Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пече́ра — село в Україні, у Шпиківській селищній громаді Тульчинського району Вінницької області. Населення становить 1299 особу. Короткий час була столицею Гетьмана Юрія Хмельницького. На території села розташований Печерський Парк .
| село Печера | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район | Тульчинський район |
| Громада | Шпиківська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA05100170120042585 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1580 |
| Населення | 2057 |
| Площа | 2,3 км² |
| Густота населення | 496,09 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 23610 |
| Телефонний код | +380 4335 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°51′18″ пн. ш. 28°43′12″ сх. д. / 48.85500° пн. ш. 28.72000° сх. д.Координати: 48°51′18″ пн. ш. 28°43′12″ сх. д. / 48.85500° пн. ш. 28.72000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 231 м |
| Водойми | Південний Буг |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 23610, Вінницька обл., Тульчинський р-н, с. Печера, вул. Івана Кальницького, 45 |
| Карта | |
  Печера | |
 Печера | |
| Мапа | |
| | |
Клімат і курорт
Клімат Печери характеризується м'якою зимою та теплим літом. На території села діє обласний санаторій відновного лікування.
Історія
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
Назва селища походить від печерних ходів, які служили сховищем для мешканців поселення від постійних нападів ворогів.
Ця земля, яка належала в XVI ст. магнатам Збаразьким, разом з правобережною Україною в XVII ст. належала молдовському господарю Дуке. У своєму літописі Самійло Величко розповідає «для своей господарської резиденції, у полку браславськом за Богом, у городку Печери, велел знаментій дом себе збудувати и в нем живучи хотел обоими украинскою и волоською землями владети». Другий літописець — молдовський — писав: «На всіх Дука дивився зверху. Палац свій, стіл свій він тримав по царські». Також він заснував у містечку розкішний парк. Через політично-військові інтриги молдовський трон зайняв боярин , а Дука був відправлений в Польщу де і помер.
Син Богдана Хмельницького — Юрій забрав землі Дуки. Печерська резиденція стала не потрібною для свого нового володаря, бо столицю було перенесено до Немирова. Замок не збергіся. Більшість каменю від палацу в Печері пішло на будівництво фундаменту для церкви.
В 1711 році Печера та Даньківка переходять у власність римсько-католицького єпископа Ігнація Длузького. Саме він оновлює і розбудовує парк, закладений господарем Дукою. Природний ландшафт використовується для побудови цілої системи гротів, шляхом нагромадження один на одного валунів, що надавало парку романтичного вигляду.
Як і більшість парків на Вінничині, печерський парк розбудовувався у регулярному (геометричному) стилі, що з'явився в Україні під впливом модної на той час французької школи.
За сприяння Ігнація Длузького 1764, неподалік руїн колишньої резиденції Дуки, розпочинається будівництво церкви Різдва Богородиці на кошти, зібрані місцевим населенням. Для фундаменту було використано камінь зруйнованого палацу. Церква споруджувалася з тесаних дубових балок без використання цвяхів. Близько 1865 р. неподалік від західної стіни церкви, розпочалося будівництво кам'яної триярусної дзвінниці. Залишилися згадки, що під час копання котловану будівельники виявили п'ять людських скелетів, вражаючих своїм розміром — близько 2,5 метрів.
Почергово перебуваючи у власності Заславських, Вишневецьких, Длузьких, у 1790 році Печера стає власністю Станіслава-Щенсного Потоцького (власника парку Софіївка в Умані). Він призначає ці землі як віно (придане) своєї доньки Октавії (1783—1842), оцінивши їх у мільйон злотих.
1802 у Тульчині вийшла заміж за Яна-Непомуцена Свейковського, який невдовзі на місці невеличкого маєтку розпочинає будівництво великого, розкішного, двоповерхового палацу в паладіянському стилі, який мав бути точною копією тульчинського маєтку його тестя Станіслава-Щенсного Потоцького, але значно меншим за розмірами.
Після смерті Яна Свейковського 1837, печерський маєток переходить у власність його сина Сигізмунда, який у 1842 р. продає його своєму двоюрідному брату Костянтину Потоцькому (1815—1875).
Попри те, що Потоцьким належало чимало маєтків як в Україні, так і на території сучасної Польщі, Печера стала їхньою основною резиденцію. Для перебудови парку К. Потоцький запросив спеціаліста з паркового мистецтва ландшафтного типу, який максимально використав природну красу крутих, скелястих берегів Південного Бугу, що доповнювалась річковими порогами.
Дендрологічні багатства парку представлені червоним дубом, модриною, липою, ясенем, ялиною, австралійською та чорною сосною, грабом, берестом, каштаном, кущами барбарису, бузку, бузини, калини, спіренеї та ін.
З часом вся територія була обнесена високим гранітним муром. Виїхати з парку можна було лише через ворота, біля яких цілодобово стояла варта. Попасти з одного берега на інший можна було за допомогою порому, що ходив в районі парку, або пішохідного підвісного моста.
У 1875 р. після смерті Костянтина Потоцького його власність, у тому числі Печера й Даньківка, успадковує його син Костянтин Костянтинович Потоцький (1846—1909).
У добу УНР та комуністичної сваволі
1917 року містечко Печера увійшло до складу УНР, а в 1921 р. окуповане большевицькою Росією. У 1932-1933 комуністи організували у Печері Голодомор, від якого загинули переважно старі та діти. У 1941 німці вигнали комуністів із села та відновили богослужіння у православному храмі. Людям повертали награбоване комуністами добро. Але в 1944 СРСР знову захопила Печеру і володіла нею до 1991.
Сучасний стан
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними :
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1127 | 98.77% |
| російська | 11 | 0.96% |
| румунська | 1 | 0.09% |
| білоруська | 1 | 0.09% |
| болгарська | 1 | 0.09% |
| Усього | 1141 | 100% |
Пам'ятки
- Парк колишнього
- Склеп родини Потоцьких, спроектований та зведений Владиславом Городецьким. Нині діючий католицький костел св. Андрія Боболі
- Прибузький заказник — ландшафтний заказник місцевого значення.
- Мазуровецька дубина — орнітологічний заказник місцевого значення.
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці 1774 р.
- Краєзнавчий музей
Галерея
|
Відомі особи
- Болоховська Валентина Антонівна — (народилася 21 жовтня 1951 року в селі Печера Тульчинського району Вінницької обл.) — український науковець в галузі біотехнологій, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2001 року, засновник «БТУ-Центр» («Біотехнологія України-Центр»).
Література
- Пече́ра // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.659
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Печера (село) |
- Фолк-рок фестиваль Млиноманія [ 24 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- с. Печера. Історія [ 27 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Печера [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Peche ra selo v Ukrayini u Shpikivskij selishnij gromadi Tulchinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Naselennya stanovit 1299 osobu Korotkij chas bula stoliceyu Getmana Yuriya Hmelnickogo Na teritoriyi sela roztashovanij Pecherskij Park selo PecheraKrayina UkrayinaOblast Vinnicka oblastRajon Tulchinskij rajonGromada Shpikivska selishna gromadaKod KATOTTG UA05100170120042585Osnovni daniZasnovane 1580Naselennya 2057Plosha 2 3 km Gustota naselennya 496 09 osib km Poshtovij indeks 23610Telefonnij kod 380 4335Geografichni daniGeografichni koordinati 48 51 18 pn sh 28 43 12 sh d 48 85500 pn sh 28 72000 sh d 48 85500 28 72000 Koordinati 48 51 18 pn sh 28 43 12 sh d 48 85500 pn sh 28 72000 sh d 48 85500 28 72000Serednya visota nad rivnem morya 231 mVodojmi Pivdennij BugMisceva vladaAdresa radi 23610 Vinnicka obl Tulchinskij r n s Pechera vul Ivana Kalnickogo 45KartaPecheraPecheraMapa Pechera u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pechera Klimat i kurortKlimat Pecheri harakterizuyetsya m yakoyu zimoyu ta teplim litom Na teritoriyi sela diye oblasnij sanatorij vidnovnogo likuvannya IstoriyaCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Nazva selisha pohodit vid pechernih hodiv yaki sluzhili shovishem dlya meshkanciv poselennya vid postijnih napadiv vorogiv Cya zemlya yaka nalezhala v XVI st magnatam Zbarazkim razom z pravoberezhnoyu Ukrayinoyu v XVII st nalezhala moldovskomu gospodaryu Duke U svoyemu litopisi Samijlo Velichko rozpovidaye dlya svoej gospodarskoyi rezidenciyi u polku braslavskom za Bogom u gorodku Pecheri velel znamentij dom sebe zbuduvati i v nem zhivuchi hotel oboimi ukrainskoyu i voloskoyu zemlyami vladeti Drugij litopisec moldovskij pisav Na vsih Duka divivsya zverhu Palac svij stil svij vin trimav po carski Takozh vin zasnuvav u mistechku rozkishnij park Cherez politichno vijskovi intrigi moldovskij tron zajnyav boyarin a Duka buv vidpravlenij v Polshu de i pomer Sin Bogdana Hmelnickogo Yurij zabrav zemli Duki Pecherska rezidenciya stala ne potribnoyu dlya svogo novogo volodarya bo stolicyu bulo pereneseno do Nemirova Zamok ne zbergisya Bilshist kamenyu vid palacu v Pecheri pishlo na budivnictvo fundamentu dlya cerkvi V 1711 roci Pechera ta Dankivka perehodyat u vlasnist rimsko katolickogo yepiskopa Ignaciya Dluzkogo Same vin onovlyuye i rozbudovuye park zakladenij gospodarem Dukoyu Prirodnij landshaft vikoristovuyetsya dlya pobudovi ciloyi sistemi grotiv shlyahom nagromadzhennya odin na odnogo valuniv sho nadavalo parku romantichnogo viglyadu Yak i bilshist parkiv na Vinnichini pecherskij park rozbudovuvavsya u regulyarnomu geometrichnomu stili sho z yavivsya v Ukrayini pid vplivom modnoyi na toj chas francuzkoyi shkoli Za spriyannya Ignaciya Dluzkogo 1764 nepodalik ruyin kolishnoyi rezidenciyi Duki rozpochinayetsya budivnictvo cerkvi Rizdva Bogorodici na koshti zibrani miscevim naselennyam Dlya fundamentu bulo vikoristano kamin zrujnovanogo palacu Cerkva sporudzhuvalasya z tesanih dubovih balok bez vikoristannya cvyahiv Blizko 1865 r nepodalik vid zahidnoyi stini cerkvi rozpochalosya budivnictvo kam yanoyi triyarusnoyi dzvinnici Zalishilisya zgadki sho pid chas kopannya kotlovanu budivelniki viyavili p yat lyudskih skeletiv vrazhayuchih svoyim rozmirom blizko 2 5 metriv Pochergovo perebuvayuchi u vlasnosti Zaslavskih Vishneveckih Dluzkih u 1790 roci Pechera staye vlasnistyu Stanislava Shensnogo Potockogo vlasnika parku Sofiyivka v Umani Vin priznachaye ci zemli yak vino pridane svoyeyi donki Oktaviyi 1783 1842 ocinivshi yih u miljon zlotih 1802 u Tulchini vijshla zamizh za Yana Nepomucena Svejkovskogo yakij nevdovzi na misci nevelichkogo mayetku rozpochinaye budivnictvo velikogo rozkishnogo dvopoverhovogo palacu v paladiyanskomu stili yakij mav buti tochnoyu kopiyeyu tulchinskogo mayetku jogo testya Stanislava Shensnogo Potockogo ale znachno menshim za rozmirami Pislya smerti Yana Svejkovskogo 1837 pecherskij mayetok perehodit u vlasnist jogo sina Sigizmunda yakij u 1842 r prodaye jogo svoyemu dvoyuridnomu bratu Kostyantinu Potockomu 1815 1875 Popri te sho Potockim nalezhalo chimalo mayetkiv yak v Ukrayini tak i na teritoriyi suchasnoyi Polshi Pechera stala yihnoyu osnovnoyu rezidenciyu Dlya perebudovi parku K Potockij zaprosiv specialista z parkovogo mistectva landshaftnogo tipu yakij maksimalno vikoristav prirodnu krasu krutih skelyastih beregiv Pivdennogo Bugu sho dopovnyuvalas richkovimi porogami Dendrologichni bagatstva parku predstavleni chervonim dubom modrinoyu lipoyu yasenem yalinoyu avstralijskoyu ta chornoyu sosnoyu grabom berestom kashtanom kushami barbarisu buzku buzini kalini spireneyi ta in Z chasom vsya teritoriya bula obnesena visokim granitnim murom Viyihati z parku mozhna bulo lishe cherez vorota bilya yakih cilodobovo stoyala varta Popasti z odnogo berega na inshij mozhna bulo za dopomogoyu poromu sho hodiv v rajoni parku abo pishohidnogo pidvisnogo mosta U 1875 r pislya smerti Kostyantina Potockogo jogo vlasnist u tomu chisli Pechera j Dankivka uspadkovuye jogo sin Kostyantin Kostyantinovich Potockij 1846 1909 U dobu UNR ta komunistichnoyi svavoli 1917 roku mistechko Pechera uvijshlo do skladu UNR a v 1921 r okupovane bolshevickoyu Rosiyeyu U 1932 1933 komunisti organizuvali u Pecheri Golodomor vid yakogo zaginuli perevazhno stari ta diti U 1941 nimci vignali komunistiv iz sela ta vidnovili bogosluzhinnya u pravoslavnomu hrami Lyudyam povertali nagrabovane komunistami dobro Ale v 1944 SRSR znovu zahopila Pecheru i volodila neyu do 1991 Suchasnij stanNaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 1127 98 77 rosijska 11 0 96 rumunska 1 0 09 biloruska 1 0 09 bolgarska 1 0 09 Usogo 1141 100 Pam yatkiPark kolishnogo Sklep rodini Potockih sproektovanij ta zvedenij Vladislavom Gorodeckim Nini diyuchij katolickij kostel sv Andriya Boboli Pribuzkij zakaznik landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Mazurovecka dubina ornitologichnij zakaznik miscevogo znachennya Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici 1774 r Krayeznavchij muzejGalereyaCerkva Rizdva BogorodiciCerkva Rizdva Bogorodici Sklep rodini Potockih Sklep rodini Potockih Sklep Potockih VorotaSklep Potockih Vorota Zalishki skulpturi u parku kolishnogo palacu Potockih Zalishki skulpturi u parku kolishnogo palacu Potockih Shodi do richki vid parku kolishnogo palacu Potockih Shodi do richki vid parku kolishnogo palacu Potockih Viglyad na cerkvu z richki vniz za techiyeyu Pivdennogo Bugu Viglyad na cerkvu z richki vniz za techiyeyu Pivdennogo Bugu Statuya na berezi Pivdennogo Bugu Statuya na berezi Pivdennogo Bugu Pam yatnik Shevchenkovi pered shkoloyuPam yatnik Shevchenkovi pered shkoloyu Bratska mogilaBratska mogila Bratska mogilaBratska mogila Bratska mogilaBratska mogila Vidomi osobiBolohovska Valentina Antonivna narodilasya 21 zhovtnya 1951 roku v seli Pechera Tulchinskogo rajonu Vinnickoyi obl ukrayinskij naukovec v galuzi biotehnologij laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 2001 roku zasnovnik BTU Centr Biotehnologiya Ukrayini Centr LiteraturaPeche ra Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 659PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pechera selo Folk rok festival Mlinomaniya 24 serpnya 2009 u Wayback Machine s Pechera Istoriya 27 lyutogo 2020 u Wayback Machine Pogoda v seli Pechera 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih