Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Портре́т мада́м Шарпантьє́» (фр. Portrait de Madame Charpentier) — портрет заможної пані і дружини успішного паризького видавця роботи французького художникаП'єра-Огюста Ренуара.
| фр. Portrait de Madame Charpentier | |
|---|---|
 | |
| Творець: | П'єр-Огюст Ренуар |
| Час створення: | 1877 |
| Розміри: | 46,5 × 38 cm |
| Висота: | 46,5 см |
| Ширина: | 38 см |
| Матеріал: | олія на полотні |
| Жанр: | портрет |
| Зберігається: | Париж, Франція |
| Музей: | Музей д'Орсе |
 Портрет мадам Шарпантьє у Вікісховищі | |
Мадам Шарпантьє і її салон
Зустріч і знайомство Ренуара с Жоржем Шарпантьє та його дружиною була для художника своєрідним пропуском у інтелектуальний світ тогочасного Парижа, спілкування з яким Ренур був полишений все життя. До того ж, небагатому художнику без підтримки це обіцяло нові замови на портрети і новий прибуток.
Жорж Шарпантьє, буржуазний ділок, успадкував друкарський бізнес від батька . Але успішно його продовжив, расширив і зробив ставку на плеяду новітніх на той час письменників. Він був видавцем молодих на той час Альфонса Доде, Золя, Мопассана, котрі набували все більшої популярності з кожним новим друкованим твором. Збільшувалась їх слава і збільшувались прибутки пана Жоржа Шарпантьє. Він водив знайомство з композиторами і літераторами, з політиками і художниками. Салон в родині Щарпантьє відвідувало чимало відомих осіб тогочасного Парижу - політик Гамбетта, композитори Каміль Сен-Санс та Жуль Массне, син банкіра і сам художник Едгар Дега, Клод Моне. Відвідував салон пані Шарпантьє і російський письменник Іван Тургенєв, що мешкав в Парижі .
Ренуар практично вперше потрапив в багатий будинок паризького видавця Жоржа Шарпантьє не стільки як дешевий художник, скільки як творча особистість і гість салону, який утримувала дружина видавця. Ренур, що важко виборював матеріальний успіх, був досить вдячним родині Шарпантьє за психологічну підтримку. В салоні, де бували метри французької літератури, неосвічений і несміливий художник більше мовчав, але радів, що його приймали в багатій родині.
Згодом він отримав замову на портрет мадам Шарпантьє з дітьми .
Їм одне, мені - друге
«Скільки парижан залишаються провінціалами і самі про це не подозрюють». Огюст Ренуар.
Не слід перебільшувати впливу культурної родини Шарпантьє на нащадка бідних ремісників. Це були дві різні і несхожі культури. Доказ цьому - розповіль самого Ренуара — синові, останній ретельно все записав.
Мадам Шарпантьє наполягала, аби я пішов подивитися одну з вистав Дюма-сина. Я був примушений погодитися, аби зробити їй приємне. Я не любив Дюма-сина через його складні стосунки з власним батьком. Авторитетом Дюма-батька нехтували, бо більшість читачів називала його розважальником, ніби разважати людей - легка штука... Отже, я пішов дивитися виставу Дюма-сина. Завісу підняли, за нею відкрилася вітальня з коміном, зі справжнім вогнем та справжнім роялем. Я щойно пошлюбився із твоєю матінкою (йшов 1890 рік і Ренуар виборов добробут ) та подарував їй рояль, бо вона кохалась на музиці (їй грали, вона — слухала). Перше, что я бачив, коли повертався з майстерні, був рояль. Навіщо безглуздо втрачати вечір, незручно сидячі в театрі і розглядати те, що я міг бачити у себе вдома, розперізавшись у креслі, з люлькою у зубах і в капцях?.. Я покинув театр, не дочекавшись кінця вистави...
Опис твору
Ренуар не дуже любив портрети. Він вимушено звернувся до портетного жанру в роки після франко-пруської війни 1871 року. В повоєнний період навіть заможні французи неохоче купували твори мистецтва і картини. Охоче платили лише за портрети .
Поважна пані, упевнена у собі, спокійно позує молодому художнику. Між ними помітна відстані і за віком, і за соціальним станом. Пані старанно підтримує цю відстань, бо береже власне реноме і відповідність буржуазній добропорядності. Ні про яке кокетувння між ними не йшлося.
Створенню великого портрета передувало створення ескіза. Художник подав в ескізі погруддя пані, що позувала на дивані в багатій квартирі. Немолода мадам повільно спілкувалась, але нудилась позуванням. Ренуар точно відтворив її повнувате обличчя, зачіску, чорне мереживо її вишуканої чорної сукні. Вона неохоче зустрічалась з художником очима, не хотіла демонструвати зайву привітність і навіть на ескізі відвела очі вбік. Пані не вищіпувала власні брови і обережно використовувала косметику, а фарбувала лише губи. Все це документально точно відтворив художник.
Створення ескіза було недовгим. Всі ознаки імпресіонізму як художньої техніки - присутні в портреті і особливо помітні на тлі і на вишуканій чорній сукні мадам. Від її обличчя важко відвести очі. Ні невеликі очі пані, ні густі і не вищіпані брови, ні вузькі за віком губи — не зробили його непривітним чи злим.
Навіть важкі і великі золоті сережки не відволікають погляда від обличчя, сповненого шляхетності.
Провенанс
Великий і парадний «Портрет мадам Шарпантьє з дітьми» був створений в той же рік, що і « Портрет Жоржетти, доньки Шарпантьє» та парадний « Портрет акторки Жанни Самарі у повний зріст ». Вони були показані на Паризькому Салоні 1879 року і мали непогані відгуки.
Великий за розмірами портрет мадам Шарпантьє з дітьми був проданий у Сполучені Штати і зберігається в Музеї мистецтва Метрополітен .
Ескіз до портрета через роки потрапив в Національний музей Же де Пом. Згодом його передали до збірок музею д'Орсе в Парижі.
Джерела
- М.С.Лебедянский «Портреты Ренуара», М., Изобразительное искусство, 1998. - 176 с. ил.
- альбом «Музей Метрополиген. Нью-Йорк». М., 1983 с. 107
Примітки
- М.С.Лебедянский "Портреты Ренуара". - М.: Изобразительное искусство, 1998. - 176 с.: ил.
- Жан Ренуар. «Огюст Ренуар». Ростов-на-Дону: изд-во «Феникс », 1997. - 416 с.
- "Художественная галерея. Ренуар." №3, 2004.
- альбом «Музей Метрополиген. Нью-Йорк». М., 1983 с. 107
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Portre t mada m Sharpantye fr Portrait de Madame Charpentier portret zamozhnoyi pani i druzhini uspishnogo parizkogo vidavcya roboti francuzkogo hudozhnikaP yera Ogyusta Renuara Portret madam Sharpantyefr Portrait de Madame CharpentierTvorec P yer Ogyust RenuarChas stvorennya 1877Rozmiri 46 5 38 cmVisota 46 5 smShirina 38 smMaterial oliya na polotniZhanr portretZberigayetsya Parizh FranciyaMuzej Muzej d Orse Portret madam Sharpantye u VikishovishiMadam Sharpantye i yiyi salonZustrich i znajomstvo Renuara s Zhorzhem Sharpantye ta jogo druzhinoyu bula dlya hudozhnika svoyeridnim propuskom u intelektualnij svit togochasnogo Parizha spilkuvannya z yakim Renur buv polishenij vse zhittya Do togo zh nebagatomu hudozhniku bez pidtrimki ce obicyalo novi zamovi na portreti i novij pributok Zhorzh Sharpantye burzhuaznij dilok uspadkuvav drukarskij biznes vid batka Ale uspishno jogo prodovzhiv rasshiriv i zrobiv stavku na pleyadu novitnih na toj chas pismennikiv Vin buv vidavcem molodih na toj chas Alfonsa Dode Zolya Mopassana kotri nabuvali vse bilshoyi populyarnosti z kozhnim novim drukovanim tvorom Zbilshuvalas yih slava i zbilshuvalis pributki pana Zhorzha Sharpantye Vin vodiv znajomstvo z kompozitorami i literatorami z politikami i hudozhnikami Salon v rodini Sharpantye vidviduvalo chimalo vidomih osib togochasnogo Parizhu politik Gambetta kompozitori Kamil Sen Sans ta Zhul Massne sin bankira i sam hudozhnik Edgar Dega Klod Mone Vidviduvav salon pani Sharpantye i rosijskij pismennik Ivan Turgenyev sho meshkav v Parizhi Renuar praktichno vpershe potrapiv v bagatij budinok parizkogo vidavcya Zhorzha Sharpantye ne stilki yak deshevij hudozhnik skilki yak tvorcha osobistist i gist salonu yakij utrimuvala druzhina vidavcya Renur sho vazhko viboryuvav materialnij uspih buv dosit vdyachnim rodini Sharpantye za psihologichnu pidtrimku V saloni de buvali metri francuzkoyi literaturi neosvichenij i nesmilivij hudozhnik bilshe movchav ale radiv sho jogo prijmali v bagatij rodini Zgodom vin otrimav zamovu na portret madam Sharpantye z ditmi Yim odne meni druge Skilki parizhan zalishayutsya provincialami i sami pro ce ne podozryuyut Ogyust Renuar Ne slid perebilshuvati vplivu kulturnoyi rodini Sharpantye na nashadka bidnih remisnikiv Ce buli dvi rizni i neshozhi kulturi Dokaz comu rozpovil samogo Renuara sinovi ostannij retelno vse zapisav Madam Sharpantye napolyagala abi ya pishov podivitisya odnu z vistav Dyuma sina Ya buv primushenij pogoditisya abi zrobiti yij priyemne Ya ne lyubiv Dyuma sina cherez jogo skladni stosunki z vlasnim batkom Avtoritetom Dyuma batka nehtuvali bo bilshist chitachiv nazivala jogo rozvazhalnikom nibi razvazhati lyudej legka shtuka Otzhe ya pishov divitisya vistavu Dyuma sina Zavisu pidnyali za neyu vidkrilasya vitalnya z kominom zi spravzhnim vognem ta spravzhnim royalem Ya shojno poshlyubivsya iz tvoyeyu matinkoyu jshov 1890 rik i Renuar viborov dobrobut ta podaruvav yij royal bo vona kohalas na muzici yij grali vona sluhala Pershe chto ya bachiv koli povertavsya z majsterni buv royal Navisho bezgluzdo vtrachati vechir nezruchno sidyachi v teatri i rozglyadati te sho ya mig bachiti u sebe vdoma rozperizavshis u kresli z lyulkoyu u zubah i v kapcyah Ya pokinuv teatr ne dochekavshis kincya vistavi Opis tvoruRenuar ne duzhe lyubiv portreti Vin vimusheno zvernuvsya do portetnogo zhanru v roki pislya franko pruskoyi vijni 1871 roku V povoyennij period navit zamozhni francuzi neohoche kupuvali tvori mistectva i kartini Ohoche platili lishe za portreti Povazhna pani upevnena u sobi spokijno pozuye molodomu hudozhniku Mizh nimi pomitna vidstani i za vikom i za socialnim stanom Pani staranno pidtrimuye cyu vidstan bo berezhe vlasne renome i vidpovidnist burzhuaznij dobroporyadnosti Ni pro yake koketuvnnya mizh nimi ne jshlosya Stvorennyu velikogo portreta pereduvalo stvorennya eskiza Hudozhnik podav v eskizi pogruddya pani sho pozuvala na divani v bagatij kvartiri Nemoloda madam povilno spilkuvalas ale nudilas pozuvannyam Renuar tochno vidtvoriv yiyi povnuvate oblichchya zachisku chorne merezhivo yiyi vishukanoyi chornoyi sukni Vona neohoche zustrichalas z hudozhnikom ochima ne hotila demonstruvati zajvu privitnist i navit na eskizi vidvela ochi vbik Pani ne vishipuvala vlasni brovi i oberezhno vikoristovuvala kosmetiku a farbuvala lishe gubi Vse ce dokumentalno tochno vidtvoriv hudozhnik Stvorennya eskiza bulo nedovgim Vsi oznaki impresionizmu yak hudozhnoyi tehniki prisutni v portreti i osoblivo pomitni na tli i na vishukanij chornij sukni madam Vid yiyi oblichchya vazhko vidvesti ochi Ni neveliki ochi pani ni gusti i ne vishipani brovi ni vuzki za vikom gubi ne zrobili jogo neprivitnim chi zlim Navit vazhki i veliki zoloti serezhki ne vidvolikayut poglyada vid oblichchya spovnenogo shlyahetnosti ProvenansVelikij i paradnij Portret madam Sharpantye z ditmi buv stvorenij v toj zhe rik sho i Portret Zhorzhetti donki Sharpantye ta paradnij Portret aktorki Zhanni Samari u povnij zrist Voni buli pokazani na Parizkomu Saloni 1879 roku i mali nepogani vidguki Velikij za rozmirami portret madam Sharpantye z ditmi buv prodanij u Spolucheni Shtati i zberigayetsya v Muzeyi mistectva Metropoliten Eskiz do portreta cherez roki potrapiv v Nacionalnij muzej Zhe de Pom Zgodom jogo peredali do zbirok muzeyu d Orse v Parizhi DzherelaM S Lebedyanskij Portrety Renuara M Izobrazitelnoe iskusstvo 1998 176 s il albom Muzej Metropoligen Nyu Jork M 1983 s 107PrimitkiM S Lebedyanskij Portrety Renuara M Izobrazitelnoe iskusstvo 1998 176 s il Zhan Renuar Ogyust Renuar Rostov na Donu izd vo Feniks 1997 416 s Hudozhestvennaya galereya Renuar 3 2004 albom Muzej Metropoligen Nyu Jork M 1983 s 107Div takozhPortal Mistectvo Realizm Impresionizm Portret Pobutovij zhanr Portret Frederika Bazilya Tanok u Buzhivali Divchina z viyalom Obidnya pora u Bernevali Portret aktorki Zhanni Samari u povnij zrist