Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Православ'я в Китаї має тривалу історію, пов'язану з поширенням християнства на землях Старого Мутерика, Близького, Середнього і Далекого Сходу (Азії), Степу, Старого Китаю, починаючи з Ісуса Христа і Його Апостола Томи (Фоми,Хоми, Томаса). Про постійну присутність християн, зокрема християн східних, православних, прихильників Єдиної і Неподільної, Старої Церкви на землях Старого і Сучасного Китаю можна твердо говорити з XVII ст, хоча пам’ятки християнства відомі з часів , а християни піддані відомі з часів і , Чингіз-Хана і його онука , , де християнство поряд з магометанством, іудаїзмом і традиційними китайськими віровченнями були серед віровчень, що були під охороною китайських ханів (князів, королів, царів), що може вважатись важливим підґрунтям для подальшого розвитку християнства в Сучасному Китаї.
| Православ'я в Китаї | |
| Країна |  КНР |
|---|---|
 Православ'я в Китаї у Вікісховищі | |
Також саме зв’язок з християнством, зокрема християнством православним дозволило їх сучасникам, так само як дослідникам і письменникам наступних епох називати Татарських Князів (Ханів) Царями себто спадкоємцями Першого, відомого на весь Старий Материк Римського Великого Царя (Цезаря) Августа і Царів Християнських, від Царя Костянтина до Царя Феодосія. Також очевидно, що після захоплення степовиками-мунгалами, вони ж татари-ординці на чолі з Ханом (Князем, Царем) Батиєм Старого Києва саме його нащадки і спадкоємці на підданих татарам територіях починають титулуватись на Старій, Святій Русі (і отже в Сучасній Україні) Царями Татарськими (і Руськими), в той час як нащадки Кублай-Хана - Царями Китайськими а потім, деякий час - Богдойськими, що могло вплинути на зростання недовіри до православних християн з боку тогочасної китайської влади і як наслідок - гоніння і заборону (або обмеження) на проповідь християнства (як одного з «іноземних», а отже небезпечних для царської влади віровчень) і діяльність християнських громад, що і бачимо в подальшій історії Старого і Сучасного Китаю аж до 20 ст. і нашого часу.
На теренах офіційно діє Китайська православна церква, яка за посередництвом Російської Православної Церкви проголошує свій зв’язок з Єдиною, Старою, Святою, Соборною і Апостольською, Католицькою і Православною Церквою Єдиного і Неподільного, Забутого, Християнського Царства , Царя Феодосія на Неосяжному Заході Старого, Святого Материка (Євразії).
Минуле
Поширення християнства
Уперше християни в Китаї з'явились дуже давно. Так деякі китайські християни вірять, що в Китаї проповідував сам апостол Хома. У будь-якому разі вже в часи гуннів (V–VII ст. н. е.) на всіх землях Великого Степу з'являються спільноти християн, яких нині прийнято класифікувати як «несторіан», хоч це очевидно далеко не в усіх випадках відповідало дійсності. Слід звернути увагу, що в ті далекі часи у Великому Степу було мало храмів, письменних людей і отже освічених священнослужителів. Схоже на те, що щоб вважатися християнином в ті часи для більшості людей достатньо було поділяти основні положення християнського вчення, виконувати молитви і, можливо, користуватися християнською символікою (хрестики, ікони).
У подальшому, на землях китайських держав, місцеві правителі провели ряд репресивних заходів стосовно християн і представників деяких інших віровчень, наслідком чого стало практично повне зникнення послідовників християнського вчення в цьому регіоні. Натомість офіційним віровченням Китайського господарства (держави, царства, хуандійства) було спільне для багатьох народів Сходу, Степу і Старого Материка віровчення про Вічне і Безкрайнє Божество в образі Синього (Блакитного, Чорного) Неба і Його Синів, Царів Землі Піднебесної (Китаю, Сходу, Степу, Старого Материка, Всесвіту Божого), у той чи інший спосіб присутнє і виражене у конфуціанстві, буддизмі, даосизмі та інших релігійних й філософських вченнях, які грали певну роль у суспільстві в різні часи, в т.ч. в присутніх у Китаї з певного моменту єврействі, християнстві і магометанстві.
Саме бажанням зберегти це віровчення і світогляд, а також їх зв’язок з культурою, освітою і саме головне державною, господарською ідеологію Старого Китаю можна пояснити суворий державний контроль і цензуру за усіма віровченнями і релігійними спільнотами (церквами), який присутній навіть у Сучасному Китаї, так само як і образ Сходу як традиційного осередку існування, появи і розвитку деспотії і тоталітаризму, здавна присутній у західній, європейській, християнській, в т.ч. православній, грецькій, (старо)руській, козацькій і українській культурі. Це віровчення і світогляд як відомо мали вплив на офіційну ідеологію, світогляд і віровчення прихильників Чингіз-Хана Татарського і його прихильників, які мали великий вплив на політику, релігію, культуру в т.ч. церковну і магометанську на Старому Материку в татарську епоху і чималий в наступні.
Православ'я в Китаї в часи Царства Татарського і Китайського, Чингіз-Хана і Кублай-Хана
В часи становлення при Князях (Царях) Чингіз-Хану і Кублай-Хану (Царю Юань) Татарських християни і, зокрема, християни православні, в т.ч. вихідці з Кавказу, Степу, Візантії і Старої, Святої Русі (а отже і Сучасної України) з’являються на землях Сучасного Китаю в т.ч. у складі військових залог, купецьких караванів і посольських місій. Так існують свідчення про перебування залоги Григорія, Князя Руського разом з 20 000 руських воїнів як військової залоги у Городі (Кріпості) Великого Хана, Ханбалику (Камбалі, Шамбалі, лат. Chambala - сучасний Пекін), що дозволяє розглядати Город Ханбалик в ряду інших міст, а Татарський Китай чи то пак Китайську Татарщину у контексті західної, християнської цивілізації тої епохи на Старому Материку (див. ).
Історія (старо)руського, козачого і (велико)російського православ‘я в Сучасному Китаї
Історія прихильників (старо)руської церковної культури і ідентичності в Сучасному Китаї веде свій відлік з 1684 року від Р.Х., відколи люди (козаки, християни) Царства Московського (Руського, Російського) під опікою священика Максима Леонтьева були повезені в Північну Столицю (Пекін) і заснували там окрему християнську громаду і духовну місію, яка підпорядковувалась і перебувала у молитовному і церковному спілкуванні з Патріархами Москви і Старої, Святої Русі, а через них з усією повнотою Старої Церкви, зокрема з тогочасною Церквою Гетьманщини, Церквою Малоросійською, Козацькою і Українською, Церквою Козацької, Гетьманської і Старої, Польської України під опікою Митрополитів Київських і Галицьких і всієї Малої Росії (України).
Вже в 1696 році в Північній Столиці Царського Китаю (Пекіні) була побудована церква в ім'я Святої Софії, котру при чому називали також і Миколаївською, на честь ікони Святого Миколая Чудотворця, яку там благоговійно зберігали. З початку XVIII століття до 1917 року в Китай було спрямовано 20 духовних місій. За цей час на китайську мову були перекладені і видані багато богослужбових книг.
У XX столітті в Китаї нараховувалося вже 10 тисяч православних вірян і понад 100 храмів. У 1900 році під час повстання іхетуанів у Пекіні було вбито 222 православних християнина, котрих згодом було прославлено як мучеників.
У Шанхаї в період 1920-30-х рр. було відкрито 12 православних церков. В 1949 році в Харбіні, що став домом для багатьох емігрантів з Росії, було 23 православних храми та близько 140000 віруючих. У 1966 році, на початку культурної революції, всі православні парафії були закриті, але потім, у жовтні 1966 року, один храм (Покрова Богородиці) було дозволено відкрити.
У 1954 році за політичних причинами була скасована , у власності якої знаходилися і всі православні храми. А 50 років тому, 23 листопада, Священний Синод РПЦ, за узгодженням з китайською стороною, ухвалив рішення про дарування автономії Китайській православній церкві. Архімандрит був рукоположений у єпископа Пекінського, однак після його смерті в 1962 році Китайська Церква залишилася без предстоятеля.
Православ’я в Сучасному Китаї. Китайська Церква
Китайська Церква як Церква Христова на теренах Сучасного Китаю нараховуючи в цілому понад тисячу років своєї історії нині проявляє себе у вигляді великої кількості християнських спільнот, громад і організацій різного розміру, як визнаних так і невизнаних, або визнаних лише частково владою Сучасного Китаю.
Одною з таких організацій є Китайська Православна Церква (КПЦ) - православна церква Китаю під опікою Патріархів Москви і Старої, Святої Русі і через їх посередництво - Христа Бога, Його Матері, Апостолів, Святих і Преподобних, усієї Єдиної, Старої, Святої, Вселенської, Кафолічної і Православної Церкви Забутого Царства Християнських Царів Старого, Святого Материка (з країнами і державами Старої, Святої Русі, зокрема Сучасною Україною у його складі).
На сьогодні на всій території Китаю існує лише 12 православних церков і жодного православного священика (останній помер у 2003 році). Проживає, за різними оцінками, від 7 до 15 тис. православних.
Неможливість відновити ієрархію Китайської Церкви пояснюється китайськими законами і позицією китайського уряду. Лише громадянин Китаю може бути священиком чи єпископом, при цьому в Китаї немає , а отримати дозвіл на виїзд для навчання досить складно. Православ'я не належить до релігій, які офіційно визнаються урядом Китаю, що ще більше ускладнює існування Церкви. Періодично російські священики приїжджають служити в Китай, але через цю діяльність нерідко опиняються за ґратами або депортуються.
У зв'язку з відсутністю ієрархії в Китайській Церкві на початку 1990-х автономія була призупинена і КПЦ була тимчасово канонічно підпорядкована напряму Патріарху Московському.
На початку 2000-х завдяки дипломатичним домовленостям між російським і китайським урядом становище православних трохи поліпшилось. Кілька китайських студентів стали навчатись у російських духовних школах.
Дещо відрізняється ситуація в Гонконзі, де через інше законодавство, православні можуть діяти вільно. Там існує дві парафії — у юрисдикції Патріархів Москви і Старої, Святої Русі і Константинополя. Останній не визнає виключної юрисдикції Патріархів Москви і Старої, Святої Русі над територією Сучасного Китаю, але окрім парафії в Гонконзі інших общин не має. Така ситуація також робить можливим присутність і вплив Української Церкви і Митрополитів (Патріархів) Києва на життя Китайської Церкви сучасної епохи.
Посилання
- Китайська Автономна Православна Церква відзначила ювілей
- Велика Епоха: Комуністична партія Китаю зруйнувала традиційну культуру
- http://www.pravoslavie.ru/orthodoxchurches/41365.htm
- http://www.chinese.orthodoxy.ru/
- http://www.hristianstvo.ru/orthorus/autonomous/china/
- (англ.) Orthodoxy in China
- http://lb.ua/news/2011/02/15/84541_Kak_vosprinimayut_pravoslavie_v_K.html
- http://lb.ua/news/2011/02/15/84564_V_kakogo_boga_verit_tovarishch_Hu.html
- http://laowaicast.rpod.ru/153874.html
- http://ierdionisy.livejournal.com/
- http://refs.co.ua/67170-Kitaiy_neizvestnyiy.html
- Митрополит Иларион: православные Китая страдают из-за отсутствия священников
 | Це незавершена стаття про православ'я. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про КНР. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pravoslav ya v Kitayi maye trivalu istoriyu pov yazanu z poshirennyam hristiyanstva na zemlyah Starogo Muterika Blizkogo Serednogo i Dalekogo Shodu Aziyi Stepu Starogo Kitayu pochinayuchi z Isusa Hrista i Jogo Apostola Tomi Fomi Homi Tomasa Pro postijnu prisutnist hristiyan zokrema hristiyan shidnih pravoslavnih prihilnikiv Yedinoyi i Nepodilnoyi Staroyi Cerkvi na zemlyah Starogo i Suchasnogo Kitayu mozhna tverdo govoriti z XVII st hocha pam yatki hristiyanstva vidomi z chasiv a hristiyani piddani vidomi z chasiv i Chingiz Hana i jogo onuka de hristiyanstvo poryad z magometanstvom iudayizmom i tradicijnimi kitajskimi virovchennyami buli sered virovchen sho buli pid ohoronoyu kitajskih haniv knyaziv koroliv cariv sho mozhe vvazhatis vazhlivim pidgruntyam dlya podalshogo rozvitku hristiyanstva v Suchasnomu Kitayi Pravoslav ya v Kitayi Krayina KNR Pravoslav ya v Kitayi u Vikishovishi Takozh same zv yazok z hristiyanstvom zokrema hristiyanstvom pravoslavnim dozvolilo yih suchasnikam tak samo yak doslidnikam i pismennikam nastupnih epoh nazivati Tatarskih Knyaziv Haniv Caryami sebto spadkoyemcyami Pershogo vidomogo na ves Starij Materik Rimskogo Velikogo Carya Cezarya Avgusta i Cariv Hristiyanskih vid Carya Kostyantina do Carya Feodosiya Takozh ochevidno sho pislya zahoplennya stepovikami mungalami voni zh tatari ordinci na choli z Hanom Knyazem Carem Batiyem Starogo Kiyeva same jogo nashadki i spadkoyemci na piddanih tataram teritoriyah pochinayut tituluvatis na Starij Svyatij Rusi i otzhe v Suchasnij Ukrayini Caryami Tatarskimi i Ruskimi v toj chas yak nashadki Kublaj Hana Caryami Kitajskimi a potim deyakij chas Bogdojskimi sho moglo vplinuti na zrostannya nedoviri do pravoslavnih hristiyan z boku togochasnoyi kitajskoyi vladi i yak naslidok goninnya i zaboronu abo obmezhennya na propovid hristiyanstva yak odnogo z inozemnih a otzhe nebezpechnih dlya carskoyi vladi virovchen i diyalnist hristiyanskih gromad sho i bachimo v podalshij istoriyi Starogo i Suchasnogo Kitayu azh do 20 st i nashogo chasu Na terenah oficijno diye Kitajska pravoslavna cerkva yaka za poserednictvom Rosijskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi progoloshuye svij zv yazok z Yedinoyu Staroyu Svyatoyu Sobornoyu i Apostolskoyu Katolickoyu i Pravoslavnoyu Cerkvoyu Yedinogo i Nepodilnogo Zabutogo Hristiyanskogo Carstva Carya Feodosiya na Neosyazhnomu Zahodi Starogo Svyatogo Materika Yevraziyi Div takozh Kitajska Avtonomna Pravoslavna CerkvaMinulePoshirennya hristiyanstva Upershe hristiyani v Kitayi z yavilis duzhe davno Tak deyaki kitajski hristiyani viryat sho v Kitayi propoviduvav sam apostol Homa U bud yakomu razi vzhe v chasi gunniv V VII st n e na vsih zemlyah Velikogo Stepu z yavlyayutsya spilnoti hristiyan yakih nini prijnyato klasifikuvati yak nestorian hoch ce ochevidno daleko ne v usih vipadkah vidpovidalo dijsnosti Slid zvernuti uvagu sho v ti daleki chasi u Velikomu Stepu bulo malo hramiv pismennih lyudej i otzhe osvichenih svyashennosluzhiteliv Shozhe na te sho shob vvazhatisya hristiyaninom v ti chasi dlya bilshosti lyudej dostatno bulo podilyati osnovni polozhennya hristiyanskogo vchennya vikonuvati molitvi i mozhlivo koristuvatisya hristiyanskoyu simvolikoyu hrestiki ikoni U podalshomu na zemlyah kitajskih derzhav miscevi praviteli proveli ryad represivnih zahodiv stosovno hristiyan i predstavnikiv deyakih inshih virovchen naslidkom chogo stalo praktichno povne zniknennya poslidovnikiv hristiyanskogo vchennya v comu regioni Natomist oficijnim virovchennyam Kitajskogo gospodarstva derzhavi carstva huandijstva bulo spilne dlya bagatoh narodiv Shodu Stepu i Starogo Materika virovchennya pro Vichne i Bezkrajnye Bozhestvo v obrazi Sinogo Blakitnogo Chornogo Neba i Jogo Siniv Cariv Zemli Pidnebesnoyi Kitayu Shodu Stepu Starogo Materika Vsesvitu Bozhogo u toj chi inshij sposib prisutnye i virazhene u konfucianstvi buddizmi daosizmi ta inshih religijnih j filosofskih vchennyah yaki grali pevnu rol u suspilstvi v rizni chasi v t ch v prisutnih u Kitayi z pevnogo momentu yevrejstvi hristiyanstvi i magometanstvi Same bazhannyam zberegti ce virovchennya i svitoglyad a takozh yih zv yazok z kulturoyu osvitoyu i same golovne derzhavnoyu gospodarskoyu ideologiyu Starogo Kitayu mozhna poyasniti suvorij derzhavnij kontrol i cenzuru za usima virovchennyami i religijnimi spilnotami cerkvami yakij prisutnij navit u Suchasnomu Kitayi tak samo yak i obraz Shodu yak tradicijnogo oseredku isnuvannya poyavi i rozvitku despotiyi i totalitarizmu zdavna prisutnij u zahidnij yevropejskij hristiyanskij v t ch pravoslavnij greckij staro ruskij kozackij i ukrayinskij kulturi Ce virovchennya i svitoglyad yak vidomo mali vpliv na oficijnu ideologiyu svitoglyad i virovchennya prihilnikiv Chingiz Hana Tatarskogo i jogo prihilnikiv yaki mali velikij vpliv na politiku religiyu kulturu v t ch cerkovnu i magometansku na Staromu Materiku v tatarsku epohu i chimalij v nastupni Pravoslav ya v Kitayi v chasi Carstva Tatarskogo i Kitajskogo Chingiz Hana i Kublaj Hana V chasi stanovlennya pri Knyazyah Caryah Chingiz Hanu i Kublaj Hanu Caryu Yuan Tatarskih hristiyani i zokrema hristiyani pravoslavni v t ch vihidci z Kavkazu Stepu Vizantiyi i Staroyi Svyatoyi Rusi a otzhe i Suchasnoyi Ukrayini z yavlyayutsya na zemlyah Suchasnogo Kitayu v t ch u skladi vijskovih zalog kupeckih karavaniv i posolskih misij Tak isnuyut svidchennya pro perebuvannya zalogi Grigoriya Knyazya Ruskogo razom z 20 000 ruskih voyiniv yak vijskovoyi zalogi u Gorodi Kriposti Velikogo Hana Hanbaliku Kambali Shambali lat Chambala suchasnij Pekin sho dozvolyaye rozglyadati Gorod Hanbalik v ryadu inshih mist a Tatarskij Kitaj chi to pak Kitajsku Tatarshinu u konteksti zahidnoyi hristiyanskoyi civilizaciyi toyi epohi na Staromu Materiku div Istoriya staro ruskogo kozachogo i veliko rosijskogo pravoslav ya v Suchasnomu Kitayi Sofijskij sobor u Harbini odin z troh kafedralnih soboriv Kitajskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi zaraz zakritij dlya bogosluzhin Istoriya prihilnikiv staro ruskoyi cerkovnoyi kulturi i identichnosti v Suchasnomu Kitayi vede svij vidlik z 1684 roku vid R H vidkoli lyudi kozaki hristiyani Carstva Moskovskogo Ruskogo Rosijskogo pid opikoyu svyashenika Maksima Leonteva buli povezeni v Pivnichnu Stolicyu Pekin i zasnuvali tam okremu hristiyansku gromadu i duhovnu misiyu yaka pidporyadkovuvalas i perebuvala u molitovnomu i cerkovnomu spilkuvanni z Patriarhami Moskvi i Staroyi Svyatoyi Rusi a cherez nih z usiyeyu povnotoyu Staroyi Cerkvi zokrema z togochasnoyu Cerkvoyu Getmanshini Cerkvoyu Malorosijskoyu Kozackoyu i Ukrayinskoyu Cerkvoyu Kozackoyi Getmanskoyi i Staroyi Polskoyi Ukrayini pid opikoyu Mitropolitiv Kiyivskih i Galickih i vsiyeyi Maloyi Rosiyi Ukrayini Vzhe v 1696 roci v Pivnichnij Stolici Carskogo Kitayu Pekini bula pobudovana cerkva v im ya Svyatoyi Sofiyi kotru pri chomu nazivali takozh i Mikolayivskoyu na chest ikoni Svyatogo Mikolaya Chudotvorcya yaku tam blagogovijno zberigali Z pochatku XVIII stolittya do 1917 roku v Kitaj bulo spryamovano 20 duhovnih misij Za cej chas na kitajsku movu buli perekladeni i vidani bagato bogosluzhbovih knig U XX stolitti v Kitayi narahovuvalosya vzhe 10 tisyach pravoslavnih viryan i ponad 100 hramiv U 1900 roci pid chas povstannya ihetuaniv u Pekini bulo vbito 222 pravoslavnih hristiyanina kotrih zgodom bulo proslavleno yak muchenikiv U Shanhayi v period 1920 30 h rr bulo vidkrito 12 pravoslavnih cerkov V 1949 roci v Harbini sho stav domom dlya bagatoh emigrantiv z Rosiyi bulo 23 pravoslavnih hrami ta blizko 140000 viruyuchih U 1966 roci na pochatku kulturnoyi revolyuciyi vsi pravoslavni parafiyi buli zakriti ale potim u zhovtni 1966 roku odin hram Pokrova Bogorodici bulo dozvoleno vidkriti U 1954 roci za politichnih prichinami bula skasovana u vlasnosti yakoyi znahodilisya i vsi pravoslavni hrami A 50 rokiv tomu 23 listopada Svyashennij Sinod RPC za uzgodzhennyam z kitajskoyu storonoyu uhvaliv rishennya pro daruvannya avtonomiyi Kitajskij pravoslavnij cerkvi Arhimandrit buv rukopolozhenij u yepiskopa Pekinskogo odnak pislya jogo smerti v 1962 roci Kitajska Cerkva zalishilasya bez predstoyatelya Pravoslav ya v Suchasnomu Kitayi Kitajska CerkvaKitajska Cerkva yak Cerkva Hristova na terenah Suchasnogo Kitayu narahovuyuchi v cilomu ponad tisyachu rokiv svoyeyi istoriyi nini proyavlyaye sebe u viglyadi velikoyi kilkosti hristiyanskih spilnot gromad i organizacij riznogo rozmiru yak viznanih tak i neviznanih abo viznanih lishe chastkovo vladoyu Suchasnogo Kitayu Odnoyu z takih organizacij ye Kitajska Pravoslavna Cerkva KPC pravoslavna cerkva Kitayu pid opikoyu Patriarhiv Moskvi i Staroyi Svyatoyi Rusi i cherez yih poserednictvo Hrista Boga Jogo Materi Apostoliv Svyatih i Prepodobnih usiyeyi Yedinoyi Staroyi Svyatoyi Vselenskoyi Kafolichnoyi i Pravoslavnoyi Cerkvi Zabutogo Carstva Hristiyanskih Cariv Starogo Svyatogo Materika z krayinami i derzhavami Staroyi Svyatoyi Rusi zokrema Suchasnoyu Ukrayinoyu u jogo skladi Na sogodni na vsij teritoriyi Kitayu isnuye lishe 12 pravoslavnih cerkov i zhodnogo pravoslavnogo svyashenika ostannij pomer u 2003 roci Prozhivaye za riznimi ocinkami vid 7 do 15 tis pravoslavnih Nemozhlivist vidnoviti iyerarhiyu Kitajskoyi Cerkvi poyasnyuyetsya kitajskimi zakonami i poziciyeyu kitajskogo uryadu Lishe gromadyanin Kitayu mozhe buti svyashenikom chi yepiskopom pri comu v Kitayi nemaye a otrimati dozvil na viyizd dlya navchannya dosit skladno Pravoslav ya ne nalezhit do religij yaki oficijno viznayutsya uryadom Kitayu sho she bilshe uskladnyuye isnuvannya Cerkvi Periodichno rosijski svyasheniki priyizhdzhayut sluzhiti v Kitaj ale cherez cyu diyalnist neridko opinyayutsya za gratami abo deportuyutsya U zv yazku z vidsutnistyu iyerarhiyi v Kitajskij Cerkvi na pochatku 1990 h avtonomiya bula prizupinena i KPC bula timchasovo kanonichno pidporyadkovana napryamu Patriarhu Moskovskomu Na pochatku 2000 h zavdyaki diplomatichnim domovlenostyam mizh rosijskim i kitajskim uryadom stanovishe pravoslavnih trohi polipshilos Kilka kitajskih studentiv stali navchatis u rosijskih duhovnih shkolah Desho vidriznyayetsya situaciya v Gonkonzi de cherez inshe zakonodavstvo pravoslavni mozhut diyati vilno Tam isnuye dvi parafiyi u yurisdikciyi Patriarhiv Moskvi i Staroyi Svyatoyi Rusi i Konstantinopolya Ostannij ne viznaye viklyuchnoyi yurisdikciyi Patriarhiv Moskvi i Staroyi Svyatoyi Rusi nad teritoriyeyu Suchasnogo Kitayu ale okrim parafiyi v Gonkonzi inshih obshin ne maye Taka situaciya takozh robit mozhlivim prisutnist i vpliv Ukrayinskoyi Cerkvi i Mitropolitiv Patriarhiv Kiyeva na zhittya Kitajskoyi Cerkvi suchasnoyi epohi PosilannyaKitajska Avtonomna Pravoslavna Cerkva vidznachila yuvilej Velika Epoha Komunistichna partiya Kitayu zrujnuvala tradicijnu kulturu http www pravoslavie ru orthodoxchurches 41365 htm http www chinese orthodoxy ru http www hristianstvo ru orthorus autonomous china angl Orthodoxy in China http lb ua news 2011 02 15 84541 Kak vosprinimayut pravoslavie v K html http lb ua news 2011 02 15 84564 V kakogo boga verit tovarishch Hu html http laowaicast rpod ru 153874 html http ierdionisy livejournal com http refs co ua 67170 Kitaiy neizvestnyiy html Mitropolit Ilarion pravoslavnye Kitaya stradayut iz za otsutstviya svyashennikov Ce nezavershena stattya pro pravoslav ya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro KNR Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi