Полонені

«Полоне́ні» (фр. Les Prisonniers) — новела французького письменника Гі де Мопассана, видана в 1884 році. Сюжет твору розповідає про вигаданий епізод Французько-прусскої війни. Новела одночасно вихваляє патріотизм французів, їхню кмітливість, проявлену під час війни, і висміює удаваний героїзм фальшивих «звитяжців», які трапляються на будь-якій арені воєнних дій.

«Полонені»

Автор	Гі де Мопассан
Назва мовою оригіналу	фр. Les Prisonniers
Країна	Франція
Мова	французька
Жанр	новела
Місце	Париж
Укр. видавництво	Дніпро
Видавництво	газета
Видано	30 грудня 1884
Перекладач(і)	Єлизавета Старинкевич
Тип носія	на папері
Попередній твір
Наступний твір

Історія

Вперше ця новела побачила світ у газеті 30 грудня 1884 року. У 1886 році вона увійшла до збірки . Український переклад твору належить перу Єлизавети Старинкевич. В її перекладі новелу друкували у видавництві «Дніпро» двічі: у восьмитомному зібранні творів Гі де Мопассана (1969—1972) і двотомному виданні вибраних творів письменника (1990).

Сюжет

Жителі містечка Ретель чинять опір під час Французько-прусської війни і опиняються в облозі. Одинока хижа лісника Нікола Пішона в Авелінському лісі перетворюється на пост розвідки. Сам лісник щовечора навідується до містечка з доповіддю про денні спостереження, а його дочка й онука залишаються на господарстві. Цього вечора жінкам не пощастило: до їхньої домівки завернув невеликий загін пруссаків. Без захисту чоловіка, вони вирішили не опиратися і з удаваною гостинністю прийняли змерзлих подорожніх у дім. Після ситної вечері німці вляглися спати. По деякім часі в домі пролунали гучні постріли. Жінки сповістили, що це велика валка французів і запропонували німцям сховатися у льоху. З огляду на приязне ставлення жінок, пруссаки скористалися їхньою схованкою і опинилися зачиненими в пастці.

Лісник, знайшовши в будинку заблокованих ворогів, знов вимушений повернутись до міста по допомогу. Вдруге він надходить зі справжнім загоном французьких вояків, але німці, усвідомлюючи наскільки змінилася ситуація, вже не бажають виходити з льоху, а навпаки, зачиняються у ньому. Французи провокують їх доти, доки булочник-ополченець не отримує легке поранення. Тоді німців примушують до капітуляції, затоплюючи льох водою. Очільник французького загону отримує орден за взяття ворогів у полон, булочника нагороджують медаллю за поранення в бою з ворогом.

Аналіз твору

Творча спадщина Гі де Мопассана налічує багато новел, присвячених Французько-прусській війні: «Два приятелі», «Дядько Мілон», «Мадемуазель Фіфі», «Пригода Вальтера Шнафса», «Тітка Соваж» тощо. В цьому шерезі «Полонені» займають особливе місце. З одного боку, сюжет цього твору дуже нагадує новелу «Тітка Соваж». В ній головна героїня також жінка, чий син воює на фронті (у «Полонених» на фронт пішов син лісника), а сама вона живе самотньо в лісі; в обох новелах героїні вирішують помститися німцям і виходять переможницями; схожим виявляється і спосіб розправи (в «Полонених» німців ледь не топлять у льоху, в «Тітці Соваж» — спалюють живцем на горищі). З іншого боку, сюжет «Полонених» менш кривавий. В ньому не тільки месниці уникають страти, а й самі вороги загибелі. Цим новела «Полонені» наближається до гумористичного твору «Пригода Вальтера Шнафса», в якому автор наче симпатизує обом сторонам воєнного конфлікту. Ця схожість підкреслена й іронічним закінченням оповіді, де «звитяжці» отримують незаслужені нагороди за надуманий героїзм, за яким насправді ховається військова недисциплінованість.

Джерела

1. Гі де Мопассан Твори в восьми томах / ред. Д. В. Затонський — Київ: Дніпро, 1969—1972. — Т. 5.
2. Гі де Мопассан Твори. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 2. — С. 524—533.