Порівня́льне релігієзна́вство — дисципліна, яка використовує порівняльний метод для вивчення релігій з метою виявлення їхніх загальних форм, типів, морфології феноменів, універсальних взаємозв'язків, правил і законів
Історія виникнення
Застосування порівняльного методу в релігієзнавстві стало логічним кроком становлення науки кінця XIX століття. У ті роки виник , наприклад, порівняльне мовознавство, порівняльна міфологія, або порівняльна анатомія, об'єктом дослідження яких була [ru], а не функція.
Порівняльне релігієзнавство, як термін і як сутність, було запропоновано науковій громадськості 19 лютого 1870 року вченим німецького походження Максом Мюллером (нім. Max Müller) Тоді в Королівському інституті Лондона він прочитав першу лекцію, присвячену порівняльному вивченню основних релігій світу. Він розглянув розвиток релігії за аналогією з розвитком мови і мислення, відзначаючи генетичні зв'язки, підтверджуючи висновки значним історичним матеріалом. На думку Мюллера релігійна свідомість людей формувалося еволюційним шляхом, рухаючись «знизу вгору». Тобто, від культу видимої природи й далі, відповідно до вдосконалення інтелекту, до шанування Бога як духа. У своїх дослідженнях М. Мюллер виділяв три мовні і релігійні центри розвитку: арійський, семітський та туранський. Зіставлення священних текстів різних релігій виявило і дало можливість вивчити щось спільне, що притаманне специфіці релігії в цілому, як соціокультурному феномену. Своєрідним результатом його роботи став афоризм, що виражає важливість порівняльного релігієзнавства:
Хто знає одну релігію — не знає жодної. | ||
— Макс Мюллер |
Загальні відомості
Предметом вивчення порівняльного релігієзнавства — частини релігієзнавства як науки, є системне зіставлення доктрин і практик світових релігій. Під ними зазвичай розуміють релігії, що класифікуються географічно як близькосхідні (зокрема, зороастризм, іранські, авраамічні), індійські, африканські, американські, класичні грецькі, релігії Східної Азії й Океанії. Виявлення принципової схожості феноменів цих вірувань привело до висновку про відсутність унікальних релігійних фактів або явищ, властивих лише одній історичній релігії
З точки зору методології природничо-наукових дисциплін, порівняння, по суті, займає в релігієзнавстві місце експерименту. На його підставі будуються, перевіряються і уточнюються наукові гіпотези. Однак порівняння не можуть бути абсолютно точними, оскільки засновані на аналогіях. Іншими словами, порівняння завжди вимагають контекстуального історико-культурного уточнення.
Дослідження порівняльного релігієзнавства дають багатий матеріал для вивчення загальної природи ставлення людей до таких понять як, священне, надприродне, духовне, божественне.
Деякі особливості використання порівнянь у релігієзнавстві
Успішність використання будь-якого порівняльного методу залежить від уніфікації прийомів спостереження, включаючи стандартизацію початкових даних і отриманих результатів. У релігієзнавстві склався ряд правил, деякі з яких полягають у такому:
- Різні релігії не повинні порівнюватися між собою в цілому. Наприклад, буддизм і християнство як такі. Безперспективність цього підходу показана [de] (нім. Udo Tworuschka у книзі «Методологічні підходи до світових релігій»
- В ході порівнянь завжди має враховуватися релігійне розмаїття. Тобто, наприклад, розглядається не просто християнський текст, а православний, або не просто ісламська спільнота, а сунітська тощо.
- Порівняння повинні вестися в рамках однакових структурних шарів. Таких в кожній релігії Н. Смарт (англ. N. Smart) виділяє шість: доктринальний, міфологічний, етичний, ритуалістичний, соціальний і соціальних інститутів і релігійного досвіду. Наприклад, порівняння ісламського, буддистського, християнського розуміння божества, або уявлень про [en] можна проводити в доктринальному шарі.
- Порівняння повинні враховувати, що окремі феномени релігії є лише частиною цілого, яке надає їм характеристичне забарвлення. Недостатньо просто описати спостережувані факти. Необхідно розуміти релігійні інтенції. Наприклад, у порівнянні християнського і буддійського чернецтва явно проступають схожі елементи — аскеза, безшлюбність, правила суспільного життя, споглядальне життя, робота тощо. Але, у цих релігій є важлива відмінність — християнське чернецтво виникло як «аскетичний ентузіазм», але не як неодмінна умова порятунку.
Окремо слід підкреслити, що процес порівняння повинен виключати плутанину між аналогією і гомологією. Іншими словами, необхідно розрізняти феномени аналогічні, або схожі за призначенням, від феноменів схожих тільки зовні, але різних за змістом. На це вперше звернув увагу [de] (нім. Heinrich Frick у книзі «Порівняльне релігієзнавство» (1928).
Примітки
- [de] Religionen und Religion: Systematische Einfuhrung in die Religionswissenschaft. — Berlin; New York: de Gryuter, 1986. — 277 S.
- Еліаде М. Избранные сочинения. Очерки сравнительного религиоведения. / Перев. с англ. — М.: Ладомир, 1999. — 488 с. тир. 2200.
- До 140-річчя релігієзнавства. «Хто знає одну релігію, не знає жодної» (Ф. М. Мюллер) [ 12 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Журнал Religo.ru, 17 лютого 2010
- [ru] Релігієзнавство: Навчальний посібник і Навчальний словник-мінімум з релігієзнавства. / Под ред. И. Н. Яблокова, — М .: Гардарики, 2000. — 536 с.
- Мюллер М. У истоков компаративистики в религиоведении. // Введение в науку о религии: Четыре лекции, прочитанные в Лондонском Королевском институте в феврале — марте 1870 года. / Пер. с англ., предисл. и комм. [ru]. Под общ. ред. [ru]. — М.: Книжный дом «Университет»: Высшая школа, 2002. — 2б4 с. ISBN 5-06-004339-8
- Charles Joseph Adams Classification of religions: geographical // Encyclopædia Britannica
- Кодень М. А. Порівняльне релігієзнавство сьогодні: методологічні підстави і можливості. // Матеріали конференції: Релігієзнавство на пострадянському просторі. ІТ БГУ 21-22.02.1009.
- «Human beings 'relation to that which they regard as holy, sacred, spiritual, and divine» Encyclopædia Britannica (online, 2006), cited after What is Religion? Definitions and Quotes.
- Collier, David The Comparative Method. In Ada W. Finifter, ed. Political Sciences: The State of the Discipline II. Washington, DC: American Science Association, 1993. pp. 105—119.
- Tworuschka U. Methodische Zugange zu den Weltreligionen. Einfurung fur Unterricht und Studium. — Frankfurt aM / Munchen: Diesterweg / Kosel, 1982, 223 S.
- Smart N. Comparative-historical method // Encyclopedia of religion / ed. in chief J. Linsday. — 2nd ed. — USA: Thomson Gale, 2005. — vol. 2. — Р. 1868—1870
- Frick H. Vergleichende Religionswissenschaft. Berlin und Leipzig, 1928.
Див. також
Література
- Leeuw G. Einfuhrung in die Phanomenologie der Religion. — Munchen: Verlag von Ernst Reinhardt, 1925. — 161 S.
- Ratschow C. H. Methodik der Religionswissenschaft // Enzyklopadie der Geisteswissenschaftlichen Arbeitsmethoden. 9. Lieferung: Methoden der Anthropologie, Anthropogeographie, Volkerkunde und Religionswissenschaft. Munchen: Oldenbourg Verlag, 1973. S. 347—400
- Sharma A. To the things themselves: essays on the discourse and practice of the phenomenology of religion. — Berlin, New York: de Gruyter, 2001. — 311 p.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Porivnya lne religiyezna vstvo disciplina yaka vikoristovuye porivnyalnij metod dlya vivchennya religij z metoyu viyavlennya yihnih zagalnih form tipiv morfologiyi fenomeniv universalnih vzayemozv yazkiv pravil i zakoniv 113 ru m Kazan 2008 r Istoriya viniknennyaZastosuvannya porivnyalnogo metodu v religiyeznavstvi stalo logichnim krokom stanovlennya nauki kincya XIX stolittya U ti roki vinik cilij ryad podibnih disciplin napriklad porivnyalne movoznavstvo porivnyalna mifologiya abo porivnyalna anatomiya ob yektom doslidzhennya yakih bula ru a ne funkciya Porivnyalne religiyeznavstvo yak termin i yak sutnist bulo zaproponovano naukovij gromadskosti 19 lyutogo 1870 roku vchenim nimeckogo pohodzhennya Maksom Myullerom nim Max Muller Todi v Korolivskomu instituti Londona vin prochitav pershu lekciyu prisvyachenu porivnyalnomu vivchennyu osnovnih religij svitu Vin rozglyanuv rozvitok religiyi za analogiyeyu z rozvitkom movi i mislennya vidznachayuchi genetichni zv yazki pidtverdzhuyuchi visnovki znachnim istorichnim materialom Na dumku Myullera religijna svidomist lyudej formuvalosya evolyucijnim shlyahom ruhayuchis znizu vgoru Tobto vid kultu vidimoyi prirodi j dali vidpovidno do vdoskonalennya intelektu do shanuvannya Boga yak duha U svoyih doslidzhennyah M Myuller vidilyav tri movni i religijni centri rozvitku arijskij semitskij ta turanskij Zistavlennya svyashennih tekstiv riznih religij viyavilo i dalo mozhlivist vivchiti shos spilne sho pritamanne specifici religiyi v cilomu yak sociokulturnomu fenomenu Svoyeridnim rezultatom jogo roboti stav aforizm sho virazhaye vazhlivist porivnyalnogo religiyeznavstva Hto znaye odnu religiyu ne znaye zhodnoyi Maks MyullerZagalni vidomostiPredmetom vivchennya porivnyalnogo religiyeznavstva chastini religiyeznavstva yak nauki ye sistemne zistavlennya doktrin i praktik svitovih religij Pid nimi zazvichaj rozumiyut religiyi sho klasifikuyutsya geografichno yak blizkoshidni zokrema zoroastrizm iranski avraamichni indijski afrikanski amerikanski klasichni grecki religiyi Shidnoyi Aziyi j Okeaniyi Viyavlennya principovoyi shozhosti fenomeniv cih viruvan privelo do visnovku pro vidsutnist unikalnih religijnih faktiv abo yavish vlastivih lishe odnij istorichnij religiyi 109 Z tochki zoru metodologiyi prirodnicho naukovih disciplin porivnyannya po suti zajmaye v religiyeznavstvi misce eksperimentu Na jogo pidstavi buduyutsya pereviryayutsya i utochnyuyutsya naukovi gipotezi Odnak porivnyannya ne mozhut buti absolyutno tochnimi oskilki zasnovani na analogiyah Inshimi slovami porivnyannya zavzhdi vimagayut kontekstualnogo istoriko kulturnogo utochnennya Doslidzhennya porivnyalnogo religiyeznavstva dayut bagatij material dlya vivchennya zagalnoyi prirodi stavlennya lyudej do takih ponyat yak svyashenne nadprirodne duhovne bozhestvenne Deyaki osoblivosti vikoristannya porivnyan u religiyeznavstvi Uspishnist vikoristannya bud yakogo porivnyalnogo metodu zalezhit vid unifikaciyi prijomiv sposterezhennya vklyuchayuchi standartizaciyu pochatkovih danih i otrimanih rezultativ U religiyeznavstvi sklavsya ryad pravil deyaki z yakih polyagayut u takomu Rizni religiyi ne povinni porivnyuvatisya mizh soboyu v cilomu Napriklad buddizm i hristiyanstvo yak taki Bezperspektivnist cogo pidhodu pokazana de nim Udo Tworuschka u knizi Metodologichni pidhodi do svitovih religij 104 112 V hodi porivnyan zavzhdi maye vrahovuvatisya religijne rozmayittya Tobto napriklad rozglyadayetsya ne prosto hristiyanskij tekst a pravoslavnij abo ne prosto islamska spilnota a sunitska tosho Porivnyannya povinni vestisya v ramkah odnakovih strukturnih shariv Takih v kozhnij religiyi N Smart angl N Smart vidilyaye shist doktrinalnij mifologichnij etichnij ritualistichnij socialnij i socialnih institutiv i religijnogo dosvidu Napriklad porivnyannya islamskogo buddistskogo hristiyanskogo rozuminnya bozhestva abo uyavlen pro en mozhna provoditi v doktrinalnomu shari Porivnyannya povinni vrahovuvati sho okremi fenomeni religiyi ye lishe chastinoyu cilogo yake nadaye yim harakteristichne zabarvlennya Nedostatno prosto opisati sposterezhuvani fakti Neobhidno rozumiti religijni intenciyi Napriklad u porivnyanni hristiyanskogo i buddijskogo chernectva yavno prostupayut shozhi elementi askeza bezshlyubnist pravila suspilnogo zhittya spoglyadalne zhittya robota tosho Ale u cih religij ye vazhliva vidminnist hristiyanske chernectvo viniklo yak asketichnij entuziazm ale ne yak neodminna umova poryatunku Okremo slid pidkresliti sho proces porivnyannya povinen viklyuchati plutaninu mizh analogiyeyu i gomologiyeyu Inshimi slovami neobhidno rozriznyati fenomeni analogichni abo shozhi za priznachennyam vid fenomeniv shozhih tilki zovni ale riznih za zmistom Na ce vpershe zvernuv uvagu de nim Heinrich Frick u knizi Porivnyalne religiyeznavstvo 1928 Primitki de Religionen und Religion Systematische Einfuhrung in die Religionswissenschaft Berlin New York de Gryuter 1986 277 S Eliade M Izbrannye sochineniya Ocherki sravnitelnogo religiovedeniya Perev s angl M Ladomir 1999 488 s tir 2200 Do 140 richchya religiyeznavstva Hto znaye odnu religiyu ne znaye zhodnoyi F M Myuller 12 veresnya 2015 u Wayback Machine Zhurnal Religo ru 17 lyutogo 2010 ru Religiyeznavstvo Navchalnij posibnik i Navchalnij slovnik minimum z religiyeznavstva Pod red I N Yablokova M Gardariki 2000 536 s ISBN 5 8297 0060 3 Myuller M U istokov komparativistiki v religiovedenii Vvedenie v nauku o religii Chetyre lekcii prochitannye v Londonskom Korolevskom institute v fevrale marte 1870 goda Per s angl predisl i komm ru Pod obsh red ru M Knizhnyj dom Universitet Vysshaya shkola 2002 2b4 s ISBN 5 06 004339 8 Charles Joseph Adams Classification of religions geographical Encyclopaedia Britannica Koden M A Porivnyalne religiyeznavstvo sogodni metodologichni pidstavi i mozhlivosti Materiali konferenciyi Religiyeznavstvo na postradyanskomu prostori IT BGU 21 22 02 1009 Human beings relation to that which they regard as holy sacred spiritual and divine Encyclopaedia Britannica online 2006 cited after What is Religion Definitions and Quotes Collier David The Comparative Method In Ada W Finifter ed Political Sciences The State of the Discipline II Washington DC American Science Association 1993 pp 105 119 Tworuschka U Methodische Zugange zu den Weltreligionen Einfurung fur Unterricht und Studium Frankfurt aM Munchen Diesterweg Kosel 1982 223 S Smart N Comparative historical method Encyclopedia of religion ed in chief J Linsday 2nd ed USA Thomson Gale 2005 vol 2 R 1868 1870 Frick H Vergleichende Religionswissenschaft Berlin und Leipzig 1928 Div takozhReligiyeznavstvo Porivnyalno istorichnij metod Porivnyalna mifologiya Svyashenni teksti Spisok religij SuperekumenizmLiteraturaLeeuw G Einfuhrung in die Phanomenologie der Religion Munchen Verlag von Ernst Reinhardt 1925 161 S Ratschow C H Methodik der Religionswissenschaft Enzyklopadie der Geisteswissenschaftlichen Arbeitsmethoden 9 Lieferung Methoden der Anthropologie Anthropogeographie Volkerkunde und Religionswissenschaft Munchen Oldenbourg Verlag 1973 S 347 400 Sharma A To the things themselves essays on the discourse and practice of the phenomenology of religion Berlin New York de Gruyter 2001 311 p