Педу́ря Домня́ске (рум. Pădurea Domnească) — науковий заповідник, заснований в Молдові в 1993 році на площі, що дорівнює 6032 га. Заповідник «Педуря Домняске» було створено ще в XV столітті, в період правління господаря Александру чел Бун, щоправда, не у всі часи він зберігав свій статус. Половина території цього заповідника — 3054 га — представлена лісовими масивами, в основному це заплавні ліси, які розрізняються за домінуючою породою, нею може бути дуб звичайний, верба або тополя біла.
47°36′34″ пн. ш. 27°23′36″ сх. д. / 47.60972222002777698° пн. ш. 27.39361111002777704° сх. д.Координати: 47°36′34″ пн. ш. 27°23′36″ сх. д. / 47.60972222002777698° пн. ш. 27.39361111002777704° сх. д. | |
Країна | Молдова |
---|---|
Розташування | Глоденський район Фалештський район |
Площа | 6032 га[1] |
Засновано | 1993 |
Статус: | науковий заповідник в Молдові[d] і d |
Педуря-Домняске (Молдова) | |
Педуря-Домняске у Вікісховищі |
Розташування та біорізноманіття
Лісові масиви дуба черешчатого поширені на підвищених ділянках заповідника Педуря Домняске. Зрозуміло, в цих лісах компанію дубу можуть створювати й інші рослини, наприклад, та ж біла тополя. Також тут частенько зустрічаються клен польовий і в'яз. Середній ярус чагарників представлений бирючиною, чорною бузиною, ліщиною, кизилом, бересклетом європейським і навіть рослиною з роду ліан — диким виноградом. Нижній ярус, він же трав'яний, зайнятий кропивою, жерушником, зірочником, сниттю та іншими рослинами.
На меншій висоті зустрічаються в заповіднику Педуря Домняске вербові ліси. Вони сконцентровані поблизу русла Прута, в місці виходу ґрунтових вод на поверхню землі. Загалом рослинний світ заповідника Педуря Домняске налічує близько 575 видів рослин, 40 з яких є надзвичайно рідкісними.
Разом з тим рідкісні види є й серед тваринного світу заповідної території. Є велика можливість побачити їх на власні очі, перетинаючи стежки природоохоронної території. Це і видра, і лісова куниця, і навіть горностай. Примітний і такий місцевий житель, як лісовий кіт, навіть співробітникам заповідника не часто вдається побачити його, проте все ж таки хоч і рідкісні, але зустрічі з твариною відбуваються. Плазуни і земноводні регіону представлені часничницею, болотною черепахою і мідянкою. Орнітофауна місцевості нараховує 159 різновидів пернатих, з яких свої гніздування в межах природоохоронної зони влаштовують 107 видів. Найпримітніші такі рідкісні птахи, як чорний лелека, жовта чапля, осоїд, косар, велика біла чапля, малий підорлик та ін.
Тільки побувши на просторах даної заповідної зони можна дізнатися, що місцеві чаплі не будують гнізд на болотах в очереті, вони їх споруджують на деревах. Чапель тут дійсно так багато, що місцеві жителі навіть прозвали територію «країною чапель».
Іншим примітним об'єктом в природоохоронній зоні є місцевість «Ста курганів», оповита сотнями таємниць. Не відомо, наприклад, як утворилися ці тисячі курганів і чому всі вони як один витягнуті паралельними рядами вздовж лівого берега Прута. Найчастіше вірять в те, що кургани є не що інше, як коралові відкладення, присипані землею. Хоча деяким хочеться думати інакше — що кургани є не що інше, як поховання воїнів, загиблих в боях.
Звичайно всі гості заповідної території Педуря Домняске спрямовуються і до місцевих Товтр, щоб проникнути в саму глиб древніх печер.
Тут народилося зубреня. Це значна подія, адже зубри внесені до Червоної книги країни, а також охороняються ЮНЕСКО. Нині у світі не так багато зубрів, і народжене тут зубреня стало 381-м зубром на землі.
Адреса: село Кобану, повіт Белць.
Галерея
- Зубри
- Зубри
- «Сто могил»
- «Сто могил»
- Долина Cheile Buteşti
- Риф Stînca Mare
- Риф Stînca Mare
Ресурси Інтернету
- [2] [ 14 січня 2012 у Wayback Machine.]
- [3][недоступне посилання з липня 2019]
Примітки
- http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=311614&lang=1
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pedu rya Domnya ske rum Pădurea Domnească naukovij zapovidnik zasnovanij v Moldovi v 1993 roci na ploshi sho dorivnyuye 6032 ga Zapovidnik Pedurya Domnyaske bulo stvoreno she v XV stolitti v period pravlinnya gospodarya Aleksandru chel Bun shopravda ne u vsi chasi vin zberigav svij status Polovina teritoriyi cogo zapovidnika 3054 ga predstavlena lisovimi masivami v osnovnomu ce zaplavni lisi yaki rozriznyayutsya za dominuyuchoyu porodoyu neyu mozhe buti dub zvichajnij verba abo topolya bila Pedurya Domnyaske47 36 34 pn sh 27 23 36 sh d 47 60972222002777698 pn sh 27 39361111002777704 sh d 47 60972222002777698 27 39361111002777704 Koordinati 47 36 34 pn sh 27 23 36 sh d 47 60972222002777698 pn sh 27 39361111002777704 sh d 47 60972222002777698 27 39361111002777704Krayina MoldovaRoztashuvannyaGlodenskij rajon Faleshtskij rajonPlosha6032 ga 1 Zasnovano1993Status naukovij zapovidnik v Moldovi d i dPedurya Domnyaske Moldova Pedurya Domnyaske u VikishovishiRoztashuvannya ta bioriznomanittyaLisovi masivi duba chereshchatogo poshireni na pidvishenih dilyankah zapovidnika Pedurya Domnyaske Zrozumilo v cih lisah kompaniyu dubu mozhut stvoryuvati j inshi roslini napriklad ta zh bila topolya Takozh tut chastenko zustrichayutsya klen polovij i v yaz Serednij yarus chagarnikiv predstavlenij biryuchinoyu chornoyu buzinoyu lishinoyu kizilom bereskletom yevropejskim i navit roslinoyu z rodu lian dikim vinogradom Nizhnij yarus vin zhe trav yanij zajnyatij kropivoyu zherushnikom zirochnikom snittyu ta inshimi roslinami Na menshij visoti zustrichayutsya v zapovidniku Pedurya Domnyaske verbovi lisi Voni skoncentrovani poblizu rusla Pruta v misci vihodu gruntovih vod na poverhnyu zemli Zagalom roslinnij svit zapovidnika Pedurya Domnyaske nalichuye blizko 575 vidiv roslin 40 z yakih ye nadzvichajno ridkisnimi Razom z tim ridkisni vidi ye j sered tvarinnogo svitu zapovidnoyi teritoriyi Ye velika mozhlivist pobachiti yih na vlasni ochi peretinayuchi stezhki prirodoohoronnoyi teritoriyi Ce i vidra i lisova kunicya i navit gornostaj Primitnij i takij miscevij zhitel yak lisovij kit navit spivrobitnikam zapovidnika ne chasto vdayetsya pobachiti jogo prote vse zh taki hoch i ridkisni ale zustrichi z tvarinoyu vidbuvayutsya Plazuni i zemnovodni regionu predstavleni chasnichniceyu bolotnoyu cherepahoyu i midyankoyu Ornitofauna miscevosti narahovuye 159 riznovidiv pernatih z yakih svoyi gnizduvannya v mezhah prirodoohoronnoyi zoni vlashtovuyut 107 vidiv Najprimitnishi taki ridkisni ptahi yak chornij leleka zhovta chaplya osoyid kosar velika bila chaplya malij pidorlik ta in Tilki pobuvshi na prostorah danoyi zapovidnoyi zoni mozhna diznatisya sho miscevi chapli ne buduyut gnizd na bolotah v ochereti voni yih sporudzhuyut na derevah Chapel tut dijsno tak bagato sho miscevi zhiteli navit prozvali teritoriyu krayinoyu chapel Inshim primitnim ob yektom v prirodoohoronnij zoni ye miscevist Sta kurganiv opovita sotnyami tayemnic Ne vidomo napriklad yak utvorilisya ci tisyachi kurganiv i chomu vsi voni yak odin vityagnuti paralelnimi ryadami vzdovzh livogo berega Pruta Najchastishe viryat v te sho kurgani ye ne sho inshe yak koralovi vidkladennya prisipani zemleyu Hocha deyakim hochetsya dumati inakshe sho kurgani ye ne sho inshe yak pohovannya voyiniv zagiblih v boyah Zvichajno vsi gosti zapovidnoyi teritoriyi Pedurya Domnyaske spryamovuyutsya i do miscevih Tovtr shob proniknuti v samu glib drevnih pecher Tut narodilosya zubrenya Ce znachna podiya adzhe zubri vneseni do Chervonoyi knigi krayini a takozh ohoronyayutsya YuNESKO Nini u sviti ne tak bagato zubriv i narodzhene tut zubrenya stalo 381 m zubrom na zemli Adresa selo Kobanu povit Belc GalereyaZubri Zubri Sto mogil Sto mogil Dolina Cheile Butesti Rif Stinca Mare Rif Stinca MareResursi Internetu 2 14 sichnya 2012 u Wayback Machine 3 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Primitkihttp lex justice md viewdoc php action view amp view doc amp id 311614 amp lang 1