Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Петро I (фр. Pierre; 9 жовтня 1328 — 16/17 січня 1369) — король Кіпру, титулярний Король Єрусалиму в 1358–1369 роках.
| Петро I | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1358 — 1369 | ||
| Коронація: | Титулярний | |
| Попередник: | Гуго IV | |
| Наступник: | Петро II | |
| ||
| 1358 — 1369 | ||
| Коронація: | 1358 | |
| Попередник: | Гуго IV | |
| Наступник: | Петро II | |
| Народження: | 9 жовтня 1328 Нікосія, Нікосія, Кіпр | |
| Смерть: | 17 січня 1369 (40 років), 16 січня 1369 (40 років) або 1369 Нікосія, Нікосія, Кіпр | |
| Поховання: | Кіпр | |
| Рід: | Лузіньяни | |
| Батько: | Гуго IV[1] | |
| Мати: | Аліса Ібелін | |
| Шлюб: | d і Елеонора Арагонська[d] | |
| Діти: | Петро II[1] і d | |
| | ||
Життєпис
Молоді роки
Походив з династії Лузіньянів. Син Гуго IV, короля Кіпру, та Аліси Ібелін. Замолоду відрізнявся неспокійною вдачею. Цікавився військовими походами, мріяв про повернення Єрусалиму.
1347 року Петро заснував (відновив) Орден Меча з метою зміцнення влади та зібрання сил для походу на Єрусалим. Мрія щодо відновлення Єрусалимського королівства спонукала Петра вирушити 1349 року до Європи шукати підтримку для війни із Єгиптом. Цій справі сприяв статус спадкоємця трону, який Петро отримав у 1343 році після смерті свого зведеного брата Гі. Втім корабель, на якому перебував Петро, було перехоплено за наказом батька, який був проти нових хрестових походів.
Деякий час після цього Петро перебував під вартою у свого батька. Втім зрештою, 1358 року Гуго IV зрікся влади на користь Петра.
Король
З самого початку вирішив розпочати наступальні дії проти мусульманських сусідів. Вже у січні 1360 року відправив залогу до міста Корікос у Кілікійській Вірменії на чолі з Робертом де Лузіньяном. Кіпріоти відбили атаки емірів Караману, а Петро I отримав важливий плацдарм у Кілікії. У відповідь на це османи спробували напасти на Кіпр, проте королю за допомоги госпітальєрів вдалося відбити цю атаку, і вже у 1361 році взяти в облогу Анталію, яка здалася 24 серпня. Після цього еміри Ментеше та Теке визнали себе васалами Кіпру й сплачувати данину.
У 1362 році король Петро I вирішив вирушити до Європи по допомогу. Він спочатку побував на Родосі, потім у Венеції, звідти перебрався до Авіньйону, де заручився підтримкою папи римського Урбана V. Після цього вів тривалі перемовини з Іоанном II, королем Франції, потім побував у Фландрії, Брабанті, Данії, Англії, Богемії, Польщі. Усюди він намагався заохотити місцевих володарів здійснити новий великий хрестовий похід, але майже всі йому відмовили. У 1363 році вдалося укласти нову угоду з Генуезькою республікою, якою залагоджувалися давні суперечності. У 1364 році здійснив останню спробу отримати допомогу, організувавши у Кракові великий з'їзд монархів. В ньому взяли участь Імператор Священної Римської імперії та король Богемії Карл IV Люксмебург, Казимир III П'яст, Король Польщі і Русі, Людовик I Анжуйський, Король Угорщини, Вальдемар IV Аттердаг, Король Данії. Втім король Кіпру не зумів отримати чіткої згоди стосовно хрестового походу проти Єгипту. Імператор Карл IV планував відправити на допомогу Петрові I найманців, що вешталися Італією. Проте цей задум провалився. Інші європейські монархи теж нічим незарадили. Зрештою Петро I зміг зібрати невелике військо європейських хрестоносців з 1 тисячі осіб, отримав підтримку кораблями від Венеції та Генуї.
По прибуттю до Кіпру до нього приєднали госпітальєри. Загалом у 1365 році вдалося зібрати флот у 165 кораблів. З цією потугою Петро I 7 жовтня рушив на Александрію в Єгипті. 10 жовтня захопив та сплюндрував місто. Спроби Петра I умовити хрестоносців йти на Каїр не вдалися. Тому він повернувся до Кіпру. У 1366–1367 роках вдало атакував Латакію, Бейрут та Триполі, спустошивши їх. Тоді ж запобіг спробам турків захопити міста Коріком та Анталію у Малій Азії. Втім, не отримавши належної підтримки від європейських монархів, Петро I у 1368 році уклав мирний договір із султаном Єгипту.
Король Петро I загинув 17 січня 1369 року у Нікосії внаслідок змови власної дружини Елеонори, братів Іоанна, князя Антиохії, та Якова.
Родина
1. Дружина — Ешива (1313–1350), донька Гамфрі де Монфора
Дітей не було
2. Дружина — (1333–1416), донька інфанта Педро Арагонського
Діти:
- Петро (1357–1382), король Кіпру з 1369 до 1382 року
- Маргарита (1360–1397)
- Ешива (1369)
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Peter I.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Petro I znachennya Petro I fr Pierre 9 zhovtnya 1328 16 17 sichnya 1369 korol Kipru titulyarnij Korol Yerusalimu v 1358 1369 rokah Petro I Korol Yerusalimu 1358 1369 Koronaciya Titulyarnij Poperednik Gugo IV Nastupnik Petro II Korol Kipru 1358 1369 Koronaciya 1358 Poperednik Gugo IV Nastupnik Petro II Narodzhennya 9 zhovtnya 1328 1328 10 09 Nikosiya Nikosiya KiprSmert 17 sichnya 1369 40 rokiv 16 sichnya 1369 1369 01 16 40 rokiv abo 1369 Nikosiya Nikosiya KiprPohovannya KiprRid LuzinyaniBatko Gugo IV 1 Mati Alisa IbelinShlyub d i Eleonora Aragonska d Diti Petro II 1 i d Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Luzinyaniv Sin Gugo IV korolya Kipru ta Alisi Ibelin Zamolodu vidriznyavsya nespokijnoyu vdacheyu Cikavivsya vijskovimi pohodami mriyav pro povernennya Yerusalimu 1347 roku Petro zasnuvav vidnoviv Orden Mecha z metoyu zmicnennya vladi ta zibrannya sil dlya pohodu na Yerusalim Mriya shodo vidnovlennya Yerusalimskogo korolivstva sponukala Petra virushiti 1349 roku do Yevropi shukati pidtrimku dlya vijni iz Yegiptom Cij spravi spriyav status spadkoyemcya tronu yakij Petro otrimav u 1343 roci pislya smerti svogo zvedenogo brata Gi Vtim korabel na yakomu perebuvav Petro bulo perehopleno za nakazom batka yakij buv proti novih hrestovih pohodiv Deyakij chas pislya cogo Petro perebuvav pid vartoyu u svogo batka Vtim zreshtoyu 1358 roku Gugo IV zriksya vladi na korist Petra KorolZ samogo pochatku virishiv rozpochati nastupalni diyi proti musulmanskih susidiv Vzhe u sichni 1360 roku vidpraviv zalogu do mista Korikos u Kilikijskij Virmeniyi na choli z Robertom de Luzinyanom Kiprioti vidbili ataki emiriv Karamanu a Petro I otrimav vazhlivij placdarm u Kilikiyi U vidpovid na ce osmani sprobuvali napasti na Kipr prote korolyu za dopomogi gospitalyeriv vdalosya vidbiti cyu ataku i vzhe u 1361 roci vzyati v oblogu Antaliyu yaka zdalasya 24 serpnya Pislya cogo emiri Menteshe ta Teke viznali sebe vasalami Kipru j splachuvati daninu U 1362 roci korol Petro I virishiv virushiti do Yevropi po dopomogu Vin spochatku pobuvav na Rodosi potim u Veneciyi zvidti perebravsya do Avinjonu de zaruchivsya pidtrimkoyu papi rimskogo Urbana V Pislya cogo viv trivali peremovini z Ioannom II korolem Franciyi potim pobuvav u Flandriyi Brabanti Daniyi Angliyi Bogemiyi Polshi Usyudi vin namagavsya zaohotiti miscevih volodariv zdijsniti novij velikij hrestovij pohid ale majzhe vsi jomu vidmovili U 1363 roci vdalosya uklasti novu ugodu z Genuezkoyu respublikoyu yakoyu zalagodzhuvalisya davni superechnosti U 1364 roci zdijsniv ostannyu sprobu otrimati dopomogu organizuvavshi u Krakovi velikij z yizd monarhiv V nomu vzyali uchast Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ta korol Bogemiyi Karl IV Lyuksmeburg Kazimir III P yast Korol Polshi i Rusi Lyudovik I Anzhujskij Korol Ugorshini Valdemar IV Atterdag Korol Daniyi Vtim korol Kipru ne zumiv otrimati chitkoyi zgodi stosovno hrestovogo pohodu proti Yegiptu Imperator Karl IV planuvav vidpraviti na dopomogu Petrovi I najmanciv sho veshtalisya Italiyeyu Prote cej zadum provalivsya Inshi yevropejski monarhi tezh nichim nezaradili Zreshtoyu Petro I zmig zibrati nevelike vijsko yevropejskih hrestonosciv z 1 tisyachi osib otrimav pidtrimku korablyami vid Veneciyi ta Genuyi Zahoplennya Oleksandriyi Po pributtyu do Kipru do nogo priyednali gospitalyeri Zagalom u 1365 roci vdalosya zibrati flot u 165 korabliv Z ciyeyu potugoyu Petro I 7 zhovtnya rushiv na Aleksandriyu v Yegipti 10 zhovtnya zahopiv ta splyundruvav misto Sprobi Petra I umoviti hrestonosciv jti na Kayir ne vdalisya Tomu vin povernuvsya do Kipru U 1366 1367 rokah vdalo atakuvav Latakiyu Bejrut ta Tripoli spustoshivshi yih Todi zh zapobig sprobam turkiv zahopiti mista Korikom ta Antaliyu u Malij Aziyi Vtim ne otrimavshi nalezhnoyi pidtrimki vid yevropejskih monarhiv Petro I u 1368 roci uklav mirnij dogovir iz sultanom Yegiptu Kiprske korolivstvo u 1369 roci Korol Petro I zaginuv 17 sichnya 1369 roku u Nikosiyi vnaslidok zmovi vlasnoyi druzhini Eleonori brativ Ioanna knyazya Antiohiyi ta Yakova Rodina1 Druzhina Eshiva 1313 1350 donka Gamfri de Monfora Ditej ne bulo 2 Druzhina 1333 1416 donka infanta Pedro Aragonskogo Diti Petro 1357 1382 korol Kipru z 1369 do 1382 roku Margarita 1360 1397 Eshiva 1369 PrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaPeter I