Поло́гівський райо́н — колишній район у центрі Запорізької області. Районний центр: Пологи. Населення становить 40 тис. осіб (2017). Площа району — 1340 км². Утворено 7 березня 1923 року. На території району протікають річки Кінська та Гайчул. Місто Пологи розташоване на позначці 184 метрів над рівнем моря та розташоване на лівому березі річки Кінська.
Пологівський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Запорізька область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Запорізька область | ||||
Код КОАТУУ: | 2324200000 | ||||
Утворений: | 7 березня 1923 | ||||
Населення: | ▼ 38 248 (01.11.2020) | ||||
Площа: | 1340 км² | ||||
Густота: | 28.54 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-6165 | ||||
Поштові індекси: | 70600—70661 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Пологи | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 12 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Села: | 36 | ||||
Селища: | 1 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Покутній Олександр Петрович | ||||
Голова РДА: | Крупський Артур Євгенович | ||||
Вебсторінка: | Пологівська РДА Пологівська районна рада | ||||
Адреса: | 70600, Запорізька обл., Пологівський р-н, м. Пологи, вул. Горького, 32 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Пологівський район у Вікісховищі |
Географія
Розташування
Пологівський район розташований у зоні степу, на , на північному Сході 3апорізької області. Він межує з п'ятьма районами: на півночі — з Гуляйпільським, на півдні — з Чернігівським, на північному заході — з Оріхівським, на південному заході — з Токмацьким, на сході — з Більмацьким районами.
Оріхівський район | Гуляйпільський район | |
Більмацький район | ||
Токмацький район | Чернігівський район | Більмацький район |
Займає площу 1,34 тис. км² або 5,2 % площі області, в тому числі сільгоспугідь — 93,8 тис. га.
Клімат
Клімат району помірно-континентальний посушливий, літо — сухе, зима — м'яка. Середньорічна кількість опадів становить 440— 450 мм. Потік арктичних мас повітря в межі району викликає похолодання навесні і восени. Влітку його вплив не значний. Основна маса вологи приноситься разом з потоком атлантичних повітряних мас. Це буває у весняно-літній період, коли слабішає вплив сибірського антициклону. Значна сухість клімату зумовлена вторгненням сухих мас повітря з північної Африки, Малої Азії. Балканського півострова, зима — м'яка. Загалом клімат сприятливий для вирощування всіх сільськогосподарських культур.
Рельєф
Територія району має рівнинну поверхню з загальним нахилом з південного сходу на північний захід. На території помітно виділяються підвищені і понижені ділянки, які відрізняються одна від одної своєю формою, віком і походженням.
Водні ресурси
Територія району має негусту річкову сітку, яка складається з 10 річок. Ці річки мілководні, часто влітку пересихають. Значення річок невелике. В основному вони використовуються для поливу городів, водопостачання і будівництва ставків. Під ставками зайнято більше тисячі гектарів. Наявні ставки відіграють значну роль у розвитку громадського тваринництва й риборозведення.
Джерелами централізованого водопостачання є 184 артезіанських свердловин. На території Басанської сільської ради здійснюється видобуток столової мінеральної води для промислового розливу.
На території Пологівського району протікають річки: Кінська, Мала Токмачка, Ожерельна, Гайчул, Вербова. Налічується 90 малих, середніх та великих ставків загальною площею 515,58 га, розташованих в селах району.
Лісові ресурси
Ліси та інші лісовкриті площі в районі становлять 6,4 тис. га, в тому числі держлісгоспу — 3,4 тис. га. З метою збереження первісних ділянок природи рішенням Запорізької обласної ради на території району створено 4 заказники місцевого значення. На території Пологівського району розташовані також рекреаційні ресурси загальною площею 13,2 га.
Корисні копалини
Тверді корисні копалини представлені розвіданими родовищами каоліну, , формовочних пісків , гранітами та та , запасами сировини для виготовлення керамічної цегли, апатитів.
Підвищення південно-східні ділянки. Це окраїни Приазовської височини. В результаті тривалої ерозії її схили згладилися і сформувалися річкові долини, численні балки і рови. Кристалічні породи у вигляді червоних і сірих гранітів виходять на поверхню по схилу рік і балок. Такі оголення є в селах Кінські Роздори, Тарасівка, Вербове і інших.
Територія району багата корисними копалинами. Головні з них — неметалічні. На правому березі Кінської, біля сіл Кінські Роздори, Чапаєвка, Пологи залягають великою товщиною каолінові глини, які видобуваються відкритим способом. Крім того, є значні запаси вогнетривких глин, високоякісних пісків, є гончарні глини, граніт і пісковики.
Корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення.
ЗАТ "Гірничодобувна компанія «Мінерал» є одним з найпотужніших гірничодобувних підприємств Запорізької області та й України в цілому по добуванню гірничої маси. Основним споживачем добувної сировини ЗАТ "Гірничодобувна компанія «Мінерал» є вогнетривкі заводи України. Продукція підприємства користується попитом і за кордоном.
ЗАТ "Гірничодобувна компанія «Мінерал» експлуатує Пологівське родовище вогнетривких глин та каоліну (ці корисні копалини відносяться до копалин загальнодержавного значення). Родовище розробляється двома кар'єрами: Західним і Центральним. Проектна потужність кар'єру по корисним копалинам (каолін та вогнетривка глина) становить 1100 тис. тонн на рік.
Видобуванням каменю будівельного займаються підприємства:
- ЗАТ «Пологівський агрошляхбуд» (Кінсько-Роздорівський кар'єр), проектна річна потужність якого становить 75 тис. м²;
- Пологівське районне дорожнє ремонтно-будівельне підприємство (Шевченківський кар'єр), проектна річна потужність якого становить 70 тис. м².
Видобуванням цегляно-черепичної сировини на території Пологівського району займаються:
- колишній власник ВАТ «Пологівський Агробуд» (Басанське родовище), на сьогодні ТОВ «Югкераміка» — видобуває пісок та суглинок. Проектна річна потужність становить 20,0 тис. м².;
- ВАТ "Пологівський хімічний завод «Коагулянт» (Чапаєвське родовище) — підприємство видобуває каолін первинний, пісок, суглинок.
Проектна річна потужність становить 36,0 тис. м².
Історія
Пологівський район Запорізької області утворений 7 березня 1923 року згідно з постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету. 23 березня 1923 року було утворено Пологівський районний виконавчий комітет. Адміністративним центром району стало місто Пологи.
Історія Пологівського краю починалася ще в 1770 році, коли за наказом імператриці Катерини ІІ на території сучасного Пологівського району почалося будівництво Кирилівської фортеці, яка була центральною в Дніпровській лінії укріплень.
Першими поселенцями на території нинішнього району були відставні солдати з родинами, які наглядали за будівництвом фортеці. Перші села краю заснувалися переселенцями з Київської, Полтавської, Чернігівської губерній. Одне за одним виникали нові населені пункти: с. Кінські Роздори — 1771 р., с. Гончарила — Воскресенка — 1775 р., с. Федорівка — 1779 р., с. Басань — 1790 р., с. Решетилівське — 1790 р., с. Вербове — 1790 р., с. Новогригорівка — 1795 р., слобода Нові Пологи — 1795 р., с. Семенівка — 1799 р. В 1887 році як грабарський пункт виникло селище Пологи.
У 1904 році станція Пологи стала важливим залізничним вузлом, було відкрито рух поїздів за маршрутом Катеринослав — Бердянськ, Олександрів — Волноваха. Пологівці брали участь в революційних подіях 1905 року, на залізничній станції та майже в кожному населеному пункті виникали соціал-демократичні гуртки, проходили страйки. Протягом 1917—1920 років по району прокотилися хвилі громадянської війни. У 1922 році в Новофедорівці організовується одне з перших в УСРР колективних господарств — комуна «Авангард», яка стала одним із передових колективних господарств республіки. Одночасно з реформуванням району розвивалося і його народне господарство, створювалися сільгоспартілі, розвивалась промисловість району. У 1924 році геологами Харківського тресту «Союзкаолін» проводиться розвідка покладів каоліну на території району. Спочатку їх запаси були визнані у 7 млн тонн, пізніше, у 1971 році — в обсязі 17,7 млн тонн. І вже у 1926 році запрацювала копальна біля хутора Янцево, тут почали видобувати каолін і вогнетривку глину підземним способом. На промислову основу Приазовське рудоуправління перейшло у 1929 році, коли видобуток проводився відкритим способом.
У 1928 році Пологи стали селищем міського типу і водночас були перейменовані в Чубарівку на честь видатного земляка Власа Яковича Чубаря, який протягом 30 років займав високі посади в українському уряді.
У 1929 р. розпочинає свою діяльність Магедівський хлібоприймальний пункт, працює Новокарлівська паперова фабрика, заснована ще в 1913 році. У селищі Пологи діяв цегельний завод, депо, 2 млини, олійниці. Створюється машинно-тракторна станція, яка вже в перший рік свого існування мала 24 трактори, 5 автомашин, 6 молотарок.
У 30-ті роки було вжито заходів щодо ліквідації безграмотності і не писемності серед населення. З цією метою у районі при школах, організаціях і підприємствах створюються спеціальні курси. У селищі діяло дві семирічні та три початкові школи, в яких працювало 48 педагогів та навчались 820 учнів. З 1931 року почало діяти ремісниче училище (в подальшому СПТУ — 13), в якому готували кадри для роботи на залізниці. Центром культурного життя були клуб залізничників, клуб колективіста на 300 місць, народний будинок культури з залом для глядачів на 600 місць. Районна бібліотека володіла 12-тисячним книжковим фондом і обслуговувала за рік близько 2,5 тисячі читачів. Про здоров'я населення піклувалася залізнична лікарня на 50 ліжок, дитяча консультація, діяв ветеринарний пункт.
Постановою Всеукраїнського центрального виконавчого комітету від 7 березня 1923 року було утворено Пологський район.
У жовтні 1928 року виселок Пологи віднесено до категорії селищ міського типу та перейменоване в Чубарівку (на честь земляка, першого голови українського уряду Власа Яковича Чубаря).
У жовтні 1933 року до Чубарівського району було приєднано с. Новокарлівку (Новокарлівська сільська рада), яка на той час входила до Оріхівського району.
20 травня 1933 року центр Чубарівського району перенесено до с. Гуляйполе, та вже 17 лютого 1935 року знову повернуто до Чубарівки.
У грудні 1938 року селище міського типу Чубарівка віднесено до категорії міст районного підпорядкування і водночас йому було повернуто стару назву — Пологи (Пологський район).
У січні 1963 року с. Новогригорівка (з 10.11.1963 с. Григорівка) Чернігівського району приєднане до Семенівської сільської ради Пологського району.
З 8 грудня 1966 року Пологський район перейменовано на Пологівський район.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 10 сільських рад та одну громаду, які об'єднують 38 населених пунктів та підпорядковані Пологівській районній раді. Адміністративний центр — місто Пологи. Працює 273 депутати, із них 230 депутатів міської та сільських рад, 39 депутатів районної ради та 4 обласної ради.
Економіка
Трудові ресурси району нараховують 25,4 тис. осіб, зайнятих в промисловості, сільському господарстві та сфері культури, освіти та управління.
У районі у сфері сільського господарства зареєстровано 141 і працює 124 фермерських господарств, 11 приватних підприємств, 28 товариств, 1 державне підприємство
Промисловий потенціал району складають підприємства харчової, хімічної та металургійної промисловості.
- ПАТ «Пологівський олійноекстракційний завод»
- ВАТ "Пологівський хімічний завод «Коагулянт»
- ТОВ «Дніпрокераміка»
- ЗАТ "Гірничодобувна компанія «Мінерал»
- ВАТ «Пологівський Агробуд»
- ТОВ «Пологівський Комбікормовий Завод»
- ТОВ «Сонячне Насіння»
- ВАТ «Пологівський Агротехсервіс»
- ЗАТ «Союз Харчпром»
- ВАТ «Магедовське Хлібоприймальне Підприємство»
- ТОВ Агрофірма «Роздорівська»
- ВАТ «Пологівський Молокозавод»
- ТОВ «Надра Приазов'я»
- ТОВ Агрофірма «Зернопол»
- ПрАТ «Пологівський комбінат хлібопродуктів»
Транспорт
Автотранспорт
На території Пологівського району усі населені пункти мають під'їзні дороги з твердим покриттям. Протяжність автомобільних доріг з твердим покриттям по району — 366,4 км (територіальні — 121,3 км, районні — 153,8 км, сільські — 91,3 км). Щільність дорожньо-транспортних мереж району становить 0,33 %.
Залізничний транспорт
Місто Пологи — великий залізничний вузол. Здійснюються вантажні та пасажирські перевезення залізницею в напрямках: Пологи-Чаплине, Пологи-Бердянськ, Пологи — Запоріжжя локомотивним депо. Це підприємство — структурний підрозділ Придніпровської залізниці — одне з найкрупніших підприємств, представлене 43 локомотивами. Дистанція сигналізації та зв'язку за допомогою технічних засобів СЦБ та зв'язку забезпечує безпечний рух поїздів, службовий та спеціальний зв'язок. Експлуатаційна довжина дистанції — 421 км. Вагонне депо надає послуги з деповського та капітального ремонту рухомого складу промисловим підприємствам. Дистанція колії утримує та ремонтує верхні споруди залізничних колій дільниць, закріплених за нею. Розгорнена довжина головних колій — 206 км.
На території Пологівського району немає аеропортів, авіакомпаній (у тому числі тих, що надають послуги господарського призначення), а також річкового та морського портів, тому річковий та морський транспорт не використовується.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Пологівського району було створено 35 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 50,96 % (проголосували 17 060 із 33 480 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 37,84 % (6 456 виборців); Юлія Тимошенко — 13,66 % (2 331 виборців), Сергій Тігіпко — 9,79 % (1 670 виборців), Олег Ляшко — 9,03 % (1 540 виборців), Анатолій Гриценко — 7,41 % (1 264 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,56 %.
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 21 960 | 4404 | 3038 | 6467 | 5376 | 2576 | 99 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 26 082 | 4254 | 2959 | 6754 | 6467 | 5104 | 544 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Чисельність населення (наявного) станом на 01.12.2009 — 43,032 тис. осіб:
- — міське населення — 20,338 тис. чол.
- — сільське населення — 22,694 тис. чол.
Чисельність населення (на 01.01.2003 р.) — 48 тис. осіб. Кількість міського населення — 22,2 тис. осіб. Сільського населення — 25,8 тис. осіб. Трудові ресурси — 25,4 тис. осіб. Щільність населення — 37 осіб на км². На території району проживають представники 53 національностей і народностей.
Населення становить 41 346 осіб (на 1 жовтня 2013).
Освіта
У 2009 році стабільно працювало 23 школи: І ступенів — 1 школа, І-ІІ ступенів — 3 школи, І-ІІІ ступенів — 19 шкіл. В районі функціонують 14 дошкільних закладів, із них в місті — 6, в сільській місцевості — 8. Виховується 970 дітей. Контингент учнів шкіл становить 4878 чол.
В районі функціонує два професійно-технічних училища: Державний навчальний заклад «Чубарівський професійний аграрний ліцей» та Пологівське професійно-технічне училище № 30.
Персоналії
Примітки
- Розпорядження Президента України від 15 листопада 2019 року № 397/2019-рп «Про призначення А.Крупського головою Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області»
- Адміністративно-територіальний устрій Пологівського району на сайті Верховної Ради України
- ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 8 квітня 2016.
- Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Запорізька область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать.
Джерела
- Пологівський район // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Пологи — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
- Пологівський район — економіка району, органи влади, підприємства, селищні ради
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Листопад 2011) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro kolishnij Pologivskij rajon Pro suchasnij rajon div Pologivskij rajon Polo givskij rajo n kolishnij rajon u centri Zaporizkoyi oblasti Rajonnij centr Pologi Naselennya stanovit 40 tis osib 2017 Plosha rajonu 1340 km Utvoreno 7 bereznya 1923 roku Na teritoriyi rajonu protikayut richki Kinska ta Gajchul Misto Pologi roztashovane na poznachci 184 metriv nad rivnem morya ta roztashovane na livomu berezi richki Kinska Pologivskij rajon administrativno teritorialna odinicya Gerb Prapor Rajon na karti Zaporizka oblast Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Zaporizka oblast Kod KOATUU 2324200000 Utvorenij 7 bereznya 1923 Naselennya 38 248 01 11 2020 Plosha 1340 km Gustota 28 54 osib km Tel kod 380 6165 Poshtovi indeksi 70600 70661 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Pologi Miski radi 1 Silski radi 12 Mista 1 Sela 36 Selisha 1 Rajonna vlada Golova radi Pokutnij Oleksandr Petrovich Golova RDA Krupskij Artur Yevgenovich Vebstorinka Pologivska RDA Pologivska rajonna rada Adresa 70600 Zaporizka obl Pologivskij r n m Pologi vul Gorkogo 32 Mapa Pologivskij rajon u VikishovishiGeografiyaRoztashuvannya Pologivskij rajon roztashovanij u zoni stepu na na pivnichnomu Shodi 3aporizkoyi oblasti Vin mezhuye z p yatma rajonami na pivnochi z Gulyajpilskim na pivdni z Chernigivskim na pivnichnomu zahodi z Orihivskim na pivdennomu zahodi z Tokmackim na shodi z Bilmackim rajonami Orihivskij rajon Gulyajpilskij rajon Bilmackij rajon Tokmackij rajon Chernigivskij rajon Bilmackij rajon Zajmaye ploshu 1 34 tis km abo 5 2 ploshi oblasti v tomu chisli silgospugid 93 8 tis ga Klimat Klimat rajonu pomirno kontinentalnij posushlivij lito suhe zima m yaka Serednorichna kilkist opadiv stanovit 440 450 mm Potik arktichnih mas povitrya v mezhi rajonu viklikaye poholodannya navesni i voseni Vlitku jogo vpliv ne znachnij Osnovna masa vologi prinositsya razom z potokom atlantichnih povitryanih mas Ce buvaye u vesnyano litnij period koli slabishaye vpliv sibirskogo anticiklonu Znachna suhist klimatu zumovlena vtorgnennyam suhih mas povitrya z pivnichnoyi Afriki Maloyi Aziyi Balkanskogo pivostrova zima m yaka Zagalom klimat spriyatlivij dlya viroshuvannya vsih silskogospodarskih kultur Relyef Teritoriya rajonu maye rivninnu poverhnyu z zagalnim nahilom z pivdennogo shodu na pivnichnij zahid Na teritoriyi pomitno vidilyayutsya pidvisheni i ponizheni dilyanki yaki vidriznyayutsya odna vid odnoyi svoyeyu formoyu vikom i pohodzhennyam Vodni resursi Teritoriya rajonu maye negustu richkovu sitku yaka skladayetsya z 10 richok Ci richki milkovodni chasto vlitku peresihayut Znachennya richok nevelike V osnovnomu voni vikoristovuyutsya dlya polivu gorodiv vodopostachannya i budivnictva stavkiv Pid stavkami zajnyato bilshe tisyachi gektariv Nayavni stavki vidigrayut znachnu rol u rozvitku gromadskogo tvarinnictva j riborozvedennya Dzherelami centralizovanogo vodopostachannya ye 184 artezianskih sverdlovin Na teritoriyi Basanskoyi silskoyi radi zdijsnyuyetsya vidobutok stolovoyi mineralnoyi vodi dlya promislovogo rozlivu Na teritoriyi Pologivskogo rajonu protikayut richki Kinska Mala Tokmachka Ozherelna Gajchul Verbova Nalichuyetsya 90 malih serednih ta velikih stavkiv zagalnoyu plosheyu 515 58 ga roztashovanih v selah rajonu Lisovi resursi Lisi ta inshi lisovkriti ploshi v rajoni stanovlyat 6 4 tis ga v tomu chisli derzhlisgospu 3 4 tis ga Z metoyu zberezhennya pervisnih dilyanok prirodi rishennyam Zaporizkoyi oblasnoyi radi na teritoriyi rajonu stvoreno 4 zakazniki miscevogo znachennya Na teritoriyi Pologivskogo rajonu roztashovani takozh rekreacijni resursi zagalnoyu plosheyu 13 2 ga Korisni kopalini Tverdi korisni kopalini predstavleni rozvidanimi rodovishami kaolinu formovochnih piskiv granitami ta ta zapasami sirovini dlya vigotovlennya keramichnoyi cegli apatitiv Pidvishennya pivdenno shidni dilyanki Ce okrayini Priazovskoyi visochini V rezultati trivaloyi eroziyi yiyi shili zgladilisya i sformuvalisya richkovi dolini chislenni balki i rovi Kristalichni porodi u viglyadi chervonih i sirih granitiv vihodyat na poverhnyu po shilu rik i balok Taki ogolennya ye v selah Kinski Rozdori Tarasivka Verbove i inshih Teritoriya rajonu bagata korisnimi kopalinami Golovni z nih nemetalichni Na pravomu berezi Kinskoyi bilya sil Kinski Rozdori Chapayevka Pologi zalyagayut velikoyu tovshinoyu kaolinovi glini yaki vidobuvayutsya vidkritim sposobom Krim togo ye znachni zapasi vognetrivkih glin visokoyakisnih piskiv ye goncharni glini granit i piskoviki Korisni kopalini za svoyim znachennyam podilyayutsya na korisni kopalini zagalnoderzhavnogo ta miscevogo znachennya ZAT Girnichodobuvna kompaniya Mineral ye odnim z najpotuzhnishih girnichodobuvnih pidpriyemstv Zaporizkoyi oblasti ta j Ukrayini v cilomu po dobuvannyu girnichoyi masi Osnovnim spozhivachem dobuvnoyi sirovini ZAT Girnichodobuvna kompaniya Mineral ye vognetrivki zavodi Ukrayini Produkciya pidpriyemstva koristuyetsya popitom i za kordonom ZAT Girnichodobuvna kompaniya Mineral ekspluatuye Pologivske rodovishe vognetrivkih glin ta kaolinu ci korisni kopalini vidnosyatsya do kopalin zagalnoderzhavnogo znachennya Rodovishe rozroblyayetsya dvoma kar yerami Zahidnim i Centralnim Proektna potuzhnist kar yeru po korisnim kopalinam kaolin ta vognetrivka glina stanovit 1100 tis tonn na rik Vidobuvannyam kamenyu budivelnogo zajmayutsya pidpriyemstva ZAT Pologivskij agroshlyahbud Kinsko Rozdorivskij kar yer proektna richna potuzhnist yakogo stanovit 75 tis m Pologivske rajonne dorozhnye remontno budivelne pidpriyemstvo Shevchenkivskij kar yer proektna richna potuzhnist yakogo stanovit 70 tis m Vidobuvannyam ceglyano cherepichnoyi sirovini na teritoriyi Pologivskogo rajonu zajmayutsya kolishnij vlasnik VAT Pologivskij Agrobud Basanske rodovishe na sogodni TOV Yugkeramika vidobuvaye pisok ta suglinok Proektna richna potuzhnist stanovit 20 0 tis m VAT Pologivskij himichnij zavod Koagulyant Chapayevske rodovishe pidpriyemstvo vidobuvaye kaolin pervinnij pisok suglinok Proektna richna potuzhnist stanovit 36 0 tis m IstoriyaPologivskij rajon Zaporizkoyi oblasti utvorenij 7 bereznya 1923 roku zgidno z postanovoyu Vseukrayinskogo Centralnogo Vikonavchogo Komitetu 23 bereznya 1923 roku bulo utvoreno Pologivskij rajonnij vikonavchij komitet Administrativnim centrom rajonu stalo misto Pologi Istoriya Pologivskogo krayu pochinalasya she v 1770 roci koli za nakazom imperatrici Katerini II na teritoriyi suchasnogo Pologivskogo rajonu pochalosya budivnictvo Kirilivskoyi forteci yaka bula centralnoyu v Dniprovskij liniyi ukriplen Pershimi poselencyami na teritoriyi ninishnogo rajonu buli vidstavni soldati z rodinami yaki naglyadali za budivnictvom forteci Pershi sela krayu zasnuvalisya pereselencyami z Kiyivskoyi Poltavskoyi Chernigivskoyi gubernij Odne za odnim vinikali novi naseleni punkti s Kinski Rozdori 1771 r s Goncharila Voskresenka 1775 r s Fedorivka 1779 r s Basan 1790 r s Reshetilivske 1790 r s Verbove 1790 r s Novogrigorivka 1795 r sloboda Novi Pologi 1795 r s Semenivka 1799 r V 1887 roci yak grabarskij punkt viniklo selishe Pologi U 1904 roci stanciya Pologi stala vazhlivim zaliznichnim vuzlom bulo vidkrito ruh poyizdiv za marshrutom Katerinoslav Berdyansk Oleksandriv Volnovaha Pologivci brali uchast v revolyucijnih podiyah 1905 roku na zaliznichnij stanciyi ta majzhe v kozhnomu naselenomu punkti vinikali social demokratichni gurtki prohodili strajki Protyagom 1917 1920 rokiv po rajonu prokotilisya hvili gromadyanskoyi vijni U 1922 roci v Novofedorivci organizovuyetsya odne z pershih v USRR kolektivnih gospodarstv komuna Avangard yaka stala odnim iz peredovih kolektivnih gospodarstv respubliki Odnochasno z reformuvannyam rajonu rozvivalosya i jogo narodne gospodarstvo stvoryuvalisya silgospartili rozvivalas promislovist rajonu U 1924 roci geologami Harkivskogo trestu Soyuzkaolin provoditsya rozvidka pokladiv kaolinu na teritoriyi rajonu Spochatku yih zapasi buli viznani u 7 mln tonn piznishe u 1971 roci v obsyazi 17 7 mln tonn I vzhe u 1926 roci zapracyuvala kopalna bilya hutora Yancevo tut pochali vidobuvati kaolin i vognetrivku glinu pidzemnim sposobom Na promislovu osnovu Priazovske rudoupravlinnya perejshlo u 1929 roci koli vidobutok provodivsya vidkritim sposobom U 1928 roci Pologi stali selishem miskogo tipu i vodnochas buli perejmenovani v Chubarivku na chest vidatnogo zemlyaka Vlasa Yakovicha Chubarya yakij protyagom 30 rokiv zajmav visoki posadi v ukrayinskomu uryadi U 1929 r rozpochinaye svoyu diyalnist Magedivskij hliboprijmalnij punkt pracyuye Novokarlivska paperova fabrika zasnovana she v 1913 roci U selishi Pologi diyav cegelnij zavod depo 2 mlini olijnici Stvoryuyetsya mashinno traktorna stanciya yaka vzhe v pershij rik svogo isnuvannya mala 24 traktori 5 avtomashin 6 molotarok U 30 ti roki bulo vzhito zahodiv shodo likvidaciyi bezgramotnosti i ne pisemnosti sered naselennya Z ciyeyu metoyu u rajoni pri shkolah organizaciyah i pidpriyemstvah stvoryuyutsya specialni kursi U selishi diyalo dvi semirichni ta tri pochatkovi shkoli v yakih pracyuvalo 48 pedagogiv ta navchalis 820 uchniv Z 1931 roku pochalo diyati remisniche uchilishe v podalshomu SPTU 13 v yakomu gotuvali kadri dlya roboti na zaliznici Centrom kulturnogo zhittya buli klub zaliznichnikiv klub kolektivista na 300 misc narodnij budinok kulturi z zalom dlya glyadachiv na 600 misc Rajonna biblioteka volodila 12 tisyachnim knizhkovim fondom i obslugovuvala za rik blizko 2 5 tisyachi chitachiv Pro zdorov ya naselennya pikluvalasya zaliznichna likarnya na 50 lizhok dityacha konsultaciya diyav veterinarnij punkt Postanovoyu Vseukrayinskogo centralnogo vikonavchogo komitetu vid 7 bereznya 1923 roku bulo utvoreno Pologskij rajon U zhovtni 1928 roku viselok Pologi vidneseno do kategoriyi selish miskogo tipu ta perejmenovane v Chubarivku na chest zemlyaka pershogo golovi ukrayinskogo uryadu Vlasa Yakovicha Chubarya U zhovtni 1933 roku do Chubarivskogo rajonu bulo priyednano s Novokarlivku Novokarlivska silska rada yaka na toj chas vhodila do Orihivskogo rajonu 20 travnya 1933 roku centr Chubarivskogo rajonu pereneseno do s Gulyajpole ta vzhe 17 lyutogo 1935 roku znovu povernuto do Chubarivki U grudni 1938 roku selishe miskogo tipu Chubarivka vidneseno do kategoriyi mist rajonnogo pidporyadkuvannya i vodnochas jomu bulo povernuto staru nazvu Pologi Pologskij rajon U sichni 1963 roku s Novogrigorivka z 10 11 1963 s Grigorivka Chernigivskogo rajonu priyednane do Semenivskoyi silskoyi radi Pologskogo rajonu Z 8 grudnya 1966 roku Pologskij rajon perejmenovano na Pologivskij rajon Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Pologivskogo rajonu Administrativno teritorialno rajon podilyayetsya na 1 misku radu 10 silskih rad ta odnu gromadu yaki ob yednuyut 38 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Pologivskij rajonnij radi Administrativnij centr misto Pologi Pracyuye 273 deputati iz nih 230 deputativ miskoyi ta silskih rad 39 deputativ rajonnoyi radi ta 4 oblasnoyi radi EkonomikaTrudovi resursi rajonu narahovuyut 25 4 tis osib zajnyatih v promislovosti silskomu gospodarstvi ta sferi kulturi osviti ta upravlinnya U rajoni u sferi silskogo gospodarstva zareyestrovano 141 i pracyuye 124 fermerskih gospodarstv 11 privatnih pidpriyemstv 28 tovaristv 1 derzhavne pidpriyemstvo Promislovij potencial rajonu skladayut pidpriyemstva harchovoyi himichnoyi ta metalurgijnoyi promislovosti PAT Pologivskij olijnoekstrakcijnij zavod VAT Pologivskij himichnij zavod Koagulyant TOV Dniprokeramika ZAT Girnichodobuvna kompaniya Mineral VAT Pologivskij Agrobud TOV Pologivskij Kombikormovij Zavod TOV Sonyachne Nasinnya VAT Pologivskij Agrotehservis ZAT Soyuz Harchprom VAT Magedovske Hliboprijmalne Pidpriyemstvo TOV Agrofirma Rozdorivska VAT Pologivskij Molokozavod TOV Nadra Priazov ya TOV Agrofirma Zernopol PrAT Pologivskij kombinat hliboproduktiv TransportAvtotransport Na teritoriyi Pologivskogo rajonu usi naseleni punkti mayut pid yizni dorogi z tverdim pokrittyam Protyazhnist avtomobilnih dorig z tverdim pokrittyam po rajonu 366 4 km teritorialni 121 3 km rajonni 153 8 km silski 91 3 km Shilnist dorozhno transportnih merezh rajonu stanovit 0 33 Zaliznichnij transport Misto Pologi velikij zaliznichnij vuzol Zdijsnyuyutsya vantazhni ta pasazhirski perevezennya zalizniceyu v napryamkah Pologi Chapline Pologi Berdyansk Pologi Zaporizhzhya lokomotivnim depo Ce pidpriyemstvo strukturnij pidrozdil Pridniprovskoyi zaliznici odne z najkrupnishih pidpriyemstv predstavlene 43 lokomotivami Distanciya signalizaciyi ta zv yazku za dopomogoyu tehnichnih zasobiv SCB ta zv yazku zabezpechuye bezpechnij ruh poyizdiv sluzhbovij ta specialnij zv yazok Ekspluatacijna dovzhina distanciyi 421 km Vagonne depo nadaye poslugi z depovskogo ta kapitalnogo remontu ruhomogo skladu promislovim pidpriyemstvam Distanciya koliyi utrimuye ta remontuye verhni sporudi zaliznichnih kolij dilnic zakriplenih za neyu Rozgornena dovzhina golovnih kolij 206 km Na teritoriyi Pologivskogo rajonu nemaye aeroportiv aviakompanij u tomu chisli tih sho nadayut poslugi gospodarskogo priznachennya a takozh richkovogo ta morskogo portiv tomu richkovij ta morskij transport ne vikoristovuyetsya Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Pologivskogo rajonu bulo stvoreno 35 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 50 96 progolosuvali 17 060 iz 33 480 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 37 84 6 456 viborciv Yuliya Timoshenko 13 66 2 331 viborciv Sergij Tigipko 9 79 1 670 viborciv Oleg Lyashko 9 03 1 540 viborciv Anatolij Gricenko 7 41 1 264 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 2 56 NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85 Choloviki 21 960 4404 3038 6467 5376 2576 99 Zhinki 26 082 4254 2959 6754 6467 5104 544 Statevo vikova piramida Choloviki Vik Zhinki 99 85 544 123 80 84 560 548 75 79 1338 1053 70 74 1931 852 65 69 1275 1619 60 64 2259 766 55 59 1036 1304 50 54 1474 1687 45 49 1698 1892 40 44 1956 1670 35 39 1724 1426 30 34 1523 1479 25 29 1551 1389 20 24 1399 1649 15 20 1560 1938 10 14 1878 1387 5 9 1370 1079 0 4 1006 Chiselnist naselennya nayavnogo stanom na 01 12 2009 43 032 tis osib miske naselennya 20 338 tis chol silske naselennya 22 694 tis chol Chiselnist naselennya na 01 01 2003 r 48 tis osib Kilkist miskogo naselennya 22 2 tis osib Silskogo naselennya 25 8 tis osib Trudovi resursi 25 4 tis osib Shilnist naselennya 37 osib na km Na teritoriyi rajonu prozhivayut predstavniki 53 nacionalnostej i narodnostej Naselennya stanovit 41 346 osib na 1 zhovtnya 2013 OsvitaU 2009 roci stabilno pracyuvalo 23 shkoli I stupeniv 1 shkola I II stupeniv 3 shkoli I III stupeniv 19 shkil V rajoni funkcionuyut 14 doshkilnih zakladiv iz nih v misti 6 v silskij miscevosti 8 Vihovuyetsya 970 ditej Kontingent uchniv shkil stanovit 4878 chol V rajoni funkcionuye dva profesijno tehnichnih uchilisha Derzhavnij navchalnij zaklad Chubarivskij profesijnij agrarnij licej ta Pologivske profesijno tehnichne uchilishe 30 PersonaliyiAvdiyenko Mihajlo Overkovich chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 15 listopada 2019 roku 397 2019 rp Pro priznachennya A Krupskogo golovoyu Pologivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Zaporizkoyi oblasti Administrativno teritorialnij ustrij Pologivskogo rajonu na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Procitovano 8 kvitnya 2016 Rozpodil naselennya za stattyu ta vikom serednij vik naselennya Zaporizka oblast osib Region 5 richni vikovi grupi Rik Kategoriya naselennya Stat DzherelaPologivskij rajon Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Pologi Informacijno piznavalnij portal Zaporizka oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zaporizka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 765 s Pologivskij rajon ekonomika rajonu organi vladi pidpriyemstva selishni radi Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Listopad 2011