Пайтакаран (вірм. Փայտակարան) — одинадцята, найсхідніша провінція Великої Вірменії, розташована в нижній течії Аракса і Кури, на узбережжі Каспійського моря. Головне місто — Пайтакаран.
Етимологія
На думку азербайджанської історикині Сари Ашурбейлі, назва «Пайтакаран» складається з двох компонентів: пайтак — перекручене перське пайтахт — «столиця» й Аран — місцева назва Албанії. Пайтакаран означає столиця Арана, так називалася область і її головне місто в в IV—VII ст..
наводить етимологію, що складається з вірменського та іранського елементів — p'ayt «дерево» і garān «гори», пов'язуючи з наявністю лісів у провінції.
На думку [en], термін складається з двох елементів payt і karan, перший з яких є самоназвою каспського племені, а другий означає «край, берег, межа, область» (сер.-перс. karān «край, кінець, межа» і парф. karān «бік, напрямок, край»).
Всі назви областей Пайтакарана мають, імовірно, іранське походження. Частина цих топонімів, можливо, мають зв'язок з особливим релігійним значенням Пайтакарана в періоди правління Аршакідів і Сасанідів.
Історія
В античний період
Античним авторам ця провінція відома під давнішою назвою «Каспіана». До II ст. до н. е. провінція входила до складу Мідії Атропатени, потім була приєднана до вірменської держави першим царем Великої Вірменії Арташесом I.
Близько 59 р. до н. е. римський полководець Гней Помпей Великий передав Пайтакаран до складу Кавказької Албанії, однак пізніше Вірменія повернула його собі.
Від 387 року н. е. під час розділення Вірменії між Сасанідським Іраном і Римською імперією, провінцію було включено до складу Кавказької Албанії.
Вірменський географ VII ст. Ананія Ширакаці описує провінцію так:
Пайтакаран, на схід від Уті, на Араксі, має 12 областей, якими володіє нині Атрпатакан: 1. Хракот-Перож, 2. Варданакерт, 3. Єотнпоракіан-Багінк, 4. Ротібага, 5. Баганрот, 6. Ароспіжан, 7. Гані, 8. Атлі, 9. Багаван, 10. Спандаран-Перож, 11. Ормізд-Перож, 12. Алеван. Виробляє незліченну кількість бавовни і самородний ячмінь. |
В цій провінції зазнав мученицької смерті онук Григорія Просвітителя .
Вірменський історик III—IV ст. Агафангел Вірменський згадує «Пайтакаран, царствене місто вірменське». На думку Роберта Г'юсена Пайтакаран був «поза будь-яких сумнівів невірменським за етнічним складом населення». Площа Пайтакарана становила 21000 км2.
Після Великої Вірменії
На думку Мамед-заде, на місці столиці Пайтакарана в арабський період лежало місто Байлакан, а нині там городище Орен-Калу.
В ісламський період область відома як «область чи країна », що пов'язано з ім'ям згаданого в Авесті царя Віштаспа. Так, за повідомленнями , який жив у XIII—XIV ст.,
Гуштасфі - це провінція, розташована біля берегів Каспійського моря, і вона була заснована царем Гуштасбом ібн Лухрасбом. Він прорив великий канал від річки Кури до Аракса, завдяки якому відводяться води по малих каналах у села вздовж берегів. |
населення області Гуштасфі розмовляє пехлевійським діалектом, близьким до мови Гіляна. |
В даний час територія розділена між Азербайджаном і Іраном.
Правителі
Примітки
- . Studies in Christian Caucasian History. — Georgetown University Press, 1963. — С. 129.
Анания Ширакаци. Армянская география [ 8 липня 2017 у Wayback Machine.]The south-eastern group was comprised of the provinces of Otene or Uti, Arts'akh, Caspiane or P'aytakaran, and, between the last two and west of them, Siunia or Siunik'; the south-western group contained the provinces of Tayk' and of Upper Armenia.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 16 лютого 2015.
- Пайтакаран, область Гуштасфі та гора Сабалан у вірменських та в інших літературних джерелах (етимології назв і походження традиції)
- Redgate, Anna Elizabeth. The Armenians (Peoples of Europe). Cornwall: Blackwell Publishers, 1998, .
- «Очерки по истории и культуре Кавказской Албании» К. В. Тревер. Але Кіракос, як і Мойсей Каланкатуйський, помиляється, вважаючи, що Пайтакаран належить у 30-х роках IV ст. Албанії, тоді як приєднання його мало місце пізніше, після мирного договору 387 року.
- Анания Ширакаци. Армянская география
- Халатьянц Г. А., Армянский эпос в Истории Армении Моисея Хоренского. — М., 1896, Том 1, стр.188
- Еремян С. Т., Армения согласно «Географии» 7-го века, Ереван, 1963г. (вірменською — Երեմյան Ս.Տ., Հայաստանը ըստ «Աշխարհացոյց»-ի, Երևան, 1963).
- К. М. Мамед-заде. Строительное искусство Азербайджана, стр., 25
Посилання
- Карта провінції [ 27 березня 2012 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pajtakaran virm Փայտակարան odinadcyata najshidnisha provinciya Velikoyi Virmeniyi roztashovana v nizhnij techiyi Araksa i Kuri na uzberezhzhi Kaspijskogo morya Golovne misto Pajtakaran EtimologiyaNa dumku azerbajdzhanskoyi istorikini Sari Ashurbejli nazva Pajtakaran skladayetsya z dvoh komponentiv pajtak perekruchene perske pajtaht stolicya j Aran misceva nazva Albaniyi Pajtakaran oznachaye stolicya Arana tak nazivalasya oblast i yiyi golovne misto v v IV VII st navodit etimologiyu sho skladayetsya z virmenskogo ta iranskogo elementiv p ayt derevo i garan gori pov yazuyuchi z nayavnistyu lisiv u provinciyi Na dumku en termin skladayetsya z dvoh elementiv payt i karan pershij z yakih ye samonazvoyu kaspskogo plemeni a drugij oznachaye kraj bereg mezha oblast ser pers karan kraj kinec mezha i parf karan bik napryamok kraj Vsi nazvi oblastej Pajtakarana mayut imovirno iranske pohodzhennya Chastina cih toponimiv mozhlivo mayut zv yazok z osoblivim religijnim znachennyam Pajtakarana v periodi pravlinnya Arshakidiv i Sasanidiv IstoriyaPajtakaran na karti provincij Velikoyi Virmeniyi V antichnij period Antichnim avtoram cya provinciya vidoma pid davnishoyu nazvoyu Kaspiana Do II st do n e provinciya vhodila do skladu Midiyi Atropateni potim bula priyednana do virmenskoyi derzhavi pershim carem Velikoyi Virmeniyi Artashesom I Blizko 59 r do n e rimskij polkovodec Gnej Pompej Velikij peredav Pajtakaran do skladu Kavkazkoyi Albaniyi odnak piznishe Virmeniya povernula jogo sobi Vid 387 roku n e pid chas rozdilennya Virmeniyi mizh Sasanidskim Iranom i Rimskoyu imperiyeyu provinciyu bulo vklyucheno do skladu Kavkazkoyi Albaniyi Pajtakaran na karti Velikoyi Virmeniyi London 1736 r Virmenskij geograf VII st Ananiya Shirakaci opisuye provinciyu tak Pajtakaran na shid vid Uti na Araksi maye 12 oblastej yakimi volodiye nini Atrpatakan 1 Hrakot Perozh 2 Vardanakert 3 Yeotnporakian Bagink 4 Rotibaga 5 Baganrot 6 Arospizhan 7 Gani 8 Atli 9 Bagavan 10 Spandaran Perozh 11 Ormizd Perozh 12 Alevan Viroblyaye nezlichennu kilkist bavovni i samorodnij yachmin V cij provinciyi zaznav muchenickoyi smerti onuk Grigoriya Prosvititelya Virmenskij istorik III IV st Agafangel Virmenskij zgaduye Pajtakaran carstvene misto virmenske Na dumku Roberta G yusena Pajtakaran buv poza bud yakih sumniviv nevirmenskim za etnichnim skladom naselennya Plosha Pajtakarana stanovila 21000 km2 Pislya Velikoyi Virmeniyi Na dumku Mamed zade na misci stolici Pajtakarana v arabskij period lezhalo misto Bajlakan a nini tam gorodishe Oren Kalu V islamskij period oblast vidoma yak oblast chi krayina sho pov yazano z im yam zgadanogo v Avesti carya Vishtaspa Tak za povidomlennyami yakij zhiv u XIII XIV st Gushtasfi ce provinciya roztashovana bilya beregiv Kaspijskogo morya i vona bula zasnovana carem Gushtasbom ibn Luhrasbom Vin proriv velikij kanal vid richki Kuri do Araksa zavdyaki yakomu vidvodyatsya vodi po malih kanalah u sela vzdovzh beregiv naselennya oblasti Gushtasfi rozmovlyaye pehlevijskim dialektom blizkim do movi Gilyana V danij chas teritoriya rozdilena mizh Azerbajdzhanom i Iranom PraviteliSanatruk namisnik Pajtakarana v 330 h rokah Primitki Studies in Christian Caucasian History Georgetown University Press 1963 S 129 The south eastern group was comprised of the provinces of Otene or Uti Arts akh Caspiane or P aytakaran and between the last two and west of them Siunia or Siunik the south western group contained the provinces of Tayk and of Upper Armenia Ananiya Shirakaci Armyanskaya geografiya 8 lipnya 2017 u Wayback Machine Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 16 lyutogo 2015 Pajtakaran oblast Gushtasfi ta gora Sabalan u virmenskih ta v inshih literaturnih dzherelah etimologiyi nazv i pohodzhennya tradiciyi Redgate Anna Elizabeth The Armenians Peoples of Europe Cornwall Blackwell Publishers 1998 ISBN 0 6312 2037 2 Ocherki po istorii i kulture Kavkazskoj Albanii K V Trever Ale Kirakos yak i Mojsej Kalankatujskij pomilyayetsya vvazhayuchi sho Pajtakaran nalezhit u 30 h rokah IV st Albaniyi todi yak priyednannya jogo malo misce piznishe pislya mirnogo dogovoru 387 roku Ananiya Shirakaci Armyanskaya geografiya Halatyanc G A Armyanskij epos v Istorii Armenii Moiseya Horenskogo M 1896 Tom 1 str 188 Eremyan S T Armeniya soglasno Geografii 7 go veka Erevan 1963g virmenskoyu Երեմյան Ս Տ Հայաստանը ըստ Աշխարհացոյց ի Երևան 1963 K M Mamed zade Stroitelnoe iskusstvo Azerbajdzhana str 25PosilannyaKarta provinciyi 27 bereznya 2012 u Wayback Machine