Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Прибу зький заказник ландшафтний заказник місцевого значення в Україні Розташований на північний схід від села Печера Ту

Прибузький заказник

Прибузький заказник

Прибу́зький заказник  — ландшафтний заказник місцевого значення в Україні. Розташований на північний схід від села Печера Тульчинського району Вінницької області.

Ландшафтний заказник місцевого значення «Прибузький»
image
48°51′36″ пн. ш. 28°43′12″ сх. д. / 48.86000000002777455° пн. ш. 28.72000000002777753° сх. д. / 48.86000000002777455; 28.72000000002777753Координати: 48°51′36″ пн. ш. 28°43′12″ сх. д. / 48.86000000002777455° пн. ш. 28.72000000002777753° сх. д. / 48.86000000002777455; 28.72000000002777753
Країнаimage Україна
Розташуванняimage Україна
Вінницька область,
Тульчинський район, с. Печера
Площа62,3 га
Засновано1997 р.
ОператорПечерська сільська рада
image
image
Прибузький заказник (Вінницька область)
image Прибузький заказник у Вікісховищі

Площа 62,3 га. Оголошений відповідно до Рішення 13 сесії Вінницької облради 22 скликання від 26.12.1997 року. Перебуває у віданні Печерської сільської ради.

За фізико-географічним районуванням України (1968 р.) територія заказника належить до Гнівансько-Гайсинського району області Подільського Побужжя Волино-Подільської височини Дністровсько-Дніпровської лісостепової зони. Для цієї області характерні розчленовані глибокими долинами лесові височини з сірими опідзоленими ґрунтами, тобто з геоморфологічної точки зору описувана територія являє собою ерозійно-акумулятивно-денудаційну сильнохвилясту рівнину.

В межах заказника по правому березі р. Південний Буг відслонюються граніти у вигляді вертикальних стінок висотою 30-35 метрів. Експозиція переважно північна. Спостерігається чергування відкритих та вкритих лісом ділянок. На кам'яних стінках утворюються різні форми мікрорельєфу- вертикальні та горизонтальні тріщини, полиці різного розміру (0,5-2 м.), що створює строкатість еколого-топологічних умов і обумовлює формування різних рослинних угруповань.

Клімат території помірно континентальний. Для нього характерне тривале нежарке літо і порівняно недовга, м'яка зима. Середня температура січня становить —6 °C, а липня +19 °C. Річна кількість опадів — понад 500 мм.

За геоботанічним районуванням України (1978 р.) територія належить до Вінницького (Центральноподільського) округу Подільсько-Бесарабської провінції Європейської широколистяної області.

Специфічним є рослинний світ скелястих відслонень гранітів. У тріщинах з незначним накопиченням ґрунту зустрічаються аспленій волосовидний, тонконіг стиснутий, очиток Рупрехта, різушка Таля, а в затіненні — багатоніжка звичайна, цистоптерис ламкий, герань Робертова.

На полицях, де ґрунт більш розвинутий, формуються угруповання з домінуванням костриці овечої, перлівки трансільванської, райграса високого, серед яких вкраплені плямами молодило руське, очиток їдкий, очиток шестирядний. Постійну участь в цих угрупованнях беруть ластовень лікарський, волошка рейнська, молочай кипарисовидний, самосил гайовий, цибуля овочева, цибуля подільська щавель горобиний, чебрець подільський, чебрець блошиний, деревій майже звичайний, перстач сріблястий, синяк звичайний, щебручка польова, герань Робертова, різушка Таля, маренка рожева, конюшина польова, підмаренник справжній, підмаренник м'який, дзвоники болонські, дзвоники ріпчастовидні. З чагарників зустрічаються рокитник австрійський, кизільник чорноплідний, калина цілолиста.

На вершині, де обривисті схили переходять у горизонтальну поверхню і формується ґрунт, поширені лучні угруповання з домінуванням костриці овечої, перлівки трансільванської, райграса високого з участю віскарії звичайної, сну чорніючого, наперстянки великоцвітої, смовді гірської, маренки рожевої, люцерни румунської, материнки звичайної, смілки звичайної, чебрецю подільського, перстача сріблястого, вероніки дібровної, ластовеню лікарського, фіалки польової, конюшини повзучої, конюшини альпійської, горошку чотиринасінного, молочаю кипарисовидного, жабриці звивистої, самосилу гайового, суниць лісових, свербіжниці польової, полину австрійського, гикавки сірої, вероніки колосистої, волошки рейнської, комонника лучного.

Там, де умови сприятливі, на скелях формується ліс: ясен звичайний, липа серцелиста, в'яз голий, з участю явора, клена татарського, клена польового. Часто трапляється бруслина бородавчаста та гродовина. В трав'янистому ярусі зустрічається рідкісний для України центральноєвропейський вид — Скополія Карніолійська, а також шоломниця висока, яглиця звичайна, нижче — глуха кропива пурпурова, розрив-трава звичайна, медунка темна, гравілат міський, купина східна, зірочник ланцетовидний.

Таким чином об'єкт має велику наукову цінність, оскільки виходи гранітів на рівнині в межах України мають локальне поширення та характеризуються специфічною флорою.

Галерея

  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Прибузький заказник


Джерела

  • Заповідні об'єкти Вінниччини. — Вінниця: Велес, 2005. — 104 с.+ 28 с. іл.
  • Наукове обґрунтування. Автор: Завідувач відділу екології фітосистем інституту ботаніки НАН України ім. Холодного, доктор біологічних наук Я. П. Дідух

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pribu zkij zakaznik landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya v Ukrayini Roztashovanij na pivnichnij shid vid sela Pechera Tulchinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Pribuzkij 48 51 36 pn sh 28 43 12 sh d 48 86000000002777455 pn sh 28 72000000002777753 sh d 48 86000000002777455 28 72000000002777753 Koordinati 48 51 36 pn sh 28 43 12 sh d 48 86000000002777455 pn sh 28 72000000002777753 sh d 48 86000000002777455 28 72000000002777753Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Vinnicka oblast Tulchinskij rajon s PecheraPlosha62 3 gaZasnovano1997 r OperatorPecherska silska radaPribuzkij zakaznik Vinnicka oblast Pribuzkij zakaznik u Vikishovishi Plosha 62 3 ga Ogoloshenij vidpovidno do Rishennya 13 sesiyi Vinnickoyi oblradi 22 sklikannya vid 26 12 1997 roku Perebuvaye u vidanni Pecherskoyi silskoyi radi Za fiziko geografichnim rajonuvannyam Ukrayini 1968 r teritoriya zakaznika nalezhit do Gnivansko Gajsinskogo rajonu oblasti Podilskogo Pobuzhzhya Volino Podilskoyi visochini Dnistrovsko Dniprovskoyi lisostepovoyi zoni Dlya ciyeyi oblasti harakterni rozchlenovani glibokimi dolinami lesovi visochini z sirimi opidzolenimi gruntami tobto z geomorfologichnoyi tochki zoru opisuvana teritoriya yavlyaye soboyu erozijno akumulyativno denudacijnu silnohvilyastu rivninu V mezhah zakaznika po pravomu berezi r Pivdennij Bug vidslonyuyutsya graniti u viglyadi vertikalnih stinok visotoyu 30 35 metriv Ekspoziciya perevazhno pivnichna Sposterigayetsya cherguvannya vidkritih ta vkritih lisom dilyanok Na kam yanih stinkah utvoryuyutsya rizni formi mikrorelyefu vertikalni ta gorizontalni trishini polici riznogo rozmiru 0 5 2 m sho stvoryuye strokatist ekologo topologichnih umov i obumovlyuye formuvannya riznih roslinnih ugrupovan Klimat teritoriyi pomirno kontinentalnij Dlya nogo harakterne trivale nezharke lito i porivnyano nedovga m yaka zima Serednya temperatura sichnya stanovit 6 C a lipnya 19 C Richna kilkist opadiv ponad 500 mm Za geobotanichnim rajonuvannyam Ukrayini 1978 r teritoriya nalezhit do Vinnickogo Centralnopodilskogo okrugu Podilsko Besarabskoyi provinciyi Yevropejskoyi shirokolistyanoyi oblasti Specifichnim ye roslinnij svit skelyastih vidslonen granitiv U trishinah z neznachnim nakopichennyam gruntu zustrichayutsya asplenij volosovidnij tonkonig stisnutij ochitok Ruprehta rizushka Talya a v zatinenni bagatonizhka zvichajna cistopteris lamkij geran Robertova Na policyah de grunt bilsh rozvinutij formuyutsya ugrupovannya z dominuvannyam kostrici ovechoyi perlivki transilvanskoyi rajgrasa visokogo sered yakih vkrapleni plyamami molodilo ruske ochitok yidkij ochitok shestiryadnij Postijnu uchast v cih ugrupovannyah berut lastoven likarskij voloshka rejnska molochaj kiparisovidnij samosil gajovij cibulya ovocheva cibulya podilska shavel gorobinij chebrec podilskij chebrec bloshinij derevij majzhe zvichajnij perstach sriblyastij sinyak zvichajnij shebruchka polova geran Robertova rizushka Talya marenka rozheva konyushina polova pidmarennik spravzhnij pidmarennik m yakij dzvoniki bolonski dzvoniki ripchastovidni Z chagarnikiv zustrichayutsya rokitnik avstrijskij kizilnik chornoplidnij kalina cilolista Na vershini de obrivisti shili perehodyat u gorizontalnu poverhnyu i formuyetsya grunt poshireni luchni ugrupovannya z dominuvannyam kostrici ovechoyi perlivki transilvanskoyi rajgrasa visokogo z uchastyu viskariyi zvichajnoyi snu chorniyuchogo naperstyanki velikocvitoyi smovdi girskoyi marenki rozhevoyi lyucerni rumunskoyi materinki zvichajnoyi smilki zvichajnoyi chebrecyu podilskogo perstacha sriblyastogo veroniki dibrovnoyi lastovenyu likarskogo fialki polovoyi konyushini povzuchoyi konyushini alpijskoyi goroshku chotirinasinnogo molochayu kiparisovidnogo zhabrici zvivistoyi samosilu gajovogo sunic lisovih sverbizhnici polovoyi polinu avstrijskogo gikavki siroyi veroniki kolosistoyi voloshki rejnskoyi komonnika luchnogo Tam de umovi spriyatlivi na skelyah formuyetsya lis yasen zvichajnij lipa sercelista v yaz golij z uchastyu yavora klena tatarskogo klena polovogo Chasto traplyayetsya bruslina borodavchasta ta grodovina V trav yanistomu yarusi zustrichayetsya ridkisnij dlya Ukrayini centralnoyevropejskij vid Skopoliya Karniolijska a takozh sholomnicya visoka yaglicya zvichajna nizhche gluha kropiva purpurova rozriv trava zvichajna medunka temna gravilat miskij kupina shidna zirochnik lancetovidnij Takim chinom ob yekt maye veliku naukovu cinnist oskilki vihodi granitiv na rivnini v mezhah Ukrayini mayut lokalne poshirennya ta harakterizuyutsya specifichnoyu floroyu GalereyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pribuzkij zakaznikDzherelaZapovidni ob yekti Vinnichchini Vinnicya Veles 2005 104 s 28 s il Naukove obgruntuvannya Avtor Zaviduvach viddilu ekologiyi fitosistem institutu botaniki NAN Ukrayini im Holodnogo doktor biologichnih nauk Ya P Diduh

Дата публікації:
Топ