Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Період Нáра (яп. 奈良時代 — нара дзідай) — епоха в історії Японії (710–794). Почалася з встановлення столиці держави у місті Хейдзьо-кьо (суч. місто Нара) і закінчилася її перенесенням до міста Хей'ан-кьо (суч. місто Кіото). Особливостями епохи є пришвидшена китаїзація японського суспільства, створення перших історичних хронік та розквіт культури, зокрема буддизму та поезії.
| Період Нара | |
| Дата створення / заснування | 710 |
|---|---|
 | |
| Названо на честь | d |
| Країна |  Японія |
| Попередник | Період Асука і Період Ямато |
| Наступник | Період Хейан |
| Час/дата початку | 710[1] |
| Час/дата закінчення | 794[1] |
| Описано за адресою | ancient.eu/Nara_Period/(англ.) |
 Період Нара у Вікісховищі | |
Соціально-політичний розвиток
Нова столиця
До прийняття основного законодавчого Кодексу років Тайхо (701), існував звичай переносити столицю на нове місце, у зв'язку зі смертю імператора. Реформування японського суспільства на початку 8 століття сприяло утворенню централізованої влади з ефективним адміністративним апаратом, які потребували для своєї діяльності створення великого й осілого центру. Цим центром стала у 710 році нова столиця Хейдзьо-кьо (平城京. сучасне місто Нара) у регіоні Кінкі. Хоча столиця ще переносилася у 740–745 роках до міст Куні-кьо (恭仁京, сучасне місто Камо), Сіґаракіномія (紫香楽宮, сучасне місто Сіґаракі) та Наніва-кьо (難波京, сучасне місто Осака), вона все одно поверталася до Нара.
Хейдзьо-кьо, або Нара, було першим японським містом, спроєктованим за тогочасними китайськими цивілізаційними стандартами. Її прототипом стала столиця китайської імперії Тан, місто Чан'ань (長安). Нара утворювала великий чотирикутник, поділений на праву і ліву «столиці». Місто також було розділене на десятки малих районів. У північній частині столиці були сконцентровані урядові будівлі. Там само розташовувався імператорський палац. Від нього простягалася центральна магістраль міста — «вулиця Червоного фенікса», яка доходила до головних воріт міста на півдні. Населення Нари становило близько 200 тисяч, серед яких 10 тисяч були зайняті на чиновницькій службі.
Соціально-економічні перетворення
Економіка періоду Нара була державно-плановою. Задля підвищення ефективності збору податків була розроблена сітка доріг, які вели до столиці. При дворі карбували мідну монету, яка, втім мала більш символічне ніж утилітарне значення. Економіка мала натуральний характер. Рівень господарчої активності був найвищим у столиці, у той час, як економіка регіонів залишалась на примітивному рівні періоду Кофун.
На середину 8 століття з'являється важлива економічна інституція — маєтки сьоен (荘園), які із занепадом державного господарства поступово стають приватними володіннями аристократів і храмів. Їх поява пов'язується із намаганнями центральної влади раціонально використовувати землі країни. Налагодження економічної системи спричинило самодостатність регіональних адміністрацій.
Для збільшення прибутку держава заохочувала розробку цілинних земель, які указом 743 року обіцяла віддати через три покоління у приватну власність тим, хто їх обробляє. Однак охочих розробляти нові володіння не було, тому влада дозволила «приватизацію цілини» уже в першому поколінні за умови сплати податків. Цим одразу скористалися знатні роди та впливові буддистські монастирі, які створили на необроблених землях потужну економічну базу. Виникнення приватного сектору, який держава не контролювала, послабило роль центральної влади, насамперед імператора, як єдиного фінансово могутнього лідера країни. Японське суспільство стало на шлях олігархізації влади.
Політична боротьба
Особливістю періоду Нара стало загострення боротьби між імператором, аристократичними родами та буддистською церквою за владу. Хоча формальним головою країни залишався імператор, його реальний політичний вплив зменшувався разом зі зростанням приватного сектору, який контролювали аристократи й буддистські монастирі. На середину 8 століття останні спробували організувати переворот і скинути панівну династію, однак втручання родини Фудзівара врятувало імператорський дім. Завдяки цьому Фудзівара змогли відтоді поставляти японському монарху дружин, і, тим самим, контролювати престол та владу у країні.
Спроби імператора Канму відновити провідну роль японських монархів у політиці зазнали невдачі. Бажаючи вирватися з-під опіки буддистських монастирів, які щільно облягали столицю Нара, імператор наказав у 784 році збудувати нову столицю у місті Наґаока-кьо (長岡京). Однак у зв'язку із затягуванням будівництва, інтригами аристократії та природними катаклізмами, план перенесення столиці до Наґаока провалився. У 794 році Канму вдалося перенести столицю до міста Хей'ан (суч. місто Кіото), проте її зведення сильно вдарило по імператорській скарбниці. Залишившись без фінансової опори імператор захворів, а замість нього реальна влада опинилася у руках аристократичного роду Фудзівара.
Культура
У період Нара були складені перші офіційні історичні хроніки «Кодзікі» (古事記, 712) та «Ніхон Сьокі» (日本書紀, 720). Було також укладено поетичні антології «Манйосю» (万葉集, 759) та «Кайфусо» (懐風藻, 751). У цей період також сформувалися прототипи японських фонетичних абеток хіраґана і катакана.
Особливістю цієї епохи стала натуралізація буддизму. Цьому сприяла політика імператора Сьомму (701–756), який особисто навернувся у цю віру, проголосивши себе «слугою трьох скарбів — Будди, Закону і Общини». Буддизм було проголошено «захисником держави», тобто визначено як державну релігію. Для поширення віри була створена мережа монастирів і храмів кокубундзі (国分寺), які розмістилися у всіх 60 провінціях Японії. Центром усіх кокубундзі став (東大寺, «Великий Східний Храм») в місті Нара, у якому помістили велетенську бронзову статую Будди Вайрочани.
Навернення імператорів у буддизм означало визнання вищості буддистської церкви над панівною династією. Монахи зайняли чимало високих адміністративних посад. Буддисти навіть спробували захопити владу у країні, намагаючись зробити монаха Докьо (700–772), фаворита імператриці Кокен, новим імператором. Однак аристократична опозиція на чолі з родом Фудзівара завадила перевороту і змогла усунути всіх монахів з державних посад. Зважаючи на інтимні стосунки Докьо з імператрицею та небезпеку династії, які вони несли, Фудзівара скасували на майбутнє право жінок займати престол японських монархів.
Період Нара був епохою розквіту мистецтв. Більшість творів до сьогодні зберігається в імператорському сховищі Сьосоін на території храму Тодайдзі. У колекції наявні предмети з Персії та Індії, що свідчить про участь стародавніх японців у міжнародній торгівлі по «шовковому шляху».
Міжнародні відносини
Японські імператори активно імпортували китайський державотворчий досвід через своїх послів та стажистів до імперії Тан. Япоські студенти, серед яких переважали буддистські монахи, вчилися у містах Чан'ань і Лоян. Один зі стажистів Абе но Накамаро (阿倍 仲麻呂) зміг скласти складні іспити з китайської класики й зайняти державний пост у Китаї. Він служив головою завойованого регіону Аннам (суч. північ В'єтнаму) з 761 по 767 роки. Однак більшість стажистів поверталася додому, займаючи високі посади при японському дворі.
Попри нормалізацію стосунків з китайським Тан після конфлікту у середині 7 століття, відносини японців з корейською державою Сілла залишалися напруженими. Сприяло цьому постання на території сучасної Манчжурії держави Бохай (698–926), спадкоємниці знищеної сілланськими військами північнокорейської держави Когурьо. Японія і Бохай перебували у союзі проти Сілла, однак тісні стосунки останньої з Тан заважали прямій агресії союзників.
У цілому, зовнішня політика японців періоду Нара активною не була.
Основні події
- 710 — Перенесення столиці країни до Хейдзьо-кьо (суч. місто Нара);
- 712 — Складання історичної хроніки «Кодзікі»;
- 720 — Складання історичної хроніки «Ніхон Сьокі»;
- 743 — Заснування храму Тодайдзі імператором Сьомму;
- 764 — заколот Фудзівара но Накамаро;
- 759 — Укладання поетичної збірки «Манйосю»;
- 784 — Перенесення столиці до Наґаока-кьо;
- 788 — Заснування монахом Сайтьо житла на горі Хіей (прототип монастиря Енрякудзі).
Примітки
- https://www.ancient.eu/Nara_Period/
Література
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997. — 256с
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Period Nara yap 奈良時代 nara dzidaj epoha v istoriyi Yaponiyi 710 794 Pochalasya z vstanovlennya stolici derzhavi u misti Hejdzo ko such misto Nara i zakinchilasya yiyi perenesennyam do mista Hej an ko such misto Kioto Osoblivostyami epohi ye prishvidshena kitayizaciya yaponskogo suspilstva stvorennya pershih istorichnih hronik ta rozkvit kulturi zokrema buddizmu ta poeziyi Period NaraData stvorennya zasnuvannya710Nazvano na chestdKrayina YaponiyaPoperednikPeriod Asuka i Period YamatoNastupnikPeriod HejanChas data pochatku710 1 Chas data zakinchennya794 1 Opisano za adresoyuancient eu Nara Period angl Period Nara u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nara znachennya Socialno politichnij rozvitokNova stolicya Golovni vorota stolici Hejdzo ko Vorota Chervonogo feniksa rekonstrukciya Nara Do prijnyattya osnovnogo zakonodavchogo Kodeksu rokiv Tajho 701 isnuvav zvichaj perenositi stolicyu na nove misce u zv yazku zi smertyu imperatora Reformuvannya yaponskogo suspilstva na pochatku 8 stolittya spriyalo utvorennyu centralizovanoyi vladi z efektivnim administrativnim aparatom yaki potrebuvali dlya svoyeyi diyalnosti stvorennya velikogo j osilogo centru Cim centrom stala u 710 roci nova stolicya Hejdzo ko 平城京 suchasne misto Nara u regioni Kinki Hocha stolicya she perenosilasya u 740 745 rokah do mist Kuni ko 恭仁京 suchasne misto Kamo Sigarakinomiya 紫香楽宮 suchasne misto Sigaraki ta Naniva ko 難波京 suchasne misto Osaka vona vse odno povertalasya do Nara Hejdzo ko abo Nara bulo pershim yaponskim mistom sproyektovanim za togochasnimi kitajskimi civilizacijnimi standartami Yiyi prototipom stala stolicya kitajskoyi imperiyi Tan misto Chan an 長安 Nara utvoryuvala velikij chotirikutnik podilenij na pravu i livu stolici Misto takozh bulo rozdilene na desyatki malih rajoniv U pivnichnij chastini stolici buli skoncentrovani uryadovi budivli Tam samo roztashovuvavsya imperatorskij palac Vid nogo prostyagalasya centralna magistral mista vulicya Chervonogo feniksa yaka dohodila do golovnih vorit mista na pivdni Naselennya Nari stanovilo blizko 200 tisyach sered yakih 10 tisyach buli zajnyati na chinovnickij sluzhbi Socialno ekonomichni peretvorennya Ekonomika periodu Nara bula derzhavno planovoyu Zadlya pidvishennya efektivnosti zboru podatkiv bula rozroblena sitka dorig yaki veli do stolici Pri dvori karbuvali midnu monetu yaka vtim mala bilsh simvolichne nizh utilitarne znachennya Ekonomika mala naturalnij harakter Riven gospodarchoyi aktivnosti buv najvishim u stolici u toj chas yak ekonomika regioniv zalishalas na primitivnomu rivni periodu Kofun Na seredinu 8 stolittya z yavlyayetsya vazhliva ekonomichna instituciya mayetki soen 荘園 yaki iz zanepadom derzhavnogo gospodarstva postupovo stayut privatnimi volodinnyami aristokrativ i hramiv Yih poyava pov yazuyetsya iz namagannyami centralnoyi vladi racionalno vikoristovuvati zemli krayini Nalagodzhennya ekonomichnoyi sistemi sprichinilo samodostatnist regionalnih administracij Dlya zbilshennya pributku derzhava zaohochuvala rozrobku cilinnih zemel yaki ukazom 743 roku obicyala viddati cherez tri pokolinnya u privatnu vlasnist tim hto yih obroblyaye Odnak ohochih rozroblyati novi volodinnya ne bulo tomu vlada dozvolila privatizaciyu cilini uzhe v pershomu pokolinni za umovi splati podatkiv Cim odrazu skoristalisya znatni rodi ta vplivovi buddistski monastiri yaki stvorili na neobroblenih zemlyah potuzhnu ekonomichnu bazu Viniknennya privatnogo sektoru yakij derzhava ne kontrolyuvala poslabilo rol centralnoyi vladi nasampered imperatora yak yedinogo finansovo mogutnogo lidera krayini Yaponske suspilstvo stalo na shlyah oligarhizaciyi vladi Politichna borotba Osoblivistyu periodu Nara stalo zagostrennya borotbi mizh imperatorom aristokratichnimi rodami ta buddistskoyu cerkvoyu za vladu Hocha formalnim golovoyu krayini zalishavsya imperator jogo realnij politichnij vpliv zmenshuvavsya razom zi zrostannyam privatnogo sektoru yakij kontrolyuvali aristokrati j buddistski monastiri Na seredinu 8 stolittya ostanni sprobuvali organizuvati perevorot i skinuti panivnu dinastiyu odnak vtruchannya rodini Fudzivara vryatuvalo imperatorskij dim Zavdyaki comu Fudzivara zmogli vidtodi postavlyati yaponskomu monarhu druzhin i tim samim kontrolyuvati prestol ta vladu u krayini Sprobi imperatora Kanmu vidnoviti providnu rol yaponskih monarhiv u politici zaznali nevdachi Bazhayuchi virvatisya z pid opiki buddistskih monastiriv yaki shilno oblyagali stolicyu Nara imperator nakazav u 784 roci zbuduvati novu stolicyu u misti Nagaoka ko 長岡京 Odnak u zv yazku iz zatyaguvannyam budivnictva intrigami aristokratiyi ta prirodnimi kataklizmami plan perenesennya stolici do Nagaoka provalivsya U 794 roci Kanmu vdalosya perenesti stolicyu do mista Hej an such misto Kioto prote yiyi zvedennya silno vdarilo po imperatorskij skarbnici Zalishivshis bez finansovoyi opori imperator zahvoriv a zamist nogo realna vlada opinilasya u rukah aristokratichnogo rodu Fudzivara KulturaVelikij Budda Vajrochana u hrami Todajdzi Nara 752 U period Nara buli skladeni pershi oficijni istorichni hroniki Kodziki 古事記 712 ta Nihon Soki 日本書紀 720 Bulo takozh ukladeno poetichni antologiyi Manjosyu 万葉集 759 ta Kajfuso 懐風藻 751 U cej period takozh sformuvalisya prototipi yaponskih fonetichnih abetok hiragana i katakana Osoblivistyu ciyeyi epohi stala naturalizaciya buddizmu Comu spriyala politika imperatora Sommu 701 756 yakij osobisto navernuvsya u cyu viru progolosivshi sebe slugoyu troh skarbiv Buddi Zakonu i Obshini Buddizm bulo progolosheno zahisnikom derzhavi tobto viznacheno yak derzhavnu religiyu Dlya poshirennya viri bula stvorena merezha monastiriv i hramiv kokubundzi 国分寺 yaki rozmistilisya u vsih 60 provinciyah Yaponiyi Centrom usih kokubundzi stav 東大寺 Velikij Shidnij Hram v misti Nara u yakomu pomistili veletensku bronzovu statuyu Buddi Vajrochani Navernennya imperatoriv u buddizm oznachalo viznannya vishosti buddistskoyi cerkvi nad panivnoyu dinastiyeyu Monahi zajnyali chimalo visokih administrativnih posad Buddisti navit sprobuvali zahopiti vladu u krayini namagayuchis zrobiti monaha Doko 700 772 favorita imperatrici Koken novim imperatorom Odnak aristokratichna opoziciya na choli z rodom Fudzivara zavadila perevorotu i zmogla usunuti vsih monahiv z derzhavnih posad Zvazhayuchi na intimni stosunki Doko z imperatriceyu ta nebezpeku dinastiyi yaki voni nesli Fudzivara skasuvali na majbutnye pravo zhinok zajmati prestol yaponskih monarhiv Period Nara buv epohoyu rozkvitu mistectv Bilshist tvoriv do sogodni zberigayetsya v imperatorskomu shovishi Sosoin na teritoriyi hramu Todajdzi U kolekciyi nayavni predmeti z Persiyi ta Indiyi sho svidchit pro uchast starodavnih yaponciv u mizhnarodnij torgivli po shovkovomu shlyahu Mizhnarodni vidnosiniYaponski imperatori aktivno importuvali kitajskij derzhavotvorchij dosvid cherez svoyih posliv ta stazhistiv do imperiyi Tan Yaposki studenti sered yakih perevazhali buddistski monahi vchilisya u mistah Chan an i Loyan Odin zi stazhistiv Abe no Nakamaro 阿倍 仲麻呂 zmig sklasti skladni ispiti z kitajskoyi klasiki j zajnyati derzhavnij post u Kitayi Vin sluzhiv golovoyu zavojovanogo regionu Annam such pivnich V yetnamu z 761 po 767 roki Odnak bilshist stazhistiv povertalasya dodomu zajmayuchi visoki posadi pri yaponskomu dvori Popri normalizaciyu stosunkiv z kitajskim Tan pislya konfliktu u seredini 7 stolittya vidnosini yaponciv z korejskoyu derzhavoyu Silla zalishalisya napruzhenimi Spriyalo comu postannya na teritoriyi suchasnoyi Manchzhuriyi derzhavi Bohaj 698 926 spadkoyemnici znishenoyi sillanskimi vijskami pivnichnokorejskoyi derzhavi Koguro Yaponiya i Bohaj perebuvali u soyuzi proti Silla odnak tisni stosunki ostannoyi z Tan zavazhali pryamij agresiyi soyuznikiv U cilomu zovnishnya politika yaponciv periodu Nara aktivnoyu ne bula Osnovni podiyi710 Perenesennya stolici krayini do Hejdzo ko such misto Nara 712 Skladannya istorichnoyi hroniki Kodziki 720 Skladannya istorichnoyi hroniki Nihon Soki 743 Zasnuvannya hramu Todajdzi imperatorom Sommu 764 zakolot Fudzivara no Nakamaro 759 Ukladannya poetichnoyi zbirki Manjosyu 784 Perenesennya stolici do Nagaoka ko 788 Zasnuvannya monahom Sajto zhitla na gori Hiej prototip monastirya Enryakudzi Primitkihttps www ancient eu Nara Period LiteraturaRubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist Kiyiv Akvilon Pres 1997 256s