Остафій Богданович Волович (пол. Ostafi Wołłowicz; біля 1520 — 1587 ) — державний діяч Великого князівства Литовського, гуманіст і просвітитель, один з укладачів Литовського статуту, керівників і меценат реформаційного руху на землях Великого князівства Литовського, підканцлер та великий канцлер литовський (у 1566–1587 рр.); староста річицький, могильовський, берестейський, кобринський.
Остафій Богданович Волович | |
---|---|
пол. Ostafi Wołłowicz | |
Народився | 1520 |
Помер | 20 листопада 1587 Сандомир, Свентокшиське воєводство, Республіка Польща |
Поховання | Сідра[2] |
Підданство | |
Національність | русин |
Титул | шляхтич |
Посада | староста, великий канцлер литовський, маршалок, підскарбій, підканцлер |
Конфесія | православ'я |
Рід | Воловичі |
Батько | d |
Мати | d |
Брати, сестри | d |
У шлюбі з | Теодора Сапіга |
Діти | d |
герб «Богорія» | |
|
Біографія
Уродженець Гродненського воєводства. Походив з православного роду Воловичів. Отримав домашню освіту, потім вчився в одному з університетів в Німеччини, і отримав юридичну освіту в Падуанському університеті.
- У 1540-х роках служив секретарем у віленського воєводи .
- Протягом 1551-1566 років обіймав уряд писаря найвищого литовського.
- У 1552 р. одружився з Феодорою (Теодорою) Сапігою, донькою Павла Сапіги. Обіймав високі посади маршалка литовського, підскарбія земського (у 1561-1566 рр.), підканцлера литовського, маршалка дворного (у 1561-1569 рр.).
Був довіреною особою Сигізмунда II Августа (від 1552 р. до 1566 р.) і виконував його доручення, зокрема, у переговорах з царем Іваном IV Грозним (1553 р.), в результаті яких було підписано перемир'я. У нагороду отримав від короля . За допомогу польській королеві Боні Сфорца у проведенні аграрної реформи отримав .
- У 1558 р. разом з віленським воєводою Миколою Радзивіллом (Чорним) безуспішно намагався переконати посла Івана Грозного в необхідності союзу християнських держав Великого князівства Литовського і Московської держави проти Кримського ханства і османської імперії. Пізніше, на початку Лівонської війни, Волович та Микола Радзивілл Чорний через посла Володкевича пропонували встановити мирні стосунки, скріплені шлюбом Івана Грозного на сестрі польського короля і великого князя литовського Сигізмунда II Катерині. Був одним з тих державних діячів Великого князівства Литовського, які зверталися до Андрія Курбського із запрошенням переїхати до Литви.
Входив до складу комісії, що готувала другий Литовський статут (1566 р.), разом із канцлером Миколаєм Радзивіллом Чорним. Був каштеляном трокським (1569 р.). Виступав, разом з Григорієм Ходкевичем, Миколою Радзивіллом Чорним та іншими прихильниками максимального збереження державної самостійності Великого князівства Литовського, на Люблінському сеймі був рішучим противником Люблінської унії (1569 р.).
Був відомим прихильником віротерпимості і вільнодумства. З православ'я перейшов у протестантство, був прихильником кальвінізму, пізніше — аріанства. На кошти Воловича була створена друкарня в Несвіжі. Протегував Симона Будного; завдяки турботам Воловича були видані «Катехізис» (1562 р.) та інші його твори. Стараннями Воловича і на його кошти було зроблено переклад твору швейцарського теолога-кальвініста Генріха Буллінгера «Про істинне прийняття тіла і крові Ісуса Христа».
Під час «елекційної війни» 1575 р. він був прихильником ерцгерцога , сина імператора Священної Римської імперії Максиміліана II, проте потім примирився зі Стефаном Баторієм. Брав участь у поході на Полоцьк та в інших військових походах нового короля.
- З 1579 р. — він канцлер Великого князівства Литовського (у 1579-1587 рр.), каштелян віленський. Під час «третьої елекційної війни» (1587 р.) виступав проти вибору Сигізмунд III Вази без участі Великого князівства Литовського, проте незабаром схилився на його бік.
- Разом зі своїм заступником підканцлером Левом Сапегою підготував Статут Великого князівства Литовського 1588 р., котрий юридично закріпив суверенні права Великого князівства Литовського в конфедеративній Речі Посполитій.
Своїм заповітом О. Волович наказував звільнити всіх своїх невільних і залежних людей.
Примітки
- Рыбчонак С. Паходжанне і радавод Валовічаў XV — пачатку XVII ст. // Unus pro omnibus: Валовічы ў гісторыі Вялікага княства Літоўскага XV—XVIII стст. / за ред. А. М. Янушкевіч — Мінск: 2014. — С. 59. — 508 с. —
- Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2020. — С. 183. —
- Рыбчонак С. Паходжанне і радавод Валовічаў XV — пачатку XVII ст. // Unus pro omnibus: Валовічы ў гісторыі Вялікага княства Літоўскага XV—XVIII стст. / за ред. А. М. Янушкевіч — Мінск: 2014. — С. 35. — 508 с. —
- Рыбчонак С. Паходжанне і радавод Валовічаў XV — пачатку XVII ст. // Unus pro omnibus: Валовічы ў гісторыі Вялікага княства Літоўскага XV—XVIII стст. / за ред. А. М. Янушкевіч — Мінск: 2014. — С. 34–35. — 508 с. —
- Л. Л. Голубева, «ВОЛОВИЧ ОСТАФИЙ БОГДАНОВИЧ» (рос.)
- Sapiehowie (03) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела
- Галенчанка Г. Астафій Валовіч (1520—1587) // Славутыя імёны Бацькаўшчыны: Зборнік. — Вып. 1 / Уклад. У.Гілеп і інш. — Мн., 2000. — С. 28-38. (біл.)
- Грыцкевіч А. П. Валовіч Астафі // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі: У 6 т. Т. 2. — Мн., 1994. — С. 208—209. (біл.)
- Падокшын С. А. Валовіч Астафій Багданавіч // Мысліцелі і асветниікі Беларусі. Энцыклапедычны даведнік / гал. рэд. Б. I. Сачанка — Мінск: Беларуская энцыклапедыя, 1995. — С. 60—63. — 672 с. — 6000 экз. — . (біл.)
- Саверчанка І. Астафей Валовіч (Гісторыка-біяграфічны нарыс). — Мн., 1992. (біл.)
Посилання
- Астафий (Евстафий, Остафий, или Остафей) Богданович Волович (рос.)
- Остафій Богданович Волович: біографія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ostafij Bogdanovich Volovich pol Ostafi Wollowicz bilya 1520 1587 derzhavnij diyach Velikogo knyazivstva Litovskogo gumanist i prosvititel odin z ukladachiv Litovskogo statutu kerivnikiv i mecenat reformacijnogo ruhu na zemlyah Velikogo knyazivstva Litovskogo pidkancler ta velikij kancler litovskij u 1566 1587 rr starosta richickij mogilovskij berestejskij kobrinskij Ostafij Bogdanovich Volovichpol Ostafi WollowiczNarodivsya 1520Pomer 20 listopada 1587 1587 11 20 Sandomir Sventokshiske voyevodstvo Respublika PolshaPohovannya Sidra 2 Piddanstvo Velike Knyazivstvo Litovske Rich PospolitaNacionalnist rusinTitul shlyahtichPosada starosta velikij kancler litovskij marshalok pidskarbij pidkanclerKonfesiya pravoslav yaRid VolovichiBatko dMati dBrati sestri dU shlyubi z Teodora SapigaDiti dGerb gerb Bogoriya Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Volovich BiografiyaUrodzhenec Grodnenskogo voyevodstva Pohodiv z pravoslavnogo rodu Volovichiv Otrimav domashnyu osvitu potim vchivsya v odnomu z universitetiv v Nimechchini i otrimav yuridichnu osvitu v Paduanskomu universiteti U 1540 h rokah sluzhiv sekretarem u vilenskogo voyevodi Protyagom 1551 1566 rokiv obijmav uryad pisarya najvishogo litovskogo U 1552 r odruzhivsya z Feodoroyu Teodoroyu Sapigoyu donkoyu Pavla Sapigi Obijmav visoki posadi marshalka litovskogo pidskarbiya zemskogo u 1561 1566 rr pidkanclera litovskogo marshalka dvornogo u 1561 1569 rr Buv dovirenoyu osoboyu Sigizmunda II Avgusta vid 1552 r do 1566 r i vikonuvav jogo doruchennya zokrema u peregovorah z carem Ivanom IV Groznim 1553 r v rezultati yakih bulo pidpisano peremir ya U nagorodu otrimav vid korolya Za dopomogu polskij korolevi Boni Sforca u provedenni agrarnoyi reformi otrimav U 1558 r razom z vilenskim voyevodoyu Mikoloyu Radzivillom Chornim bezuspishno namagavsya perekonati posla Ivana Groznogo v neobhidnosti soyuzu hristiyanskih derzhav Velikogo knyazivstva Litovskogo i Moskovskoyi derzhavi proti Krimskogo hanstva i osmanskoyi imperiyi Piznishe na pochatku Livonskoyi vijni Volovich ta Mikola Radzivill Chornij cherez posla Volodkevicha proponuvali vstanoviti mirni stosunki skripleni shlyubom Ivana Groznogo na sestri polskogo korolya i velikogo knyazya litovskogo Sigizmunda II Katerini Buv odnim z tih derzhavnih diyachiv Velikogo knyazivstva Litovskogo yaki zvertalisya do Andriya Kurbskogo iz zaproshennyam pereyihati do Litvi Vhodiv do skladu komisiyi sho gotuvala drugij Litovskij statut 1566 r razom iz kanclerom Mikolayem Radzivillom Chornim Buv kashtelyanom trokskim 1569 r Vistupav razom z Grigoriyem Hodkevichem Mikoloyu Radzivillom Chornim ta inshimi prihilnikami maksimalnogo zberezhennya derzhavnoyi samostijnosti Velikogo knyazivstva Litovskogo na Lyublinskomu sejmi buv rishuchim protivnikom Lyublinskoyi uniyi 1569 r Buv vidomim prihilnikom viroterpimosti i vilnodumstva Z pravoslav ya perejshov u protestantstvo buv prihilnikom kalvinizmu piznishe arianstva Na koshti Volovicha bula stvorena drukarnya v Nesvizhi Proteguvav Simona Budnogo zavdyaki turbotam Volovicha buli vidani Katehizis 1562 r ta inshi jogo tvori Starannyami Volovicha i na jogo koshti bulo zrobleno pereklad tvoru shvejcarskogo teologa kalvinista Genriha Bullingera Pro istinne prijnyattya tila i krovi Isusa Hrista Pid chas elekcijnoyi vijni 1575 r vin buv prihilnikom ercgercoga sina imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Maksimiliana II prote potim primirivsya zi Stefanom Batoriyem Brav uchast u pohodi na Polock ta v inshih vijskovih pohodah novogo korolya Z 1579 r vin kancler Velikogo knyazivstva Litovskogo u 1579 1587 rr kashtelyan vilenskij Pid chas tretoyi elekcijnoyi vijni 1587 r vistupav proti viboru Sigizmund III Vazi bez uchasti Velikogo knyazivstva Litovskogo prote nezabarom shilivsya na jogo bik Razom zi svoyim zastupnikom pidkanclerom Levom Sapegoyu pidgotuvav Statut Velikogo knyazivstva Litovskogo 1588 r kotrij yuridichno zakripiv suverenni prava Velikogo knyazivstva Litovskogo v konfederativnij Rechi Pospolitij Svoyim zapovitom O Volovich nakazuvav zvilniti vsih svoyih nevilnih i zalezhnih lyudej PrimitkiRybchonak S Pahodzhanne i radavod Valovichay XV pachatku XVII st Unus pro omnibus Valovichy y gistoryi Vyalikaga knyastva Litoyskaga XV XVIII stst za red A M Yanushkevich Minsk 2014 S 59 508 s ISBN 978 985 7085 36 1 d Track Q120753712d Track Q108428626d Track Q2280d Track Q120753681d Track Q29113437 Urzednicy Wielkiego Ksiestwa Litewskiego Spisy t VIII Ziemia brzeska i wojewodztwo brzeskie XIV XVIII wiek za red A Rachuba Warszawa 2020 S 183 ISBN 978 83 65880 89 5 d Track Q11686050d Track Q122406341 Rybchonak S Pahodzhanne i radavod Valovichay XV pachatku XVII st Unus pro omnibus Valovichy y gistoryi Vyalikaga knyastva Litoyskaga XV XVIII stst za red A M Yanushkevich Minsk 2014 S 35 508 s ISBN 978 985 7085 36 1 d Track Q120753712d Track Q108428626d Track Q2280d Track Q120753681d Track Q29113437 Rybchonak S Pahodzhanne i radavod Valovichay XV pachatku XVII st Unus pro omnibus Valovichy y gistoryi Vyalikaga knyastva Litoyskaga XV XVIII stst za red A M Yanushkevich Minsk 2014 S 34 35 508 s ISBN 978 985 7085 36 1 d Track Q120753712d Track Q108428626d Track Q2280d Track Q120753681d Track Q29113437 L L Golubeva VOLOVICh OSTAFIJ BOGDANOVICh ros Sapiehowie 03 21 veresnya 2013 u Wayback Machine pol DzherelaGalenchanka G Astafij Valovich 1520 1587 Slavutyya imyony Backayshchyny Zbornik Vyp 1 Uklad U Gilep i insh Mn 2000 S 28 38 bil Gryckevich A P Valovich Astafi Encyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t T 2 Mn 1994 S 208 209 bil Padokshyn S A Valovich Astafij Bagdanavich Mysliceli i asvetniiki Belarusi Encyklapedychny davednik gal red B I Sachanka Minsk Belaruskaya encyklapedyya 1995 S 60 63 672 s 6000 ekz ISBN 985 11 0016 1 bil Saverchanka I Astafej Valovich Gistoryka biyagrafichny narys Mn 1992 bil PosilannyaAstafij Evstafij Ostafij ili Ostafej Bogdanovich Volovich ros Ostafij Bogdanovich Volovich biografiya