Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Немає перевірених версій цієї сторінки ймовірно її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту Перчýхі Партизпаня

Перчухі Партизпанян-Барсегян

Перчухі Партизпанян-Барсегян
Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Перчýхі Партизпаня́н-Барсегя́н (вірм. Պերճուհի Պարտիզպանյան-Բարսեղյան; 1886, Едірне, Османська імперія — 18 травня 1940, Париж, Франція)— вірменська письменниця, педагог, гуманістка, одна з перших трьох жінок, обраних на посаду члена парламенту з утворення Республіки Вірменії в 1919.

Перчухі Партизпанян-Барсегян
Պերճուհի Պարտիզպանյան-Բարսեղյան
image
Ім'я при народженні Պերճուհի Պարտիզպանեան
ПсевдонімEtna і Պերճուհի
Народилася8 липня 1889(1889-07-08)[1]
Пловдив, Князівство Болгарія[2]
Померла19 травня 1940(1940-05-19)[1] (50 років)
XIII округ Парижа, Париж, Франція[3]
Країнаimage Османська імперія
image Демократична Республіка Вірменія
image Франція
Національністьвірмени
Місце проживанняПариж
Діяльністьосвітянка, письменниця, політична діячка, громадська діячка
ЗакладМіжнародний офіс Нансена, d, d і Парламент Вірменії
Роки активностіз 1902
ПартіяДашнакцутюн
Родичіd
У шлюбі зd
Дітиd
image Перчухі Партизпанян-Барсегян у Вікісховищі

Життєпис

Перчухі Партизпанян народилася в 1886 році в Едірне, Османська імперія.

Разом із сестрою Сатенік вона відвідувала середню школу у Філіппополісі (нині Пловдив) Болгарія.

У молодому віці вона надихнулася революційними ідеями Ростома та його дружини Лізи Мелік Шахназарян, які керували там вірменською школою.

У 16-річному віці Перчухі Партизпанян повернулася назад в Едірне. Там вона познайомилася з Саргісом Барсегян, інтелектуалом та членом Вірменської революційної федерації, відомої також як Дашнакцутюн. Він закликав її заснувати Вірменський жіночий союз (Հայ կանանց միություն) — організацію, яка заохочує інших жінок писати та обговорювати вірменську літературу та прогресивні ідеї.

Пізніше Партизпанян поновила навчання в коледжі у Женеві, вивчала літературу та педагогіку. Закінчивши освіту, Перчухі повернулася до Туреччини і почала викладати спочатку у Вані, а потім у Гіресуні.

У 1909 році вона вийшла заміж за Саргіса Барсегяна, який став головою Дашнакцутюна в Константинополі. У них народився син.

Саргіс Барсегян був заарештований у березні 1915 року. 30 квітня того ж року страчений державою як одна з перших жертв геноциду вірмен. Після цього Партизпанян-Барсегян із своїм сином втекла до Софії, Болгарія. Незабаром вона оселилась у Тбілісі і продовжила викладати.

Коли Вірменія здобула незалежність від Російської імперії, Партизпанян-Барсегян переїхала до Єревана. Вона разом з іншими членами Дашнакцутюна працювала над тим, щоб нова конституція Республіки Вірменія передбачала загальне виборче право. Письменниця була соціально активною і працювала з іншими жінками, щоб забезпечити догляд за сиротами та біженцями.

Коли відбулися перші вибори 23 червня 1919 року, Перчурі Барсегян була однією з трьох жінок, обраних для участі в парламенті з 80 членів. Дві інші жінки — Варвара Саакян та Катаріна Залян-Манукян.

З розпадом Республіки Вірменія Партизпанян взяла сина та ненадовго повернулась до Софії. Пізніше вона оселилась в Парижі, де працювала в Міжнародному бюро у справах біженців Нансена [Архівовано 17 липня 2020 у Wayback Machine.] і продовжувала свої літературну діяльність.

Померла письменниця 18 травня 1940 року в Парижі, Франція.

Творчість

Свою літературну діяльність Перчухі Партизпанян розпочала ще в студентські роки. Навчаючись у Женеві, письменниця видавала свої праці під псевдонімом Etna. Навіть наприкінці свого життя вона працювала у літературному напрямі, зокрема опублікувала свої спогади у «Խանձուած օրերը» («Дні лиха») як серію в американському журналі Хайренік між 1938 і 1939 роками. Її син переклав «Дні лиха» французькою мовою та опублікував їх у Марселі у 2004 році.

Твори Перчухі Партизпанян, а особливо її «Дні лиха», є вагомими репрезентаціями історичного міжвоєнного періоду в боротьбі Вірменії та ролі жінки, яка відігравала захист нації та людей у їх прагненні до незалежності.

Вибрані твори

  • Збірка оповідань «Кінець шторму» («Փոթորիկէն վեր»).
  • Поема «Моя Батьківщина» («Հայրենիքս»)
  • Новели «Арпік» (« Արփիկը»), «Один кільцевий ланцюжок» («Օղակ մը շղթայէս»)

Примітки

  1. https://archives.paris.fr/arkotheque/visionneuse/visionneuse.php?arko=YTo2OntzOjQ6ImRhdGUiO3M6MTA6IjIwMjItMDgtMjUiO3M6MTA6InR5cGVfZm9uZHMiO3M6MTE6ImFya29fc2VyaWVsIjtzOjQ6InJlZjEiO2k6NDtzOjQ6InJlZjIiO2k6MjYzNzg2O3M6MTY6InZpc2lvbm5ldXNlX2h0bWwiO2I6MTtzOjIxOiJ2aXNpb25uZXVzZV9odG1sX21vZGUiO3M6NDoicHJvZCI7fQ==#uielem_move=-1592%2C-358&uielem_islocked=0&uielem_zoom=186&uielem_brightness=0&uielem_contrast=0&uielem_isinverted=0&uielem_rotate=F
  2. https://www.editionsparentheses.com/IMG/pdf/p122_jours_de_cendres_a_istanbul.pdf
  3. https://archives.paris.fr/arkotheque/visionneuse/visionneuse.php?arko=YTo2OntzOjQ6ImRhdGUiO3M6MTA6IjIwMjItMDgtMjUiO3M6MTA6InR5cGVfZm9uZHMiO3M6MTE6ImFya29fc2VyaWVsIjtzOjQ6InJlZjEiO2k6NDtzOjQ6InJlZjIiO2k6MjYzNzg2O3M6MTY6InZpc2lvbm5ldXNlX2h0bWwiO2I6MTtzOjIxOiJ2aXNpb25uZXVzZV9odG1sX21vZGUiO3M6NDoicHJvZCI7fQ==#uielem_move=-1067%2C-165&uielem_islocked=0&uielem_zoom=168&uielem_brightness=0&uielem_contrast=0&uielem_isinverted=0&uielem_rotate=F
  4. Krikorian A., Heratchian H. Le dictionnaire biographique: Arméniens d'hier et d'aujourd'hui — Maisons-Alfort: 2021. — P. 107. —
    d:Track:Q208314d:Track:Q114588221d:Track:Q114574126d:Track:Q114555440
  5. Truvants Anoush. Тут рік тому…\\Jamanak Gazetesi. — Стамбул, 2018.
  6. Авраамян Сіма. Кілька думок про сторіччя Республіки // Горизонт щотижня. — Монреаль, 2018.
  7. Абрамян Сіма. Кілька думок про сторіччя Республіки // Горизонт щотижня. — Монреаль, 2018.
  8. Берберян Назарет. Шлях Вірменської революційної федерації та Дашнаццютюна. — Буенос-Айрес, 2015.
  9. Жіночі депутати республіканського парламенту: 1918—1920. — Алеппо, 2018.
  10. Мінасян Едік Гарегін, Мінасян Татевік Едік. жінки в роках героїчної боротьби в 19 та на початку 20 століття. — Єреван: Видавництво Єреванського державного університету, 2016.
  11. Бадалян Лена. Жіноче виборче право: Вірменська формула//Чай Хана. — Тбілісі, 2018.
  12. Сантріан Ваник. Тиха пам'ять, яка пронизує клітини//Hayastani Hanrapetutyun — Єреван, 2016, с. 170/
  13. Сантріан Ваник. Тиха пам'ять, яка пронизує клітини//Hayastani Hanrapetutyun — Єреван, 2016.
  14. Yerkir Media. — Єреван, 2016
  15. Сантріан Ваник. Тиха пам'ять, яка пронизує клітини//Hayastani Hanrapetutyun — Єреван, 2016

Посилання

• Yerkir Media. — Єреван, 2016.

• Жіночі депутати республіканського парламенту: 1918—1920. — Алеппо, 2018 [Архівовано 17 липня 2020 у Wayback Machine.].

Джерела

  • Авраамян Сіма. Кілька думок про сторіччя Республіки // Горизонт щотижня. — Монреаль, 2018 [Архівовано 17 липня 2020 у Wayback Machine.].
  • Бадалян Лена. Жіноче виборче право: Вірменська формула//Чай Хана. — Тбілісі, 2018.
  • Берберян Назарет. Шлях Вірменської революційної федерації та Дашнаццютюна. — Буенос-Айрес, 2015 [Архівовано 17 липня 2020 у Wayback Machine.].
  • Хабешян Вахе. Голоси минулого: уривки з творів вірменських революціонерів//Асоціація Хайнерік. — Уотертаун, 2014. .
  • Мінасян Едік Гарегін, Мінасян Татевік Едік. жінки в роках героїчної боротьби в 19 та на початку 20 століття. — Єреван: Видавництво Єреванського державного університету, 2016 [Архівовано 17 липня 2020 у Wayback Machine.]. .
  • Сантріан Ваник. Тиха пам'ять, яка пронизує клітини//Hayastani Hanrapetutyun — Єреван, 2016 [Архівовано 17 липня 2020 у Wayback Machine.].
  • Truvants Anoush. Тут рік тому…\\Jamanak Gazetesi. — Стамбул, 2018 [Архівовано 17 липня 2020 у Wayback Machine.].
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Perchyhi Partizpanya n Barsegya n virm Պերճուհի Պարտիզպանյան Բարսեղյան 1886 Edirne Osmanska imperiya 18 travnya 1940 Parizh Franciya virmenska pismennicya pedagog gumanistka odna z pershih troh zhinok obranih na posadu chlena parlamentu z utvorennya Respubliki Virmeniyi v 1919 Perchuhi Partizpanyan BarsegyanՊերճուհի Պարտիզպանյան ԲարսեղյանIm ya pri narodzhenniՊերճուհի ՊարտիզպանեանPsevdonimEtna i ՊերճուհիNarodilasya8 lipnya 1889 1889 07 08 1 Plovdiv Knyazivstvo Bolgariya 2 Pomerla19 travnya 1940 1940 05 19 1 50 rokiv XIII okrug Parizha Parizh Franciya 3 Krayina Osmanska imperiya Demokratichna Respublika Virmeniya FranciyaNacionalnistvirmeniMisce prozhivannyaParizhDiyalnistosvityanka pismennicya politichna diyachka gromadska diyachkaZakladMizhnarodnij ofis Nansena d d i Parlament VirmeniyiRoki aktivnostiz 1902PartiyaDashnakcutyunRodichidU shlyubi zdDitid Perchuhi Partizpanyan Barsegyan u VikishovishiZhittyepisPerchuhi Partizpanyan narodilasya v 1886 roci v Edirne Osmanska imperiya Razom iz sestroyu Satenik vona vidviduvala serednyu shkolu u Filippopolisi nini Plovdiv Bolgariya U molodomu vici vona nadihnulasya revolyucijnimi ideyami Rostoma ta jogo druzhini Lizi Melik Shahnazaryan yaki keruvali tam virmenskoyu shkoloyu U 16 richnomu vici Perchuhi Partizpanyan povernulasya nazad v Edirne Tam vona poznajomilasya z Sargisom Barsegyan intelektualom ta chlenom Virmenskoyi revolyucijnoyi federaciyi vidomoyi takozh yak Dashnakcutyun Vin zaklikav yiyi zasnuvati Virmenskij zhinochij soyuz Հայ կանանց միություն organizaciyu yaka zaohochuye inshih zhinok pisati ta obgovoryuvati virmensku literaturu ta progresivni ideyi Piznishe Partizpanyan ponovila navchannya v koledzhi u Zhenevi vivchala literaturu ta pedagogiku Zakinchivshi osvitu Perchuhi povernulasya do Turechchini i pochala vikladati spochatku u Vani a potim u Giresuni U 1909 roci vona vijshla zamizh za Sargisa Barsegyana yakij stav golovoyu Dashnakcutyuna v Konstantinopoli U nih narodivsya sin Sargis Barsegyan buv zaareshtovanij u berezni 1915 roku 30 kvitnya togo zh roku strachenij derzhavoyu yak odna z pershih zhertv genocidu virmen Pislya cogo Partizpanyan Barsegyan iz svoyim sinom vtekla do Sofiyi Bolgariya Nezabarom vona oselilas u Tbilisi i prodovzhila vikladati Koli Virmeniya zdobula nezalezhnist vid Rosijskoyi imperiyi Partizpanyan Barsegyan pereyihala do Yerevana Vona razom z inshimi chlenami Dashnakcutyuna pracyuvala nad tim shob nova konstituciya Respubliki Virmeniya peredbachala zagalne viborche pravo Pismennicya bula socialno aktivnoyu i pracyuvala z inshimi zhinkami shob zabezpechiti doglyad za sirotami ta bizhencyami Koli vidbulisya pershi vibori 23 chervnya 1919 roku Perchuri Barsegyan bula odniyeyu z troh zhinok obranih dlya uchasti v parlamenti z 80 chleniv Dvi inshi zhinki Varvara Saakyan ta Katarina Zalyan Manukyan Z rozpadom Respubliki Virmeniya Partizpanyan vzyala sina ta nenadovgo povernulas do Sofiyi Piznishe vona oselilas v Parizhi de pracyuvala v Mizhnarodnomu byuro u spravah bizhenciv Nansena Arhivovano 17 lipnya 2020 u Wayback Machine i prodovzhuvala svoyi literaturnu diyalnist Pomerla pismennicya 18 travnya 1940 roku v Parizhi Franciya TvorchistSvoyu literaturnu diyalnist Perchuhi Partizpanyan rozpochala she v studentski roki Navchayuchis u Zhenevi pismennicya vidavala svoyi praci pid psevdonimom Etna Navit naprikinci svogo zhittya vona pracyuvala u literaturnomu napryami zokrema opublikuvala svoyi spogadi u Խանձուած օրերը Dni liha yak seriyu v amerikanskomu zhurnali Hajrenik mizh 1938 i 1939 rokami Yiyi sin pereklav Dni liha francuzkoyu movoyu ta opublikuvav yih u Marseli u 2004 roci Tvori Perchuhi Partizpanyan a osoblivo yiyi Dni liha ye vagomimi reprezentaciyami istorichnogo mizhvoyennogo periodu v borotbi Virmeniyi ta roli zhinki yaka vidigravala zahist naciyi ta lyudej u yih pragnenni do nezalezhnosti Vibrani tvori Zbirka opovidan Kinec shtormu Փոթորիկէն վեր Poema Moya Batkivshina Հայրենիքս Noveli Arpik Արփիկը Odin kilcevij lancyuzhok Օղակ մը շղթայէս Primitkihttps archives paris fr arkotheque visionneuse visionneuse php arko YTo2OntzOjQ6ImRhdGUiO3M6MTA6IjIwMjItMDgtMjUiO3M6MTA6InR5cGVfZm9uZHMiO3M6MTE6ImFya29fc2VyaWVsIjtzOjQ6InJlZjEiO2k6NDtzOjQ6InJlZjIiO2k6MjYzNzg2O3M6MTY6InZpc2lvbm5ldXNlX2h0bWwiO2I6MTtzOjIxOiJ2aXNpb25uZXVzZV9odG1sX21vZGUiO3M6NDoicHJvZCI7fQ uielem move 1592 2C 358 amp uielem islocked 0 amp uielem zoom 186 amp uielem brightness 0 amp uielem contrast 0 amp uielem isinverted 0 amp uielem rotate F https www editionsparentheses com IMG pdf p122 jours de cendres a istanbul pdf https archives paris fr arkotheque visionneuse visionneuse php arko YTo2OntzOjQ6ImRhdGUiO3M6MTA6IjIwMjItMDgtMjUiO3M6MTA6InR5cGVfZm9uZHMiO3M6MTE6ImFya29fc2VyaWVsIjtzOjQ6InJlZjEiO2k6NDtzOjQ6InJlZjIiO2k6MjYzNzg2O3M6MTY6InZpc2lvbm5ldXNlX2h0bWwiO2I6MTtzOjIxOiJ2aXNpb25uZXVzZV9odG1sX21vZGUiO3M6NDoicHJvZCI7fQ uielem move 1067 2C 165 amp uielem islocked 0 amp uielem zoom 168 amp uielem brightness 0 amp uielem contrast 0 amp uielem isinverted 0 amp uielem rotate F Krikorian A Heratchian H Le dictionnaire biographique Armeniens d hier et d aujourd hui Maisons Alfort 2021 P 107 ISBN 978 2 905686 93 0 d Track Q208314d Track Q114588221d Track Q114574126d Track Q114555440 Truvants Anoush Tut rik tomu Jamanak Gazetesi Stambul 2018 Avraamyan Sima Kilka dumok pro storichchya Respubliki Gorizont shotizhnya Monreal 2018 Abramyan Sima Kilka dumok pro storichchya Respubliki Gorizont shotizhnya Monreal 2018 Berberyan Nazaret Shlyah Virmenskoyi revolyucijnoyi federaciyi ta Dashnaccyutyuna Buenos Ajres 2015 Zhinochi deputati respublikanskogo parlamentu 1918 1920 Aleppo 2018 Minasyan Edik Garegin Minasyan Tatevik Edik zhinki v rokah geroyichnoyi borotbi v 19 ta na pochatku 20 stolittya Yerevan Vidavnictvo Yerevanskogo derzhavnogo universitetu 2016 Badalyan Lena Zhinoche viborche pravo Virmenska formula Chaj Hana Tbilisi 2018 Santrian Vanik Tiha pam yat yaka pronizuye klitini Hayastani Hanrapetutyun Yerevan 2016 s 170 Santrian Vanik Tiha pam yat yaka pronizuye klitini Hayastani Hanrapetutyun Yerevan 2016 Yerkir Media Yerevan 2016 Santrian Vanik Tiha pam yat yaka pronizuye klitini Hayastani Hanrapetutyun Yerevan 2016Posilannya Yerkir Media Yerevan 2016 Zhinochi deputati respublikanskogo parlamentu 1918 1920 Aleppo 2018 Arhivovano 17 lipnya 2020 u Wayback Machine DzherelaAvraamyan Sima Kilka dumok pro storichchya Respubliki Gorizont shotizhnya Monreal 2018 Arhivovano 17 lipnya 2020 u Wayback Machine Badalyan Lena Zhinoche viborche pravo Virmenska formula Chaj Hana Tbilisi 2018 Berberyan Nazaret Shlyah Virmenskoyi revolyucijnoyi federaciyi ta Dashnaccyutyuna Buenos Ajres 2015 Arhivovano 17 lipnya 2020 u Wayback Machine Habeshyan Vahe Golosi minulogo urivki z tvoriv virmenskih revolyucioneriv Asociaciya Hajnerik Uotertaun 2014 ISBN 978 1 940573 09 0 Minasyan Edik Garegin Minasyan Tatevik Edik zhinki v rokah geroyichnoyi borotbi v 19 ta na pochatku 20 stolittya Yerevan Vidavnictvo Yerevanskogo derzhavnogo universitetu 2016 Arhivovano 17 lipnya 2020 u Wayback Machine ISBN 978 5 8084 2167 7 Santrian Vanik Tiha pam yat yaka pronizuye klitini Hayastani Hanrapetutyun Yerevan 2016 Arhivovano 17 lipnya 2020 u Wayback Machine Truvants Anoush Tut rik tomu Jamanak Gazetesi Stambul 2018 Arhivovano 17 lipnya 2020 u Wayback Machine Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij

Дата публікації:
Топ