita Presich Ya prishla v teatr ne dlya slavy Vechernyaya Odessa 144 8486 ot 28 sentyabrya Fedchenko Lyubov I smih i slozi i lyubov Odeski visti 2006 23 veresnya Levi Shaar Chuzhij ros Arhiv originalu za 12 bereznya 2009 Procitovano 4 lyutogo 2009 DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1983 T 9 Popluzhne Saluyin 558 2 s 24 ark il il tabl portr karti 1 ark s S 76 Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red Babichev F S 2 ge vid K Golov red URE AN URSR 1987 T 3 Portulak 736 s S 18 Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 848 s ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 S 475 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 700 s ISBN 5 88500 071 9 S 489 Turkevich Vasil Horeografichne mistectvo Ukrayini u personaliyah Bibliografichnij dovidnik horeografi artisti baletu kompozitori dirigenti libretisti kritiki hudozhniki K Biografichnij institut NAN Ukrayini 1999 S 158 Nacionalnij akademichnij teatr operi ta baletu Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka istoriya i suchasnist K Muzichna Ukrayina 2002 S 210 211 Valerij Gajdabura Teatr mizh Gitlerom i Stalinim Ukrayina 1941 1944 doli mitciv K Fakt 2004 S 100 101 277 279 ros Budzej Oleg Dirigent simfonichnogo Nashi slavetni Podolyanin Kam yanec Podilskij 2009 11 veresnya S 7 PosilannyaPresich Oleksandr Silovich Ukrayinska muzichna enciklopediya Kiyiv Institut mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni M T Rilskogo NAN Ukrayini 2018 Tom 5 PAVANA POLIKARP S 416