Ната лія Полови нка нар 27 липня 1965 Ольгопіль українська акторка співачка викладачка лауреатка Національної премії Укр

Ната́лія Полови́нка (нар. 27 липня 1965, Ольгопіль) — українська акторка, співачка, викладачка, лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка (2006).

Половинка Наталія Юхимівна
Зображення
Основна інформація
Дата народження	27 липня 1965(1965-07-27)^[1](58 років)
Місце народження	Ольгопіль, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Роки активності	від 1988 і досі
Громадянство	СРСР → Україна
Національність	українка
Професія	акторка, співачка, педагог
Освіта	ВУКіМ (1984) і Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка (1989)
Співацький голос	мецо-сопрано
Інструменти	фортепіано
Жанр	український традиційний, класична музика
Колективи	«Майстерня пісні», «Слово і голос»
Нагороди	Заслужений артист України
Цитати у Вікіцитатах

Біографія

Народилася в учительській сім'ї Юхима і Олени Колісників. Перші роки провела в Кіцмані.

У 1973–1980 роках навчалася в Ольгопільській середній школі, у 1980–1984-му — у Вінницькому музичному училищі імені Миколи Леонтовича.

1984-1989 — Львівська державна консерваторія імені Миколи Лисенка, клас фортепіано в професорки .

1991 — стажування у Центрі Єжи Ґротовського (Понтедера, Італія).

З 1989 року живе у Львові. Має дочку Ганну.

Мистецька й педагогічна діяльність

Від 1988-го до 2007 року Наталія Половинка — актора та музична керівниця театру імені Леся Курбаса. Ролі:

Гецогиня де Гіз (Александр Дюма, «Двір Генріха III»),
Муза («Сад нетанучих скульптур» і "Сніг за поемами Ліни Костенко).
Мати, Люда («Між двох сил» і «Закон» за Володимиром Винниченком),
Пішек («Благодарний Еродій» за Григорієм Сковородою),
Йоганна та Прочанин («Апокрифи» за Лесею Українкою),
Євдокія Романівна («Сни» та «Забави для Фауста» за Федором Достоєвським),
(«Хвала Еросу» та «Silenus Alcibiadis» за Платоном),
Галя-Причинна-Україна («Марко Проклятий, або Східна легенда» за поезіями Василя Стуса).

Половинка провадила співочу майстерню в театрі, створила музичне оформлення до вистав «Апокрифи», «Сни», «Хвала Еросу» та «Silenus Alcibiadis», є музичною режисеркою вистав «Благодарний Еродій», «Марко Проклятий» та ін.

1991 рік, стажування у Центрі Єжи Ґротовського (Понтедера, Італія) дає поштовх для усвідомлення призначення і початку персональної творчої дороги — Половинка створює персональні проєкти:

вистава «Вони йдуть» у співпраці з режисером С. Ковалевичем,
«Homo Ludens», «Колодязь» з музикантом Ю. Яремчуком,
«В чистім полі».

2001 року спільно з режисером Сергієм Ковалевичем Наталія Половинка засновує міжнародний мистецький центр «Майстерня пісні», стрижнем ідеології якого є — модель особистого розвитку, що базується на законах Традиції і традиційних технологіях і здійснюється в сучасному соціокультурному просторі у сучасних художніх формах. Це громадська організація, у якій працюють 20 осіб із усього світу, опираючись на три засади: зв'язок із цією землею, зв'язок зі світом, пов'язання з цією державою. «Майстерня пісні» реалізувала численні міжнародні проекти. Зокрема, Половинка спільно з Ковалевичем є авторкою музичних і театральних проектів «Майстерні пісні»:

«ІРМОС. Давні духовні напіви України» — триває з 2000 р.,
Вистава «Квітка-невіста» — 2001,
Вистава «Вість літа» — 2001,
Проєкт «РАСА», вистава «У неділю рано»,
«По Рождеству»,
Міжнародні проекти «Собор», «Весілля» та ін.

Створивши оригінальну методологію роботи з голосом, Половинка веде майстерні голосу та співу в Колумбійському, Пенсильванському, Єльському університетах (США), (Велика Британія), викладає в студії «Ательє» Міжнародного інституту Єжи Ґротовського (Польща).

З 2008 року солістка та викладачка Державної академічної чоловічої хорової капели хлопчиків та юнаків «Дударик» (Львів).

У 2010 — Наталія Половинка створює Львівський муніципальний театральний, художньо-дослідницький та освітній центр «Слово і голос» і стає його художньою керівницею та акторкою.

Половинка співпрацює з Академічною чоловічою хоровою капелою України імені Миколи Ревуцького, з такими музикантами і композиторами, як Богдана Фроляк, Алла Загайкевич, Йожеф Ермінь, Ярослав Мигаль, Клаус Куґель і Пятрас Вішняускас.

Коротка характеристика творчості

«Спів — це зусилля переходу через прірву. Береш біль у руки і йдеш. І цим кажеш: „Таке можливе“. І цим зцілюєш світ».

Ось так Половинка висловила своє кредо. Ці слова стосуються всієї її творчості — і вокальної, і акторської. Кожна її робота вражає внутрішньою напругою й гострим драматизмом — на грані можливого. Завдяки цій особливості глядач чи слухач сприймає твір всім собою, у його глибинній суті.

Наталя Половинка — одна з небагатьох у світі виконавиць традиційного співу як такого в усіх його жанрах: давні духовні наспіви України, канти, псалми, українські народні пісні, український класичний романс — і разом з тим є виконавицею імпровізаційної та класичної музики.

Учень співочої школи Наталії Половинки і режисера Сергія Ковалевича є український співак Юрій Йосифович.

Відеоматеріали

Майстер-клас Г. Гладія за «Страшною помстою» М. Гоголя, 1998
РАСА, «Забіліли сніжки»

Дискографія

Альбоми

«Homo Ludens» (2001)
«Ірмос» (2003)
«День перший» (2005)
«Пісні вітру» (2008)
«У неділю рано», саундтрек до вистави (2009)
«Світоявлення. Давні духовні напіви Різдва — Богоявління» 2011
«Пасха Красеная. Давні духовні напіви Великого Посту та Великодня» 2013

DVD

«У неділю рано», фраґменти вистави, фільм (2009)

Фільмографія

«Ірмос», режисер Сергій Цимбал (документальний)
«Повернення», режисер Сергій Цимбал (документальний)
2009 — «У неділю рано» (фраґменти вистави)
2013 — «Брати. Остання сповідь», режисер Вікторія Трофименко
2020 — «Мати Апостолів»

Нагороди й номінації

Національна премія України імені Тараса Шевченка — за виконання ролей у виставах за творами Григорія Сковороди, Платона і Василя Стуса (2006)
Театральний діяч року (2004)
Заслужена артистка України (2020)

Нагорода	Рік	Категорія	Робота	Результат
Національна премія кінокритиків «Кіноколо»	2018	Найкраща акторка	Тера	Номінація
Національна премія кінокритиків «Кіноколо»	2021	Найкраща акторка	Мати Апостолів	Номінація
New York Film Week (США)	2021	Найкраща акторка	Мати Апостолів	Перемога
International Filmmaker Festival of New York (США)	2021	Найкраща жіноча роль	Мати Апостолів	Перемога
Ontario International Film Festival (Канада)	2021	Найкраща жіноча роль	Мати Апостолів	Перемога
Terni Film Festival (Італія)	2021	Найкраща жіноча роль	Мати Апостолів	Перемога
Міжнародний кінофестиваль «Кіно і ТИ»	2021	Найкраща жіноча роль	Мати Апостолів	Перемога
Paris Film Awards (Франція)	2022	Почесне згадування: Найкраща акторка	Мати Апостолів	Перемога
Silk Road Film Awards Cannes (Франція)	2022	March Award за найкращу жіночу роль	Мати Апостолів	Перемога
Фестиваль незалежного кіно в Каннах (Франція)	2022	Найкраща акторська робота	Мати Апостолів	Перемога
Five Continents International Film Festival	2022	Найкраща кіноакторка	Мати Апостолів	Перемога
Московський міжнародний кінофестиваль	2014	Приз «Срібний Георгій» за найкращу жіночу роль	Брати. Остання сповідь	Перемога
Фестиваль «Херсонеські ігри» (Севастополь)	2001	Найкраща акторка	Апокрифи	Перемога
Фестиваль «Боспорські агони» (Керч)	2001	Найкраща акторка	Апокрифи	Перемога
Премія НСТДУ	2003	Премія імені Віри Левицької	Н/Д	Перемога
Премія НСТДУ	2019	Премія за найкраще сценічне відтворення надбань українського народу	Н/Д	Перемога

Примітки

https://www.csfd.cz/tvurce/355238/
Сайт «Слово і голос»^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Інтерв'ю в газеті «Україна молода»
Указ Президента України від 27 червня 2020 року № 254/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»

Джерела

Інтерв'ю в газеті «Україна молода»
Сторінка хорової капели «Дударик»^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Релігійно-інформаційна служба України. Анатолій Бабінський. «Ми губимо передання»
Сторінка театрального центру «Слово і голос»^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

Посилання

Половинка Наталія Юхимівна // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 320

[[https://www.csfd.cz/tvurce/355238/_https://www.csfd.cz/tvurce/355238/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://www.csfd.cz/tvurce/355238/

[2] Сайт «Слово і голос»^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[3] Інтерв'ю в газеті «Україна молода»

[4] Указ Президента України від 27 червня 2020 року № 254/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»

[1]