Павло Карлович Балла

Павло Карлович Ба́лла (нар. 18 квітня 1930, Павловце — пом. 2008, Ужгород) — український живописець і графік угорського походження; член Спілки художників України з 1968 року. Брат письменника Ласло Балли.

Балла Павло Карлович
Народження	18 квітня 1930(1930-04-18)^[1] Павловце, Вранов-над-Топльоу, Пряшівський край, Словаччина
Смерть	2008^[1]
	Ужгород, Україна
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Закарпатська академія мистецтв і Львівська національна академія мистецтв
Діяльність	художник
Вчитель	Гуторов Іван Федорович
Відомі учні	Намистюк Анатолій Михайлович і Гойда Андрій Юрійович
Член	Національна спілка художників України
Роботи в колекції	Східно-Словацька галерея

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Балла.

Життєпис

Народився 18 квітня 1930 року в селі Павловцевому (тепер Словаччина). У 1946—1950 роках навчався в Ужгородському училищі прикладного мистецтва; у 1950—1956 роках — у Львівському інституту прикладного та декоративного мистецтва (навчався у Йосипа Бокшая, Адальберта Ерделі, Івана Гуторова, Романа Сельського, Юрія Щербатенко).

У 1957–1965 роках працював педагогом та директором Ужгородського училища прикладного мистецтва; у 1965–1976 роках — художником Закарпатських художньо-виробничих майстерень Художнього фонду УРСР; викладав в Ужгородському художньому коледжі. Член КПРС з 1968 року.

З 1947 року брав участь в обласних, з 1961 року — республіканських виставках. 1972 року пройшла виставка у ЧССР, у 1974 році в Угорські Народній Республіці, у 1976 році в Соціалістичній Республіці Румунії. Персональна виставка пройшла у 1982 році в Ужгороді.

Жив в Ужгороді в будинку на , 21, квартира 7. Помер в Ужгороді у 2008 році.

Творчість

Працював в галузі монументального мистецтва та станкової графіки.

• Оформив ресторани:
  • «Верховина» в Ужгороді (1965);
  • «Карпати» в Чопі (1966);
  • «Верховина» в Києві (1965).
• Розписав:
  • фоє Будинку культури Рахові;
  • зал «Возз'єднання» Закарпатського краєзнавчого музею в Ужгороді (1967).

Працював в різних жанрах живопису: пейзажі, портрети, тематичні композиції виконані у реалістичних традиціях. Серед картин:

• «Портрет Петефі Шандора» (1973);
• «Зустріч у Горянах» (1974);
• «Читають Маніфест» (1975);
• «Зацвіли магнолії» (1976);
• «Стояла я і слухала весну…» (1980);
• «Опришок» (1987).

Серія графіки «Т. Г. Шевченко та Закарпаття» (туш, акварель, 1961).

Твори зберігаються у Художньму фонді Національної спілки художників України, Закарпських художному і краєзнавчому музеях.

Література

• Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — 563 с., сторінка 24;
• Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
• Изобразительное искусство Закарпатья: Альбом. Москва, 1973;
• Закарпатський художній музей: Альбом. Київ, 1984;
• Художники Закарпаття: Альбом-каталог. Ужгород, 2001;
• Юрченко-Микита О. В. Балла Павло Карлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — .;
• Гончаренко М. Балла Павло Карлович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / [головний редактор Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. 240 с. сторінка 84. .

1. Web umenia
   d:Track:Q50828580