Пе тер фон Біро н нім Peter von Biron 15 лютого 1724 17240215 13 січня 1800 останній герцог Курляндії і Семигалії 1769 1

Пе́тер фон Біро́н (нім. Peter von Biron, 15 лютого 1724(17240215) — 13 січня 1800) — останній герцог Курляндії і Семигалії (1769—1795). Представник шляхетного німецького роду Біронів. Народився у Мітаві, Курляндія. Син курляндського герцога Ернста-Йоганна. Розпочав кар'єру в російській армії, в кірасирському полку під командуванням Мініха (1732). Дослужився до підполковника кінної гвардії (1740), але незабаром був арештований. Перебував на засланні у Вологді (1741—1762). Звільнений наказом царя Петра III, підвищений до генерал-майора (1762). Проголошений спадкоємцем Курляндії-Семигалії (1763). Після батькового зречення очолив герцогство (1769). Перебував у гострому конфлікті із курляндським лицарством. Наслідував прусські політично-культурні зразки. Був патроном театральних мистецтв і музики. Заснував курляндську лицарську школу — Петрівську академію (1775), що стала центром освіти і науки курляндських земель на подальші століття. Добудував Мітавський і Рундальський палаци, а також резиденції у , й Фрідріхслусті. Тривалий час подорожував Німеччиною, Італією, Голландією (1784—1787). Під час поділів Речі Посполитої намагався зберегти самоврядність Курляндії; перебував в опозиції до проросійської партії Говена (1793—1795). В ході російської операції з анексії Курляндії, під тиском лицарства і петербурзьких урядовців, був змушений відмовитися від герцогського престолу (1795). Назавжди покинув Росію, виїхавши до Пруссії. Мав маєтки у Вартенберзі й Загані у Сілезії (з 1786), а також Наход в Богемії. Батько красуні Доротеї, коханки Талейрана. Нагороджений орденами Олександра Невського, Андрія Первозванного, Чорного орла. Помер у Гелленау, Пруссія.

Петер фон Бірон
нім. Peter von Biron

Портрет Бірона

Герцог Курляндії і Семигалії

1769 — 1795

Попередник:

Ернст-Йоганн Бірон

Народження:

15 лютого 1724
Мітава, Курляндія

Смерть:

13 січня 1800 (75 років)
Гелленау, Пруссія

Поховання:

Національність:

Релігія:

Рід:

Батько:

Ернст-Йоганн фон Бірон^[1]

Мати:

^d^[1]

Шлюб:

^d, ^d і ^d

Діти:

^d, ^d, Доротея Саган, ^d і ^d^[1]

Нагороди:

Ордени Андрія Первозванного, Олександра Невського, Чорного орла

Медіафайли у Вікісховищі

Імена

Пе́тер / Петро́ фон Біро́н (нім. Peter von Biron) — у німецьких джерелах.
Петро́ Ерне́стович фон Біро́н (рос. Пётр Эрнестович фон Бирон) — у російських джерелах, з патронімом.
Пе́тер І, або Пе́тро І (нім. Peter I.) — з порядковим номером, як перший курляндський герцог з таким іменем.
Пе́тро І Курляндський (нім. Peter I. von Kurland) — з порядковим номером і короткою назвою герцогства.

Біографія

Петер фон Бірон народився 15 лютого 1724 року в Мітаві.

15 жовтня 1765 року Петер одружився із князівною (померла 1772 року).

Герцог

24 листопада 1769 року Ернст-Йоганн Бірон зрікся герцогського престолу на користь свого сина Петра. Це породило політичну кризу, спричинену відмовою курляндського лицарства присягати йому.

У червні 1770 року, спільно з російськими представниками, Петер змусив членів курляндського ландтагу скласти присягу на вірність собі. Проте весь час його правління був сповнений політичною боротьбою з лицарством і смутами.

8 серпня 1776 року, за посередництва барона Говена, Петер уклав із лицарством «Акт примирення», який прибирав частину суперечностей.

Перший і другий поділи Речі Посполитої не торкнулися Куляндії-Семигалії безпосередньо. У країні посилився російський вплив, проте багато державних діячів все ще шукали опору при польському дворі, а також отримували підтримку з боку Австрії й Пруссії.

6 березня 1774 року Петер одружився вдруге, із князівною (померла 1778).
1775 року Петер заснував перший найвищий навчальний заклад герцогства — Петрівську академію.
6 листопада 1779 року Петер одружився втретє, із графинею .
10 (21) травня 1783 уклав у Ризі курляндсько-російську конвенцію про кордон і торгівлю, яка надала широкі права російському купецтву в Курляндії-Семигалії.

Анексія

Докладніше: Анексія Курляндії та Семигалії

31 січня 1793 року, за ініціативи барона Говена, було ухвалено так звані «Композиційний акт» між герцогом і лицарством, які принижували роль першого й надавали лицарям ширші права.
17 (28) березня 1795 року курляндський герцог Петер фон Бірон, який з лютого перебував у Санкт-Петербурзі, визнав поділ Речі Посполитої і зрікся своєї герцогської гідності.
15 (26) квітня 1795 року російська імператриця Катерина ІІ видала Маніфест про приєднання Курляндії. На місці герцогства заснували Курляндське намісництво.
30 серпня 1795 року Петер фон Бірон назавжди покинув Курляндію.

Йому належав Жаганський палац.

Петер фон Бірон помер 13 січня 1800 року в Гелленау, .

Сім'я

Докладніше: Бірони

Батько: Ернст-Йоганн Бірон
1-а дружина (з 1765):
2-а дружина (з 1774):
3-я дружина (1779):
- (1779—1852)
- (1781—1839)
- (1781—1839)
- (1783—1876)
- Доротея фон Бірон (1793—1862)

Портрети

v. Barisien (1781);
Stich v. S. G. Kütner (1781), Neumann;
Meyer, Acad. Peer.;
Medaillen v. G. B. Biluinger (1737), Georgi (1775) u. C. Leberecht (1785);
Sub., Dvor. imp. Ekateriny II, 13

Нагороди

Орден Андрія Первозванного (1740, 1764, Росія).
Орден Святого Олександра Невського (1740, 1762, Росія).
Орден Чорного орла (Пруссія)

Примітки

Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
Biron, Peter v. // Deutschbaltisches biographisches Lexikon 1710—1960. Köln-Wien, 1970, S. 68—69.
Biron, Peter v. // Baltisches biografisches Lexikon digital.
Kompositionsakte zwischen Seiner Hochfürstlichen Durchlaucht, dem Herzoge und Einer Wohlgebornen Ritter- und Landschaft. Mitau, 1793.
Oberländer, Keller 2008, S. 49.
Arbusov 1918, S. 55.

Бібліографія

Монографії

Arbusov, L. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
Cruse, K. W. Curland unter den Herzögen. Mitau, 1837, V. 2, S. 177ff.
Seraphim, A. Die Geschichte Des Herzogtums Kurland: 1561—1795. Reval, 1904, S. 304—333.
Isenburg/Freytag, Taf. 132;
Neumann, Aus alter Zeit, 45-60;
Meyer, Acad. Fett., 62-67
Campe, Lex. 1 u. 2;
Müller, Kurl. Spätbarock

Довідники

Biron, Peter v. // Deutschbaltisches biographisches Lexikon 1710–1960. Köln-Wien, 1970, S. 68—69. [1]
Winkelmann. Biron, Ernst Johann // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1877, Band 6, S. 286–291.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Петер фон Бірон

Biron, Peter v. // Baltisches biografisches Lexikon digital.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q7094076_citetype_Q33270056"_data-entity-id="Q19847326"><i_class="wef_low_priority_links">[[:en:Leo_van_de_Pas|Pas&nbsp;L.&nbsp;v.]]</i>_Genealogics.org<span_class="wef_low_priority_links">_—_2003.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19847329]][[d:Track:Q19847326]]</div>-1] Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326

[DBL-2] Biron, Peter v. // Deutschbaltisches biographisches Lexikon 1710—1960. Köln-Wien, 1970, S. 68—69.

[BBLD-3] Biron, Peter v. // Baltisches biografisches Lexikon digital.

[4] Kompositionsakte zwischen Seiner Hochfürstlichen Durchlaucht, dem Herzoge und Einer Wohlgebornen Ritter- und Landschaft. Mitau, 1793.

[5] Oberländer, Keller 2008, S. 49.

[A255-6] Arbusov 1918, S. 55.

[1]