Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Помазання (лат. Unctio) — релігійний ритуальний акт поливання або умащення миром (ароматичною олією) голови, інших частин тіла або цілого тіла людини.
З часом цей термін також став застосовуватись до пов'язаних (схожих) актів окроплення, обливання або змазування людини чи предмету будь-якою ароматичною олією, молоком, олією або іншим жиром. В деяких культурах ароматичні олії використовуються як парфуми, і ділитися ними — це символ гостинності.
Традиція помазання, як символ божественного впливу або благословення зафіксовано з найдавніших часів.
Також помазання використовувалося як лікарський засіб, який, як вважалося, позбавляв людей або речі від небезпечних духів і демонів, які, як вважалося, викликали хвороби.
В сучасній традиції «помазання» зазвичай використовується для церемоніальних благословень, таких як . Виводиться з біблейської практики, найбільш відомої за помазанням Аарона як первосвященика та правителів Саула та Давида пророком Самуїлом. Ця концепція застосовувалась також для постатей Месії та Христа (на івриті та грецькій мові — «Помазаник»), які є помітними в єврейській та християнській теології та есхатології.
Помазання — особливо помазання хворих — відоме як «unction» та помазання вмираючих, як частина передсмертних обрядів у католицькій та православній церкві також називають як «крайнє заступництво».
Історія
Помазання служило трьом різним цілям: воно розглядалось як засіб зміцнення здоров'я та захисту від злих духів, як знак честі й обраності та як символ посвячення. Це древній ритуал, який згодом став об'єктом церемоніальної дії в різних релігіях.
В доісторичних та первісних релігіях жир жертовних тварин вважався потужним оберегом. Східноафриканські араби традиційно помазували себе левиним жиром, щоб набратися мужності та викликати страх у інших тварин. Австралійські аборигени змащувались жиром вбитих жертв, щоб здобути їх силу.
У пізніших релігіях, де жертвоприношення більше не практикувалося, прийнято було освячувати олію на спеціальній церемонії.
Жерці Стародавнього Єгипту використовували помазання як частину урочистих церемоній зведення на посаду високопосадових осіб. Також намащування мумій запашними оліями було добре відомою практикою як важлива частина муміфікації.
В релігії Індії здавна відомі ведичні ритуали, що включали помазання миром правителів, священнослужителів та божеств-ідолів. Зараз вони відомі як абхішека. Практика поширилася й на буддистів. У сучасному індуїзмі та джайнізмі помазання є поширеним явищем, де зазвичай використовують продукти «священної корови» — молоко або масло. Помазують як акт освячення або благословення на різних етапах життя, під час ритуалів, що супроводжують народження дитини, зростання, релігійні посвяти або смерть. А деяких релігійних божеств помазують щодня. Людину помазують вниз — з голови до ніг. Також використовують арома-олії або настоянки шафрану, куркуми чи квітів; також можуть використовуватися стічні води, що утворюються під час очищення певних божеств-ідолів. Мазі можуть містити попіл, глину, порошкоподібний сандал або трав'яні пасти.
Буддиські практики помазання значною мірою походять від індуїстських практик, але, як правило, менш складні. Буддисти можуть окропити зібраних практикуючих водою або позначити ідолів Будди або Бодгісаттва коров'ячим вершковим маслом. Також використовується вода з квітів, «шафранова вода», настояна шафраном або куркумою.
В юдаїзмі використання освяченої олії для помазання було важливим при висвяченні євреями священиків, первосвященика. Пророки та ізраїльські царі також були помазані. Церемонія помазання описана в Книзі Виходу, коли «Дух Господній» через пророка Самуїла здійснив символічну коронацію на правління Саула та Давида. Практика помазання не була сталою, й можливо була необхідною лише при освяченні нової лінії чи династії правителів.
Первосвященика та правителя називали «Помазанцем» або «Помазаником Божим».
Християнство розвинулось з юдаїзму завдяки асоціації Ісуса з єврейськими пророцтвами про «Помазаника». Назва «Христос» є формою грецького еквівалента цієї єврейської назви. Вважається, що він був помазаний Святим Духом під час хрещення. Буквальне помазання Ісуса відбувається, коли його щедро змастили олією Марія з Віфанії.
У Євангелії від Івана описується «помазання від Святого» і «від того, що Він живе в вас». В християнстві духовне помазання і буквальне помазання миром пов'язані з дією Святого Духа. Зокрема східні православні церкви надають великого значення миру, яке вважається благословляли Дванадцять апостолів.
Практика помазання миром склалася в ранній церкві в кінці 2 століття як символ Христа, відродження та благословення. Найдавнішим збереженим повідомленням про нього є лист, написаний Теофілом, єпископом Антиохійським, де говориться, «чому нас називають християнами, бо ми помазані Божою олією» і «яка людина, вступаючи в це життя … не є помазанною миром». Також цю практику згадують Іполіт Римський та Ориген що пише «всі ми можемо бути охрещені у тих видимих водах і у видимому помазанні, відповідно до форми, переданої церквам».
Помазання було особливо важливим серед гностиків. У багатьох ранніх апокрифічних та гностичних текстах говориться, що хрещення Івана Хрестителя водою було неповним і що помазання миром є необхідною частиною процесу хрещення. Євангеліє від Пилипа каже, що помазання перевершує хрещення. Бо Отець помазав Сина, а Син помазав апостолів, і апостоли помазали нас. Той, хто був помазаний, володіє всім. Він володіє Воскресінням, Світлом, Хрестом, Святим Духом.
У Діяннях Фоми помазання є початком ритуалу хрещення і є важливим для того, щоб стати християнином, оскільки там сказано, що Бог знає своїх власних дітей за своєю печаткою і що печатка приймається через миро.
У Середньовічному та Ранньомодерному християнстві олія від світильників, спалених перед вівтарем в церквах, вважалась особливою святістю. В Посланні Якова (Яків 5: 14-15) зазначається, що олія для помазання, застосовувана з вірою, є потужною зброєю проти духовного нападу ворога, що може перерости у хворобу, призначену для знищення тіла.
Римо-католицька, англіканська та лютеранська церкви розрізняють три види святих олій для помазання: «Олія катехуменів», «Олія немічних» та «Священне Миро». Перші дві є благословенними, а миро є священним.
Олія катехуменів використовується безпосередньо перед хрещенням немовлят або дорослих катехуменів. У ранній церковній традиції, хрещення було свідомим рішенням дорослих людей, відомих як «катехумени», що протягом певного періоду проходили навчання «катехімізацію». У пізніші часи олією помазували священників та єпископів. Ритуал також застосовувався під час обряду коронації. У деяких країнах, як наприклад у Франції, олією якою робилось помазання під час коронації було миро.
«Олія немічних людей» використовується для здійснення Таїнства помазання хворих, ритуального лікування хворих та немічних за допомогою того, що в західному християнстві зазвичай називали «Extreme Unction» з кінця 12 до кінця 20 століття.
Священне Миро використовується в Таїнствах Хрещення, Конфірмації та Священних Орденів. Воно також використовується при освяченні нових Церков, нових вівтарів, а також при освяченні нових патен, келихів та інших ритуальних речей.
У православних та греко-католицьких церквах помазання більше відоме як таїнство миропомазання. Воно виконується відразу після Таїнства Хрещення в рамках однієї церемонії. У ритуалі використовується священне миро. Для того, щоб апостольське благословення залишалося безперервним, контейнер з миром ніколи не спорожняється повністю. Його поповнюють за необхідності, як правило, на церемонії, що проводиться у Великий четвер Константинопольським патріархом, або в патріарших соборах Головами автокефальних церков. Отже освячення мира завжди виконує Патріарх або Першосвященник. Це миро зазвичай зберігається на Святому престолі або на столі приношення. Під час хрещенні людину помазують, використовуючи миро, щоб зробити хрест на чолі, очах, ніздрях, губах, обох вухах, грудях, руках і ногах. Для цього священик використовує спеціальну щітку. До 20 століття миро також використовувалось для помазання православних монархів.
У Вірменській церкві хрести традиційно не вважаються святими, поки їх не помажуть миром і не помоляться закликаючи Святого Духа. Раніше такий самий ритуал був відомий і в інших православних церквах.
Коронація
Починаючи від перших коронацій в давнину помазання було одним з невід'ємних складових церемонії коронації правителів держави. Продовжуючи традиції єгипетських, вавилонський, ізраїльських церемоній, помазання стало важливим ритуалом у християнських обрядах коронації, особливо в Середньовічних монархіях Європи.
Рання французька легенда стверджувала, що флакон з миром Свята Ампула зійшов з Неба, щоб помазати Хлодвіга I королем франків після його навернення в християнство в 493 р.
Візіґотський король Вамба — відомий як найбільш ранній християнський король, якого було помазано. Хоча ця практика, очевидно, існувала й раніше в Іспанії та інших європейських країнах. Церемонія, яка ретельно наслідувала обряд описаний у Старому Завіті, була проведена 672 р. Квіріком, архієпископом Толедо. Цей же ритуал, очевидно, був повторений через рік, коли Флавій Паулюс приєднався до септиманських повстанців й був проголошений королем.
Ритуал помазання монарха уособлював благословення Церквою нового правителя на владу. Особливо, коли відбувалась узурпація влади; наприклад Піпін, який замінив династію Меровінгів у Франції в 751 р.
Практика помазання короля першосвященником, також розглядалося як сакральне піднесення короля до священного (богообраного) або навіть святого статусу. Він надав месіанський (помазанний) аспект європейським монархіям. Спершу коронувати монарха на короля міг лише Папа Римський, або його леґат (представник). Пізніше помазання зазвичай здійснював головний архієпископ держави.
Хоча в багатьох країнах Європи існували давні традиції проголошення короля вічем або зборами найповажниших осіб, з наступних їх помазанням на правління. Поступово божественне право королів стало головною тезою правління в християнському контексті, продовжуючись навіть тоді, коли монархи відмовились від церемонії помазання.
В православних державах помазання нового монарха вважається Священним Таїнством. Вважається, що цей ритула наділяє володаря — завдяки благодаті Святого Духа — здатністю виконувати свої Богообранні обов'язки владарювання, особливо його служіння у захисті віри. На цій церемонії обов'язково мало використовуватись миро.
Зазвичай помазання відбулося під час коронації монарха під кінець богослужіння, безпосередньо перед його прийняттям Святого Причастя. Суверена та його дружину проводили до Святих Дверей (Іконостасу) собору та помазав патріарх. Після цього короля проводили одного через Святі Двері — дія, яка зазвичай була дозволена лише священикам — і причащали за маленьким столиком, накритим біля Святого Престолу.
В кінці ХХ — початку ХХІ ст. королівське помазання практикується лише для монархів Великої Британії та Тонги.
Посуд для королівського помазання вважається регалією, як ампула та ложка, що використовувались у Королівстві Франція або помазальні роги, що використовувались у Швеції та Норвегії.
Джерела
- , Illustrated Bible Dictionary, 3d ed., London: T. Nelson & Sons, 1897.
![image]()
Conybeare, Frederick Cornwallis (1911), , у Hugh Chisholm (ред.), // Encyclopædia Britannica (11th ed.), т. V. 2, Cambridge University Press, с. 79—80 (англ.)- Darras, Joseph Éphiphane (1866), , New York: P. O'Shea [Originally published in French; translated by Martin Spalding], архів оригіналу за 7 серпня 2020, процитовано 30 березня 2021.
- King, Paul David (1972), , Cambridge: Cambridge University Press, ISBN , архів оригіналу за 26 липня 2020, процитовано 30 березня 2021.
- Moorhead, John (2001), , London: Pearson Education [Republished 2013 by Routledge], ISBN , архів оригіналу за 26 липня 2020, процитовано 30 березня 2021.
- Wolfram, Herwig (1997), , University of California Press [Originally published in German as Das Reich und die Germanen by Wolf Jobst Siedler Verlag in 1990; translated by Thomas Dunlap], ISBN , архів оригіналу за 2 липня 2019, процитовано 30 березня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pomazannya lat Unctio religijnij ritualnij akt polivannya abo umashennya mirom aromatichnoyu oliyeyu golovi inshih chastin tila abo cilogo tila lyudini Pomazannya Davida z Parizkogo Psaltirya 10 st Z chasom cej termin takozh stav zastosovuvatis do pov yazanih shozhih aktiv okroplennya oblivannya abo zmazuvannya lyudini chi predmetu bud yakoyu aromatichnoyu oliyeyu molokom oliyeyu abo inshim zhirom V deyakih kulturah aromatichni oliyi vikoristovuyutsya yak parfumi i dilitisya nimi ce simvol gostinnosti Tradiciya pomazannya yak simvol bozhestvennogo vplivu abo blagoslovennya zafiksovano z najdavnishih chasiv Takozh pomazannya vikoristovuvalosya yak likarskij zasib yakij yak vvazhalosya pozbavlyav lyudej abo rechi vid nebezpechnih duhiv i demoniv yaki yak vvazhalosya viklikali hvorobi V suchasnij tradiciyi pomazannya zazvichaj vikoristovuyetsya dlya ceremonialnih blagosloven takih yak Vivoditsya z biblejskoyi praktiki najbilsh vidomoyi za pomazannyam Aarona yak pervosvyashenika ta praviteliv Saula ta Davida prorokom Samuyilom Cya koncepciya zastosovuvalas takozh dlya postatej Mesiyi ta Hrista na ivriti ta greckij movi Pomazanik yaki ye pomitnimi v yevrejskij ta hristiyanskij teologiyi ta eshatologiyi Pomazannya osoblivo pomazannya hvorih vidome yak unction ta pomazannya vmirayuchih yak chastina peredsmertnih obryadiv u katolickij ta pravoslavnij cerkvi takozh nazivayut yak krajnye zastupnictvo IstoriyaPomazannya sluzhilo trom riznim cilyam vono rozglyadalos yak zasib zmicnennya zdorov ya ta zahistu vid zlih duhiv yak znak chesti j obranosti ta yak simvol posvyachennya Ce drevnij ritual yakij zgodom stav ob yektom ceremonialnoyi diyi v riznih religiyah V doistorichnih ta pervisnih religiyah zhir zhertovnih tvarin vvazhavsya potuzhnim oberegom Shidnoafrikanski arabi tradicijno pomazuvali sebe levinim zhirom shob nabratisya muzhnosti ta viklikati strah u inshih tvarin Avstralijski aborigeni zmashuvalis zhirom vbitih zhertv shob zdobuti yih silu U piznishih religiyah de zhertvoprinoshennya bilshe ne praktikuvalosya prijnyato bulo osvyachuvati oliyu na specialnij ceremoniyi Pomazannya faraona v Davnomu Yegipti Zherci Starodavnogo Yegiptu vikoristovuvali pomazannya yak chastinu urochistih ceremonij zvedennya na posadu visokoposadovih osib Takozh namashuvannya mumij zapashnimi oliyami bulo dobre vidomoyu praktikoyu yak vazhliva chastina mumifikaciyi V religiyi Indiyi zdavna vidomi vedichni rituali sho vklyuchali pomazannya mirom praviteliv svyashennosluzhiteliv ta bozhestv idoliv Zaraz voni vidomi yak abhisheka Praktika poshirilasya j na buddistiv U suchasnomu induyizmi ta dzhajnizmi pomazannya ye poshirenim yavishem de zazvichaj vikoristovuyut produkti svyashennoyi korovi moloko abo maslo Pomazuyut yak akt osvyachennya abo blagoslovennya na riznih etapah zhittya pid chas ritualiv sho suprovodzhuyut narodzhennya ditini zrostannya religijni posvyati abo smert A deyakih religijnih bozhestv pomazuyut shodnya Lyudinu pomazuyut vniz z golovi do nig Takozh vikoristovuyut aroma oliyi abo nastoyanki shafranu kurkumi chi kvitiv takozh mozhut vikoristovuvatisya stichni vodi sho utvoryuyutsya pid chas ochishennya pevnih bozhestv idoliv Mazi mozhut mistiti popil glinu poroshkopodibnij sandal abo trav yani pasti Buddiski praktiki pomazannya znachnoyu miroyu pohodyat vid induyistskih praktik ale yak pravilo mensh skladni Buddisti mozhut okropiti zibranih praktikuyuchih vodoyu abo poznachiti idoliv Buddi abo Bodgisattva korov yachim vershkovim maslom Takozh vikoristovuyetsya voda z kvitiv shafranova voda nastoyana shafranom abo kurkumoyu V yudayizmi vikoristannya osvyachenoyi oliyi dlya pomazannya bulo vazhlivim pri visvyachenni yevreyami svyashenikiv pervosvyashenika Proroki ta izrayilski cari takozh buli pomazani Ceremoniya pomazannya opisana v Knizi Vihodu koli Duh Gospodnij cherez proroka Samuyila zdijsniv simvolichnu koronaciyu na pravlinnya Saula ta Davida Praktika pomazannya ne bula staloyu j mozhlivo bula neobhidnoyu lishe pri osvyachenni novoyi liniyi chi dinastiyi praviteliv Pervosvyashenika ta pravitelya nazivali Pomazancem abo Pomazanikom Bozhim Hristiyanstvo rozvinulos z yudayizmu zavdyaki asociaciyi Isusa z yevrejskimi proroctvami pro Pomazanika Nazva Hristos ye formoyu greckogo ekvivalenta ciyeyi yevrejskoyi nazvi Vvazhayetsya sho vin buv pomazanij Svyatim Duhom pid chas hreshennya Bukvalne pomazannya Isusa vidbuvayetsya koli jogo shedro zmastili oliyeyu Mariya z Vifaniyi U Yevangeliyi vid Ivana opisuyetsya pomazannya vid Svyatogo i vid togo sho Vin zhive v vas V hristiyanstvi duhovne pomazannya i bukvalne pomazannya mirom pov yazani z diyeyu Svyatogo Duha Zokrema shidni pravoslavni cerkvi nadayut velikogo znachennya miru yake vvazhayetsya blagoslovlyali Dvanadcyat apostoliv Praktika pomazannya mirom sklalasya v rannij cerkvi v kinci 2 stolittya yak simvol Hrista vidrodzhennya ta blagoslovennya Najdavnishim zberezhenim povidomlennyam pro nogo ye list napisanij Teofilom yepiskopom Antiohijskim de govoritsya chomu nas nazivayut hristiyanami bo mi pomazani Bozhoyu oliyeyu i yaka lyudina vstupayuchi v ce zhittya ne ye pomazannoyu mirom Takozh cyu praktiku zgaduyut Ipolit Rimskij ta Origen sho pishe vsi mi mozhemo buti ohresheni u tih vidimih vodah i u vidimomu pomazanni vidpovidno do formi peredanoyi cerkvam Pomazannya bulo osoblivo vazhlivim sered gnostikiv U bagatoh rannih apokrifichnih ta gnostichnih tekstah govoritsya sho hreshennya Ivana Hrestitelya vodoyu bulo nepovnim i sho pomazannya mirom ye neobhidnoyu chastinoyu procesu hreshennya Yevangeliye vid Pilipa kazhe sho pomazannya perevershuye hreshennya Bo Otec pomazav Sina a Sin pomazav apostoliv i apostoli pomazali nas Toj hto buv pomazanij volodiye vsim Vin volodiye Voskresinnyam Svitlom Hrestom Svyatim Duhom U Diyannyah Fomi pomazannya ye pochatkom ritualu hreshennya i ye vazhlivim dlya togo shob stati hristiyaninom oskilki tam skazano sho Bog znaye svoyih vlasnih ditej za svoyeyu pechatkoyu i sho pechatka prijmayetsya cherez miro U Serednovichnomu ta Rannomodernomu hristiyanstvi oliya vid svitilnikiv spalenih pered vivtarem v cerkvah vvazhalas osoblivoyu svyatistyu V Poslanni Yakova Yakiv 5 14 15 zaznachayetsya sho oliya dlya pomazannya zastosovuvana z viroyu ye potuzhnoyu zbroyeyu proti duhovnogo napadu voroga sho mozhe pererosti u hvorobu priznachenu dlya znishennya tila Frontispis rukopisu Gelazianskoyi Sakramentariyi Rimo katolicka anglikanska ta lyuteranska cerkvi rozriznyayut tri vidi svyatih olij dlya pomazannya Oliya katehumeniv Oliya nemichnih ta Svyashenne Miro Pershi dvi ye blagoslovennimi a miro ye svyashennim Oliya katehumeniv vikoristovuyetsya bezposeredno pered hreshennyam nemovlyat abo doroslih katehumeniv U rannij cerkovnij tradiciyi hreshennya bulo svidomim rishennyam doroslih lyudej vidomih yak katehumeni sho protyagom pevnogo periodu prohodili navchannya katehimizaciyu U piznishi chasi oliyeyu pomazuvali svyashennikiv ta yepiskopiv Ritual takozh zastosovuvavsya pid chas obryadu koronaciyi U deyakih krayinah yak napriklad u Franciyi oliyeyu yakoyu robilos pomazannya pid chas koronaciyi bulo miro Oliya nemichnih lyudej vikoristovuyetsya dlya zdijsnennya Tayinstva pomazannya hvorih ritualnogo likuvannya hvorih ta nemichnih za dopomogoyu togo sho v zahidnomu hristiyanstvi zazvichaj nazivali Extreme Unction z kincya 12 do kincya 20 stolittya Svyashenne Miro vikoristovuyetsya v Tayinstvah Hreshennya Konfirmaciyi ta Svyashennih Ordeniv Vono takozh vikoristovuyetsya pri osvyachenni novih Cerkov novih vivtariv a takozh pri osvyachenni novih paten kelihiv ta inshih ritualnih rechej U pravoslavnih ta greko katolickih cerkvah pomazannya bilshe vidome yak tayinstvo miropomazannya Vono vikonuyetsya vidrazu pislya Tayinstva Hreshennya v ramkah odniyeyi ceremoniyi U rituali vikoristovuyetsya svyashenne miro Dlya togo shob apostolske blagoslovennya zalishalosya bezperervnim kontejner z mirom nikoli ne sporozhnyayetsya povnistyu Jogo popovnyuyut za neobhidnosti yak pravilo na ceremoniyi sho provoditsya u Velikij chetver Konstantinopolskim patriarhom abo v patriarshih soborah Golovami avtokefalnih cerkov Otzhe osvyachennya mira zavzhdi vikonuye Patriarh abo Pershosvyashennik Ce miro zazvichaj zberigayetsya na Svyatomu prestoli abo na stoli prinoshennya Pid chas hreshenni lyudinu pomazuyut vikoristovuyuchi miro shob zrobiti hrest na choli ochah nizdryah gubah oboh vuhah grudyah rukah i nogah Dlya cogo svyashenik vikoristovuye specialnu shitku Do 20 stolittya miro takozh vikoristovuvalos dlya pomazannya pravoslavnih monarhiv U Virmenskij cerkvi hresti tradicijno ne vvazhayutsya svyatimi poki yih ne pomazhut mirom i ne pomolyatsya zaklikayuchi Svyatogo Duha Ranishe takij samij ritual buv vidomij i v inshih pravoslavnih cerkvah KoronaciyaPomazannya Lyudovika XV korolem Franciyi Pomazannya Fridriha I korolem Prussiyi dvoma protestantskimi yepiskopami pislya jogo koronaciyi v Kenigsberzi 1701 Miro u sribnij korobci koronaciyi Shvedskogo korolya Gustava III 1772 sho mistit lavandu ta troyandi Pochinayuchi vid pershih koronacij v davninu pomazannya bulo odnim z nevid yemnih skladovih ceremoniyi koronaciyi praviteliv derzhavi Prodovzhuyuchi tradiciyi yegipetskih vavilonskij izrayilskih ceremonij pomazannya stalo vazhlivim ritualom u hristiyanskih obryadah koronaciyi osoblivo v Serednovichnih monarhiyah Yevropi Rannya francuzka legenda stverdzhuvala sho flakon z mirom Svyata Ampula zijshov z Neba shob pomazati Hlodviga I korolem frankiv pislya jogo navernennya v hristiyanstvo v 493 r Vizigotskij korol Vamba vidomij yak najbilsh rannij hristiyanskij korol yakogo bulo pomazano Hocha cya praktika ochevidno isnuvala j ranishe v Ispaniyi ta inshih yevropejskih krayinah Ceremoniya yaka retelno nasliduvala obryad opisanij u Staromu Zaviti bula provedena 672 r Kvirikom arhiyepiskopom Toledo Cej zhe ritual ochevidno buv povtorenij cherez rik koli Flavij Paulyus priyednavsya do septimanskih povstanciv j buv progoloshenij korolem Ritual pomazannya monarha uosoblyuvav blagoslovennya Cerkvoyu novogo pravitelya na vladu Osoblivo koli vidbuvalas uzurpaciya vladi napriklad Pipin yakij zaminiv dinastiyu Merovingiv u Franciyi v 751 r Praktika pomazannya korolya pershosvyashennikom takozh rozglyadalosya yak sakralne pidnesennya korolya do svyashennogo bogoobranogo abo navit svyatogo statusu Vin nadav mesianskij pomazannij aspekt yevropejskim monarhiyam Spershu koronuvati monarha na korolya mig lishe Papa Rimskij abo jogo legat predstavnik Piznishe pomazannya zazvichaj zdijsnyuvav golovnij arhiyepiskop derzhavi Hocha v bagatoh krayinah Yevropi isnuvali davni tradiciyi progoloshennya korolya vichem abo zborami najpovazhnishih osib z nastupnih yih pomazannyam na pravlinnya Postupovo bozhestvenne pravo koroliv stalo golovnoyu tezoyu pravlinnya v hristiyanskomu konteksti prodovzhuyuchis navit todi koli monarhi vidmovilis vid ceremoniyi pomazannya V pravoslavnih derzhavah pomazannya novogo monarha vvazhayetsya Svyashennim Tayinstvom Vvazhayetsya sho cej ritula nadilyaye volodarya zavdyaki blagodati Svyatogo Duha zdatnistyu vikonuvati svoyi Bogoobranni obov yazki vladaryuvannya osoblivo jogo sluzhinnya u zahisti viri Na cij ceremoniyi obov yazkovo malo vikoristovuvatis miro Zazvichaj pomazannya vidbulosya pid chas koronaciyi monarha pid kinec bogosluzhinnya bezposeredno pered jogo prijnyattyam Svyatogo Prichastya Suverena ta jogo druzhinu provodili do Svyatih Dverej Ikonostasu soboru ta pomazav patriarh Pislya cogo korolya provodili odnogo cherez Svyati Dveri diya yaka zazvichaj bula dozvolena lishe svyashenikam i prichashali za malenkim stolikom nakritim bilya Svyatogo Prestolu V kinci HH pochatku HHI st korolivske pomazannya praktikuyetsya lishe dlya monarhiv Velikoyi Britaniyi ta Tongi Posud dlya korolivskogo pomazannya vvazhayetsya regaliyeyu yak ampula ta lozhka sho vikoristovuvalis u Korolivstvi Franciya abo pomazalni rogi sho vikoristovuvalis u Shveciyi ta Norvegiyi DzherelaAnoint Illustrated Bible Dictionary 3d ed London T Nelson amp Sons 1897 Conybeare Frederick Cornwallis 1911 Anointing u Hugh Chisholm red Encyclopaedia Britannica 11th ed t V 2 Cambridge University Press s 79 80 angl Darras Joseph Ephiphane 1866 New York P O Shea Originally published in French translated by Martin Spalding arhiv originalu za 7 serpnya 2020 procitovano 30 bereznya 2021 King Paul David 1972 Cambridge Cambridge University Press ISBN 978 0 521 03128 8 arhiv originalu za 26 lipnya 2020 procitovano 30 bereznya 2021 Moorhead John 2001 London Pearson Education Republished 2013 by Routledge ISBN 9781317861447 arhiv originalu za 26 lipnya 2020 procitovano 30 bereznya 2021 Wolfram Herwig 1997 University of California Press Originally published in German as Das Reich und die Germanen by Wolf Jobst Siedler Verlag in 1990 translated by Thomas Dunlap ISBN 9780520085114 arhiv originalu za 2 lipnya 2019 procitovano 30 bereznya 2021