Орел

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Орел (значення).

Орли — позатаксономічна група великих хижих птахів родини яструбових, що переважно мешкають в Євразії і Африці. За межами цих континентів тільки два види орлів мешкають на півночі Мексики та півдні США (білоголовий орлан і беркут), кілька видів в Центральній і Південній Америці і три в Австралії.

Білоголовий орлан

В Україні водиться вісім видів орлів, котрі належать до трьох родів — Aquila, Hieraaetus і Haliaeetus:

• Беркут (А. chrysaetos);
• Орел степовий (А. nipalensis);
• Орел-могильник (А. heliaca);
• Підорлик великий (A. clanga);
• Підорлик малий (A. pomarina);
• Орел-карлик (Н. pennatus);
• Орлан-білохвіст (H. albicilla);
• Орлан-довгохвіст (H. leucoryphus).

Усі вони, окрім орлана-довгохвоста, занесені до Червоної книги України. Орлана-довгохвоста раніше спостерігали у східному степу. Проте нині цей птах є в Україні радше рідкісним залітним птахом.

Хижих птахів, зовні схожих на представників родини яструбових, часто також називають орлами. Серед них скопа, яка водиться в Україні.

Всі орли належать до ряду соколоподібних, проте не формують монофілетичної групи і належать до кількох окремих родів.

Орли відрізняються від інших хижих птахів більшим розміром (зокрема мають більшу голову і дзьоб) та могутнішою статурою, поступаючись розміром лише грифам. Навіть найменші орли, як-от орел-карлик (приблизно такого ж розміру, що й звичайний канюк чи ), мають відносно довші і ширші крила, та здатні до швидшого польоту.

Подібно до більшості інших хижих птахів, орли мають дуже крупний гачкуватий дзьоб для розривання плоті здобичі, сильні ноги і могутні кігті. Вони також мають надзвичайно гострий зір, що дозволяє їм знаходити здобич на великій відстані. Цей зір орли мають перш за все завдяки надзвичайно великим зіницям, які забезпечують мінімальну дифракцію світла.

Орли будують свої гнізда на високих деревах або на високих кручах. Більшість видів відкладають по два яйця, але старше, більше пташеня часто вбиває свого молодшого брата одразу після вилуплення.

Орли інколи використовуються для соколиного полювання. Вони є дуже популярними персонажами міфів та літературних творів багатьох культур. У Старому Світі, під орлом найчастіше мається на увазі беркут або пов'язані види, поширені у районах з теплим кліматом.

Класифікація

Згідно з основними таксономічними базами даних, орли не складають монофілетичної групи в межах родини яструбових, тому розглядаються як набір непов'язаних родів, хоча ці дані залишаються суперечними і можуть бути переглянуті. Історично орли виносилися до підродини канюків (Buteoninae, разом з канюками). За пізнішими класифікаціями орлів або відносять до кількох незалежних підродин: справжніх орлів (Aquilinae), (Harpiinae), (Haliaeetinae) та (Circaetinae), проте через численні суперечливі питання класифікації, багато джерел, включаючи основні таксономічні бази даних (наприклад, ITIS, NCBI) відкидають поділ на численні підродини, відносячи всі ці роди до підродини яструбових.

Класифікація видів в межах родів також не остаточна, протягом останніх років багато видів були перенесені між родами, а головні роди Aquila і Hieraaetus вважаються немонофілетичними і ймовірно будуть рекласифіковані в майбутньому, з перенесенням деяких видів до родів Lophaetus або Ictinaetus.

• Підродина Орлині (Aquilinae)
  • Рід Орел (Aquila)
  • Рід ()
  • Рід Чорний орел (Ictinaetus)
  • Рід Довгочубий орел (Lophaetus)
  • Рід (Oroaetus)
  • Рід Орел-боєць (Polemaetus)
  • Рід Орел-чубань (Spizaetus)
  • Рід Строкатий орел (Spizastur)
  • Рід Вінценосний орел (Stephanoaetus)
• Підродина або Орли-гарпії ()
  • Рід Гарпія (Harpia)
  • Рід ()
  • Рід ()
  • Рід Філіппінська гарпія (Pithecophaga)
• Підродина Орлани (Haliaeetinae)
  • Рід Орлан (Haliaeetus)
  • Рід Орлан-рибалка (Ichthyophaga)
• Підродина ()
  • Рід Змієїд (Circaetus)
  • Рід ()
  • Рід ()
  • Рід ()
• Підродина ?
  • Рід Орел-самітник (Harpyhaliaetus)

Цікаві факти

• З роками орлине гніздо збільшується і може сягати 2 м заввишки і важити 1 т.
• Відомі випадки, коли швидкість орла у польоті досягала 130 км/год.
• Білоголовий орлан зображений на лицевій стороні Великої печатки (гербі) США.

Див. також

• Закон орлиного пера
• Орнітофауна України
• Список птахів України
• Хижі птахи
• Яструбові

Примітки

1. В. М. Зубаровський. Орел // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
2. Орел // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
3. Орел [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] // Українська загальна енциклопедія
4. Robert Shlaer (26 травня 1972). An Eagle's Eye: Quality of the Retinal Image. Science. 176 (4037): 920—922. doi:10.1126/science.176.4037.920. Процитовано 20 листопада 2007.
5. Lerner, H. R. L.; D. P. Mindell (2005). Phylogeny of eagles, Old World vultures, and other Accipitridae based on nuclear and mitochondrial DNA. Molecular Phylogenetics and Evolution (37): 327—346. PMID 15925523.

Посилання

• Орел // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1232-1233. — 1000 екз.
• Орёл // Энциклопедия «Понимание Писания»

Література

• Серебряков В. В. Атлас птахів України (поширення та характер перебування). — К.: Фітосоціоцентр, 2012. — 240 с.
• Зубаровський В. М. Фауна України. Т. 5. Птахи. Вип. 2. Хижі птахи. — К.: Наук. думка, 1977. — 322 с.
• Марисова І. В., Талпош В. С. Птахи України: польовий визначник. — К.: Вища школа, 1984.
• Г. В. Фесенко, А. А. Бокотей, ілюстрації І. І. Землянських, С. Ю. Костіна, Ю. В. Костіна. Птахи фауни України: польовий визначник. — Київ, 2002. — 416 с.
• Орел; орлан; яструбові // Біологічний словник / за ред. К. М. Ситника, В. О. Топачевського. — К. : Головна редакція УРЕ, 1986. — 680 с.
• Воїнственський М. А., Кістяківський О. Б. Визначник птахів УРСР. — К.: Наук. думка, 1952.
• Страутман Ф. И. Птицы западных областей УССР. — Львов: Изд-во Львов. ун-та, 1963.