Почесна брама (рос. Почетные ворота) — залишок мініатюрної фортеці, побудованої для військових тренувань Великого князя Петра Федоровича, майбутнього імператора Росії Петра ІІІ.
Почесна брама ( Оранієнбаум, або Ломоносов ) Почётные ворота | ||||
---|---|---|---|---|
Країна | Росія | |||
Місто | Ломоносов | |||
Тип будівлі | Брама | |||
Стиль | рококо, класицизм | |||
Автор проєкту | Антоніо Рінальді | |||
Будівельник | Антоніо Рінальді, Михайло К'єза | |||
Засновник | імператор Петро ІІІ | |||
Перша згадка | 1756 рік | |||
Дата заснування | 1757 | |||
Початок будівництва | 1757 р. | |||
Побудовано | 1757 р. | |||
Основні дати: 1757 | ||||
Статус | Культурне надбання Російської федерації | |||
Стан | задовільний | |||
Почесна брама — не що інше як головні ворота мініатюрної фортеці, побудованої для військових тренувань Великого князя. За документами, мініатюрну фортецю будували двічі. Вперше — це була дерев'яна споруда, створена у 1746 році на південь від Меншиковського палацу.
У 1756—1762 роках на узвишші правого берега річки Карость почали створювати невеличке військове поселення. Воно і стало початком нової мініатюрної фортеці. Проект самої фортеці створив «кам'яних справ майстер» Мартин Гофман. Це була споруда, що мала п'ять бастіонів, дванадцять чавунних гармат. Фортецю зміцнювали земляні вали, рови з водою, через яки перекинули тимчасові містки.
Головною брамою якраз і слугувала брама Почесна. Їх форма проста — кам'яна арка, що несе прозорий павільйон, увінчаний довгим шпилем, який ніс кулеподібне залізне яблуко та прапорець — флюгер. Брама могла мати якісь варіанти, але незмінними були арка понизу та тонкий шпиль. Пристрасть до тонких шпилів мав ще Петро І, якого захопила ця деталь готичних споруд Прибалтики та його улюбленої Голландії. Серед перших зразків подібних брам зі шпилями — брама в Подорожньому палаці — фортеці Оранієнбург (нині місто Чаплигін, Липецька область). Вже тоді горизонтальні лінії дахів споруд і обрію „ проштрикала „ довга голка шпилю так званих Московських воріт. Тут, в гибинці Московії, на шляху до воронезьких судоплавів, виник їх перший зразок. Про це свідчать записи, які вів у 1703 році Корнеліс де Брюін (1652 — 1726), мандрівник з Голландії, художник і науковець, що відвідав тодішню фортецю Оранієнбург. Корнеліс згадує, цо цар Петро І сам милувався невеличкою фортецею з власним шпилем і запрошував милуватися ними і власних гостей. Аби потішити гостей, цар після обіду закладав сані і віз гостей на деяку відстань, аби здалеку помилуватись незвичним виглядом нових ще тоді споруд.
Мода на брами зі шпилем утрималася і розквітла в Петербурзі навіть по смерті царя Петра І. Їх уславлений зразок — шпиль петербурзького Адміралтейства. Свій маленький шпиль на Почесній брамі наказав створити і Великий князь.
В 20 столітті, давно відірвана від фортечних споруд, Почесна брама виглядає дещо дивацьки. Її теперішнє оточення — дерева та невеличкі квітники, що наближають споруду до незвичного паркового павільйону.
Джерела
- Коваленская Н. Н. «История русского искусства 18 века», М, 1962
- Кючарианц Д. А. «Антонио Ринальди». — СПб.: Стройиздат СПб, 1994. — 192 с. — 25000 экз. —
- Кючарианц Д. А.“ Художественные памятники города Ломоносова“, Л, Лениздат, 1985
- «Памятники архитектуры пригородов Ленинграда», Л, Стройиздат, 1983
- Раскин А. Г." Город Ломоносов", Л. «Искусство», 1979
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pochesna brama ros Pochetnye vorota zalishok miniatyurnoyi forteci pobudovanoyi dlya vijskovih trenuvan Velikogo knyazya Petra Fedorovicha majbutnogo imperatora Rosiyi Petra III lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min CoordScale skasovanij lon min Pochesna brama Oraniyenbaum abo Lomonosov Pochyotnye vorotaKrayinaRosiyaMistoLomonosovTip budivliBramaStilrokoko klasicizmAvtor proyektuAntonio RinaldiBudivelnikAntonio Rinaldi Mihajlo K yezaZasnovnikimperator Petro IIIPersha zgadka1756 rikData zasnuvannya1757Pochatok budivnictva1757 r Pobudovano1757 r Osnovni dati 1757Status Kulturne nadbannya Rosijskoyi federaciyiStanzadovilnij Pochesna brama ne sho inshe yak golovni vorota miniatyurnoyi forteci pobudovanoyi dlya vijskovih trenuvan Velikogo knyazya Za dokumentami miniatyurnu fortecyu buduvali dvichi Vpershe ce bula derev yana sporuda stvorena u 1746 roci na pivden vid Menshikovskogo palacu U 1756 1762 rokah na uzvishshi pravogo berega richki Karost pochali stvoryuvati nevelichke vijskove poselennya Vono i stalo pochatkom novoyi miniatyurnoyi forteci Proekt samoyi forteci stvoriv kam yanih sprav majster Martin Gofman Ce bula sporuda sho mala p yat bastioniv dvanadcyat chavunnih garmat Fortecyu zmicnyuvali zemlyani vali rovi z vodoyu cherez yaki perekinuli timchasovi mistki Golovnoyu bramoyu yakraz i sluguvala brama Pochesna Yih forma prosta kam yana arka sho nese prozorij paviljon uvinchanij dovgim shpilem yakij nis kulepodibne zalizne yabluko ta praporec flyuger Brama mogla mati yakis varianti ale nezminnimi buli arka ponizu ta tonkij shpil Pristrast do tonkih shpiliv mav she Petro I yakogo zahopila cya detal gotichnih sporud Pribaltiki ta jogo ulyublenoyi Gollandiyi Sered pershih zrazkiv podibnih bram zi shpilyami brama v Podorozhnomu palaci forteci Oraniyenburg nini misto Chapligin Lipecka oblast Vzhe todi gorizontalni liniyi dahiv sporud i obriyu proshtrikala dovga golka shpilyu tak zvanih Moskovskih vorit Tut v gibinci Moskoviyi na shlyahu do voronezkih sudoplaviv vinik yih pershij zrazok Pro ce svidchat zapisi yaki viv u 1703 roci Kornelis de Bryuin 1652 1726 mandrivnik z Gollandiyi hudozhnik i naukovec sho vidvidav todishnyu fortecyu Oraniyenburg Kornelis zgaduye co car Petro I sam miluvavsya nevelichkoyu forteceyu z vlasnim shpilem i zaproshuvav miluvatisya nimi i vlasnih gostej Abi potishiti gostej car pislya obidu zakladav sani i viz gostej na deyaku vidstan abi zdaleku pomiluvatis nezvichnim viglyadom novih she todi sporud Moda na brami zi shpilem utrimalasya i rozkvitla v Peterburzi navit po smerti carya Petra I Yih uslavlenij zrazok shpil peterburzkogo Admiraltejstva Svij malenkij shpil na Pochesnij brami nakazav stvoriti i Velikij knyaz V 20 stolitti davno vidirvana vid fortechnih sporud Pochesna brama viglyadaye desho divacki Yiyi teperishnye otochennya dereva ta nevelichki kvitniki sho nablizhayut sporudu do nezvichnogo parkovogo paviljonu DzherelaArhitekturnij maket kolishnoyi forteci i Pochesnoyi brami Kovalenskaya N N Istoriya russkogo iskusstva 18 veka M 1962 Kyucharianc D A Antonio Rinaldi SPb Strojizdat SPb 1994 192 s 25000 ekz ISBN 5 87897 006 6 Kyucharianc D A Hudozhestvennye pamyatniki goroda Lomonosova L Lenizdat 1985 Pamyatniki arhitektury prigorodov Leningrada L Strojizdat 1983 Raskin A G Gorod Lomonosov L Iskusstvo 1979Div takozhRokoko Petro III imperator Rosiyi Antonio Rinaldi Palac Petra III Petrovskij park Oraniyenbaum