Палац Альхаферія (ісп. Palacio de la Aljafería) — один з найкраще збережених палаців мавританського періоду в Іспанії, розташований у Сарагосі.
Альхаферія | ||||
---|---|---|---|---|
Замок Альхаферія, головний фасад | ||||
41°39′23″ пн. ш. 0°53′48″ сх. д. / 41.656472° пн. ш. 0.896750° сх. д. | ||||
Статус | пам'ятка національного значення, культурне надбання ЮНЕСКО | |||
Статус спадщини | d[2] і світова спадщина ЮНЕСКО | |||
Країна | Іспанія | |||
Розташування | Сарагоса | |||
Архітектурний стиль | Мудехар і романський стиль | |||
Автор проєкту | ймовірно, аль-Халіф Зухайр | |||
Архітектор | архітектори аль-Халіф Зухайр( Al-Halifa Zuhayr) та Ібн Ідарі ( Ibn Idari ) | |||
Будівник | аль-Халіф Зухайр | |||
Матеріал | вапняк, пісковик, різьблений тиньк оздоб, цегла | |||
Перша згадка | 11 століття | |||
Будівництво | 2-га половина 11 століття( 1065-1081), добудови у 15, 17 ст. — кінець 11 століття, реставрації у 20 ст. | |||
Власник | d | |||
Стан | задовільний | |||
Адреса | d | |||
Сайт | example.com | |||
Палац Альхаферія (Іспанія) | ||||
|
Історія
Столиця держави Тайфа
Після розпаду Кордовського халіфату на його уламках виникає декілька незалежних дрібних держав, однією з них і була Тайфа Сарагоси у XI столітті. Місто зробили столицею. Володарі держави були втягнуті у військові конфлікти, що спонукало до політичного союзу з католицькими князівствами Іспанії. Останній володар мавританської Сарагоси Абд-аль-Малик Имад ад-Даула зрікся влади і визнав зверхність Альфонсо І Арагонського. Він став прихильником політики Альфонсо І, а його військо брало участь у військових діях на боці християнського Арагону.
Палац і фортеця
Фортеця з палацом були побудовані в короткий період незалежності та розквіту мавританської держави Тайфа Сарагоси в 2-й половині 11 століття. Це була резиденція володаря Бану Худ (Banu Hud). Незважаючи на незалежність, Бану Худ визнавав політичну могутність сусідньої християнської держави і платив данину. У 1118 р. Місто Сарагоса було захоплене християнським військом і стало столицею королівства Арагон. За короткий період мавританської незалежності там і був створений палац і фортеця Альхаферія, досить повно збережені до 20 ст.
Найдавніша частина фортеці — Вежа Трубадура. Два її нижні поверхи датують 9 століттям н. е., добудови — у 10 столітті.
Назва споруди пізня і належить 19 століттю, коли іспанець Антоніо Гарсія Гутьєррес оприлюднив драму «Трубадур» . Драму переробили у лібретто опери, музику до якої створив італієць Джузеппе Верді (1813—1901) у 1853 р.
Мавританські за характером та оздобами приміщення фортеці були пристосовані під палац католицьких королів у 1492 році. Частка будівель реконструйована у 1593 р. з метою підсилення фортечної функції. В роки війни за незалежність (1808—1814 рр.)від наполеонівський військ фортеця зазнала пошкоджень.
Значні відновлювальні роботи і реставрація проведені в 2-й половині 20 століття. Приміщення пристосовані під Кортеси (парламент) та засідання законодавчої палати Арагону.
- Альхаферія вночі
- Поземний план фортеці та палацу (темним позначені рови, мури та вежі)
- Дворик Санта Ісабель після реставрації
- Портал колишньої мечеті
- Середньовічна капітель 11 ст.
- Аркада перед Золотою залою( відновлення)
- Сучасні сходи
- Двір Сан Мартин (дворик на вході)
Див. також
Джерела
- BORRÁS GUALIS, Gonzalo (1991). «La ciudad islámica». Guillermo Fatás (dir.) Guía histórico-artística de Zaragoza. Zaragoza City Council. pp. 71–100. 3th ed.
- BIEL IBÁÑEZ, María Pilar (2008). «Nuevas noticias sobre el palacio de la Aljafería». Guillermo Fatás (dir.) Guía histórico-artística de Zaragoza. Zaragoza City Council. pp. 711–727. 4th ed. .
- CABAÑERO SUBIZA, Bernabé et al. (1998), La Aljafería. I. Zaragoza: Cortes de Aragón. 1998.
- EXPÓSITO SEBASTIÁN et al. (2006). La Aljafería de Zaragoza. Zaragoza: Cortes de Aragón. 2006 (6ª ed.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Палац Альхаферія |
- archINFORM — 1994.
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Palac Alhaferiya isp Palacio de la Aljaferia odin z najkrashe zberezhenih palaciv mavritanskogo periodu v Ispaniyi roztashovanij u Saragosi AlhaferiyaZamok Alhaferiya golovnij fasad41 39 23 pn sh 0 53 48 sh d 41 656472 pn sh 0 896750 sh d 41 656472 0 896750Status pam yatka nacionalnogo znachennya kulturne nadbannya YuNESKOStatus spadshini d 2 i svitova spadshina YuNESKOKrayina Ispaniya ISO3166 1 alpha 3 ESP ISO3166 1 cifrovij 724 Roztashuvannya SaragosaArhitekturnij stil Mudehar i romanskij stilAvtor proyektu jmovirno al Halif ZuhajrArhitektor arhitektori al Halif Zuhajr Al Halifa Zuhayr ta Ibn Idari Ibn Idari Budivnik al Halif ZuhajrMaterial vapnyak piskovik rizblenij tink ozdob ceglaPersha zgadka 11 stolittyaBudivnictvo 2 ga polovina 11 stolittya 1065 1081 dobudovi u 15 17 st kinec 11 stolittya restavraciyi u 20 st Vlasnik dStan zadovilnijAdresa dSajt example comPalac Alhaferiya Ispaniya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Palac AlhaferiyaIstoriyaStolicya derzhavi Tajfa Pislya rozpadu Kordovskogo halifatu na jogo ulamkah vinikaye dekilka nezalezhnih dribnih derzhav odniyeyu z nih i bula Tajfa Saragosi u XI stolitti Misto zrobili stoliceyu Volodari derzhavi buli vtyagnuti u vijskovi konflikti sho sponukalo do politichnogo soyuzu z katolickimi knyazivstvami Ispaniyi Ostannij volodar mavritanskoyi Saragosi Abd al Malik Imad ad Daula zriksya vladi i viznav zverhnist Alfonso I Aragonskogo Vin stav prihilnikom politiki Alfonso I a jogo vijsko bralo uchast u vijskovih diyah na boci hristiyanskogo Aragonu Palac i fortecya Vezha Trubadura Fortecya z palacom buli pobudovani v korotkij period nezalezhnosti ta rozkvitu mavritanskoyi derzhavi Tajfa Saragosi v 2 j polovini 11 stolittya Ce bula rezidenciya volodarya Banu Hud Banu Hud Nezvazhayuchi na nezalezhnist Banu Hud viznavav politichnu mogutnist susidnoyi hristiyanskoyi derzhavi i plativ daninu U 1118 r Misto Saragosa bulo zahoplene hristiyanskim vijskom i stalo stoliceyu korolivstva Aragon Za korotkij period mavritanskoyi nezalezhnosti tam i buv stvorenij palac i fortecya Alhaferiya dosit povno zberezheni do 20 st Najdavnisha chastina forteci Vezha Trubadura Dva yiyi nizhni poverhi datuyut 9 stolittyam n e dobudovi u 10 stolitti Nazva sporudi piznya i nalezhit 19 stolittyu koli ispanec Antonio Garsiya Gutyerres oprilyudniv dramu Trubadur Dramu pererobili u libretto operi muziku do yakoyi stvoriv italiyec Dzhuzeppe Verdi 1813 1901 u 1853 r Shmatochok polihromnoyi paneli mavriv Mavritanski za harakterom ta ozdobami primishennya forteci buli pristosovani pid palac katolickih koroliv u 1492 roci Chastka budivel rekonstrujovana u 1593 r z metoyu pidsilennya fortechnoyi funkciyi V roki vijni za nezalezhnist 1808 1814 rr vid napoleonivskij vijsk fortecya zaznala poshkodzhen Znachni vidnovlyuvalni roboti i restavraciya provedeni v 2 j polovini 20 stolittya Primishennya pristosovani pid Kortesi parlament ta zasidannya zakonodavchoyi palati Aragonu Alhaferiya vnochi Pozemnij plan forteci ta palacu temnim poznacheni rovi muri ta vezhi Dvorik Santa Isabel pislya restavraciyi Portal kolishnoyi mecheti Serednovichna kapitel 11 st Arkada pered Zolotoyu zaloyu vidnovlennya Suchasni shodi Dvir San Martin dvorik na vhodi Div takozhMistectvo Ispaniyi Saragosa Dzhuzeppe Verdi RestavraciyaDzherelaBORRAS GUALIS Gonzalo 1991 La ciudad islamica Guillermo Fatas dir Guia historico artistica de Zaragoza Zaragoza City Council pp 71 100 3th ed ISBN 978 84 86807 76 4 BIEL IBANEZ Maria Pilar 2008 Nuevas noticias sobre el palacio de la Aljaferia Guillermo Fatas dir Guia historico artistica de Zaragoza Zaragoza City Council pp 711 727 4th ed ISBN 978 84 7820 948 4 CABANERO SUBIZA Bernabe et al 1998 La Aljaferia I Zaragoza Cortes de Aragon 1998 ISBN 978 84 86794 97 2 EXPoSITO SEBASTIAN et al 2006 La Aljaferia de Zaragoza Zaragoza Cortes de Aragon 2006 6ª ed ISBN 978 84 86794 13 2PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Palac Alhaferiya archINFORM 1994 d Track Q265049 Wiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425