Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пасхальні часи, Часи Святої Пасхи - частина великоднього православного богослужіння, що заміщає собою в дні пасхальної седмиці всі часи (Перший, Третій, Шостий та Дев'ятий), Повечір'я, Полунощницю, ранкові молитви й вечірні молитви. На відміну від звичайних часів (церковних служб), Пасхальні часи ніколи не змінюються, не містять псалмів і покаянних молитов (окрім "Господи помилуй"). Як і всі великодні чинопослідування, Пасхальні часи сповнені радості та подяки Воскреслому Христу Богу.
Структура Пасхальних часів
Пасхальні часи складаються з співу великодніх піснеспівів. Після закінчення пасхальних часів служиться пасхальна літургія.
У порівнянні зі структурою звичайних часів, тут також можна прослідкувати окремий порядок. Потрібно лише звернути увагу на те, які конструктивні елементи зберігаються, які замінюються іншими, а які усуваються.
Триразовий Пасхальний тропар «Христос воскрес» після благословення також в іншій частині Великодня займає місце молитви «Царю Небесний». Далі пропущене звичайне «Трисвяте…».
Надалі три псалми замінені співанням «Воскресіння Христове бачивши…» – тричі. Це є гімн Воскресіння Христового, який слідує за кожним недільним богослужінням на утрені після читання Євангелія.
Надалі тропарі замінюються пасхальними і слідує відпуст, за яким слідує співання тричі замість звичної молитви часу «Христос воскрес».
У порівнянні із загальним порядком часів, то на перший погляд, здавалося б, довільна структура пасхального часу має доволі чітку структуру.
Сліди розвитку
Проблемою для дослідження походження та авторства пасхальних часів є відсутність чіткого історичного матеріалу, точніше говорячи джерел, котрі давали б вказівки на практичне звершення цього богослужіння, чи давали б посилання на те як їх звершувати. Натомість пасхальні часи доволі коротке богослужіння, котре замінює собою звичайні часи, і використовується лише в пасхальний період та за змістом відповідають пасхальним піснеспівам, як ми це побачили вище. Тому до кола досліджень наша тема фактично не потрапляла. Це ускладнення завдання призводить до побудови можливих гіпотез, котрі в максимально реалістичному варіанті відображали б християнську богослужбову традицію, а також вказували б на найбільш вірогідне практичне та правдиве застосування часів в історичному відрізку. За основу нашого дослідження ми беремо Типікон, котрий використовувався в Константинополі. Це дасть нам змогу оцінити те, як і коли використовувалися пасхальні часи та дасть змогу зробити необхідні висновки.
Відомо, що монахи-студити не співали в час від Великодня до початку посту перед святом апостолів Петра і Павла звичайних часів. Ця практика була також у монастирі святого Афанасія на св. Горі Афон. Ймовірно, що сьогоднішня практика співання часів походить з монастиря св. Феодора Студита чи з Афону, або ж ці два монастиря мали спільне початкове джерело співання особливих текстів, якими замінювали часи. Одним важливим свідченням про розвиток і включення пасхальних часів до пасхального богослужіння є Типікон патріарха Олексія Константинопольського, котрий також був студитом, тобто походив зі столичного монастиря св. Феодора. З другої чверті 11-го століття виходить цей Типікон, проте певно використовувався він тільки в столиці – Константинополі і зберігся він лише в церковно-слов’янському перекладі, опрацювання якого здійснив Пентковський А. М. доволі нещодавно. Про можливе переймання практики, яку ми розглядаємо він пише: «При цьому всі служби добового кола відбувалися в Студійському монастирі спільно, що було обумовлено кіновіальним влаштуванням чернечого життя, тоді як ще в XIII столітті в палестинських келліотскіх монастирях годинник відбувалися спільно тільки під час посту. Крім повечір'я до палестинської літургійної традиції сходить структура і інших служб добового кола, наявних в Студійському часослові (утреня, часи, вечірня), які мали іншу структуру в константинопольському кафедральній Софії і в богослужінні акімітів. Таким чином, набір і структура служб добового кола богослужіння в Студійського літургійної традиції сягають до богослужіння палестинських кіновіальних монастирів». Хоча з цього тексту не можна зробити висновок, що автор відводить походження часів до палестинського чернецтва, все ж подібна гіпотеза має місце на існування. Найважливішим в цьому контексті є примітка самого Типікону, в якому говориться: «… в цей спосіб також третій, шостий та дев’ятий» часи.
Цікавим є дослідження Бенешевича В., котрий описуючи рукописи Синайського монастиря висуває таку примітку: «Таким чином, співається згідно з порядком студитів та Єрусалиму». При цьому Типікон, який ми згадували, підкреслює, що літургійна традиція перебуває в гармонії з двома іншими важливими центрами православних, а саме з Константинополем і Єрусалимом. Тому хоча не можна сказати з впевненістю про походження пасхальних часів, варто все ж на даному етапі зупинитися на гіпотезі про палестинські витоки в формуванні пасхальних часів.
Богослужбовий текст Пасхальних часів
Спочатку ієрей виголошує: "Благословений Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні", а при його відсутності мирянин починає читання словами: «Молитвами святих отців наших, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас».
Далі все крім вигуку і відпусту священика співається:
«Амінь.»
Тропар Пасхи: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував» (Тричі).
Недільна пісня, глас 6: «Воскресіння Христове бачивши, поклонімось...» (тричі).
Іпакої, глас 8: «Світання попередивши і знайшовши камінь...».
Кондак, глас 8-й: «Хоч і до гробу зійшов Ти, Безсмертний...».
Також і тропарі, глас той самий: «У гробі тілом, у пеклі душею, як Бог...».
«Слава Отцю і Сину і Святому Духу.»
«Як живоносний, як кращий від раю...»
«І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь».
«Радуйся, освячена Божественна оселе Всевишнього...».
«Господи, помилуй» (40 разів).
«Слава Отцю і Сину і Святому Духу. І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь».
«Чеснішу від херувимів...».
«Іменем Господнім благослови, отче».
«Молитвами святих отців наших, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас.»
«Амінь.»
«Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував» (Тричі).
«Слава Отцю і Сину і Святому Духу, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. »
«Господи, помилуй» (тричі)
«Благослови».
Священик вимовляє відпуст: «Воскрес із мертвих Христос, істинний Бог наш...».
«Амінь.»
«Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував» (Тричі).
«І нам дарував життя вічне, поклоняємось...».
Література та примітки
- Арранц М. Как молились Богу древние византийцы // Суточный круг богослужения по древним спискам византийского евхология. ЛДА, 1979. С. 21, 56–60, 122–123.
- Дмитриевский А. А. Описание литургических рукописей, хранящихся в библиотеках Православного Востока. К., 1895. Т. I. С. 1-110.
- Пентковский А.М. Константинопольский и иерусалимский богослужебные уставы // Електронний ресурс http://otechnik.narod.ru/liturgika41.htm
- Бенешевич В. Н. Тактикон Никона Черногорца (Греческий текст по рукописи № 411 Синайского монастыря св. Екатерины). Петроград, 1917. Вып. I. С. 30, 61–66 (Записки историко-филологического факультета Петроградского университета, CXXXIX).
- Пентковский А.М. Типикон патриарха Алексия Студита в Византии и на Руси. М.: Изд-во Московской Патриархии. 2001. С. 258.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pashalni chasi Chasi Svyatoyi Pashi chastina velikodnogo pravoslavnogo bogosluzhinnya sho zamishaye soboyu v dni pashalnoyi sedmici vsi chasi Pershij Tretij Shostij ta Dev yatij Povechir ya Polunoshnicyu rankovi molitvi j vechirni molitvi Na vidminu vid zvichajnih chasiv cerkovnih sluzhb Pashalni chasi nikoli ne zminyuyutsya ne mistyat psalmiv i pokayannih molitov okrim Gospodi pomiluj Yak i vsi velikodni chinoposliduvannya Pashalni chasi spovneni radosti ta podyaki Voskreslomu Hristu Bogu Struktura Pashalnih chasivPashalni chasi skladayutsya z spivu velikodnih pisnespiviv Pislya zakinchennya pashalnih chasiv sluzhitsya pashalna liturgiya U porivnyanni zi strukturoyu zvichajnih chasiv tut takozh mozhna proslidkuvati okremij poryadok Potribno lishe zvernuti uvagu na te yaki konstruktivni elementi zberigayutsya yaki zaminyuyutsya inshimi a yaki usuvayutsya Trirazovij Pashalnij tropar Hristos voskres pislya blagoslovennya takozh v inshij chastini Velikodnya zajmaye misce molitvi Caryu Nebesnij Dali propushene zvichajne Trisvyate Nadali tri psalmi zamineni spivannyam Voskresinnya Hristove bachivshi trichi Ce ye gimn Voskresinnya Hristovogo yakij sliduye za kozhnim nedilnim bogosluzhinnyam na utreni pislya chitannya Yevangeliya Nadali tropari zaminyuyutsya pashalnimi i sliduye vidpust za yakim sliduye spivannya trichi zamist zvichnoyi molitvi chasu Hristos voskres U porivnyanni iz zagalnim poryadkom chasiv to na pershij poglyad zdavalosya b dovilna struktura pashalnogo chasu maye dovoli chitku strukturu Slidi rozvitkuProblemoyu dlya doslidzhennya pohodzhennya ta avtorstva pashalnih chasiv ye vidsutnist chitkogo istorichnogo materialu tochnishe govoryachi dzherel kotri davali b vkazivki na praktichne zvershennya cogo bogosluzhinnya chi davali b posilannya na te yak yih zvershuvati Natomist pashalni chasi dovoli korotke bogosluzhinnya kotre zaminyuye soboyu zvichajni chasi i vikoristovuyetsya lishe v pashalnij period ta za zmistom vidpovidayut pashalnim pisnespivam yak mi ce pobachili vishe Tomu do kola doslidzhen nasha tema faktichno ne potraplyala Ce uskladnennya zavdannya prizvodit do pobudovi mozhlivih gipotez kotri v maksimalno realistichnomu varianti vidobrazhali b hristiyansku bogosluzhbovu tradiciyu a takozh vkazuvali b na najbilsh virogidne praktichne ta pravdive zastosuvannya chasiv v istorichnomu vidrizku Za osnovu nashogo doslidzhennya mi beremo Tipikon kotrij vikoristovuvavsya v Konstantinopoli Ce dast nam zmogu ociniti te yak i koli vikoristovuvalisya pashalni chasi ta dast zmogu zrobiti neobhidni visnovki Vidomo sho monahi studiti ne spivali v chas vid Velikodnya do pochatku postu pered svyatom apostoliv Petra i Pavla zvichajnih chasiv Cya praktika bula takozh u monastiri svyatogo Afanasiya na sv Gori Afon Jmovirno sho sogodnishnya praktika spivannya chasiv pohodit z monastirya sv Feodora Studita chi z Afonu abo zh ci dva monastirya mali spilne pochatkove dzherelo spivannya osoblivih tekstiv yakimi zaminyuvali chasi Odnim vazhlivim svidchennyam pro rozvitok i vklyuchennya pashalnih chasiv do pashalnogo bogosluzhinnya ye Tipikon patriarha Oleksiya Konstantinopolskogo kotrij takozh buv studitom tobto pohodiv zi stolichnogo monastirya sv Feodora Z drugoyi chverti 11 go stolittya vihodit cej Tipikon prote pevno vikoristovuvavsya vin tilki v stolici Konstantinopoli i zberigsya vin lishe v cerkovno slov yanskomu perekladi opracyuvannya yakogo zdijsniv Pentkovskij A M dovoli neshodavno Pro mozhlive perejmannya praktiki yaku mi rozglyadayemo vin pishe Pri comu vsi sluzhbi dobovogo kola vidbuvalisya v Studijskomu monastiri spilno sho bulo obumovleno kinovialnim vlashtuvannyam chernechogo zhittya todi yak she v XIII stolitti v palestinskih kelliotskih monastiryah godinnik vidbuvalisya spilno tilki pid chas postu Krim povechir ya do palestinskoyi liturgijnoyi tradiciyi shodit struktura i inshih sluzhb dobovogo kola nayavnih v Studijskomu chasoslovi utrenya chasi vechirnya yaki mali inshu strukturu v konstantinopolskomu kafedralnij Sofiyi i v bogosluzhinni akimitiv Takim chinom nabir i struktura sluzhb dobovogo kola bogosluzhinnya v Studijskogo liturgijnoyi tradiciyi syagayut do bogosluzhinnya palestinskih kinovialnih monastiriv Hocha z cogo tekstu ne mozhna zrobiti visnovok sho avtor vidvodit pohodzhennya chasiv do palestinskogo chernectva vse zh podibna gipoteza maye misce na isnuvannya Najvazhlivishim v comu konteksti ye primitka samogo Tipikonu v yakomu govoritsya v cej sposib takozh tretij shostij ta dev yatij chasi Cikavim ye doslidzhennya Beneshevicha V kotrij opisuyuchi rukopisi Sinajskogo monastirya visuvaye taku primitku Takim chinom spivayetsya zgidno z poryadkom studitiv ta Yerusalimu Pri comu Tipikon yakij mi zgaduvali pidkreslyuye sho liturgijna tradiciya perebuvaye v garmoniyi z dvoma inshimi vazhlivimi centrami pravoslavnih a same z Konstantinopolem i Yerusalimom Tomu hocha ne mozhna skazati z vpevnenistyu pro pohodzhennya pashalnih chasiv varto vse zh na danomu etapi zupinitisya na gipotezi pro palestinski vitoki v formuvanni pashalnih chasiv Bogosluzhbovij tekst Pashalnih chasivSpochatku iyerej vigoloshuye Blagoslovenij Bog nash zavzhdi nini i povsyakchas i na viki vichni a pri jogo vidsutnosti miryanin pochinaye chitannya slovami Molitvami svyatih otciv nashih Gospodi Isuse Hriste Bozhe nash pomiluj nas Dali vse krim viguku i vidpustu svyashenika spivayetsya Amin Tropar Pashi Hristos voskres iz mertvih smertyu smert podolav i tim sho v grobah zhittya daruvav Trichi Nedilna pisnya glas 6 Voskresinnya Hristove bachivshi poklonimos trichi Ipakoyi glas 8 Svitannya poperedivshi i znajshovshi kamin Kondak glas 8 j Hoch i do grobu zijshov Ti Bezsmertnij Takozh i tropari glas toj samij U grobi tilom u pekli dusheyu yak Bog Slava Otcyu i Sinu i Svyatomu Duhu Yak zhivonosnij yak krashij vid rayu I nini i povsyakchas i na viki vikiv Amin Radujsya osvyachena Bozhestvenna osele Vsevishnogo Gospodi pomiluj 40 raziv Slava Otcyu i Sinu i Svyatomu Duhu I nini i povsyakchas i na viki vikiv Amin Chesnishu vid heruvimiv Imenem Gospodnim blagoslovi otche Molitvami svyatih otciv nashih Gospodi Isuse Hriste Bozhe nash pomiluj nas Amin Hristos voskres iz mertvih smertyu smert podolav i tim sho v grobah zhittya daruvav Trichi Slava Otcyu i Sinu i Svyatomu Duhu i nini i povsyakchas i na viki vikiv Amin Gospodi pomiluj trichi Blagoslovi Svyashenik vimovlyaye vidpust Voskres iz mertvih Hristos istinnij Bog nash Amin Hristos voskres iz mertvih smertyu smert podolav i tim sho v grobah zhittya daruvav Trichi I nam daruvav zhittya vichne poklonyayemos Literatura ta primitkiArranc M Kak molilis Bogu drevnie vizantijcy Sutochnyj krug bogosluzheniya po drevnim spiskam vizantijskogo evhologiya LDA 1979 S 21 56 60 122 123 Dmitrievskij A A Opisanie liturgicheskih rukopisej hranyashihsya v bibliotekah Pravoslavnogo Vostoka K 1895 T I S 1 110 Pentkovskij A M Konstantinopolskij i ierusalimskij bogosluzhebnye ustavy Elektronnij resurs http otechnik narod ru liturgika41 htm Beneshevich V N Taktikon Nikona Chernogorca Grecheskij tekst po rukopisi 411 Sinajskogo monastyrya sv Ekateriny Petrograd 1917 Vyp I S 30 61 66 Zapiski istoriko filologicheskogo fakulteta Petrogradskogo universiteta CXXXIX Pentkovskij A M Tipikon patriarha Aleksiya Studita v Vizantii i na Rusi M Izd vo Moskovskoj Patriarhii 2001 S 258