Організація Тодта (нім. Organisation Todt, OT) — парамілітарна, військово-будівельна організація нацистської Німеччини. Була створена в 1938, як спеціалізована напіввійськова організація, названа на честь першого її керівника нацистського інженера Фріца Тодта, що знаходилася в підпорядкуванні міністра озброєння та військового майна Третього Рейху, яка несла відповідальність за величезний спектр інженерних проектів, як напередодні Другої світової війни в самій Німеччині так і на окупованих територій від Франції до Радянського Союзу під час світової війни.
Історія організації
28 травня 1938 Гітлер наказав Фріцу Тодту, який займав з червня 1933 посаду генерал-інспектора німецьких доріг і фактично створив принципово нову мережу німецьких автобанів, приступити до будівництва лінії з 5 000 бетонних укріплень уздовж кордонів Німеччини з Нідерландами, Бельгією, Люксембургом і Францією — Західного валу. Датою завершення будівництва повинно було стати 1 жовтня 1938. Ці укріплення повинні були допомогти німецькій армії відбити можливий наступ французів, який вони могли розпочати у відповідь на вторгнення Гітлера до Чехословаччини.
Починаючи з 22 червня 1938 Тодт залучив до будівництва 1 000 приватних будівельних фірм і організував їх у 22 головних будівельних управління {нім. Oberbauleitun-geri), які мали статус бригади. У своїй промові 18 липня того ж року Гітлер охрестив їх Організацією Тодта. Наступ французів так і не відбувся, а до кінця листопада в будівництві Західного валу брали участь вже 340 000 службовців Організації, 90 000 чоловік зі складу інженерно-будівельних частин сухопутних військ, а також 300 рот РАД. Для перевезень робітників і матеріалів (на споруду Західного валу йшов 51 % річного виробництва цементу) також використовувалося близько 9 000 залізничних вагонів, 96 000 вантажівок і 4 100 автобусів німецької Поштової служби. Загальне керівництво будівництвом здійснював штаб ОТ (нім. OT-Zentrale), який знаходився у Вісбадені. Будівельні роботи тривали аж до капітуляції Франції в червні 1940 р.
9 грудня 1938 Тодт був призначений будівельної промисловості. 4 вересня 1939 він оголосив, що ОТ буде продовжувати свою діяльність і у воєнний час як організація, що використовує реорганізовані за військовим зразком будівельні фірми, метою якої буде зведення довготривалих укріплених споруд. Безпосереднім керівником будівельних робіт призначався Ксавер Дорш. Близько 40 000 робочих ОТ служили на території Польщі в складі дорожно-будівельних (нім. Strassenbautrupps) і мостобудівних (нім. Briickenbautrupps) рот, які займалися ремонтом і розширенням пошкоджених під час військових дій комунікацій. ОТ також займалася розчищенням завалів і будівництвом житлових будинків для німецьких окупаційних військ, на цих роботах Організація Тодта використовувала і єврейські батальйони (нім. Judenbataillone), набрані в Польщі за допомогою єврейських органів місцевого самоврядування.
До початку Другої світової війни «Організація Тодта» використовувала працю виключно німецьких робітників. Службу проходили протягом одного року, і вона носила добровільний характер. Але з початком війни більшість німців були призвані до лав Вермахту, і керівництво Німеччини дійшло до висновку, що використання праці іноземних громадян має стати невід'ємною частиною німецької військової машини. Військовополонені, цивільні особи окупованих територій, так само як і населення країн-сателітів нацистської Німеччини стали основним джерелом робочої сили. До серпня 1941 року німецькі робітники становили лише п'яту частину від загального числа і, як правило, займали посади бригадирів.
Вони носили спеціальну уніформу, яка дозволяла відрізняти їх від іноземних робітників. Свастика на лівому рукаві і вузька чорна пов'язка з написом «Org.Todt» говорили про німецьке походження власника. Іноземні робітники носили цивільний одяг і сіру пов'язку на рукаві з номером групи або підрозділу, до яких вони належали. Робітники, як правило, містилися у спеціальних таборах, які перебували поза лінією фронту і ділилися на групи по 25-30 осіб, кожну з яких очолював бригадир звичайно з числа німців. Для доставки робітників в різні куточки Європи і забезпечення транспортного зв'язку з Німеччиною, «Організація» користувалася послугами двох найбільших транспортних компаній: автокорпуса «Націоналсозіалістішез Крафтфаркорпс» (нім. «Nationalsozialistisches Kraftfahrkorps» NSKK) і морської транспортної компанії «Транспортфлотте Шпеєр» (нім. «Transportflotte Шпеєр»), структурами, що займалася доставкою робітників і будівельних матеріалів для «Організації Тодта».
У 1940–1942 роках діяльність «Організації» була спрямована на будівництво берегових укріплень, бункерів для підводних човнів і аеродромів на території Західної Європи. В окупованих країнах були створені підгрупи (нім. Einsatzgruppen —EG) «Організації», які перебували під управлінням Головного офісу у Берліні (нім. Hauptzentrale). У 1942 році «Організація» налічувала сім таких підгруп: чотири — на Східному фронті, інші відповідно — в Скандинавії, Західній Європі та на Балканах. До 1944 року їх кількість збільшилася до дванадцяти.
Керівники
- Фріц Тодт (18 липня 1938 — 8 лютого 1942)
- Альберт Шпеєр (8 лютого 1942 — 14 квітня 1944)
- Франц Ксавер Дорш (14 квітня 1944 — 8 травня 1945)
Адміністративні одиниці Організації Тодта (нім. Einsatzgruppen)
Німецькі (національні) та іноземні
- OT-Einsatzgruppe Italien
- OT-Einsatzgruppe Ost (Київ)
- OT-Einsatzgruppe Reich (Берлін)
- OT-Einsatzgruppe Südost (Белград)
- OT-Einsatzgruppe West (Париж)
- OT-Einsatzgruppe Wiking (Осло)
- OT-Einsatzgruppe Russland Nord (Таллінн)
Внутрішні німецькі
- Deutschland I («Tannenberg») (Растенбург)
- Deutschland II (Берлін)
- Deutschland III («Hansa») (Ессен)
- Deutschland IV («Kyffhäuser») (Веймар)
- Deutschland V (Гейдельберг)
- Deutschland VI (Мюнхен)
- Deutschland VII (Прага)
- Deutschland VIII («Alpen») (Філлах)
Знаки розрізнення керівників та службовців організації Тодта
- петлиці (використовувалися з 1943)
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Organisation Todt |
- Организация Тодта[недоступне посилання з липня 2019]
- Организация Тодта[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- Организация Тодта 1942—44 гг.[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- Organization Todt
- Брайан Ли Дэвис. Униформа третьего рейха, 2001 Организация Тодта
- Einsatz der Organisation Todt (нім.)
- Fritz Todt (нім.)
- Der Reichsarbeitsdienst (нім.)
- Organization Todt
- Monochrome wartime image
- Small-scale model of an Organisation Todt security guard, uniform as in autumn 1942 at the rear of the front in Russia
Література
- Кумпф В. Организация Тодта в войне. В кн.: Итоги второй мировой войны. М.: Издательство иностранной литературы, 1957. Стр. 385–390
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Organizaciya Todta nim Organisation Todt OT paramilitarna vijskovo budivelna organizaciya nacistskoyi Nimechchini Bula stvorena v 1938 yak specializovana napivvijskova organizaciya nazvana na chest pershogo yiyi kerivnika nacistskogo inzhenera Frica Todta sho znahodilasya v pidporyadkuvanni ministra ozbroyennya ta vijskovogo majna Tretogo Rejhu yaka nesla vidpovidalnist za velicheznij spektr inzhenernih proektiv yak naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni v samij Nimechchini tak i na okupovanih teritorij vid Franciyi do Radyanskogo Soyuzu pid chas svitovoyi vijni Narukavna nashivka sluzhbovciv organizaciyi Todta Fric TodtIstoriya organizaciyi28 travnya 1938 Gitler nakazav Fricu Todtu yakij zajmav z chervnya 1933 posadu general inspektora nimeckih dorig i faktichno stvoriv principovo novu merezhu nimeckih avtobaniv pristupiti do budivnictva liniyi z 5 000 betonnih ukriplen uzdovzh kordoniv Nimechchini z Niderlandami Belgiyeyu Lyuksemburgom i Franciyeyu Zahidnogo valu Datoyu zavershennya budivnictva povinno bulo stati 1 zhovtnya 1938 Ci ukriplennya povinni buli dopomogti nimeckij armiyi vidbiti mozhlivij nastup francuziv yakij voni mogli rozpochati u vidpovid na vtorgnennya Gitlera do Chehoslovachchini Pochinayuchi z 22 chervnya 1938 Todt zaluchiv do budivnictva 1 000 privatnih budivelnih firm i organizuvav yih u 22 golovnih budivelnih upravlinnya nim Oberbauleitun geri yaki mali status brigadi U svoyij promovi 18 lipnya togo zh roku Gitler ohrestiv yih Organizaciyeyu Todta Nastup francuziv tak i ne vidbuvsya a do kincya listopada v budivnictvi Zahidnogo valu brali uchast vzhe 340 000 sluzhbovciv Organizaciyi 90 000 cholovik zi skladu inzhenerno budivelnih chastin suhoputnih vijsk a takozh 300 rot RAD Dlya perevezen robitnikiv i materialiv na sporudu Zahidnogo valu jshov 51 richnogo virobnictva cementu takozh vikoristovuvalosya blizko 9 000 zaliznichnih vagoniv 96 000 vantazhivok i 4 100 avtobusiv nimeckoyi Poshtovoyi sluzhbi Zagalne kerivnictvo budivnictvom zdijsnyuvav shtab OT nim OT Zentrale yakij znahodivsya u Visbadeni Budivelni roboti trivali azh do kapitulyaciyi Franciyi v chervni 1940 r 9 grudnya 1938 Todt buv priznachenij budivelnoyi promislovosti 4 veresnya 1939 vin ogolosiv sho OT bude prodovzhuvati svoyu diyalnist i u voyennij chas yak organizaciya sho vikoristovuye reorganizovani za vijskovim zrazkom budivelni firmi metoyu yakoyi bude zvedennya dovgotrivalih ukriplenih sporud Bezposerednim kerivnikom budivelnih robit priznachavsya Ksaver Dorsh Blizko 40 000 robochih OT sluzhili na teritoriyi Polshi v skladi dorozhno budivelnih nim Strassenbautrupps i mostobudivnih nim Briickenbautrupps rot yaki zajmalisya remontom i rozshirennyam poshkodzhenih pid chas vijskovih dij komunikacij OT takozh zajmalasya rozchishennyam zavaliv i budivnictvom zhitlovih budinkiv dlya nimeckih okupacijnih vijsk na cih robotah Organizaciya Todta vikoristovuvala i yevrejski bataljoni nim Judenbataillone nabrani v Polshi za dopomogoyu yevrejskih organiv miscevogo samovryaduvannya Do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Organizaciya Todta vikoristovuvala pracyu viklyuchno nimeckih robitnikiv Sluzhbu prohodili protyagom odnogo roku i vona nosila dobrovilnij harakter Ale z pochatkom vijni bilshist nimciv buli prizvani do lav Vermahtu i kerivnictvo Nimechchini dijshlo do visnovku sho vikoristannya praci inozemnih gromadyan maye stati nevid yemnoyu chastinoyu nimeckoyi vijskovoyi mashini Vijskovopoloneni civilni osobi okupovanih teritorij tak samo yak i naselennya krayin satelitiv nacistskoyi Nimechchini stali osnovnim dzherelom robochoyi sili Do serpnya 1941 roku nimecki robitniki stanovili lishe p yatu chastinu vid zagalnogo chisla i yak pravilo zajmali posadi brigadiriv Voni nosili specialnu uniformu yaka dozvolyala vidriznyati yih vid inozemnih robitnikiv Svastika na livomu rukavi i vuzka chorna pov yazka z napisom Org Todt govorili pro nimecke pohodzhennya vlasnika Inozemni robitniki nosili civilnij odyag i siru pov yazku na rukavi z nomerom grupi abo pidrozdilu do yakih voni nalezhali Robitniki yak pravilo mistilisya u specialnih taborah yaki perebuvali poza liniyeyu frontu i dililisya na grupi po 25 30 osib kozhnu z yakih ocholyuvav brigadir zvichajno z chisla nimciv Dlya dostavki robitnikiv v rizni kutochki Yevropi i zabezpechennya transportnogo zv yazku z Nimechchinoyu Organizaciya koristuvalasya poslugami dvoh najbilshih transportnih kompanij avtokorpusa Nacionalsozialistishez Kraftfarkorps nim Nationalsozialistisches Kraftfahrkorps NSKK i morskoyi transportnoyi kompaniyi Transportflotte Shpeyer nim Transportflotte Shpeyer strukturami sho zajmalasya dostavkoyu robitnikiv i budivelnih materialiv dlya Organizaciyi Todta U 1940 1942 rokah diyalnist Organizaciyi bula spryamovana na budivnictvo beregovih ukriplen bunkeriv dlya pidvodnih chovniv i aerodromiv na teritoriyi Zahidnoyi Yevropi V okupovanih krayinah buli stvoreni pidgrupi nim Einsatzgruppen EG Organizaciyi yaki perebuvali pid upravlinnyam Golovnogo ofisu u Berlini nim Hauptzentrale U 1942 roci Organizaciya nalichuvala sim takih pidgrup chotiri na Shidnomu fronti inshi vidpovidno v Skandinaviyi Zahidnij Yevropi ta na Balkanah Do 1944 roku yih kilkist zbilshilasya do dvanadcyati KerivnikiFric Todt 18 lipnya 1938 8 lyutogo 1942 Albert Shpeyer 8 lyutogo 1942 14 kvitnya 1944 Franc Ksaver Dorsh 14 kvitnya 1944 8 travnya 1945 Administrativni odinici Organizaciyi Todta nim Einsatzgruppen Nimecki nacionalni ta inozemni OT Einsatzgruppe Italien OT Einsatzgruppe Ost Kiyiv OT Einsatzgruppe Reich Berlin OT Einsatzgruppe Sudost Belgrad OT Einsatzgruppe West Parizh OT Einsatzgruppe Wiking Oslo OT Einsatzgruppe Russland Nord Tallinn Vnutrishni nimecki Deutschland I Tannenberg Rastenburg Deutschland II Berlin Deutschland III Hansa Essen Deutschland IV Kyffhauser Vejmar Deutschland V Gejdelberg Deutschland VI Myunhen Deutschland VII Praga Deutschland VIII Alpen Fillah Znaki rozriznennya kerivnikiv ta sluzhbovciv organizaciyi TodtaRobitnik nim Vorarbeiter Majster nim Meister Starshij majster nim Obermeister petlici vikoristovuvalisya z 1943 Mannshaften nim Mannschaften Truppfyurer nim Truppfuhrer Obertruppfyurer nim Obertruppfuhrer Gaupttruppfyurer nim Haupttruppfuhrer Frontfyurer Baufyurer nim Frontfuhrer Baufuhrer Oberfrontfyurer Oberbaufyurer nim Oberfrontfuhrer Oberbaufuhrer Gauptfrontfyurer Gauptbaufyurer nim Hauptfrontfuhrer Hauptbaufuhrer Div takozhPrimusova pracya u Tretomu Rejhu Nimeckij robitnichij front Imperska sluzhba praci Napivvijskova organizaciya Dopomizhna policiya Shucmanshaft Sila cherez radistPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Organisation Todt Organizaciya Todta nedostupne posilannya z lipnya 2019 Organizaciya Todta nedostupne posilannya z listopadaa 2019 Organizaciya Todta 1942 44 gg nedostupne posilannya z listopadaa 2019 Organization Todt Brajan Li Devis Uniforma tretego rejha 2001 Organizaciya Todta Einsatz der Organisation Todt nim Fritz Todt nim Der Reichsarbeitsdienst nim Organization Todt Monochrome wartime image Small scale model of an Organisation Todt security guard uniform as in autumn 1942 at the rear of the front in RussiaLiteraturaKumpf V Organizaciya Todta v vojne V kn Itogi vtoroj mirovoj vojny M Izdatelstvo inostrannoj literatury 1957 Str 385 390