Шаблон Театр mapframe маркер Національний палац мистецтв Україна вигляд з боку протилежного до станції метро Палац Украї

: ~~mapframe_маркер~~,

Національний палац мистецтв «Україна»
вигляд з боку протилежного до станції метро «Палац Україна»
вигляд з боку протилежного до станції метро «Палац Україна»
50°25′20″ пн. ш. 30°31′16″ сх. д. / 50.422308330028° пн. ш. 30.52130556002777695° сх. д.Координати: 50°25′20″ пн. ш. 30°31′16″ сх. д. / 50.422308330028° пн. ш. 30.52130556002777695° сх. д.
Країна	Україна
Місто	Київ
Адреса	03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 103
Підпорядкування	Державне управління справами
Архітектор	Є. О. Маринченко, П. Н. Жилицький, І. Г. Вайнер
Висота	28 м
Власник	Державне управління справами
Місткість	основна зала: 3 714 мала зала: 240
Тип	концертна зала
Статус	національний
Відкрито	17 квітня 1970
Оф. відкриття	17 квітня 1970
Роки роботи	1970 - донині
Перебудовано	1996
Колишні назви	Кіно-Концертна Зала (ККЗ) Палац культури «Україна» Палац «Україна» Національний палац «Україна»
Репертуар	концертні заходи
Керівництво	Т.в.о. генерального директора
Сайт палацу
Ідентифікатори і посилання

Національний палац мистецтв «Україна» у Вікісховищі

Національний палац мистецтв «Україна» — найбільша концертно-мистецька установа Києва та України, основне місце проведення концертів та політичних заходів у столиці.

Юридично підпорядкований Державному управлінню справами.

Розташування

Національний палац мистецтв «Україна» розміщений у Печерському районі Києва на вулиці Великій Васильківській, 103, неподалік від станції метро, названої на честь палацу — «Палац Україна».

Історія

Палац споруджений у 1965 —1970 роках на Великій Васильківській вулиці на місці колишнього Володимирського ринку, який перенесли на сусідню вулицю.

Архітектори проєкту: Є. О. Маринченко, П. Н. Жилицький (лауреати Державної Шевченківської премії 1971 року), І. Г. Вайнер, інженери: П. Булаєвський, В. Сидоренко.

Автор інтер'єрів: архітектор І. Й. Каракіс. Головна проєктна організація — державний проєктний інститут «Київпромбуд».

Запроєктований насампере́д як місце проведення з'їздів Комуністичної партії України (на зразок Палацу з'їздів у Кремлі в Москві), також як концертна зала. Урочисто відкритий 17 квітня 1970 року до 100-річчя від дня народження В. Леніна.

У 1996 році був зроблений капітальний ремонт, побудований новий . У 1998 палац отримав статус «Національного».

1996 року занесений до списку пам'яток архітектури України (ДРНПУ).

Цікаві факти

Будівництво від початку велося «підпільно», оскільки вище партійне керівництво усвідомлювало, що не отримає офіційного дозволу з Москви на будівництво палацу такого масштабу в Україні.
До початкового проєкту палацу внесли зміни — зменшили кількість місць, щоб вона не перевершила число місць у Кремлівському палаці з'їздів у Москві.

На цьому тлі наш Кремлівський палац зʼїздів виглядає як стара стайня. Хто відповість за це неподобство?

Архітектура

Палац збудований у формі трапеції та вміщує понад 300 приміщень, різних за величиною та функціональним призначенням. Його розміри:

50×80×90 м
висота: 28 м
об'єм: 152 тис. м³

Основна концертна зала

Зала для глядачів створена у вигляді амфітеатру з одним ярусом балкона. Розрахована на 3 714 місць.

Внутрішні розміри:

довжина: 54 м
ширина: 48 м
висота: 18 м

Мала зала

Багатофункціональна зала, яка дозволяє проводити різні за форматом і задумом заходи.

Площа — 280 м²
Сцена — 8×4 м
Місткість — 240 місць

Формати зали

Концерт-хол: концерти, спектаклі, моно вистави, церемонії нагородження, презентації творчих вечорів, випускних вечорів.
Пресцентр: пресконференції, наради, ділові зустрічі
Павільйон: фотосесії, виставки, презентації
Ринг: спектаклі, спортивні змагання, майстер-класи
Бенкетна зала: бенкети і фуршети з концертною програмою, презентації

Використання палацу

Першою великою подією став 42-й конкурс Міс Європа 1997, який відбувся 6 вересня 1997 року.

На сцені концертного комплексу палацу виступали такі всесвітньо відомі виконаці: Дмитро Гнатюк, Анатолій Солов'яненко, Лучано Паваротті, Хосе Каррерас, Монсеррат Кабальє, Крістіна Агілера, Енріке Іглесіас, Софія Ротару, Лана Дель Рей, Гері Мур, Ванесса Мей, Джо Кокер, Емма Шаплін, Nightwish, Scorpions, Тото Кутуньйо, Томас Андерс, Хуліо Іглесіас, Х'ю Лорі, Кріс Рі, Алессандро Сафіна, Енніо Морріконе, Янні, Пако де Лусія, Мірей Матьє, Стінг, Патрісія Каас, Араш, Гелена Йосефссон, Джон Лорд, Кейко Мацуї, Океан Ельзи, , Сіл, Серж Танкян, Il Divo, Рінго Старр, Карлос Сантана, Стів Вей, Джо Сатріані, Стів Морс та інші.

Керівники палацу

Тривалий час, з 2001 до 2005 року палац очолював Седун Микола Васильович, Заслужений працівник культури України.

1998–2001 роки: генеральний директор-художній керівник Андріанов Віктор Михайлович.

Директором палацу від 2005 до 2010 був Микола Мозговий.

З 8 лютого 2013 — генеральний директор Кулиняк Михайло Андрійович. Художнім керівником призначено — вдову багаторічного гендиректора НП «Україна» Миколи Мозгового..

З 2014 — генеральний директор і художній керівник Інна Костиря.

Дивись також

Мистецькі установи Державного управління справами:

Примітки

. Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 11 квітня 2021.
Указ Президента України від 22 квітня 1998 року № 343/98 «Про надання статусу національного Палацу „Україна“»
Постанова Кабінету міністрів України від 14 серпня 1996 р. N 943 «Про включення Палацу культури „Україна“ в м. Києві до списку пам'яток архітектури України, що перебувають під охороною держави»
51 рік тому в Києві відкрили Палац «Україна». Його будували потай від Москви під виглядом кінотеатру, а згодом главі УРСР це пригадали. Згадуємо, як це було — в архівних фото. babel.ua (укр.). Процитовано 2 липня 2022.
Roman Woronowycz (14 вересня 1997). . ukrweekly.com (англ.). Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 9 жовтня 2016.
http://www.pageantopolis.com/1990-1999-8.html
Станом на лютий 2015 — Седун Микола Васильович [ 26 лютого 2015 у Wayback Machine.] працює заступником директора Національного ансамблю танцю імені Павла Вірського
. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 6 липня 2012.
http://dt.ua/POLITICS/kulinyaka-priznacheno-gendirektorom-palacu-ukrayina.html

Джерела

Сайт Державного управління справами
palace-ukraine.com — офіційний сайт Палацу «Україна» (укр.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Національний палац мистецтв «Україна»

Роман НЕДЗЕЛЬСЬКИЙ: «Українські виконавці потребують одного – аби ми підтримували їх своєю гривнею» /Високий Замок, 27.1.2015/
Роман Недзельський, генеральний директор Національного палацу мистецтв «Україна»:Найкраща музика для мене сьогодні - це п'ять хвилин тиші /Укрінформ, 9.3.2017/
Гендиректор палацу «Україна» Роман Недзельський /Главком, 25.4.2015/
Є. О. Маринченко. Палац культури "Україна" в Києві. Київ, Будівельник, 1975.

В 1996 році проєктні інститути "ДіпроЦивільПромБуд" та ". Київпроект" здійснили проєкт реконструкції "Палацу"Україна". Автор реконструкції від "ДіпроЦивільПромБуду" був Думчев, а авторами благоустрою та реконструкції інж.мереж: архітектори Чекмарьов В.Г.,та Черній К.С. і інж.Дуднік С.П.

[1] . Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 11 квітня 2021.

[2] Указ Президента України від 22 квітня 1998 року № 343/98 «Про надання статусу національного Палацу „Україна“»

[3] Постанова Кабінету міністрів України від 14 серпня 1996 р. N 943 «Про включення Палацу культури „Україна“ в м. Києві до списку пам'яток архітектури України, що перебувають під охороною держави»

[4] 51 рік тому в Києві відкрили Палац «Україна». Його будували потай від Москви під виглядом кінотеатру, а згодом главі УРСР це пригадали. Згадуємо, як це було — в архівних фото. babel.ua (укр.). Процитовано 2 липня 2022.

[5] Roman Woronowycz (14 вересня 1997). . ukrweekly.com (англ.). Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 9 жовтня 2016.

[6] ttp://www.pageantopolis.com/1990-1999-8.html

[7] Станом на лютий 2015 — Седун Микола Васильович [ 26 лютого 2015 у Wayback Machine.] працює заступником директора Національного ансамблю танцю імені Павла Вірського

[8] . Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 6 липня 2012.

[9] ttp://dt.ua/POLITICS/kulinyaka-priznacheno-gendirektorom-palacu-ukrayina.html