Александрійський хрестовий похід короткий похід що відбувся в жовтні 1365 під проводом Петра I Кіпрського проти Александ

Александрійський хрестовий похід — короткий похід, що відбувся в жовтні 1365 під проводом Петра I Кіпрського проти Александрії. Він був частково викликаний релігійними спонуканнями, але відрізнявся від більш відомих хрестових походів тим, що його спричинили загалом економічні причини.

Александрійський хрестовий похід

Хрестові походи

Облога Александрії в 1365 році. Римський манускрипт (1372—1377)

Координати: 31°11′58″ пн. ш. 29°52′15″ сх. д. / 31.19972222002778039° пн. ш. 29.87111111002777974° сх. д.

Дата:	9 — 12 жовтня 1365
Місце:	Александрія, Мамлюкський султанат
Результат:	Перемога хрестоносців Александрію взято, панування хрестоносців тривало 3 дні

Сторони

Кіпрське королівство

Венеційська республіка

Госпітальєри

Мамлюкський султанат

Командувачі

Петро I Кіпрський

Шабан II
^[en]

Військові сили

165 кораблів

невідомо

Втрати

невідомо

5000 поневолених
20 тисяч убитих

Передумови

Петро I хотів припинити верховенство Александрії як ведучого порту в Східному Середземномор'ї в надії, що кіпрська Фамагуста потім отримає вигоду з переорієнтованої торгівлі. При цьому релігійні питання відійшли на другий план. Петро I три роки, з 1362 по 1365 роки, збирав армію і шукав фінансову підтримку для хрестового походу у впливових сил. Коли він дізнався про запланований напад єгиптян на його Кіпрське королівство, він використовував ту ж стратегію превентивної війни, яку використовував проти турків, і направив свої військові амбіції проти Єгипту. З Венеції він привів флот і сухопутні війська, щоб влаштувати збір на острові Родос, де до них приєдналися лицарі ордена Святого Іоанна.

Хід походу

У жовтні 1365 Петро I вирушив на кораблях з Родосу, особисто командуючи значним експедиційним корпусом і флотом, що складався зі 165 суден, попри збільшення економічного і політичного впливу Венеції. Висадка відбулася в Александрії 9 жовтня. Александрію було захоплено завдяки військовій хитрості. Оборонці були обманом сконцентровані в боях у районі навколо західної гавані, де хрестоносці начебто продемонстрували прагнення захопити місто. Але справжні сили, включаючи кавалерію, підібралися до іншого місця міських мурів, мабуть, ховаючись на кладовищі, де були непомічені захисниками. Таким чином, хрестоносці отримали можливість напасти з двох боків, що зрештою призвело до захоплення Александрії. Упродовж наступних трьох днів армія Петра розграбувала місто до підходу 12 жовтня сил мамлюків.

Сам Петро розумів, що Александрією неможливо було керувати, враховуючи велику відстань звідси до Кіпру.

Примітки

Sack of Alexandria (1365), Alexander Mikaberidze Conflict and Conquest in the Islamic World: A Historical Encyclopedia, Vol.1, ed. Alexander Mikaberidze, (ABC-CLIO, 2011), 72.
«Van Steenbergen, Jo (2003) „The Alexandrian Crusade (1365) and the Mamluk Sources: Reassessment of the kitab al-ilmam of an-Nuwayri al-Iskandarani“ (PDF)» (PDF). Archived from the original (PDF) on 2006-10-18. Retrieved 2006-09-03. (англ.)

Джерела

A History of the Crusades: The fourteenth and fifteenth centuries, ed. Kenneth M. Setton, Harry W. Hazard, (The University of Wisconsin Press, 1975), xiii, 5, 316, 664. (англ.)
homas F. Madden, The Concise History of the Crusades, 3rd ed. Rowman & Littlefield Publishers, 2013, 398 р. (англ.)

[Mikaberidze-1] Sack of Alexandria (1365), Alexander Mikaberidze Conflict and Conquest in the Islamic World: A Historical Encyclopedia, Vol.1, ed. Alexander Mikaberidze, (ABC-CLIO, 2011), 72.

[2] «Van Steenbergen, Jo (2003) „The Alexandrian Crusade (1365) and the Mamluk Sources: Reassessment of the kitab al-ilmam of an-Nuwayri al-Iskandarani“ (PDF)» (PDF). Archived from the original (PDF) on 2006-10-18. Retrieved 2006-09-03. (англ.)