Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ортенау (нім. Ortenau; до XVI століття: Мортенау) — регіон на правому березі Верхнього Рейну та в [en] Шварцвальду в Баден-Вюртемберзі, Німеччина. Назва все ще використовується сьогодні, серед іншого, в назвах район Ортенау, вина Ортенау і [en].
| Ортенау | ||||
| 48°25′00″ пн. ш. 8°00′00″ сх. д. / 48.416666666667° пн. ш. 8° сх. д. | ||||
| Країна |  Німеччина | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Баден-Вюртемберг | |||
| Тип | село | |||
  Ортенау Ортенау (Німеччина) | ||||
Географія
Ортенау простягається приблизно на 70 км від Ос поблизу Баден-Бадена і нижньої течії Мурга на півночі до біля Гербольцгайма на півдні, який уже належить Брайсгау. Столицею Ортенау та його економічним і культурним центром є Оффенбург.
Опис
Типовими для Ортенау є круті західні схили Шварцвальду, які переходять в горбисті виноградники, фруктові та овочеві плантації. Деякі з цих пагорбів також вкриті лісом.
Історія
Терен Ортенау вперше згадувався ще в 763 році як Мордуноува або Морі-дунум (кельтський термін для болотної фортеці). Назва походить від укріплення на височині поблизу Ортенбергу, що охороняє долину Кінцигу, де сьогодні лежить [de].
Термін позначав територію від Блейха, притоки Ельца, до Осу або нижньої течії Мурга. Графство Мортенау, було частиною герцогства Швабія. У 888 році Ебархарт став першим підтвердженим графом Мортенау.
Імперське графство
У 1007 році імперське графство Мортенау увійшло до складу єпархії Бамберг, заснованої королем Генріхом II. Оскільки єпископи Бамберга не могли особисто реалізувати свої права в графстві, яке було далеко від Бамбергу, вони присудили графство герцогам Церингенським.
Після переривання герцогської лінії Церінгерів в 1218 році виникла суперечка між спадкоємцями Церінгерів (спадкоємцями алодіальної власності , маркграфами Баденськими, графами Фрайбурзькими, графами Фюрстенберзькими, герцогами Текськими), [de] — щодо управління Мортенау до 1007 року — і короля Фрідріха II (римський імператор з 1220 року — штауфер) навколо імперського графства.
Король нарешті домігся свого, так що імперське графство було під владою Гогенштауфенів в 1218 — 1254 рр. Як герцог Швабії, Фрідріх II був феодалом (тобто мав права графства) єпископів Бамберга; вони були васалами німецького короля, яким, у свою чергу, був Фрідріх II.
Бейлівік
Фрідріх II призначив бейліфа Германа I фон Герольдсека керувати імперським графством. Після того як Конрадін, онук Фрідріха II, був страчений у Неаполі в 1268 році, імперське графство розпалося.
Під час співправління у 1314-1330 рр. Віттельсбахера Людвика Баварського і Габсбурга Фрідріха Красивого Мортенау був на боці Габсбургів. Урядові дії Людовіка Баварського, таким чином, датуються лише після смерті Фрідріха Красивого та остаточного примирення Людвика з Габсбургами за Гагенауським договором від 6 серпня 1330 року. З цього часу Людовик Баварський менше використовував Ортенау як засіб утверджуючи та реалізовуючи королівську владу, але використовував його для отримання короткострокових коштів або залучення князів на свій бік. Серед іншого він пообіцяв долину Гармерсбах графу Фюрстенбергу. Намісником при Людвігу спочатку був Рудольф фон Баден, який, серед іншого, був посередником у конфліктах між [en] і містом Оффенбург. Через кілька років наступником Рудольфа став граф Людвіг фон Еттінген, який обіймав цю посаду разом зі своїм братом. Ще в 1334 році маркграф Рудольф IV став намісником Ортенау. Це означало, що судовий виконавець повністю втратив свій первісний характер: номінально судовий виконавець все ще залежав від короля, але насправді він уже не був змінним представником короля, а радше спадковим заставодержателем. Застава більше ніколи не була викуплена для імперії; скоріше, сума застави була додатково збільшена за Карла IV, і таким чином бейлівік був назавжди відчужений від імперії.
У 1551 і 1556 роках Австрія взяла всю залогу. У 1701 році маркграфство Баден-Баден було наділено бейліком.
Постійна фрагментація влади на цій території з кінця XV століття сприяла економічному занепаду регіону. Літописець початку XVI століття навіть виводив назву Мортенау від злочинної діяльності в цій місцевості. «Мортно, називається так тому, що там живе багато вбивць і злодіїв…». Решту зробили конфесійні відмінності між окремими правителями в період Реформації .
Назва Мортенау втратила свій перший приголосний у народному вживанні не пізніше кінця XVI століття, так що територія, позначена нею, з тих пір відома як Ортенау .
У 1789 році різні володарі управляли різними частинами Ортенау. Близько 1800 року маркграфи Бадену правили доменом Мальберг, графи Нассау — доменом Лар, єпископ Страсбурга — територіями в Ренхталі та навколо Еттенхайма й Еттенгаймюнстера, графи [de] — [en], графи Ґерольдсек, з 1634 р. графи фон дер Ляєни над районом Ґерольдсекер у Шуттерталі, князі Фюрстенберг над областями у верхній долині Кінциг, а Габсбурги як спадкоємці графів Фрайбурга над залишками бейлівіка Ортенау. Оффенбург, Генгенбах і Целль у нижній частині Кінцигталя були імперськими містами, Гармерсбахсталь утворив імперську долину Гармерсбах. Існували також різні малі маєтки [de], такі як Шмігайм, Руст, Альтдорф-[de], Майсенгайм, Меєрсбург-Шопфгайм або [en].
У 1803-1806 рр. весь Ортенау перейшов під оруду Великого герцогства Баден. Винятком було [de], яке увійшло до складу Бадена лише в 1819 році.
Примітки
- Landesarchiv Baden-Württemberg über die Landvogtei Ortenau und deren Archiv
Література
- Die Ortenau: Zeitschrift des Historischen Vereins für Mittelbaden. Offenburg, 1910– , ISSN 0342-1503 (online)
- Ulrich Coenen: Die Baukunst der nördlichen Ortenau. Denkmäler in Bühl, Bühlertal, Ottersweier, Lichtenau, Rheinmünster und Sinzheim. Verlag Badische Neueste Nachrichten, Karlsruhe-Neureut 1993, .
- Otto Kähni: Die Landvogtei Ortenau. In: Friedrich Metz (Hrsg.): Vorderösterreich. Eine geschichtliche Landeskunde. 2., erw. u. verbess. Auflage. Freiburg 1967, S. 491–503.
- Theodor E. Mommsen: Die Landvogtei Ortenau und das Kloster Gengenbach unter Kaiser Ludwig dem Bayern. Eine Urkundenkritische Untersuchung. In: Zeitschrift für die Geschichte des Oberrheins. 88. Jg. (neue Folge, 49. Jg.), 1936, S. 165–213.
Посилання
- Historischer Verein für Mittelbaden
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ortenau nim Ortenau do XVI stolittya Mortenau region na pravomu berezi Verhnogo Rejnu ta v en Shvarcvaldu v Baden Vyurtemberzi Nimechchina Nazva vse she vikoristovuyetsya sogodni sered inshogo v nazvah rajon Ortenau vina Ortenau i en Ortenau48 25 00 pn sh 8 00 00 sh d 48 416666666667 pn sh 8 sh d 48 416666666667 8Krayina NimechchinaRegion Baden VyurtembergTip seloOrtenauOrtenau Nimechchina GeografiyaOrtenau prostyagayetsya priblizno na 70 km vid Os poblizu Baden Badena i nizhnoyi techiyi Murga na pivnochi do bilya Gerbolcgajma na pivdni yakij uzhe nalezhit Brajsgau Stoliceyu Ortenau ta jogo ekonomichnim i kulturnim centrom ye Offenburg OpisZamok Ortenberg Tipovimi dlya Ortenau ye kruti zahidni shili Shvarcvaldu yaki perehodyat v gorbisti vinogradniki fruktovi ta ovochevi plantaciyi Deyaki z cih pagorbiv takozh vkriti lisom IstoriyaTeren Ortenau vpershe zgaduvavsya she v 763 roci yak Mordunouva abo Mori dunum keltskij termin dlya bolotnoyi forteci Nazva pohodit vid ukriplennya na visochini poblizu Ortenbergu sho ohoronyaye dolinu Kincigu de sogodni lezhit de Termin poznachav teritoriyu vid Blejha pritoki Elca do Osu abo nizhnoyi techiyi Murga Grafstvo Mortenau bulo chastinoyu gercogstva Shvabiya U 888 roci Ebarhart stav pershim pidtverdzhenim grafom Mortenau Imperske grafstvo U 1007 roci imperske grafstvo Mortenau uvijshlo do skladu yeparhiyi Bamberg zasnovanoyi korolem Genrihom II Oskilki yepiskopi Bamberga ne mogli osobisto realizuvati svoyi prava v grafstvi yake bulo daleko vid Bambergu voni prisudili grafstvo gercogam Ceringenskim Pislya pererivannya gercogskoyi liniyi Ceringeriv v 1218 roci vinikla superechka mizh spadkoyemcyami Ceringeriv spadkoyemcyami alodialnoyi vlasnosti markgrafami Badenskimi grafami Frajburzkimi grafami Fyurstenberzkimi gercogami Tekskimi de shodo upravlinnya Mortenau do 1007 roku i korolya Fridriha II rimskij imperator z 1220 roku shtaufer navkolo imperskogo grafstva Korol nareshti domigsya svogo tak sho imperske grafstvo bulo pid vladoyu Gogenshtaufeniv v 1218 1254 rr Yak gercog Shvabiyi Fridrih II buv feodalom tobto mav prava grafstva yepiskopiv Bamberga voni buli vasalami nimeckogo korolya yakim u svoyu chergu buv Fridrih II Bejlivik Fridrih II priznachiv bejlifa Germana I fon Geroldseka keruvati imperskim grafstvom Pislya togo yak Konradin onuk Fridriha II buv strachenij u Neapoli v 1268 roci imperske grafstvo rozpalosya Pid chas spivpravlinnya u 1314 1330 rr Vittelsbahera Lyudvika Bavarskogo i Gabsburga Fridriha Krasivogo Mortenau buv na boci Gabsburgiv Uryadovi diyi Lyudovika Bavarskogo takim chinom datuyutsya lishe pislya smerti Fridriha Krasivogo ta ostatochnogo primirennya Lyudvika z Gabsburgami za Gagenauskim dogovorom vid 6 serpnya 1330 roku Z cogo chasu Lyudovik Bavarskij menshe vikoristovuvav Ortenau yak zasib utverdzhuyuchi ta realizovuyuchi korolivsku vladu ale vikoristovuvav jogo dlya otrimannya korotkostrokovih koshtiv abo zaluchennya knyaziv na svij bik Sered inshogo vin poobicyav dolinu Garmersbah grafu Fyurstenbergu Namisnikom pri Lyudvigu spochatku buv Rudolf fon Baden yakij sered inshogo buv poserednikom u konfliktah mizh en i mistom Offenburg Cherez kilka rokiv nastupnikom Rudolfa stav graf Lyudvig fon Ettingen yakij obijmav cyu posadu razom zi svoyim bratom She v 1334 roci markgraf Rudolf IV stav namisnikom Ortenau Ce oznachalo sho sudovij vikonavec povnistyu vtrativ svij pervisnij harakter nominalno sudovij vikonavec vse she zalezhav vid korolya ale naspravdi vin uzhe ne buv zminnim predstavnikom korolya a radshe spadkovim zastavoderzhatelem Zastava bilshe nikoli ne bula vikuplena dlya imperiyi skorishe suma zastavi bula dodatkovo zbilshena za Karla IV i takim chinom bejlivik buv nazavzhdi vidchuzhenij vid imperiyi U 1551 i 1556 rokah Avstriya vzyala vsyu zalogu U 1701 roci markgrafstvo Baden Baden bulo nadileno bejlikom Postijna fragmentaciya vladi na cij teritoriyi z kincya XV stolittya spriyala ekonomichnomu zanepadu regionu Litopisec pochatku XVI stolittya navit vivodiv nazvu Mortenau vid zlochinnoyi diyalnosti v cij miscevosti Mortno nazivayetsya tak tomu sho tam zhive bagato vbivc i zlodiyiv Reshtu zrobili konfesijni vidminnosti mizh okremimi pravitelyami v period Reformaciyi Nazva Mortenau vtratila svij pershij prigolosnij u narodnomu vzhivanni ne piznishe kincya XVI stolittya tak sho teritoriya poznachena neyu z tih pir vidoma yak Ortenau U 1789 roci rizni volodari upravlyali riznimi chastinami Ortenau Blizko 1800 roku markgrafi Badenu pravili domenom Malberg grafi Nassau domenom Lar yepiskop Strasburga teritoriyami v Renhtali ta navkolo Ettenhajma j Ettengajmyunstera grafi de en grafi Geroldsek z 1634 r grafi fon der Lyayeni nad rajonom Geroldseker u Shuttertali knyazi Fyurstenberg nad oblastyami u verhnij dolini Kincig a Gabsburgi yak spadkoyemci grafiv Frajburga nad zalishkami bejlivika Ortenau Offenburg Gengenbah i Cell u nizhnij chastini Kincigtalya buli imperskimi mistami Garmersbahstal utvoriv impersku dolinu Garmersbah Isnuvali takozh rizni mali mayetki de taki yak Shmigajm Rust Altdorf de Majsengajm Meyersburg Shopfgajm abo en U 1803 1806 rr ves Ortenau perejshov pid orudu Velikogo gercogstva Baden Vinyatkom bulo de yake uvijshlo do skladu Badena lishe v 1819 roci PrimitkiLandesarchiv Baden Wurttemberg uber die Landvogtei Ortenau und deren ArchivLiteraturaDie Ortenau Zeitschrift des Historischen Vereins fur Mittelbaden Offenburg 1910 ISSN 0342 1503 online Ulrich Coenen Die Baukunst der nordlichen Ortenau Denkmaler in Buhl Buhlertal Ottersweier Lichtenau Rheinmunster und Sinzheim Verlag Badische Neueste Nachrichten Karlsruhe Neureut 1993 ISBN 3 927725 14 5 Otto Kahni Die Landvogtei Ortenau In Friedrich Metz Hrsg Vorderosterreich Eine geschichtliche Landeskunde 2 erw u verbess Auflage Freiburg 1967 S 491 503 Theodor E Mommsen Die Landvogtei Ortenau und das Kloster Gengenbach unter Kaiser Ludwig dem Bayern Eine Urkundenkritische Untersuchung In Zeitschrift fur die Geschichte des Oberrheins 88 Jg neue Folge 49 Jg 1936 S 165 213 PosilannyaHistorischer Verein fur Mittelbaden