Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Національна революція на Полонщині
Центральна Рада
Лютнева революція в Петрограді призвела до створення на місцях численних громадських організацій. У Полонному були створені громадський виконавчий комітет замість колишнього волосного правління як орган виконавчої влади Тимчасового уряду та рада робітничих депутатів. Водночас на підприємствах міста — керамічному і фаянсовому заводах, Понінківській паперовій фабриці створюються профспілкові організації, обираються фабрично-заводські комітети, головною метою діяльності яких було запровадження восьмигодинного робочого дня, підвищення заробітної плати та поліпшення умов праці.
Полонне розташовувалось в прифронтовій смузі російсько-австрійського фронту, і тут перебувала значна кількість військ, які підбурювали місцевих селян рубати державні та поміщицькі ліси, грабували панські економії, заводи і фабрики. В кінці вересня на початку жовтня 1917 року солдати 259-го російського полку вчинили в Полонному декілька єврейських погромів через низький рівень постачання та зростання цін на продовольства, а також відсутність тютюну, зростання цін на продукти. Для охорони Полонного були викликанні ескадрони уланів.
Після проголошення Центральною радою ІІІ універсалом Української Народної Республіки в Полонному та найближчих селах (Кустівці, Лабунь, Воробіївка, Великі Деревичі)були створені народні управи, які від імені Центральної Ради взяли на себе обов'язки виконавчої влади. Полонська народна управа взяла під контроль продовольче постачання міста, рух на залізниці, телеграф і поштовий зв'язок, місцевий банк. Проти цього виступили більшовики і контрольовані ними ради робітничих та солдатських депутатів, які починають запеклу боротьбу з місцевою українською адміністрацією. На початку грудня в Полонне для підтримки національної влади вступають гайдамацькі полки і частини вільного козацтва, що наступили з Бердичева, їм вдалося заарештувати більшовицьке керівництво місцевої ради.
Особливо запеклою була збройна боротьба за Полонне у 1918—1920 роках. Містечко, яке нараховувало в той час майже 17 тисяч жителів, було значним пунктом південно-східної Волині на важливому залізничному шляху Шепетівка — Бердичів — Козятин. Цій магістралі судилося відіграти неабияку роль у армійських комунікаціях, що проходили, з одного боку, в західну Волинь, а з другого — на Київ і в центральну частину України. Контроль над цією залізницею давав змогу оперативно впливати на зміну співвідношення сил в регіоні.
У січні 1918 року командування 7-ї та 11-ї армій Південно-Західного Фронту, що перейшли на бік радянської влади, розробили план по захопленню району Старокостянтинів — Полонне — Шепетівка. Скориставшись слабкістю народних управ і не зустрічаючи серйозного опору, червоноармійці зайняли Кустівці, Лабунь і ввійшли в Полонне та Понінку. Тепер більшовикам при підтримці солдатів вдалося встановити радянську владу, яка протрималась, однак, недовго — вже 25 лютого 1-й та 2-й Запорізькі курені Запорізької бригади вели наступ з Шепетівки на Бердичів, звільнивши по дорозі Полонне від більшовиків.
Після укладення Берестейського миру між УНР І Центральними державами в Україну рушили австро-німецькі війська. В кінці лютого 1918 року вони без бою заволоділи Полонним і залишили тут невеликий гарнізон, який пробув майже до кінця року. Встановлюється жорсткий окупаційним режим. Кайзерівці проводять реквізиції у селянських господарствах продовольства, коней, великої рогатої худоби. Усіх, хто чинив опір новому режиму, вивозили до Шепетівки, де засідав військово-польовий суд.
Гетьманат
Після розпуску в квітні 1918 року Центральної Ради і встановлення гетьманату Павла Скоропадського, на Полонщині були ліквідовані народні управи, земельні комітети. Прибічники гетьмана обирали волосних і сільських старост, призначали начальників «державної варти», які виконували поліцейські функції. Відновлювалося поміщицьке землеволодіння. Так, у червні 1918 року в одному з наказів новоград-волинського повітового старости говорилося: «Весь живий і мертвий реманент, вирубаний ліс і взагалі майно приватних власників, яким воно не було б негайно повернути власникам. Замість майна, яке знищене, або не може бути знайдене, власники мають право одержати з винних справжню вартість цього майна грішми».
Окупаційна влада та гетьманський уряд докладати зусилля, щоб забезпечити робочою силою відновлені поміщицькі господарства. Проте селяни відмовлялися примусово працювати на землевласників. До новоград-волинського повітого старости надходили численні донесення з Кустовецької і Лабунської волостей про масові страйки селян, про небажання їх трудитися на бурякових плантаціях, що належали власникам Новоселицького цукрового заводу. У жовтні 1918 року в районі Полонного був створений партизанський загін, який влаштовував диверсії на залізниці.
Населення краю, сподіваючись на швидкі та радикальні перетворення, розчарувалося в політиці Павла Скоропадського. А з поразкою Німеччини у Першій світовій війні в листопаді 1918 року, ворожий гарнізон залишає Полонне.
Директорія УНР
Після цього в нашому краї встановлюється влада Директорії УНР на чолі з Симоном Петлюрою, який приїжджав до Полонного. Він виступав тут з промовою. Відновлюють свою діяльність волосні й сільські народні управи. Проте міцно утвердитися нова українська влада не змогла. В лютому 1919 року місцеві більшовики, виконуючи вказівки більшовицького уряду в Москві починають підготовку до збройного повстання проти Директорії. Підпільний більшовицький ревком в Полонному очолив учитель Арон Кац. Однак невдовзі ревком був викритий і знешкоджений прибічниками Директорії.
Ранньою весною 1919 року Полонне опинилося в районі бойових дій радянських військ Київського напрямку з армією УНР. Для охорони залізниці в місто прибуває 5-й полк Січових Стрільців. Протягом квітня Полонне декілька разів переходить з рук в руки. У квітні 1919 року в районі Полонне розгорнулися жорстокі бої, в яких брав участь знаменитий панцерник "Стрілець" Загонам січових стрільців не вдалося закріпитися в цьому районі. Наприкінці квітня 1919 року містечко займають червоноармійці. Тут розмістився штаб 2-ї Української радянської дивізії, якою командував І. Ленговський. Тепер радянська влада протримався майже чотири місяці. За цей час були створені волосні і сільські ревкоми як тимчасові органи місцевої влади, згодом відбулися вибори до рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. У селах комітети бідноти починають перерозподіл земель.
У липні 1919 року на допомогу збройним силам УНР прийшла Українська Галицька Армія (УГА) з-за Збруча. Розпочався об'єднаний наступ військ УНР та ЗУНР на Київ. Ця операція стала тріумфом української зброї. В районі Полонного північній групі УГА (Другий корпус УГА, якому підпорядковувався корпус УСС) під командуванням полковника А.Вольфа протистояла 44-а стрілецька радянська дивізія, якою командував М.Щорс. Наступальна акція групи Вольфа розпочалась 13 серпня. Надвечір 15 серпня галицькі бригади увійшли до Лабуня і Сульжина. В районі маршу галицьких підрозділів оперували повстанські загони Соколовського та Мордалевича, що полегшувало для УГА ведення наступальних дій. 16 серпня частини 7-ї бригади галичан, після успішного бою, вступили в Полонне. Тут в полон попали майже 400 червоноармійців, трофеями стали 25 кулеметів. На деякий час в місті розмістився штаб корпусу УГА. Через три дні галичани повністю взяли під свій контроль залізницю Шепетівка-Полонне-Козятин.
Вищим органом самоврядування того часу в містечках були зібрання (віча), які вирішували різні питання життя громади. Ось що повідомляє про сільські зібрання преса:
«14—22 серпня (1919 р.) в зайнятій частині Волині скликані віча в … Бутівцях, Грицеві, Лабуні, Любарі (два віча) … Населення радісно слухало промови. Більшовиків ненавидять. В Лабуні на вічі … 600 осіб. Доповідачі: … населення хвилюється, оскільки поміщицькі посіпаки описують, хто із селян засіяв поміщицькі землі і лякають, що повернуть поміщикам. Один з промовців: … український уряд має видати декрет про те, що вінчати, давати розлучення мають право священники, а не волосна управа …».
Під час віч піднімалися досить актуальні для того часу питання про боротьбу з епідемічними хворобами, зокрема тифом, Полонська управа порушила клопотання про відкриття земської лікарні, куди б сільські старости волості могли б привозити хворих.
Вельми складною для долі Української революції була єврейська проблема. В 133 містечках Волині євреї становили 49,3 %. Так, в Полонному в кін. XIX ст. проживало 16 228 осіб, з них євреїв — 7910.
Не могла не відбитися на свідомості українських селян масова участь євреїв в більшовицькому русі. Зокрема, євреї становили 1/3 червоноармійців караульної команди при військовому комісаріаті Полонного, з 7 співробітників цього ж комісаріату 4 були євреями. До того ж, євреї неохоче підтримували мобілізаційні заходи української влади. Тому досить часто містечкові погроми відбувалися під гаслом боротьби з «більшовицько-жидівськими бандами». Мав місце погром і в Полонному.
Невдовзі військово-стратегічне становище на Волині змінилося. Українські УГА та УСС все більше втрачали боєздатність через фізичні жертви, масові хвороби (епідемія), дефіцит одягу і боєприпасів. Після того, як вони залишили Житомир і Новоград-Волинський, корпус Січових Стрільців отримав завдання утримати Шепетівсько-Полонський район. 23 вересня 1919 року 1-ша дивізія УСС відійшла до Полонного, а в середині жовтня вона за наказом штабу Головного отамана була відправлена до Жмеринки. У місті залишається незначна кількість українських стрільців.
В кінці 1919 року на території Волині й Поділля вступає стотисячна армія польського генерала Юзефа Галлера. У листопаді вона бере під свій контроль і Полонне, якен до кінця квітня 1920 року перетворюється у прифронтове місто. Смуга радянсько-польського фронту проходила майже поруч — по лінії Новоград-Волинський — Миропіль- Стара Синява.
На Полонщині встановлюється польська військова влада, проводиться ліквідація всіх адміністративних органів попередніх режимів. Замість них починають діяти польські комендатури у Полонному, Лабуні, Кустівцях і Деревичах, яким підпорядковувались сотиси (старости) сіл.
Польські власті ввели численні податки і повинності. На жителів Полонного було накладено контрибуцію в розмірі 2,5 млн злотих. Селяни вносили плату за користування польовими наділами, сіножаттями, пасовищами, шляхами, мостами, за дозвіл утримувати худобу і птицю. Особливо важкою була гужова повинність.
Після початку радянсько-польської війни у квітні 1920 року життя на Полонській землі знову попало у воєнну стихію. На схід Полонного почалися запеклі бої поляків з радянською бригадою 44-ї стрілецької дивізії Південно-Західного фронту. Зазначивши значних втрат, бригада відійшла в район Білої Церкви. У червні 1920 р. коли радянські війська перейшла в контрнаступ, польське командування створило в районі Полонного-Новоград-Волинська міцний оборонний рубіж, його захищала армійська група на чолі з генералом Ромером (24 тисячі багнетів і шабель, 360 кулеметів, 60 гармат). Однак 28 червня червоноармійці форсували річку Случ біля Мирополя і розгорнули наступ з обох боків залізниці Миропіль-Полонне-Шепетівка. Наступного дня в Полонне увійшов 401-й полк 45-ї стрілецької дивізії, якою командував Й.Якір. Інші радянські частини заволоділи Понінкою і Буртином, Великими і Малими Каленичами. Спроби поляків пробитися до Полонного через Лабунь успіху не принесли.
Одночасно в південній частині Полонщини розгорнула наступ кавалерійська бригада Г.Котовського. Біля Воробіївки вона, розвиваючи наступ, наздогнала велику колону польських військ та обози, розгромила ворога, захопила багато полонених і близько ста підвід з військовим спорядженням. На звільненій території відновлюється радянська влада, в Полонному створено волосний ревком на чолі з командиром Червоної Армії П.Макаровим. В вересні 1920 року червоноармійцями був вчинений черговий жидівський погром.[1]
Згодом війна знову повернулася на південний схід Волині. Радянські війська, які в серпні 1920 р. зазнали поразки на Віслі і в Галичині, здавали позиції, відступаючи на схід. На два місяці Полонне знову переходить під владу польської військової влади. Та у жовтні 1920 р. Польща пішла на перемир'я з радянським урядом у Москві і почала виводити свої збройні сили за Збруч і Горинь. Залізницею Бердичів — Полонне — Рівне польські війська поверталися додому. Однак опір встановленню радянської влади на Полонщині продовжували чинити війська 3-ї російської білогвардійської армії, зокрема донські та кубанські козаки. 21 листопада 1920 р. радянські частини, вдаривши по них, займають Полонне, Понінку, Буртин і села Лабунської, Деревицької та Кустовецької волостей.
Боротьба з більшовицьким режимом
Ці події завершили смугу кровопролитних боїв різних військових формувань на території Полонського краю і призвели до утвердження тут більшовицького режиму з його надзвичайними органами і продзагонами. Але навіть використання таких крайніх заходів не призвело до повного контролю більшовиків над селами Полонщини. Велика кількість селянства, особливо заможного, що лишалася запеклим ворогом нового режиму, продовжувала вперту, хоча й неузгоджену, партизанську війну з більшовиками. Повстанські загони нападали на радянські установи, громили продзагони, вбивали більшовицьких активістів.
У листопаді 1921 року на допомогу повстанцям вирушають з території Польщі учасники Другого Зимового походу української визвольної армії, якою командував генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. У складі Волинської групи цього формування діяв окремий партизанський відділ поручника Гопанчука. Він отримав завдання наступати у напрямку Шепетівка-Полонне. Підійшовши до Полонного, відділ підіймає на боротьбу за українську державність селян, які поповнили його ряди. Напад на місто був успішним- захопивши тут кінське депо та червоні обози, партизанський відділ зразу ж переформовується на кінну частину. З Полонного вона вирушає у північно-східному напрямку і чинить вдалий наскок на м. Брусилів. Однак в цілому цей рейд зазнав невдачі і завершився трагічним розстрілом повстанців під містечком Базар. А на Полонщинні антибільшовицькі виступи придушуються озброєними загонами ЧОП (частини особливого призначення) у складі комуністів та комсомольців. Так було покінчено з антибільшовицьким національно-визвольним рухом на території нашого краю.
Література
- Олександер Доценко. Зимовий похід., Київ, 2001.
- Полонне — історія і сучасність. Полонне, 2006.
- Збірник. Другий зимовий похід. Київ, 1995.
- Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Полонному 1000 років», 1995, Полонне.
Посилання
- Містечка Південної Волині в контексті Української революції 1917—1920 рр.
- Щоденник Павла Дерев'янка Ч 5/7 1919 р Страшна сила бронепотяг Стрілець |Повстання отамана Оскілко (укр.), процитовано 14 грудня 2023
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacionalna revolyuciya na PolonshiniCentralna Rada Lyutneva revolyuciya v Petrogradi prizvela do stvorennya na miscyah chislennih gromadskih organizacij U Polonnomu buli stvoreni gromadskij vikonavchij komitet zamist kolishnogo volosnogo pravlinnya yak organ vikonavchoyi vladi Timchasovogo uryadu ta rada robitnichih deputativ Vodnochas na pidpriyemstvah mista keramichnomu i fayansovomu zavodah Poninkivskij paperovij fabrici stvoryuyutsya profspilkovi organizaciyi obirayutsya fabrichno zavodski komiteti golovnoyu metoyu diyalnosti yakih bulo zaprovadzhennya vosmigodinnogo robochogo dnya pidvishennya zarobitnoyi plati ta polipshennya umov praci Polonne roztashovuvalos v prifrontovij smuzi rosijsko avstrijskogo frontu i tut perebuvala znachna kilkist vijsk yaki pidburyuvali miscevih selyan rubati derzhavni ta pomishicki lisi grabuvali panski ekonomiyi zavodi i fabriki V kinci veresnya na pochatku zhovtnya 1917 roku soldati 259 go rosijskogo polku vchinili v Polonnomu dekilka yevrejskih pogromiv cherez nizkij riven postachannya ta zrostannya cin na prodovolstva a takozh vidsutnist tyutyunu zrostannya cin na produkti Dlya ohoroni Polonnogo buli viklikanni eskadroni ulaniv Pislya progoloshennya Centralnoyu radoyu III universalom Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki v Polonnomu ta najblizhchih selah Kustivci Labun Vorobiyivka Veliki Derevichi buli stvoreni narodni upravi yaki vid imeni Centralnoyi Radi vzyali na sebe obov yazki vikonavchoyi vladi Polonska narodna uprava vzyala pid kontrol prodovolche postachannya mista ruh na zaliznici telegraf i poshtovij zv yazok miscevij bank Proti cogo vistupili bilshoviki i kontrolovani nimi radi robitnichih ta soldatskih deputativ yaki pochinayut zapeklu borotbu z miscevoyu ukrayinskoyu administraciyeyu Na pochatku grudnya v Polonne dlya pidtrimki nacionalnoyi vladi vstupayut gajdamacki polki i chastini vilnogo kozactva sho nastupili z Berdicheva yim vdalosya zaareshtuvati bilshovicke kerivnictvo miscevoyi radi Osoblivo zapekloyu bula zbrojna borotba za Polonne u 1918 1920 rokah Mistechko yake narahovuvalo v toj chas majzhe 17 tisyach zhiteliv bulo znachnim punktom pivdenno shidnoyi Volini na vazhlivomu zaliznichnomu shlyahu Shepetivka Berdichiv Kozyatin Cij magistrali sudilosya vidigrati neabiyaku rol u armijskih komunikaciyah sho prohodili z odnogo boku v zahidnu Volin a z drugogo na Kiyiv i v centralnu chastinu Ukrayini Kontrol nad ciyeyu zalizniceyu davav zmogu operativno vplivati na zminu spivvidnoshennya sil v regioni U sichni 1918 roku komanduvannya 7 yi ta 11 yi armij Pivdenno Zahidnogo Frontu sho perejshli na bik radyanskoyi vladi rozrobili plan po zahoplennyu rajonu Starokostyantiniv Polonne Shepetivka Skoristavshis slabkistyu narodnih uprav i ne zustrichayuchi serjoznogo oporu chervonoarmijci zajnyali Kustivci Labun i vvijshli v Polonne ta Poninku Teper bilshovikam pri pidtrimci soldativ vdalosya vstanoviti radyansku vladu yaka protrimalas odnak nedovgo vzhe 25 lyutogo 1 j ta 2 j Zaporizki kureni Zaporizkoyi brigadi veli nastup z Shepetivki na Berdichiv zvilnivshi po dorozi Polonne vid bilshovikiv Pislya ukladennya Berestejskogo miru mizh UNR I Centralnimi derzhavami v Ukrayinu rushili avstro nimecki vijska V kinci lyutogo 1918 roku voni bez boyu zavolodili Polonnim i zalishili tut nevelikij garnizon yakij probuv majzhe do kincya roku Vstanovlyuyetsya zhorstkij okupacijnim rezhim Kajzerivci provodyat rekviziciyi u selyanskih gospodarstvah prodovolstva konej velikoyi rogatoyi hudobi Usih hto chiniv opir novomu rezhimu vivozili do Shepetivki de zasidav vijskovo polovij sud Getmanat Pislya rozpusku v kvitni 1918 roku Centralnoyi Radi i vstanovlennya getmanatu Pavla Skoropadskogo na Polonshini buli likvidovani narodni upravi zemelni komiteti Pribichniki getmana obirali volosnih i silskih starost priznachali nachalnikiv derzhavnoyi varti yaki vikonuvali policejski funkciyi Vidnovlyuvalosya pomishicke zemlevolodinnya Tak u chervni 1918 roku v odnomu z nakaziv novograd volinskogo povitovogo starosti govorilosya Ves zhivij i mertvij remanent virubanij lis i vzagali majno privatnih vlasnikiv yakim vono ne bulo b negajno povernuti vlasnikam Zamist majna yake znishene abo ne mozhe buti znajdene vlasniki mayut pravo oderzhati z vinnih spravzhnyu vartist cogo majna grishmi Okupacijna vlada ta getmanskij uryad dokladati zusillya shob zabezpechiti robochoyu siloyu vidnovleni pomishicki gospodarstva Prote selyani vidmovlyalisya primusovo pracyuvati na zemlevlasnikiv Do novograd volinskogo povitogo starosti nadhodili chislenni donesennya z Kustoveckoyi i Labunskoyi volostej pro masovi strajki selyan pro nebazhannya yih truditisya na buryakovih plantaciyah sho nalezhali vlasnikam Novoselickogo cukrovogo zavodu U zhovtni 1918 roku v rajoni Polonnogo buv stvorenij partizanskij zagin yakij vlashtovuvav diversiyi na zaliznici Naselennya krayu spodivayuchis na shvidki ta radikalni peretvorennya rozcharuvalosya v politici Pavla Skoropadskogo A z porazkoyu Nimechchini u Pershij svitovij vijni v listopadi 1918 roku vorozhij garnizon zalishaye Polonne Direktoriya UNR Pislya cogo v nashomu krayi vstanovlyuyetsya vlada Direktoriyi UNR na choli z Simonom Petlyuroyu yakij priyizhdzhav do Polonnogo Vin vistupav tut z promovoyu Vidnovlyuyut svoyu diyalnist volosni j silski narodni upravi Prote micno utverditisya nova ukrayinska vlada ne zmogla V lyutomu 1919 roku miscevi bilshoviki vikonuyuchi vkazivki bilshovickogo uryadu v Moskvi pochinayut pidgotovku do zbrojnogo povstannya proti Direktoriyi Pidpilnij bilshovickij revkom v Polonnomu ocholiv uchitel Aron Kac Odnak nevdovzi revkom buv vikritij i zneshkodzhenij pribichnikami Direktoriyi Rannoyu vesnoyu 1919 roku Polonne opinilosya v rajoni bojovih dij radyanskih vijsk Kiyivskogo napryamku z armiyeyu UNR Dlya ohoroni zaliznici v misto pribuvaye 5 j polk Sichovih Strilciv Protyagom kvitnya Polonne dekilka raziv perehodit z ruk v ruki U kvitni 1919 roku v rajoni Polonne rozgornulisya zhorstoki boyi v yakih brav uchast znamenitij pancernik Strilec Zagonam sichovih strilciv ne vdalosya zakripitisya v comu rajoni Naprikinci kvitnya 1919 roku mistechko zajmayut chervonoarmijci Tut rozmistivsya shtab 2 yi Ukrayinskoyi radyanskoyi diviziyi yakoyu komanduvav I Lengovskij Teper radyanska vlada protrimavsya majzhe chotiri misyaci Za cej chas buli stvoreni volosni i silski revkomi yak timchasovi organi miscevoyi vladi zgodom vidbulisya vibori do rad robitnichih selyanskih i chervonoarmijskih deputativ U selah komiteti bidnoti pochinayut pererozpodil zemel U lipni 1919 roku na dopomogu zbrojnim silam UNR prijshla Ukrayinska Galicka Armiya UGA z za Zbrucha Rozpochavsya ob yednanij nastup vijsk UNR ta ZUNR na Kiyiv Cya operaciya stala triumfom ukrayinskoyi zbroyi V rajoni Polonnogo pivnichnij grupi UGA Drugij korpus UGA yakomu pidporyadkovuvavsya korpus USS pid komanduvannyam polkovnika A Volfa protistoyala 44 a strilecka radyanska diviziya yakoyu komanduvav M Shors Nastupalna akciya grupi Volfa rozpochalas 13 serpnya Nadvechir 15 serpnya galicki brigadi uvijshli do Labunya i Sulzhina V rajoni marshu galickih pidrozdiliv operuvali povstanski zagoni Sokolovskogo ta Mordalevicha sho polegshuvalo dlya UGA vedennya nastupalnih dij 16 serpnya chastini 7 yi brigadi galichan pislya uspishnogo boyu vstupili v Polonne Tut v polon popali majzhe 400 chervonoarmijciv trofeyami stali 25 kulemetiv Na deyakij chas v misti rozmistivsya shtab korpusu UGA Cherez tri dni galichani povnistyu vzyali pid svij kontrol zaliznicyu Shepetivka Polonne Kozyatin Vishim organom samovryaduvannya togo chasu v mistechkah buli zibrannya vicha yaki virishuvali rizni pitannya zhittya gromadi Os sho povidomlyaye pro silski zibrannya presa 14 22 serpnya 1919 r v zajnyatij chastini Volini sklikani vicha v Butivcyah Gricevi Labuni Lyubari dva vicha Naselennya radisno sluhalo promovi Bilshovikiv nenavidyat V Labuni na vichi 600 osib Dopovidachi naselennya hvilyuyetsya oskilki pomishicki posipaki opisuyut hto iz selyan zasiyav pomishicki zemli i lyakayut sho povernut pomishikam Odin z promovciv ukrayinskij uryad maye vidati dekret pro te sho vinchati davati rozluchennya mayut pravo svyashenniki a ne volosna uprava Pid chas vich pidnimalisya dosit aktualni dlya togo chasu pitannya pro borotbu z epidemichnimi hvorobami zokrema tifom Polonska uprava porushila klopotannya pro vidkrittya zemskoyi likarni kudi b silski starosti volosti mogli b privoziti hvorih Velmi skladnoyu dlya doli Ukrayinskoyi revolyuciyi bula yevrejska problema V 133 mistechkah Volini yevreyi stanovili 49 3 Tak v Polonnomu v kin XIX st prozhivalo 16 228 osib z nih yevreyiv 7910 Ne mogla ne vidbitisya na svidomosti ukrayinskih selyan masova uchast yevreyiv v bilshovickomu rusi Zokrema yevreyi stanovili 1 3 chervonoarmijciv karaulnoyi komandi pri vijskovomu komisariati Polonnogo z 7 spivrobitnikiv cogo zh komisariatu 4 buli yevreyami Do togo zh yevreyi neohoche pidtrimuvali mobilizacijni zahodi ukrayinskoyi vladi Tomu dosit chasto mistechkovi pogromi vidbuvalisya pid gaslom borotbi z bilshovicko zhidivskimi bandami Mav misce pogrom i v Polonnomu Nevdovzi vijskovo strategichne stanovishe na Volini zminilosya Ukrayinski UGA ta USS vse bilshe vtrachali boyezdatnist cherez fizichni zhertvi masovi hvorobi epidemiya deficit odyagu i boyepripasiv Pislya togo yak voni zalishili Zhitomir i Novograd Volinskij korpus Sichovih Strilciv otrimav zavdannya utrimati Shepetivsko Polonskij rajon 23 veresnya 1919 roku 1 sha diviziya USS vidijshla do Polonnogo a v seredini zhovtnya vona za nakazom shtabu Golovnogo otamana bula vidpravlena do Zhmerinki U misti zalishayetsya neznachna kilkist ukrayinskih strilciv V kinci 1919 roku na teritoriyi Volini j Podillya vstupaye stotisyachna armiya polskogo generala Yuzefa Gallera U listopadi vona bere pid svij kontrol i Polonne yaken do kincya kvitnya 1920 roku peretvoryuyetsya u prifrontove misto Smuga radyansko polskogo frontu prohodila majzhe poruch po liniyi Novograd Volinskij Miropil Stara Sinyava Na Polonshini vstanovlyuyetsya polska vijskova vlada provoditsya likvidaciya vsih administrativnih organiv poperednih rezhimiv Zamist nih pochinayut diyati polski komendaturi u Polonnomu Labuni Kustivcyah i Derevichah yakim pidporyadkovuvalis sotisi starosti sil Polski vlasti vveli chislenni podatki i povinnosti Na zhiteliv Polonnogo bulo nakladeno kontribuciyu v rozmiri 2 5 mln zlotih Selyani vnosili platu za koristuvannya polovimi nadilami sinozhattyami pasovishami shlyahami mostami za dozvil utrimuvati hudobu i pticyu Osoblivo vazhkoyu bula guzhova povinnist Pislya pochatku radyansko polskoyi vijni u kvitni 1920 roku zhittya na Polonskij zemli znovu popalo u voyennu stihiyu Na shid Polonnogo pochalisya zapekli boyi polyakiv z radyanskoyu brigadoyu 44 yi strileckoyi diviziyi Pivdenno Zahidnogo frontu Zaznachivshi znachnih vtrat brigada vidijshla v rajon Biloyi Cerkvi U chervni 1920 r koli radyanski vijska perejshla v kontrnastup polske komanduvannya stvorilo v rajoni Polonnogo Novograd Volinska micnij oboronnij rubizh jogo zahishala armijska grupa na choli z generalom Romerom 24 tisyachi bagnetiv i shabel 360 kulemetiv 60 garmat Odnak 28 chervnya chervonoarmijci forsuvali richku Sluch bilya Miropolya i rozgornuli nastup z oboh bokiv zaliznici Miropil Polonne Shepetivka Nastupnogo dnya v Polonne uvijshov 401 j polk 45 yi strileckoyi diviziyi yakoyu komanduvav J Yakir Inshi radyanski chastini zavolodili Poninkoyu i Burtinom Velikimi i Malimi Kalenichami Sprobi polyakiv probitisya do Polonnogo cherez Labun uspihu ne prinesli Odnochasno v pivdennij chastini Polonshini rozgornula nastup kavalerijska brigada G Kotovskogo Bilya Vorobiyivki vona rozvivayuchi nastup nazdognala veliku kolonu polskih vijsk ta obozi rozgromila voroga zahopila bagato polonenih i blizko sta pidvid z vijskovim sporyadzhennyam Na zvilnenij teritoriyi vidnovlyuyetsya radyanska vlada v Polonnomu stvoreno volosnij revkom na choli z komandirom Chervonoyi Armiyi P Makarovim V veresni 1920 roku chervonoarmijcyami buv vchinenij chergovij zhidivskij pogrom 1 Zgodom vijna znovu povernulasya na pivdennij shid Volini Radyanski vijska yaki v serpni 1920 r zaznali porazki na Visli i v Galichini zdavali poziciyi vidstupayuchi na shid Na dva misyaci Polonne znovu perehodit pid vladu polskoyi vijskovoyi vladi Ta u zhovtni 1920 r Polsha pishla na peremir ya z radyanskim uryadom u Moskvi i pochala vivoditi svoyi zbrojni sili za Zbruch i Gorin Zalizniceyu Berdichiv Polonne Rivne polski vijska povertalisya dodomu Odnak opir vstanovlennyu radyanskoyi vladi na Polonshini prodovzhuvali chiniti vijska 3 yi rosijskoyi bilogvardijskoyi armiyi zokrema donski ta kubanski kozaki 21 listopada 1920 r radyanski chastini vdarivshi po nih zajmayut Polonne Poninku Burtin i sela Labunskoyi Derevickoyi ta Kustoveckoyi volostej Borotba z bilshovickim rezhimom Ci podiyi zavershili smugu krovoprolitnih boyiv riznih vijskovih formuvan na teritoriyi Polonskogo krayu i prizveli do utverdzhennya tut bilshovickogo rezhimu z jogo nadzvichajnimi organami i prodzagonami Ale navit vikoristannya takih krajnih zahodiv ne prizvelo do povnogo kontrolyu bilshovikiv nad selami Polonshini Velika kilkist selyanstva osoblivo zamozhnogo sho lishalasya zapeklim vorogom novogo rezhimu prodovzhuvala vpertu hocha j neuzgodzhenu partizansku vijnu z bilshovikami Povstanski zagoni napadali na radyanski ustanovi gromili prodzagoni vbivali bilshovickih aktivistiv U listopadi 1921 roku na dopomogu povstancyam virushayut z teritoriyi Polshi uchasniki Drugogo Zimovogo pohodu ukrayinskoyi vizvolnoyi armiyi yakoyu komanduvav general horunzhij Yurko Tyutyunnik U skladi Volinskoyi grupi cogo formuvannya diyav okremij partizanskij viddil poruchnika Gopanchuka Vin otrimav zavdannya nastupati u napryamku Shepetivka Polonne Pidijshovshi do Polonnogo viddil pidijmaye na borotbu za ukrayinsku derzhavnist selyan yaki popovnili jogo ryadi Napad na misto buv uspishnim zahopivshi tut kinske depo ta chervoni obozi partizanskij viddil zrazu zh pereformovuyetsya na kinnu chastinu Z Polonnogo vona virushaye u pivnichno shidnomu napryamku i chinit vdalij naskok na m Brusiliv Odnak v cilomu cej rejd zaznav nevdachi i zavershivsya tragichnim rozstrilom povstanciv pid mistechkom Bazar A na Polonshinni antibilshovicki vistupi pridushuyutsya ozbroyenimi zagonami ChOP chastini osoblivogo priznachennya u skladi komunistiv ta komsomolciv Tak bulo pokincheno z antibilshovickim nacionalno vizvolnim ruhom na teritoriyi nashogo krayu LiteraturaOleksander Docenko Zimovij pohid Kiyiv 2001 Polonne istoriya i suchasnist Polonne 2006 Zbirnik Drugij zimovij pohid Kiyiv 1995 Materiali mizhnarodnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi Polonnomu 1000 rokiv 1995 Polonne PosilannyaMistechka Pivdennoyi Volini v konteksti Ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1920 rr Shodennik Pavla Derev yanka Ch 5 7 1919 r Strashna sila bronepotyag Strilec Povstannya otamana Oskilko ukr procitovano 14 grudnya 2023