Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Плоске Пло ске пол Płoskie село в Україні у Самбірському районі Льв

Плоске (Старосамбірський район)

Плоске (Старосамбірський район)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Плоске.

Пло́ске (пол. Płoskie) — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Населення становить 149 осіб (станом на 2023 - 75). Орган місцевого самоврядування — Стрілківська сільська рада.

село Плоске
Країна image Україна
Область Львівська область
Район Самбірський район
Громада Стрілківська сільська громада
Основні дані
Засноване 1526
Населення 121
Площа 1,05 км²
Густота населення 115,24 осіб/км²
Поштовий індекс 82090
Телефонний код +380 3238
Географічні дані
Географічні координати 49°21′10″ пн. ш. 22°48′20″ сх. д. / 49.35278° пн. ш. 22.80556° сх. д. / 49.35278; 22.80556Координати: 49°21′10″ пн. ш. 22°48′20″ сх. д. / 49.35278° пн. ш. 22.80556° сх. д. / 49.35278; 22.80556
Середня висота
над рівнем моря 		567 м
Відстань до
обласного центру 		130 км
Відстань до
районного центру 		36 км
Місцева влада
Адреса ради 82092, Львівська обл., Самбірський район, с. Стрілки
Карта
image
image
Плоске
image
image
Плоске
Мапа
image
Чисельність населення с. Плоске, 2021
image
Хутір Ворьовий (село Плоске). Хата. Вид на гору Маґура-Лімнянська. Світлина з проекту БойкоМандри, 2024.  

Плоске розташоване на південних схилах хребта Орового (в народі - Ворьового, Верхньодністровські Бескиди), в басейні Дністра за 37 км на північний захід від Старого Самбора. Село складається з двох частин: Плоске і присілок (хутір) за назвою "Під Оровим" ("Ворьовий"), який, ймовірно, є найвисотнішим хутором на Старосамбірщині.

image
Хутір Ворьовий (село Плоске). Кемпінг "БойкоМандри" з гірською гойдалкою. 2024

У сучасних межах село Плоске має загальну площу 135 га.

Село тягнеться з півдня на північ між горами вздовж невеликої річки Плоске — лівої притоки Мшанки, що є притокою Дністра. Потік Плоске збирає води із західної половини села. Води зі східної половини збирає потік Сокіл, що також є притокою Мшанки.

На північний схід від села височіє пагорб висотою 703 м, а на південь пагорб Чертені до 626 м.

Історія

Королівство Польське та Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське (1385—1569)

Село було засноване на сирому корені на волоському праві 1526 р. У зведенні документів (рукопис Бібліотеки Оссолінських № 2837) читаємо на с. 64: "1529. Samboriae. Facultas Mgfci Odrowąż, locandi villam, appellandam Płoski circa rivulum dict. Płoski, cadentem in fluvium, dictum Mszaniec, inter villam Hołowiecki et villam Mszaniec usque ad granicies villae Livina t. j. Lenina data. In qua ad scultetiam unam integram aream, secundum emen surationem, aliorum scultetorum dimensurandam, cum tertia parte dationum, cum facultate in fluvio Ploski extruendi molendinum, cum taberna, ac eorum omnium emolumentis, cum duobus diebus, quotannis de subditis laboratilibus, scilicet arationis, et falcastrationis, cum tortis ac aliis utilitatibus dat. Ratione quorum Sculteti pro tempore existentes, unam sexagenam pecuniae dare et expeditionem bellicam subire obligantur. Quam Bona regina approbavit Varsaviae A. 1551. Quae utraque Sigismundus Augustus ratificavit in Crasnystaw 8 Julii A. 1558". На сторінці 65: "1561 die 16 Julii, Vilnae. Sigismundus Augustus, Provido Ostasz per Magnfcum de Mielec Capitaneum datam facultatem, in fundo et loco superiori ejusdem villae de cruda radice unius lanei agri extirpandi, nec non molendini, Folusz dicti, extruendi, in loco inferiori ejusdem villae, in fluvio Mszaniec, nen non ut Subditi dicto Sculteto, quotannis uno die segetes colligere teneantur, salvis contributionibus et oneribus Scultetorum, ad aerarium publicum per illos praestari solitis, confirmat".

Річ Посполита (1569-1772)

За часів Речі Посполитої належало до дібр коронних, економії Самбірської, країни липецької.

У люстрації за 1686 р. (рукопис Бібліотеки Оссолінських 1255, ст. 230) читаємо вказано, що село Плоске має 20 ланів, з них війтівський - 2,5, священника - 1, гайдуцький - 1. Далі детально розписано коли і скільки кожна з груп (священик, гайдуки тощо) сплачують податку. Є згадка і про корчму, яка "зберігається для подальшого управління від Самбірського замку".

"Посаду старости займають Базилий і Григорій Стецьковичі, Олександр і Яцентій Гузеловичі, з привілею J. Er. M. від 20.06.1680 р. і присвоєнням Genarowi Mathai Wołoski de dat. 1676."

В інвентарю за 1760 р. (рукопис Бібліотеки Оссолінських 1632, ст. 211-212) також є доволі велика згадка про село Плоске. Зокрема там вказано, що із 20 ланів, які належали селу, сінних - 4, кошених - 8, пустих - 8, в т.ч. князівських - 2,5, гайдуцьких і солтиських - 1, священика - 1. Орендна плата (чинш) в цьому селі, перерахована детально, становить 199 злотих 26 грошей. "Wójtowstwa w tej wsi posessor Jm. Pan Jerzy Łopuszański prawo non produxit, ponieważ mu go Jm. Pan Grochowski zabrał, płaci z tego wójtostwa czynszu inkorporowanego do kasy ekonomicznej co rok 170 zł."

Сільська громада скаржилася, що отець Лопушанський утримував громадський луг (łąkę gromadzką) від межі Мшанецької і не платив жодної орендної плати (чиншу).

Наступна згадка про село зустрічається в Ревізії прав і привілеїв Економії Самбірської за 1766 р. (Rewizya praw i przywilejów Ekonomii Samborskiej z r. 1766), Щомісячний додаток до Gazeta Lwow. , 1872, т. II, ст. 116.

Австрійська імперія (1772-1867) та Австро-Угорська імперія (1867-1918)

image
Кемпінг з гойдалкою на хуторі Ворьовий, встановлений в рамках проекту "БойкоМандри", 2024.

В часи Австро-Угорщини належало до Староміського повіту.

О. Михайло Зубрицький, парох сусіднього села Мшанець, згадував про конфлікт між звичайними жителями села Плоске та війтами і солтисами через привілейоване становище останніх: "...в Плоскім, від коли введено вибір громадської старшини, громадяни все о те дбають, аби не вибрати війтом ґазду осїлого на війтівстві, повідають, що се буде получене зі шкодою громади".

У "Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom VIII" за 1893 р. вказано: "Один будинок, що стоїть окремо, називається «Острів», а другий «На солтинському»". Там же вказано: "Własność mn. ma roli or. 974, łąk i ogr. 80, past. 303, lasu 158 mr."

***

У 1926 році у Плоскім діяла школа (лише 1 клас). Церковні будинки знаходилися в поганому стані.

У 1935 р. помер місцевий парох о. Михайло Салаш, похований на місцевому кладовищі.

image
Символ села Плоске з печатки ХІХ ст.

На печатці села Плоске ХІХ ст., як символ, зображено чоловіка, який стоїть перед піччю з глечиком в руках.

Друга світова війна та другі визвольні змагання (1939-1950-ті рр.)

У 1944 р. в селі Плоске до Великодніх свят квартирувала боївка Служби Безпеки УПА, до якої вступив Олекса Конопадський "Островерх".

8. 7. 1949 р. віст. X. і віст. В. заквартирували над с. Плоске, р-н Стрілки, куди переходили з почтою. Внаслідок всипи сексота большевики окружили згаданих повстанців. Віст. В. спав, а віст. X. стояв на стійці. Коли стійковий запримітив ворога, почав будити віст. В., та в тім моменті впала ворожа черга, від якої гине віст. X. Віст. В. з вогнем пробивається з окруження. Наскок відбувся о 10 год. Втрати ворога 1 ранений, втрати повстанців 1 убитий. Ворожі сили 31 чоловік (п’ять кулеметів).

Згадує про село Плоске і свій бункер у цих місцях чотовий УПА "Островерх", який тут воював у 1944 та 1947-48 рр.

В Плоскім я мав знайомих ще з 1944 р., коли тут квартирував з сотнею "Булава". Тоді моє псевдо було Тополя.

Також наймовірніше, що село, яке фігурує під кодовою буквою "П" у спогадах легендарного командира тактичного відтинку "Маківка" групи УПА-Захід Степана Стебельського ("Хріна"), який у тому часі теж тут воював та теж перебував у власному бункері (іншому, аніж чотовий Островерх), - це власне село Плоске.

Незвичною особливістю була Плосківська криївка-схрон, що знаходилася у Церкві Св. Арх. Михаїла в центрі села.

Незалежність (з 1991 р. - по сьогодні)

У 1998 році в селі працював народний дім та філія центральної бібліотеки.

21.11.2018 р. на 115-ліття місцевого храму до села приїжджав єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Григорій (Комар).

Протягом 2019-2020 рр. місцеві жителі активно брали участь в акціях громадянської непокори з вимогою капітального ремонту дороги Стрілки-Мшанець, яка сполучає 11 сіл ("").

Наприкінці 2020 р. село ввійшло до складу новоствореної Стрілківської територіальної громади.

У 2022 р. під час повномасштабного вторгнення росії в Україну місцеві жителі прийняли активну участь в наданні тимчасового житла для сімей ВПО. З початку війни прийняли 49 біженців.

У березні 2023 р. у селі семінаристи Львівської духовної семінарії провадили Хресну дорогу за перемогу і мир в Україні.

21.10.2023 р. студенти-першокурсники різних напрямків УКУ приїхали з ночівлею на локацію "(Мшанецькі колиби)" та на волонтерських засадах поприбирали 120-літнє сміття із купольної криївки-схрону у місцевій церкві Св. Арх. Михаїла.

У 2023 р. с. Плоске разом із довколишніми селами ввійшло до мережі історико-туристичних маршрутів "", яка створюється за підтримки УКФ та Стрілківської територіальної громади. Головною туристичною "родзинкою" села стала Церква Св. Арх. Михаїла УГКЦ, а особливо нестандартна купольна криївка-схрон у ній.

Населення

У 1880 р. було 91 будинок і 464 жителі (233 чоловіки, 231 жінка): 452 - греко-католики і 12 євреїв.

У 1928 р. в Плоскому проживало 670 греко-католиків, 3 римо-католики, 16 євреїв.

У 1998 р. в Плоскому проживала 221 особа. Всі - вірні УГКЦ.

У 2001 р. населення становило 205 осіб.

Станом на 2022 р. — 121 особа (де-факто - 75 осіб).

Церква Святого Архистратига Михаїла УГКЦ

Перша храмова будівля (XVI ст.)

Королева Бона 15 жовтня 1546 року надала парохію священику Матвію. Фундаційний документ на церкву ("ерекційний акт"), підписаний королевою Боною в Кракові, станом на 1893 р. зберігався у Львівській податковій прокуратурі: "Bona Dei gratia regina Poloniae etc. Quia nos volentes subditis nostris ritus ruthenici in villa Płoskie de Popone rit. ejusdem providere, eisdem nostris subditis in villa praedicta in poponem discretum Mathiam circa Sinagogam in eadem consistituendum duximus. Ei quidem Poponi pro ejus modi poponatu totam et integram Aream, cum omnibus attinentiis ad poponatum legitime spectantibus, in decem marcis pecuniae, inscribimus, ita tarnen, quia ipse Pop eandem aream, cum omni jure et libertate in pecunia praefata tenebit et possidebit, prout et alii popones Capitaneatus nostri Samboriensis suos poponatus tenent et possident. De qua quidem area dationes census et tributa quotannis solvere tenebitur, prout et alii popones eidem Capitaneatui solvere tenentur, quam quidem aream cum poponatu idom Mathias in 10 Marcis pecuniae tenebit et possidebit, ad benoplacitum nostrum. In cujus rei testimonium sigillum nostrum praesentibus est subappensum."

Люстратор 1565 р. відзначив, що “піп руський з церкви з поклоном дає в рік фльоренів 1/1”. Також церква згадується у податковому реєстрі за 1577 рік.

22 травня 1619 року король Зиґмунд ІІІ підтвердив привілей 1546 року та додав ще невеликі ґрунти.

Друга храмова будівля (1681 р.)

Про церкву у XVII ст. не вдалося віднайти жодних відомостей. Натомість про священика другої половини цього століття свідчать вкладні написи на збережених в церкві книгах. На “Євангелії” АХꙁЕ (1665) року з друкарні Михайла Сльозки у вкладному написі зазначено: “за короля Яна Казимира і єпископа Антонія Винницького і о. Григорія Площанського пресвітера і о. Петра Площанського на войтовстві року АХꙁЕ (1665)”, а на “Трифологіоні” АХѮА (1661) року львівського друку у вкладному написі згаданий о. Григорій Площанський АХОЅ (1676) року.

Нова церква, що замінила давнішу, постала за короля Яна ІІІ Собєського і перемиського православного єпископа Інокентія Винницького (1679-1681). Шематизм 1885 року датує її конкретним роком – 1681. Однак шематизм Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ 2014 р. наводить дані, що храм був збудований у 1696 р. на місці попереднього. У "Географічному словнику Королівства Польського" (Т.13, 1893 р.) вказано, що церква збудована між 1690 та 1696 рр. В енциклопедії "Міста і села України" вказано, що дерев'яна церква побудована у 1681 або 1690 році громадським коштом.

Візитатор жукотинського деканату, який відвідав село 1743 року, залишив короткий опис церкви: "Церква Св. арх. Михайла стародавня, з дерева збудована, якого року і ким посвячена невідомо. Вікон великих два, малих чотири. Двері одні від заходу. Іконостас цілий мальований. В коляції королівській. Має привілей від Яна Казимира з 1660 року".

Церква має записи з 1784 року.

1804 року церкву відновили, про що повідомив укладач "Специфікації" за цей рік: "Церква в Плоскім Св. арх. Михайла з дерева тесаного, стара, під дахом ґонтовим є коштом громадським репарована зараз".

У 1828 р. та 1839-1874 рр. була матірною церквою парафії Св. арх. Михаїла (до складу парафії входила дочіря церква с. Галівка); до 1930 р. була навпаки дочірньою церквою парафії Св. арх. Михаїла с. Галівка.

Третя храмова будівля (1903 р.)

image
Плоске. Церква Св. Арх. Михаїла (1903). Світлина з проекту "БойкоМандри", 2024.

У 1903 році на місці давнішої звели нову дерев'яну хрещату триверху церкву, яка належить  до найкращих сакральний дерев’яних споруд у неоукраїнському стилі. Прообразом для неї, скоріш за все, став проєкт львівського архітектора Василя Нагірного, творця неоукраїнського архітектурного сакрального стилю в Галичині.

Восьмерики нави (більший), вівтаря і бабинця вкривають шоломові бані, увінчані ліхтарями з маківками. На п'ятисхилих дахах бокових рамен тез встановлені ліхтарі. До 1946 р. належала до Жукотинського деканату . У 1946 р. о. Володимир Романюк (який був також адміністратором парафії у с. Мшанець) перейшов в РПЦ. Зачинена у 1962 році радянською владою церква стала чинною у 1989 році.

Сьогодні належить до Старосамбірського деканату Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ.

Церква розташована на північній околиці села Плоске на пагорбі. На схід – розкинувся невеликий сільський цвинтар.

Церква – хрещата трибанна орієнтована будівля, зведена зі смерекових брусів на кам’яному  підмурівку. До квадратової нави прилягають гранчастий вівтар, укорочені гранчасті бічні рамена та прямокутний бабинець. При вівтарі з двох боків розташовані невеликі прямокутні захристії.

Наву вінчає цибуляста баня зі сліпим ліхтарем і маківкою, посаджена на великий світловий восьмерик. Подібні дещо менші бані на світлових восьмериках вінчають бабинець і вівтар.

Бічні рамена вкриті п’ятисхилими дахами, їхні гребені на кінцях увінчані маківками.

Церкву оперізує піддашшя, оперте на профільовані випусти зрубів.

Вхід у церкву влаштований в західній частині бабинця.

Стіни надопасання шальовані вертикально дошками і лиштвами та завершені профільованим ґзимсом, прорізані півиркульно завершеними вікнами.

Покриття верхів церкви замінили на металізовану бляху у 2010-2011(?) рр.

Стіни підопасання – відкритий зруб. Стіни всередині церкви - відкритий немальований зруб.

В інтер’єрі нава, бабинець і вівтар розкриті до зеніту куполів, в бічних раменах – зімкнені склепіння. Нава об’єднана з раменами високими лучковими арковими прорізами.

Хори, оперті на випусти, тягнуться в бабинці вздовж трьох стін, з виходом на західні стіни нави. Стіни всередині церкви - відкритий немальований зруб.

Іконостас початку ХХ ст. чотириярусний на арці, різьблений і золочений, з традиційною програмою. Ікони академічного письма, ймовірно котрогось з перемиських малярів. Царські двері без клейм, пишно різьблені з мотивами виноградної лози.

При північній стороні нави стоїть казальниця, одночасна з іконостасом.

Зберігся [pl] (переносний двосторонній релігійний образ у декоративній рамі) зі зображеннями “Богоматері з Дитям” з одного боку та “Св. Миколою” з другого з датою “1862 рік” та ікона св. Миколи кінця XVIII ст. зі старої церкви.

На північний схід від церкви стоїть дерев'яна двоярусна дзвіниця, збудована 2007 року.

Покриття верхів церкви замінили на металізовану бляху у 2010-2011(?) рр.

Парафія с. Плоске, як і сусіднього с. Галівка, сьогодні є дочірніми від парафії (Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ с. Мшанець).

Церква знаходиться на рівні 558 м над рівнем моря.

Зачинену у 1962 р. церкву відкрили для богослужінь у 1990 р.

Криївка-схрон у церкві Св. Арх. Михаїла

image
Стенд проекту "БойкоМандри" про Криївку-схрон в церкві Св. Арх. Михаїла у Плоскім. 2024.

Криївка, яка більше слугувала схроном, знаходиться у потрійно нестандартному місці: не в землі, у церкві, вздовж центрального куполу.

За спогадами старожилів у часи радянської окупації в ній переховувалися місцеві хлопці від більшовиків, які робили облави та насильно мобілізували в окупаційну Червону Армію. Закликали їх до уникнення за всяку ціну мобілізації в радянську армію і воїни УПА, які провадили на цих теренах потужну повстанську боротьбу за самостійну Україну. Зокрема такої позиції притримувався легендарний командир тактичного відтинку "Маківка" групи УПА-Захід Степан Стебельський ("Хрін"), який воював на цих теренах у 1947-49 рр.

На початку літа 1946 р. у селі була чергова облава більшовиків. Двічі вони приходили до церкви, але не змогли знайти схрону, хоч і знали від одного зрадника про його існування. Знайшли аж тоді, коли він їм показав.

image
Терлецький Василь Іванович (без шапки, бо не вистачило) у Сибірі, виселений після облави на криївку-схрон у церкві Св. Арх. Михаїла у селі Плоске 1946 року.

У криївці-схроні на той час знаходилися 7 чоловіків: Лучкевич Лук’ян Якович (нар. 1903 р., за спогадами місцевих він навіть витягнув у схрон хомут для коней, щоб його не забрали більшовики), Терлецький Василь Іванович (нар. 1907 р.), Гудз Микола Максимович, Цицик Михайло Андрійович (нар. 1911 р.), Оленич Михайло Сенькович, Кравець Михайло Іванович (нар. прибл. 1920 р.), Лопушанський Микола.

Михайло Кравець перед тим воював в УПА, і будучи пораненим, перебував у селі на лікуванні. В результаті облави їх "викурили" із криївки, побили на хорах і скинули з висоти на долівку храму. Той, хто їх зрадив (по-місцевому "замельдував"), скоріш за все розповів про те, що Михайло був українським повстанцем, оскільки саме його найсильніше з усіх побили. Опісля 6 із них (окрім Михайла Цицика) виселили на Сибір. Там Михайло довго хворів, через поранення і побиття, перебував скоріш за все в тюремній лікарні, де і помер. Про його долю стало відомо завдяки небайдужій медсестрі, яка там перебувала і написала лист до його батьків.

При прибиранні криївки студентами-першокурсниками УКУ 21.10.2023 р. в рамках університетської волонтерської практики, було знайдено патрони у криївці. При перекритті даху церкви теж знаходили цілі касети із 5-ма кулями всередині. На стінах криївки-схроні збереглися неідентифіковані написи та підписи людей. Також на стінах церкви та криївки досі є прорізи, звідки вилітали кулі. Ймовірно, церква була пошкодженою у 1944 р., коли через село проходив фронт.

Відомі люди

У селі народився – військовий інженер-винахідник австрійської армії (до Першої світової війни).

Друг "Люба" – дівчина-підпільниця з с. Плоске, про яку згадує командир тактичного відтинку ТВ-24 «Маківка» групи УПА-Захід Степан Стебельський "Хрін":

Д. Люба з с. Плоске кулеметом відбиває ворога, коли той наскочив на бункер, відтак ранена, ножем порізала собі жили на руках і згинула.

Кравець Михайло Іванович (нар. прибл. 1920 р. у с. Плоске) – воїн УПА, на початку літа 1946 р. перебував у Плоскім на лікуванні після поранення. Разом з 6 місцевими чоловіками переховувався від більшовицької облави у криївці-схроні у церкві Св. Арх. Михаїла, де їх знайшли через зраду когось із місцевих. Висланий в Сибір, де після довготривалої хвороби помер у, скоріш за все, тюремній лікарні.

Лучкевич Василь Миколайович "Граніт" (нар. 1921 р. у с. Плоске) – загинув 13.12.1948 р. у с. Соснівка.

Лучкевич Степан Васильович "Граніт" (нар. 1923 р. у с. Плоске) – станичний. Загинув 19.08.1948 р. у лісі біля с. Потік.

Цицик Василь Миколайович "Вихор" (нар. 1925 р. у с. Плоске) – воював разом з командиром "Хріном". Загинув 18.05.1950 р. в лісі с. Плоске.

Калинич Михайло Іванович "Буревій", "Легенда" (нар. 1927 р. у с. Плоске) – пропагандист куща "Бурлака", загинув 18.08. 1948 у с. Тур’є.

Джерела

  • «Визначні місця Старосамбірщини». Альбом, В. І. Шагала, 1976—77 рр.
  • «Перепис церков і населення Старосамбірщини. 1928 рік»
  • Слободян В. "Українське сакральне будівництво Старосамбірського району". - Львів: Камула. - 2015. - 424 с.
  • «Літопис УПА». Том 30. Стебельський С., Конопадський О. "Крізь сміх заліза (Хроніки)". - 2000. - 549 с.

Посилання

  • «Літопис УПА». Том 30. Стебельський С., Конопадський О. "Крізь сміх заліза (Хроніки)". - 2000. - 549 с.
  • http://decerkva.org.ua/ploske.html
  • Романія Горбач. ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНІ ОСОБИ В КАРПАТАХ. «Мені вже кожен день сниться, що ми їдемо додому». 2022-10-17.
  • Płoskie (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 318. (пол.).— S. 318. (пол.)


image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
  1. Міста і села України. Львівська область. Старосамбірський район
  2. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom VIII - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Процитовано 30 жовтня 2023.
  3. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom VIII - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Процитовано 30 жовтня 2023.
  4. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom VIII - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Процитовано 30 жовтня 2023.
  5. Зубрицький, Михайло (196-1907). Село Мшанець Старосамбірського повіту: матеріали до історії гальцького села. Львів: ЗНТШ.
  6. https://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Tom_30_Stebelskyi_S_Konopadskyi_O_Kriz_smikh_zaliza_Khroniky.pdf? С. 219
  7. С. 215
  8. Мені вже кожен день сниться, що ми їдемо додому. www.goethe.de (укр.). Процитовано 17 жовтня 2022.
  9. IgnBor (20 березня 2023). У с. Мшанець на Самбірщині семінаристи провадили Хресну дорогу за перемогу і мир в Україні. Leopolis.news (англ.). Процитовано 20 травня 2023.
  10. Гром, Наталія. БойкоМандри: туристичні маршрути Стрілківської громади.
  11. Strilky Territorial Community. Cities for Cities (брит.). Процитовано 14 листопада 2023.
  12. IgnBor (24 вересня 2023). У Стрілківській громаді проєкт «БойкоМандри» поєднається із сусідами-поляками. Leopolis.news (англ.). Процитовано 14 листопада 2023.
  13. ❗️Новий туристичний проєкт «БойкоМандри» – актуальний, як ніколи ❗️ «БойкоМандри» – це три піші та веломаршрути, що пролягають через гори мальовничої... | By Бойківщина | Facebook (укр.), процитовано 14 листопада 2023
  14. БойкоМандри. boykomandry.com. Процитовано 15 листопада 2023.
  15. Токар, Світлана. Криївка-схрон в церкві с. Плоске.
  16. Гром, Наталія; Токар, Світлана (8 листопада 2023). Про неймовірну криївку-схрон у церкві в Плоскому. facebook.
  17. У куполі 120-річного храму на Львівщині виявили криївку УПА. Історична правда. Процитовано 14 листопада 2023.
  18. IgnBor (9 листопада 2023). Туристичний проєкт Стрілківської ТГ «Бойко Мандри» пропонує новий маршрут – схрон під церквою. Leopolis.news (англ.). Процитовано 14 листопада 2023.
  19. Zaxid.net (10 листопада 2023). У куполі церкви гірського села на Львівщині виявили криївку УПА. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 14 листопада 2023.
  20. У 120-річному храмі на Самбірщині виявили криївку-схрон | Львівська мануфактура новин. www.lmn.in.ua. Процитовано 14 листопада 2023.
  21. У старовинній церкві під Львовом знайшли криївку УПА (фото). РБК-Украина (укр.). Процитовано 14 листопада 2023.
  22. На Львівщині в куполі церкви виявили криївку УПА: який вигляд вона має. ТСН.ua (укр.). 10 листопада 2023. Процитовано 14 листопада 2023.
  23. alevtyna (10 листопада 2023). У куполі церкви гірського села на Львівщині виявили криївку УПА. Про Львів (укр.). Процитовано 14 листопада 2023.
  24. На заході України виявили криївку у куполі церкви | ВІКНА. Новини Калуша та Прикарпаття. Vikna (укр.). Процитовано 14 листопада 2023.
  25. Марія (10 листопада 2023). У куполі церкви гірського села на Львівщині виявили криївку УПА. То є Львів. (укр.). Процитовано 14 листопада 2023.
  26. Galichanka (11 листопада 2023). На заході України виявили криївку у куполі церкви. "Давній Галич" - Новини Галича та Івано-Франківщіни (укр.). Процитовано 14 листопада 2023.
  27. На заході України виявили криївку у куполі церкви. Громадське Місце Івано-Франківськ (укр.). 11 листопада 2023. Процитовано 14 листопада 2023.
  28. У куполі 120-річного храму на Львівщині виявили криївку УПА - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 14 листопада 2023.
  29. Львова, Фотографії Старого (12 листопада 2023). У куполі церкви гірського села на Львівщині виявили криївку УПА • Фотографії старого Львова. Фотографії старого Львова (укр.). Процитовано 14 листопада 2023.
  30. У куполі церкви гірського села на Львівщині виявили криївку УПА (фото) | Версії (укр.). 12 листопада 2023. Процитовано 14 листопада 2023.
  31. . Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 24.01.2021.
  32. Грушевський, Михайло. Сторінки з історії сільського духовенства. с. 33.
  33. Жерела до історії України-Руси. – Т.1. Люстрації земель Галицької і Перемиської. – С. 232
  34. Rewizya praw i przywilejów Samborskiej. - S. 116
  35. Схиматісмъ … на годъ отъ рожд. Хр. 1879. – С. 158
  36. Схиматісмъ … епархіи Перемиской на годъ от рожд. Хр. 1885
  37. Ред. митр. прот. Тарас Гарасимчук (2014). Шематизм Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ. Дрогобич: Коло. с. 936. ISBN .
  38. ЛНМ, відділ рукописів, Ркл-2205, арк. 204 зв.-205
  39. ЦДІАУЛ, ф. 159, оп. 9, спр. 2091
  40. Слободян, В (2015). Українське сакральне будівництво Старосамбірського району (українська) . Львів: Камула. с. 424.
  41. https://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Tom_30_Stebelskyi_S_Konopadskyi_O_Kriz_smikh_zaliza_Khroniky.pdf? С. 403-404

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ploske Plo ske pol Ploskie selo v Ukrayini u Sambirskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 149 osib stanom na 2023 75 Organ miscevogo samovryaduvannya Strilkivska silska rada selo PloskeKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Sambirskij rajonGromada Strilkivska silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1526Naselennya 121Plosha 1 05 km Gustota naselennya 115 24 osib km Poshtovij indeks 82090Telefonnij kod 380 3238Geografichni daniGeografichni koordinati 49 21 10 pn sh 22 48 20 sh d 49 35278 pn sh 22 80556 sh d 49 35278 22 80556 Koordinati 49 21 10 pn sh 22 48 20 sh d 49 35278 pn sh 22 80556 sh d 49 35278 22 80556Serednya visota nad rivnem morya 567 mVidstan do oblasnogo centru 130 kmVidstan do rajonnogo centru 36 kmMisceva vladaAdresa radi 82092 Lvivska obl Sambirskij rajon s StrilkiKartaPloskePloskeMapaChiselnist naselennya s Ploske 2021Hutir Vorovij selo Ploske Hata Vid na goru Magura Limnyanska Svitlina z proektu BojkoMandri 2024 Ploske roztashovane na pivdennih shilah hrebta Orovogo v narodi Vorovogo Verhnodnistrovski Beskidi v basejni Dnistra za 37 km na pivnichnij zahid vid Starogo Sambora Selo skladayetsya z dvoh chastin Ploske i prisilok hutir za nazvoyu Pid Orovim Vorovij yakij jmovirno ye najvisotnishim hutorom na Starosambirshini Hutir Vorovij selo Ploske Kemping BojkoMandri z girskoyu gojdalkoyu 2024 U suchasnih mezhah selo Ploske maye zagalnu ploshu 135 ga Selo tyagnetsya z pivdnya na pivnich mizh gorami vzdovzh nevelikoyi richki Ploske livoyi pritoki Mshanki sho ye pritokoyu Dnistra Potik Ploske zbiraye vodi iz zahidnoyi polovini sela Vodi zi shidnoyi polovini zbiraye potik Sokil sho takozh ye pritokoyu Mshanki Na pivnichnij shid vid sela visochiye pagorb visotoyu 703 m a na pivden pagorb Cherteni do 626 m IstoriyaKorolivstvo Polske ta Velike knyazivstvo Litovske Ruske i Zhemajtijske 1385 1569 Selo bulo zasnovane na siromu koreni na voloskomu pravi 1526 r U zvedenni dokumentiv rukopis Biblioteki Ossolinskih 2837 chitayemo na s 64 1529 Samboriae Facultas Mgfci Odrowaz locandi villam appellandam Ploski circa rivulum dict Ploski cadentem in fluvium dictum Mszaniec inter villam Holowiecki et villam Mszaniec usque ad granicies villae Livina t j Lenina data In qua ad scultetiam unam integram aream secundum emen surationem aliorum scultetorum dimensurandam cum tertia parte dationum cum facultate in fluvio Ploski extruendi molendinum cum taberna ac eorum omnium emolumentis cum duobus diebus quotannis de subditis laboratilibus scilicet arationis et falcastrationis cum tortis ac aliis utilitatibus dat Ratione quorum Sculteti pro tempore existentes unam sexagenam pecuniae dare et expeditionem bellicam subire obligantur Quam Bona regina approbavit Varsaviae A 1551 Quae utraque Sigismundus Augustus ratificavit in Crasnystaw 8 Julii A 1558 Na storinci 65 1561 die 16 Julii Vilnae Sigismundus Augustus Provido Ostasz per Magnfcum de Mielec Capitaneum datam facultatem in fundo et loco superiori ejusdem villae de cruda radice unius lanei agri extirpandi nec non molendini Folusz dicti extruendi in loco inferiori ejusdem villae in fluvio Mszaniec nen non ut Subditi dicto Sculteto quotannis uno die segetes colligere teneantur salvis contributionibus et oneribus Scultetorum ad aerarium publicum per illos praestari solitis confirmat Rich Pospolita 1569 1772 Za chasiv Rechi Pospolitoyi nalezhalo do dibr koronnih ekonomiyi Sambirskoyi krayini lipeckoyi U lyustraciyi za 1686 r rukopis Biblioteki Ossolinskih 1255 st 230 chitayemo vkazano sho selo Ploske maye 20 laniv z nih vijtivskij 2 5 svyashennika 1 gajduckij 1 Dali detalno rozpisano koli i skilki kozhna z grup svyashenik gajduki tosho splachuyut podatku Ye zgadka i pro korchmu yaka zberigayetsya dlya podalshogo upravlinnya vid Sambirskogo zamku Posadu starosti zajmayut Bazilij i Grigorij Steckovichi Oleksandr i Yacentij Guzelovichi z privileyu J Er M vid 20 06 1680 r i prisvoyennyam Genarowi Mathai Woloski de dat 1676 V inventaryu za 1760 r rukopis Biblioteki Ossolinskih 1632 st 211 212 takozh ye dovoli velika zgadka pro selo Ploske Zokrema tam vkazano sho iz 20 laniv yaki nalezhali selu sinnih 4 koshenih 8 pustih 8 v t ch knyazivskih 2 5 gajduckih i soltiskih 1 svyashenika 1 Orendna plata chinsh v comu seli pererahovana detalno stanovit 199 zlotih 26 groshej Wojtowstwa w tej wsi posessor Jm Pan Jerzy Lopuszanski prawo non produxit poniewaz mu go Jm Pan Grochowski zabral placi z tego wojtostwa czynszu inkorporowanego do kasy ekonomicznej co rok 170 zl Silska gromada skarzhilasya sho otec Lopushanskij utrimuvav gromadskij lug lake gromadzka vid mezhi Mshaneckoyi i ne plativ zhodnoyi orendnoyi plati chinshu Nastupna zgadka pro selo zustrichayetsya v Reviziyi prav i privileyiv Ekonomiyi Sambirskoyi za 1766 r Rewizya praw i przywilejow Ekonomii Samborskiej z r 1766 Shomisyachnij dodatok do Gazeta Lwow 1872 t II st 116 Avstrijska imperiya 1772 1867 ta Avstro Ugorska imperiya 1867 1918 Kemping z gojdalkoyu na hutori Vorovij vstanovlenij v ramkah proektu BojkoMandri 2024 V chasi Avstro Ugorshini nalezhalo do Staromiskogo povitu O Mihajlo Zubrickij paroh susidnogo sela Mshanec zgaduvav pro konflikt mizh zvichajnimi zhitelyami sela Ploske ta vijtami i soltisami cherez privilejovane stanovishe ostannih v Ploskim vid koli vvedeno vibir gromadskoyi starshini gromadyani vse o te dbayut abi ne vibrati vijtom gazdu osyilogo na vijtivstvi povidayut sho se bude poluchene zi shkodoyu gromadi U Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom VIII za 1893 r vkazano Odin budinok sho stoyit okremo nazivayetsya Ostriv a drugij Na soltinskomu Tam zhe vkazano Wlasnosc mn ma roli or 974 lak i ogr 80 past 303 lasu 158 mr U 1926 roci u Ploskim diyala shkola lishe 1 klas Cerkovni budinki znahodilisya v poganomu stani U 1935 r pomer miscevij paroh o Mihajlo Salash pohovanij na miscevomu kladovishi Simvol sela Ploske z pechatki HIH st Na pechatci sela Ploske HIH st yak simvol zobrazheno cholovika yakij stoyit pered pichchyu z glechikom v rukah Druga svitova vijna ta drugi vizvolni zmagannya 1939 1950 ti rr U 1944 r v seli Ploske do Velikodnih svyat kvartiruvala boyivka Sluzhbi Bezpeki UPA do yakoyi vstupiv Oleksa Konopadskij Ostroverh 8 7 1949 r vist X i vist V zakvartiruvali nad s Ploske r n Strilki kudi perehodili z pochtoyu Vnaslidok vsipi seksota bolsheviki okruzhili zgadanih povstanciv Vist V spav a vist X stoyav na stijci Koli stijkovij zaprimitiv voroga pochav buditi vist V ta v tim momenti vpala vorozha cherga vid yakoyi gine vist X Vist V z vognem probivayetsya z okruzhennya Naskok vidbuvsya o 10 god Vtrati voroga 1 ranenij vtrati povstanciv 1 ubitij Vorozhi sili 31 cholovik p yat kulemetiv Zgaduye pro selo Ploske i svij bunker u cih miscyah chotovij UPA Oleksa Konopadskij Ostroverh yakij tut voyuvav u 1944 ta 1947 48 rr V Ploskim ya mav znajomih she z 1944 r koli tut kvartiruvav z sotneyu Bulava Todi moye psevdo bulo Topolya Takozh najmovirnishe sho selo yake figuruye pid kodovoyu bukvoyu P u spogadah legendarnogo komandira taktichnogo vidtinku Makivka grupi UPA Zahid Stepana Stebelskogo Hrina yakij u tomu chasi tezh tut voyuvav ta tezh perebuvav u vlasnomu bunkeri inshomu anizh chotovij Ostroverh ce vlasne selo Ploske Nezvichnoyu osoblivistyu bula Ploskivska kriyivka shron sho znahodilasya u Cerkvi Sv Arh Mihayila v centri sela Nezalezhnist z 1991 r po sogodni U 1998 roci v seli pracyuvav narodnij dim ta filiya centralnoyi biblioteki 21 11 2018 r na 115 littya miscevogo hramu do sela priyizhdzhav yepiskop pomichnik Sambirsko Drogobickoyi yeparhiyi UGKC Grigorij Komar Protyagom 2019 2020 rr miscevi zhiteli aktivno brali uchast v akciyah gromadyanskoyi nepokori z vimogoyu kapitalnogo remontu dorogi Strilki Mshanec yaka spoluchaye 11 sil Bojkivskij Majdan Naprikinci 2020 r selo vvijshlo do skladu novostvorenoyi Strilkivskoyi teritorialnoyi gromadi U 2022 r pid chas povnomasshtabnogo vtorgnennya rosiyi v Ukrayinu miscevi zhiteli prijnyali aktivnu uchast v nadanni timchasovogo zhitla dlya simej VPO Z pochatku vijni prijnyali 49 bizhenciv U berezni 2023 r u seli seminaristi Lvivskoyi duhovnoyi seminariyi provadili Hresnu dorogu za peremogu i mir v Ukrayini 21 10 2023 r studenti pershokursniki riznih napryamkiv UKU priyihali z nochivleyu na lokaciyu Mshanecki kolibi ta na volonterskih zasadah popribirali 120 litnye smittya iz kupolnoyi kriyivki shronu u miscevij cerkvi Sv Arh Mihayila U 2023 r s Ploske razom iz dovkolishnimi selami vvijshlo do merezhi istoriko turistichnih marshrutiv yaka stvoryuyetsya za pidtrimki UKF ta Strilkivskoyi teritorialnoyi gromadi Golovnoyu turistichnoyu rodzinkoyu sela stala Cerkva Sv Arh Mihayila UGKC a osoblivo nestandartna kupolna kriyivka shron u nij Naselennya U 1880 r bulo 91 budinok i 464 zhiteli 233 choloviki 231 zhinka 452 greko katoliki i 12 yevreyiv U 1928 r v Ploskomu prozhivalo 670 greko katolikiv 3 rimo katoliki 16 yevreyiv U 1998 r v Ploskomu prozhivala 221 osoba Vsi virni UGKC U 2001 r naselennya stanovilo 205 osib Stanom na 2022 r 121 osoba de fakto 75 osib Cerkva Svyatogo Arhistratiga Mihayila UGKCPersha hramova budivlya XVI st Koroleva Bona 15 zhovtnya 1546 roku nadala parohiyu svyasheniku Matviyu Fundacijnij dokument na cerkvu erekcijnij akt pidpisanij korolevoyu Bonoyu v Krakovi stanom na 1893 r zberigavsya u Lvivskij podatkovij prokuraturi Bona Dei gratia regina Poloniae etc Quia nos volentes subditis nostris ritus ruthenici in villa Ploskie de Popone rit ejusdem providere eisdem nostris subditis in villa praedicta in poponem discretum Mathiam circa Sinagogam in eadem consistituendum duximus Ei quidem Poponi pro ejus modi poponatu totam et integram Aream cum omnibus attinentiis ad poponatum legitime spectantibus in decem marcis pecuniae inscribimus ita tarnen quia ipse Pop eandem aream cum omni jure et libertate in pecunia praefata tenebit et possidebit prout et alii popones Capitaneatus nostri Samboriensis suos poponatus tenent et possident De qua quidem area dationes census et tributa quotannis solvere tenebitur prout et alii popones eidem Capitaneatui solvere tenentur quam quidem aream cum poponatu idom Mathias in 10 Marcis pecuniae tenebit et possidebit ad benoplacitum nostrum In cujus rei testimonium sigillum nostrum praesentibus est subappensum Lyustrator 1565 r vidznachiv sho pip ruskij z cerkvi z poklonom daye v rik floreniv 1 1 Takozh cerkva zgaduyetsya u podatkovomu reyestri za 1577 rik 22 travnya 1619 roku korol Zigmund III pidtverdiv privilej 1546 roku ta dodav she neveliki grunti Druga hramova budivlya 1681 r Pro cerkvu u XVII st ne vdalosya vidnajti zhodnih vidomostej Natomist pro svyashenika drugoyi polovini cogo stolittya svidchat vkladni napisi na zberezhenih v cerkvi knigah Na Yevangeliyi AHꙁE 1665 roku z drukarni Mihajla Slozki u vkladnomu napisi zaznacheno za korolya Yana Kazimira i yepiskopa Antoniya Vinnickogo i o Grigoriya Ploshanskogo presvitera i o Petra Ploshanskogo na vojtovstvi roku AHꙁE 1665 a na Trifologioni AHѮA 1661 roku lvivskogo druku u vkladnomu napisi zgadanij o Grigorij Ploshanskij AHOЅ 1676 roku Nova cerkva sho zaminila davnishu postala za korolya Yana III Sobyeskogo i peremiskogo pravoslavnogo yepiskopa Inokentiya Vinnickogo 1679 1681 Shematizm 1885 roku datuye yiyi konkretnim rokom 1681 Odnak shematizm Sambirsko Drogobickoyi yeparhiyi UGKC 2014 r navodit dani sho hram buv zbudovanij u 1696 r na misci poperednogo U Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo T 13 1893 r vkazano sho cerkva zbudovana mizh 1690 ta 1696 rr V enciklopediyi Mista i sela Ukrayini vkazano sho derev yana cerkva pobudovana u 1681 abo 1690 roci gromadskim koshtom Vizitator zhukotinskogo dekanatu yakij vidvidav selo 1743 roku zalishiv korotkij opis cerkvi Cerkva Sv arh Mihajla starodavnya z dereva zbudovana yakogo roku i kim posvyachena nevidomo Vikon velikih dva malih chotiri Dveri odni vid zahodu Ikonostas cilij malovanij V kolyaciyi korolivskij Maye privilej vid Yana Kazimira z 1660 roku Cerkva maye zapisi z 1784 roku 1804 roku cerkvu vidnovili pro sho povidomiv ukladach Specifikaciyi za cej rik Cerkva v Ploskim Sv arh Mihajla z dereva tesanogo stara pid dahom gontovim ye koshtom gromadskim reparovana zaraz U 1828 r ta 1839 1874 rr bula matirnoyu cerkvoyu parafiyi Sv arh Mihayila do skladu parafiyi vhodila dochirya cerkva s Galivka do 1930 r bula navpaki dochirnoyu cerkvoyu parafiyi Sv arh Mihayila s Galivka Tretya hramova budivlya 1903 r Ploske Cerkva Sv Arh Mihayila 1903 Svitlina z proektu BojkoMandri 2024 U 1903 roci na misci davnishoyi zveli novu derev yanu hreshatu triverhu cerkvu yaka nalezhit do najkrashih sakralnij derev yanih sporud u neoukrayinskomu stili Proobrazom dlya neyi skorish za vse stav proyekt lvivskogo arhitektora Vasilya Nagirnogo tvorcya neoukrayinskogo arhitekturnogo sakralnogo stilyu v Galichini Vosmeriki navi bilshij vivtarya i babincya vkrivayut sholomovi bani uvinchani lihtaryami z makivkami Na p yatishilih dahah bokovih ramen tez vstanovleni lihtari Do 1946 r nalezhala do Zhukotinskogo dekanatu U 1946 r o Volodimir Romanyuk yakij buv takozh administratorom parafiyi u s Mshanec perejshov v RPC Zachinena u 1962 roci radyanskoyu vladoyu cerkva stala chinnoyu u 1989 roci Sogodni nalezhit do Starosambirskogo dekanatu Sambirsko Drogobickoyi yeparhiyi UGKC Cerkva roztashovana na pivnichnij okolici sela Ploske na pagorbi Na shid rozkinuvsya nevelikij silskij cvintar Cerkva hreshata tribanna oriyentovana budivlya zvedena zi smerekovih brusiv na kam yanomu pidmurivku Do kvadratovoyi navi prilyagayut granchastij vivtar ukorocheni granchasti bichni ramena ta pryamokutnij babinec Pri vivtari z dvoh bokiv roztashovani neveliki pryamokutni zahristiyi Navu vinchaye cibulyasta banya zi slipim lihtarem i makivkoyu posadzhena na velikij svitlovij vosmerik Podibni desho menshi bani na svitlovih vosmerikah vinchayut babinec i vivtar Bichni ramena vkriti p yatishilimi dahami yihni grebeni na kincyah uvinchani makivkami Cerkvu operizuye piddashshya operte na profilovani vipusti zrubiv Vhid u cerkvu vlashtovanij v zahidnij chastini babincya Stini nadopasannya shalovani vertikalno doshkami i lishtvami ta zaversheni profilovanim gzimsom prorizani pivirkulno zavershenimi viknami Pokrittya verhiv cerkvi zaminili na metalizovanu blyahu u 2010 2011 rr Stini pidopasannya vidkritij zrub Stini vseredini cerkvi vidkritij nemalovanij zrub V inter yeri nava babinec i vivtar rozkriti do zenitu kupoliv v bichnih ramenah zimkneni sklepinnya Nava ob yednana z ramenami visokimi luchkovimi arkovimi prorizami Hori operti na vipusti tyagnutsya v babinci vzdovzh troh stin z vihodom na zahidni stini navi Stini vseredini cerkvi vidkritij nemalovanij zrub Ikonostas pochatku HH st chotiriyarusnij na arci rizblenij i zolochenij z tradicijnoyu programoyu Ikoni akademichnogo pisma jmovirno kotrogos z peremiskih malyariv Carski dveri bez klejm pishno rizbleni z motivami vinogradnoyi lozi Pri pivnichnij storoni navi stoyit kazalnicya odnochasna z ikonostasom Zberigsya pl perenosnij dvostoronnij religijnij obraz u dekorativnij rami zi zobrazhennyami Bogomateri z Dityam z odnogo boku ta Sv Mikoloyu z drugogo z datoyu 1862 rik ta ikona sv Mikoli kincya XVIII st zi staroyi cerkvi Na pivnichnij shid vid cerkvi stoyit derev yana dvoyarusna dzvinicya zbudovana 2007 roku Pokrittya verhiv cerkvi zaminili na metalizovanu blyahu u 2010 2011 rr Parafiya s Ploske yak i susidnogo s Galivka sogodni ye dochirnimi vid parafiyi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici UGKC s Mshanec Cerkva znahoditsya na rivni 558 m nad rivnem morya Zachinenu u 1962 r cerkvu vidkrili dlya bogosluzhin u 1990 r Kriyivka shron u cerkvi Sv Arh MihayilaStend proektu BojkoMandri pro Kriyivku shron v cerkvi Sv Arh Mihayila u Ploskim 2024 Kriyivka yaka bilshe sluguvala shronom znahoditsya u potrijno nestandartnomu misci ne v zemli u cerkvi vzdovzh centralnogo kupolu Za spogadami starozhiliv u chasi radyanskoyi okupaciyi v nij perehovuvalisya miscevi hlopci vid bilshovikiv yaki robili oblavi ta nasilno mobilizuvali v okupacijnu Chervonu Armiyu Zaklikali yih do uniknennya za vsyaku cinu mobilizaciyi v radyansku armiyu i voyini UPA yaki provadili na cih terenah potuzhnu povstansku borotbu za samostijnu Ukrayinu Zokrema takoyi poziciyi pritrimuvavsya legendarnij komandir taktichnogo vidtinku Makivka grupi UPA Zahid Stepan Stebelskij Hrin yakij voyuvav na cih terenah u 1947 49 rr Na pochatku lita 1946 r u seli bula chergova oblava bilshovikiv Dvichi voni prihodili do cerkvi ale ne zmogli znajti shronu hoch i znali vid odnogo zradnika pro jogo isnuvannya Znajshli azh todi koli vin yim pokazav Terleckij Vasil Ivanovich bez shapki bo ne vistachilo u Sibiri viselenij pislya oblavi na kriyivku shron u cerkvi Sv Arh Mihayila u seli Ploske 1946 roku U kriyivci shroni na toj chas znahodilisya 7 cholovikiv Luchkevich Luk yan Yakovich nar 1903 r za spogadami miscevih vin navit vityagnuv u shron homut dlya konej shob jogo ne zabrali bilshoviki Terleckij Vasil Ivanovich nar 1907 r Gudz Mikola Maksimovich Cicik Mihajlo Andrijovich nar 1911 r Olenich Mihajlo Senkovich Kravec Mihajlo Ivanovich nar pribl 1920 r Lopushanskij Mikola Mihajlo Kravec pered tim voyuvav v UPA i buduchi poranenim perebuvav u seli na likuvanni V rezultati oblavi yih vikurili iz kriyivki pobili na horah i skinuli z visoti na dolivku hramu Toj hto yih zradiv po miscevomu zamelduvav skorish za vse rozpoviv pro te sho Mihajlo buv ukrayinskim povstancem oskilki same jogo najsilnishe z usih pobili Opislya 6 iz nih okrim Mihajla Cicika viselili na Sibir Tam Mihajlo dovgo hvoriv cherez poranennya i pobittya perebuvav skorish za vse v tyuremnij likarni de i pomer Pro jogo dolyu stalo vidomo zavdyaki nebajduzhij medsestri yaka tam perebuvala i napisala list do jogo batkiv Pri pribiranni kriyivki studentami pershokursnikami UKU 21 10 2023 r v ramkah universitetskoyi volonterskoyi praktiki bulo znajdeno patroni u kriyivci Pri perekritti dahu cerkvi tezh znahodili cili kaseti iz 5 ma kulyami vseredini Na stinah kriyivki shroni zbereglisya neidentifikovani napisi ta pidpisi lyudej Takozh na stinah cerkvi ta kriyivki dosi ye prorizi zvidki vilitali kuli Jmovirno cerkva bula poshkodzhenoyu u 1944 r koli cherez selo prohodiv front Vidomi lyudiU seli narodivsya vijskovij inzhener vinahidnik avstrijskoyi armiyi do Pershoyi svitovoyi vijni Drug Lyuba divchina pidpilnicya z s Ploske pro yaku zgaduye komandir taktichnogo vidtinku TV 24 Makivka grupi UPA Zahid Stepan Stebelskij Hrin D Lyuba z s Ploske kulemetom vidbivaye voroga koli toj naskochiv na bunker vidtak ranena nozhem porizala sobi zhili na rukah i zginula Kravec Mihajlo Ivanovich nar pribl 1920 r u s Ploske voyin UPA na pochatku lita 1946 r perebuvav u Ploskim na likuvanni pislya poranennya Razom z 6 miscevimi cholovikami perehovuvavsya vid bilshovickoyi oblavi u kriyivci shroni u cerkvi Sv Arh Mihayila de yih znajshli cherez zradu kogos iz miscevih Vislanij v Sibir de pislya dovgotrivaloyi hvorobi pomer u skorish za vse tyuremnij likarni Luchkevich Vasil Mikolajovich Granit nar 1921 r u s Ploske zaginuv 13 12 1948 r u s Sosnivka Luchkevich Stepan Vasilovich Granit nar 1923 r u s Ploske stanichnij Zaginuv 19 08 1948 r u lisi bilya s Potik Cicik Vasil Mikolajovich Vihor nar 1925 r u s Ploske voyuvav razom z komandirom Hrinom Zaginuv 18 05 1950 r v lisi s Ploske Kalinich Mihajlo Ivanovich Burevij Legenda nar 1927 r u s Ploske propagandist kusha Burlaka zaginuv 18 08 1948 u s Tur ye Dzherela Viznachni miscya Starosambirshini Albom V I Shagala 1976 77 rr Perepis cerkov i naselennya Starosambirshini 1928 rik Slobodyan V Ukrayinske sakralne budivnictvo Starosambirskogo rajonu Lviv Kamula 2015 424 s Litopis UPA Tom 30 Stebelskij S Konopadskij O Kriz smih zaliza Hroniki 2000 549 s Posilannya Litopis UPA Tom 30 Stebelskij S Konopadskij O Kriz smih zaliza Hroniki 2000 549 s http decerkva org ua ploske html Romaniya Gorbach VNUTRIShNO PEREMIShENI OSOBI V KARPATAH Meni vzhe kozhen den snitsya sho mi yidemo dodomu 2022 10 17 Ploskie 3 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 318 pol S 318 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Mista i sela Ukrayini Lvivska oblast Starosambirskij rajon Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom VIII wynik wyszukiwania DIR dir icm edu pl Procitovano 30 zhovtnya 2023 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom VIII wynik wyszukiwania DIR dir icm edu pl Procitovano 30 zhovtnya 2023 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom VIII wynik wyszukiwania DIR dir icm edu pl Procitovano 30 zhovtnya 2023 Zubrickij Mihajlo 196 1907 Selo Mshanec Starosambirskogo povitu materiali do istoriyi galckogo sela Lviv ZNTSh https shron2 chtyvo org ua Litopys UPA Tom 30 Stebelskyi S Konopadskyi O Kriz smikh zaliza Khroniky pdf S 219 S 215 Meni vzhe kozhen den snitsya sho mi yidemo dodomu www goethe de ukr Procitovano 17 zhovtnya 2022 IgnBor 20 bereznya 2023 U s Mshanec na Sambirshini seminaristi provadili Hresnu dorogu za peremogu i mir v Ukrayini Leopolis news angl Procitovano 20 travnya 2023 Grom Nataliya BojkoMandri turistichni marshruti Strilkivskoyi gromadi Strilky Territorial Community Cities for Cities brit Procitovano 14 listopada 2023 IgnBor 24 veresnya 2023 U Strilkivskij gromadi proyekt BojkoMandri poyednayetsya iz susidami polyakami Leopolis news angl Procitovano 14 listopada 2023 Novij turistichnij proyekt BojkoMandri aktualnij yak nikoli BojkoMandri ce tri pishi ta velomarshruti sho prolyagayut cherez gori malovnichoyi By Bojkivshina Facebook ukr procitovano 14 listopada 2023 BojkoMandri boykomandry com Procitovano 15 listopada 2023 Tokar Svitlana Kriyivka shron v cerkvi s Ploske Grom Nataliya Tokar Svitlana 8 listopada 2023 Pro nejmovirnu kriyivku shron u cerkvi v Ploskomu facebook U kupoli 120 richnogo hramu na Lvivshini viyavili kriyivku UPA Istorichna pravda Procitovano 14 listopada 2023 IgnBor 9 listopada 2023 Turistichnij proyekt Strilkivskoyi TG Bojko Mandri proponuye novij marshrut shron pid cerkvoyu Leopolis news angl Procitovano 14 listopada 2023 Zaxid net 10 listopada 2023 U kupoli cerkvi girskogo sela na Lvivshini viyavili kriyivku UPA ZAXID NET ukr Procitovano 14 listopada 2023 U 120 richnomu hrami na Sambirshini viyavili kriyivku shron Lvivska manufaktura novin www lmn in ua Procitovano 14 listopada 2023 U starovinnij cerkvi pid Lvovom znajshli kriyivku UPA foto RBK Ukraina ukr Procitovano 14 listopada 2023 Na Lvivshini v kupoli cerkvi viyavili kriyivku UPA yakij viglyad vona maye TSN ua ukr 10 listopada 2023 Procitovano 14 listopada 2023 alevtyna 10 listopada 2023 U kupoli cerkvi girskogo sela na Lvivshini viyavili kriyivku UPA Pro Lviv ukr Procitovano 14 listopada 2023 Na zahodi Ukrayini viyavili kriyivku u kupoli cerkvi VIKNA Novini Kalusha ta Prikarpattya Vikna ukr Procitovano 14 listopada 2023 Mariya 10 listopada 2023 U kupoli cerkvi girskogo sela na Lvivshini viyavili kriyivku UPA To ye Lviv ukr Procitovano 14 listopada 2023 Galichanka 11 listopada 2023 Na zahodi Ukrayini viyavili kriyivku u kupoli cerkvi Davnij Galich Novini Galicha ta Ivano Frankivshini ukr Procitovano 14 listopada 2023 Na zahodi Ukrayini viyavili kriyivku u kupoli cerkvi Gromadske Misce Ivano Frankivsk ukr 11 listopada 2023 Procitovano 14 listopada 2023 U kupoli 120 richnogo hramu na Lvivshini viyavili kriyivku UPA RISU Religijno informacijna sluzhba Ukrayini ukr Procitovano 14 listopada 2023 Lvova Fotografiyi Starogo 12 listopada 2023 U kupoli cerkvi girskogo sela na Lvivshini viyavili kriyivku UPA Fotografiyi starogo Lvova Fotografiyi starogo Lvova ukr Procitovano 14 listopada 2023 U kupoli cerkvi girskogo sela na Lvivshini viyavili kriyivku UPA foto Versiyi ukr 12 listopada 2023 Procitovano 14 listopada 2023 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2021 Procitovano 24 01 2021 Grushevskij Mihajlo Storinki z istoriyi silskogo duhovenstva s 33 Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi T 1 Lyustraciyi zemel Galickoyi i Peremiskoyi S 232 Rewizya praw i przywilejow Samborskiej S 116 Shimatism na god ot rozhd Hr 1879 S 158 Shimatism eparhii Peremiskoj na god ot rozhd Hr 1885 Red mitr prot Taras Garasimchuk 2014 Shematizm Sambirsko Drogobickoyi yeparhiyi UGKC Drogobich Kolo s 936 ISBN 978 617 642 174 0 LNM viddil rukopisiv Rkl 2205 ark 204 zv 205 CDIAUL f 159 op 9 spr 2091 Slobodyan V 2015 Ukrayinske sakralne budivnictvo Starosambirskogo rajonu ukrayinska Lviv Kamula s 424 https shron2 chtyvo org ua Litopys UPA Tom 30 Stebelskyi S Konopadskyi O Kriz smikh zaliza Khroniky pdf S 403 404

Дата публікації:
Топ