Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Печерськ — історична місцевість у центрі Києва. Один з трьох давніх районів столиці разом зі Старим містом і Подолом, займає найвищу частину київського плато. З півночі долиною Клову Печерськ межує з Липками, на сході обмежений дніпровськими схилами, з півдня – долиною Либеді, на заході плавні схили до Либеді переходять у Саперне поле і Нову Забудову. Частинами Печерська є Черепанова, Чорна і Бусова гори, Звіринець, Хрести.
| Печерськ Київ | ||||
 Карта Печерська, складена І.Ушаковим у 1695 році | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 50°25′46″ пн. ш. 30°32′57″ сх. д. / 50.42963500002777266° пн. ш. 30.54919100002777910° сх. д.Координати: 50°25′46″ пн. ш. 30°32′57″ сх. д. / 50.42963500002777266° пн. ш. 30.54919100002777910° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Район | Печерський район | |||
| Адмінодиниця | Печерський район | |||
| Головні вулиці | Вулиця Івана Мазепи, Лаврська вулиця, Вулиця Князів Острозьких, Бульвар Лесі Українки | |||
| Транспорт | ||||
| Метрополітен | Печерська | |||
| Карта | ||||
  Печерськ Печерськ (Київ) | ||||
 Печерськ у Вікісховищі | ||||
Головні магістралі: вулиці Грушевського, Івана Мазепи, Князів Острозьких, бульвар Лесі Українки, вулиця Михайла Бойчука.
Назва — від печер Києво-Печерської лаври (засн. в 1051), що існують з найдавніших часів. Почав формуватись у 12 ст. як Печерське поселення довкола лаври і на місці кол. с. Берестове. У 16 — 17 ст.- Печерське містечко, оточене природними та штучними укріпленнями. Після спорудження у 1-й пол. 18 ст. Старої Печерської фортеці — адміністративний центр Києва. У зв'язку з побудовою Нової Печерської фортеці у З0 — 40-і рр, 19 ст. до П. увійшла також територія колишнього селища .
Печерськ дав назви Печерським району, площі, узвозу, бульвару (тепер бульвару Лесі Українки), вулиці (тепер не існує), станції метро «Печерська», а також Новопечерським вулиці (тепер не існує) і провулку, Набережно-Печерським дорозі і вулиці (тепер не існує) та ін. На Печерську збереглися унікальні пам'ятки архітектури часів Київської Русі та наступних століть.
На Печерську знаходиться багато адміністративних будівель, в яких розміщено Адміністрацію Президента України, Верховну Раду, Уряд України та міністерства.
Печерськ славиться чудовими парками на дніпровських схилах. На схилах Дніпра розташована також Києво-Печерська Лавра, одна з найбільших святинь православного світу. Верхня Лавра є національним музеєм-заповідником, а нижня Лавра — діючим монастирем та резиденцією митрополита Київського і всієї України Української православної церкви (Московський патріархат).
У 1964 році на Печерську відкрито Центральний ботанічний сад з чудовим садом бузку та дендрарієм.
Печерськ вважається елітним та престижним районом Києва, тут розміщені головні офіси багатьох банків, корпорацій та фірм і розкішні магазини.
Історія
Середньовіччя
Після того, як у Києві утвердився князь Олег, він переніс центр управління на Гору (поблизу Старокиївської гори, де нині знаходиться Історичний музей). Там збудував княжий палац та інші споруди, а на Печерську залишилися угорці та іноки з-поміж перших християн, що жили в печерах Угорського урочища. Пізніший розвиток місцевості пов'язаний з виникненням і розширенням Печерського монастиря, який з часом став найголовнішою святинею Київської держави. Поблизу Печерського монастиря у селі Берестовому постала князівська резиденція великого київського князя Володимира Святославича. Це був великий мурований двоповерховий палац, довкола якого стояли двори князівської челяді. У Берестовому мешкали князі Ярослав Мудрий, Святослав Ярославич, Всеволод Ярославич та Володимир Мономах. 1091 року палац спалили половці, 1113 року його було відбудовано, проте в наступне століття його зруйнували татаро-монголи. У селі Берестовому було збудовано величний храм Спаса (XI ст.). Це був тринавний шестистовпний хрестовобанний храм, призначений для молитов київських князів. Одним із пресвітерів у цьому храмі був видатний публіцист, філософ, оратор і церковний діяч, перший київський митрополит — русич за походженням, Іларіон, автор славнозвісного трактату «Слово про закон і благодать».
З розростанням Печерського та Микільського (поблизу Аскольдової могили) монастирів навколо них виникають Лаврська та Микільська слободи, де жили монастирські люди аж до кінця XVII ст. Найбільше було залюднене селище Печерське навколо Лаври. У XVI-XVII ст. воно стало містечком, яке існувало до часів гетьмана Івана Самойловича, який, виконуючи волю московського царя, почав будувати там твердиню проти турків і татар — Печерську фортецю. Внаслідок цього обидві слободи поступово зносили, а людність насильно переселяли в інші місця. 1706 року гетьман Іван Мазепа зводить нові мури фортеці. Після поразки в антимосковському повстанні Івана Мазепи в союзі зі шведами фортецю зміцнено, поблизу неї споруджено збройовий арсенал на місці знесеного Вознесенського жіночого монастиря, ігуменею в якому була мати Мазепи Марія Магдалена.
Період Російської імперії
Печерськ став адміністративним центром Києва, що засвідчило й те, що на його території у 1750—1755 роках зведено розкішний бароковий Царський (Маріїнський) палац за проєктом архітектора Растреллі для імператриці Єлизавети Петрівни. Поступово Печерськ обростав казенними будівлями, що поставали переважно в районі Липок. Проте в цілому ще довго він був забудований глиняними та дерев'яними одноповерховими спорудами, серед яких вирізнялися своєю пишнотою лаврські споруди, Микільський військовий собор, Микільський Слупський монастир, Печерська та Звіринецька фортеці. 1830 року почато будівництво Новопечерської фортеці, спричинене польським повстанням 1830—1831 років та селянськими заворушеннями. Це була міцна система укріплень, фортів, стін, башт, брам, капонірів, валів та ровів, зі шпиталем, водогінними системами. Залишки її в районі бульвару Лесі Українки (Кругла вежа) та Наводницької вулиці свідчать, що на ті часи це була першокласна оборонна споруда.
До найзначніших печерських старожитностей належить також Кловський палац, збудований 1744 року з нагоди приїзду до Києва Єлизавети Петрівни. Саме навколо нього й було посаджено великий липовий гай з алеями в напрямку Дніпра, тому вся місцевість одержала назву Липки. Крім липових алей на початку XVIII ст. там виникли Виноградний та Шовковичний сади. Липки були аристократичним районом міста, оскільки російська та польська знать оселялася поблизу царського палацу, навколо якого буяли сади й відкривався чудовий вигляд на мальовничу задніпровську далечінь. Серед будов на Липках у XVIII ст. постали будинки генерал-губернатора, цивільного губернатора, генерала Милорадовича, князя Васильчикова, графа Безбородька та ін. У 1850-х роках на балах, прийомах та званих обідах у цих будинках збиралася вся київська знать. Зіркою товариства була графиня Евеліна Ганська, що стала дружиною французького письменника Бальзака.
Значно пожвавилося життя Печерська у зв'язку з будівництвом на вулиці Іванівській (тепер Інститутська) у 1832—1842 роках будинку Інституту шляхетних дівчат, який відкрився 1838 року. В ньому навчалися дівчата дворянського походження, діти купців, почесних громадян Києва.
Неподалік, на Лютеранській вулиці, колись була німецька колонія, про що свідчить лютеранська кірха. На цій вулиці знаходилися також пансіони для дворянських дітей, школи, будинок Київського благодійного товариства. Колишня вулиця Миколаївська (тепер — архітектора В. Городецького) була чи не найкрасивішою в місті. Кияни називали її «Київським Парижем». Там розташовувалися розкішний готель «Континенталь», цирк, салон меблів, будинок Гінзбурга, театр Соловцова (нині Театр ім. І. Франка). А неподалік — парк і озеро в садибі професора Мерінга, улюблене місце відпочинку киян. У 1874 році через цю садибу було прокладено вулицю Банкову, окрасою якої став будинок з химерами архітектора Городецького.
У січні 1918 р. під час обстрілу Києва найбільших руйнувань зазнали саме Печерськ і Старе місто з прилеглими районами.
Період Радянського Союзу
Ландшафт Печерська значно змінився у 1930-х роках. Було зруйновано Микільський Військовий та Микільський Слупський монастирі, значна частина Печерської фортеці. На вулиці Московській виросли нові корпуси заводу «Арсенал», на якому працювало кілька тисяч робітників та інженерів. У 1936—1938 роках на вулиці Кірова за проєктом архітектора І. Фоміна споруджено будинок Ради Міністрів УРСР, а в 1936—1939 роках за проєктом архітектора В. Заболотного — будинок Верховної Ради УРСР, в якій 24 серпня 1991 року відбулася вікопомна подія — проголошення України незалежною державою. У 1936—1939 роках на колишній вулиці Орджонікідзе, 11, за проєктом архітектора С. Григор'єва зведено будинок Центрального Комітету Компартії України, в якому в наш час міститься Адміністрація Президента України. Нині в колишніх особняках київської знаті на Липках розміщені різні державні та громадські установи, зокрема Український Фонд культури, Музей історії Києва, Палац культури (колишній інститут шляхетних дівчат, пізніше — Жовтневий палац) та ін. Про стародавні часи нагадує всесвітньо відомий Національний історико-культурний заповідник «Києво-Печерська лавра». Хоч 1941 року було зруйновано його головний храм — Успенський собор, проте в цілому доля вберегла монастир від значної руйнації й архітектурний ансамбль його залишився без змін від часів середньовіччя. Успенський собор 2001 року відновлено у попередньому вигляді.
Період незалежності України
| Цей розділ статті ще . |
Примітки
- Друг, Ольга Миколаївна. Вулицями старого Києва / О. М. Друг; дизайн і худож. оформ. С. Іванов, І. Шутурма. — Львів: Світ, 2013. — 496, [XVI] с. : іл.
Джерела
- Веб-енциклопедія Києва.
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Pechersk |
 | Це незавершена стаття про Київ. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pechersk istorichna miscevist u centri Kiyeva Odin z troh davnih rajoniv stolici razom zi Starim mistom i Podolom zajmaye najvishu chastinu kiyivskogo plato Z pivnochi dolinoyu Klovu Pechersk mezhuye z Lipkami na shodi obmezhenij dniprovskimi shilami z pivdnya dolinoyu Libedi na zahodi plavni shili do Libedi perehodyat u Saperne pole i Novu Zabudovu Chastinami Pecherska ye Cherepanova Chorna i Busova gori Zvirinec Hresti Pechersk KiyivPechersk Karta Pecherska skladena I Ushakovim u 1695 rociZagalna informaciya50 25 46 pn sh 30 32 57 sh d 50 42963500002777266 pn sh 30 54919100002777910 sh d 50 42963500002777266 30 54919100002777910 Koordinati 50 25 46 pn sh 30 32 57 sh d 50 42963500002777266 pn sh 30 54919100002777910 sh d 50 42963500002777266 30 54919100002777910Krayina UkrayinaRajon Pecherskij rajonAdminodinicya Pecherskij rajonGolovni vulici Vulicya Ivana Mazepi Lavrska vulicya Vulicya Knyaziv Ostrozkih Bulvar Lesi UkrayinkiTransportMetropoliten PecherskaKartaPecherskPechersk Kiyiv Pechersk u VikishovishiArtob yekt Golovni magistrali vulici Grushevskogo Ivana Mazepi Knyaziv Ostrozkih bulvar Lesi Ukrayinki vulicya Mihajla Bojchuka Nazva vid pecher Kiyevo Pecherskoyi lavri zasn v 1051 sho isnuyut z najdavnishih chasiv Pochav formuvatis u 12 st yak Pecherske poselennya dovkola lavri i na misci kol s Berestove U 16 17 st Pecherske mistechko otochene prirodnimi ta shtuchnimi ukriplennyami Pislya sporudzhennya u 1 j pol 18 st Staroyi Pecherskoyi forteci administrativnij centr Kiyeva U zv yazku z pobudovoyu Novoyi Pecherskoyi forteci u Z0 40 i rr 19 st do P uvijshla takozh teritoriya kolishnogo selisha Pechersk dav nazvi Pecherskim rajonu ploshi uzvozu bulvaru teper bulvaru Lesi Ukrayinki vulici teper ne isnuye stanciyi metro Pecherska a takozh Novopecherskim vulici teper ne isnuye i provulku Naberezhno Pecherskim dorozi i vulici teper ne isnuye ta in Na Pechersku zbereglisya unikalni pam yatki arhitekturi chasiv Kiyivskoyi Rusi ta nastupnih stolit Na Pechersku znahoditsya bagato administrativnih budivel v yakih rozmisheno Administraciyu Prezidenta Ukrayini Verhovnu Radu Uryad Ukrayini ta ministerstva Pechersk slavitsya chudovimi parkami na dniprovskih shilah Na shilah Dnipra roztashovana takozh Kiyevo Pecherska Lavra odna z najbilshih svyatin pravoslavnogo svitu Verhnya Lavra ye nacionalnim muzeyem zapovidnikom a nizhnya Lavra diyuchim monastirem ta rezidenciyeyu mitropolita Kiyivskogo i vsiyeyi Ukrayini Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskij patriarhat U 1964 roci na Pechersku vidkrito Centralnij botanichnij sad z chudovim sadom buzku ta dendrariyem Pechersk vvazhayetsya elitnim ta prestizhnim rajonom Kiyeva tut rozmisheni golovni ofisi bagatoh bankiv korporacij ta firm i rozkishni magazini IstoriyaSerednovichchya Pislya togo yak u Kiyevi utverdivsya knyaz Oleg vin perenis centr upravlinnya na Goru poblizu Starokiyivskoyi gori de nini znahoditsya Istorichnij muzej Tam zbuduvav knyazhij palac ta inshi sporudi a na Pechersku zalishilisya ugorci ta inoki z pomizh pershih hristiyan sho zhili v pecherah Ugorskogo urochisha Piznishij rozvitok miscevosti pov yazanij z viniknennyam i rozshirennyam Pecherskogo monastirya yakij z chasom stav najgolovnishoyu svyatineyu Kiyivskoyi derzhavi Poblizu Pecherskogo monastirya u seli Berestovomu postala knyazivska rezidenciya velikogo kiyivskogo knyazya Volodimira Svyatoslavicha Ce buv velikij murovanij dvopoverhovij palac dovkola yakogo stoyali dvori knyazivskoyi chelyadi U Berestovomu meshkali knyazi Yaroslav Mudrij Svyatoslav Yaroslavich Vsevolod Yaroslavich ta Volodimir Monomah 1091 roku palac spalili polovci 1113 roku jogo bulo vidbudovano prote v nastupne stolittya jogo zrujnuvali tataro mongoli U seli Berestovomu bulo zbudovano velichnij hram Spasa XI st Ce buv trinavnij shestistovpnij hrestovobannij hram priznachenij dlya molitov kiyivskih knyaziv Odnim iz presviteriv u comu hrami buv vidatnij publicist filosof orator i cerkovnij diyach pershij kiyivskij mitropolit rusich za pohodzhennyam Ilarion avtor slavnozvisnogo traktatu Slovo pro zakon i blagodat Novij chas Z rozrostannyam Pecherskogo ta Mikilskogo poblizu Askoldovoyi mogili monastiriv navkolo nih vinikayut Lavrska ta Mikilska slobodi de zhili monastirski lyudi azh do kincya XVII st Najbilshe bulo zalyudnene selishe Pecherske navkolo Lavri U XVI XVII st vono stalo mistechkom yake isnuvalo do chasiv getmana Ivana Samojlovicha yakij vikonuyuchi volyu moskovskogo carya pochav buduvati tam tverdinyu proti turkiv i tatar Pechersku fortecyu Vnaslidok cogo obidvi slobodi postupovo znosili a lyudnist nasilno pereselyali v inshi miscya 1706 roku getman Ivan Mazepa zvodit novi muri forteci Pislya porazki v antimoskovskomu povstanni Ivana Mazepi v soyuzi zi shvedami fortecyu zmicneno poblizu neyi sporudzheno zbrojovij arsenal na misci znesenogo Voznesenskogo zhinochogo monastirya igumeneyu v yakomu bula mati Mazepi Mariya Magdalena Period Rosijskoyi imperiyi Pechersk stav administrativnim centrom Kiyeva sho zasvidchilo j te sho na jogo teritoriyi u 1750 1755 rokah zvedeno rozkishnij barokovij Carskij Mariyinskij palac za proyektom arhitektora Rastrelli dlya imperatrici Yelizaveti Petrivni Postupovo Pechersk obrostav kazennimi budivlyami sho postavali perevazhno v rajoni Lipok Prote v cilomu she dovgo vin buv zabudovanij glinyanimi ta derev yanimi odnopoverhovimi sporudami sered yakih viriznyalisya svoyeyu pishnotoyu lavrski sporudi Mikilskij vijskovij sobor Mikilskij Slupskij monastir Pecherska ta Zvirinecka forteci 1830 roku pochato budivnictvo Novopecherskoyi forteci sprichinene polskim povstannyam 1830 1831 rokiv ta selyanskimi zavorushennyami Ce bula micna sistema ukriplen fortiv stin basht bram kaponiriv valiv ta roviv zi shpitalem vodoginnimi sistemami Zalishki yiyi v rajoni bulvaru Lesi Ukrayinki Krugla vezha ta Navodnickoyi vulici svidchat sho na ti chasi ce bula pershoklasna oboronna sporuda Do najznachnishih pecherskih starozhitnostej nalezhit takozh Klovskij palac zbudovanij 1744 roku z nagodi priyizdu do Kiyeva Yelizaveti Petrivni Same navkolo nogo j bulo posadzheno velikij lipovij gaj z aleyami v napryamku Dnipra tomu vsya miscevist oderzhala nazvu Lipki Krim lipovih alej na pochatku XVIII st tam vinikli Vinogradnij ta Shovkovichnij sadi Lipki buli aristokratichnim rajonom mista oskilki rosijska ta polska znat oselyalasya poblizu carskogo palacu navkolo yakogo buyali sadi j vidkrivavsya chudovij viglyad na malovnichu zadniprovsku dalechin Sered budov na Lipkah u XVIII st postali budinki general gubernatora civilnogo gubernatora generala Miloradovicha knyazya Vasilchikova grafa Bezborodka ta in U 1850 h rokah na balah prijomah ta zvanih obidah u cih budinkah zbiralasya vsya kiyivska znat Zirkoyu tovaristva bula grafinya Evelina Ganska sho stala druzhinoyu francuzkogo pismennika Balzaka Znachno pozhvavilosya zhittya Pecherska u zv yazku z budivnictvom na vulici Ivanivskij teper Institutska u 1832 1842 rokah budinku Institutu shlyahetnih divchat yakij vidkrivsya 1838 roku V nomu navchalisya divchata dvoryanskogo pohodzhennya diti kupciv pochesnih gromadyan Kiyeva Nepodalik na Lyuteranskij vulici kolis bula nimecka koloniya pro sho svidchit lyuteranska kirha Na cij vulici znahodilisya takozh pansioni dlya dvoryanskih ditej shkoli budinok Kiyivskogo blagodijnogo tovaristva Kolishnya vulicya Mikolayivska teper arhitektora V Gorodeckogo bula chi ne najkrasivishoyu v misti Kiyani nazivali yiyi Kiyivskim Parizhem Tam roztashovuvalisya rozkishnij gotel Kontinental cirk salon mebliv budinok Ginzburga teatr Solovcova nini Teatr im I Franka A nepodalik park i ozero v sadibi profesora Meringa ulyublene misce vidpochinku kiyan U 1874 roci cherez cyu sadibu bulo prokladeno vulicyu Bankovu okrasoyu yakoyi stav budinok z himerami arhitektora Gorodeckogo U sichni 1918 r pid chas obstrilu Kiyeva najbilshih rujnuvan zaznali same Pechersk i Stare misto z prileglimi rajonami Period Radyanskogo Soyuzu Landshaft Pecherska znachno zminivsya u 1930 h rokah Bulo zrujnovano Mikilskij Vijskovij ta Mikilskij Slupskij monastiri znachna chastina Pecherskoyi forteci Na vulici Moskovskij virosli novi korpusi zavodu Arsenal na yakomu pracyuvalo kilka tisyach robitnikiv ta inzheneriv U 1936 1938 rokah na vulici Kirova za proyektom arhitektora I Fomina sporudzheno budinok Radi Ministriv URSR a v 1936 1939 rokah za proyektom arhitektora V Zabolotnogo budinok Verhovnoyi Radi URSR v yakij 24 serpnya 1991 roku vidbulasya vikopomna podiya progoloshennya Ukrayini nezalezhnoyu derzhavoyu U 1936 1939 rokah na kolishnij vulici Ordzhonikidze 11 za proyektom arhitektora S Grigor yeva zvedeno budinok Centralnogo Komitetu Kompartiyi Ukrayini v yakomu v nash chas mistitsya Administraciya Prezidenta Ukrayini Nini v kolishnih osobnyakah kiyivskoyi znati na Lipkah rozmisheni rizni derzhavni ta gromadski ustanovi zokrema Ukrayinskij Fond kulturi Muzej istoriyi Kiyeva Palac kulturi kolishnij institut shlyahetnih divchat piznishe Zhovtnevij palac ta in Pro starodavni chasi nagaduye vsesvitno vidomij Nacionalnij istoriko kulturnij zapovidnik Kiyevo Pecherska lavra Hoch 1941 roku bulo zrujnovano jogo golovnij hram Uspenskij sobor prote v cilomu dolya vberegla monastir vid znachnoyi rujnaciyi j arhitekturnij ansambl jogo zalishivsya bez zmin vid chasiv serednovichchya Uspenskij sobor 2001 roku vidnovleno u poperednomu viglyadi Period nezalezhnosti Ukrayini Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo panorama Pecherska z pivdennogo zahoduPrimitkiDrug Olga Mikolayivna Vulicyami starogo Kiyeva O M Drug dizajn i hudozh oform S Ivanov I Shuturma Lviv Svit 2013 496 XVI s il DzherelaVeb enciklopediya Kiyeva Div takozhPecherskij rajonVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category PecherskCe nezavershena stattya pro Kiyiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi