У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Покришкін Петро Петрович Покришкін нар 22 липня 1870 пом 1922 російськ

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Покришкін.

Петро Петрович Покришкін (нар. 22 липня 1870 — пом.1922) — російський архітектор-реставратор, педагог. Реставрував пам'ятки та брав участь в археологічних дослідженнях на території України.

Петро Петрович Покришкін

Народження	22 липня (3 серпня) 1870 Іркутськ, Російська імперія
Смерть	5 лютого 1922(1922-02-05) (51 рік) Лукоянов, Нижньогородська губернія, Російська СФРР
Країна	Російська імперія
Навчання	Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1895)
Діяльність	реставратор, архітектор, православний священник, педагог
Праця в містах	Остер, Київ, Острог, Бахчисарай, Архангельськ, Великий Новгород, с. Ферапонтово, Гродно
Реставрація пам'яток	Юр'єва божниця, Церква Спаса на Берестові, «Вежа мурована», Мечеть Хан Джамі
Вчене звання	академік
Членство	^d і Археологічна комісія у Петербурзі
Покришкін Петро Петрович у Вікісховищі

Навчався в Петербурзькій академії мистецтв у 1888–1892 роках. У 1895 році отримав звання художника-архітектора, у 1909 році — академіка архітектури. З 1903 року був членом Археологічної комісії.

Діяльність в Україні

Проводив реставрацію архітектурних пам'яток в Україні:

Юр'єва божниця в Остері на Чернігівщині (1907);
Церква Спаса на Берестові в Києві (1913, співавтор В. П. Пещанський);
«Вежа мурована» в Острозі (1913–1915, співавтор В. Г. Леонтович);
Мечеть Хан Джамі, інші споруди Ханського палацу в Бахчисараї (поч. XX ст.).

На основі досліджень Петра Покришкіна архітектором О. В. Щусєвим був розроблений проект і проведена реконструкція Свято-Василівського собору в Овручі (1907–1909).

В 1915 році проводив часткові розкопки Золотих воріт в Києві.

Наукові праці

(рос.) Отчет о капитальном ремонте Спасо-Нередицкой церкви. — СПб, 1906;
(рос.) Православная церковная архитектура XI–XVIII столетий в нынешнем Сербском королевстве. — СПб, 1906;
(рос.) Церкви псковского типа XI–XVI столетий. — СПб, 1907.

Примітки

Бондаренко Р. I. Василія Святого церква в Овручі // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — С. 444.
Володимир Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник.
Івакін Г. Ю. Золоті ворота в Києві // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — С. 379–380.

Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[ЕІУ-1] Бондаренко Р. I. Василія Святого церква в Овручі // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — С. 444.

[timof-2] Володимир Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник.

[3] Івакін Г. Ю. Золоті ворота в Києві // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — С. 379–380.