Юрій Федорович Орлов (13 серпня 1924, Москва, СРСР — 27 вересня 2020) — професор в Корнельському університеті, фізик, автор сотень наукових публікацій, учасник дисидентського руху, емігрант з СРСР.
Орлов Юрій Федорович | |
---|---|
рос. Юрий Фёдорович Орлов | |
Народився | 13 серпня 1924[1][2] Москва, СРСР |
Помер | 27 вересня 2020[3] (96 років) Ітака, Нью-Йорк, США |
Країна | СРСР США |
Діяльність | фізик-ядерник, правозахисник, викладач університету |
Alma mater | фізичний факультет МДУ МФТІ d |
Заклад | Корнелльський університет d[4] Єреванський фізичний інститут[4] d[4] |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Вчителі | d |
Членство | Американська академія мистецтв і наук[5] Академія наук Вірменської РСР Американське фізичне товариство |
Партія | КПРС (1956) |
Війна | Друга світова війна |
Нагороди | |
Орлов Юрій Федорович у Вікісховищі |
Біографія
З 1941 року працював токарем на заводі. Служив в армії, закінчив військове училище, учасник німецько-радянської війни (на 1-му Українському фронті). З 1946 року - в запасі. Працював грубником на фабриці в Москві, екстерном закінчив середню школу.
З 1947 по 1951 рік навчався на фізико-технічному факультеті МДУ (з 1951 року - МФТІ), отримав диплом фізфаку МДУ в 1952 році.
У 1953 році став співробітником теплотехнічної лабораторії (ТТЛ) Академії наук СРСР. У той час ТТЛ була однією з надсекретних лабораторій (у 1958 році ТТЛ перейменована в Інститут теоретичної та експериментальної фізики (ІТЕФ)).
У 1956 році на партійних зборах, присвяченому обговоренню , виступив із заявою, в якій назвав Й. Сталіна і Л. Берію «убивцями, які стояли при владі» і висунув вимогу «демократії на основі соціалізму». Невдовзі був виключений з комуністичної партії за соціал-демократизм, позбавлений допуску до роботи з секретними документами і звільнений з інституту. Директор Фізичного інституту Академії наук Вірменської РСР А. Аліханьян прийняв Ю. Орлова на роботу, і наступні 16 років він жив і працював в Єревані. З 1956 року став співробітником Єреванського Фізичного інституту Академії наук Вірменської РСР.
Наукова діяльність
Ю. Ф. Орлов розробив теорію стійкості пучків в електронному кільцевому прискорювачі і вніс значний внесок (спільно з А. П. Рудиком) в проектування жорсткофокусуючих прискорювачів протонів в ІТЕФ.
Доктор фізико-математичних наук (1963). Член-кореспондент Академії наук Вірменської РСР (1968). Старший науковий співробітник Інституту земного магнетизму, іоносфери і розповсюдження радіохвиль Академії наук СРСР (з 1972 року).
Професор Корнельського університету (з 1986 року).
Дисиденство
В 1968 році Юрій Орлов став одним з перших радянських вчених, які відкрито виступили на захист Андрія Дмитровича Сахарова.
Автор самвидаву, статті: «Про причини інтелектуального відставання СРСР» (1973), «Чи можливий соціалізм не тоталітарного типу?» (1975); автобіографічний роман «Небезпечні думки».
Член радянської групи «Міжнародної амністії» (з 1973 року). Засновник і перший керівник Московської Гельсінкської групи (МГГ, з 1976 року).
17 грудня 1976 спільно з іншими правозахисниками Орлов пише відкритого листа на захист В. Буковського від наклепу на сторінках «Літературної газети».
Політв'язень, в період 1977-1984, 1984-1986 - на засланні. Позбавлений звання члена-кореспондента (1979).
У липні 1983 року австрійський канцлер Бруно Крайський клопотав про звільнення Орлова, але це клопотання було залишено без відповіді.
Еміграція
У 1986 році Орлов був позбавлений радянського громадянства і висланий з СРСР в обмін на заарештованого в США радянського шпигуна Геннадія Захарова, працювавшого під «прикриттям» посади співробітника представництва СРСР в ООН.
Нагороди
Почесний голова (з 1986 року). Член Американської академії мистецтв і наук.
У 1995 році Американське фізичне товариство нагородило Орлова медаллю Ніколсона за гуманітарну діяльність.
У 2006 році став першим нагородженим премією Андрія Сахарова, заснованою Американським фізичним товариством за заслуги вчених в питаннях захисту прав людини.
Орлов - один з героїв документального фільму «Вони вибирали свободу» (RTVi, 2005) [10].
Див. також
Джерела
- Помер засновник Московської Гельсінкської групи, правозахисник і дисидент Юрій Орлов /Цензор-нет, 28.09.2020/
Посилання
- SNAC — 2010.
- Munzinger Personen
- https://www.themoscowtimes.com/2020/09/28/veteran-russian-human-rights-leader-yury-orlov-dies-at-96-a71570
- http://physics.cornell.edu/sites/people/files/Orlov%20c.v.%20and%20pubs%202018.pdf
- https://www.amacad.org/person/yuri-fyodorovich-orlov
- . Архів оригіналу за 29 травня 2012. Процитовано 23 жовтня 2012.
- . Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 23 жовтня 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Orlov Yurij Fedorovich Orlov 13 serpnya 1924 Moskva SRSR 27 veresnya 2020 profesor v Kornelskomu universiteti fizik avtor soten naukovih publikacij uchasnik disidentskogo ruhu emigrant z SRSR Orlov Yurij Fedorovichros Yurij Fyodorovich OrlovNarodivsya 13 serpnya 1924 1924 08 13 1 2 Moskva SRSRPomer 27 veresnya 2020 2020 09 27 3 96 rokiv Itaka Nyu Jork SShAKrayina SRSR SShADiyalnist fizik yadernik pravozahisnik vikladach universitetuAlma mater fizichnij fakultet MDU MFTI dZaklad Kornellskij universitet d 4 Yerevanskij fizichnij institut 4 d 4 Naukovij stupin doktor fiziko matematichnih naukVchiteli dChlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i nauk 5 Akademiya nauk Virmenskoyi RSR Amerikanske fizichne tovaristvoPartiya KPRS 1956 Vijna Druga svitova vijnaNagorodi d chlen Amerikanskogo fizichnogo tovaristva d d 1989 premiya Andriya Saharova amerikanskogo fizichnogo tovaristva 2006 d 1986 d 1990 d 2021 d 1995 Orlov Yurij Fedorovich zapis golosu source source Pri problemah glyante v dovidku Orlov Yurij Fedorovich u VikishovishiBiografiyaZ 1941 roku pracyuvav tokarem na zavodi Sluzhiv v armiyi zakinchiv vijskove uchilishe uchasnik nimecko radyanskoyi vijni na 1 mu Ukrayinskomu fronti Z 1946 roku v zapasi Pracyuvav grubnikom na fabrici v Moskvi eksternom zakinchiv serednyu shkolu Z 1947 po 1951 rik navchavsya na fiziko tehnichnomu fakulteti MDU z 1951 roku MFTI otrimav diplom fizfaku MDU v 1952 roci U 1953 roci stav spivrobitnikom teplotehnichnoyi laboratoriyi TTL Akademiyi nauk SRSR U toj chas TTL bula odniyeyu z nadsekretnih laboratorij u 1958 roci TTL perejmenovana v Institut teoretichnoyi ta eksperimentalnoyi fiziki ITEF U 1956 roci na partijnih zborah prisvyachenomu obgovorennyu vistupiv iz zayavoyu v yakij nazvav J Stalina i L Beriyu ubivcyami yaki stoyali pri vladi i visunuv vimogu demokratiyi na osnovi socializmu Nevdovzi buv viklyuchenij z komunistichnoyi partiyi za social demokratizm pozbavlenij dopusku do roboti z sekretnimi dokumentami i zvilnenij z institutu Direktor Fizichnogo institutu Akademiyi nauk Virmenskoyi RSR A Alihanyan prijnyav Yu Orlova na robotu i nastupni 16 rokiv vin zhiv i pracyuvav v Yerevani Z 1956 roku stav spivrobitnikom Yerevanskogo Fizichnogo institutu Akademiyi nauk Virmenskoyi RSR Naukova diyalnistYu F Orlov rozrobiv teoriyu stijkosti puchkiv v elektronnomu kilcevomu priskoryuvachi i vnis znachnij vnesok spilno z A P Rudikom v proektuvannya zhorstkofokusuyuchih priskoryuvachiv protoniv v ITEF Doktor fiziko matematichnih nauk 1963 Chlen korespondent Akademiyi nauk Virmenskoyi RSR 1968 Starshij naukovij spivrobitnik Institutu zemnogo magnetizmu ionosferi i rozpovsyudzhennya radiohvil Akademiyi nauk SRSR z 1972 roku Profesor Kornelskogo universitetu z 1986 roku DisidenstvoV 1968 roci Yurij Orlov stav odnim z pershih radyanskih vchenih yaki vidkrito vistupili na zahist Andriya Dmitrovicha Saharova Avtor samvidavu statti Pro prichini intelektualnogo vidstavannya SRSR 1973 Chi mozhlivij socializm ne totalitarnogo tipu 1975 avtobiografichnij roman Nebezpechni dumki Chlen radyanskoyi grupi Mizhnarodnoyi amnistiyi z 1973 roku Zasnovnik i pershij kerivnik Moskovskoyi Gelsinkskoyi grupi MGG z 1976 roku 17 grudnya 1976 spilno z inshimi pravozahisnikami Orlov pishe vidkritogo lista na zahist V Bukovskogo vid naklepu na storinkah Literaturnoyi gazeti Politv yazen v period 1977 1984 1984 1986 na zaslanni Pozbavlenij zvannya chlena korespondenta 1979 U lipni 1983 roku avstrijskij kancler Bruno Krajskij klopotav pro zvilnennya Orlova ale ce klopotannya bulo zalisheno bez vidpovidi EmigraciyaU 1986 roci Orlov buv pozbavlenij radyanskogo gromadyanstva i vislanij z SRSR v obmin na zaareshtovanogo v SShA radyanskogo shpiguna Gennadiya Zaharova pracyuvavshogo pid prikrittyam posadi spivrobitnika predstavnictva SRSR v OON NagorodiPochesnij golova z 1986 roku Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk U 1995 roci Amerikanske fizichne tovaristvo nagorodilo Orlova medallyu Nikolsona za gumanitarnu diyalnist U 2006 roci stav pershim nagorodzhenim premiyeyu Andriya Saharova zasnovanoyu Amerikanskim fizichnim tovaristvom za zaslugi vchenih v pitannyah zahistu prav lyudini Orlov odin z geroyiv dokumentalnogo filmu Voni vibirali svobodu RTVi 2005 10 Div takozhMoskovska Gelsinkska grupaDzherelaPomer zasnovnik Moskovskoyi Gelsinkskoyi grupi pravozahisnik i disident Yurij Orlov Cenzor net 28 09 2020 PosilannyaSNAC 2010 d Track Q29861311 Munzinger Personen d Track Q107343683 https www themoscowtimes com 2020 09 28 veteran russian human rights leader yury orlov dies at 96 a71570 http physics cornell edu sites people files Orlov 20c v 20and 20pubs 202018 pdf https www amacad org person yuri fyodorovich orlov Arhiv originalu za 29 travnya 2012 Procitovano 23 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 12 listopada 2018 Procitovano 23 zhovtnya 2012