Оле ся Ві кторівна Журакі вська нар 13 серпня 1973 19730813 Київ українська акторка театру і кіно Працює в Київському ак

Оле́ся Ві́кторівна Журакі́вська (нар. 13 серпня 1973(19730813), Київ) — українська акторка театру і кіно. Працює в Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра (з 2002 року). Заслужена артистка України (2016). Нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня (2021), а також мистецькою премією «Київ» імені Амвросія Бучми (2021).

Олеся Жураківська

Ім'я при народженні	Жураківська Олеся Вікторівна
Народилася	13 серпня 1973(1973-08-13) (50 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Діяльність	акторка театру, телеакторка, кіноакторка
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва (1996)
Заклад	Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
Роки діяльності	1999 — дотепер
IMDb	nm3122195

Нагороди та премії
Заслужений артист України Орден княгині Ольги ІІІ ступеня





Висловлювання у Вікіцитатах

Лауреатка телевізійної нагороди «Телетріумф» за роль у серіалі «Шлях у порожнечу» (2014). Чотириразова номінантка театральної премії «Київська пектораль» (2006, 2009, 2013, 2019). У 2018 році виконала роль дівчини з відром у фільмі Сергія Лозниці «Донбас», за яку була номінована на премії «Кіноколо» (2018) і «Золота дзиґа» (2019).

Життєпис

Народилася 13 серпня 1973 року в Києві. З раннього дитинства виявляла схильності до акторського мистецтва, влаштовуючи вдома різноманітні сцени та циркові етюди для батьків. Серйозно займалася гімнастикою. Перша освіта — технолог швейного виробництва, її мати також працювала на швейній фабриці.

Навчалася у Москві в Російському університеті театрального мистецтва (рос. ГИТИС) (курс ^[ru]), однак до цього ніколи не мріяла стати професійною акторкою (вступити до театрального вузу її вмовила подруга). Під час вступу до ГІТІСу співала українську народну пісню та загалом підкорила приймальну комісію безпосередністю, зарахована на перший курс. В університеті отримала перший сценічний досвід, після закінчення вузу два роки пропрацювала у Московському драматичному театрі ім. Єрмолової.

У 2001 повернулася до Києва та після нетривалих пошуків робочого місця у 2002 влаштувалася до Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, у якому грає й нині. Тут виконує здебільшого ролі сильних жінок, здатних керувати чоловіками — Годувальниці у виставі «Ромео и Джульетта», Жозефіни у «Корсиканці», Олени Андріївни у спектаклі «26 комнат» тощо. В останній прем'єрі Київського театру драми і комедії — виставі «Не все коту масленица» — Жураківська грає Феону, ключницю купця.

У 1999 почала зніматися у кіно, здебільшого в другорядних ролях. Запрошена Олексієм Лісовцем на головну роль у кінострічку «Професор в законі» (рос. «Профессор в законе») — комедію з елементами чорного гумору. Запрошена Володимиром Савельєвим на роль Катерини ІІ у фільмі «Лицар Дикого поля» (рос. «Рыцарь Дикого поля»).

З 2 по 5 сезони — ведуча шоу «Зважені та щасливі» на телеканалі «СТБ» (2012 — 2015).

Розлучена, дітей не має. Любить подорожувати, на що витрачає більшу частину гонорарів.^[]

Фільмографія


Рік	Фільм	Роль
2000-2001	День народження Буржуя (День рождения Буржуя) (серіал)	епізод
2001	(Всё, что ты любишь)	епізод
2001	Провінційний роман (Провинциальный роман)	Тамара
2003	(Снежная королева) (фільм-концерт)	сніговик
2004	Залізна сотня (Железная сотня)	Катруся
	За двома зайцями (За двумя зайцами) (фільм-концерт)	Люська
	Секонд-хенд
2005	(Далеко от Сансет бульвара)	епізод
	(За все тебя благодарю) (серіал)	Люба
	На білому катері (На белом катере) (телевізійний фільм)	Жанна
	(Развод и девичья фамилия) (телесеріал)	Раєчка
2005-2006	(серіал)	Рая
2006	Дурдом (серіал)
	(Дедушка моей мечты) (серіал)	Хатня робітниця Марго
	(Женские слезы)
	(За все тебя благодарю-2)	Люба
	(режисер М. Федюк) (Тайна Маэстро)	Катерина ІІ
	Таємниця «Святого Патрика» (Тайна «Святого Патрика»)
	Утьосов. Пісня тривалістю в життя (Утесов. Песня длиною в жизнь) (серіал)	Оксана
	(Профессор в законе)	Катя (головна роль)
	(Сестры по крови) (серіал)
	Танго кохання (Танго любви)	епізод
2007	(Дни надежды)	Клієнтка
	Коли її зовсім не чекаєш (серіал)	Лілія
	Пушкен
	(Фабрика счастья)
	(Чужие тайны) (серіал)	Агриппіна
2008	(Женщина, не склонная к авантюрам) (телевізійний фільм)	Світлана
	(Начать сначала. Марта) (серіал)	Діна
	(Не торопи любовь!) (телевізійний фільм)
	(Приключения на хуторке близ Диканьки) (відео)	Тьотя Галя
	Король, дама, валет	Наташа
	(Роман выходного дня)
	(Кофе и дьявол)
	(Возвращение блудного отца)
2009	Про кохання (Про любовь)	Жанна

	(Роман выходного дня)	Сестра Галини
	Тяжіння (Притяжение)
	(Деревенский романс) (серіал)
	(Приключения на хуторке близ Диканьки)	Тьотя Галя
	(Доярка из Хацапетовки. Вызов судьбе)	Маргарита
2011		Іванівна
2010	(Гербарий Маши Колосовой)
2012		Маня Тимофєєва
		Дюймовочка
	Світ Соні	Соня
		Леся
		Валентина Іванівна
2013	Жіночий лікар-2	Тамара Заварова
	Свати 6	Ксенія Павлівна
	Метелики	Шура
	Полярний рейс	Ірина Михайлівна
2014	Поки станиця спить	Любаша
2014	Трубач	Галя
2015	Останній яничар (Последний янычар)	Любаша
2016	Родичі (Родственнички)	Людмила, дочка Михайла Івановича
2016		Тамара
2016	(Нити судьбы)	Зоя
2018	Донбас	дівчина з відром
2019	Подорожники	Ірина (головна роль)
	У неділю зранку зілля копала	Варвара Михайлівна
	«Як довго я на тебе чекала»	Любов Якимова (головна роль)
	«Перші ластівки»	Лариса Дудка
2019-2021	«Папік»	Лариса Дмитрівна
2019-2021	Кріпосна	Павлина Йосипівна
2020	«Експерт»	Людмила Матвіївна
	«Перші ластівки. Zалежні»	Світлана Якименко
	«Казка старого мельника»	Марійка
2021-2022	«Мама»	Ніна Петрівна Швидченко (головна роль)

Театральні ролі

Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра

— «Багато шуму в Парижі» за п'єсою «Пан де Пурсоньяк» Мольєра; реж. Дмитро Богомазов — Неріна
2001 — «Сільвія» Альберта Герні; реж. — Філліс
2001 — «Каприз принцеси» С. Ципіна — Гофмейстеріна
2001 — «Ах, мій милий Августин…» за п'єсою П. Ензіката за мотивами казок Ганса Крістіана Андерсена — Друга придвірна дама
— «Любов часів Людовіка» за п'єсою «Жорж Данден, або Обдурений чоловік» Мольєра; реж. Олександр Дзекун — Клодін
— «Море… Ніч… Свічки…» за п'єсою «Це велике море» Йосефа Бар-Йосефа; реж. Едуард Митницький — Рита
2003 — «Корсіканка» Іржі Губача; реж. Олексій Лісовець — Жозефіна
— «Любов з прицілом!?…» (Торговці гумою) за творами Ханоха Левіна; реж. Олексій Лісовець — Бела Берло
— «Ромео і Джульєтта» за п'єсою Вільяма Шекспіра; реж. Олексій Лісовець — Годувальниця
— «Які у вас претензії до дружини?» (Голубчики мої!…) за творами Федора Достоєвського та Олександра Володіна; реж. Ю. Погребнічко — Міронова
2006 — «26 кімнат…» за п'єсою Антона Чехова «Лісовик»; реж. Едуард Митницький — Олена Андріївна
2008 — «Не все коту масляна» Олександра Островського; реж. Олексій Лісовець — Феона
— «Куди подує вітер…» за п'єсою «Ліола» Луїджі Піранделло — тітка Магда Врана
2010 — «Три сестри» за п'єсою Антона Чехова — Наталія Іванівна
2012 — «Опискин. Фома!» за повістю «Село Степанчиково і його мешканці» Федора Достоєвського — Анфіса Петрівна Обноскіна
2015 — «Дикун» А. Касона — Тітка Анхеліна
2016 — «Мотузка» М. Хейфеця — Пацієнтка / Адвокат
2018 — «Розлучник» Іона Сапдару; реж. — Вірджинія / Меда
2020 — «Усі найкращі речі» Дункана МакМіллана; реж. Тамара Трунова

Інші театри

2016 — «Ілюзії» Івана Вирипаєва; реж. Станіслав Жирков (продюсерська агенція «ТЕ-АРТ» / театр «Золоті ворота»)
2018 — «Схід — Захід» за дитячю драматургією; реж. (Київський театр «Актор»)

Нагороди та номінації

Нагорода	Рік	Категорія	Робота	Результат
Національна кінопремія «Золота дзиґа»	2019	Найкраща жіноча роль другого плану	Донбас	Номінація
Національна премія кінокритиків «Кіноколо»	2018	Найкраща акторка	Донбас	Номінація
Київська пектораль	2006	Найкраще виконання жіночої ролі другого плану	Ромео і Джульєтта	Номінація
	2009	Найкраще виконання жіночої ролі першого/другого плану	Не все коту масляна	Номінація
	2013	Найкраще виконання жіночої ролі другого плану	Опискін. Фома!	Номінація
	2019	Найкраще виконання жіночої ролі	Схід-Захід	Номінація
Телетріумф	2014	Акторка телевізійного фільму/серіалу	Шлях у порожнечу	Перемога
Національна премія України імені Тараса Шевченка	2023	Кіномистецтво	Мама	Номінація
Мистецька премія «Київ»	2021	Премія «Київ» імені Амвросія Бучми	Розлучник, Схід-Захід, Усі найкращі речі	Перемога
Особиста зірка на «Площі зірок»	2021	Видатний внесок в українське театральне й кіномистецтво	Н/Д	Перемога
Премія НСТДУ	2020	Премія Марії Заньковецької	Н/Д	Номінація
Viva! Найкрасивіші	2017	Найкрасивіша жінка України	Н/Д	Номінація

Цікаві факти

В дитинстві акторка серйозно займалася гімнастикою. На святах бавилася тим, що співала й танцювала, зображуючи принцесу;
Перша освіта Жураківської — технолог швейного виробництва, її мати також працювала на швейній фабриці;
Під час вступу до ГІТІСу співала українську народну пісню та загалом підкорила приймальну комісію своєю безпосередністю, внаслідок чого її було зараховано на перший курс;
Після перегляду вистави «Мелкий бес» вирішила спробувати влаштуватися до Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, завдяки епізодичній ролі у спектаклі «Сильвия» її було зараховано до трупи театру.

Примітки

. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 11 листопада 2016.
. Архів оригіналу за 13 вересня 2021. Процитовано 13 вересня 2021.
Переможців премії «Телетріумф-2013» оголошено
. Архів оригіналу за 2 травня 2016. Процитовано 18 серпня 2016.
. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 18 серпня 2016.
(6 липня 2024). Жураківська: гумор під час війни, роль у комедії «Крашанка», вистава «Корсиканка» (КіноХаб) (укр.). Телеканал «Дім». Процитовано 10 липня 2024.
Сергій ВИННИЧЕНКО (28 лютого 2020). (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 2021-5-31.
Анжела ВЕЛИЧКО (2 листопада 2016). (укр.). «Новое время». Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 2018-8-13.
Олена ЗАШКО, Олександр ДМИТРУК (14 березня 2018). (укр.). «Новое время». Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 2018-8-13.
Площа зірок: Галина Яблонська та Олеся Жураківська (T-fishing) на YouTube
[gloss.ua/amp/stars/109142-viva-samye-krasivye-2016-nominanty= Viva! Самые красивые 2016: номинанты]

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Жураківська Олеся Вікторівна

Олеся Жураківська [ 4 липня 2019 у Wayback Machine.] на сайті «Театр»
Олеся Жураківська [ 4 липня 2019 у Wayback Machine.] на сайті театру драми і комедії на лівому березі Дніпра

[president-1] . Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 11 листопада 2016.

[2] . Архів оригіналу за 13 вересня 2021. Процитовано 13 вересня 2021.

[3] Переможців премії «Телетріумф-2013» оголошено

[4] . Архів оригіналу за 2 травня 2016. Процитовано 18 серпня 2016.

[5] . Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 18 серпня 2016.

[Дім_2024»-6] (6 липня 2024). Жураківська: гумор під час війни, роль у комедії «Крашанка», вистава «Корсиканка» (КіноХаб) (укр.). Телеканал «Дім». Процитовано 10 липня 2024.

[Усі_найкращі_речі_Риболовля-7] Сергій ВИННИЧЕНКО (28 лютого 2020). (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 2021-5-31.

[Ілюзії-8] Анжела ВЕЛИЧКО (2 листопада 2016). (укр.). «Новое время». Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 2018-8-13.

[Схід_—_Захід-9] Олена ЗАШКО, Олександр ДМИТРУК (14 березня 2018). (укр.). «Новое время». Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 2018-8-13.

[10] Площа зірок: Галина Яблонська та Олеся Жураківська (T-fishing) на YouTube

[11] [gloss.ua/amp/stars/109142-viva-samye-krasivye-2016-nominanty= Viva! Самые красивые 2016: номинанты]