Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Польський театр у Києві — центр національного та патріотичного виховання 40-тисячної київської польської громади початку XX століття.
| Польський театр у Києві | ||||
|---|---|---|---|---|
| | ||||
| Країна | Україна | |||
| Місто | ||||
| Тип | d | |||
| Відкрито | 1906 | |||
| Закрито | 1938 | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| | ||||
Історія
Становлення польського театру
Перші спроби створити польський стаціонарний театр у Києві датуються 1905, коли в Російській імперії значно змінилася політична кон'юнктура та з'явилися гарантовані громадянські права. «Польський стаціонарний театр у Києві» розпочав роботу 1906.
1906—1907 — театр очолювала Констанція Лодзинська, 1907—1909 — керівником був Антоній Семашко. Театр існував за фінансової підтримки Польського товариства шанувальників мистецтва та складався з акторів-аматорів.
Із 1909 до трупи почали долучатися професійні актори, переважно із польських провінційних театральних труп. За художнього керівництва О.Станевського 1910—11, а із 1912 — Франтишека Рихловського театр досягнув свого розквіту. До вистав залучалися видатні польські актори — К.Каменський, С.Висоцька, А.Зельверович. 1916 до трупи увійшли актори Стефан Ярач, Юліуш Остерва, Б.Болеславський, сценограф В.Драбик. Репертуар, поряд зі всесвітньою класикою (Арістофан, В.Шекспір), складався також із творів польських драматургів — Ю.Словацького, А. Фредра, Л.Ридля, С.Виспянського, С.Пшибишевського та ін.
Із 1915 в Києві почали з'являтися й інші польські трупи — «Театр мініатюр» (1915), «Польський фарс» (1916), «Фіглі» (1916) та найбільш значна з них — Театр «Студія» Станіслави Висоцької (1916). В театрі «Студія» грав та виконував обов'язки літературного керівника Ярослав Івашкевич, згодом відомий польський письменник, а на той час — студент Університету св. Володимира. Костюмером і декоратором театру був Гжегож Станіславський, чоловік Станіслави Висоцької, за основним фахом лікар-хірург, брат художника Яна Станіславського.
1917 виник «Театр новин», а 1918 після розпаду театру Франтишека Рихловського — «Новий Польський театр», яким керував Юліуш Остерва.
1921 було засновано 1-й Державний робітничий польський театр під керівництвом З.Вільчковського.
Із метою залучити до комуністичного виховання та соціалістичного будівництва широкі маси етнічних поляків, які історично мешкали на українських територіях, 1925 ЦК РКП(б) звернувся до КП(б)У із пропозицією створити в Києві польський професійний театр.
1926 було засновано Польську драматичну студію, що об'єднувала 25 слухачів — акторів-аматорів із середовища робітничої молоді — членів Польського клубу. Нове творче об'єднання перебувало під наглядом Центрального польського бюро освіти, створеного при наркоматі освіти УСРР.
У студії, окрім спеціальних предметів — сценічного мистецтва, пластики, руху, музики, художнього читання, викладали польську мову і літературу, історію. Згодом на спеціалізованих курсах при студії розпочали підготовку керівників драматичних гуртків для польських культурно-освітніх установ не тільки УСРР, але й Білоруської СРР і РСФРР. Силами студійців було підготовлено 25 п'єс та окремих театральних номерів.
1929—30 головним режисером студії був Вітольд Вандурський, відомий польський режисер-новатор, поет і драматург. За його ініціативою 1929 студію було переформовано в Польську театральну майстерню (Польпрат).
Цей період в історії театру пов'язаний із пошуками нових способів сценічного вираження, зверненням до сучасної польської драматургії (Б.Ясенський, В.Броневський, С.Станде) та національних культурних традицій (Ю.Словацький).
Ця діяльність В.Вандурського й театральної трупи зазнала нищівної критики з боку українських партійних чиновників і культурних діячів, радянської преси. Режисер був звинувачений у польському «націонал-більшовизмі» (у тому числі особисто наркомом освіти УРСР М.Скрипником) і відсторонений від керівництва театром.
У країні набирала обертів антипольська кампанія — розгромлено Київський польський інститут соціального виховання, Інститут польської пролетарської культури при ВУАН, однак Польська театральна майстерня вціліла.
1930 трупа отримала назву 1-й Державний польський театр (із 1933 — Всеукраїнський польський театр, із 1935 — Державний польський театр УСРР/УРСР). На 1931 у складі трупи було 35 осіб, а кількість зіграних вистав становила 80. Із 1931 розпочав діяльність польський відділ Київського музично-драматичного інституту ім. М.Лисенка, що готував необхідні кадри. На 1933 штат театру збільшився до 144 осіб, а кількість вистав — до 160 на рік.
Державний польський театр
Після звільнення В.Вандурського художнім керівником і режисером був призначений Гнат Юра. Офіційне відкриття театру відбулося 3 березня 1931 виставою «Гута» білоруського драматурга Г.Кобеця (у приміщенні Музкомедії, Червоноармійська, 51а).
Вистави, поставлені у цей час, мали яскраво виражений пропагандистський характер, були ідеологічно вивірені, відповідали запитам «пролетарської культури». Для постановки обиралися п'єси непольських авторів, що було реакцією на попередні звинувачення в польському націоналізмі. Спектаклі відбувалися в різних приміщеннях, але згодом театр розмістився за адресою: вул. Свердлова, 19 (нині це вул. Прорізна, 19, приміщення Молодого театру). Щорічно театр гастролював по містах і селах України й Білорусі, у тому числі в регіонах компактного проживання польського населення, а також у Москві та Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург).
Восени 1931 до театру на посаду художнього керівника було запрошено професійного режисера О.Скибневського, який також, як В.Вандурський, був прибічником нових тенденцій у сучасному театрі. Він значно змінив ситуацію, створивши колектив однодумців із кращої частини трупи. О.Скібневський, розуміючи Польський театр як осередок національної культури, звернувся до польської літератури та історії. Окрім п'єс класиків польської літератури, напр., «Мазепа» Ю.Словацького, «Помста» А. Фредра, «Небоская комедія» З.Красінського, до репертуару залучалися твори сучасних польських авторів — «Жечь громадська» Б.Ясенського та «Рабан» В.Вандурського.
Однак художня лінія О.Скібневського, спрямована на втілення в життя нових художніх форм та пропаганду польської культури, викликала роздратування радянської тоталітарної системи. 3 липня 1933 О.Скібневський був заарештований органами Київського відділу ДПУ УСРР та разом з іншими представниками польської інтелігенції, серед яких були і працівники театру (Я.Думницький, В.Горобієвська-Василевська, О.Горобієвський, Р.Ромуальдов-Остерчин та ін.), звинувачений у приналежності до польської контрреволюційно організації — «Польської організації військової».
Після арешту О.Скібневського та інших працівників театру всілякі творчі експерименти було припинено. П'єси польських авторів поступово зникали з репертуару театру. Більшість п'єс, поставлених силами колективу, належали до випробуваної часом класики (Ж.-Б.Мольєр, В.Шекспір, Ф.Шіллер, О.Островський та ін.) та «творів пролетарської культури» (В.Катаєв, Ю.Яновський, Б.Ромашов та ін.). Після «справи О.Скібневського» польська мова в театрі почала втрачати свої позиції на користь російської. Польський елемент вичавлювався з театру.
Наприкінці 1934 з посади директора театру звільнено В.Бальцеріка, у вересні 1935 заарештовано органами НКВС УСРР директора театру І.Ліпінського, ще раніше — двох провідних акторів трупи — А.Станкевича та В.Клюса, а 1937 — завліта театру, відомого літературознавця Ф.Якубовського, акторів Є.Захарчука, В.Завадського, К.Олеарського, Г.Мудру, В.Гржибовську, В.Германовича, М.Лівшиць, Й.Весеніна-Іржикевича, 1938 — Б.Дробинського, К.Шалобріта, М.Толстого. Більшість із них проходили у справі «Польської організації військової» та були засуджені до смерті.
На ключові посади театру — директора, заступника директора, художнього керівника і головного режисера — практично кожного року призначалися нові особи. 3 квітня 1937 наказом Комітету у справах мистецтв при РНК СРСР театр була ліквідовано, а навесні 1938 він припинив своє існування.
Див. також
Категорія .
Джерела та література
- Томазова Н. М. Польський театр у Києві // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 385. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polskij teatr u Kiyevi centr nacionalnogo ta patriotichnogo vihovannya 40 tisyachnoyi kiyivskoyi polskoyi gromadi pochatku XX stolittya Polskij teatr u Kiyevi Shablon Teatr povidomlennya poperednogo pereglyadu vidsutni geografichni koordinati bud laska dodajte yih na Vikidani 421866 R Kiyiv Krayina UkrayinaMisto KiyivTip dVidkrito 1906Zakrito 1938Identifikatori i posilannyaIstoriyaStanovlennya polskogo teatru Pershi sprobi stvoriti polskij stacionarnij teatr u Kiyevi datuyutsya 1905 koli v Rosijskij imperiyi znachno zminilasya politichna kon yunktura ta z yavilisya garantovani gromadyanski prava Polskij stacionarnij teatr u Kiyevi rozpochav robotu 1906 1906 1907 teatr ocholyuvala Konstanciya Lodzinska 1907 1909 kerivnikom buv Antonij Semashko Teatr isnuvav za finansovoyi pidtrimki Polskogo tovaristva shanuvalnikiv mistectva ta skladavsya z aktoriv amatoriv Iz 1909 do trupi pochali doluchatisya profesijni aktori perevazhno iz polskih provincijnih teatralnih trup Za hudozhnogo kerivnictva O Stanevskogo 1910 11 a iz 1912 Frantisheka Rihlovskogo teatr dosyagnuv svogo rozkvitu Do vistav zaluchalisya vidatni polski aktori K Kamenskij S Visocka A Zelverovich 1916 do trupi uvijshli aktori Stefan Yarach Yuliush Osterva B Boleslavskij scenograf V Drabik Repertuar poryad zi vsesvitnoyu klasikoyu Aristofan V Shekspir skladavsya takozh iz tvoriv polskih dramaturgiv Yu Slovackogo A Fredra L Ridlya S Vispyanskogo S Pshibishevskogo ta in Iz 1915 v Kiyevi pochali z yavlyatisya j inshi polski trupi Teatr miniatyur 1915 Polskij fars 1916 Figli 1916 ta najbilsh znachna z nih Teatr Studiya Stanislavi Visockoyi 1916 V teatri Studiya grav ta vikonuvav obov yazki literaturnogo kerivnika Yaroslav Ivashkevich zgodom vidomij polskij pismennik a na toj chas student Universitetu sv Volodimira Kostyumerom i dekoratorom teatru buv Gzhegozh Stanislavskij cholovik Stanislavi Visockoyi za osnovnim fahom likar hirurg brat hudozhnika Yana Stanislavskogo 1917 vinik Teatr novin a 1918 pislya rozpadu teatru Frantisheka Rihlovskogo Novij Polskij teatr yakim keruvav Yuliush Osterva 1921 bulo zasnovano 1 j Derzhavnij robitnichij polskij teatr pid kerivnictvom Z Vilchkovskogo Iz metoyu zaluchiti do komunistichnogo vihovannya ta socialistichnogo budivnictva shiroki masi etnichnih polyakiv yaki istorichno meshkali na ukrayinskih teritoriyah 1925 CK RKP b zvernuvsya do KP b U iz propoziciyeyu stvoriti v Kiyevi polskij profesijnij teatr 1926 bulo zasnovano Polsku dramatichnu studiyu sho ob yednuvala 25 sluhachiv aktoriv amatoriv iz seredovisha robitnichoyi molodi chleniv Polskogo klubu Nove tvorche ob yednannya perebuvalo pid naglyadom Centralnogo polskogo byuro osviti stvorenogo pri narkomati osviti USRR U studiyi okrim specialnih predmetiv scenichnogo mistectva plastiki ruhu muziki hudozhnogo chitannya vikladali polsku movu i literaturu istoriyu Zgodom na specializovanih kursah pri studiyi rozpochali pidgotovku kerivnikiv dramatichnih gurtkiv dlya polskih kulturno osvitnih ustanov ne tilki USRR ale j Biloruskoyi SRR i RSFRR Silami studijciv bulo pidgotovleno 25 p yes ta okremih teatralnih nomeriv 1929 30 golovnim rezhiserom studiyi buv Vitold Vandurskij vidomij polskij rezhiser novator poet i dramaturg Za jogo iniciativoyu 1929 studiyu bulo pereformovano v Polsku teatralnu majsternyu Polprat Cej period v istoriyi teatru pov yazanij iz poshukami novih sposobiv scenichnogo virazhennya zvernennyam do suchasnoyi polskoyi dramaturgiyi B Yasenskij V Bronevskij S Stande ta nacionalnih kulturnih tradicij Yu Slovackij Cya diyalnist V Vandurskogo j teatralnoyi trupi zaznala nishivnoyi kritiki z boku ukrayinskih partijnih chinovnikiv i kulturnih diyachiv radyanskoyi presi Rezhiser buv zvinuvachenij u polskomu nacional bilshovizmi u tomu chisli osobisto narkomom osviti URSR M Skripnikom i vidstoronenij vid kerivnictva teatrom U krayini nabirala obertiv antipolska kampaniya rozgromleno Kiyivskij polskij institut socialnogo vihovannya Institut polskoyi proletarskoyi kulturi pri VUAN odnak Polska teatralna majsternya vcilila 1930 trupa otrimala nazvu 1 j Derzhavnij polskij teatr iz 1933 Vseukrayinskij polskij teatr iz 1935 Derzhavnij polskij teatr USRR URSR Na 1931 u skladi trupi bulo 35 osib a kilkist zigranih vistav stanovila 80 Iz 1931 rozpochav diyalnist polskij viddil Kiyivskogo muzichno dramatichnogo institutu im M Lisenka sho gotuvav neobhidni kadri Na 1933 shtat teatru zbilshivsya do 144 osib a kilkist vistav do 160 na rik Derzhavnij polskij teatr Pislya zvilnennya V Vandurskogo hudozhnim kerivnikom i rezhiserom buv priznachenij Gnat Yura Oficijne vidkrittya teatru vidbulosya 3 bereznya 1931 vistavoyu Guta biloruskogo dramaturga G Kobecya u primishenni Muzkomediyi Chervonoarmijska 51a Vistavi postavleni u cej chas mali yaskravo virazhenij propagandistskij harakter buli ideologichno vivireni vidpovidali zapitam proletarskoyi kulturi Dlya postanovki obiralisya p yesi nepolskih avtoriv sho bulo reakciyeyu na poperedni zvinuvachennya v polskomu nacionalizmi Spektakli vidbuvalisya v riznih primishennyah ale zgodom teatr rozmistivsya za adresoyu vul Sverdlova 19 nini ce vul Prorizna 19 primishennya Molodogo teatru Shorichno teatr gastrolyuvav po mistah i selah Ukrayini j Bilorusi u tomu chisli v regionah kompaktnogo prozhivannya polskogo naselennya a takozh u Moskvi ta Leningradi nini m Sankt Peterburg Voseni 1931 do teatru na posadu hudozhnogo kerivnika bulo zaprosheno profesijnogo rezhisera O Skibnevskogo yakij takozh yak V Vandurskij buv pribichnikom novih tendencij u suchasnomu teatri Vin znachno zminiv situaciyu stvorivshi kolektiv odnodumciv iz krashoyi chastini trupi O Skibnevskij rozumiyuchi Polskij teatr yak oseredok nacionalnoyi kulturi zvernuvsya do polskoyi literaturi ta istoriyi Okrim p yes klasikiv polskoyi literaturi napr Mazepa Yu Slovackogo Pomsta A Fredra Neboskaya komediya Z Krasinskogo do repertuaru zaluchalisya tvori suchasnih polskih avtoriv Zhech gromadska B Yasenskogo ta Raban V Vandurskogo Odnak hudozhnya liniya O Skibnevskogo spryamovana na vtilennya v zhittya novih hudozhnih form ta propagandu polskoyi kulturi viklikala rozdratuvannya radyanskoyi totalitarnoyi sistemi 3 lipnya 1933 O Skibnevskij buv zaareshtovanij organami Kiyivskogo viddilu DPU USRR ta razom z inshimi predstavnikami polskoyi inteligenciyi sered yakih buli i pracivniki teatru Ya Dumnickij V Gorobiyevska Vasilevska O Gorobiyevskij R Romualdov Osterchin ta in zvinuvachenij u prinalezhnosti do polskoyi kontrrevolyucijno organizaciyi Polskoyi organizaciyi vijskovoyi Pislya areshtu O Skibnevskogo ta inshih pracivnikiv teatru vsilyaki tvorchi eksperimenti bulo pripineno P yesi polskih avtoriv postupovo znikali z repertuaru teatru Bilshist p yes postavlenih silami kolektivu nalezhali do viprobuvanoyi chasom klasiki Zh B Molyer V Shekspir F Shiller O Ostrovskij ta in ta tvoriv proletarskoyi kulturi V Katayev Yu Yanovskij B Romashov ta in Pislya spravi O Skibnevskogo polska mova v teatri pochala vtrachati svoyi poziciyi na korist rosijskoyi Polskij element vichavlyuvavsya z teatru Naprikinci 1934 z posadi direktora teatru zvilneno V Balcerika u veresni 1935 zaareshtovano organami NKVS USRR direktora teatru I Lipinskogo she ranishe dvoh providnih aktoriv trupi A Stankevicha ta V Klyusa a 1937 zavlita teatru vidomogo literaturoznavcya F Yakubovskogo aktoriv Ye Zaharchuka V Zavadskogo K Olearskogo G Mudru V Grzhibovsku V Germanovicha M Livshic J Vesenina Irzhikevicha 1938 B Drobinskogo K Shalobrita M Tolstogo Bilshist iz nih prohodili u spravi Polskoyi organizaciyi vijskovoyi ta buli zasudzheni do smerti Na klyuchovi posadi teatru direktora zastupnika direktora hudozhnogo kerivnika i golovnogo rezhisera praktichno kozhnogo roku priznachalisya novi osobi 3 kvitnya 1937 nakazom Komitetu u spravah mistectv pri RNK SRSR teatr bula likvidovano a navesni 1938 vin pripiniv svoye isnuvannya Div takozhKategoriya Kategoriya Personaliyi Polskij teatr u Kiyevi Dzherela ta literaturaTomazova N M Polskij teatr u Kiyevi Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 385 ISBN 978 966 00 1142 7