Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ляшко Оле г Вале рійович Ляшко нар 3 грудня 1972 Чернігів Українська Р

Олег Ляшко

Олег Ляшко
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ляшко.

Оле́г Вале́рійович Ляшко́ (нар. 3 грудня 1972, Чернігів, Українська РСР, СРСР) — український політик, колишній народний депутат України VIII, VII, VI, V, IV скликань (2006—2019), журналіст, телеведучий, редактор. Лідер Радикальної партії Олега Ляшка. Кандидат в Президенти України на президентських виборах 2014 та 2019.

Олег Валерійович Ляшко
image
Ім'я при народженніОлег Валерійович Ляшко
Народився3 грудня 1972(1972-12-03) (51 рік)
Чернігів, Українська РСР, СРСР
Громадянствоimage СРСР → image Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьполітик
Галузьполітик, журналіст і головний редактор
Alma materХарківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
Знання мовукраїнська і російська
ЧленствоВерховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання
Посаданародний депутат України[1], народний депутат України[2], народний депутат України[3], народний депутат України і представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[4]
Військове званняimage Старший сержант
ПартіяРадикальна Партія Олега Ляшка
У шлюбі зСайранен Росіта Олександрівна
Дітидочка Владислава
Нагороди
image
Відзнака МВС України «Вогнепальна зброя»
image
Відзнака МВС України «Вогнепальна зброя»
Сайтliashko.ua
image Народний депутат України
5-го скликання
Блок Юлії Тимошенко 26 березня 2006 — 12 червня 2007
image Народний депутат України
6-го скликання
Блок Юлії Тимошенко 23 листопада 2007 — 12 грудня 2012
image Народний депутат України
7-го скликання
Радикальна партія Олега Ляшка 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014
image Народний депутат України
8-го скликання
Радикальна партія Олега Ляшка 27 листопада 2014 — 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Життєпис

Народився в Чернігові. Навчався в школі-інтернаті. На літо материн брат Василь Павлович та його дружина Галина Іванівна забирали Олега до себе, в село Лизине на Білокуракинщині (Луганська область).

1998 року закінчив юридичний факультет Харківського державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди.

2013 року також закінчив Київський університет ім. Шевченка за фахом «міжнародній бізнес».

2 червня 2018 року одружився з Сайранен Росітою Олександрівною. До цього вони перебували 20 років у фактичному шлюбі. Мають спільну доньку Владиславу.

Кар'єра

Розпочав трудовий шлях скотарем колгоспу «Прогрес» села Лизине Білокуракинського району Луганської області.

1990—1992 — кореспондент, завідувач відділу редакції газети «Молода гвардія» (Київ).

1992—1995 — редактор газети «Комерційні вісті» Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України.

1995—1996 — редактор додатка «Політика» газети «Правда України».

З серпня 1996 — головний редактор газети «Політика». 1999 року видання було закрито ухвалою Московського райсуду Києва «за розголошення державної таємниці».

2000—2006 — головний редактор газети (ЗАТ "Редакція газети «Політика»).

З 21 травня 2016 року  до 2019 року— ведучий програми , яка виходила щосуботи о 21:00 на колишньому телеканалі NewsONE.

Політичні погляди

Ляшко позиціював себе як опозиційний до режиму Януковича радикальний політик, однак ведучий програми Шустер Live Савік Шустер заявив 29 грудня 2013 року, що Олег Ляшко в ефірі «Шустер Live» неодноразово подавався на запрошення адміністрації президента Віктора Януковича.

Був членом фракції БЮТ, 19 жовтня 2010 року його виключено з фракції БЮТ «за співпрацю з коаліцією більшості, зокрема, за голосування за зміни до Конституції, закон про Кабінет Міністрів та регламент Верховної Ради України».

Значна частина українських політологів і журналістів скептично оцінюють щирість політичних поглядів Олега Ляшка, розглядаючи Радикальну партію і самого Олега Ляшка, як особливий політичний проєкт Сергія Льовочкіна, вказуючи на «розкрутку» Олега Ляшка підконтрольним каналом «Інтер» і наявністю в (партійному списку Радикальної партії) осіб, пов'язаних з іменами Льовочкіна, Фірташа, Хорошковського й Черновецького.

Політична діяльність

image
Підтримка Ляшка на виборах Президента України 2014.

На парламентських виборах 2002 року намагався отримати депутатський мандат у столичному окрузі № 217. Отримав третій результат.

2006—2007 — народний депутат України V скликання від Блоку Тимошенко (№ 26 у виборчому списку). Голова підкомітету з питань організації роботи Верховної Ради Комітету ВР з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності ВР.

2007—2012 — народний депутат України VI скликання від БЮТ (№ 29 у списку). Заступник голови Комітету ВР з питань бюджету. Голова Тимчасової слідчої комісії ВР з розслідування можливих фактів порушення законодавства у сфері майнових, земельних, фінансових та інших відносин міським головою Харкова Михайлом Добкіним і секретарем Харківської міськради Геннадієм Кернесом. 19 жовтня 2010 року його виключено з фракції БЮТ «за співпрацю з коаліцією більшості, зокрема, за голосування за зміни до Конституції, закон про Кабінет Міністрів та регламент Верховної Ради України». Цій події передував скандал з оприлюдненням відео допиту людини, схожої на Олега Ляшка, 15 вересня 1993 року, на якому особа зізнається слідчому, що вступала в гомосексуальні стосунки з високопоставленим чиновником на ім'я Борис в обмін на допомогу у вирішенні особистих питань.

З грудня 2012 — народний депутат України VII скликання, пройшов до парламенту по одномандатному округу № 208 у Чернігівській області (висуванцем Радикальної партії Олега Ляшка). Заступник голови Комітету ВР з питань фінансів і банківської діяльності. Позафракційний.

У лютому 2014 Олег Ляшко заявив, що буде балотуватися у Президенти України. На позачергових виборах 25 травня 2014 року Ляшко, як єдиний кандидат Радикальної партії, одержав 8,32 % голосів, посівши третє місце в країні. Третій рейтинг лідера Радикальної партії Олега Ляшка був названий пресою «однією з головних несподіванок президентських виборів в Україні».

Олег Ляшко вважає, що Україна має розірвати дипломатичні стосунки з Росією і зареєстрував відповідний законопроєкт у Верховній Раді.

6 липня 2015 року, під час свого виступу у Полтаві, Ляшко познущався з прізвища голови Одеської ОДА М. Саакашвілі, назвавши його «Х..швілі».

1 вересня 2015 року після голосування за децентралізацію в першому читанні, заявив про вихід партії з коаліції й перехід в опозицію. Після голосування брав участь у кривавій бійці під Радою, під час якої постраждав 131 правоохоронець. Організаторами акції були «Свобода», «Радикальна партія» й «УКРОП»

7 вересня викликав Президента Порошенка на публічні дебати.

27 січня 2016 року заявив, що «Радикальна партія» готова повернутися до коаліції за умов переформування уряду і прийняття їхнього плану дій.

24 квітня 2017 року директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник повідомив, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила кримінальне провадження про можливе незаконне збагачення лідера Радикальної партії Олега Ляшка.

Очолив виборчий список Радикальної партії на парламентських виборах 2019 року.

Після того, як Радикальна партія отримала 4,01 % на виборах до ВРУ 2019 року, Ляшко не переобрався до парламенту. 2020 року він спробував переобратися за 208 виборчим округом на Чернігівщині, де його 25.10.2020 обійшов ставленик партії «Слуга народу» Олександр Гунько, що набрав 34,1 % проти 31.78 % у Ляшка.

Участь у президентській кампанії 2019

25 січня 2019 року Центрвиборчком зареєстрував Олега Ляшка кандидатом в президенти України від «Радикальної партії».

27 березня 2019 року Олег Ляшко не зв'явився на офіційні дебати «Зворотний відлік» на UA:Перший, де мав дебатувати з 5-м та 4-м номерами рейтингів авторитетних соціологічних досліджень — Юрієм Бойком (що також проігнорував запрошення) та Анатолієм Гриценком, що прийшов та залишився відповідати на жорсткі запитання журналістів та експертів.

Російсько-українська війна 2014 — дотепер

8 березня 2014 року відвідав Крим, але був заблокований на виході з аеропорту представниками російських сепаратистів.

У ніч з 9 на 10 березня 2014 року викрав проросійського сепаратиста депутата Луганської обласної ради Арсена Клінчаєва. Процес супроводжувався побиттям і фільмуванням.

17 березня 2014 року вніс законопроєкт, де пропонувалося вважати учасників «сепаратистських мітингів за приєднання до Росії», а також тих, хто перешкоджає руху військових та військової техніки, — зрадниками і посібниками окупантів. На час «військової агресії» до зрадників, диверсантів, вбивць, мародерів, дезертирів і шпигунів пропонується застосовувати смертну кару. Законопроєкт передбачає розрив дипломатичних відносин і введення візового режиму з Росією, денонсування угод, заборона КПУ і Партії регіонів, заклик до ЄС заборонити в'їзд мешканців Криму з російськими паспортами та інші заходи.

З 6 травня 2014 року бере участь у маріупольських зіткненнях, перед цим, 5 травня, записав відеозвернення до українців. 11 травня 2014 року з'явилися повідомлення про те, що Ляшко затриманий терористами Донбасу. Пізніше ця інформація була спростована.

23 травня 2014 року учасники батальйону Ляшка напали на будівлю міської ради у Торезі, де перебували прихильники Донецької народної республіки, і вбили як мінімум двох людей.

6 червня 2014 року видворив з будівлі Верховної Ради російську знімальну групу ВДТРК.

19 червня 2014 року його облили зеленкою у Львові з криками «Ганьба!»

На початку жовтня 2022 року приєднався до ЗСУ.

Конфлікт з Коломойським

6 жовтня 2014 року Ляшко звинуватив дніпропетровського губернатора І. Коломойського в доведенні до інфаркту його матері. Ляшко сказав, що він готовий терпіти брехню про себе з боку Коломойського, але не про свою сім'ю. «Коли він взявся за мою маму, за мою дитину з дружиною — я цього не пробачу. Якщо не дай Бог, Беня, з моєю мамою те станеться, я тебе дістану з-під землі і уб'ю», — написав Ляшко[].

Конфлікт з Порошенком

Найбільше критики від Ляшка на адресу Порошенка почало лунати після виходу «Радикальної партії» з коаліції. Під час одного з інтерв'ю Ляшко назвав Порошенка «цинічним баригою» і звинуватив у тому, що в нього начебто бізнес у Росії, в той час як у країні йде війна, «він слабкий, а найголовніше для нього — це гроші й бізнес» — казав Ляшко. Також він став вимагати розпочати процедуру імпічменту Порошенка, і що той начебто шантажував його підробленим порнографічним відео.

Законодавчі ініціативи

Автор Проєкту Постанови щодо першочергових заходів у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, де прописано низку заходів, спрямованих на збереження територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України.

Участь у Збройних Силах України

Під час російського вторгнення в Україну в 2022 році Олег Валерійович вирішив взяти участь у лавах захисників. Присягу на вірність у званні солдат склав 3 жовтня 2022 року. Втім, журналістка Яніна Соколова в інтерв'ю Славі Дьоміну висловила сумнів в тому, що Ляшко безпосередньо бере участь в боях:

image Думаю, що ні. Я не можу стверджувати, але є деякі політики, яким ми з вами можемо не симпатизувати, але вони на війні... от є такі. Є люди маргінального складу, яких ми вважали маргіналами, і вони на війні. Чи на війні Олег Ляшко? З огляду на його "творчий шлях", політичний, я навряд чи думаю, що Олег Ляшко на війні. Та й не думаю, що він би приніс там якийсь результат. image

— Яніна Соколова в інтерв'ю Славі Дьоміну, https://youtu.be/TboSrbU0xao?t=1590

17 березня 2023 року колишній міністр МВС України Арсен Аваков на своїй сторінці у Facebook виклав спільні фотографії з Олегом Ляшко, зроблені нібито в Харкові. На них Олег Ляшко фігурує в війсковій формі в оточенні інших військовослужбовців.

В 2024 році інтернетом пройшла хвиля хейту від військових у напрямку Олега Ляшко з критикою його як військовослужбовця так і командира. Власне військовослужбовці розкритикували команди Олега на лінії фронту.

Співпраця з Рінатом Ахметовим

2013 — в ефірі каналу «Донбасс» назвав Ріната Ахметова «гарантом незалежності України».

2016 — журналісти «Радіо Свобода» у своєму розслідуванні стверджували, що Олег Ляшко та Рінат Ахмєтов регулярно проводять непублічні зустрічі між собою.

У лютому 2018 року колишній директор одного з маріупольських підприємств, що входить у групу компаній «Метінвест», Юрій Зінченко очолив виконавчий комітет Радикальної партії Олега Ляшка.

Телеканал «Україна», який належить Рінату Ахметову, активно піарить Олега Ляшка. За словами медіа-експерта, Голови правління ГО «Детектор медіа» Наталії Лигачової: «За нашим моніторингом, майже не має жодного дня, коли там не з'являється Ляшко з будь-якого приводу».

Скандали

Судові та кримінальні справи

Олег Ляшко не раз мав справу з українськими судами. Про перший серйозний досвід такого роду різні джерела повідомляють без прив'язки до журналістської діяльності. У 1994-му його заарештували і того ж року судили за кількома статтями КК України — зокрема, за розкрадання державного та колективного майна у великих розмірах, самовільне присвоєння влади і т. д. Вирок — шість років з конфіскацією майна. Відбував покарання в Ізяславській виправній колонії № 31. Через рік був звільнений за амністією, а в 1998-му судимість було достроково погашено.

2001 року О. Ляшка засуджено умовно вже за професійну діяльність. Кілька його матеріалів кінця 1990-х про колишнього в. о. віце-прем'єра Василя Дурдинця вітчизняна Феміда визнала наклепом. А в серпні Європейський суд з прав людини в Страсбурзі у справі «Ляшко проти України» віддав перевагу першому, визнавши утиск права журналіста на свободу слова. Власне, і в політику Ляшко потрапив, позиціонуючи себе журналістом-розслідувачем, борцем за свободу слова й проти корупції та свавілля посадовців. Однак у своїй автобіографії політик уникав згадок про судимості.

У розпал «коаліціади-2006», бувши вже нардепом, Олег Ляшко заявив про те, що хтось передав йому можливі докази про дачу хабаря в розмірі 300 млн доларів лідерові Соцпартії Олександру Морозу за входження СПУ в коаліцію з Партією регіонів. Пізніше суд за позовом спікера парламенту визнав розповсюджені від «бютівця» відомості недостовірними й зобов'язав їх спростувати. У жовтні 2006 року Печерський суд зобов'язав Олега Ляшка публічно вибачитись перед першим віце-прем'єр міністром Андрієм Клюєвим за розповсюдження недостовірної інформації про підкуп народних депутатів.

У вересні 2012 року Олег Ляшко подав до суду на інтернет-видання  — за поширення «недостовірних та наклепних відомостей». Йшлося про перепублікацію [ 11 жовтня 2014 у Wayback Machine.] у рубриці «Блогосфера» запису політтехнолога Сергія Гайдая на сторінці останнього у соціальній мережі Facebook. Зокрема, Радикальна партія Олега Ляшка у записі політтехнолога характеризується як «дорога політтехнологічна зброя, а фінансування цього проєкту відбувається за згодою влади». Сам Гайдай на своїй сторінці у Facebook заявив, що Олег Ляшко обматюкав його за цей запис.

На думку політика, перепублікація матеріалу «паплюжить, ганьбить гідність, честь та ділову репутацію народного депутата України та особи, яка зареєстрована як кандидат у народні депутати України». Ляшко вимагав від видання спростувати «недостовірну інформацію», публічно вибачитися та вилучити з вебсайту згадану публікацію. Сума позову — символічна 1 гривня. Про подальший перебіг справи не повідомлялося.

7 вересня у студії програми Савіка Шустера, Олег Ляшко назвав регіоналку Інну Богословську «чорноротою відьмою» та «брехухою», після чого Богословська подала на Ляшка до суду.

У лютому 2014 року заарештований екс-депутат Ігор Марков заявив про намір подати судовий позов на Олега Ляшка за те, що останній звинуватив його в причетності до вбивства Максима Чайки та співпраці з ФСБ Росії.

13 травня 2014 року стало відомо, що в Криму розпочато дослідчу перевірку за фактом передбачуваної спроби Ляшка вивезти до Туреччини двох вихованців ялтинського інтернату.

У жовтні 2017 року Ляшко перевіряло НАБУ після того, як нардеп задекларував придбання будинку в Козині під Києвом і виграш в 571 тис. гривень у національній лотереї «Фаворит спорт». Депутата викликали на допит, Антикорупційна прокуратура (САП) відкрила кримінальне провадження про незаконне збагачення.

В листопаді 2019-го Ляшко брав участь в бійці з нардепом від Слуги народу Андрієм Герусом, це сталось на летовищі Бориспіль. Ляшко звинуватив Андрія в лобіюванні російських інтересів після того, як ВРУ дозволила імпорт електроенергії з Білорусі та Росії. Згодом на Олега Ляшка відкрили кримінальне провадження, через бійку з Андрієм Герусом. 3 грудня Бориспільська прокуратура оголосила охоронцеві Ляшка підозру і пособництві в побитті Геруса.

Бійки у Верховній Раді

Докладніше: Бійки у Верховній Раді України

18 травня 2011 у сесійній залі Верховної Ради вчинив бійку з Першим заступником Голови Верховної Ради Адамом Мартинюком.

3 березня 2014 року Верховна Рада не змогла почати вечірнє засідання через бійку, яка спалахнула між Олегом Ляшком та Ігорем Єремеєвим, до групи якого перейшов Сергій Мельничук, з яким Ляшко бився під час ранкового засідання.

14 листопада 2016 року сталася бійка між головою фракції у Верховній Раді України «Опозиційний блок» Юрієм Бойком і головою фракції Радикальної партії Олегом Ляшком на засіданні погоджувальної ради. В ході свого виступу Ляшко звинуватив фракцію ОБ і особисто Бойка в отриманні «консультацій з Москви».

В мене, до речі, питання до СБУ: чого вони їздять по москвах і досі не в тюрмі.

— [1]

У відповідь на це Бойко вдарив Ляшка по обличчю. Бійка тривала кілька секунд, після чого Ляшко продовжив виступ і назвав Бойка і його фракцію «недобитками Януковича» — Бойко повторно вдарив Ляшка.

Секс-скандал

5 жовтня 2010 року в Інтернеті з'явилося відео 17-річної давнини, де Ляшко розповідає слідчому прокуратури про свій гомосексуальний зв'язок з високопоставленим посадовцем, якого він називає «Боря». Сам Ляшко спростував достовірність запису в письмовій заяві, назвавши її «фальшивкою», сфабрикованою завдяки «технічному прогресу» й «чудесам» монтажу. «Зараз я з'ясовую, кому вигідна ця фальшивка, і вже звернувся до Генеральної прокуратури з проханням розібратися, хто автор цього відео», — сказав він газеті. У прес-службі Генпрокуратури України (ГПУ) підтвердили, що Ляшко звернувся до них із заявою. За інформацією газети, Ляшко особисто приніс до ГПУ заяву, в якій просить перевірити достовірність відеофрагментів, а також пояснити, яким чином вони потрапили у ЗМІ..

Слідчий Олег Матвєєв, який вів допит Ляшка на відео і на момент оприлюднення відео працював заступником голови ДПАУ, підтвердив факт відеозапису:

Це відео було в матеріалах слідства. Тоді щодо Ляшка Олега Валерійовича прокуратурою Києва розслідувалася кримінальна справа про шахрайство в особливо великих розмірах. Він отримав 5 років, відбув менше половини і звільнений умовно-достроково.

На питання: «яким чином орієнтація Ляшка відноситься до предмету розслідування?», Олег Матвєєв відповів: «У Ляшка судимість погашена і розголошувати якісь факти некоректно. Не припускаю, хто це міг зробити. Тоді справа розслідувалася як звичайна рядова».

Сам Ляшко в 2011 році, відповідаючи на питання журналіста про його орієнтацію, запитував: «де ви бачили педераста з „баритональним басом?“» і заявив, що його хочуть дискредитувати, зробивши символом секс-меншин. Під час того ж інтерв'ю Ляшко, говорячи про себе, казав: «Ну гляньте на мене. Стрункий, не мордатий, не пузатий. Буквально до 35 років важив 64 кілограм, зараз 69-70 — мені 38 років!».

Кримінальне переслідування в Росії

10 вересня 2015 року Слідчий комітет Російської Федерації порушив кримінальну справу проти Ляшка та бійців полку Національної гвардії «Азов» за підозрою у викраденні жителя міста Маріуполя (Донецька область) Дмитра Чайковського. Кримінальну справу порушено за ознаками злочинів, передбачених пп. «а», «в» ч.2 ст.126, пп. «д», «е» ч.2 ст.117, ч.1 ст.356 Кримінального кодексу РФ (викрадення людини, катування, застосування заборонених засобів і методів ведення війни).

Рейтинги

У 2006 році у списку найбільш молодих і перспективних українських політиків журналу «Фокус» був удостоєний 20-го місця. На думку видання, перспективність зумовлено тим, що Олег Ляшко «входить до числа найактивніших представників однієї з найвпливовіших фракцій у парламенті».

Олег Ляшко є одним з найпопулярніших українських користувачів соціальної мережі Facebook. Станом на листопад 2017 року, кількість підписників на його сторінку становила 232 тис.

Хобі

Риболовля. Нумізматика. Колекціонування ікон, вишиванок, ароматизованих свічок. Олег Ляшко також колекціонує вила, які йому дарують люди.

Любить футбол. З 2007 року вболіває за футбольний клуб «Шахтар» Донецьк.

Цікаві факти

  • Олег Ляшко став прототипом одного з персонажів українського мультсеріалу Казкова Русь
  • Ляшко намагався привести до Верховної Ради корову, але йому завадив спецпідрозділ міліції
  • За рейтингами Радіо Свобода Олег Ляшко найбільше з депутатів 6-го скликання працював над скандалами
  • У березні 2013 року Олег Ляшко намагався потрапити у літак з вилами, для підняття народного повстання у Донецьку, але його не пропустили співробітники аеропорту
  • За даними інформаційного агентства «ЛІГАБізнесІнформ», стратегію виборчої кампанії Радикальної партії на парламентських виборах 2014 року розробив російський політтехнолог , близький до Сергія Льовочкіна, а безпосередніх керівників штабу партії очолював Владислав Каськів

Відзнаки

  • Відомча заохочувальна відзнака МВС України «Вогнепальна зброя» (28 квітня 2015) — пістолет-кулемет , № T0624-12 Y00565 калібр 9×19 мм
  • Відомча заохочувальна відзнака МВС України «Вогнепальна зброя» (26.08.2015) — пістолет «Colt М 1911», № С 63291, калібр.45
  • Орден Миколая Чудотворця (2017) — за заслуги з відродження духовності

Примітки

Олег Ляшко
у соціальних мережах
image Олег Ляшко на сайті Facebook
image Олег Ляшко на сайті Twitter
image Олег Ляшко на сайті ВКонтакті
image Олег Ляшко на сайті YouTube
image Олег Ляшко на сайті YouTube
image Олег Ляшко на сайті Instagram
image Олег Ляшко на сайті Quora
image Олег Ляшко на сайті TikTok
  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  4. Members A-Z since 1949 — ПАРЄ.
    d:Track:Q99571475d:Track:Q939743
  5. . Архів оригіналу за 19 березня 2014. Процитовано 19 березня 2014.
  6. . Українська правда. 2 червня 2018. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 2 червня 2018.
  7. . public.nazk.gov.ua (англ.). Архів оригіналу за 1 квітня 2018. Процитовано 15 листопада 2017.
  8. . Архів оригіналу за 26 червня 2014. Процитовано 19 червня 2014.
  9. . Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 10 липня 2013.
  10. . Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 9 вересня 2011.
  11. Бютівець Ляшко опинився у центрі гей-скандалу (відео) [ 16 грудня 2013 у Wayback Machine.] — ТСН.ua
  12. . Архів оригіналу за 1 травня 2014. Процитовано 16 грудня 2013.
  13. . Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 16 грудня 2013.
  14. . Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 24 березня 2014.
  15. З грязі в князі: як Ляшко став третім політиком країни [ 3 червня 2014 у Wayback Machine.] // КорреспонденТ.net. — 2014. — 26 травня.
  16. . Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 24 березня 2014.
  17. . Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 24 березня 2014.
  18. . Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  19. . Архів оригіналу за 2 вересня 2015. Процитовано 2 вересня 2015.
  20. . Архів оригіналу за 4 вересня 2015. Процитовано 2 вересня 2015.
  21. . Архів оригіналу за 3 вересня 2015. Процитовано 2 вересня 2015.
  22. . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
  23. . Архів оригіналу за 28 січня 2016. Процитовано 27 січня 2016.
  24. . ukranews.com. Українські новини. 24 липня 2017. Архів оригіналу за 26 квітня 2017.
  25. Ляшко назвав перших 40 кандидатів в народні депутати від Радикальної партії [ 23 червня 2019 у Wayback Machine.] Радіо Свобода (10 червня 2019)
  26. . yes-chernigiv.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 31 січня 2021.
  27. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 3 лютого 2019.
  28. . Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30 березня 2019.
  29. . Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 30 березня 2019.
  30. . Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 8 березня 2014.
  31. . Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 8 березня 2014.
  32. . Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 24 березня 2014.
  33. . Архів оригіналу за 10 жовтня 2014. Процитовано 23 липня 2014.
  34. . Архів оригіналу за 21 березня 2014. Процитовано 16 квітня 2014.
  35. У Верховній раді пропонують страчувати учасників проросійських мітингів. [ 24 вересня 2014 у Wayback Machine.] Мир 24.
  36. . Архів оригіналу за 13 травня 2014. Процитовано 23 липня 2014.
  37. Під Маріуполем терористи взяли в полон Олега Ляшка | Українська правда [ 14 травня 2014 у Wayback Machine.]
  38. . Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 23 липня 2014.
  39. . rosbalt.ru. 11 травня 2014. Архів оригіналу за 25 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  40. . Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 23 липня 2014.
  41. Oleh Liashko joined the Armed Forces of Ukraine and even took the oath. Twitter. TpyxaNews. Процитовано 23 жовтня 2014.
  42. . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 18 вересня 2015.
  43. . Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 18 вересня 2015.
  44. В Верховной раде предлагают казнить участников пророссийских митингов. [ 24 вересня 2014 у Wayback Machine.] Мир 24.
  45. Ляшко: Немає більшої честі, ніж захист рідної України. Служу Українському народу! (укр.), процитовано 6 жовтня 2022
  46. ЯНІНА СОКОЛОВА: стосунки з батьком, майбутнє весілля, скільки заробляє | СЛАВА+ (укр.), процитовано 18 липня 2023
  47. Арсен Аваков. Facebook (укр.). Процитовано 18 липня 2023.
  48. Аваков розповів, як змінився Олег Ляшко після того, як вирушив на фронт. gordonua.com. 17 березня 2023. Процитовано 18 липня 2023.
  49. З політики до лав ЗСУ. Де зараз Олег Ляшко. РБК-Украина (укр.). Процитовано 8 травня 2024.
  50. Одіозний Ляшко загримів у скандал: військові злили правду про екснардепа в армії. ТСН.ua (укр.). 19 квітня 2024. Процитовано 8 травня 2024.
  51. Вовчі тарифи (12 лютого 2018), , архів оригіналу за 21 лютого 2019, процитовано 14 травня 2018
  52. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.
  53. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.
  54. (рос.). Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.
  55. . Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 12 грудня 2016.
  56. Бокий І. Який пастух, така й череда [ 8 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Газета по-українськи. — 2018. — № 59 (7 серпня). — (Погляд).
  57. . Архів оригіналу за 4 квітня 2014. Процитовано 24 березня 2014.
  58. . Архів оригіналу за 1 березня 2018. Процитовано 1 березня 2018.
  59. . Архів оригіналу за 25 квітня 2014. Процитовано 24 березня 2014.
  60. . Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 24 березня 2014.
  61. . Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 24 березня 2014.
  62. . Архів оригіналу за 20 лютого 2014. Процитовано 10 липня 2013.
  63. . Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 8 березня 2014.
  64. . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 30 листопада 2013.
  65. . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 30 листопада 2013.
  66. . Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 24 березня 2014.
  67. . Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 23 липня 2014.
  68. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 2 березня 2019.
  69. . РБК-Україна (укр.). 7 листопада 2019. Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 7 листопада 2019.
  70. . Укрінформ (укр.). 1 березня 2020. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
  71. . РБК-Україна (укр.). 3 грудня 2019. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 3 грудня 2019.
  72. . Архів оригіналу за 5 березня 2015. Процитовано 6 березня 2015.
  73. . ukranews.com. Українські новини. 14 листопада 2016. Архів оригіналу за 19 листопада 2016.
  74. «Гей-скандалом з Ляшком б'ють по БЮТу, вважає Шкіль» [ 3 червня 2013 у Wayback Machine.], newsru.ua
  75. «Бютівець Ляшко опинився у центрі гей-скандалу (відео)» [ 9 липня 2014 у Wayback Machine.], Телевізійна служба новин України tsn.ua
  76. «Вибори стартували — зустрічайте компромат» [ 10 вересня 2011 у Wayback Machine.], «Газета по-киевски», Леонід ШВЕЦЬ, Наталія МЕЛЕЩУК, Андрій ТКАЧ
  77. . Архів оригіналу за 29 грудня 2014. Процитовано 17 вересня 2015.
  78. . ukranews.com. Українські новини. 10.09.2015. Архів оригіналу за 19 жовтня 2015.
  79. . espreso.tv. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 23 квітня 2018.
  80. . Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 8 березня 2014.
  81. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 січня 2016.
  82. . Архів оригіналу за 7 вересня 2013. Процитовано 8 березня 2014.
  83. . Архів оригіналу за 19 березня 2014. Процитовано 19 березня 2014.
  84. . Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 19 березня 2014.
  85. Продавцы имиджа. Кто ведет выборные кампании ведущих партий-2014 [ 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  86. Нагородний фронт. Кому Аваков подарував 400 стволів [ 12 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Українська правда, Р.Романюк, М.Жартовська, 13 січня 2017 р.
  87. Орденом святого Николая Чудотворца наградили Олега Ляшко на YouTube // Сьогодні. — 2017. — 14 грудня.

Джерела

  • Олег Ляшко [ 16 грудня 2013 у Wayback Machine.] // . — К. : К. І. С.

Посилання

Олег Ляшко
у сестринських Вікіпроєктах
image Інформація у Вікіданих?
image Цитати у Вікіцитатах?
image Новини у Вікіновинах?
image Генеалогія на Родоводі?
image Олег Ляшко у Вікісховищі?
  • Офіційний сайт Олега Ляшка [ 20 вересня 2014 у Wayback Machine.]
  • Instagram-аккаунт Олега Ляшка
  • Користувач Олег Ляшко на YouTube.
  • Твіттер Олега Ляшка [ 27 листопада 2013 у Wayback Machine.]
  • Дмитро Чобіт. Фаворити Тимошенко. Олег Ляшко [ 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  • Ляшко погрожує вбити Коломойського. [ 12 жовтня 2014 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lyashko Ole g Vale rijovich Lyashko nar 3 grudnya 1972 Chernigiv Ukrayinska RSR SRSR ukrayinskij politik kolishnij narodnij deputat Ukrayini VIII VII VI V IV sklikan 2006 2019 zhurnalist televeduchij redaktor Lider Radikalnoyi partiyi Olega Lyashka Kandidat v Prezidenti Ukrayini na prezidentskih viborah 2014 ta 2019 Oleg Valerijovich LyashkoIm ya pri narodzhenniOleg Valerijovich LyashkoNarodivsya3 grudnya 1972 1972 12 03 51 rik Chernigiv Ukrayinska RSR SRSRGromadyanstvo SRSR UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistpolitikGaluzpolitik zhurnalist i golovnij redaktorAlma materHarkivskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Grigoriya SkovorodiZnannya movukrayinska i rosijskaChlenstvoVerhovna Rada Ukrayini VIII sklikannya Verhovna Rada Ukrayini VII sklikannya Verhovna Rada Ukrayini VI sklikannya Verhovna Rada Ukrayini V sklikannya i Verhovna Rada Ukrayini IV sklikannyaPosadanarodnij deputat Ukrayini 1 narodnij deputat Ukrayini 2 narodnij deputat Ukrayini 3 narodnij deputat Ukrayini i predstavnik Parlamentskoyi Asambleyi Radi Yevropi 4 Vijskove zvannya Starshij serzhantPartiyaRadikalna Partiya Olega LyashkaU shlyubi zSajranen Rosita OleksandrivnaDitidochka VladislavaNagorodiVidznaka MVS Ukrayini Vognepalna zbroya Vidznaka MVS Ukrayini Vognepalna zbroya Sajtliashko uaVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Narodnij deputat Ukrayini 5 go sklikannya Blok Yuliyi Timoshenko 26 bereznya 2006 12 chervnya 2007 Narodnij deputat Ukrayini 6 go sklikannya Blok Yuliyi Timoshenko 23 listopada 2007 12 grudnya 2012 Narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya Radikalna partiya Olega Lyashka 12 grudnya 2012 27 listopada 2014 Narodnij deputat Ukrayini 8 go sklikannya Radikalna partiya Olega Lyashka 27 listopada 2014 29 serpnya 2019 Kartka na sajti Verhovnoyi Radi UkrayiniZhittyepisNarodivsya v Chernigovi Navchavsya v shkoli internati Na lito materin brat Vasil Pavlovich ta jogo druzhina Galina Ivanivna zabirali Olega do sebe v selo Lizine na Bilokurakinshini Luganska oblast 1998 roku zakinchiv yuridichnij fakultet Harkivskogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu imeni Grigoriya Skovorodi 2013 roku takozh zakinchiv Kiyivskij universitet im Shevchenka za fahom mizhnarodnij biznes 2 chervnya 2018 roku odruzhivsya z Sajranen Rositoyu Oleksandrivnoyu Do cogo voni perebuvali 20 rokiv u faktichnomu shlyubi Mayut spilnu donku Vladislavu Kar yera Rozpochav trudovij shlyah skotarem kolgospu Progres sela Lizine Bilokurakinskogo rajonu Luganskoyi oblasti 1990 1992 korespondent zaviduvach viddilu redakciyi gazeti Moloda gvardiya Kiyiv 1992 1995 redaktor gazeti Komercijni visti Ministerstva zovnishnoekonomichnih zv yazkiv Ukrayini 1995 1996 redaktor dodatka Politika gazeti Pravda Ukrayini Z serpnya 1996 golovnij redaktor gazeti Politika 1999 roku vidannya bulo zakrito uhvaloyu Moskovskogo rajsudu Kiyeva za rozgoloshennya derzhavnoyi tayemnici 2000 2006 golovnij redaktor gazeti ZAT Redakciya gazeti Politika Z 21 travnya 2016 roku do 2019 roku veduchij programi yaka vihodila shosuboti o 21 00 na kolishnomu telekanali NewsONE Politichni poglyadiLyashko poziciyuvav sebe yak opozicijnij do rezhimu Yanukovicha radikalnij politik odnak veduchij programi Shuster Live Savik Shuster zayaviv 29 grudnya 2013 roku sho Oleg Lyashko v efiri Shuster Live neodnorazovo podavavsya na zaproshennya administraciyi prezidenta Viktora Yanukovicha Buv chlenom frakciyi BYuT 19 zhovtnya 2010 roku jogo viklyucheno z frakciyi BYuT za spivpracyu z koaliciyeyu bilshosti zokrema za golosuvannya za zmini do Konstituciyi zakon pro Kabinet Ministriv ta reglament Verhovnoyi Radi Ukrayini Znachna chastina ukrayinskih politologiv i zhurnalistiv skeptichno ocinyuyut shirist politichnih poglyadiv Olega Lyashka rozglyadayuchi Radikalnu partiyu i samogo Olega Lyashka yak osoblivij politichnij proyekt Sergiya Lovochkina vkazuyuchi na rozkrutku Olega Lyashka pidkontrolnim kanalom Inter i nayavnistyu v partijnomu spisku Radikalnoyi partiyi osib pov yazanih z imenami Lovochkina Firtasha Horoshkovskogo j Chernoveckogo Politichna diyalnistPidtrimka Lyashka na viborah Prezidenta Ukrayini 2014 Na parlamentskih viborah 2002 roku namagavsya otrimati deputatskij mandat u stolichnomu okruzi 217 Otrimav tretij rezultat 2006 2007 narodnij deputat Ukrayini V sklikannya vid Bloku Timoshenko 26 u viborchomu spisku Golova pidkomitetu z pitan organizaciyi roboti Verhovnoyi Radi Komitetu VR z pitan Reglamentu deputatskoyi etiki ta zabezpechennya diyalnosti VR 2007 2012 narodnij deputat Ukrayini VI sklikannya vid BYuT 29 u spisku Zastupnik golovi Komitetu VR z pitan byudzhetu Golova Timchasovoyi slidchoyi komisiyi VR z rozsliduvannya mozhlivih faktiv porushennya zakonodavstva u sferi majnovih zemelnih finansovih ta inshih vidnosin miskim golovoyu Harkova Mihajlom Dobkinim i sekretarem Harkivskoyi miskradi Gennadiyem Kernesom 19 zhovtnya 2010 roku jogo viklyucheno z frakciyi BYuT za spivpracyu z koaliciyeyu bilshosti zokrema za golosuvannya za zmini do Konstituciyi zakon pro Kabinet Ministriv ta reglament Verhovnoyi Radi Ukrayini Cij podiyi pereduvav skandal z oprilyudnennyam video dopitu lyudini shozhoyi na Olega Lyashka 15 veresnya 1993 roku na yakomu osoba ziznayetsya slidchomu sho vstupala v gomoseksualni stosunki z visokopostavlenim chinovnikom na im ya Boris v obmin na dopomogu u virishenni osobistih pitan Z grudnya 2012 narodnij deputat Ukrayini VII sklikannya projshov do parlamentu po odnomandatnomu okrugu 208 u Chernigivskij oblasti visuvancem Radikalnoyi partiyi Olega Lyashka Zastupnik golovi Komitetu VR z pitan finansiv i bankivskoyi diyalnosti Pozafrakcijnij U lyutomu 2014 Oleg Lyashko zayaviv sho bude balotuvatisya u Prezidenti Ukrayini Na pozachergovih viborah 25 travnya 2014 roku Lyashko yak yedinij kandidat Radikalnoyi partiyi oderzhav 8 32 golosiv posivshi tretye misce v krayini Tretij rejting lidera Radikalnoyi partiyi Olega Lyashka buv nazvanij presoyu odniyeyu z golovnih nespodivanok prezidentskih viboriv v Ukrayini Oleg Lyashko vvazhaye sho Ukrayina maye rozirvati diplomatichni stosunki z Rosiyeyu i zareyestruvav vidpovidnij zakonoproyekt u Verhovnij Radi 6 lipnya 2015 roku pid chas svogo vistupu u Poltavi Lyashko poznushavsya z prizvisha golovi Odeskoyi ODA M Saakashvili nazvavshi jogo H shvili 1 veresnya 2015 roku pislya golosuvannya za decentralizaciyu v pershomu chitanni zayaviv pro vihid partiyi z koaliciyi j perehid v opoziciyu Pislya golosuvannya brav uchast u krivavij bijci pid Radoyu pid chas yakoyi postrazhdav 131 pravoohoronec Organizatorami akciyi buli Svoboda Radikalna partiya j UKROP 7 veresnya viklikav Prezidenta Poroshenka na publichni debati 27 sichnya 2016 roku zayaviv sho Radikalna partiya gotova povernutisya do koaliciyi za umov pereformuvannya uryadu i prijnyattya yihnogo planu dij 24 kvitnya 2017 roku direktor Nacionalnogo antikorupcijnogo byuro Ukrayini Artem Sitnik povidomiv sho Specializovana antikorupcijna prokuratura vidkrila kriminalne provadzhennya pro mozhlive nezakonne zbagachennya lidera Radikalnoyi partiyi Olega Lyashka Ocholiv viborchij spisok Radikalnoyi partiyi na parlamentskih viborah 2019 roku Pislya togo yak Radikalna partiya otrimala 4 01 na viborah do VRU 2019 roku Lyashko ne pereobravsya do parlamentu 2020 roku vin sprobuvav pereobratisya za 208 viborchim okrugom na Chernigivshini de jogo 25 10 2020 obijshov stavlenik partiyi Sluga narodu Oleksandr Gunko sho nabrav 34 1 proti 31 78 u Lyashka Uchast u prezidentskij kampaniyi 2019 25 sichnya 2019 roku Centrviborchkom zareyestruvav Olega Lyashka kandidatom v prezidenti Ukrayini vid Radikalnoyi partiyi 27 bereznya 2019 roku Oleg Lyashko ne zv yavivsya na oficijni debati Zvorotnij vidlik na UA Pershij de mav debatuvati z 5 m ta 4 m nomerami rejtingiv avtoritetnih sociologichnih doslidzhen Yuriyem Bojkom sho takozh proignoruvav zaproshennya ta Anatoliyem Gricenkom sho prijshov ta zalishivsya vidpovidati na zhorstki zapitannya zhurnalistiv ta ekspertiv Rosijsko ukrayinska vijna 2014 doteper 8 bereznya 2014 roku vidvidav Krim ale buv zablokovanij na vihodi z aeroportu predstavnikami rosijskih separatistiv U nich z 9 na 10 bereznya 2014 roku vikrav prorosijskogo separatista deputata Luganskoyi oblasnoyi radi Arsena Klinchayeva Proces suprovodzhuvavsya pobittyam i filmuvannyam 17 bereznya 2014 roku vnis zakonoproyekt de proponuvalosya vvazhati uchasnikiv separatistskih mitingiv za priyednannya do Rosiyi a takozh tih hto pereshkodzhaye ruhu vijskovih ta vijskovoyi tehniki zradnikami i posibnikami okupantiv Na chas vijskovoyi agresiyi do zradnikiv diversantiv vbivc maroderiv dezertiriv i shpiguniv proponuyetsya zastosovuvati smertnu karu Zakonoproyekt peredbachaye rozriv diplomatichnih vidnosin i vvedennya vizovogo rezhimu z Rosiyeyu denonsuvannya ugod zaborona KPU i Partiyi regioniv zaklik do YeS zaboroniti v yizd meshkanciv Krimu z rosijskimi pasportami ta inshi zahodi Z 6 travnya 2014 roku bere uchast u mariupolskih zitknennyah pered cim 5 travnya zapisav videozvernennya do ukrayinciv 11 travnya 2014 roku z yavilisya povidomlennya pro te sho Lyashko zatrimanij teroristami Donbasu Piznishe cya informaciya bula sprostovana 23 travnya 2014 roku uchasniki bataljonu Lyashka napali na budivlyu miskoyi radi u Torezi de perebuvali prihilniki Doneckoyi narodnoyi respubliki i vbili yak minimum dvoh lyudej 6 chervnya 2014 roku vidvoriv z budivli Verhovnoyi Radi rosijsku znimalnu grupu VDTRK 19 chervnya 2014 roku jogo oblili zelenkoyu u Lvovi z krikami Ganba Na pochatku zhovtnya 2022 roku priyednavsya do ZSU Konflikt z Kolomojskim 6 zhovtnya 2014 roku Lyashko zvinuvativ dnipropetrovskogo gubernatora I Kolomojskogo v dovedenni do infarktu jogo materi Lyashko skazav sho vin gotovij terpiti brehnyu pro sebe z boku Kolomojskogo ale ne pro svoyu sim yu Koli vin vzyavsya za moyu mamu za moyu ditinu z druzhinoyu ya cogo ne probachu Yaksho ne daj Bog Benya z moyeyu mamoyu te stanetsya ya tebe distanu z pid zemli i ub yu napisav Lyashko dzherelo Konflikt z Poroshenkom Najbilshe kritiki vid Lyashka na adresu Poroshenka pochalo lunati pislya vihodu Radikalnoyi partiyi z koaliciyi Pid chas odnogo z interv yu Lyashko nazvav Poroshenka cinichnim barigoyu i zvinuvativ u tomu sho v nogo nachebto biznes u Rosiyi v toj chas yak u krayini jde vijna vin slabkij a najgolovnishe dlya nogo ce groshi j biznes kazav Lyashko Takozh vin stav vimagati rozpochati proceduru impichmentu Poroshenka i sho toj nachebto shantazhuvav jogo pidroblenim pornografichnim video Zakonodavchi iniciativi Avtor Proyektu Postanovi shodo pershochergovih zahodiv u zv yazku z vijskovoyu agresiyeyu Rosijskoyi Federaciyi de propisano nizku zahodiv spryamovanih na zberezhennya teritorialnoyi cilisnosti suverenitetu i nezalezhnosti Ukrayini Uchast u Zbrojnih Silah UkrayiniPid chas rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci Oleg Valerijovich virishiv vzyati uchast u lavah zahisnikiv Prisyagu na virnist u zvanni soldat sklav 3 zhovtnya 2022 roku Vtim zhurnalistka Yanina Sokolova v interv yu Slavi Dominu vislovila sumniv v tomu sho Lyashko bezposeredno bere uchast v boyah Dumayu sho ni Ya ne mozhu stverdzhuvati ale ye deyaki politiki yakim mi z vami mozhemo ne simpatizuvati ale voni na vijni ot ye taki Ye lyudi marginalnogo skladu yakih mi vvazhali marginalami i voni na vijni Chi na vijni Oleg Lyashko Z oglyadu na jogo tvorchij shlyah politichnij ya navryad chi dumayu sho Oleg Lyashko na vijni Ta j ne dumayu sho vin bi prinis tam yakijs rezultat Yanina Sokolova v interv yu Slavi Dominu https youtu be TboSrbU0xao t 1590 17 bereznya 2023 roku kolishnij ministr MVS Ukrayini Arsen Avakov na svoyij storinci u Facebook viklav spilni fotografiyi z Olegom Lyashko zrobleni nibito v Harkovi Na nih Oleg Lyashko figuruye v vijskovij formi v otochenni inshih vijskovosluzhbovciv V 2024 roci internetom projshla hvilya hejtu vid vijskovih u napryamku Olega Lyashko z kritikoyu jogo yak vijskovosluzhbovcya tak i komandira Vlasne vijskovosluzhbovci rozkritikuvali komandi Olega na liniyi frontu Spivpracya z Rinatom Ahmetovim2013 v efiri kanalu Donbass nazvav Rinata Ahmetova garantom nezalezhnosti Ukrayini 2016 zhurnalisti Radio Svoboda u svoyemu rozsliduvanni stverdzhuvali sho Oleg Lyashko ta Rinat Ahmyetov regulyarno provodyat nepublichni zustrichi mizh soboyu U lyutomu 2018 roku kolishnij direktor odnogo z mariupolskih pidpriyemstv sho vhodit u grupu kompanij Metinvest Yurij Zinchenko ocholiv vikonavchij komitet Radikalnoyi partiyi Olega Lyashka Telekanal Ukrayina yakij nalezhit Rinatu Ahmetovu aktivno piarit Olega Lyashka Za slovami media eksperta Golovi pravlinnya GO Detektor media Nataliyi Ligachovoyi Za nashim monitoringom majzhe ne maye zhodnogo dnya koli tam ne z yavlyayetsya Lyashko z bud yakogo privodu SkandaliSudovi ta kriminalni spravi Oleg Lyashko ne raz mav spravu z ukrayinskimi sudami Pro pershij serjoznij dosvid takogo rodu rizni dzherela povidomlyayut bez priv yazki do zhurnalistskoyi diyalnosti U 1994 mu jogo zaareshtuvali i togo zh roku sudili za kilkoma stattyami KK Ukrayini zokrema za rozkradannya derzhavnogo ta kolektivnogo majna u velikih rozmirah samovilne prisvoyennya vladi i t d Virok shist rokiv z konfiskaciyeyu majna Vidbuvav pokarannya v Izyaslavskij vipravnij koloniyi 31 Cherez rik buv zvilnenij za amnistiyeyu a v 1998 mu sudimist bulo dostrokovo pogasheno 2001 roku O Lyashka zasudzheno umovno vzhe za profesijnu diyalnist Kilka jogo materialiv kincya 1990 h pro kolishnogo v o vice prem yera Vasilya Durdincya vitchiznyana Femida viznala naklepom A v serpni Yevropejskij sud z prav lyudini v Strasburzi u spravi Lyashko proti Ukrayini viddav perevagu pershomu viznavshi utisk prava zhurnalista na svobodu slova Vlasne i v politiku Lyashko potrapiv pozicionuyuchi sebe zhurnalistom rozsliduvachem borcem za svobodu slova j proti korupciyi ta svavillya posadovciv Odnak u svoyij avtobiografiyi politik unikav zgadok pro sudimosti U rozpal koaliciadi 2006 buvshi vzhe nardepom Oleg Lyashko zayaviv pro te sho htos peredav jomu mozhlivi dokazi pro dachu habarya v rozmiri 300 mln dolariv liderovi Socpartiyi Oleksandru Morozu za vhodzhennya SPU v koaliciyu z Partiyeyu regioniv Piznishe sud za pozovom spikera parlamentu viznav rozpovsyudzheni vid byutivcya vidomosti nedostovirnimi j zobov yazav yih sprostuvati U zhovtni 2006 roku Pecherskij sud zobov yazav Olega Lyashka publichno vibachitis pered pershim vice prem yer ministrom Andriyem Klyuyevim za rozpovsyudzhennya nedostovirnoyi informaciyi pro pidkup narodnih deputativ U veresni 2012 roku Oleg Lyashko podav do sudu na internet vidannya za poshirennya nedostovirnih ta naklepnih vidomostej Jshlosya pro perepublikaciyu 11 zhovtnya 2014 u Wayback Machine u rubrici Blogosfera zapisu polittehnologa Sergiya Gajdaya na storinci ostannogo u socialnij merezhi Facebook Zokrema Radikalna partiya Olega Lyashka u zapisi polittehnologa harakterizuyetsya yak doroga polittehnologichna zbroya a finansuvannya cogo proyektu vidbuvayetsya za zgodoyu vladi Sam Gajdaj na svoyij storinci u Facebook zayaviv sho Oleg Lyashko obmatyukav jogo za cej zapis Na dumku politika perepublikaciya materialu paplyuzhit ganbit gidnist chest ta dilovu reputaciyu narodnogo deputata Ukrayini ta osobi yaka zareyestrovana yak kandidat u narodni deputati Ukrayini Lyashko vimagav vid vidannya sprostuvati nedostovirnu informaciyu publichno vibachitisya ta viluchiti z vebsajtu zgadanu publikaciyu Suma pozovu simvolichna 1 grivnya Pro podalshij perebig spravi ne povidomlyalosya 7 veresnya u studiyi programi Savika Shustera Oleg Lyashko nazvav regionalku Innu Bogoslovsku chornorotoyu vidmoyu ta brehuhoyu pislya chogo Bogoslovska podala na Lyashka do sudu U lyutomu 2014 roku zaareshtovanij eks deputat Igor Markov zayaviv pro namir podati sudovij pozov na Olega Lyashka za te sho ostannij zvinuvativ jogo v prichetnosti do vbivstva Maksima Chajki ta spivpraci z FSB Rosiyi 13 travnya 2014 roku stalo vidomo sho v Krimu rozpochato doslidchu perevirku za faktom peredbachuvanoyi sprobi Lyashka vivezti do Turechchini dvoh vihovanciv yaltinskogo internatu U zhovtni 2017 roku Lyashko pereviryalo NABU pislya togo yak nardep zadeklaruvav pridbannya budinku v Kozini pid Kiyevom i vigrash v 571 tis griven u nacionalnij lotereyi Favorit sport Deputata viklikali na dopit Antikorupcijna prokuratura SAP vidkrila kriminalne provadzhennya pro nezakonne zbagachennya V listopadi 2019 go Lyashko brav uchast v bijci z nardepom vid Slugi narodu Andriyem Gerusom ce stalos na letovishi Borispil Lyashko zvinuvativ Andriya v lobiyuvanni rosijskih interesiv pislya togo yak VRU dozvolila import elektroenergiyi z Bilorusi ta Rosiyi Zgodom na Olega Lyashka vidkrili kriminalne provadzhennya cherez bijku z Andriyem Gerusom 3 grudnya Borispilska prokuratura ogolosila ohoroncevi Lyashka pidozru i posobnictvi v pobitti Gerusa Bijki u Verhovnij Radi Dokladnishe Bijki u Verhovnij Radi Ukrayini 18 travnya 2011 u sesijnij zali Verhovnoyi Radi vchiniv bijku z Pershim zastupnikom Golovi Verhovnoyi Radi Adamom Martinyukom 3 bereznya 2014 roku Verhovna Rada ne zmogla pochati vechirnye zasidannya cherez bijku yaka spalahnula mizh Olegom Lyashkom ta Igorem Yeremeyevim do grupi yakogo perejshov Sergij Melnichuk z yakim Lyashko bivsya pid chas rankovogo zasidannya 14 listopada 2016 roku stalasya bijka mizh golovoyu frakciyi u Verhovnij Radi Ukrayini Opozicijnij blok Yuriyem Bojkom i golovoyu frakciyi Radikalnoyi partiyi Olegom Lyashkom na zasidanni pogodzhuvalnoyi radi V hodi svogo vistupu Lyashko zvinuvativ frakciyu OB i osobisto Bojka v otrimanni konsultacij z Moskvi V mene do rechi pitannya do SBU chogo voni yizdyat po moskvah i dosi ne v tyurmi 1 U vidpovid na ce Bojko vdariv Lyashka po oblichchyu Bijka trivala kilka sekund pislya chogo Lyashko prodovzhiv vistup i nazvav Bojka i jogo frakciyu nedobitkami Yanukovicha Bojko povtorno vdariv Lyashka Seks skandal 5 zhovtnya 2010 roku v Interneti z yavilosya video 17 richnoyi davnini de Lyashko rozpovidaye slidchomu prokuraturi pro svij gomoseksualnij zv yazok z visokopostavlenim posadovcem yakogo vin nazivaye Borya Sam Lyashko sprostuvav dostovirnist zapisu v pismovij zayavi nazvavshi yiyi falshivkoyu sfabrikovanoyu zavdyaki tehnichnomu progresu j chudesam montazhu Zaraz ya z yasovuyu komu vigidna cya falshivka i vzhe zvernuvsya do Generalnoyi prokuraturi z prohannyam rozibratisya hto avtor cogo video skazav vin gazeti U pres sluzhbi Genprokuraturi Ukrayini GPU pidtverdili sho Lyashko zvernuvsya do nih iz zayavoyu Za informaciyeyu gazeti Lyashko osobisto prinis do GPU zayavu v yakij prosit pereviriti dostovirnist videofragmentiv a takozh poyasniti yakim chinom voni potrapili u ZMI Slidchij Oleg Matvyeyev yakij viv dopit Lyashka na video i na moment oprilyudnennya video pracyuvav zastupnikom golovi DPAU pidtverdiv fakt videozapisu Ce video bulo v materialah slidstva Todi shodo Lyashka Olega Valerijovicha prokuraturoyu Kiyeva rozsliduvalasya kriminalna sprava pro shahrajstvo v osoblivo velikih rozmirah Vin otrimav 5 rokiv vidbuv menshe polovini i zvilnenij umovno dostrokovo Na pitannya yakim chinom oriyentaciya Lyashka vidnositsya do predmetu rozsliduvannya Oleg Matvyeyev vidpoviv U Lyashka sudimist pogashena i rozgoloshuvati yakis fakti nekorektno Ne pripuskayu hto ce mig zrobiti Todi sprava rozsliduvalasya yak zvichajna ryadova Sam Lyashko v 2011 roci vidpovidayuchi na pitannya zhurnalista pro jogo oriyentaciyu zapituvav de vi bachili pederasta z baritonalnim basom i zayaviv sho jogo hochut diskredituvati zrobivshi simvolom seks menshin Pid chas togo zh interv yu Lyashko govoryachi pro sebe kazav Nu glyante na mene Strunkij ne mordatij ne puzatij Bukvalno do 35 rokiv vazhiv 64 kilogram zaraz 69 70 meni 38 rokiv Kriminalne peresliduvannya v Rosiyi10 veresnya 2015 roku Slidchij komitet Rosijskoyi Federaciyi porushiv kriminalnu spravu proti Lyashka ta bijciv polku Nacionalnoyi gvardiyi Azov za pidozroyu u vikradenni zhitelya mista Mariupolya Donecka oblast Dmitra Chajkovskogo Kriminalnu spravu porusheno za oznakami zlochiniv peredbachenih pp a v ch 2 st 126 pp d e ch 2 st 117 ch 1 st 356 Kriminalnogo kodeksu RF vikradennya lyudini katuvannya zastosuvannya zaboronenih zasobiv i metodiv vedennya vijni RejtingiU 2006 roci u spisku najbilsh molodih i perspektivnih ukrayinskih politikiv zhurnalu Fokus buv udostoyenij 20 go miscya Na dumku vidannya perspektivnist zumovleno tim sho Oleg Lyashko vhodit do chisla najaktivnishih predstavnikiv odniyeyi z najvplivovishih frakcij u parlamenti Oleg Lyashko ye odnim z najpopulyarnishih ukrayinskih koristuvachiv socialnoyi merezhi Facebook Stanom na listopad 2017 roku kilkist pidpisnikiv na jogo storinku stanovila 232 tis HobiRibolovlya Numizmatika Kolekcionuvannya ikon vishivanok aromatizovanih svichok Oleg Lyashko takozh kolekcionuye vila yaki jomu daruyut lyudi Lyubit futbol Z 2007 roku vbolivaye za futbolnij klub Shahtar Doneck Cikavi faktiOleg Lyashko stav prototipom odnogo z personazhiv ukrayinskogo multserialu Kazkova Rus Lyashko namagavsya privesti do Verhovnoyi Radi korovu ale jomu zavadiv specpidrozdil miliciyi Za rejtingami Radio Svoboda Oleg Lyashko najbilshe z deputativ 6 go sklikannya pracyuvav nad skandalami U berezni 2013 roku Oleg Lyashko namagavsya potrapiti u litak z vilami dlya pidnyattya narodnogo povstannya u Donecku ale jogo ne propustili spivrobitniki aeroportu Za danimi informacijnogo agentstva LIGABiznesInform strategiyu viborchoyi kampaniyi Radikalnoyi partiyi na parlamentskih viborah 2014 roku rozrobiv rosijskij polittehnolog blizkij do Sergiya Lovochkina a bezposerednih kerivnikiv shtabu partiyi ocholyuvav Vladislav KaskivVidznakiVidomcha zaohochuvalna vidznaka MVS Ukrayini Vognepalna zbroya 28 kvitnya 2015 pistolet kulemet MP5 K A4 T0624 12 Y00565 kalibr 9 19 mm Vidomcha zaohochuvalna vidznaka MVS Ukrayini Vognepalna zbroya 26 08 2015 pistolet Colt M 1911 S 63291 kalibr 45 Orden Mikolaya Chudotvorcya 2017 za zaslugi z vidrodzhennya duhovnostiPrimitkiOleg Lyashko u socialnih merezhah Oleg Lyashko na sajti Facebook Oleg Lyashko na sajti Twitter Oleg Lyashko na sajti VKontakti Oleg Lyashko na sajti YouTube Oleg Lyashko na sajti YouTube Oleg Lyashko na sajti Instagram Oleg Lyashko na sajti Quora Oleg Lyashko na sajti TikTok http w1 c1 rada gov ua pls radac gs09 d index arh skl 5 http w1 c1 rada gov ua pls radac gs09 d index arh skl 6 http w1 c1 rada gov ua pls radac gs09 d index arh skl 7 Members A Z since 1949 PARYe d Track Q99571475d Track Q939743 Arhiv originalu za 19 bereznya 2014 Procitovano 19 bereznya 2014 Ukrayinska pravda 2 chervnya 2018 Arhiv originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 2 chervnya 2018 public nazk gov ua angl Arhiv originalu za 1 kvitnya 2018 Procitovano 15 listopada 2017 Arhiv originalu za 26 chervnya 2014 Procitovano 19 chervnya 2014 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2014 Procitovano 10 lipnya 2013 Arhiv originalu za 7 bereznya 2014 Procitovano 9 veresnya 2011 Byutivec Lyashko opinivsya u centri gej skandalu video 16 grudnya 2013 u Wayback Machine TSN ua Arhiv originalu za 1 travnya 2014 Procitovano 16 grudnya 2013 Arhiv originalu za 16 grudnya 2013 Procitovano 16 grudnya 2013 Arhiv originalu za 24 bereznya 2014 Procitovano 24 bereznya 2014 Z gryazi v knyazi yak Lyashko stav tretim politikom krayini 3 chervnya 2014 u Wayback Machine KorrespondenT net 2014 26 travnya Arhiv originalu za 24 bereznya 2014 Procitovano 24 bereznya 2014 Arhiv originalu za 24 bereznya 2014 Procitovano 24 bereznya 2014 Arhiv originalu za 7 lipnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 Arhiv originalu za 2 veresnya 2015 Procitovano 2 veresnya 2015 Arhiv originalu za 4 veresnya 2015 Procitovano 2 veresnya 2015 Arhiv originalu za 3 veresnya 2015 Procitovano 2 veresnya 2015 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 7 veresnya 2015 Arhiv originalu za 28 sichnya 2016 Procitovano 27 sichnya 2016 ukranews com Ukrayinski novini 24 lipnya 2017 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2017 Lyashko nazvav pershih 40 kandidativ v narodni deputati vid Radikalnoyi partiyi 23 chervnya 2019 u Wayback Machine Radio Svoboda 10 chervnya 2019 yes chernigiv com ua ukr Arhiv originalu za 15 sichnya 2021 Procitovano 31 sichnya 2021 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 4 lyutogo 2019 Procitovano 3 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 30 bereznya 2019 Procitovano 30 bereznya 2019 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2019 Procitovano 30 bereznya 2019 Arhiv originalu za 9 bereznya 2014 Procitovano 8 bereznya 2014 Arhiv originalu za 8 bereznya 2014 Procitovano 8 bereznya 2014 Arhiv originalu za 24 bereznya 2014 Procitovano 24 bereznya 2014 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2014 Procitovano 23 lipnya 2014 Arhiv originalu za 21 bereznya 2014 Procitovano 16 kvitnya 2014 U Verhovnij radi proponuyut strachuvati uchasnikiv prorosijskih mitingiv 24 veresnya 2014 u Wayback Machine Mir 24 Arhiv originalu za 13 travnya 2014 Procitovano 23 lipnya 2014 Pid Mariupolem teroristi vzyali v polon Olega Lyashka Ukrayinska pravda 14 travnya 2014 u Wayback Machine Arhiv originalu za 15 lipnya 2014 Procitovano 23 lipnya 2014 rosbalt ru 11 travnya 2014 Arhiv originalu za 25 travnya 2014 Procitovano 11 travnya 2014 Arhiv originalu za 15 lipnya 2014 Procitovano 23 lipnya 2014 Oleh Liashko joined the Armed Forces of Ukraine and even took the oath Twitter TpyxaNews Procitovano 23 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 18 veresnya 2015 Arhiv originalu za 19 veresnya 2015 Procitovano 18 veresnya 2015 V Verhovnoj rade predlagayut kaznit uchastnikov prorossijskih mitingov 24 veresnya 2014 u Wayback Machine Mir 24 Lyashko Nemaye bilshoyi chesti nizh zahist ridnoyi Ukrayini Sluzhu Ukrayinskomu narodu ukr procitovano 6 zhovtnya 2022 YaNINA SOKOLOVA stosunki z batkom majbutnye vesillya skilki zaroblyaye SLAVA ukr procitovano 18 lipnya 2023 Arsen Avakov Facebook ukr Procitovano 18 lipnya 2023 Avakov rozpoviv yak zminivsya Oleg Lyashko pislya togo yak virushiv na front gordonua com 17 bereznya 2023 Procitovano 18 lipnya 2023 Z politiki do lav ZSU De zaraz Oleg Lyashko RBK Ukraina ukr Procitovano 8 travnya 2024 Odioznij Lyashko zagrimiv u skandal vijskovi zlili pravdu pro eksnardepa v armiyi TSN ua ukr 19 kvitnya 2024 Procitovano 8 travnya 2024 Vovchi tarifi 12 lyutogo 2018 arhiv originalu za 21 lyutogo 2019 procitovano 14 travnya 2018 Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 14 travnya 2018 Procitovano 14 travnya 2018 Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 15 travnya 2018 Procitovano 14 travnya 2018 ros Arhiv originalu za 14 travnya 2018 Procitovano 14 travnya 2018 Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 12 grudnya 2016 Bokij I Yakij pastuh taka j chereda 8 serpnya 2018 u Wayback Machine Gazeta po ukrayinski 2018 59 7 serpnya Poglyad Arhiv originalu za 4 kvitnya 2014 Procitovano 24 bereznya 2014 Arhiv originalu za 1 bereznya 2018 Procitovano 1 bereznya 2018 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2014 Procitovano 24 bereznya 2014 Arhiv originalu za 24 bereznya 2014 Procitovano 24 bereznya 2014 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2014 Procitovano 24 bereznya 2014 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2014 Procitovano 10 lipnya 2013 Arhiv originalu za 13 bereznya 2014 Procitovano 8 bereznya 2014 Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 30 listopada 2013 Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 30 listopada 2013 Arhiv originalu za 24 bereznya 2014 Procitovano 24 bereznya 2014 Arhiv originalu za 18 lipnya 2014 Procitovano 23 lipnya 2014 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 4 lyutogo 2019 Procitovano 2 bereznya 2019 RBK Ukrayina ukr 7 listopada 2019 Arhiv originalu za 7 listopada 2019 Procitovano 7 listopada 2019 Ukrinform ukr 1 bereznya 2020 Arhiv originalu za 20 bereznya 2020 Procitovano 20 bereznya 2020 RBK Ukrayina ukr 3 grudnya 2019 Arhiv originalu za 3 grudnya 2019 Procitovano 3 grudnya 2019 Arhiv originalu za 5 bereznya 2015 Procitovano 6 bereznya 2015 ukranews com Ukrayinski novini 14 listopada 2016 Arhiv originalu za 19 listopada 2016 Gej skandalom z Lyashkom b yut po BYuTu vvazhaye Shkil 3 chervnya 2013 u Wayback Machine newsru ua Byutivec Lyashko opinivsya u centri gej skandalu video 9 lipnya 2014 u Wayback Machine Televizijna sluzhba novin Ukrayini tsn ua Vibori startuvali zustrichajte kompromat 10 veresnya 2011 u Wayback Machine Gazeta po kievski Leonid ShVEC Nataliya MELEShUK Andrij TKACh Arhiv originalu za 29 grudnya 2014 Procitovano 17 veresnya 2015 ukranews com Ukrayinski novini 10 09 2015 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2015 espreso tv Arhiv originalu za 24 kvitnya 2018 Procitovano 23 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 8 bereznya 2014 Procitovano 8 bereznya 2014 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 3 sichnya 2016 Arhiv originalu za 7 veresnya 2013 Procitovano 8 bereznya 2014 Arhiv originalu za 19 bereznya 2014 Procitovano 19 bereznya 2014 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2013 Procitovano 19 bereznya 2014 Prodavcy imidzha Kto vedet vybornye kampanii vedushih partij 2014 23 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Nagorodnij front Komu Avakov podaruvav 400 stvoliv 12 listopada 2019 u Wayback Machine Ukrayinska pravda R Romanyuk M Zhartovska 13 sichnya 2017 r Ordenom svyatogo Nikolaya Chudotvorca nagradili Olega Lyashko na YouTube Sogodni 2017 14 grudnya DzherelaOleg Lyashko 16 grudnya 2013 u Wayback Machine K K I S PosilannyaOleg Lyashko u sestrinskih Vikiproyektah Informaciya u Vikidanih Citati u Vikicitatah Novini u Vikinovinah Genealogiya na Rodovodi Oleg Lyashko u Vikishovishi Oficijnij sajt Olega Lyashka 20 veresnya 2014 u Wayback Machine Instagram akkaunt Olega Lyashka Koristuvach Oleg Lyashko na YouTube Tvitter Olega Lyashka 27 listopada 2013 u Wayback Machine Dmitro Chobit Favoriti Timoshenko Oleg Lyashko 22 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Lyashko pogrozhuye vbiti Kolomojskogo 12 zhovtnya 2014 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ