Оріа́на Фалла́чі (італ. Oriana Fallaci; 29 червня 1929, Флоренція, Італія — 15 вересня 2006, там само) — італійська журналістка, письменниця, публіцистка, в роки Другої світової війни — учасниця партизанського опору. Авторка 12 книг, що розійшлися по світу сумарним накладом у 20 мільйонів примірників.
Оріана Фаллачі | ||||
---|---|---|---|---|
Oriana Fallaci | ||||
Народилася | 29 червня 1929[1][2][…] Флоренція, Італія | |||
Померла | 15 вересня 2006[1][3][…](77 років) Флоренція, Італія ·рак легень | |||
Поховання | d | |||
Країна | Італія Королівство Італія | |||
Діяльність | Письменник та журналіст | |||
Сфера роботи | журналіст | |||
Alma mater | Флорентійський університет і d | |||
Мова творів | італійська | |||
Роки активності | з 1958 | |||
Жанр | публіцистика | |||
Magnum opus | Лють і гордість | |||
Партія | d | |||
Конфесія | атеїзм | |||
Брати, сестри | d і d | |||
Нагороди | d | |||
Сайт: oriana-fallaci.com | ||||
| ||||
Оріана Фаллачі у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
Народилася і виросла у Флоренції, в бідній сім'ї, під час війни брала участь в італійському опорі.
Закінчивши університет, Оріана стала репортером. За довгий час роботи Фаллачі довелося співпрацювати з величезною кількістю відомих у світі видань, серед яких — Нью-Йорк Таймс, Вашингтон Пост, Лос-Анджелес Таймс.
У 1950-ті—1960-х роках була кореспондентом журналу «Europeo» в Голлівуді. Її друзями і співрозмовниками були в різний час Кларк Гейбл і Ізабелла Росселліні, Мартін Скорсезе і Марія Каллас. Коли її запитали, в чому полягає секрет її успіху, вона відповіла, що ніколи не намагалася бути об'єктивною. «Кожне інтерв'ю, — говорить Фаллачі, — це мій автопортрет. Це дивна суміш моїх ідей, мого темпераменту, мого терпіння, всього того, що я вкладаю в свої питання. Якщо той, у кого я беру інтерв'ю, відмовляється співробітничати, він стає покручем, фашистом, ідіотом».
Її називали «найзнаменитішою письменницею Італії», а також «журналістом, якому ніхто у світі не може відмовити». За півстоліттям своєї кар'єри вона інтерв'ювала таких політиків і знаменитостей, як Генрі Кіссинджер, аятола Хомейні, Лех Валенса, Віллі Брандт, Зульфікар Алі Бхутто, Муаммар Каддафі, Федеріко Фелліні, Ден Сяопін, Ясір Арафат.
У 2001—2004, проживаючи в Нью-Йорку, вона написала серію статей і книг з критикою ісламу та арабської культури, що викликали великий суспільний резонанс і суперечку. У 2005 була нагороджена золотою медаллю президента Італійської Республіки за заслуги в галузі культури.
Лють і гордість
У 1979 році було опубліковано інтерв'ю з іранським революційним лідером аятолою Хомейні. Це було складне в усіх відношеннях інтерв'ю, однією з умов якого було те, що Оріана повинна була інтерв'ювати в «повній чадрі» (тобто покрита з голови до ніг). Але в святому місті Кум, де чекав її аятолла, перед журналісткою були закриті двері у всіх готелях, у всіх публічних місцях. Фаллачі пише, що єдиною причиною тому було те, що вона жінка. «Аби вдягнути чадру, я повинна була зняти джинси, щоб зняти джинси -потрібно десь сховатися, і, звичайно, я б могла виконати цю операцію в автівці…, але мій перекладач благав мене не робити цього… За таку річ в Кумі ми обидва ризикуємо стратою „, — згадує журналістка у книзі І, звичайно ж, Фаллачі не забула запитати у Хомейні: "Скажіть мені: чому Ви примушуєте жінок ховатися під цими незручними і абсурдними шатами?… На що отримала відповідь: «якщо Вам не подобається ісламський одяг, Вас ніхто не зобов'язує його носити…». Користуючись тим, що «це її не стосується», Оріана тут же зірвала з себе чадру. Так само в цьому інтерв'ю Фаллачі запитувала про свободу і демократію, про післяреволюційне правосуддя духовенства, коли обвинуваченим не надавалися адвокати та можливість оскарження. «На вашу думку, справедливо розстріляти бідну повію або жінку, яка зрадила своєму чоловіку, або чоловіка, який любить іншого чоловіка?», — Різко запитує журналістка. Були запитання про полігамію, прийняту в ісламській традиції, про заборону на алкоголь і про підсумки революції.
Теракт 11 вересня
Теракт 11 вересня 2001 року, коли в Нью — Йорку були зруйновані башти всесвітнього торгового центру, Оріана Фаллачі спостерігала з вікна своєї квартири на Манхеттені. Жертвами стали понад 2600 чоловік тільки в Нью — Йорку. Журналістка так описує свій ранок 11 вересня: « Я була вдома, мій будинок знаходиться в центрі Манхеттена, близько дев'ятої години ранку у мене виникло передчуття небезпеки, яка, ймовірно, не загрожувала мені, але яка безумовно мала до мене ставлення». Це незрозуміле відчуття змусило її включити телевізор, де по всіх каналах вже транслювалася палаюча башта торгового центру. Потім прямо в ефірі люди побачили, як літак з терористами атакує другу вежу-хмарочос. Оріана була у жасі від того, що відбувається «Як бачиш, більшу частину свого життя я провела на війнах…На війнах я бачила багато жахливих видовищ, я вважала себе загартованої війнами…Я ніколи не бачила людей, які вбивають себе самі, людей, які кидаються без парашута з вікон восьмидесятих дев'яностих або сотих поверхів…»,- пізніше скаже Філлачі. В той момент вона вибігла на вулицю, серед хаосу і метушні пішки вирушила до башт, намагаючись зрозуміти, чим вона може допомогти.
Відразу ж після теракту Оріана написала статтю, яка пізніше вилилася в книгу . Сама автор говорить, що слова цієї книги — її «невтішний плач». У книзі Фаллачи жорстко критикує іслам, арабську культуру і європейську політику терпимості по відношенню до мусульман імігрантів.
Після публікації статей і книг, присвячених «11 вересня» проти автора були порушені справи в Італії та Франції за звинуваченням у розпалюванні ворожнечі, але жоден з позовів не був виграний.
Незважаючи на позови, письменниця продовжила «написанням наступних робіт: «Оріана Фаллачі інтерв'ює себе» «Апокаліпсис», «Сила Розуму».
Кохання
Єдиним коханням Оріани Фаллачі був герой грецького опору хунті «чорних полковників» Алекос Панагуліс. Вони познайомились під час інтерв'ю. Александрос просто не міг не звернути увагу на найвродливішу журналістку Італії. Ці стосунки трималися близько трьох років. Єдина вагітність зірвалася на третьому місяці. Алекос загинув у 1976 році в загадковій авіакотострофі, яка, як вважають, була підлаштована. З тих пір Оріана ніколи не виходила заміж, у неї не було дітей. Пам'ять про коханого вона увічнила в романі «Людина». Відображенням цього періоду стала книга «Лист не народженій дитині» (1975 р.). Тут жінка спілкується з дитиною, яка знаходиться в її утробі: трагічний монолог на тему материнства, розуміється не як обов'язок, а як свідомий вибір. Жінка пояснює дитині, як живеться в світі, де умовою виживання є жорстокість і насильство, де свобода-тільки сон, а любов — просте слово з незрозумілим значенням. Книга стала бестселером 1975 і 1976 років,вийшла в перекладі на двадцять одну мову світу.
Після роману «людина», виданого 1979 році, Оріана не пише майже десять років. Своє мовчання вона порушує 1990 року,опублікувавши «Іншалла».
Хвороба
У 1990-х роках Оріані Фаллачі ставлять діагноз рак легенів. Тепер вона живе на дві країни, розриваючись між Італією і Нью-Йорком, оскільки в своїй рідній Італії вона зазнала переслідувань за «ісламофобію». «Я обрала мовчання. Обрала вигнання. Бо в Америці, скажу це врешті-решт гучно і вголос, я живу життям політичного біженця. Я живу в добровільному політичному вигнанні», — пише Оріана Фаллачі.
Вона померла 15 вересня 2006 року у Флоренції, у віці 77 років.
Головні тези відстоювані Фаллачі
- європейська політика багатокультурності зазнала поразки, оскільки емігранти не асимілюються і не сприймають європейські цінності як очікувалось, більше того відверто вороже ставляться до культурних надбань західної цивілізації;
- західноєвропейські політики толерантно ставляться до відверто расистських і агресивних закликів лідерів деяких мусульманських громад у Західній Європі, зокрема до закликів винищення немусульман;
- політичні еліти проводять політику замовчування і ігнорування випадків реалізації подібних закликів — зокрема, вбивство Піма Фортейна і Тео ван Гога;
- західні інтелектуальні еліти здебільшого займають лівацькі, антихристиянські і водночас проісламські позиції, незважаючи на використання ісламськими активістами відверто жорстоких і брутальних практик (розстріли, відрубування голів, підриви вибухівки);
- європейські політики закривають очі на знущання над жінками в ісламських країнах;
- так званого поміркованого ісламу на практиці не існує;
- західні ЗМІ уникають теми «ісламського тероризму» і відвертої підтримки його з боку лідерів ісламських релігійних громад;
- пасивна політика яку проводять європейські еліти щодо ісламського екстремізму нагадує практику 1930-х років стосовно нацистського режиму.
Книги
- 1958 «Сім смертних гріхів Голлівуду»;
- 1961 «Бескорисна стать»;
- 1962 «Пенелопа на війні» (роман про молоду журналістку, яка відмовилася від сімейного життя заради журналістики);
- 1963 «Огидний»;
- 1965 «Якщо сонце помре» (про американські космічні програми);
- 1968 «Егоїсти: шістнадцять сюрпризів» (збірник обраних інтерв'ю з політичними діячами);
- 1969 «Нічого; ну і нехай» (власні враження про війну у В'єтнамі);
- 1970 «Того дня на Місяці»;
- 1974 «Інтерв'ю з історією» (збірка інтерв'ю зі світовими знаменитостями);
- 1975 «Лист ненародженій дитині» (роман про емоційні муки жінки після аборту);
- 1979 «Людина» (біографічний роман про );
- 1990 «Іншалла» (про громадянську війну в Лівані) (попередження людству про перетворення Європи на новий ісламський халіфат);
- 2001 «Лють і гордість» (попередження людству про перетворення Європи на новий ісламський халіфат);
- 2004 «Оріана Фаллачі інтерв'ює себе»;
- 2004 «Інтерв'ю із самою собою. Апокаліпсис» (епілог до попередньої книги «Лють і гордість»);
- 2004 «Сила розуму» (продовження книги «Лють і гордість»);
- 2008 «Капелюх, повний вишні» (опублікований посмертно роман Фаллачі про історію своєї родини);
- 2016 «Страх - це гріх» (збірка листів Фаллачі).
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118531891 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Find a Grave — 1996.
- Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- BeWeB
- datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- Кирилл, Бузков. . Mishmar.info (ru-RU) . Архів оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 21 січня 2016.
- be_it_so; ru_fallaci (1 червня 2009). . Ориана Фаллачи. Архів оригіналу за 10 грудня 2016. Процитовано 21 січня 2016.
Посилання
- Передача «Людина дня» [ 27 червня 2008 у Wayback Machine.] на Радіо Свобода (рос.)
- Зв'язаний Захід. // Der Spiegel, #17/2004 [ 29 вересня 2007 у Wayback Machine.] (про нову книгу Оріани Фаллачі) (рос.)
- Павло Чорноморський. «Я вважаю ганьбою!». Зірка європейської журналістики проти європейського лицемірства [ 7 березня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- (англ.)
- Стаття про Фаллачі у газеті «Взгляд» [ 31 травня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Померла італійська журналістка Оріана Фаллачі // Майдан-Інформ, 15.09.2006 [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oria na Falla chi ital Oriana Fallaci 29 chervnya 1929 Florenciya Italiya 15 veresnya 2006 tam samo italijska zhurnalistka pismennicya publicistka v roki Drugoyi svitovoyi vijni uchasnicya partizanskogo oporu Avtorka 12 knig sho rozijshlisya po svitu sumarnim nakladom u 20 miljoniv primirnikiv Oriana FallachiOriana FallaciNarodilasya29 chervnya 1929 1929 06 29 1 2 Florenciya ItaliyaPomerla15 veresnya 2006 2006 09 15 1 3 77 rokiv Florenciya Italiya rak legenPohovannyadKrayina Italiya Korolivstvo ItaliyaDiyalnistPismennik ta zhurnalistSfera robotizhurnalistAlma materFlorentijskij universitet i dMova tvorivitalijskaRoki aktivnostiz 1958ZhanrpublicistikaMagnum opusLyut i gordistPartiyadKonfesiyaateyizmBrati sestrid i dNagorodidSajt oriana fallaci com Oriana Fallachi u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaNarodilasya i virosla u Florenciyi v bidnij sim yi pid chas vijni brala uchast v italijskomu opori Zakinchivshi universitet Oriana stala reporterom Za dovgij chas roboti Fallachi dovelosya spivpracyuvati z velicheznoyu kilkistyu vidomih u sviti vidan sered yakih Nyu Jork Tajms Vashington Post Los Andzheles Tajms U 1950 ti 1960 h rokah bula korespondentom zhurnalu Europeo v Gollivudi Yiyi druzyami i spivrozmovnikami buli v riznij chas Klark Gejbl i Izabella Rossellini Martin Skorseze i Mariya Kallas Koli yiyi zapitali v chomu polyagaye sekret yiyi uspihu vona vidpovila sho nikoli ne namagalasya buti ob yektivnoyu Kozhne interv yu govorit Fallachi ce mij avtoportret Ce divna sumish moyih idej mogo temperamentu mogo terpinnya vsogo togo sho ya vkladayu v svoyi pitannya Yaksho toj u kogo ya beru interv yu vidmovlyayetsya spivrobitnichati vin staye pokruchem fashistom idiotom Yiyi nazivali najznamenitishoyu pismenniceyu Italiyi a takozh zhurnalistom yakomu nihto u sviti ne mozhe vidmoviti Za pivstolittyam svoyeyi kar yeri vona interv yuvala takih politikiv i znamenitostej yak Genri Kissindzher ayatola Homejni Leh Valensa Villi Brandt Zulfikar Ali Bhutto Muammar Kaddafi Federiko Fellini Den Syaopin Yasir Arafat U 2001 2004 prozhivayuchi v Nyu Jorku vona napisala seriyu statej i knig z kritikoyu islamu ta arabskoyi kulturi sho viklikali velikij suspilnij rezonans i superechku U 2005 bula nagorodzhena zolotoyu medallyu prezidenta Italijskoyi Respubliki za zaslugi v galuzi kulturi Lyut i gordistU 1979 roci bulo opublikovano interv yu z iranskim revolyucijnim liderom ayatoloyu Homejni Ce bulo skladne v usih vidnoshennyah interv yu odniyeyu z umov yakogo bulo te sho Oriana povinna bula interv yuvati v povnij chadri tobto pokrita z golovi do nig Ale v svyatomu misti Kum de chekav yiyi ayatolla pered zhurnalistkoyu buli zakriti dveri u vsih gotelyah u vsih publichnih miscyah Fallachi pishe sho yedinoyu prichinoyu tomu bulo te sho vona zhinka Abi vdyagnuti chadru ya povinna bula znyati dzhinsi shob znyati dzhinsi potribno des shovatisya i zvichajno ya b mogla vikonati cyu operaciyu v avtivci ale mij perekladach blagav mene ne robiti cogo Za taku rich v Kumi mi obidva rizikuyemo stratoyu zgaduye zhurnalistka u knizi I zvichajno zh Fallachi ne zabula zapitati u Homejni Skazhit meni chomu Vi primushuyete zhinok hovatisya pid cimi nezruchnimi i absurdnimi shatami Na sho otrimala vidpovid yaksho Vam ne podobayetsya islamskij odyag Vas nihto ne zobov yazuye jogo nositi Koristuyuchis tim sho ce yiyi ne stosuyetsya Oriana tut zhe zirvala z sebe chadru Tak samo v comu interv yu Fallachi zapituvala pro svobodu i demokratiyu pro pislyarevolyucijne pravosuddya duhovenstva koli obvinuvachenim ne nadavalisya advokati ta mozhlivist oskarzhennya Na vashu dumku spravedlivo rozstrilyati bidnu poviyu abo zhinku yaka zradila svoyemu choloviku abo cholovika yakij lyubit inshogo cholovika Rizko zapituye zhurnalistka Buli zapitannya pro poligamiyu prijnyatu v islamskij tradiciyi pro zaboronu na alkogol i pro pidsumki revolyuciyi Terakt 11 veresnyaTerakt 11 veresnya 2001 roku koli v Nyu Jorku buli zrujnovani bashti vsesvitnogo torgovogo centru Oriana Fallachi sposterigala z vikna svoyeyi kvartiri na Manhetteni Zhertvami stali ponad 2600 cholovik tilki v Nyu Jorku Zhurnalistka tak opisuye svij ranok 11 veresnya Ya bula vdoma mij budinok znahoditsya v centri Manhettena blizko dev yatoyi godini ranku u mene viniklo peredchuttya nebezpeki yaka jmovirno ne zagrozhuvala meni ale yaka bezumovno mala do mene stavlennya Ce nezrozumile vidchuttya zmusilo yiyi vklyuchiti televizor de po vsih kanalah vzhe translyuvalasya palayucha bashta torgovogo centru Potim pryamo v efiri lyudi pobachili yak litak z teroristami atakuye drugu vezhu hmarochos Oriana bula u zhasi vid togo sho vidbuvayetsya Yak bachish bilshu chastinu svogo zhittya ya provela na vijnah Na vijnah ya bachila bagato zhahlivih vidovish ya vvazhala sebe zagartovanoyi vijnami Ya nikoli ne bachila lyudej yaki vbivayut sebe sami lyudej yaki kidayutsya bez parashuta z vikon vosmidesyatih dev yanostih abo sotih poverhiv piznishe skazhe Fillachi V toj moment vona vibigla na vulicyu sered haosu i metushni pishki virushila do basht namagayuchis zrozumiti chim vona mozhe dopomogti Vidrazu zh pislya teraktu Oriana napisala stattyu yaka piznishe vililasya v knigu Sama avtor govorit sho slova ciyeyi knigi yiyi nevtishnij plach U knizi Fallachi zhorstko kritikuye islam arabsku kulturu i yevropejsku politiku terpimosti po vidnoshennyu do musulman imigrantiv Pislya publikaciyi statej i knig prisvyachenih 11 veresnya proti avtora buli porusheni spravi v Italiyi ta Franciyi za zvinuvachennyam u rozpalyuvanni vorozhnechi ale zhoden z pozoviv ne buv vigranij Nezvazhayuchi na pozovi pismennicya prodovzhila napisannyam nastupnih robit Oriana Fallachi interv yuye sebe Apokalipsis Sila Rozumu KohannyaYedinim kohannyam Oriani Fallachi buv geroj greckogo oporu hunti chornih polkovnikiv Alekos Panagulis Voni poznajomilis pid chas interv yu Aleksandros prosto ne mig ne zvernuti uvagu na najvrodlivishu zhurnalistku Italiyi Ci stosunki trimalisya blizko troh rokiv Yedina vagitnist zirvalasya na tretomu misyaci Alekos zaginuv u 1976 roci v zagadkovij aviakotostrofi yaka yak vvazhayut bula pidlashtovana Z tih pir Oriana nikoli ne vihodila zamizh u neyi ne bulo ditej Pam yat pro kohanogo vona uvichnila v romani Lyudina Vidobrazhennyam cogo periodu stala kniga List ne narodzhenij ditini 1975 r Tut zhinka spilkuyetsya z ditinoyu yaka znahoditsya v yiyi utrobi tragichnij monolog na temu materinstva rozumiyetsya ne yak obov yazok a yak svidomij vibir Zhinka poyasnyuye ditini yak zhivetsya v sviti de umovoyu vizhivannya ye zhorstokist i nasilstvo de svoboda tilki son a lyubov proste slovo z nezrozumilim znachennyam Kniga stala bestselerom 1975 i 1976 rokiv vijshla v perekladi na dvadcyat odnu movu svitu Pislya romanu lyudina vidanogo 1979 roci Oriana ne pishe majzhe desyat rokiv Svoye movchannya vona porushuye 1990 roku opublikuvavshi Inshalla HvorobaU 1990 h rokah Oriani Fallachi stavlyat diagnoz rak legeniv Teper vona zhive na dvi krayini rozrivayuchis mizh Italiyeyu i Nyu Jorkom oskilki v svoyij ridnij Italiyi vona zaznala peresliduvan za islamofobiyu Ya obrala movchannya Obrala vignannya Bo v Americi skazhu ce vreshti resht guchno i vgolos ya zhivu zhittyam politichnogo bizhencya Ya zhivu v dobrovilnomu politichnomu vignanni pishe Oriana Fallachi Vona pomerla 15 veresnya 2006 roku u Florenciyi u vici 77 rokiv Golovni tezi vidstoyuvani Fallachiyevropejska politika bagatokulturnosti zaznala porazki oskilki emigranti ne asimilyuyutsya i ne sprijmayut yevropejski cinnosti yak ochikuvalos bilshe togo vidverto vorozhe stavlyatsya do kulturnih nadban zahidnoyi civilizaciyi zahidnoyevropejski politiki tolerantno stavlyatsya do vidverto rasistskih i agresivnih zaklikiv lideriv deyakih musulmanskih gromad u Zahidnij Yevropi zokrema do zaklikiv vinishennya nemusulman politichni eliti provodyat politiku zamovchuvannya i ignoruvannya vipadkiv realizaciyi podibnih zaklikiv zokrema vbivstvo Pima Fortejna i Teo van Goga zahidni intelektualni eliti zdebilshogo zajmayut livacki antihristiyanski i vodnochas proislamski poziciyi nezvazhayuchi na vikoristannya islamskimi aktivistami vidverto zhorstokih i brutalnih praktik rozstrili vidrubuvannya goliv pidrivi vibuhivki yevropejski politiki zakrivayut ochi na znushannya nad zhinkami v islamskih krayinah tak zvanogo pomirkovanogo islamu na praktici ne isnuye zahidni ZMI unikayut temi islamskogo terorizmu i vidvertoyi pidtrimki jogo z boku lideriv islamskih religijnih gromad pasivna politika yaku provodyat yevropejski eliti shodo islamskogo ekstremizmu nagaduye praktiku 1930 h rokiv stosovno nacistskogo rezhimu Knigi1958 Sim smertnih grihiv Gollivudu 1961 Beskorisna stat 1962 Penelopa na vijni roman pro molodu zhurnalistku yaka vidmovilasya vid simejnogo zhittya zaradi zhurnalistiki 1963 Ogidnij 1965 Yaksho sonce pomre pro amerikanski kosmichni programi 1968 Egoyisti shistnadcyat syurpriziv zbirnik obranih interv yu z politichnimi diyachami 1969 Nichogo nu i nehaj vlasni vrazhennya pro vijnu u V yetnami 1970 Togo dnya na Misyaci 1974 Interv yu z istoriyeyu zbirka interv yu zi svitovimi znamenitostyami 1975 List nenarodzhenij ditini roman pro emocijni muki zhinki pislya abortu 1979 Lyudina biografichnij roman pro 1990 Inshalla pro gromadyansku vijnu v Livani poperedzhennya lyudstvu pro peretvorennya Yevropi na novij islamskij halifat 2001 Lyut i gordist poperedzhennya lyudstvu pro peretvorennya Yevropi na novij islamskij halifat 2004 Oriana Fallachi interv yuye sebe 2004 Interv yu iz samoyu soboyu Apokalipsis epilog do poperednoyi knigi Lyut i gordist 2004 Sila rozumu prodovzhennya knigi Lyut i gordist 2008 Kapelyuh povnij vishni opublikovanij posmertno roman Fallachi pro istoriyu svoyeyi rodini 2016 Strah ce grih zbirka listiv Fallachi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118531891 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Internet Speculative Fiction Database 1995 d Track Q2629164 BeWeB d Track Q77541206 datos bne es El portal de datos bibliograficos de la Biblioteca Nacional de Espana 2011 d Track Q50358336 Kirill Buzkov Mishmar info ru RU Arhiv originalu za 26 sichnya 2016 Procitovano 21 sichnya 2016 be it so ru fallaci 1 chervnya 2009 Oriana Fallachi Arhiv originalu za 10 grudnya 2016 Procitovano 21 sichnya 2016 PosilannyaPeredacha Lyudina dnya 27 chervnya 2008 u Wayback Machine na Radio Svoboda ros Zv yazanij Zahid Der Spiegel 17 2004 29 veresnya 2007 u Wayback Machine pro novu knigu Oriani Fallachi ros Pavlo Chornomorskij Ya vvazhayu ganboyu Zirka yevropejskoyi zhurnalistiki proti yevropejskogo licemirstva 7 bereznya 2008 u Wayback Machine ros angl Stattya pro Fallachi u gazeti Vzglyad 31 travnya 2008 u Wayback Machine ros Pomerla italijska zhurnalistka Oriana Fallachi Majdan Inform 15 09 2006 27 veresnya 2013 u Wayback Machine