Палацова вежа рос Дворцовая башня чотирикутна глуха непроїзна башта Новгородського дитинця Башта в плані являє собою ква

Палацова вежа (рос. Дворцовая башня) — чотирикутна глуха (непроїзна) башта Новгородського дитинця. Башта в плані являє собою «квадрат» 10,2 × 11,2 м. Висота вежі з зубцями — 20 м, а товщина стін на рівні другого ярусу — 2 м. Вінчає вежу дев'ятиметровий намет. Спочатку башта мала шість ярусів, склепіння нижнього ярусу було розібране імовірно в кінці XVI століття. У вежі 37 бійничих і окопних прорізів. У нижній частині башти є два отвори: дверний — з боку дитинця і ворітний з боку Волхов. На фасаді, зверненому до витоку Волхов, є декоративні елементи: три круглі розетки, цегляна вузька смужка бегунца і напіввалик; на кількох бійницях збереглися внутрішні розписи. З внутрішньої сторони Кремля до вежі примикала кам'яна прибудова 1400 року, яка реконструйована на основі археологічних розкопок.

Палацова вежа

58°31′07″ пн. ш. 31°16′33″ сх. д. / 58.51861111° пн. ш. 31.27583333° сх. д. / 58.51861111; 31.27583333
Країна	Росія
Розташування	Великий Новгород
Тип	пам'ятка архітектури^[d]
Висота	29 м




Палацова вежа Палацова вежа (Росія)

Медіафайли у Вікісховищі

Розташування

Палацова вежа розташована в південній частині Кремля на березі річки Волхов. Відрізняється від інших веж струнким силуетом.

Історія

Згадується в різний час по-різному: в 1626 році «від Бориса і Гліба» по відношенню до не збереженої — Борисоглібської вежі і церкви Бориса і Гліба біля неї, «розташовувалися на житньому дворі» — в 1667 і 1675 рр., «у хлібного двору» в 1701 році, «проти магазейного двору» в 1745 році.

Сучасна назва вежі була введена П. Л. Гусєвим в 1913 році, на думку сучасних дослідників ця назва історично не виправдана, так як Палацова площа була навпроти Спаських воріт, тобто в іншому місці (див. Спаська вежа).

Вежа була побудована в кінці 1484—1499 рр. під час реконструкції дитинця. За результатами проведених археологічних розкопок під керівництвом M. X. Алешковського в 1956 році, було виявлено що вежа побудована на більш ранніх фундаментах початку XV століття, у літописі під 1400 роком також є згадка про проведення будівельних робіт з будівництва кам'яних споруд в бік від церкви Бориса і Гліба. В кінці XVI століття вежу перебудовували (мабуть тоді у вежі стало на ярус менше), у другій половині XVII століття вежу побілили і відремонтували. У XIX столітті в башті розміщувалися архіви Судової палати та казначейства. У 1966—1967 роках за проектом А. В. Воробйова башта була відновлена у формах XV століття, а з боку дитинця біля вежі відновили прибудову за якою в давнину підіймалися на другий поверх вежі.

Вежа зображена на 5 рублевій Російській банкноті.

Палацова вежа (1913 р.)
Вид на Палацову вежу зсередини Дитинця

Культурна спадщина

30 серпня 1960 року постановою Ради Міністрів РРФСР № 1327 «О дальнейшем улучшении дела охраны памятников в РСФСР» ансамбль Новгородського кремля прийнятий під охорону як пам'ятка державного значення.

У 1992 році Рішенням ювілейного засідання Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО архітектурний ансамбль Новгородського кремля включений в Список Всесвітньої спадщини.

Світова спадщина ЮНЕСКО

Примітки

Гусев П. Новгородский детинец по изображению на иконе Михайловской церкви. СПб., 1913.
Кузьмина Н. Н. Филлипова Л. А. Дворцовая башня \\ Великий Новгород. История и культура IX—XVII веков. Энциклопедический словарь. СПб.: Нестор-История, 2007, под ред. Янина В. Л.

Література

Кузьмина Н. Н. Филлипова Л. А. Дворцовая башня \\ Великий Новгород. История и культура IX—XVII веков. Энциклопедический словарь. СПб. : Нестор-История, 2007, под ред. Янина В. Л.

Посилання

Культура Новгородської області. Інформаційний портал. Об'єкти ЮНЕСКО

[1] Гусев П. Новгородский детинец по изображению на иконе Михайловской церкви. СПб., 1913.

[2] Кузьмина Н. Н. Филлипова Л. А. Дворцовая башня \\ Великий Новгород. История и культура IX—XVII веков. Энциклопедический словарь. СПб.: Нестор-История, 2007, под ред. Янина В. Л.