Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Панафрикані зм ідейно політичний рух спочатку кінець XIX початок XX століття з метою об єднання африканців для боротьби

Панафриканізм

Панафриканізм

Панафрикані́зм — ідейно-політичний рух, спочатку (кінець XIX — початок XX століття) з метою об'єднання африканців для боротьби проти расового гноблення; з 1950-х років — рух за визволення всіх народів Африки, згуртування визвольних сил у боротьбі з колоніалізмом і расизмом.

image
Територія поширення панафриканізму

Історія

Панафриканізм почав оформлятися на рубежі 19-20 ст. з ініціативи негритянської інтелігенції із США і Вест-Індії, яка вимагала припинення расової дискримінації та надання людям з чорною шкірою цивільних і політичних прав. Його подальший розвиток було пов'язано з активізацією сил, що виступили проти колоніального гніту в Африці. На перших чотирьох панафриканських конгресах (1919 — Париж, 1921 — Лондон, Брюссель і Париж, 1923 — Лондон і Лісабон, 1927 — Нью-Йорк — у роботі цих конгресів активну участь брав В. Дюбойс) відбувалася гостра ідейна боротьба між прихильниками радикального напряму, що вимагали звільнення африканських народів від ярма колоніалізму, і консервативними елементами, що виступали лише проти найбільш кричущих проявів колоніальної експлуатації в Африці і расової дискримінації в США. Основи сучасного панафриканізму заклав 5-й Панафриканский конгрес (Манчестер, 1945), в роботі якого нарівні з Дюбойсом активно брали участь Кваме Нкрума (Гана), Бенджамін Ннамді Азіківе (Нігерія), Джомо Кеніата (Кенія) та інші діячі африканського визвольного руху. Манчестерський конгрес розробив у загальних рисах практичну програму політичного звільнення Африки. Висунувши завдання звільнення всіх народів Африки незалежно від їх расової приналежності, панафриканський рух сприяв загальному піднесенню визвольної боротьби на африканському континенті. Після завоювання політичної незалежності більшістю африканських країн панафриканської ідеї починають втілюватися в налагодженні всебічних міжафриканських зв'язків і в підтримці рухів, які домагаються ліквідації колоніальних і расистських режимів.

На ідейній основі панафриканізму була створена (1963) Організація Африканської Єдності (нині Африканський Союз).

Символи панафриканізму

image
Прапор панафриканізму

Панафриканський прапор, також відомий як прапор UNIA (Universal Negro Improvement Association), це триколірний прапор, що складається з трьох рівновеликих горизонтальних смуг: (зверху вниз) червоний, чорний і зелений. UNIA офіційно прийняв його 13 серпня 1920, під час місячної конвенції в Медісон-сквер-гарден у Нью-Йорку. Варіації прапора були використані в різних країнах Африки й Америки, щоб представити панафриканскі ідеології. Серед них прапори Малаві, Кенії, Сент-Кіттс і Невіс, Лівії.

Відомі діячі

image
Вільям Дюбойс
  • Вільям Едуард Беркхардт Дюбойс
  • Джомо Кеніата — перший прем'єр-міністр в 1963—1964 і президент Кенії в 1964—1978. Вважається «батьком кенійської нації». В 1946 став головою Союзу африканців Кенії. В жовтні 1952 заарештований та осуджений на 7 років позбавлення волі за організацію . Очолював партизанську боротьбу за незалежність Кенії від Великої Британії. Після приходу до влади встановив однопартійну систему. Помер на посаді президента. Його наступником став віце-президент країни Даніель Арап Мої.
  • Бенджамін Ннамді Азіківе— державний та політичний діяч Нігерії. Перший Президент незалежної Нігерії (1963—1966). Вищу освіту отримав в США. Прем'єр (1954—1959). Після проголошення незалежності в 1960 році генерал-губернатор (1960—1963) та президент Першої республіки Нігерії (1963—1966). Знятий з посади в результаті військового перевороту. В 1978—1983 роках очолював Нігерійську народну партію. Автор праць з проблем політики та ідеології Нігерії та Африки.
  • Френсіс Нвіа Кофі Кваме Нкрума — державний і політичний діяч та революціонер Гани, один із провідних борців за незалежність народів Африки. Нкрума був першим прем'єр-міністром (1957—1960) і першим президентом (1960—1966) незалежної Гани. Один з найвпливовіших діячів панафриканізму XX століття, один із засновників Організації Африканської Єдності та лауреат Ленінської премії миру 1963 року.

Примітки

  1. http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/118199/Панафриканизм

Посилання

  • Панафриканізм [1]

Література та джерела

  • Колін Легум, Pan-Africanism: A Short Political Guide, доповнене видання, Нью-Йорк: Frederick A. Praeger, 1965.
  • Тоні Мартін, Pan-African Connection: From Slavery to Garvey and Beyond, Дувр: The Majority Press, 1985.
  • В. Головченко. Панафриканізм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.

Див. також


image Це незавершена стаття з історії Африки.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Panafrikani zm idejno politichnij ruh spochatku kinec XIX pochatok XX stolittya z metoyu ob yednannya afrikanciv dlya borotbi proti rasovogo gnoblennya z 1950 h rokiv ruh za vizvolennya vsih narodiv Afriki zgurtuvannya vizvolnih sil u borotbi z kolonializmom i rasizmom Teritoriya poshirennya panafrikanizmuIstoriyaPanafrikanizm pochav oformlyatisya na rubezhi 19 20 st z iniciativi negrityanskoyi inteligenciyi iz SShA i Vest Indiyi yaka vimagala pripinennya rasovoyi diskriminaciyi ta nadannya lyudyam z chornoyu shkiroyu civilnih i politichnih prav Jogo podalshij rozvitok bulo pov yazano z aktivizaciyeyu sil sho vistupili proti kolonialnogo gnitu v Africi Na pershih chotiroh panafrikanskih kongresah 1919 Parizh 1921 London Bryussel i Parizh 1923 London i Lisabon 1927 Nyu Jork u roboti cih kongresiv aktivnu uchast brav V Dyubojs vidbuvalasya gostra idejna borotba mizh prihilnikami radikalnogo napryamu sho vimagali zvilnennya afrikanskih narodiv vid yarma kolonializmu i konservativnimi elementami sho vistupali lishe proti najbilsh krichushih proyaviv kolonialnoyi ekspluataciyi v Africi i rasovoyi diskriminaciyi v SShA Osnovi suchasnogo panafrikanizmu zaklav 5 j Panafrikanskij kongres Manchester 1945 v roboti yakogo narivni z Dyubojsom aktivno brali uchast Kvame Nkruma Gana Bendzhamin Nnamdi Azikive Nigeriya Dzhomo Keniata Keniya ta inshi diyachi afrikanskogo vizvolnogo ruhu Manchesterskij kongres rozrobiv u zagalnih risah praktichnu programu politichnogo zvilnennya Afriki Visunuvshi zavdannya zvilnennya vsih narodiv Afriki nezalezhno vid yih rasovoyi prinalezhnosti panafrikanskij ruh spriyav zagalnomu pidnesennyu vizvolnoyi borotbi na afrikanskomu kontinenti Pislya zavoyuvannya politichnoyi nezalezhnosti bilshistyu afrikanskih krayin panafrikanskoyi ideyi pochinayut vtilyuvatisya v nalagodzhenni vsebichnih mizhafrikanskih zv yazkiv i v pidtrimci ruhiv yaki domagayutsya likvidaciyi kolonialnih i rasistskih rezhimiv Na idejnij osnovi panafrikanizmu bula stvorena 1963 Organizaciya Afrikanskoyi Yednosti nini Afrikanskij Soyuz Simvoli panafrikanizmuPrapor panafrikanizmu Panafrikanskij prapor takozh vidomij yak prapor UNIA Universal Negro Improvement Association ce trikolirnij prapor sho skladayetsya z troh rivnovelikih gorizontalnih smug zverhu vniz chervonij chornij i zelenij UNIA oficijno prijnyav jogo 13 serpnya 1920 pid chas misyachnoyi konvenciyi v Medison skver garden u Nyu Jorku Variaciyi prapora buli vikoristani v riznih krayinah Afriki j Ameriki shob predstaviti panafrikanski ideologiyi Sered nih prapori Malavi Keniyi Sent Kitts i Nevis Liviyi Vidomi diyachiVilyam DyubojsVilyam Eduard Berkhardt Dyubojs Dzhomo Keniata pershij prem yer ministr v 1963 1964 i prezident Keniyi v 1964 1978 Vvazhayetsya batkom kenijskoyi naciyi V 1946 stav golovoyu Soyuzu afrikanciv Keniyi V zhovtni 1952 zaareshtovanij ta osudzhenij na 7 rokiv pozbavlennya voli za organizaciyu Ocholyuvav partizansku borotbu za nezalezhnist Keniyi vid Velikoyi Britaniyi Pislya prihodu do vladi vstanoviv odnopartijnu sistemu Pomer na posadi prezidenta Jogo nastupnikom stav vice prezident krayini Daniel Arap Moyi Bendzhamin Nnamdi Azikive derzhavnij ta politichnij diyach Nigeriyi Pershij Prezident nezalezhnoyi Nigeriyi 1963 1966 Vishu osvitu otrimav v SShA Prem yer 1954 1959 Pislya progoloshennya nezalezhnosti v 1960 roci general gubernator 1960 1963 ta prezident Pershoyi respubliki Nigeriyi 1963 1966 Znyatij z posadi v rezultati vijskovogo perevorotu V 1978 1983 rokah ocholyuvav Nigerijsku narodnu partiyu Avtor prac z problem politiki ta ideologiyi Nigeriyi ta Afriki Frensis Nvia Kofi Kvame Nkruma derzhavnij i politichnij diyach ta revolyucioner Gani odin iz providnih borciv za nezalezhnist narodiv Afriki Nkruma buv pershim prem yer ministrom 1957 1960 i pershim prezidentom 1960 1966 nezalezhnoyi Gani Odin z najvplivovishih diyachiv panafrikanizmu XX stolittya odin iz zasnovnikiv Organizaciyi Afrikanskoyi Yednosti ta laureat Leninskoyi premiyi miru 1963 roku Primitkihttp dic academic ru dic nsf bse 118199 PanafrikanizmPosilannyaPanafrikanizm 1 Literatura ta dzherelaKolin Legum Pan Africanism A Short Political Guide dopovnene vidannya Nyu Jork Frederick A Praeger 1965 Toni Martin Pan African Connection From Slavery to Garvey and Beyond Duvr The Majority Press 1985 V Golovchenko Panafrikanizm Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s ISBN 978 966 611 818 2Div takozhPostkolonializm Negrityud Ce nezavershena stattya z istoriyi Afriki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ